CC BY
30
УДК 616.379-008.64:616.36-003.826:616.831
КАРАЧЕНЦЕВ Ю.1.12, ЫЛЕЦЬКА О.М.2, ЧЕРНЯВСЬКА 1.В.1, МИСЮРА КВ.1, ДОРОШ О.Г.1, ЧЕРНЯеВА А.О.1, ГАСАНОВА О.О.1, КРАВЧУН Н.А.1
1 Державна установа «Нститут проблем ендокринно! патологи iM. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни», м. Харюв
2 Харювська медична академ'я пслядипломно! освти, кафедра ендокринолоп! та дитячо!ендокринолоп!
AiAmOC^KA ^АБЕТИЧНОТ ЕНЦЕФАЛОПАТЙ ЗА ДАНИМИ ПСИХОМЕТРИЧНИХ ТЕСПВ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ^АБЕТ 2-го ТИПУ З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧШКИ
Резюме. Обстежен 55 хворих на цукровий дабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печiн-ки й енцефалопалею, iз них 31 жнка (56,4 %) / 24 чоловiки (43,6 %). У процес обстеження о^нювали по-казники психометричних теслв за результатами проведення тесту ММБЕ+. Методика ММБЕ+ полягала в модифкацп стандартного тесту ММБЕ: сумован бали вищезгаданого тесту й теслв зв'язування чисел, малювання годинника / п'яти сл<в. Проведена також о^нка емо^йного стану за допомогою методики само-о^нки депреси Цунга. При анал':з'1 результатов досл^ення когнтивних функ^й отриманi клiнiчно значимо низьк бали в жiнок порiвняно з чоловками (р < 0,01). Модифiкована методика ММБЕ+ виявила когнтив-н порушення середнього ступеня тяжкост у хворих на цукровий д1'абет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печiнки у 70,4 % па^енлв на вiдмiну вщ стандартного тесту ММБЕ, за результатами якого встановленi когнтивн порушення середнього ступеня тяжкост лише у 29,6 % хворих. Зпдно з результатами застосування методики самоо^нки депреси Цунга встановлено, що депреся бльш вiражена в жнок. Модифкована методика ММБЕ+ мае високу чутлив'ють при дагностиц ран^х когнтивних порушень у хворих на цукровий д1'абет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печiнки. Порушення когнтивних функ^й, а також емоцмн'! порушення у виглядiдепреси частше трапляються в жнок. Ключовi слова: цукровий д1абет, когнтивн порушення, неалкогольна жирова хвороба печiнки, енцефа-лопаля, психометричн тести.
-1 ® Оригинальные исследования
L
L. /Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Ураження нервово! системи е одними з найбтьш раншх та поширених ускладнень цукрового дiабету (ЦД) [1]. 1х частота зростае вщповщно до тривалост основного захворювання, його тяжкоста, вку хворих, а також наявност уражень шших оргашв, зокрема неалкогольно! жирово! хвороби печшки (НАЖХП). Таке поеднання спричиняе велику медичну та сощальну значущють проблеми, потребуе залучення додаткових матер1альних ресуршв для л^вання хворих. Крiм того, пащенти нерщко вщзначають попршення якосп свого життя, що також може супроводжуватись появою зне-вiри в ефективносп л^вання. Доволi часто також ви-никае необхщнють докоршно! змши життевого стереотипу вщповщно до вимог лкування [2].
Весь комплекс порушень центрально! нервово! системи, що дiагностуються у хворих на ЦД, отримав на-зву дiабетичноi' енцефалопатй. I! розумшть як хрошчну патологш головного мозку, що виникае тд впливом
метаболiчних та судинних порушень, властивих ЦД [3, 4]. Кшшчна картина дiабетичноi енцефалопатй' ба-гатогранна, вона проявляеться у виглядi когштивних порушень (зниження пам'яп та уваги, попршення орь ентування в чаш та простор^. Для хворих характерш зниження розумово! та фiзичноl працездатносп, порушення сну, а також емоцшна лабтьшсть або депресiя, вегетативнi неврологiчнi розлади [5].
Частими проявами дiабетичноl енцефалопатй' е також розлади поведшки, що можуть призвести до погiршення взаеморозумшня мiж хворим та лiкарем, унаслщок чого пацiент не буде повною мiрою дотри-муватись призначень лкаря, демонструючи зниження комплайентностi [6].
© Караченцев Ю.1., Бшецька О.М., Чернявська 1.В., Мисюра К.В., Дорош О.Г., Черняева А.О., Гасанова О.О., Кравчун Н.А., 2014 © «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Генез дiабетичноi енцефалопати надзвичайно складний, у ньому вщграють роль як ендотелiальна дисфункщя, атерогеннi змiни судинного русла, так i ураження печiнки [7].
Печшка виконуе важливу роль у дезштоксикаци органiзму. Загальновщомо, що порушення функци ге-патоцитiв при ЦД 2-го типу призводять до розвитку й прогресування дiабетичноi енцефалопати [8]. Таким чином, дiабетична енцефалопапя печiнкового генезу е результатом метаболiчних розладiв i пов'язана з по-рушенням азотовидтьно! функци, головним чином за рахунок зниження активностi орнiтинового циклу й глутамшсинтетазно! реакци. Вона е потенцшно обо-ротним синдромом iз невролопчними й когштивни-ми симптомами рiзного ступеня залежно вiд тяжкостi ураження печшки [9]. Незважаючи на те, що щ пси-хометричнi тести запропоноваш досить давно, про що свщчать данi лiтератури [6, 10, 11], на сьогодш вони використовуються досить рiдко в клiнiчнiй практищ лiкарiв-ендокринологiв.
Реальш показники поширеностi захворюваност на дiабетичну енцефалопатiю залишаються невщомими. Безсумнiвно, що в нашiй кршш вiдзначаеться гшер-дiагностика дiабетичноi енцефалопати, чому сприяе вiдсутнiсть чiтких критерив И дiагностики. За даними закордонних авторiв, помiрнi й вираженi когштивш порушення цереброваскулярно! природи, що можуть служити еквiвалентом дiабетичноi енцефалопати, ви-являються в 16,5 % ошб вiком понад 60 рокiв [12, 13].
Без хоча б мМмального (скриншгового) нейро-психологiчного тестування не ттьки неможливе ви-явлення когштивних порушень, але й дуже ускладнена дiагностика дiабетичноi енцефалопати, визначення И тяжкост й динамiки. З урахуванням переважання у зна-чно! частини пащенпв в нейропсихологiчному статусi регуляторних та нейродинамiчних порушень застосу-вання коротко! шкали психiчного статусу (MMSE) як скринiнгового iнструменту стало популярним в останш роки. Але зазначена методика недостатньо чутлива до цього типу порушень, що може бути причиною непра-вильно1 дiагностики [14]. Причиною хибнонегативно1 дiагностики когнiтивних порушень при дiабетичнiй енцефалопати може бути також використання лише одного тесту (наприклад, тесту малювання годинника), що не дозволяе оцшити весь спектр когштивних функ-цiй. Наш досвщ дозволяе рекомендувати для скринш-гового дослщження в клiнiчнiй практицi модифшовану шкалу MMSE+ (у якiй сумуються бали результатiв тес-тiв MMSE, малювання годинника та тесту п'яти ств), виконання завдань за якою в сукупностi забирае не бтьше нiж 10—15 хвилин, але дозволяе отримати бiльш точне уявлення про стан когштивних функцш.
Латентна енцефалопапя спостерiгаеться в 30—70 % хворих iз печiнковою енцефалопапею, при цьому часто пащент не вщчувае себе хворим, однак спостериа-ються вщхилення в психометричних тестах; явну енце-фалопатiю дiагностують у 30—40 % пашенпв, ця стадiя подтяеться, у свою чергу, на I—IV тдстади залежно вiд скарг хворого, вщхнлень у психометричних тестах
й поведшщ, наявност нейром'язових симптомiв. Так, латентна печшкова енцефaлопaтiя може проявлятися лише деякими змшами у психометричних тестах, перша стaдiя захворювання проявляеться вже зниженням концентраций та часу реакци, порушеннями сну, со-мноленцiею, емоцiйними порушеннями, aпaтiею або збудженням, нейром'язовими симптомами у виглядi тремору [15]. Друга стaдiя печшково! енцефалопати проявляеться зaгaльмовaнiстю, aпaтiею, порушенням мовлення, астериксисом, тремором, aтaксiею. При розвитку третьо! стади печшково! енцефалопаш у хворих виникае виражена дезорiентaцiя, сомноленщя, сопор, з'являються патолопчш рефлекси. Четверта стaдiя печшково! енцефалопати характеризуемся роз-витком коми [10].
Метою дослщження стало встановлення особли-востей перебiгу енцефалопати дiaбетичного та печш-кового генезу у хворих на ЦД 2-го типу в поеднанш з НАЖХП за даними психометричних теспв.
Матерiали i методи
Обстежеш 203 хворi на ЦД 2-го типу з НАЖХП, яы перебували на лiкуваннi в клшщ ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи iменi В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни».
Оцiнку загального стану когштивних функцш проводили за допомогою модифшовано! методики MiniMental State Examination (MMSE+), що е достатньо надшним шструментом для первинного скриншгу когнiтивних порушень та виявлення ступеня деменци. Удосконалення стандартно! методики MMSE+ поляга-ло у сумаци бaлiв стандартного MMSE тесту та бaлiв, отриманих за результатами проведення теспв п'яти слiв, малювання годинника. Результати оцшювали за такою грaдaцiею: 46—50 бaлiв означають вiдсутнiсть порушень когштивних функцш; 41—45 бaлiв характер-ш для переддементних когнiтивних порушень, 36—40 бaлiв — для деменци легкого ступеня, 21—35 бaлiв — помiрний ступiнь тяжкостi; 0—20 бaлiв можуть свщчи-ти про тяжку деменцш [11, 16].
Наступним показником, що вщображае стан ког-нiтивних процешв та може бути використаним для виявлення латентно! печшково! енцефалопати, е тест зв'язку чисел, при виконанш якого необидно посль довно з'еднати однiею лiнiею числа в!д 1 до 25, не вщ-риваючи руки, причому зробити це необхщно якомога швидше за мИмально! кiлькостi помилок. Оцiнюеться час, необхщний на виконання цього тесту, в тому чи^ й на виправлення помилок. Висновок про стушнь печшково! енцефалопати опосередковано можна зробити за результатами проведення цього тесту: при латентнш енцефалопати час виконання методики не перевищуе 30 с, при енцефалопати 1-го ступеня — до 50 с, 2-го ступеня — до 80 с, 3-го — до 120 с. Розвиток коми, звичай-но, не дозволяе хворому виконати методику [17]. При розвитку енцефалопати у хворих на ЦД можливi порушення емоцшного стану, переважно у виглядi емоцшно! лабтьноста та депреси. Саме тому в комплекс методiв обстеження нами було використано методику самооцш-
Рисунок 1. Вдсоткове сп1ввщношення бал 'в, набраних патентами за шкалою MMSE+
ки депресй' Цунга. Вщсутшсть npoHBiB депресй' вщповщ-но до ще! методики характеризуемся невеликою кшь-тстю б^в (до 49). Бтьш високi результати свщчать про манiфестацiю депресивних проявiв вщ легко! депресй' (50—59 б^в) до помiрно! (60—69 балiв). Результат 70 та бтьше балiв свщчить про тяжку депресiю [18].
Статистичний анатз включав перевiрку характеру розподту показнитв. Статистична обробка отрима-них даних проводилася за допомогою методу Стьюден-та — Ньюмена — Кейсла в разi нормального розподту ознак i Вiлкоксона — Манна — Уггш — за наявносл розподiлу, вiдмiнного вiд нормального. Отримаш данi в таблицях i текста представлен як М ± m, де М — се-редне арифметичне значення, m — стандартна помил-ка середньо!. Вiдмiнностi розглядали як статистично значущi при p < 0,05.
Всi обчислення проводилися на комп'ютерi Pentium у середовищi Windows ХР iз використанням програм-ного забезпечення Excel ХР, Statistica 6.0.
Результати та Тх обговорення
При обстеженш 338 пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу та НАЖХП дiабетичну енцефалопатiю було дiагностова-но у 203 хворих, що становило 60,0 %.
На рис. 1 показано, що у 20 % хворих встановлено переддементш когштивш порушення, у 40 % — демен-цш легкого ступеня та також у 40 % — деменцш по-мiрного ступеня.
За допомогою низки психометричних методик було проведено оцшку стану когнiтивних функцiй та емо-цiйних проявiв у 55 пащенпв iз енцефалопапею, iз них 31 жшка (56,4 %) та 24 (43,6 %) чоловки.
Слд вiдзначити, що у 24 хворих на ЦД 2-го типу з дiагностованою енцефалопапею тривалють ЦД ста-новила вiд одного до 5 роыв. Середнiй вiк обстежених хворих — 56,8 ± 1,4 року. Усi хворi перебували в сташ субкомпенсаци вуглеводного обмiну. При оцшщ лшт-ного обмiну обстежено! групи суттевих вiдмiнностей в результатах не в!дм1чалося.
У процесi обстеження в кожного пащента оцшювали психометричнi показники за результатами проведения тесгiв MMSE та за допомогою модифiковаиого теста MMSE+ (що включав додавання балш пiсля виконання тесив малювання годинника та п'яти сл1в) та методики самоощнки депресй Цунга. Результати тестування наведенi в табл. 1.
При обстеженш хворих за допомогою психоме-трично! методологи, що полягала в модифкаци тесту MMSE+, застосовано таку бальну оцiнку порушень:
— 46—50 бал1в — порушення когнiтивних функцш вiдсутнi;
— 41—45 балiв — переддементш когштивш пору-шення;
— 36—40 балiв — деменцiя легкого степеня;
— 21—35 балiв — деменцш помiрного ступеня;
— 0—20 бал1в — тяжка деменцiя.
Хворим на ЦД 2-го типу з НАЖХП iз тривалютю ЦД 2-го типу менше шж п'ять роив проведено стан-дартний тест MMSE та модифшэваний MMSE+. За
Таблиця 1. Результати тестування з використанням методики MMSE+ при ЦД 2-го типу з НАЖХП
залежно в'щ стат
Частота балiв, %
Тест Бали Група I (жшки, n = 31) Група II (чоловши, n = 24)
1 2 3 4
Орюнтування в 4aci 0 1 2 3 4 5
13 45,2 38,7 3,1 41,7 37,5 0,8
Орюнтування в мюц 0 1 2 3 4 5
9,8 29 58 3,2 45,8 25 29,2
Сприйняття 0 1 2 3 9,8 13 77,2 16,6 83,4
Заюнчення табл. 1
1 2 3 4
Концентращя уваги 0
1 4,2
2 19,3 12,5
3 35,4 29,1
4 32,3 12,5
5 13 41,7
Короткочасна пам'ять 0 22,6 20,8
1 38,7 25
2 35,5 54,2
3 3,2
Мова 0
1 45,2 33,3
2 51,6 58,3
3 3,2 8,4
4
5
Виконання 3-етапно'| команди 0 3,2 4,2
1 3,2
2 35,5 25
3 58,1 70,8
Тест п'яти отв, безпосередне вщ- 0
творення 1
2
3 51,6 41,7
4 42 25
5 6,4 33,3
Тест п'яти отв, вщстрочене вщтво- 0
рення 1 3,2 8,3
2 38,7 25
3 51,7 41,7
4 3,2 12,5
5 3,2 12,5
Читання 0
1 22,6 12,5
2 77,4 33,3
3 54,2
Мiра змши когнiтивних розладiв 0
(тест малювання годинника) 1
2 19,4 4,2
3 16,1 8,3
4 25,8 12,5
5 16,1 20,8
6 19,4 25
7 3,2 25
8
9 4,2
10
результатами стандартного тесту MMSE лише у 29,6 % хворих виявлеш когштивш порушення помiрного ступеня тяжкост (10—20 балiв), модифшований тест MMSE+ виявив когнiтивнi порушення помiрного ступеня тяжкостi (21—35 батв) у 70,4 % хворих, що свщ-чить про бтьшу чутливiсть запропонованоi методики (рис. 2). Результати тестування наведенi у табл. 2.
При дослщженш орiентування в чаш встановлено, що лише 10,9 % ф яких у 8,5 % пащентав тривалють ЦД 2-го типу становила до п'яти роив, у 2,4 % — по-над п'ять роив) хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП та енцефалопапею не припустилися помилок. Грубих по-рушень в орiентуваннi на мющ не було виявлено, але помилок припустилися 85,5 % хворих. При вивченш сприйняття помилки виявлеш в 17 % обстежених хво-
рих. Зниження короткочасно! пам'ят встановлено в 98,2 % обстежених хворих (при ЦД 2-го типу тривалю-тю до п'яти роив — у 96,3% хворих та у 100 % хворих на ЦД 2-го типу тривалютю понад п'ять роив). Мовш порушення були виявлеш в 94,5 % хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП та енцефалопатаею.
Необхщно вказати, що у 32,7 % хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП та енцефалопатаею тривалють ЦД 2-го типу становила вщ одного до п'яти роив. Щкаво вщ-значити, що когштивш порушення, виявлеш при про-веденш модифшацшно! методики MMSE+, за ступе-нем тяжкосп можна було зютавити як у хворих на ЦД 2-го типу тривалютю до п'яти роыв, так i у хворих на ЦД 2-го типу тривалютю понад 5 роив, у бшьшосл ви-падыв вони були середнього ступеня тяжкость
MMSE+
MMSE
Рисунок 2. Результати тестування з використанням методики MMSE та MMSE+ при ЦД 2-го типу з НАЖХП
Рисунок 3. Вдсоткове стввщношення клькост пац1енг1в iз тривалстю ЦД 2-го типу до 5 роюв i понад 5 роюв
45,5
34,5
□ а 30 с ■ 31-45 с □ 46-55 с
Рисунок 4. Вдсоткове стввщношення батв, набраних патентами за результатами тесту зв'язку чисел
Я 2 бали U 3 бали □ 4 бали Ш 5 балш □ 6 бал ¡в □ 7 öanie D 9 бал1в
Рисунок 5. Вщсоткове стввщношення батв, набраних патентами за результатами тесту малювання годинника
Таблиця 2. Результати тестування з використанням методики MMSE та MMSE+ при ЦД 2-го типу
з НАЖХП залежно вд тривалост ЦД 2-го типу
Стушнь MMSE+ (модифшований) MMSE
Тривалють ЦД 2-го типу до 5 ромв Тривалють ЦД 2-го типу понад 5 ромв Тривалють ЦД 2-го типу до 5 ромв Тривалють ЦД 2-го типу понад 5 роюв
Немае порушень, 46-50 балiв, % 0 0 3,7 0
Переддементн когытивы порушення, 41-45 балiв, % 0 3,5 40,8 7,1
Легкий, 36-40 балiв, % 29,6 3,5 25,9 53,6
Помiрний, 21-35 балiв, % 70,4 93 29,6 39,3
Тяжкий, 0-20 батв, % 0 0 0 0
Таблиця 3. Оцнка ступеня депресп за шкалою Цунга в пац1ент1в iз ЦД 2-го типу та НАЖХП
залежно в'щ стат
Показник Чоловши, n = 24 Жшки, n = 31
Загальний бал 55,13 ± 2,42 59,78 ± 0,97 Р > 0,05
Вщсутнють депреси, % 6-25,2 1-3,3
Легка депреая, % 4-16,7 11-35,3
Помнрна депреая, % 14-58,1 19-61,4
Примтка: р — значущсть рзниць мж показниками у чоловшв та жнок за t-критерем Стьюдента.
Таблиця 4. Оцнка ступеня депресп за шкалою Цунга в пац1ент1в ¡з ЦД 2-го типу та НАЖХП
залежно в'щ тривалост ЦД 2-го типу
Стушнь Тривалiсть ЦД до 5 poKiB Тривалiсть ЦД понад 5 роюв
Нормальний стан, 25-49 батв, % 29,6 3,6
Легка депресiя, 50-59 балiв, % 18,5 25
Помiрна депресiя, 60-69 балiв, % 51,9 71,4
Тяжка депресiя, 70 i бiльше балiв, % 0 0
При ощнщ результат скриншгового дослщжен-ня когштивних функцш встановлено статистично вь ропдш низьт бали за результатами теспв: MMSE+ (p < 0,01), малювання годинника (p < 0,001), зв'язку чисел та п'яти ^в (p < 0,01), тесту зв'язку чисел (p < 0,01) у жшок порiвняно з чоловками. При виконаннi тесту малювання годинника жшки в 4,6 раза частше при-пускалися грубих помилок порiвняно з чоловiками (19,4 та 4,2 % вщповщно).
Як було зазначено вище, при розвитку енцефало-патп у хворих на ЦД можливi порушення емоцiйного стану, переважно у виглядi емоцiйно! лабiльностi та депресп. Саме тому в комплекс методiв обстеження нами було використано методику самооцшки депре-сй' Цунга [15]. Результати оцшки ступеня депресп за шкалою Цунга в пашенпв iз ЦД 2-го типу та НАЖХП наведеш в табл. 3.
Наявшсть тривожно-депресивних розладiв збiль-шуе ризик розвитку та прогресування ускладнень ЦД 2-го типу, особливо при супутнш НАЖХП, а саме арте-рiально! гшертензи, iшемiчно! хвороби серця, iнсульту, що е основною причиною смертi хворих.
Проблема виявлення тривожних розладiв у хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП на раншх стадiях далека в!д свого розв'язання. Подiбнiсть клiнiчно! симптоматики декомпенсаци ЦД 2-го типу i проявiв тривожних роз-ладiв потребуе розробки чiтких критерив для !х дифе-ренщально! дiагностики.
Згiдно з результатами проведення методики самооцшки депреси Цунга встановлено, що вш хворi на ЦД 2-го типу з НАЖБП та енцефалопапею мали порушення емоцшного стану у виглядi депреси помiрного ступеня (60—69 балiв). Однак депрешя помiрного ступеня клiнiчно значуще частiше траплялася в жшок, шж у чо-ловiкiв (p < 0,05) (табл. 3).
Як видно iз наведених у табл. 3 даних, середня кшьысть бал1в у 58,1 % чоловтв вiдповiдаe крите-
рiю помiрно! депреси, причому у 25,2 % чоловгкгв не було виявлено проявiв депресивних порушень, у 16,7 % вони вщповщали критерiям легко! депреси. У жiнок загальний бал за шкалою був дещо вищим, нгж у чоловгкгв (р > 0,05), причому легку депресш мож-на було дгагностувати у 35,3 % гз них, а помгрну — у 61,4 %. Таким чином, у жгнок були бгльш вираженг прояви зниженого настрою, песимгстичного погляду на свш стан та майбутне.
За результатами проведення методики самооцшки депресп Цунга встановлено, що 60,4 % хворих, якг страждали вгд ЦД 2-го типу тривалгстю до п'яти ро-кгв гз НАЖХП та енцефалопатгею, мали порушення емоцшного стану у виглядг депресГ! легкого та помгр-ного ступеня (55—60 балгв), а в 96,4 % хворих на ЦД 2-го типу тривалгстю понад п'яти рокгв установлено депресш легкого та помгрного ступеня (60—69 балгв) (табл. 4).
Висновки
1. Проведенг психометричш тести (модифгкована MMSE+) виявили досить високу чутливгсть та гнфор-мативнгсть при дгагностицг початкових стадгй дгабе-тично! енцефалопатг!.
2. Ураховуючи невелику кглькгсть часу, необхгдного для проведення цих тестгв, а також легкгсть гнтерпрета-цг! результатгв, модифгкована психометрична методика скрингнгово! дгагностики когнгтивних порушень може бути запропонована в клшгчшй практищ не лише ен-докринологгв, а й лгкаргв загально! практики на догос-пгтальному етапг обстеження.
3. Порушення когнгтивних функцгй, зниження настрою, депресгя, вегетативна лабгльнгсть незалежно вгд тривалостг ЦД 2-го типу б1льш вираженг у жшок, хворих на ЦД 2-го типу в поеднаннг з НАЖХП. 95,7 % обстежених хворих жшочо! статг виявляли ознаки де-менцг! помгрного ступеня, у той же час як у чоловгкгв
ттьки 62,5 % вщповщали KpHTepiHM noMipHoi' деменци, 25,0 % демонстрували переддементш кoгнiтивнi пору-шення, 6,25 % хворих мали легю порушення когнггив-них функцiй та тiльки у 6,25 % не було виявлено ознак деменци.
Список лператури
1. Балаболкин М.И., Чернышева Т.Е. Диабетическая ней-ропатия [Текст]: Учебное пособие. — М, 2003. — 109 с.
2. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Лечение сахарного диабета и его осложнений [Текст]: Учеб. пособие. — М.: Медицина, 2005. — 512 с.
3. Перцева Т.Г. Особливостi переб^у дисциркуляторног енцефалопати у хворих з цукровим дiабетом 2 типу [Текст]: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.15/ Перцева Татьяна Григорьевна. — Х, 2008. — 20 с.
4. Маркин С. П. Неврологические проявления сахарного диабета [Текст] / С.П. Маркин // Неврология/ревматология. — 2011. — № 1. — С. 75-79.
5. Crucial role of aldose reductase activity and plasma glucose level in sorbitol accumulation in erythrocytes from diabetic patients [Text]/ Y. Hamada, R. Kitoh, P. Raskin // Diabetes. — 1991. — Vol. 40. — P. 1233-1240.
6. Рухманов A.A. Исследование памяти и внимания в диагностике стадий дисциркуляторной энцефалопатии [Текст]//Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. — 1990. — Т. 90, вып. 7. — С. 50-53.
7. Хворосттка В.М. Вплив жировог дистрофи печтки в поеднант з метаболiчним синдромом на особливостi переб^у ЦД [Текст] /В.М. Хворостнка, А.В. Власенко//Мiжнар. ен-докрин. журн. — 2007. — № 5(11). — С. 65-70.
8. Ferenci P. Hepatic Encephalopathy Abstracts. New Trends in Hepatology [Text]/ P. Ferenci // Falk Symposium, St. Petersburg, 21-22 Jun. — 1996. — P. 46-47.
9. Hepatic Encephalopathy Syndromes and Therapies [Text] / H.O. Conn, J. Вircher. — Medi-Ed Press, Bloomington, Illinois, 1994. — P. 429.
10. Сидорова Н.С. Диагностика и терапия ранних стадий диабетической энцефалопатии [Текст]: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.13/ Сидорова Надежда Сергеевна. — СПб., 2004. — 110 с.
11. Folstein M.F. A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician [Text] / M.F. Folstein, S.E. Folstein, PR McHugh//J. Psychiatr. Res. —1975. — Vol. 12(3). — P. 189-198.
12. Prevalence and outcomes of vascular cognitive impairment [Text] / K. Rockwood, C. Wentzel, V. Hachinscki [et al.] // Neurology. — 2000. — Vol. 54 — P. 447-451.
13. Subcortical ischemic vascular dementia [Text] / G.C. Roman, T. Erkinjuntti, A. Wallin [et al.] // Lancet Neurology. — 2002. — Vol. 1. — P. 426-436.
14. NINDS and Canadian Stroke Network Vascular Cognitive Impairment Harmonization Standards [Text] / V. Hachinski, C. Iadecola, R.C. Peterson [etal.]//Stroke. — 2006. — Vol. 37. — P. 2220-2241.
15. Клинические формы диабетической энцефалопатии [Текст] / Т.Т. Бокебаев, С.К. Кайшибаев, Г.Т. Корабаева[и др.]// Здравоохранение Казахстана. — 1997. — № 10. — С. 65-67.
16. Клинические шкалы и психодиагностические тесты диагностики сосудистых заболеваний головного мозга [Текст]: Метод. рекомендации / Министерство здравоохранения Украины, Нац. академия мед. наук; [авт. Т.С. Мищенко и др.]. — X, 2008. — 36с.
17. Наследов А.Д. Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках [Текст] / А.Д. Наследов. —СПб.: Питер, 2005. — 416 с.
18. Малкина-Пых И.Г. Психосоматика [Текст]: справочник практического психолога/И.Г. Малкина-Пых. — М.: Эк-смо, 2005. — 992 с.
Отримано 18.12.13 П
Караченцев Ю.И.1,2, Белецкая О.М.2, Чернявская И.В.1, Мисюра Е.В.1, Дорош Е.Г.1, Черняева А.А.1, Гасанова ЕА.1, Кравчун Н.А.1
1 Государственное учреждение «Институтпроблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины»,
г. Харьков
2 Харьковская медицинская академия последипломного образования, кафедра эндокринологии и детской эндокринологии
ДИАГНОСТИКА ДИАБЕТИЧЕСКОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИИ ПО ДАННЫМ ПСИХОМЕТРИЧЕСКИХ ТЕСТОВ
У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-ГО ТИПА С НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ
Резюме. Обследованы 55 больных сахарным диабетом 2-го типа с неалкогольной жировой болезнью печени и энцефалопатией, из них 31 женщина (56,4 %) и 24 мужчины (43,6 %). В процессе обследования оценивались показатели психометрических тестов по результатам проведения теста MMSE+. Методика MMSE+ заключалась в модификации стандартного теста MMSE: суммировались баллы вышеупомянутого теста и тестов связывания чисел, рисования часов и пяти слов. Проведена оценка эмоционального состояния при помощи методики самооценки депрессии Цунга. При анализе результатов исследования когнитивных функций получены клинически значимо низкие баллы у женщин по сравнению с мужчинами (р < 0,01). Модифицированная методика MMSE+ выявила когнитивные нарушения средней степени тяжести у больных сахарным диа-
бетом 2-го типа с неалкогольной жировой болезнью печени у 70,4 % пациентов в отличие от стандартного теста MMSE, по результатам которого установлены когнитивные нарушения средней степени тяжести лишь у 29,6 % больных. По результатам применения методики самооценки депрессии Цунга установлено, что депрессия больше выражена у женщин. Модифицированная методика MMSE+ имеет высокую чувствительность при диагностике ранних когнитивных нарушений у больных сахарным диабетом 2-го типа с неалкогольной жировой болезнью печени. Нарушения когнитивных функций, а также эмоциональные нарушения в виде депрессии чаще встречаются у женщин.
Ключевые слова: сахарный диабет, когнитивные нарушения, неалкогольная жировая болезнь печени, энцефалопатия, психометрические тесты.
KaratchentsevYu.I.12, BiletskaO.M.2, ChernyavskaI.V.1, MysyuraK.V.1, Dorosh O.G.1, Chernyayeva A.O.1, Gasanova O.O.1, Kravchun N.A.1
1 State Institution «Institute of Problems of Endocrine Pathology named after V.Ya. Danylevsky of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv
2 Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Department of Endocrinology and Pediatric Endocrinology, Kharkiv, Ukraine
DIAGNOSIS OF DIABETIC ENCEPHALOPATHY ACCORDING TO PSYCHOMETRIC TESTS IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS AND NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
Summary. 55 patients with type 2 diabetes mellitus, nonalcoholic fatty liver disease and encephalopathy were examined, there were 31 women (56.4 %) and 24 men (43.6 %). During the examination we assessed parameters of psychometric measures according to the results of MMSE+ test. The methods of MMSE+ consisted in the modification of the standard MMSE test: we summed up scores of the above mentioned test and the tests of fixing the numbers, drawing the clock and the five words. By means of the methods of Zung Self-Rating Depression the estimation of the emotional state was carried out. By the estimation of the research results of the cognitive functions there was received the clinically significant low grades for the women in the comparison with the men (p < 0.01). The modified MMSE+ found out the cognitive impairment of the medium severity
among the patients with diabetes mellitus 2 type and nonalcoholic fatty liver disease in 70.4 % of cases as opposed to the standard MMSE test which stated the cognitive impairment of the medium severity only in 29.6 % of the patients. According to the results of the carrying out the methods of the Zung Self-Rating Depression there was determined that the female sex dominated over the male sex. The modified methods, MMSE+ have the high sensitivity at the diagnostics of the recent cognitive impairment among the patients of the type 2 diabetes mellitus with nonalcoholic fatty liver disease. The cognitive impairment as well as the emotional impairment in the form of depression more frequently appears among women.
Key words: diabetes mellitus, cognitive impairment, nonalcoholic fatty liver disease, encephalopathy, psychometric tests.
