CC BY
11
УДК 616.2-002.1:616.15:578.76:577.112.7-07-052
В. В. Маврутенков
Д1АГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ В2-М1КРОГЛОБУЛ1НУ В СИРОВАТЦ1 КРОВ1 У ХВОРИХ 13 ГОСТРИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ВЕРХН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В
Днтропетровсъка державна медична академiя
кафедра факулътетсъко1 педiатрii та дитячих тфекцтних хвороб
(зав. - д. мед. н., проф. Л.Р.Шостакович-Корецъка)
Ключовi слова: в2-мтроглобулт у Kpoei, гострi рестраторно-eipycHi тфекцп, лакунарна a^iHa, гepnecвipуc Епштейна-Барр, iнфeкцiйний мононуклеоз, диференцшний дiaгнoз Key words: p2-microglobuline in the serum, acute respiratory viral infections, acute tonsillitis, herpesvirus Epstein-Barr, infectious mononucleosis, differential diagnosis
Резюме. Представлены результаты исследования количественного определения @2-микроглобулина (Р2-МГ) в сыворотке крови у больных с острыми заболеваниями верхних дыхательных путей. Показано, что при инфекционном мононуклеозе и острых респираторно-вирусных инфекциях уровень Р2-МГ в сыворотке крови достоврено выше (критерий F = 6,3; р< 0,003; сила влияния ц2 = 0,13), чем у пациентов с лакунарной ангиной, что позволяет использовать данный показатель в качестве "суррогатного " дифференциально-диагностического теста. Summary. The results of quantitative evaluation of в2-microglobulin ф2-MG) in the serum of the patients with acute infections of upper respiratory tract are presented. It was shown that in patients with infectious mononucleosis and with acute respiratory viral infections the level of P2-MG in the serum was reliably higher (the criterion F = 6,3; р< 0,003; the forth of influence rf = 0,13), than in patients with lacunar tonsillitis. This permits to use this indicator as a "surrogate " differential diagnostic test.
Р2-мшроглобулш (Р2-МГ) - це легка частина молекули I класу головного комплексу псто-сумюност (ГКГ) [ 5 ]. Система ГКГ ^ зокрема, молекула I класу бере участь в оргашзацп контролю iмунiтету за антигенним гомеорезисом ор-гашзму, в основi якого лежить феномен «розтз-навання свого». Реалiзацiя зазначеного принципу здшснюеться за допомогою ушверсального меха-шзму - асощацн щентифшованого антигену з молекулами ГКГ. Як вщомо [ 4 ], продукти I класу е трансмембранними ткопроте!дами i експресуються практично на вшх клггинах, що мютять ядро ^мфоцити, гепатоцити та ш.). Таким чином, до процесу iмунноl вщповда обо-в'язково залучаються продукти I класу ГКГ, що закономiрно приводить до змши сироватково! концентрацн останшх. У зв'язку з цим вивчення кшьюсних ^або структурних змш Р2-МГ е важ-ливим аспектом у розумшш патогенезу рiзних iмунопатологiчних та шфекцшних захворювань.
Домшуючою патолопею у дтей та ошб молодого вшу е гос^ захворювання верхшх вщ-дiлiв рестраторного тракту. В етiологiчнiй стру-ктурi зазначено! патологи провiдне мiсце нале-жить групi респiраторних вiрусiв (ГРВ1), лаку-нарнiй ангiнi (ЛА) i герпесвiрусу Епштейна-Барр (ВЕБ), що викликае шфекцшний мононуклеоз (1М) [ 2, 3 ]. Полiморфiзм клiнiчних проявiв у сполученнi з !хньою неспецифiчнiстю, невиз-
начешсть лабораторних критернв тяжкостi i про-гнозування перебну захворювання створюють труднощi в об'ективнш оцiнцi цих патологiй.
Виходячи з цього, метою роботи було вивчення ктшко^агностично1 значущосп кiлькiсного визначення Р2-МГ у сироватцi кровi хворих i3 гострими iнфекцiйними захворюваннями верхшх дихальних шляхiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослiдженнi аналiзувалася вибiрка обсягом 85 спостережень. Кожне спостереження мало 12 перемшних, з яких 4 показники були диск-ретними, яюсними i 8 - кшьюсними. Частка про-пущених значень склала < 1 %. Для статистично! обробки отриманого матерiалу використовували-ся наступи методи математико-статистичного аналiзу: перевiрка нормального розподiлу кшь-кiсних показниюв iз використанням критернв Колмогорова-Смiрнова i Шашро-Ушка; перевiр-ка рiвностi дисперсш за допомогою критерiю Фiшера (F); ощнка вiрогiдностi рiзницi середнiх за критерieм Стьюдента (t) i U-критерieм У!лкок-сона-Манна-У1тш; вiрогiднiсть рiзницi вщносних показникiв iз використанням критерiю Xi-квад-рат (х2) i кутового перетворення Фшера; параме-тричний (ANOVA) i непараметричний (Краске-ла-Уолiса) дисперсiйний аналiз; кореляцiйний аналiз iз розрахунком коефщенпв рангово! коре-ляцн Спiрмена i лшшно1 кореляцн Пiрсона (г). Вибiрковi параметри, що наводяться у представ-
лених таблицях, мають наступш значення: n -число спостережень; M - середне арифметичне значення; m - помилка середнього; s - стан-дартне вiдхилення; min (max) - мшмальне (мак-симальне) значення. Критичне значення рiвня значyщостi (p) приймалося < 5 %. Обробка отри-маних даних проводилася за допомогою пакетiв програм статистичного аналiзy STATISTICA 5.0 i Excel XP.
Група спостереження була роздшена на три клшчш групи: I група - хворi на IM, II група -хворi на ЛА, i III група представлена пацiентами, госппатзованими з приводу ГРВ1. Клiнiчна характеристика груп спостереження представлена в таблищ 1.
Верифiкацiя клiнiчних дiагнозiв у зазначених групах здiйснювалася за сукупшстю резyльтатiв
лабораторних аналiзiв. При цьому дiагноз 1М, крiм гематолопчних дослiджень, обов'язково пiдтверджувався серологiчними пробами: гетеро-фiльним тестом (ГТ), виявленням специфiчних противiрусних антитiл (VCA-Ig М, EA-Ig G, EBNA-Ig G) методом iмуноферментного аналiзу (1ФА) i в частини хворих - яюсним визначенням ДНК ВЕБ у сироватцi кровi методом пол> меразно! ланцюгово! реакци (ПЛР). Крiм того, усiм хворим з 1М або ЛА обов'язково прово-дилося бактерiологiчне дослiдження носоглотки на патогенну флору i дифтерда. Пацieнтам iз ГРВ1 виконувались змиви з носоглотки для вияв-лення рестраторних вiрусiв методом прямо! iму-нофлюоресценци, а також парнi серолопчш до-слiдження методами РПГА. Зi спостереження були виключенi ус ВIЛ-iнфiкованi особи.
Клiнiчна характеристика груп спостереження
Таблиця 1
Групи Стать В1к, рокш
чолов1ча | жшоча M±s | до 5 6-15 16-20 21-30 31 i >
I (n=38) 17 (44,7%) 21 (55,3% 9,9±7,5 12 (31,6%) 16 (42,1%) 8 (21,1%) 1 (2,6%) 1 (2,6%)
II (n=35) 18 (51,4%) 17 (48,6%) 15,2±7,2 4 (11,4%) 9 (25,7%) 16 (45,7%) 5 (14,3%) 1 (2,9%)
III (n=12) 9 (75,0%) 3 (25,0%) 18,6±16,2 3 (25,0%) 3 (25,0%) 2 (16,7%) 2 (16,7%) 2 (16,7%)
Загалом (n=85) 44 (51,8%) 41 (48,2%) 13,4±9,5 19 (22,4%) 28 (32,9%) 26 (30,6%) 8 (9,4%) 4 (4,7%)
Сироваткову концентращю ß2-Mr визначали методом 1ФА на тест-системах фiрми "DRG" (США). Фiзiологiчний вмiст ß2-Mr у сироватцi кровi не перевищував 1,9 мг/л i не залежав вiд статi та вшу [ 6 ].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ У результат проведених дослiджень (табл. 2) було виявлено, що у хворих на ЛА (II група)
сироваткова концентрацiя ß2-Mr була вiрогiдно (p<0,05) нижче, нiж при IM i ГРВ1 (I i III групи). При цьому юнування розходжень у вмют ß2-Mr у сироватцi кровi мiж вiрyсною i мiкробною етюлопею захворювань верхнiх вiддiлiв ресш-раторного тракту також шдтверджувалося результатами дисперсшного аналiзy (критерiй Фь шера F = 6,3; р<0,003; сила впливу п2 = 0,13).
Таблиця 2
Кшьккний вмкт Р2-МГ (мг/л) у сироватщ кров1 хворих i3 гострими шфекщями
верхнiх в1дд1л1в ресшраторного тракту
Статистичн1 характеристики
Групи n M±m s min max 95% дов1рчий 1итервал для середнього Р
I 38 3,21±0,19 1,20 0,6 5,6 2,83-3,59 pI-II<0,001
II 35 2,37±0,14 0,82 1,5 6,1 2,10-2,64 pII-III<0,05
III 12 2,99±0,29 0,99 1,8 5,0 2,43-3,55 pI-III>0,05
Загалом 85 2,83±0,12 1,09 0,6 6,1 2,60-3,07 —
Iндивiдyальний аналiз показав, що у 90 % ня значення ß2-Mr у кровi були вище норми, на хворих I (89,5 %) i III (91,7 %) груп спостережен- вiдмiнy вщ пацiентiв iз ЛА, у яких подiбний факт
05/ Том X / 3
67
вщзначався у 57,1 % випадюв (р<0,002 i р<0,015 вщповщно). При цьому пiдвищений вмiст Р2-МГ у сироватцi кровi хворих на 1М прямо корелював iз рiвнем вiроцитiв (г = 0,43, р<0,009), лейкоцитiв (г = 0,53; р<0,001), позитивним ГТ (г = 0,39; р<0,02) i пiдвищенням температури тша до 38-39оС (г = 0,41; р<0,01).
Детальне вивчення клшчно! картини захво-рювання в ошб з II групи з шдвищеним вмiстом Р2-МГ у сироватцi кровi дозволило встановити наступне. По-перше, наявнють у дано! категори пацieнтiв очевидних ознак ко-шфекци ресш-раторними вiрусами (катаральний синдром, склерит, трахе!т та iнше) у 30 % випадюв. По-друге, виявлена достовiрна корелящя мiж пiдвищенням рiвня сироваткового Р2-МГ i лихоманкою в пер-шi днi захворювання (г = 0,52, р<0,002), а також тенденцiя з розвитком ускладнень (г = 0,30, р=0,08). Отримаш данi вказують на спшьшсть iмунопатогенезу ВЕБ i ресшраторних вiрусiв, в основi яко! лежить системна активащя Т-кл> тинно! ланки. Водночас, шдвищений рiвень Р2-МГ у кровi хворих на ЛА, iмовiрно, свiдчить про
розвиток синдрому системно! запально! вiдповiдi внаслiдок виникнення ускладнень або приеднан-ня вiрусно! ко-iнфекцi!. Таким чином, виявленi розходження у вмют Р2-МГ у сироватщ кровi мiж вiрусними i мшробними респiраторними ш-фекцiями можуть служити у як "сурогатний" ди-ференцшний тест на етiологiю гострих захворю-вань респiраторного тракту. Крiм того, експрешя Р2-МГ у сироватцi кровi вiдбивае активнiсть iмунопатологiчних процесiв, що дозволяе розгля-дати даний показник як маркер запалення. Це надзвичайно важливо, зокрема, при захворю-вант 1М, коли немае досить об'ективних лабора-торних критерi!в видужання.
Результати дослщжень залежностi концен-трацi! Р2-МГ у сироватцi кровi вiд термшв зах-ворювання показали, що до початку другого ти-жня процесу в пащенпв з 1М (I група) його р> вень був, як i рашше, вiрогiдно вище, нiж при ЛА та ГРВ1 (табл. 3). При цьому у груш хворих з ГРВ1 виявлена статистично значуща зворотна за-лежнiсть мiж термшами хвороби i сироватковим вмiстом Р2-МГ (г = -0,58, р<0,05).
Таблиця 3
Вмкт Р2-МГ (мг/л) у сироватщ кров1 хворих 1з гострими 1нфекц1ями верхн1х вщдш1в респ1раторного тракту в залежност1 в1д терм1ну захворювання
Групи Термши хвороби
до 3-о1 доби в1д 4-1 до 7-1 доби з 8-1 доби та бшьше
М±т 1 р М±т 1 р М±т | р
I 3,46±0,32 р1-11<0,01 3,42±0,41 р1-11<0,02 3,11±0,31 р1-11<0,003
II 2,44±0,19 рН-Ш>0,05 2,25±0,17 рН-Ш>0,05 1,95±0,05 рН-Ш=0,09
III 2,83±0,19 pI-Ш>0,05 2,50±0,29 pI-Ш=0,10 2,28±0,15 pI-Ш<0,03
Варто звернути увагу на рашше вщзначений факт, що у бшьшосп хворих з ускладненим пере-бк-ом ЛА вмiст Р2-МГ у сироватщ кровi був тд-вищеним. Водночас, у випадку з 1М шдвищеш значення Р2-МГ у сироватщ кровi мали мiсце i при ктшчно гладкому перебiгу хвороби (усклад-нений перебк- вiдзначений у 5 % хворих). Разом iз тим, у вшх групах, незалежно вiд переб^у процесу i рiвня Р2-МГ у кровi, захворювання закш-чилися благополучно, без летальних наслiдкiв.
Визначення вмюту Р2-МГ у сироватцi кровi мае ще один важливий ктшко-патогенетичний аспект, тому що може виступати як дiагностич-ний маркер iмунодепресi!. На прикладi ВШ-ш-фекцi! було показано, що сироваткова концен-тращя Р2-МГ корелювала зi ступенем iмунодеп-ресi! i прогресуванням опортунiстичних шфекцш [ 8 ]. ВЕБ, будучи, по суп, таким збудником, до-
зволяе розглядати 1М як ктшчний предикат на-явностi iмунно! некомпетентностi органiзму. У зв'язку з цим була дослщжена наявнiсть зв'язку мiж вмiстом Р2-МГ у сироватщ кровi i репл> кативною актившстю ВЕБ у хворих на 1М (табл.4).
Таблиця 4
Вм1ст Р2-МГ (мг/л) у сироватц1 кров1 хворих на 1М залежно в1д реплжативно!' активност1 ВЕБ
Групи п М±т Р т1п тах г
ДНК+ * 17 2,12±0,16 1,3 4,1
>0,05 -0,08
ДНК- 14 2,22±0,18 1,5 3,7
Прим1тка. * ДНК визначали в сироватщ кров1
Як видно з даних таблиц 4, рiвень Р2-МГ у сироватцi кровi не корелював з вiрусемiею. При цьому, як у ДНК ВЕБ- позитивних, так i ДНК ВЕБ- негативних хворих на 1М, шдвищеш зна-чення Р2-МГ у сироватщ кровi рееструвалися в 50 % випадюв. Можливою причиною такого результату став яюсний (а не кшьюсний) характер визначення ДНК ВЕБ. Так, у роботах [ 1, 7 ] було показано клшчне значення кшькюно! оцiнки вмiсту ДНК ВЕБ у кров^ де актившсть хро-нiчного процесу прямо залежала вщ вiрусного навантаження. Зважаючи на це, в умовах не-можливосп кiлькiсного аналiзу вмiсту ДНК ВЕБ визначення Р2-МГ у сироватцi кровi може слу-жити об'ективним тестом для оцшки перебiгу 1М.
Таким чином, грунтуючись на виявлених за-кономiрностях вмiсту Р2-МГ у сироватщ кров^ визначення даного показника у хворих iз гос-трими шфекцшними захворюваннями верхнiх вiддiлiв респiраторного тракту ютотно тдви-щить якiсть дiагностики.
ВИСНОВКИ
1. При вiруснiй шфекци рiвень Р2-МГ у сироватщ кровi вiрогiдно вище (р<0,003; сила впливу П2 = 0,13), шж у пацiентiв iз ЛА, що дозволяе ви-користовувати даний показник як диференцшно-дiагностичний тест гострих захворювань верхнiх вiддiлiв ресшраторно! системи.
2. Мошторинг концентраци Р2-МГ у сироват-цi кровi може використовуватися для оцшки активности запального процесу у хворих iз гос-трими захворюваннями верхнiх дихальних шля-хiв.
3. Вмiст Р2-МГ у сироватщ кровi хворих на 1М прямо пов'язаний з такими основними кл> нiко-лабораторними показниками, як: розвиток фебрильно! лихоманки, лейкоцитоз, вiроцитоз i позитивний ГТ.
4. Кiлькiснi показники Р2-МГ сироватки кровi не корелюють iз вiрусною актившстю при яюс-ному визначеннi ДНК ВЕБ у кровi методом ПЛР.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вирусная нагрузка и состояние иммунитета при хронической активной Эпштейн-Барр-вирусной инфекции / Дидковский Н.А., Малашенкова И.К., Са-рсания Ж.Ш., Жарова М.А. и др. // IV Всерос. науч.-практ. конф. «Генодиагностика инфекционных заболеваний»: Сб. тез./Под ред. Покровского В.И.- М., 2002.- С. 107-108
2. Возiанова Ж.1. Iнфекцiйнi i паразитарнi хворо-би. В 3-х т. Т.1.- К.: Здоров'я, 2001.- 856с.
3. 1нфекцшш хвороби у дггей: (клiнiчнi лекци) / За ред. С.О. Крамарева. - К.: МОР1ОН, 2003.- 480 с.
4. Клиническая иммунология и аллергология / Пер. с англ; Под ред. Л. Лолора-младшего,Т.Фишера и Д.Адельмана.- М.: Практика,2000.- 806 с.
5. Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия / Пер.
с англ.- М., СПб.: Изд-во БИНОМ, Невский Диалект, 2000.- 368 с.
6. Тиц Норберт У. Клиническое руководство по лабораторным тестам / Пер. с англ.- М.: ЮНИМЕД-Пресс, 2003. - 960 с.
7. Balandraud N., Roudier J., Roudier C. Epstein-Barr virus and rheumatoid arthritis// Autoimmun. Rev. -2004.- Vol. 3, N5. - P. 362-367.
8. Expansion of neopterin and beta 2-microglobulin in cerebrospinal fluid reaches maximum levels early and late in the course of human immunodeficiency virus infection / Bogner J.R., Junge-Hülsing B., Kronawitter U., Sadri I. et. al // Clin. Investigator. - 1992.- Vol. 70, N8.-P. 665-669.
УДК 616.98:616.155.33]-053.81
H. П. Баранова,
I.М. Черткова, В.В. Семтетова
1НФЕКЦ1ЙНИЙ МОНОНУКЛЕОЗ У ДОРОСЛИХ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра тфекцшних хвороб та епiдемiологii (зав. - к. мед. н., доц. М. С. Суременко)
Ключовi слова: тфекцшний мононуклеоз, moнзилim, гenamoмeгaлiя, cnлeнoмeгaлiя, noлiaдeнonamiя, amиnoвi мононуклеари Key words: infections mononucleosis, tonsillitis, hepatomegaly, splenomegaly, polyadenopathy, atypic mononuclears
Резюме. Инфекционный мононуклеоз - острое малоконтагиозное инфекционное заболевание вирусной природы, преимущественно с воздушно -капельным механизмом заражения, характеризующееся лихорадкой, полиаденопатией, острым тонзиллитом, гепато- и спленомегалией, гематологическими изменениями: лейкоцитозом, лимфоцитозом и появлением атипичных мононуклеаров. Изучались особенности клинического течения инфекционного мононуклеоза у взрослых. Под наблюдением находилось 62 взрослых больных с инфекционным мононуклеозом, в основном мужчины молодого возраста, у которых заболевание протекало
05/ Том X / 3
69
