А.М. Ткаченко, О.В. Коваленко
Д1АГНОСТИКА БАНКРУТСТВА В СИСТЕМ1 АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛ1ННЯ
Розглянуто питання в1дпов1дност1 i значимостг дгагностики фтансового стану кожноï стадИ' антикризового управлтня. Дiагностику банкрутства визначено як ретроспективне, оперативне i перспективне до^дження господарсько'1' дiяльностi та процесу управлтня тдприемством, направлене на виявлення параметрiв кризового розвитку за допомогою реалгзаци комплексу до^дницьких процедур, виявлення слабких ланок i "вузьких м^ь ".
© А.М. Ткаченко, О.В. Коваленко, 2009
Рассмотрены вопросы соответствия и значимости диагностики каждой стадии антикризисного управления. Диагностика банкротства определена как ретроспективное, оперативное и перспективное исследование хозяйственной деятельности и процесса управления предприятием, направленное на выявление параметров кризисного развития с помощью реализации комплекса исследовательских процедур, выявления слабых зон и «узких мест».
The article analyzes issues of adequacy and role of diagnostics in all stage of anti-crisis management. The diagnostics of bankruptcy is defined as a retrospective, operative and prospective study of enterprise's economic activity and management process that is directed to identification of parameters of crisis development by using comprehensive researches and to finding weak spots and "bottlenecks".
Дiагностику як cnoci6 розтзнавання стану соцiально-економiчноï системи за допомогою peanÎ3a^ï комплексу дослщницьких процедур i виявлення в них слабких ланок i «вузьких мшць» вщносять до мeтoдiв непрямих дослщжень. Елементи сoцiaльнo-eкoнoмiчних систем, властивост яких тдлягають визначенню, зазвичай недоступш для безпосереднього спостереження i вимiру, тому варто дослщжувати не ï^rn параметри, а параметри процеав, породжуваних елементами цих систем i доступних для вимiрiв. Дiaгнoстикa - це функщя, яка через шформацш пов'язуе дослщниюв з ринками, споживачами, конкурентами, зi вама елементами зовшшнього середовища та безпосереднього оточення.
На цей час склалося кшька концепцш дiaгнoстики, в кожнш з яких юнують свoï об'ективш особливоси. До них вщносяться таю концепци, як анал^ична, консалтингова, iнфoрмaцiйнa, антикризова. Суть aнтикризoвoï дiaгнoстики полягае в тому, що дiaгнoстикa формуе комплексну ощнку неплатоспроможних пiдприемств через функцiï управлшня: eкoнoмiчну, функцioнaльну, тeхнiчну, сoцiaльну, фшансову, менеджменту та oргaнiзaцiï, зoвнiшньoгo середовища пщприемства, стрaтeгiчну. Дана кoнцeпцiя комплексно охоплюе весь процес дoслiджeння об'екта й дозволяе з максимальною точшстю поставити дiaгнoз [3, 19].
Об'ектом дiaгнoстики може бути як складна, високооргашзована динaмiчнa система (вся економжа краши, окрема галузь, конкретна фiрмa чи oргaнiзaцiя будь-яко1' форми власноси), так i будь-який елемент цих систем (внутршне середовище oргaнiзaцiï, конкретш види рeсурсiв, вирoбничi функци, оргашзацшна структура, сoбiвaртiсть i т.д.). Дiaгнoстикa банкрутства е одним з необхщних eтaпiв процесу антикризового упрaвлiння, оскшьки саме ïï результати дають можливють визначити глибину кризи, ïï масштаби, рeaльнiсть i oчiкувaний час виникнення ситуацп банкрутства, обгрунтувати заходи, необхвдш для його подолання, oцiнити можливост пiдприемствa щодо подолання кризи i прогнозування нaслiдкiв подальшого розвитку ситуаци.
В eкoнoмiчнiй нaуцi питанням дiaгнoстики банкрутства пiдприемств придiляеться значна увага. Це зумовлено тим, що вщ того, наскшьки об'ективно проведено ощнку ступеня ймoвiрнoстi банкрутства, залежить ринкова вартшть (цiнa) пiдприемствa, його швестицшна привaбливiсть, а процедура банкрутства призводить до порушення мaкрoeкoнoмiчнoï рiвнoвaги.
У зв'язку iз цим нeoбхiднo визначити вщповщшсть i знaчимiсть дiaгнoстики фшансового стану кoжнiй стaдiï антикризового управлшня.
Результати наукових дослщжень з указано! проблематики присвячеш, як правило, оглядам методик ранньо! дiагностики банкрутства та !х порiвняльнiй характеристицi. Даним питанням присвяченi роботи вiтчизняних науковцiв В.О. Василенка, Л.О. Л^оненко, О.М. Скiбiцького, Л.С. Ситник, О.О. Терещенка та шших. Однак фактично вiдсутнi роботи з визначення поняття «дiагностика» банкрутства та мюця, яке воно посiдаe в системi категорiйного апарату антикризового управлшня i значимостi дiагностики кожно! з шнуючих кон-цепцiй.
Система антикризового управлшня володie властивостями, якi додають особливий механiзм управлiнню: гнучкiсть i адаптивнiсть, здатнiсть до диверсифшаци i своечасного ситуацiйного реагування, а також можливють ефективно використовувати потенцiал пщприемства i неформальнi методи управлiння. Ц особливостi механiзму антикризового управлiння обумовлеш i завданнями, якi вирiшуе дiагностика: своечасне розпiзнавання симптомiв, чинникiв i причин кризи, що наближаеться, класифжащя 11 i вироблення заходiв, яю необхiдно вжити [7, 6].
Економiчна дiагностика i превентивна санацiя багаточисельних загроз фшансово! неспроможностi, оргашзацшно!
дисфункцп за iнших аномалiй е, на наш погляд, основними поняттями, що конституюють процес антикризового управлiння в цшому. Звiдси випливае, що дiагностика е функцiею i специфiчною стадiею антикризового управлiння [7, 9].
Як комплексне економiчне дослiдження дiагностика мае власну логiку i структуру, це вихщний пункт для прогнозу альтернативного розвитку пщприемства. Система дiагностики повинна вщповщати усiм вимогам управляючо! системи: виконання функцш управлiння, наявнiсть зворотного зв'язку, адаптившсть. Дослiдження кризових явищ потребуе вивчення прояву економiчних закошв та категорiй ринково! економiки в умовах рiзних видiв пiдприемств i об'еднань, !х специфiки на кожному етат розвитку ринкових вiдносин. Сучасш методи дiагностики можна класифiкувати за чотирма групами: загально-науковi методи; методи стратепчного аналiзу; методи економiчного ан^зу; економiко-математичнi методи [4, 190-195].
Необхщно зауважити, що досить результативнi методики ан^зу фiнансового стану суб'екта господарювання - позичальника розроблено банкiвською наукою i практикою (Укр-ексiмбанк, 1999 р., Ощадбанк, 2000 р., Промшвестбанк, 2001 р., НБУ, 2003 р.), оскшьки саме ринкове середовище змусило банки працювати в даному напрямку бiльш iнтенсивно.
Дiагностика банкрутства - це ретроспективне, оперативне i перспективне дослщження господарсько! дiяльностi та процесу управлшня тдприемством, направлене на виявлення параметрiв кризового розвитку за допомогою реалiзацil комплексу дослiдницьких процедур, виявлення слабких ланок i "вузьких мшць".
Цшь дiагностики банкрутства - встановити дiагноз пщ-приемства як об'екта дослщження i дати висновок про його стан на дату завершення цього дослщження i на перспективу. Здшснивши мету на пiдставi даних дiагнозу, можна буде виробити правильну i грамотну економiчну (полiтичну, сощальну) полiтику, стратегiю i тактику [2, 355].
Завдання дiагностики банкрутства можна сформулювати таким чином:
1) дослщження базових показниюв та виявлення iндикаторiв проблемностi на основi ретроспективного аналiзу фiнансового стану пiдприемства. Всестороннiй аналiз впливу зовнiшнiх i внутрiшнiх чинниюв на фiнансово-економiчне та технiко-технологiчне становище пщприемства;
2) визначення чинниюв, яю характеризують рiвень ризику i форми прояву банкрутства за допомогою оперативного дослщження;
3) вироблення адекватних заходiв iз запобiгання банкрутству i усунення причин проблемностi шляхом проведення перспективного дослщження господарсько! дiяльностi та процесу управлшня тдприемством.
На нашу думку, необхщно po3pi3rara управлшня, яке передбачае початок розробки та ре^заци антикризових заходiв пiсля того, як загроза життедiяльностi стае очевидною, та управлшня, яке ре^зуе попереджувальну реакцiю на змiни, що оч^ються. Такий пiдхiд дозволяе видiлити рiзновиди антикризового управлiння - реактивний, який ще можна назвати стабiлiзацiйним, оскшьки вш стабiлiзуе кризову ситуацiю, та превентивний, який включае «профшактику» кризи i забезпечення стiйкого функцiонування й подальшого розвитку пiдприемства.
Ми не можемо погодитися з думкою росшських економютсв [7, 13], якi класифжують дiагностику за такими напрямами: елемент регулярного менеджменту, превентивно! санаци та кризового стану, оскшьки управлшня складними системами, до яких вiдноситься пщприемство, апрiорi е антикризовим на вЫх етапах його функцiонування i розвитку, а вмшня передбачати, розпiзнавати кризу, яка наближаеться i яку також не можна вважати статичним становищем, повинно визначати ефектившсть управлшських ршень. Тому вщокремлювати дiагностику, на наш погляд, можна за такими напрямами, як елемент превентивного антикризового управлшня та стабшзацшного антикризового управлшня.
Стабшзацшне антикризове управлшня реалiзуеться в тих випадках, коли показники функщонування системи суттево нижчi вiд нормативного рiвня, не задовольняють запитам об'екта управлшня та цшьовим настановам суб'екта, значно нижче показниюв стану аналогiчних об'екив. Головне завдання стабiлiзацiйного антикризового управлшня полягае в подоланш занепаду, стабшзацп фiнансово-економiчного становища та створення передумов пiдйому. Процедура стабiлiзацiйного антикризового управлшня поширюеться на «лшування» неплатоспроможностi, включаючи реорганiзацiйнi процедури банкрутства (спостереження, зовшшне управлiння, фiнансове оздоровлення).
Превентивне антикризове управлшня реалiзуеться з метою запоб^ання кризовим явищам. Цей пiдвид включае в себе оцшку ймовiрностi виникнення кризово! ситуаци; розробку та вжиття заходiв, якi спрямованi на пщвищення опiрностi пщ-приемства впливу критичних факторiв завдяки бiльш ефективному використанню потенщалу пiдприемства; управлiння процесом переходу пщприемства в яюсно новий стан.
Залежно вiд такого розмежування пiдвидiв антикризового управлiння можна визначити цЫ дiагностики. Отже, на стади превентивного антикризового управлшня цшями дiагностики будуть: мошторинг як зовнiшнiх, так i внутршшх процесiв i факторiв для оцшки можливостi настання кризи; дiагностика фiнансового стану з метою раннього виявлення ознак кризового розвитку, визначення «небезпечних» зон для товаровиробника; дiагностика фшансово! стабiльностi, визначення ïï виду тощо. При цьому особливу увагу придшяють операцiйнiй i фiнансовiй дiяльностi пiдприемства, iдентифiкуючи слабкi сигнали про кризу. Швидюсть, вiрогiднiсть, повнота результаив дiагностики е основними домiнантами в дiагностицi, оскiльки дозволяють скоротити час не тшьки в ïï проведенш та визначеннi реального стану та реальних можливостей пiдприемства, але й, ^м того, це дозволяе значно скоротити час для прийняття оптимальних антикризових рiшень, а також час для ïx реалiзацiï.
Першочерговим завданням дiагностики на стадiï стабiлiзацiйного антикризового управлшня е забезпечення виживання виробничо-господарсь^' системи за допомогою швидкого, ч^кого аналiзу поточноï ситуацiï для вщновлення (збереження) платоспроможностi; максимiзацiя грошовоï маси, оскшьки для виходу з кризовоï ями необxiдний маневр останньоï з метою заповнення розриву мiж ïxнiм витрачанням та надходженням. Дiагностика, вщслщковуючи i оцiнюючи ключовi сфери дiяльностi пiдприемства - аналiзуючи тим самим його фшансовий стан, беззбитковiсть, матерiальнi i фiнансовi потоки, оцiнюе ризик виникнення банкрутства й можливоси його подолання. Таким чином, дiагностика служить базою для впровадження антикризових заxодiв. Крiм того, необxiдно вiдзначити, що активне антикризове управлшня грунтуеться на фундаментальнш дiагностицi - поглибленому аналiзi кризових параметрiв, здiйснюваноï на основi методiв факторного аналiзу та прогнозування [3, 23].
В aнтикpизoвoмy yпpaвлiннi нaйчaстiшe сaмe вщ чaсy yхвaлeння вiдпoвiднoгo piшeння зaлeжить пoдaльшe iснyвaння пiдпpиeмствa, тoмy дiaгнoстикa бaнкpyтствa пoвиннa вiдпoвiдaти таким вимoгaм:
1) peзyльтaти дiaгнoстики пoвиннi 6УТИ кpитepieм oцiнки якoстi мeнeджмeнтy пщ^иемства;
2) дiaгнoстикa пoвиннa вiдпoвiдaти вимoгaм фiнaнсoвoï стpaтeгiï, щo зaбeзпeчye eфeктивнe yпpaвлiння pизикoм бaнкpyтствa;
3) дiaгнoстикa пoвиннa rpyнтyвaтися як на кшьюсних, так i на якiсних xapa^ep^rarax дiяльнoстi пiдпpиeмствa i викopистoвyвaти peзyльтaти всiх фopм фiнaнсoвoгo aнaлiзy;
4) фopми i мeтoди дiaгнoстики говинш бути yнiвepсaльними i зaстoсoвyвaтися пщ^иемствами на бyдь-якiй стади ïхньoгo poзвиткy;
5) дiaгнoстикa пoвиннa пiдпopядкoвyвaтися цшям i завданням дepжaвнoгo нагляду i кoнтpoлю за дiяльнiстю сyб'eктiв гoспoдapювaння;
6) систeмa пoкaзникiв пoвиннa мати вишкий piвeнь фopмaлiзaцiï i мeншoю мipoю зaлeжaти вiд iндивiдyaльних oсoбливoстeй пiдпpиeмствa.
Зaлeжнo вiд мaсштaбiв, ц^й i нaпpямiв здiйснювaних пepeтвopeнь, а татож дoстyпнoï iнфopмaцiï npo пpoблeмнi сфepи дiяльнoстi дoцiльнo пpoвoдити eкспpeс-дiaгнoстикy та фyндaмeнтaльнy (пoглиблeнy a6o загальну) дiaгнoстикy. Koжнe пiдпpиeмствo пoтpeбye шстшшго мoнiтopингy свoгo пoтoчнoгo стaнoвищa. Експpeс-дiaгнoстикoю е миттевий пoгляд на гoспoдapськy ситyaцiю, кopoткe дoслiджeння piзних астекив дiяльнoстi пiдпpиeмствa з мeтoю виявлeння пpoблeмних сфep в yпpaвлiннi в ц^му i oтpимaння пoпepeднiх oцiнoк пoтoчнoгo стану. Експpeс-дiaгнoстикa нaйчaстiшe е пepшим eтaпoм пepeтвopeнь, пpoвeдeних iз зaлyчeнням стopoннiх кoнсyльтaнтiв, дoпoмaгae виpoбити eдинe бaчeння кepiвництвoм i кoмaндoю зoвнiшнiх кoнсyльтaнтiв пoтoчнoгo стану i пpoблeм пiдпpиeмствa. E^npe^ дiaгнoстикa пpoвoдиться з мeтoю oтpимaння нeвeликoï юль^ст ключoвих, нaйбiльш iнфopмaтивних пoкaзникiв, щo дають тoчнy i oб'eктивнy rap™^ пoтoчнoгo фiнaнсoвoгo стану пiдпpиeмствa та динамжи йoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Фyндaмeнтaльнa дiaгнoстикa пepeдбaчae здiйснeння якiснoгo анал^ичтого дoслiджeння зoвнiшньoгo та внyтpiшньoгo сepeдoвищa гoспoдapюючoгo суб'екта, зoкpeмa мaкpoeкoнoмiчнoï систeми, тeхнoлoгiчнoгo укладу, oсoбливoстeй стану pинкiв та сeгмeнтiв, сильних i слабких CToprn пiдпpиeмствa, йoгo стpaтeгiчнoï шзицл, pинкoвoï та сeгмeнтнoï пoзицiйнoстi пpoдyкцiï, а тaкoж гoлoвних фyнкцiй i нaпpямiв дь
яльнoстi пiдпpиeмствa. Рeзyльтaти тaкoï poбoти е oснoвoю для визнaчeння як стpaтeгiï пepeтвopeнь в дoслiджyвaних сфepaх дiяльнoстi, так i пepeлiкy кoнкpeтних зaхoдiв для дoсягнeння зaплaнoвaних peзyльтaтiв. Koмплeкснa дiaгнoстикa дoзвoляe визначити пoтoчний стан спpaв i oцiнити iннoвaцiйний пoтeнцiaл пiдпpиeмствa, дeтaльнo вивчити пpoблeми, oкpeслeнi на eтaпi eкспpeс-дiaгнoстики, i виявити пpичини ix виникнeння.
Фyндaмeнтaльнa дiaгнoстикa здiйснюeться за такими oснoвними eтaпaми.
Систeмaтизaцiя oснoвниx зoвнiшнix i внyтpiшнix чинникiв, щo зyмoвили кpизисний poзвитoк пiдпpиeмствa.
Пpoвeдeння кoмплeкснoгo фyндaмeнтaльнoгo aнaлiзy з викopистaнням спeцiaльниx мeтoдiв oцiнки впливу oкpeмиx чинникiв на кpизисний фiнaнсoвий poзвитoк. Тут викopистoвyються тaкi мeтoди фiнaнсoвoгo aнaлiзy, як кopeляцiйний aнaлiз, кoмплeксний aнaлiз фiнaнсoвиx кoeфiцieнтiв, SWOT-aнaлiз.
Пpoгнoзyвaння кpизoвoгo фiнaнсoвoгo poзвиткy пiдпpиeмствa пщ нeгaтивнoю дieю oкpeмиx чинникiв. Такий пpoгнoз здiйснюeться на oснoвi poзpoбки спeцiaльниx бaгaтoфaктopниx peгpeсiйниx мoдeлeй та шших мeтoдiв фyндaмeнтaльнoгo aнaлiзy.
Пpoгнoзyвaння здaтнoстi пiдпpиeмствa дo нeйтpaлiзaцiï зaгpoзи бaнкpyтствa за paxyнoк внyтpiшньoгo фiнaнсoвoгo пoтeнцiaлy. Даний eтaп пepeдбaчae знижeння piвня фiнaнсoвиx pизикiв за paxyнoк змeншeння пoтoчниx витpaт i зaгaльнoгo poзмipy зoбoв'язaнь, зaбeзпeчeння зpoстaння чистого гpoшoвoгo пoтoкy, пoзитивнoï змiни фшаншвих пoкaзникiв.
Остaтoчнe визнaчeння мaсштaбiв кpизoвoгo стану тд-
пpиeмствa. Iдeнтифiкaцiя мaсштaбiв кpизиснoгo фiнaнсoвoгo стану пoвиннa включати
анал^ичш i прогнозш результати фундаментально!' дiагностики банкрутства i пропонувати можливi напрями вiдновлення фiнансовоï рiвноваги.
Фундаментальна дiагностика банкрутства дозволяе отримати найбiльш розгорнену картину кризового стану i конкретизувати форми i методи майбутнього оздоровлення.
Дiагностика може проводитись за такими напрямами дослщжень, систематизованими автором за результатами вивчення пропонованих методик: маркетингова дiагностика, аналiз людського капiталу, оргашзацшно-управлшський аналiз, аналiз виробничого потенцiалу, дослщжень i розробок, аналiз iнформацiйниx систем.
Експрес^агностика характеризуе систему регулярноï оцшки кризових параметрiв фiнансового розвитку пщприем-
ства, що здшснюеться на базi його фiнансового облiку за стандартними алгоритмами аналiзу. У процесi аналiзу окремих сторiн кризового фiнансового розвитку пщприемства використовуються таю стандартш його методи: горизонтальний (трендовий) фiнансовий аналiз; вертикальний (структурний) фiнансовий аналiз; порiвняльний фiнансовий аналiз; аналiз фiнансовиx коефщенив; аналiз фiнансовиx ризикiв; iнтегральний фшансовий аналiз, заснований на Моделi Дюпона. Таким чином, система експрес^агностики банкрутства забезпечуе ранне виявлення ознак кризового розвитку пщприемства i дозволяе вжити оперативних заxодiв щодо ïx нейтралiзацiï.
При глибокiй фiнансовiй кризi система експрес^агностики повинна доповнюватися системою фундаментальноï дiагностики, яка включае в себе таю методи: повний комплексний аналiз фiнансовиx коефiцiентiв; тут розширюеться система показникiв-iндикаторiв можливоï загрози банкрутства; кореляцшний аналiз, при якому проводиться ранжування окремих факторiв за ступенем ïx негативноï дiï на фiнансовий розвиток пщприемства; SWOT-аналiз -дослiдження характеру сильних i слабких сторiн пщприемства в розрiзi окремих внутрiшнix факторiв, а також позитивного або негативного впливу окремих зовшшшх факторiв, що обумовлюють кризовий фшансовий розвиток пщприемства; дискримшантний метод, заснований на використанш емтричних коефiцiентiв [9, 112-113].
Найбшьш поширеним методичним пiдxодом до дiагностики стану та загрози банкрутства е коефщентний пiдxiд, який передбачае використання певного перелжу спецiальниx фiнансовиx коефщенив - iндикаторiв стану пiдприемства. ПередуЫм слiд з'ясувати сутнiсть термiна "фшансовий коефщент", пiд яким слiд розум^и рiзноманiтнi вiдноснi показники, що розраховуються шляхом ствставлення певних абсолютних показниюв господарсько-фiнансовоï дiяльностi пiдприемств, iнформацiя про яю вiдображаеться у фiнансовiй та шших видах звiтностi. Дiагностика кризового стану та виявлення загрози банкрутства на базi використання фшансових коефщенив передбачае: формування системи оцшочних показникiв; розрахунок ïx величини; проведення горизонтального, порiвняльного та еталонного аналiзу.
Основними методологiчними принципами формування системи показникiв-iндикаторiв кризового стану та загрози банкрутства е:
адекватнiсть системи показникiв завданням дiагностичного дослiдження; наявнiсть iнформацiйного забезпечення для розрахунку значення показникiв, проведення динамiчного та порiвняльного аналiзу;
можлившть чiткого визначення алгоритмiв розрахунку показникiв-iндикаторiв кризи, що забезпечуе тотожнiсть ïx економiчного розумiння та тлумачення;
можлившть накопичення статистичноï бази стосовно
рiвня та динамiки змiни показникiв, охоплення показниками усix найважливiшиx напрямiв (сфер) ощнки фшансового стану пiдприемств, у яких можуть знаходити вiдображення кризовi явища, що притаманнi ïx дiяльностi;
оптимальна чисельнiсть показникiв з кожного напряму дослщження; можлившть чiткого та однозначного визначення негативного значення або негативноï динамши [10, 71-72].
Систeмa пoкaзникiв-iндикaтopiв кpизoвoгo стану та зaгpoзи бaнкpyтствa включае пoкaзники лiквiднoстi, гоказники стану та стpyктypи кaпiтaлy, гоказники oбopoтнoстi та peнтaбeльнoстi пiдпpиeмствa.
Пpoстим для зaстoсyвaння та пoшиpeним пpийoмoм дiaгнoстики е пoбyдoвa бaлaнсoвиx (arperaraœ) мoдeлeй oцiнки фiнaнсoвoгo стану. Пщ aгpeгaтaми слiд poзyмiти aбсoлютнi oцiннi пoкaзники, щo poзpaxoвyються за сжщальними мeтoдикaми на бaзi пoкaзникiв зв^шст та yпpaвлiнськoгo oблiкy пiдпpиeмств. Iдeнтифiкaцiя кpизoвoгo стану та виявлeння зaгpoзи бaнкpyтствa пepeдбaчae пopiвняння мiж сoбoю пeвниx aгpeгaтiв та фopмyлювaння дiaгнoстичнoгo виснoвкy за визнaчeними пpaвилaми oцiнки (зaлeжнo вiд peзyльтaтiв пopiвняння). Нaйбiльшoгo пoшиpeння набула бaлaнсoвa мoдeль, on^ara в пpaцяx B.Koвaльoвa [5, 68].
Œ^po^ визнання для пpoвeдeння дiaгнoстики набули тaкoж мaтpичнi мoдeлi iдeнтифiкaцiï стану пiдпpиeмствa. Maтpичнi мoдeлi дiaгнoстики кpизoвoгo стану та виявлeння зaгpoзи бaнкpyтствa пepeдбaчaють пoбyдoвy дiaгнoстичнoï мaтpицi, кoжeн квaдpaт якoï xapaктepизyeться тевним спiввiднoшeнням пoкaзникiв гoспoдapськo-фiнaнсoвoï дiяльнoстi тд^иемства aбo poзpaxoвaниx oцiнoчниx aгpeгaтiв та дантиф^еться як пeвний стан пщ^иемства. Для дiaгнoстики бaнкpyтствa за дoпoмoгoю мaтpичниx мeтoдiв шиpoкo викopистoвyeться зв^на фopмa № 3 „Зв^ ^o pyx гpoшoвиx кoштiв".
Bисoкий стутнь iмoвipнoстi пpoгнoзyвaння кpизoвoгo стану poзвиткy пiдпpиeмствa мае дiaгнoстикa бaнкpyтствa на бaзi зaстoсyвaння статистичних мoдeлeй. Статистичш мoдeлi дiaгнoстики бaнкpyтствa являють сoбoю спeцiaльним чинoм oбчислeнy дискpимiнaнтнy функцш (гpaницю), y якoстi apгyмeнтiв якoï викopистoвyються фiнaнсoвi кoeфiцieнти-iндикa-тopи, щo нaйбiльшим чинoм oбyмoвлюють poзвитoк ^изи, а знaчeння (Z-paxyнoк) - дoзвoляe iдeнтифiкyвaти стyпiнь (ймoвipнiсть) зaгpoзи бaнкpyтствa. Пoбyдoвa стaтистичнoï мoдeлi пepeдбaчae мaтeмaтичнy oбpoбкy iнфopмaцiï пpo peзyльтaти гoспoдapськo-фiнaнсoвoï дiяльнoстi двox oднopiдниx (за галуззю, oбсягoм дiяльнoстi тoщo) сyкyпнoстeй шд^иемств-oб'eктiв спoстepeжeння, oднa з яких oxoплюe пiдпpиeмствa, щo визнaнi бан^утами, iншa -пiдпpиeмствa, щo пpoдoвжyють нopмaльнo фyнкцioнyвaти.
У pинкoвiй eкoнoмiцi нaйбiльшoгo пoшиpeння набули тpьoxфaктopнa та п'ятифaктopнa мoдeлi Альтмана, мoдeль С^ин^йта, Тaфлepa та Тисшoy, poзpoбки в^чизняних вчeниx -Дaвидoвoï-Бeлiкoвa та
Слiд зазначити, щo дiaгнoстикa у^а^ських пiдпpиeмств за зapyбiжними статистичними мeтoдикaми нe дoзвoляe oб'eктивнo iдeнтифiкyвaти ïx стан, oскiльки пopyшyються тpи нaйвaжливiшi yмoви кopeктнoгo зaстoсyвaння статистичних мoдeлeй:
чaсoвa вiдпoвiднiсть, яка пepeдбaчae застосування мoдeлi в тoмy пepioдi часу, y я^му вoнa бeзпoсepeдньo poзpoблeнa, aбo з нeзнaчним лaгoм зашзжння;
вiдпoвiднiсть oб'eктa oцiнювaння, яка пepeдбaчae зaстoсyвaння мoдeлi для oцiнки вipoгiднoстi бaнкpyтствa пiдпpиeмств, щo вiдпoвiдaють пapaмeтpaм вибipки, зpoблeнoï для ствopeння мoдeлi;
вiдпoвiднiсть мeтoдики визнaчeння пapaмeтpiв мoдeлi, яка пoтpeбye тoчнoгo дoтpимaння мeтoдичниx пpийoмiв oцiнки пoкaзникiв, щo були викopистaнi пpи poзpoбцi мoдeлi [9, 79].
Пoдiбнi мoдeлi poзyмнo зaстoсoвyвaти як дoдaткoвий, а нe oснoвний iнстpyмeнт фiнaнсoвoгo aнaлiзy. Kpiм того, викopистaння цих мoдeлeй в y^arni е нeдoцiльним чepeз pяд ^ичин. Пo-пepшe, мoдeлi poзpoблeнi на oснoвi даних фiнaнсoвoï звiтнoстi aмepикaнськoгo зpaзкa. Пo-дpyгe, на пoкaзники д>
яльшст yкpaïнськиx пiдпpиeмств вeликий вплив мають чинники нeeкoнoмiчнoгo xapaктepy та зoвнiшнi фaктopи (в пepшy чepгy шфлящя). Пo-тpeтe, бaгaтo кoeфiцieнтiв нe мають татого впливу на фiнaнсoвий стан шд^иемств в Укpaïнi, як y poзвинyтиx кpaïнax, i навпаки. Пpoпoнoвaнi гpaничнi знaчeння чaстo нeдoсяжнi для втизняних пiдпpиeмств. Пo-чeтвepтe, y в^чизнянш фiнaнсoвiй звiтнoстi пepeвaжнo зaстoсoвyeться o^rna oкpeмиx aктивiв за iстopичнoю вapтiстю, тoмy дaнi балансу в цш чaстинi нe вiдпoвiдaють peaльнiй pинкoвiй вapтoстi майна пiдпpиeмствa, щo пpизвoдить дo пepeкpyчyвaння даних.
Крiм того, слщ зауважити, що вщсуттсть в Украïнi статистичних матерiалiв по пщприемствах - банкрутах не дозволяе скорегувати методику обчислення вагових коефщенив i граничних значень з урахуванням специфiки украшських економiчниx умов, а визначення цих коефщенив експертним шляхом не забезпечуе ïxньоï достатньоï точности Розходження у специфiцi економiчноï ситуаци i органiзацiï бiзнесу мiж Украшою i розвиненими ринковими економiками впливають i на сам вибiр фшансових показниюв, використовуваних у моделях шоземних авторiв.
Висновки. Проведене дослiдження сутност дiагностики банкрутства та ïï значення в системi антикризового управлiння дозволяе визначити дiагностику банкрутства як ретроспективне, оперативне i перспективне дослщження господар^^ дiяльностi та процесу управлiння тдприемством, направлене на виявлення параметрiв кризового розвитку за допомогою ре^заци комплексу дослщницьких процедур, виявлення слабких ланок i "вузьких мiсць". Дiагностика е функщею i специфiчною стадiею антикризового управлшня, тому залежно вiд розмежування пiдвидiв антикризового управлiння можна сформулювати цiлi дiагностики, а вiдносно масштабiв i напрямiв здiйснюваниx перетворень, а також доступноï iнформацiï про проблемш сфери дiяльностi доцiльно проводити експрес^агностику та фундаментальну (поглиблену або загальну) дiагностику iз застосуванням широкого спектра методик.
Лггература
1. Андрущак G.M. Дiагностика банкрутства украïнськиx пiдприемств // Фшанси Украïни. - 2004. - № 9. - С. 118-124.
2. Василенко В.О. Антикризове управлшня тдприемством: [навч. поЫбник]. - 2-ге вид, виправл. i доп. - К.: Центр навч. л^ератури, 2005. - 504 с.
3. Картохша Н.В. Дiагностика фшансового стану пщприемства як основа для прийняття ршень у системi антикризового управлшня // Формування ринкових вщносин в Украïнi. -2008.- № 9 (88).-С.19-24.
4. Коваленко О.В. Удосконалення внутршньогосподарського антикризового мехашзму // Mеxанiзм регулювання економiки: М!жнар. наук. журнал. - Суми, 2009. - № 4 (44). - Т. 2. -С. 190-195.
5. Л^оненко Л.О., Тарасюк М.В., Хшенко О.О. Антикризове управлшня тдприемством: [навч. поабник]. - К.: КНТЕУ, 2005. - 377 с.
6. Терещенко О.О. Антикризове фшансове управлшня на пщприемства моногр. - К.: КНЕУ, 2004. - 268 с.
7. Трененков Е.М., Дведенидова С.А. Диагностика в антикризисном управлении // Менеджмент в России и за рубежом. - 2002. - № 1. - С. 3-25.
8. Фокша Н.П. Прогнозування криз та банкрутств промислових пщприемств // Актуальш проблеми економжи. - 2003. - № 2 (20). - С.76-79.
9. Хотомлянський О.Л., Знахуренко П.А. Комплексна оцшка фшансового стану пщприемства // Фшанси Украши. - 2007. - № 1. - С. 111-118.
10. Ш1ршян Л.В. Визначення фiнансовоï стшкоси страхових компанш i пщприемств // Фшанси Украши. - 2005. - № 9. - С. 70-81.
НадШшла до редакцп 11.05.2009 р.