CC BY
13
doi: 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-257-271
В. I. Ляшенко,
доктор економтних наук, ORCID 0000-0001-6302-0605, e-mail: [email protected],
Н. В. Осадча,
доктор економтних наук, ORCID 0000-0001-5066-2174, e-mail: [email protected],
1нститут економти промисловостi НАН Украгни, м. Кигв
ДЕЯК1 РОЗДУМИ ТА ПРОПОЗИЦП ДО АНАЛ1ТИЧНОГО ДОКУМЕНТУ «SPACE VISION FOR UKRAINE 2020-2029»
Укра1на ввдноситься до розвинених космiчних держав свпу i входить в першу п'ятгрку таких, що володiютъ повним технологiчним циклом створення ракетно-космiчних комплексiв: науковi до^джен-ня, дослiдно-конструкторсъкi роботи, органiзацiя виробництва, експлуатащя й утилiзацiя. Водночас в умовах лiбералъноl глобатзацл, побудовано! тд ш-тереси транснацiоналъних, в основному англо-аме-рикансъких корпорацiй, цi виклики юнуванню люд-ства поки що залишаються без належно! вiдповiдi.
1. До п.1.1 «Структура сучаснот свггогоспо-дарськоТ системи». Сучасний стан розвитку людс-тва вимагае нових форм оргашзацл глобально! еко-номiки, якi дозволили б забезпечити стiйкий еконо-
MiHHrn та соцiальнии розвиток i ввддзеркалення пла-нетарних погроз, включно еколопчш i KOCMi4Hi (табл. 1). Космiчна дiяльнiсть трансформувала змют геополiтики, змiнивши прiоритетнiсть чинниив, що визначають безпеку i впливовiсть держави. Викори-стання космiчних систем привело до того, що геог-рафiчне розташування краши перестало бути домь нантою мiжнародних вiдносин, а власне геополiтика охоплюе И полiтику в космосi. Остання iстотно ви-значаеться космiчною потужнютю — здатнiстю ви-користання цившьних, розвiдувальних, комерцш-них космiчних систем i iнфраструктури для тдтри-мки стратеги нацюнально! безпеки, досягнення на-цiональних цiлеИ.
Таблиця 1
Багаторiвнева сучасна свiтогосподарська система [1, с. 28-29]_
Рiвнi господарства Структура Режими регулювання розвитку 1нститути
1 2 3 4
L10 - УшверсальниИ, вселенський Колошзащя космiчного простору 1) Режим сили (можливих вiйсъкових дiй); 2) режим мiжнародних договорiв База напрацьовуеться ООН та ш-шими глобальними мiжнародними установами
L9 - Мегарiвень Свiтове господарство як су-купнiсть всiх взаемодшчих рiвнiв 1) Режим сили (вшськових дiй); 2) режим мiжнародних договорiв ООН, МВФ, МАГАТЕ, СОТ, Всес-вiтнi конвенци
L 8 - Мезорiвень 4 Свiтове господарство / нацi-ональне господарство - ме-зогосподарство I рiвня: 1нте-грацiИнi спецiалiзованi та регiональнi союзи та об'ед-нання 1) режим мiжнародних дого-ворiв; 2) режим взаемних тльг i тарифiв ТНК, НАТО, СЕНТО, СЕАТО, ОБСЕ, ЕС, еврАЗЕС, ШОС, шща-тиви «Один пояс - один шлях» (Китай), «Вшьне та вщкрите бачення 1ндо-Тихоокеанського репону» (Японiя) та ш.
L 7 - Макрорiвень Нацiональне господарство окремо! краши 1) режим мiжнародних дого-ворiв; 2) нацюнальне законо-давство - загалъний режим; 3) режими форм власносп та !х трансформацiй; 4) режим валютного курса; 5) митш режими Президент, парламент, Кабмiн та ш.
L 6 - Мезорiвень3 Нащональне господарство / Щдприемство = мезогоспо-дарство II рiвня 1) загалъний нацюнальний режим; 2) спещальш режими регулювання (пiлъговi та дис-кримiнацiйнi) Регiоналънi, територiалъно-галу-зевi, галузевi та мiжгалузевi ком-плекси та об'еднання, ФПГ
Зактчення табл. 1
1 2 3 4
Ь5 - М1крор1вень Щдприемства та !х об'ед-нання, що виробляють зага-льний шнцевий продукт 1) загальнонацюнальний за-гальний режим; 2) режими спецiальних адресних пiльг або дискримшацшш Корпоративш структури
Ь4 - Мезор1вень 2 Спшьш проекти Загальний i спецiальнi режими СЕЗ, ТПР, технопарки, групи тд-роздiлiв пiдприемства, яш випуска-ють вiдокремлеиi види його кшце-вого продукту
Ь3 - Мш1р1вень Суб'екти пiдприемницькоi д1яльност1, спецiалiзованi функцiональнi пiдроздiли з !х частковим продуктом i ш-фраструктурними послу-гами Спещальш режими бiзнес-iн-кубаторiв, наукових та шдус-трiальних паркiв, спрощеного режиму для мiкро- i малих тдприемств 1нкубатори, иауковi та iидустрiа-льиi парки
1, 2 - Мезор1вень 1 Професiйнi групи пращвни-шв однiеi спецiальностi; Трудовi колективи-бригади 11) режими ведения колекти-вних переговорiв; 2) режими створення пiдприемиицьких мереж (интрапренерства);3) режими «корпоративних со-цiальиих пакетiв Структурш пiдроздiли пiдприем-ства
Ь1 - Нанор1вень Робоче мюце, домогоспо-дарство 1) загальний i спецiальиi спрощеиi режими оподатку-вання фiзичиих осiб з метою стимулювання самозайнято-стi; 2) режими осо6исто! мо-тиваци працiвиикiв Фiзичиi особи-пiдприемцi; Само-зайнята особа, працiвиик, який здшснюе конкретну активну, доць льну, ушверсальну, творчу, опосе-редковану дiяльиiсть
Наприклад, стосовно мезорiвня 4, останшм часом можна ввдзначити наступне. Японське «Бачення 1ндо-Тихоокеанського регюну» - це шщатива, альтернативна китайському «Одному Поясу - Одному Шляху» [25]. Але це ще не означае, що вона - при-хована спроба створити в Ази вiйськовий блок тд керiвнищ•вом США. Швидше головна мета «Бачення» для Японп - змщнити мiжнародний порядок, заснований на правилах, як б поширювалися на всi краши регiону i обмежували одностороннi дп i Китаю, i США. Про китайську iнiцiативу «Один Пояс -Один Шлях» вже кшька рошв говорить весь свгт. Хтось хвалить Пешн за готовнiсть об'еднати Свра-зда за допомогою iнвестицiй в шфраструктуру. Хтось критикуе, вважаючи китайськi проекти борго-вою пасткою для iнших кра1н i способом розширити сферу геополгтичного впливу Китаю.
Куди менше уваги дiстаеться схожою шщати-вою Япони - «Вiльне та ввдкрите бачення 1ндо-Ти-хоокеанського регюну», - за допомогою яко! Токю намагаеться запропонувати власну альтернативу китайському «Поясу i Шляхи». За масштабами вона сильно поступаеться китайцям, але все одно япон-цям е що запропонувати не тшьки iншим кра!нам Ази, але й усьому свiтовi.
2. До 1.2 «Загальна характеристика стану ко-смiчноТ дiяльностi в УкраТш». В свiтi склалась уш-фшована система керування нацiональною космiч-ною дiяльнiстю космiчними агентствами. Тому, ви-ходячи iз необхiдностi збереження i подальшого
розвитку в iнтересах незалежно! Укра!ни науково-технiчного й виробничого потенцiалу ракетно-кос-мiчноl галузi колишнього СРСР, його використання для виршення соцiально-економiчних проблем краши, Указом Президента Укра!ни 29 лютого 1992 року № 117 створено Нацюнальне космiчне агентство Укра!ни (НКАУ) в якост центрального органу вико-навчо! влади. Дiяльнiсть в космiчнiй галузi регулю-еться нормами мiжнародного та нацiонального кос-мiчного права.
Слад зазначити, що державш проекти Укра!ни не можуть бути порiвнянi з тими, що дають приватн iнженери у розвинутих кра!нах.
Укра!нську космонавтику традицiйно розгляда-ють тд кутом зору перспектив успадковано! ра-кетно-космiчноl галузi та збереження стратепчного потенцiалу. Тому доля 30-тисячно1 арми фахiвцiв найвищо1 квалiфiкацп, як одержують (у серед-ньому) 4700 гривень на мiсяць i достойно впорю-ються (поки що) з найскладшшими мiжнародними проектами, - питання першорядно1 важливостi.
В Украш зайнято в цш галузi приблизно 20 тис. чол., при чому кшьшсть зайнятих фахiвцiв зменшуеться (приблизно на 10% щорiчно). Але в ш-ших кра1нах кiлькiсть спецiалiстiв збiльшуеться (т кра1ни, як розпочинають космiчну гонку) або не зменшуеться. В деяких украшських iнститутах за-криваються спещальност космiчного напряму, тобто не мае попиту у бiзнеса у розвитку космiчноi галузi.
Головною проблемою розвитку kocmîhhoï га-лузi в YKpaÏHÎ е той факт, що при плануваннi витрат на космiчну програму уряд Украши не врахував факт недопоповнення держбюджету, а такое шсти-туцiйну основу приеднання до зони вiльноï торriвлi i3 GC.
Одним з основних завдань НКАУ е розвиток ствробгтиптва Yкраïни з iншими державами та мiжнародними органiзацiями у космiчнiй галузг НКАУ виступае Стороною мiжнародних договорiв у сферi дослiдження та використання космiчного простору в мирних цiлях i забезпечуе Ïx практичну реа-лiзацiю.
З часу незалежноï Yкраïни НКАУ укладено 18 мгжнародних договорiв в сферi дослiдження та використання космiчного простору. Указом Президента Украши вад 15.07.2003 №700/2003 «Про заходи щодо забезпечення реалiзацiï украшсько-бра-зильського проекту створення космiчного ракетного комплексу "Циклон-4"» встановлено, що НКАУ е центральним органом виконавчоï влади зi спещаль-ним статусом. Це пов'язано, перш за все з тим, що НКАУ та тдприемства i установи галузi виконують специфiчнi завдання, якi мають суттевий вплив на соцiально-економiчний розвиток держави та забезпечення надшного функщонування космiчниx ш-формацiйниx та комушкащйних систем для потреб нацiональноï безпеки та оборони, у тому чи^ уп-равлiння космiчними апаратами, прийом та обробку iнформацiï ввд супутнишв рiзноманiтного призна-чення, контроль цшсносп навiгацiйного поля, контроль та аналiз космiчноï' обстановки.
3. До п.1.3 «Чинне K0CMi4He законодавство та програмш документи». При аналiзi становлення внутрiшньодержавниx правових регуляторiв кос-мiчноï дiяльностi на теренах Украши треба неод-мiнно згадати, що першими законодавчими актами у цш галузi фактично були чотири Постанови Пре-зидiï Верxовноï Ради УРСР 1967-1979 рр. Як член ООН Украшська РСР свого часу приедналась до чо-тирьох з п'яти договорiв з космосу, прийнятих тд егiдою ООН: 1) Договiр про космос 1967 року Укра-Ïrn ратифiкувала 31 жовтня 1976 року [18]; 2) Угоду про рятування - 16 «чня 1969 року [18]; 3) Конвен-цiю про[ввдповвдальнють - 16 жовтня 1973 року[18]; 4) Конвенцiю про реестрацiю - 14 вересня 1977 року [18].
Однак системного характеру розвиток космiч-ного права в Украш дiйсно набув реальних обрисiв тальки пiсля проголошення незалежност та засну-вання Нащонального космiчного агентства Yкраïни на початку 90-х роив минулого столiгтя. Виконання першоï Державноï космiчноï програми 19941997 рокiв забезпечило вирiшення комплексу орга-нiзацiйниx, науково-теxнiчниx i правових питань становлення вiтчизняноï космiчноï галуз^ серед яких найголовнiшими були: реоргашзащя впчизня-ноï кооперацiï пiдприемств i оргашзацш галузi, що
максимально забезпечило замкнений цикл виготов-лення ракетно-космiчниx виробiв в Украшц струк-туризащя та концентрацiя ресурсiв, замовлень i за-собiв на обмеженiй чисельност пiдприемств i орга-нiзацiй галузц формування нацiонального iнституту головних тдприемств розробнишв ракетно-космiч-ноï теxнiки; закладення пiдвалин нацiонального космiчного законодавства, започаткування його га-рмонiзацiï з мiжнародним космiчним правом. За роки Першоï програми було прийнято Закон Украши «Про космiчну дiяльнiсть» (15.11.1996 р.), а та-кож множину нормативно-правових актiв, що стосу-вались державного регулювання космiчноï дiяльно-сп в Yкраïнi: Укази Президента Украши: «Про заходи щодо вдосконалення державного регулювання космiчноï дiяльностi в УкрашЬ (07.10.1995 р.), «Про Нацюнальний центр управлiння i випробування ко-смiчниx засобiв» (12.08.1996 р.), «Про заходи щодо дальшого розвитку космiчниx технологш» (04.03.1997 р.), «Про Положення про Нацiональне космiчне агентство Украши» (22.07.1997 р.), Постанови Кабшету Мшс^в Yкраïни: «Про додатковi заходи щодо державного регулювання космiчноï дь яльносп» (01.04.1996 р.), «Про створення €диноï су-путниковоï системи передачi даних» (02.12.1996 р.), «Про заходи щодо тдвищення ефективносп космь чноï дiяльностi» (23.12.1996 р). та низку iншиx.
Космiчне законодавство Yкраïни наразi знахо-диться на стадiï активного розвитку. Його складо-вими частинами е: Конститущя Украши, Закони Украши та Постанови Верховно'1 Ради, зокрема: «Про космiчну дiяльнiсть», «Про внесення змiн до деяких законодавчих агатв Yкраïни з питань дiяль-ност галузi зв'язку», «Про внесення змш до статп 4 Закону Украши «Про тдприемниптво», «Про Зага-льнодержавну Нацiональну) космiчну програму Ук-ра].'ни», «Про внесення доповнень до Закону Украши «Про страхування», «Про порядок введення в д1ю Закону Украши «Про космiчну дiяльнiсть» та понад два десятка Закошв i Постанов про ратифшащю мiжнародниx договорiв Украши [18, с. 15-81].
Укази Президента Украши, основш з яких: «Про створення Нащонального космiчного агентства Украши», «Про заходи щодо вдосконалення державного регулювання космiчноï дiяльностi в Укра-Ïrn», «Про Нацюнальний центр управлшня та випро-бувань космiчниx засобiв», «Про заходи щодо дальшого розвитку космiчниx технолопй», «Про заходи щодо тдвищення ефективност космiчноï дiяльно-сп, «Про державну пiдтримку космiчноï дiяльностi» та низка iншиx [18, с. 82-104].
Постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши з вре-гулювання рiзноманiтниx питань космiчноï дiяльно-ст в Yкраïнi [18, с. 105-194]. Крiм того, вiдносини суб'екпв космiчноï дiяльностi значною мiрою регу-люються мiжнародними комерцiйними контрактами, деяк законодавчi акти побiчно торкаються правового регулювання питань космiчноï дiяльно-ст!
Крiм цього, на пiдставi положень Закону Украши «Про мiжнароднi договори Украши» до нащона-льного космiчного законодавства треба вiднести 4 з 5 багатостороншх мiжнародних договорiв з питань космiчноi дiяльностi, розроблених пiд егiдою ООН i ратифшованих Укра!ною, понад 30 iнших договорiв Укра!ни, у тому числi з мiжнародними органiзацi-ями..
Нацiональна космiчна програма УкраТни
(З(Н)КПУ) на 1998-2002 роки, ухвалена 23 грудня 1997 року Верховною Радою Украши, законодавчо встановила основнi цiлi, завдання, прiоритети та шляхи реалiзацii нащонально! космiчноi дiяльностi на перiод, який вiдповiдае перехвдному стану еконо-мiки, i передбачала формування внутрiшнього ринку космiчних послуг, вихiд на мiжнародний кос-мiчний ринок iз власною продукцiею та послугами (у тому числi космiчними ракетними комплексами та апаратами, шформащею з орбiти, елементами космiчних систем тощо), iнтеграцiю Укра!ни у мiж-народне космiчне спiвтовариство, створення назем-но! космiчноi iнфраструктури, розгортання багато-функцiонального нацiонального орбiтального угру-повання космiчних засобiв.
Конституцiя УкраТни в статп 92 зазначае, що освоення космiчного простору визначаеться виклю-чно законами Украши. Космiчна дiяльнiсть Украши на сьогодш регулюеться 15 законами Украши. Ввд-повiдно до Закону Укра!ни "Про космiчну дiяль-нють" однiею з основних засад космiчноi дiяльностi в Укра!ш е державне регулювання. В Укра!ш держа-вне регулювання в будь-якш галузi здшснюеться органами виконавчо! влади.(Закон Украши Про кос-мiчну дiяльнiсть N 503/96-ВР вiд 15.11.96 р.).
Також, ввдповвдно до мiжнародних договорiв ООН з космосу, ям встановлюють основн прин-ципи дiяльностi держав в космос^ та стало! свгтово! практики, зокрема кра!н СС, СНД, США тощо, в державах, ям здшснюють космiчну дiяльнiсть, ство-рюються державш органи, що регулюють та контро-люють нацiональну космiчну дiяльнiсть.
Зпдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши ввд 23 грудня 2004 року №1734 «Про затвер-дження перелiку пiдприемств, якi мають стратеп-чне значення для економiки та безпеки держави» 22 пiдприемства космiчноi галузi, якi належать до сфери управлiння НКАУ, включено в зазначений пе-релiк, що потребуе ввд НКАУ забезпечити реалiза-цiю едино! науково-техшчно! полiтики в галузi створення космiчних та ракетних комплекав в iнтересах Мiноборони Укра!ни та шоземних замовнишв.
Реалiзацiя космiчноi дiяльностi в iнтересах Держави здiйснюеться на основi Загальнодержавно! (Нащонально!) космiчно! програми Укра1ни. В роз-робцi ще! програми приймають участь представ-ники Академп Наук, мiнiстерств та ведомств, як за-цiкавленi в результатах космiчноi дiяльностi i приймають участь у створенн космiчноi техшки.
Таким чином, в Украlнi створено систему державного управлшня космiчною дiяльнiстю за функцiональним принципом, яка грунтуеться на Конституцii Украiни, Законi Украши «Про космiчну дiяльнiсть» та iнших Законах Украiни, органiзацiя i реалiзацiя яко! покладена на Нацiональне космiчне агентство Укра!ни. Створена система, юнуючий статус i роль НКАУ вщповщае нацiональним потребам Укра!ни в сферi космiчноi дiяльностi та вимогам мiжнародного та европейського законодавства щодо використання космiчного простору.
Сучасний стан нормативно-правового забезпе-чення космiчноi дiяльностi в Украlнi, спiвставлення його рiвня з рiвнем нацiонального космiчного права провiдних держав свiту дозволяе констатувати, що в Украiнi в результап виконання трьох перших нацю-нальних космiчних програм утворено в загальних рисах основу нацiонального космiчного законодавства. Це дозволяе, з одше! сторони, планувати вже протягом четверто! нацiональноi космiчноi програми [9] завершення побудови нацiонального кос-мiчного законодавства, а, з друго!, накреслити та ре-алiзовувати його системну гармонiзацiю з мiжнаро-дним космiчним правом. Ст. 92 Конституци Укра!ни проголошуе, що «виключно законами Укра!ни ви-значаються: ... 5) засади використання природних ресурсiв, виключно! (морсько!) економiчноi зони, континентального шельфу, освоення космiчного простору (видiлено нами - О.В., З.1., С.К.), оргашза-цii та експлуатацii енергосистем, транспорту i зв'язку...» [5, с. 15]. Таким чином, законодавство через положення Основного Закону затвердило над-звичайну державну вагу цiеi дiяльностi, запрова-дило у внутрiшньодержавну, зовнiшньополiтичну та зовнiшньоекономiчну практику пильну увагу i при-ск^пливе вiдношення до цього сектора економши, науки i техшки з боку центральних органiв влади та державного нагляду. Однак, на практищ бiльшiсть напрямiв космiчноi дiяльностi в Украiнi регулюеться наразi пiдзаконними актами з притаманними !м недолiками. Так, питання повноважень спеща-льно уповноваженого центрального органу вико-навчо! влади (НКАУ), сертифiкацii космiчноi тех-нiки, порядок розслiдування надзвичайних подiй та низка iнших видiв космiчноi дiяльностi в Украiнi ре-гулюються Указами Президента Укра!ни, постановами Уряду, iншими пiдзаконними актами. Закон Укра!ни «Про космiчну дiяльнiсть» [18, с. 15-28] став першим нацюнальним законодавчим актом, що комплексно увiбрав в себе бiльшiсть мiжнародно-правових норм i принципiв космiчноi дiяльностi. Розроблюючи Закон, автори виходили з положень сучасного МКП, в першу чергу, Договору про космос 1967 року, який встановив мiжнародно-правовi засади космiчноi дiяльностi, правовий режим кос-мiчного простору, а також основи правового статусу об'екпв i суб'ектiв космiчноl дiяльностi. Преамбула Договору про космос зазначае, що, визнаючи про-
грес людства в освоеннi космiчного простору та бе-ручи до уваг защкавленють усiх держав у подаль-шому прогресi в цш сферi людсько! дiялъностi, кос-мiчна дiялънiстъ повинна спрямовуватись «...на благо народiв усiх кра!н, незалежно ввд ступеня !х економiчного та наукового розвитку, ...сприяти розвитку мiжнародного сшвробгтництва як в наукових, так i юридичних аспектах дослiдження та використання космiчного простору в мирних цiлях, ...розвитку взаеморозумшня та змiцнення дружнiх ввдно-син мiж державами та народами...» [18, с. 195]. Вже щ загальш положення Преамбули Договору про космос набули свого ввдображення в ст. 4 та 18 Закону Укра!ни «Про космiчну дiяльнiсть»: серед основних засад ще! дiяльностi в Укра1ш зазначенi, вiдповiдно, «...сприяння мiжнародному спiвробiтництву» i «...збереження та подальший розвиток iснуючих мiжнародних зв'язкiв...» [18, с. 17, 18, 25]. Правовi тдвалини, на яких грунтуються положення Договору про космос також набули свого ввддзеркалення у Закош Укра!ни «Про космiчну дiяльнiсть»:
- основш принципи мiжнародного права, у тому чи^ положення Статуту ООН (ст. 17, 18 Закону Укра!ни тдтверджують забезпечення дотри-мання загально-визначених принцишв i норм мiж-народного права в ходi космiчноi дiяльностi);
- резолюцiя ГА ООН 1884 (XVIII) щодо за-клику до усiх держав щодо утримання вiд виводу в космiчний проспр будь-яких об'екпв iз ядерною зброею або будь-якими iншими видами збро! масо-вого знищення (ст. 9 Закону Украши: «При здшс-ненш космiчноl дiяльностi в Укра!ш забороняеться: виведення на орбiту чи розмщення в космосi будь-яким чином ядерно! збро! та в«х iнших видiв збро! масового знищення чи випробування тако! збро!»);
- резолющя ГА ООН 1962 (XVIII) «Декларацiя правових принципiв дiяльностi держав з досль дження та використання космiчного простору» i До-говiр про космос 1967 року передбачаеться також, що: до^дження космiчного простору провадиться в iнтересах усього людства, на благо у«х кра!н, незалежно ввд !х економiчного або наукового розвитку (ст. 3 Закону Украши «Про космiчну дiяльнiсть»: «Космiчна дiяльнiсть мае на метi ...участь у розв'язанш загальних проблем людства»);
- космiчний простер е надбанням усього людства i не шдлягае нацiональному присвоенню;
- космiчний простер, включаючи Мiсяцъ та iншi небесш тiла, використовуеться виключно у мирних цшях, i що шяш види збро! масового знищення, включаючи ядерну зброю, не повинш виво-дитися на навколоземну орбггу або розмiщуватися будь-яким iншим способом у космоа (див. ст. 9 Закону Украши);
- держави несуть мiжнародно-правову ввдповь дальнiсть за нащональну дiяльнiсть у космiчному просторi та за шкоду, заподiяну об'ектами, ям запу-скаються цими державами у космос або з !х терито-
рiй чи устаткування (ввдповвдно ст. 17 Закону: «Ук-
ра!на......несе вiдповiдальнiсть згiдно з загальнови-
знаними нормами мiжнародного права...»);
- держави повинш публшувати шформащю про свою дiяльнiсть у космiчному просторi (ст. 23 Закону);
- держава, у реестр яко! занесено об'ект, запущений у космiчний простер, зберiгае контроль над цим об'ектом i над будь-яким ешпажем цього об'екту шд час !х знаходження у космiчному прос-торi або на небесному тш (ст. 13, 14 Закону встано-влюють порядок обов'язково! реестрацii об'ект^в ко-смiчноl дiяльностi в Украlнi);
- держави на рiвних п1дставах розглядають будь-яш прохання iнших держав-учасниць Договору про космос про надання !м можливостей для спостереження за польотами космiчних об'ектiв;
- космiчнi станцн, устаткування, обладнання та космiчнi кораблi на Мiсяцi та iнших небесних тiлах вiдкритi для вiдвiдування представнишв держав-членiв Договору на засадах взаемностц
- держави-члени Договору повинш за необхвд-нiстю надавати усю можливу допомогу космонавтам - «посланцям людства»;
- держави-члени Договору зобов'язуються уникати шкодливого забруднення космiчного простору, включаючи Мiсяцъ та iншi небеснi тiла, в процеи !х дослiдження та уникати несприятливих змiн земного середовища (довкiлля) внаслвдок доставки позаземно! речовини (ст. 9 Закону: «При здшсненш космiчноi дiяльностi в Украiнi забороняеться: ...порушення мiжнародних норм та стандартов щодо забруднення космiчного простору»).
Треба зазначити, що вперше в нацюнальнш за-конотворчiй практицi в Закош Укра!ни «Про кос-мiчну дiяльнiсть» наведено системне визначення специфiчних термшв у сферi космiчноi дiяльностi (ст. 1 Закону), максимально наближених до сво!х мiжнародно-правових аналогiв, або таких, ям вза-галi не мають аналогiв (космiчна дiяльнiсть, iнциде-нти та надзвичайнi подii, космiчнi послуги i техно-логii, унiкальнi об'екти космiчноi дiяльностi та iн.). Другий роздiл Закону висвiтлюе концепцiю та норми державного регулювання в сферi космiчноi дiяльностi, що, з одше! сторони, здаеться важливим з точки зору дотримання принципу мiжнародноi ввд-повiдальностi держави за нацiональну дiяльнiсть в космiчному просторi за шкоду, заподiяну об'ектами, якi запускаються цими державами в космос або з !х територш чи устаткування (тобто, положень «Кон-венцii про мiжнародну вiдповiдальнiсть за шкоду, спричинену космiчними об'ектами^»), а з iншоi, е в умовах перехвдно! економiки Укра!ни надзвичайно важливим для забезпечення нацюнальних iнтересiв та безпеки держави. Закон Укра!ни серед iнших ме-ханiзмiв цього регулювання передбачае лiцензу-вання космiчноi дiяльностi (ст. 10 Закону), сертифь кацiю, реестрацiю та нормування умов експлуатацii об'ект^в космiчноi дiяльностi (ст. 12-16 Закону),
обов'язкове страхування в цш сферi (ст. 24 Закону). Цi мехашзми державного регулювання вводяться з метою убезпечити космiчну дiяльнiсть, оптишзу-вати економiчнi, нормативно-правовi, екологiчнi та iншi умови створення та експлуатацн об'екпв ще! дiяльностi, забезпечити високу якють !х виготов-лення (тобто, конкурентоспроможнють на зовшш-ньому ринку) та запоб^и неквалiфiкованим дiям у космiчнiй галузi. У третьому роздiлi наведено поло-ження правового режиму об'екпв космiчно! дiяль-ност в Укра!ш, що повнiстю вiдповiдають нормам мiжнародного права. Четвертий роздiл висвiтлюе участь Укра!ни в мiжнароднiй спiвпрацi у космоса У ст. 17-19 цього роздшу Закону викладено основнi принципи мiжнародного ствробгтництва, найваж-ливiшi положення, якими потрiбно керуватися суб'ектам космiчно! дiяльностi при цьому, ввдстою-ючи штереси Укра!ни. Таким чином, роблячи висно-вок щодо умов штеграцп Укра!ни до свiтового ринку космiчних послуг i технологiй, треба тдкрес-лити, що, в першу чергу, щ умови залежать ввд ефективностi трансформацп положень мiжнарод-ного космiчного права в нацiональне законодавство. 1з прийняттям 15 листопада 1996 року Верховною Радою Укра!ни у другому читанш Закону Укра!ни «Про космiчну дiяльнiсть», який акумулюе на на-цiональному рiвнi основнi мiжнародно-правовi принципи та норми космiчно! дiяльностi, зроблено перший i дуже важливий крок у цьому напрямку.
4. Пропозицп до п.1.5 «М1жнародне ствробь тництво». Головний прiоритет мiжнародного ств-робiтництва в космосi - реалiзацiя ново! Глобально! стратеги дослiджень, першi кроки до яко! вже зроблено. Зовшшнш бiк дискусiй не повинен заступати магiстрально! теми: до^дження космосу е абсолю-тним прюритетом сучасно! космiчно! дiяльностi.
При цьому кожна кра!на обирае свiй шлях, масштаб учасп. Неприйнятна тiльки позищя неучастi, ввдкла-дення космiчних до^джень до кращих часiв. З огляду на нашi реалi!, ключовим моментом космiч-но! стратегi! мае бути ефективне мiжнародне ствро-бiтництво[13]. При цьому слад зазначити, що у су-часному свiтi космонавтика набула ново! якосп, а космiчна полгтика стала прiоритетом державно! политики розвинених держав (пiдкреслимо - не тшьки космiчних гiгантiв). Понад 250 млрд. доларiв у рiк на космiчну дiяльнiсть - це, можливо, вiдносно не-багато (приблизно ВВП Укра!ни). Проте щорiчне зростання - понад 10% протягом останнiх чотирьох рошв (включно з кризовим часом) примушуе екс-пертгв визнати, що через 10-15 роив цей сектор буде одним iз визначальних у свгтовш економiцi.
Слiд зазначити, що космонавтика перестала бути монополiею космiчних кра!н-гiгантiв. Вiдомо, що на сьогодн США вклали в космос учетверо бь льше кошт^в, нiж решта кра!н, разом узят! У нашi днi швидко розширяеться коло кра!н, котрi мають космiчнi програми (тепер !х понад 40) i ввдповвдш технологi!. Найбiльше вражае космiчний ривок Китаю та Iндi!, що стрiмко наближаються до космiчних держав--пганпв, а з низки показниюв (наприклад, пiдготовки фахiвцiв) випереджають лiдерiв.
Центральне мiсце серед мiжнародних оргашза-цiй, що займаються мiжнародним космiчним правом, належить ООН. Вона сприяе тому, щоб космiч-ний простiр використовувався в мирних щлях, а блага вiд цiе! космiчноi дiяльностi подiляли б усi кра!ни. Такий iнтерес до мирного освоення космiч-ного простору з'явився незабаром тсля запуску в 1957 р Радянським Союзом першого штучного су-путника Землi i зростав у мiру нових досягнень у розвитку космiчно! технiки (табл. 2).
Таблиця 2
Мiжнароднi органiзацГl в сфер1 мирного освосння космосу_
№ з/п Оргатзащя Мета дiяльностi Напрями реалiзацii
1 2 3 4
1 ООН Сприяе тому, щоб костчний простер використовувався в мирних цшях, а блага вiд цiеi космiчноi дiяльностi по-дiляли б ум кра!ни. Такий iнтерес до мирного освоення космiчного простору з'явився незабаром тсля запуску в 1957 р Радянським Союзом першого штучного супутника Землi i зростав у мiру нових досягнень у розвитку космiчноi технiки П'ять мгжнародних договоргв в областг космгчного права були прийнята резолюцшми ГА ООН: - Договiр про принципи дiяльностi держав з досль дження i використання космiчного простору, включа-ючи Мтсяць i iншi небеснi тiла, 1967 р .; - Угода про рятування космонавта, повернення космо-навтш i повернення об'ект1в, запущених в космiчний простiр 1968 р .; - Конвенцш про мiжнародну вiдповiдальнiсть за шкоду, запод1яну космiчними об'ектами, 1972 р .; - Конвенцш про реестрацiю об'ект1в, що запускаються в космiчний простiр, 1975 р .; - Угода про дшльшсть держав на Мюящ та шших не-бесних т1лах 1979 р. Крiм зазначених мiжнародних до-говорш ГА ООН в рiзний час були прийнята Декларацiя правових принцишв дiяльностi держав з дослiдження i використання космiчного простору 1963 р.; Принципи безпосереднього телевiзiйного мовлення 1982 р.; Принципи дистанцшного зондування Землi 1986 р.
Продовження табл. 2
1 2 3 4
2 Управлшня ООН з пи-тань косм1ч-ного простору Вiдiграe роль CeKpeTapiaiy Комитету з питань використання кoсмiчнoгo простору, надае допомогу крашам, що розвиваються щодо використання ко-смiчних технологш для !х стшкого розвитку За допомогою програм ООН щодо використання космь чно1 технжи та займаеться здшсненням политики в га-лyзi космосу. Дане Управлшня рeaлiзyе Програму щодо застосування косм1чно! тeхнiки i веде реестр об'екпв, що запускаються в костчний прoстiр. Воно також надае тдтримку кра1нам, що розвиваються у використанш ко-см1чних технологш в штересах еконотчного розвитку. Kрiм цього, даний орган вiдпoвiдaльний за виконання ршень ГА ООН i Комгтету з космосу. Управлшня також надае техшчну шформащю i надае тдтримку державам-членам, тжнародним oргaнiзaцiям та шшим установам ООН. Упрaвлiння надае тeхнiчнi консультацл члена ООН щодо iснyвaння дослвдних прoeктiв та в оргашзаци програм стажування та навчання персоналу
3 м1жмрод-ний союз електрозв'я-зку (МСЕ) МСУ е прoвiднoю мiжнaрoднoю орга-нiзaцiею в oблaстi електрозв'язку 3i штаб-квартирою в Жeнeвi (Швейца-рiя). З 1947 р МСЕ - спeцiaлiзoвaнa установа OOII. У МСЕ входить 193 держави i понад 700 члешв по секторам i aсoцiaцiям (нayкoвo-прoмислoвi тдприемства, дeржaвнi i привaтнi оператори зв'язку, радюмовш компа-нп, рeгioнaльнi та мiжнaрoднi оргаш-заци). МСЕ сприяе спiврoбiтництвy держав в oблaстi полшшення i рацю-нального використання всх видгв зв'язку Сприяе ствробгтництву держав в области пoлiпшeння i рaцioнaльнoгo використання вмх видiв зв'язку. З цiею метою МСЕ розробляе i приймае регламента та iншi до-кументи, що регулюють, зокрема, розподш рaдioчaстoт для кoсмiчнoгo зв'язку, рееструе рaдioчaстoти, коорди-нуе дiяльнiсть держав в цш гaлyзi. Згiднo з документами МСЕ геостацюнарна oрбiтa е обмеженим природним ресурсом, який слiд використовувати ефективно i рацюна-льно. Основш цiлi МСЕ полягають в забезпеченш i розши-рeннi м1жнародного ствробиництва м1ж yсiмa членами Союзу для удосконалення та рaцioнaльнoгo використання електрозв'язку, а також надання техшчно! допо-моги крашам, що розвиваються в обласп електрозв'язку
4 Продово-льча i сiль-ськогоспо-дарська ор-гашзащя Об'еднаних Нацiй (ФАО) Докладае зусиль для полшшення використання даних дистанцшного зон-дування Зeмлi з космосу в штересах сiльськoгo господарства, використання природних рeсyрсiв, боротьби з наслщками стихшних лих З 1980 р в рамках ФАО функцюнуе Центр дистанцшного зондування Зeмлi з космосу, головним завданням якого е сприяння фiнaнсyвaнню дистанцшного зондування в област поновлюваних природних ресурсгв. У 2012 р ФАО оголосила про запуск нового регионального проекту, який допоможе десяти крашам Центрально! Африки встановити сучасш нaцioнaльнi система контролю за лгсами в бaсeйнi рiчки Конго. Керувати проектом будуть спiльнo ком1с1я з л1сового господарства для кра'ш Центрально!' Африки ( COMIFAC) i ФАО в тгснш спiвпрaцi з Нацiональним 1нститутом косм1ч-них дослвджень Бразилй' ( INPE ). ФАО надасть техш-чну пiдтримкy крашам у рeгioнi з використанням супут-никових технологш для ощнки плoщi лiсiв i динамжи змш лiсoвих площ, а також запасгв вyгiлля, що мiстяться в лгсах
5. Мiжнародна оргашзащя цившьно!' ш^ацп 1МО З швдативи М1жнародно!' морсько'1 оргашзаци (1МО) була створена Мiжнaрoднa oргaнiзaцiя морського супутникового зв'язку (1НМАРСАТ). Життево вaжливi сyпyтникoвi компонента м1стяться в таких системах 1МО, як: Глобальна система oпoвiщeння про б^вання i забезпе-чення безпеки на мoрi (ГМДСС). Система дальньо! ще-нтифшацп та спостереження (СД1С) за судами i суднова система охоронного оповщення (ССОО). До супутникових систем, визнаних 1МО, також ввдно-сяться: Мiжнaрoднa супутникова система пошуку i ря-тування (КОСПАС-САРСАТ); глобальна система пози-цioнyвaння (GPS)
6. Органiзацiя Об'еднаних Нацш з пи-тань осв1ти, науки i ку-льтури (ЮНЕСКО) Сприяе використанню зaсoбiв кoсмiч-ного зв'язку в цшях oсвiти, тдви-щення культурного рiвня, поширення рiзнol шформацп. Вона застосовуе дат дистанцшного зондування Зeмлi з космосу, в проектах з охорони важ-ливих iстoричних i культурних пам'я-ток. ЮНЕСКО здшснюе дiяльнiсть в oблaстi косм1чного спiврoбiтництвa в рампах Глобально! системи спостере-жень за океаном (ГСНО), що рeaлiзyеться Мйжнародною oкeaнoгрaфiчнoю комЫею (МОК ЮНЕСКО) та Глобально! системи спостереження за Землею (GEO i GEOOS). Шдтримка заходгв в рамках рeaлiзaцil Конве-нци про всесвиньою спадщину вiдбyвaеться за допомогою широко! мeрeжi пaртнeрiв ЮНЕСКО по косм1чнш дiяльнoстi. За допомогою рeaлiзaцil кoсмiчних тeхнoлoгiй ЮНЕСКО допомагае кра!нам, що розвиваються, через свою ушкальну мережу кoсмiчних агентств, до^дниць-ких iнститyтiв i приватного сектора
-263
Екоимчний вюник Донбасу № 2(56), 2019
Зактчення табл. 2
1 2 3 4
7 Всесвггмя оргашзащя охорони здо-ров'я (ВООЗ) Сприяе ствробиництву держав в облает! KüCMiHHOi медицини i застосу-вання результатiв медико-бюлопч-них проекпв на борту косм!чних апа-ратв в земнiй медицинi 1снують три великих rary3i космАчно! техтки, якi знахо-дять безпосередне практичне застосування i можуть принести значну користь в охорот здоров'я: супутнико-вий зв'язок, глобальт системи позицiонування i космь чнi технологи дистанцшного зондування. ВООЗ використовуе данi дистанцшного зондування Зе-млi з космосу для дослщження проблем забруднення на-вколишнього середовища, боротьби з епiдемiями деяких захворювань. Програма по застосуванню супутниково1 шформаци в оперативних цiлях (ЮНОСАТ)
8 Всесвимьо1 оргамiзащl iмтелектуа-льмо1 влас-ностi (ВО1В) Правове регулювання прав штелекту-ально1 власностг Розроблена Конвенщя про поширення несучих про-грам сигналiв, що передаються через супутники, 1974 р.. У 1997 р ВО1В провела дослiдження про доцшь-нiсть розробки i прийняття спецiальних правил або принцип1в для захисту авторських винаходав, зроблених або застосованих в космосi, проте прийшла до висновку, що в цьому немае необх^дност
9 Всесвiтня метеороло-ri4Ha орга-нпацш (ВМО) Сприяе спiвробiтництву держав у ви-користаннi косм!чно1 технологи для передбачення погоди, вивчення кль мату планети, боротьби 3i стихшними лихами Сприяе мАжнародному сшвробггаицтву при створеннi мереж станцш для метеоролопчних, гiдрологiчних та ш-ших спостережень; Сприяе швидкому обмшу метеоролопчною шформа-цiею, стандартизаци метеорологiчних спостережень i одномаштностп публiкацiй результатiв спостережень i статистичних даних; Поширюе застосування метеорологи в областа авАаци, судноплавства, управлшня водними ресурсами, сшьсь-когосподарсько! та шшо! дiяльностi; Сприяе операцшно! гщрологи та заохочуе науковi дослщження i навчання
10 Асощащя мiжмарод-мого права (АМП) Зпдно з Ii Статутом в завдання АМП входять дослщження, роз'яснення та розвиток мажнародного публiчного i приватного права i сприяння змщ-ненню розумшня i дотримання м!ж-народного права. Координуючу роль в робот! Асощаци вiдiграють м!жж-родн комiтети, що працюють безпе-рервно в перюд маж проведеними раз в два роки конференцями Комiтет АМП з космпчного права веде постшний огляд проекту конвенци АМП про врегулювання суперечок, пов'язаних з космiчною дiяльнiстю, деякi з його члешв, включаючи голову i доповiдача, взяли на себе новА функци в Постшно! палатi третейського суду i входять до складу Мжнародно! консультативно! групи по роз-робцi диспозитивних норм третейського розгляду у спорах у зв'язку з космпчною дiяльнiстю. В результатi ще! птдно! дАяльноста Адмiнiстративна рада Постшно! па-лати третейського суду 6 грудня 2011 року прийняла факультативы правила арбiтражного врегулювання спо-рАв, пов'язаних з космАчною дяльшстю
11 НААСА (Нацiональне управлшня ауро-навтики та дослiдження косм!чного простору англ. National Aeronautics and Space Administration) - вщомство, яке взноситься до федерального уряду США та тдпорядковуеться вще-президенту США. НАССА було створено 29 липня 1958 року. Штаб-квартира NASA розташо-вана у Вашингтону основний майдан-чик - на мим Канаверал у Косм1ч-ному цен^ Кеннедi у Флорида Перша космiчна програма NASA поча-лася з запуску косм!чного апа-рата «Пюнер» у 1958-му, який збирав iнформацiю для подальших пшотова-них польотгв, найвiдомiшим з яких став полгг на Мгсяць «Аполлона-11» 16-24 липня 1969 р. Проекти Меркурш (англ. Mercury) - перша шлотована косм1чна програма США. Через малу вантажотдйом-шсть, ракет-носш «Редстоун» та «Атлас» змоги тлото-вано! капсули «Меркурш» були вкрай обмежеш й поступались за техшчними параметрами космАчним кораблям «Восток». ДжемШ (англ. Gemini) - космАчна програма США. Косм1чт кораблА сери «Джемш» продов-жили серж> кораблАв «Меркурш», але значно перева-жали !х за змогами (2 людини в екшажу бшьший час автономного польоту, можливгсть змши параметр1в орбпи та ш.). Програма Аполлон - програма тлотованих кос-мАчних польотпв НАСА, прийнята в 1961 з метою здшс-нення першо! тлотовано! висадки на Мгсяць i завершена в 1975. Президент Джон Ф. КеннедА сформулював це завдання в сво!й промовА 12 вересня 1961 , i вона була виршена 20 липня 1969 в ходА мгси Скайлеб (англ. Skylab, вщ англ. sky laboratory - небесна лабора-тор1я) - американська орбптальна станщя, призначена для технолопчних, астрофАзичних, бюлого-медичних дослщжень, а також для спостереження Земт. Запущена 14 травня 1973, прийняла три експедицп з травня 1973 по лютий 1974, зшшла з орбгги i зруйнувалася 11 липня 1979 р.
Резолющею тисячi чотириста сiмдесят два мiжнародного ствробгтництва в галузi космiчно! дь (XIV) ГА ООН в 1959 р. заснувала основний орган яльносп, - Комгтет ООН з використання космiчного ООН, що займаеться координацiею i здiйсненням простору в мирних щлях (далi - Комiтет з космосу).
Зазначений KoMiTeT займаеться розробкою здшсню-ваних в рамках ООН програм, сприяе поширенню iнфoрмацiï щодо кoсмiчнoï дiяльнoстi та проведения дoслiджeнь в цш сфeрi, а також вивчення правових проблем, пов'язаних з дослГдженням кoсмiчнoгo простору.
До складу даного органу входить 74 держави. КомГтет з космосу мае два пщком^ети: 1) науково-тeхиiчний. Цей тдкомгтет е координатором мГжна-родного ствробгтництва в галузi кoсмiчиих досль джень i тeхнoлoгiй; 2) юридичний. Вш працюе над розвитком правових шструменпв, супутшх швид-кого тeхнoлoгiчнoгo розвитку в галузi освоення кос-мiчнoгo простору.
Koмiтeт з космосу i обидва пiдкoмiтeти, розта-шован у Вщш, проводять щoрiчнi зустрiчi для обго-ворення питань, поставлених перед ними ГА ООН, доповщей, переданих на ïx розгляд, i проблем, тд-нятих державами-членами. Серед найважливших тем, що обговорювались i розроблялись Юридич-ним пiдкoмiтeтoм в 2013 р, слад видшити такi питання, як: 1) статус та застосування п'яти вищезгада-них мiжнарoдниx дoгoвoрiв ООН по космосу; 2) питання, що стосуються визначення та дeлiмiтацiï кoсмiчнoгo простору; 3) питання, що стосуються характеру i використання гeoстацioнарнoï орбГти, включаючи розгляд шляxiв i засoбiв забезпечення рацюнального i справедливого використання гео-стацioнарнoï oрбiти без шкоди для рoлi МГжнарод-ного союзу електрозв'язку (МСЕ); 4) нацюнальне за-конодавство, що мае ввдношення до дoслiджeння i використання кoсмiчнoгo простору в мирних цiляx; 5) огляд i можливий перегляд Принципiв, що стосуються використання ядерних джерел eнeргiï в космь чному прoстoрi; 6) розгляд i огляд подш, що стосуються Протоколу по кoсмiчним засобам 2012 р до Конвенцп про мiжнарoднi майнoвi права на рухоме обладнання 2001 р. - тдвищення кoмпeтeитнoстi в oбластi кoсмiчнoгo права.
Одним з головних глобальних шститупв регу-лювання питань дoслiджeния та використання кос-мiчниx рeсурсiв е СвГтове управлiння з питань космосу, яке знаходиться у Вщш та мае назву Управлшня ООН з питань кoсмiчнoгo простору, воно ввд-грае роль Сeкрeтарiату Koмiтeту з питань використання кoсмiчнoгo простору, надае допомогу краь нам, що розвиваються щодо використання космГч-них тexнoлoгiй для ïx стшкого розвитку. Управлшня надае та розповсюджуе шформащю для держав-чле-шв за допомогою Мiжнарoднoï системи кoсмiчнoï iнфoрмацiï. За допомогою програм ООН щодо використання кoсмiчнoï техшки та займаеться здшснен-ням полГтики в галузi космосу. Дане Управлшня ре-алiзуе Програму щодо застосування кoсмiчнoï тех-нiки i веде реестр об'екпв, що запускаються в кос-мiчний прoстiр. Воно також надае тдтримку краь нам, що розвиваються у використанн кoсмiчниx технологш в штересах eкoнoмiчнoгo розвитку. Kрiм цього, даний орган вiдпoвiдальний за виконання рь
шень ГА ООН i Комгтету з космосу. Управлiння також надае техшчну шформащю i надае тдтримку державам-членам, мГжнародним оргашзащям та ш-шим установам ООП [13].
5. До п.1.5.1. «Мiждержавш угоди» п.1.5 «Мiжнародне сшвроб^ництво». Перше визнання того, що в процеа космгчно1' дГяльносп можуть ви-никати мiжнарoднi правoвiднoсини, мютилося в ре-золюцл ГА ООН тисяча триста сорок вГсГм (XIII) вед 13 грудня 1958 р, в якш вiдзначалися "загальна защ-кавлешсть людства в космГчному просторГ" i необ-хщшсть обговорення в рамках ООН характеру «правових проблем, ям можуть виникнути при прове-денш програм дослщження космГчного простору». Починаючи з цього моменту ГА ООН незмшно при-дшяе увагу питанням, пов'язаним з космГчною дГя-льшстю. Так, вже п 'ять мiжнародних договор1в в областi космiчного права були прийня-ri резолющ-ями ГА ООН: 1) ДоговГр про принципи дГяльностт держав з дослГдження i використання космГчного простору, включаючи Мюяць i ГншГ небесш тша. 1967 р.; 2) Угода про рятування космонавтов, по-вернення космонавтов i повернення об'екпв, запуще-них в космГчний простер 1968 р.; 3) Конвенщя про мГжнародну ввдповвдальшсть за шкоду, заподГяну космГчними об'ектами, 1972 р.; 4) Конвенщя про ре-естращю об'екпв, що запускаються в космГчний простер, 1975 р.; 5) Угода про дГяльшсть держав на Мюящ та Гнших небесних тшах 1979 р.
КрГм зазначених мГжнародних договорГв ГА ООН в рГзний час були прийнятО: 1) Декларащя правових принцитв дГяльносп держав з дослщження i використання космГчного простору 1963 р.; 2) Принципи безпосереднього телевГзГйного мовлення 1982 р .; 3) Принципи дистанщйного зондування Зе-млГ 1986 р.; 4) Принципи використання ядерних джерел енергп в космГчному просторГ 1992 року i ГншГ документа.
Необхщно вщзначити, що ГА ООН придшяе особливу увагу питанням забезпечення безпеки в космГчному просторГ вона щорГчно приймае резолюций що стосуються запобГгання гонки озброень в космГчному просторГ, а також заходи щодо забезпечення транспарентност та змГцнення довГри в кос-мГчнш дГяльностг Наприклад, резолюцп ГА ООН 66/27 вщ 2 грудня 2011 року "ЗапобГгання гонки озброень в космГчному просторГ" i 65/68 вщ 8 грудня 2010 року «Заходи щодо забезпечення транспарентности та змГцнення довГри в космГчнш дГяльносп».
Свропейсьш партнери хотели б зрозумГти, а що, власне, робить Украша в довгостроковш перспективу оскшьки у принцип хотели б працювати Гз украшською стороною.
Довгострокова програма дш у космГчнш сфе-рГ - свГдчення зршостО та компетентности Вироб-лення тако1' програми (точшше - стратеги) виходить далеко за межГ тдготовки якогось формального документа. Насамперед вдеться про роль космГчно1' стратеги в системГ концептуальних документов, як
визначають полгтичш ршення. Тому й технолопя створення космiчно! стратегi! потребуе апробованих в iнших кра!нах пiдходiв до тако! роботи.
По-перше, принципово важливим е вироблення кшькох варiантiв стратегi!, якi базувалися б на рiз-них прiоритетах. Варiативнiсть пiдходiв не тiльки потрiбна для визначення оптимальних рiшень, а й обумовлена можливютю «змши вiх» пiд час практично! роботи.
По-друге, стратегiя мае базуватися на аналгтич-них документах, розроблених рiзними групами фа-хiвцiв - учених, економiстiв, представнишв промис-ловосп.
По-трете, космiчна стратегiя життездатна, коли !! спiвавторами е представники користувачiв (агра-рi!, метеорологи, вiйськовi).
По-четверте, положення нацiонально! космiч-но! пол^ики мають бути зрозумiлi закордонним партнерам, цей пункт виконуе навiть НАСА.
Обговорення стратегi! в рiзноманiтних аудито-рiях (фахiвцiв i просто защкавлених) основних на-прямiв космiчно! пол^ики необхiдне.
Отже, розвиток космiчного простору в Укра!ш потребуе приватних iнвестицiй. Але при рацюналь-ному катталовкладенш з держбюджету можуть бути досягнул значш результати за короткий промь жок часу. Укра!нi, як Китаю та Японл, доцiльно збь льшувати витрати на розвиток космiчно! галузг Ос-новнi прiоритети- це супутники, та геологiчнi розро-бки Луни, добуток Гелiя-3. Можливо це буде здшс-нюватися в локальному масштабi для обслугову-вання супутнишв.
6. До п. 2.4. «Перспективш технологи косм^ чного машинобудування, матерiалознавства, приладобудування, двигунобудування». Перспек-тивним напрямом в Укра!ш е концепцiя потенцш-ного об'еднання аероповiтряного та ракетного дви-гунiв. Такий двигун може використовувати повггря на початку, а потгм - власне пальне (кисень). Це мь нiмiзуе розмiр бакiв паливного модуля, робить мож-ливими горизонтальний злiт та посадку, безпечне повернення на землю. С також клас двигунiв, якi здатнi до ефективних мiжпланетних перельот^в - на-приклад, iоннi двигуни. Проте внаслiдок мало! тяги полгт триватиме роками. Можливо, вдасться розро-бити великi юнш двигуни. Найбiльш перспективнi двигуни використовують термоядерний синтез, проте з точки зору еколопчно! безпеки !хне випро-бування е проблематичним. Федiр Палямар розповiв про майбутне космiчноi технiки та можливосп Ук-ра!ни. Сучасний ракетно-космiчний комплекс вклю-чае, ^м само! ракети, досить дороге наземне обла-днання, а також значш зони вiдчуження для падшня вiдпрацьованих частин ракет. Знайти дшянки для зони вiдчуження в Укра!ш важко - вiльних терито-рш для цього немае. Це е проблемою при створенш нових космодромiв.
Партнери Укра!ни використовують найкраще з наших напрацювань в iнтересах сво!х користувачiв.
Тому що укра!нськi тдприемства внаслiдок бiдностi продають технологi!. Достойна кшьшсть пускав ра-кет-носi!в укра!нського виробництва сприяе перева-жно розвитку телекомунiкацiй на Американському континентi. I, нарештг, трете.
Розвиток космiчних технологш може ввдбува-тися виключно за рахунок власних зусиль, тому що не юнуее таких партнерiв, як зацiкавленi допома-гати Укра!нi у створенш ракетно-космiчноi технiки. Проблема ця мiжгалузева i потребуе не тшьки ре-сурсiв, системного пiдходу, а й безпосередньо! ко-ординацi! з боку вищого керiвниuгва кра!ни.
Практично в кожному документ! декларуеться шновацшна природа космонавтики як стимулююча роль для iнших галузей i економши в цiлому. Вод-ночас, зрозумшо, що фiзичне iснування космiчного потенщалу не означае автоматично наявностi шно-вацiйно! iнфраструктури. Причому рiч не тшьки й не стшьки в малш к^лькост^ нових розробок i практично вiдсутнiй системi трансферу космiчних техно-логiй (немае просунутих користувачiв). 1деться про змiст процесу оновлення.
Спроби, якi були до« («програми впрова-дження технологiй»), базувалися на стратеги впро-вадження, тобто на уявленш про вiдому з радян-ських часiв трiаду: наука - техшка - виробництво. Тим часом за словами про впровадження й iнновацii стоять двi принципово рiзнi моделi оновлення. У центрi стратегi! впровадження саме нововведення -ввдкриття, технологiя: якщо воно е, то питання тальки в оргашзацп процесу. На вiдмiну вiд цього, шновацшна дiяльнiсть передбачае створення «зраз-ив сучасносп» й, вiдповiдно, передбачае не вдеоло-гiю вдосконалення, а вдеолопю розвитку. Створення цих зразшв - суб'ект^в iнновацiйного розвитку -проблема дуже складна: якщо щось нове привноситься у сформовану систему, остання або вiдкидае новащю, або перебудовуеться. Такий суб'ект не формуеться сам собою, а вироблення механiзмiв його створення i е центральним завданням державно! пол^ики. Нагромаджено чималий закордонний досвiд з оргашзацп «цет^в складання^> (США) чи «полюав конкурентоспроможностi» (Францiя). В Укра!ш, зазначена проблема не тiльки не вирiшу-еться, а й не усввдомлена. Тому важливо, щоб даний напрям космiчно! стратегi! не залишився в тiнi де-кларацiй про шноващйний потенцiал космiчно! га-лузг
На початку 21 столiття стався яшсний перелом у фiнансуваннi космонавтики - iнвестицii приватного катталу перевищили всi держбюджетнi вкла-дення (включно з вiйськовим космосом!), а цш га-лузi (насамперед телекомушкацшна) взагалi не спо-живають бюджетних грошей. Нинi у згаданих 250 мшьярдах частка урядiв - не бшьше третини[14]. 1с-тотне зростання космiчних програм пов'язуеться з потужним припливом приватних iнвестицiй, роз-витком космiчного туризму, першi зразки приват-
них ракет-носив - провiсники буму комерщ^зацп в космосi.
Украшу не повинн залишати байдужими кос-мiчнi успiхи краш-сусвдв, якi ранiше не входили до космiчного клубу: Туреччини, Казахстану, 1рану, а також колишшх соцкраш - Болгари, Румуни, Польщу Чехи. Останш, не маючи космочно! проми-словосто, стали активними учасниками европейсь-ких проектiв. Три европейськ краши - Великобри-танiя, Польща та Бiлорусь - перебувають у стади формування нацiональних космiчних агентств. Ввд-значимо важливу закономiрнiсть: краши, що демон-струють найкращу динамшу економiчного розвитку, мають, звичайно, й найвищi темпи зростання космiчного сектор [2].
Ключова роль сучасних космiчних систем ви-значаеться 1хшми унiкальними можливостями: ви-сокою шформатившстю, розрiзнювальною здатш-стю, всепогоднiстю, а також можливютю доведення команд до кожного учасника подiй. Абсолютно не-достатне фiнансування космочно! програми Украши, зношешсть основних фондiв пiдприемств, неможли-вiсть впровадження нових технологiй, критичне ста-рiння кадрiв призводить до занепаду космочно! ш-дустри. Слад додати ще слабке мiжнародне ствро-бiтництво, вiдсутнiсть недержавних замовнишв, не-освiченiсть потенцiйних користувачiв космочно! ш-формаци. Отже, виникае нагальна необхщнють збь льшити бюджетне фiнансування програм, закрiпи-тися на мiжнародних ринках запусков, залучити по-забюджетнi ресурси, здешевити проекти, залучаючи закордонних партнерiв, модернiзувати структуру га-лузi.
Слад зазначити, що в сучасних умовах не може бути власне космiчних прюритетов, обумовлених внутрiшнiми закономiрностями розвитку космонавтики. «Вбудованють» космiчних проектов у загаль-нодержавнi програми розвитку - наслвдок змiни у XXI столто парадигми космочно! дiяльностi, а сааме: переходу ввд стратепчно1 гонки до прiоритету стiйкого розвитку та орiентацi! на споживача.
Ефектившсть космiчних програм оцiнюеться не кшьшстю пускiв чи параметрами космочно! тех-нiки. Сустльна i державна тдтримка конкретно1 програми залежить вiд ввдповвдей на запитання: на-скшьки зросте безпека краши i регiону, який виграш вiд прогнозу катастроф чи ощнки лиха, як полшши-лися конкретш управлiнськi рiшення? Навiть коли йдеться про фундаментальн1 науковi завдання, необ-хiдна оцiнка безпосереднього впливу проекту на на-уково-техшчний потенщал кра1ни та вирiшення гло-бальних проблем.
У чиннш Загальнодержавнiй космiчнiй про-грамi сформульовано низку багатообiцяючих проектов наукових дослiджень, яка, фактично, е нашим внеском у мiжнароднi зусилля. Дослiдження близь-кого космосу (космiчна погода), програма експери-ментов на МКС, участь у мiжнародних мюОях iз ви-користанням унiкальних антенних засобiв у Свпато-
рil____ Один iз центральних проектов ще! програми -
1ОНОСАТ - викликав зaцiкaвлeння закордонних ко-лег, нaмiри брати участь у ньому.
Цей пeрeлiк можна вважати мшмальним набором проектов, який робить кoсмiчнy дiяльнiсть осмисленою i забезпечуе майбутне укра!нськш на-yцi та високим технологиям. Пiдкрeслимo, що прак-тичне спiврoбiтниuтвo з мiжнaрoднoю кoсмiчнoю спiльнoтoю, плани вступу в СКА та iншi поступа-льнi кроки мoжливi тальки в кoнтeкстi виконання наукових проектов.
7. До п. 2.5. «Науков! косм1чш дослщження». Scientific-driven approach - ключова позищя практично всiх нaцioнaльних кoсмiчних стрaтeгiй. Чи не суперечить це вищевказане кoмeрцiaлiзaцii та спря-мованосто на споживача? Вiдзнaчимo принaймнi три моменти, якi пояснюють взaемoдiю цих тeндeнцiй. Перший - суто прагматичний, точно сформульова-ний одним iз кeрiвникiв aeрoкoсмiчнoi кoрпoрaцii «Бо!нг»: вщсутнють наукових проектов iз !х максимально високими вимогами до кoсмiчнoi тeхнiки веде до стaгнaцii виробництва. Другий - сoцiaльний: немае бшьш надихаючо! сфери долучення творчих сил науково-техшчно! iнтeлiгeнцii, особливо молодо нiж космос. Тому кожен кoсмiчний проект Св-ропейського кoсмiчнoгo агентства передбачае в рoлi складово! частини oсвiтнiй аспект. А кожен амери-канський школяр знае, що кoсмiчний телескоп Хаб-бла i Можнародна кoсмiчнa стaнцiя - це нацюнальне надбання.
Третей, на якому слiд зупинитися трохи докладные, - свiтoглядний. Практична космонавтика останшх рoкiв вражае землян сво!ми досягненнями.
Шiсть рoкiв мaрсoхiд СП1РИТ безперервно працював на пoвeрхнi «червоно! планети», а тепер перетворюеться на стащонарну oбсeрвaтoрiю. Створено сузОр'я кoсмiчних тeлeскoпiв, якi безперервно дoслiджyють далекий космос у вах дiaпaзoнaх електромагнОтного випрoмiнювaння; oстaннiй iз за-пущених - гама-телескоп ФЕРМ1 - тшьки за кiлькa мiсяцiв роботи виявив 16 нових пyльсaрiв. Плането-логОя стала й експериментальною наукою: кoсмiчнi апарати безпосередньо вивчають планети i мaлi тола Сонячно! системи (японський зонд Хaбaясi нaрaзi на шляху до Зeмлi зо зразками речовини комети). Люди, дaлeкi вОд космологи, стежать за пошуками темно! матери та темно! енерги: з'ясувалося, що свОт навколо нас на 98% складаеться з невОдомих ранОше об'екпв. НайближчО космОчнО мюи дадуть вщповОдь на питання про Оснування рОзних всесвОтОв.
8. До п.2.5.1 «Косм1чш ресурси» п. 2.5. «Нау-ков1 косм1чн1 доcлiдження». Проблема висна-ження земних надр посилюеться крайньою нерОвно-мОрнОстю розподОлу родовищ, що не сприяе стабшь-ностО свОтогосподарських зв'язкОв. Фактично жодна кра!на на плането не мае запасОв всОх потрОбних видОв мшерально! сировини i не може обОйтися без його Омпорту. Так, США повнОстю забезпечують сво! потреби лише по 22 видах мОнерально! сировини (не
рахуючи будiвельнокам'яних матерiалiв), у той час як по багатьох видах стратепчно! сировини (уран, кобальт, стронцш, тантал, кадмiй, вольфрам, хром, марганець i т. ш.) хронiчно залежать вiд iмпорту. В цiлому США iмпортують 15-20% (у вартюному ввд-ношеннi) потрiбно! !m мiнерально! сировини, За-хiдна Свропа - 70-80%, Япошя - 90-95%. Навiть Китай, який мало кому поступаеться за асортимен-том сво!х мiнеральних ресурав, у великих обсягах iмпортуе хромгти [2].
Мiнеральнi ресурси - першоджерело, вихiдна основа людсько! цившзацй практично на вах фазах li розвитку. Однак лише сьогодш людство позбавля-еться нарешт вiд iдеалiстичних уявлень про те, що вони практично вiчнi. Ресурси мiнерально! сировини обмежеш, бiльшiсть з них фактично неввднов-люванi i при збереженш експоненцiально зроста-ючого !х споживання в доступному для огляду май-бутньому будуть вичерпанi. При цьому важливо враховувати таку обставину: людству за суттю не загрожуе близьке вичерпування мiнеральних ресур-сiв, що фiзично е в земних надрах - вельми обмеже-ною е техшчно доступна i економiчно ефективна (за умовами залягання та якютю) частина багатьох важ-ливих видiв корисних копалин. Швидке ll висна-ження i спрямування до менш ефективних покладiв означатиме серйозне випробування для економiк багатьох держав. Ось чому питання про те велик чи малi запаси мшеральних ресурсiв i яка забезпече-нють ними людства в цiлому, цшковито коректнi. Дiйсний iнтерес представляе лише та частка природное' речовини, яка може технiчно i економiчно ефективно використовуватися. Незважаючи на те, що в цешр Землi знаходиться металеве земне ядро, яке складаеться переважно з залiза та шкелю i без-лiчi iнших щнних елеменпв, е вагомi пiдстави стве-рджувати, що земне ядро школи не стане джерелом поповнення балансових запасiв цих елементiв для свтово! економiки.
Таким чином проблема ресурсного забезпе-чення на Землi включае в себе три основних аспект: 1) виснаження внаслiдок тривало! розробки у великих обсягах неввдновлюваних ресурсiв; 2) дефь цит окремих видiв ресурсiв завдяки !х рвдшсносп та незначним концентрацiям; 3) висока дорожнеча ви-лучення i збагачення за низкою чиннишв, у тому чи^ умов залягання та недосконалост технологiй. Говорячи про ресурси в цшому, маються на увазi у« види ресурсiв - енергетичнi, мшеральш, воднi та ок-ремо кисень.
Як ввдомо, кориснi копалини це природнi мшеральш утворення, якi можуть бути використаш у сферi матерiального виробництва в природному ви-глядi або тсля попередньо! обробки. Родовище корисних копалин (РКК) скупчення мшерально! речовини на поверхнi або в надрах земно! кори, за кшь-шстю, якiстю та умовами залягання придатне для промислового використання. Придатне для промис-лового використання - означае, що вилучення ко-
рисних копалин технолопчно можливе та рентабельно, тобто економiчно ефективне. Таким чином, РКК за своею сутшстю е поняття суто економiчне.
Згодом виснаження ресурив Землi зможе ви-правдати вартiсть видобутку !х в безповгтряному простор!, а створення переробних фабрик безпосе-редньо на косм!чних тшах та !х орбгтах суттево зде-шевить процес. В епоху глобал!зацл освоення кос-м!чного простору стае важливою складовою загаль-но! стратеги розвитку людства. Науково-техшчний прогрес XXI столгття, який мае потужний вплив на людину, суспшьство та природу, немислимий без активного використання косм!чних технологш i ма-тер!ал!в [6, 7].
Таким чином, одним з можливих напрямшв по-шушв альтернативних нетрадищйних джерел енер-гй' та мшерально! сировини е косм!чш об'екти. Освоення космосу допоможе виршити цший ряд глобальних проблем людства, в числ! яких: демогра-ф!чна, продовольча, енергетична, сировинна й еко-лопчна.
Зростання чисельносп населення Земл! а також виснаження природних ресурав змушуе людство шукати альтернативш джерела, як! дозволили продовжити життедгяльшсть i розвиток людства. Незважаючи на здшснення багатьма кра!нами поль тики ресурсозбереження, попит на мшеральну сиро-вину в свт швидко зростае як в кшьшсному план! (приблизно на 5 % на рш), так i в «асортиментно-му» ввдношенш В епоху грецько! еллшстично! ку-льтури i розквгту римського принципату людина ви-користовувала 19 х!м!чних елеменпв, в шнщ XVIII ст. - 28, на початку XX ст. - 59. На меж! другого i третього тисячолгть людство використовуе вже понад 100 елеменпв i !х численних поеднань, включаючи штучно створен! з природного матерь алу л!тосфери [5].
9. Загальм1 висмовки та рекомендаций Scientific-driven approach - ключова позищя практично вах нащональних косм!чних стратегш Голов-ний прюритет м!жнародного ствробгтництва в космос! - реал!защя ново! Глобально! стратеги до-сл!джень, перш! кроки до яко! вже зроблено. Зовш-шнш бш дискусш (коли припинять польоти Шаттли, як! наслвдки перегляду програми НАСА CONSTELLATION) не повинен заступати магютра-льно! теми: досл!дження космосу е абсолютним прюритетом сучасно! косм!чно! дгяльносп. При цьому кожна кра!на обирае свш шлях, масштаб уча-сп. Неприйнятна тшьки позищя неучасп, ввдкла-дення косм!чних досл!джень до кращих чаав. З огляду на наш! реал!!, ключовим моментом косм!ч-но! стратег!! мае бути ефективне м!жнародне ствро-бгтництво. На розвиток мирного освоення космосу впливае: ООН, Асощащя м!жнародного права, НАССА, Всесвгтня мете реолопчна оргашзащя, Всесвгтня оргашзащя охорони здоров'я, Всесвгтня оргашзащя !нтелектуально! власносп, М!жнародна
оргашзащя цивiльноï авiацiï, ЮНЕСКО, Мiжнарод-ний союз електрозв'язку, ФАО.
Доцшьно створювати сприятливi податковi та митш режими розвитку kocmî4hoï галузi з метою мирного освоения космосу. Тому що kocmî4h™ простер мютить ряд цiииих ресурсiв. Таких як Геллш-3, золото, платину тощо.
Свропейсьш партиери хотели б зрозумгти, а що, власие, робить Украïиа в довгостроковiй перспективу оскiльки у прииципi хотели б працювати i3 украшською стороною. Довгострокова програма дiй у космiчиiй сферi - свiдчеиия зрiлостi та компетентность Вироблеиия тако!' програми (точшше - стра-тегiï) виходить далеко за межi пiдготовки якогось формального документа. Насамперед вдеться про роль космiчноï стратеги в ^CT^i концептуальних документов, якi визначають полiтичнi ршення. Тому й технологiя створення космiчноï стратегiï по-требуе апробованих в iнших крашах пiдходiв до та-ко1' роботи.
По-перше, принципово важливим е вироблення кшькох варiантiв стратеги, ям базувалися б на рiз-них прiоритетах. Варiативнiсть пiдходiв не тшьки потрiбна для визначення оптимальних рiшень, а й обумовлена можливютю «змши вiх» пiд час практично!' роботи.
По-друге, стратепя мае базуватися на аналгтич-них документах, розроблених рiзними групами фа-хiвцiв - учених, економiстiв, представнишв промис-ловостi.
По-трете, космiчна стратегiя життездатна, коли ïï спiвавторами е представники користувачiв (агра-рiï, метеорологи, вшськов^.
По-четверте, положення нацiональноï космiч-ноï полiтики мають бути зрозумiлi закордонним партнерам, цей пункт виконуе навгть НАСА.
Обговорення стратегiï в рiзноманiтних аудито-рiях (фахiвцiв i просто защкавлених) основних на-прямiв космiчноï полiтики необхiдне.
Розвиток космiчного простору в Украш потре-буе приватних iнвестицiй. Але при рацюнальному катталовкладенш з держбюджету можуть бути досягнул значш результати за короткий промiжок часу. Украïнi, як Китаю та Японп, доцшьно збшьшу-вати витрати на розвиток космiчноï галузг Основнi прiоритети- це супутники, та геолопчш розробки Луни, добуток Гелiя-3. Можливо це буде здшсню-ватися в локальному масштабi для обслуговування супутнишв.
Лiтература
1. Ляшенко В.1., Котов С.В. Украша ХХ1: неош-дустрiальиа держава або «крах проекту»? : моиографiя / НАН Украши, 1н-т екоиомiки пром-стi; Полтавський ун-т економши i торгiвлi. Киïв, 2015. 196 с. 2. Мето-дичш рекомеидацiï з геолопчного вивчення газонос-иостi вугiльиих пластiв умiщуючих порвд для пвдраху-нку запасiв i оцiики ресурсiв газу (метану) вупльних родовищ у надрах / Г.1. Рудько, А.Ф. Булат, Л. Д. Куз-
нецова. Ки!в: ДКЗ, 2015. 175 с. 3. Безручко К. А., Бу-рчак О. В., Балалаев О. К. Визначення сорбцшно! здатносп та метаногенерацiйного потенцiалу порiд для пошушв нетрадицшних джерел вуглеводнiв // Матерь али м1жнародного геологiчного форуму «Актуальш проблеми та перспективи розвитку геологи: наука i виробництво (ГЕОФОРУМ)»: в 2-х томах. (0713.09.2014 р.). Одесса: Т. К.; УкрДГР1, 2014. С. 123129. 4. Безручко К. А., Пимоненко Л. И., Бурчак О. В. Неотектошка як фактор сучасно! генераци вугшь-ного метану // Матерiали Мгжнародного геологiчного форуму «Актуальнi проблеми та перспективи розвитку геологи: наука i виробництво (ГЕ0Ф0РУМ-2015)»: в 2-х томах (07-12.09.2015 р.). Одеса - Ки!в: УкрДГР1, 2015. Т. 2. С. 24-30. 5. Глобальные проблемы человечества. Сырьевая проблема. URL: http://www.global trouble.ru / syr_evaya_problema.html. - Загл. с экрана. 6. Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat. URL: http://www.dissercat.com/content/ miropoliticheskie-aspekty-osvoeniya-kosmicheskogo-pro stranstva#ixzz5QslYQSEL. - Загл. с экрана. 7. Павловский А. И. Мирополитические аспекты освоения космического пространства: дис.... канд. полит. наук: 23.00.04: защищена 12.04.2011: утв. 06.09.2011. Санкт-Петербург, 2011. 179 с. 8. Договор о космосе. URL: https: //ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE% D0% B3% D0% BE% D0% B2% D0% BE% D1% 80_% D0% BE_% D0% BA% D0% BE% D1% 81% D0% BC% D0% BE% D1% 81% D0% B5. - Загл. с экрана. 9. Договор о принципах деятельности государств по исследованию и использованию космического пространства, включая Луну и другие небесные тела. URL: http: //www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/outer _space_governing.shtml. - Загл. с экрана. 10. Договор о космосе был хорош, но подходит ли он нашему времени? URL: https://hi-news.ru/space/dogovor-o-kosmose-byl-xorosh-no-podxodit-li- on-nashemu-vremeni.html. -Загл. с экрана. 11. Попова, С. М. Закон США о коммерческом космосе 2015 г. и вопросы модернизации международного космического права. Исследования космоса. 2016. № 1. С. 51-65. 12. US Congress passes bill on space mining. URL: http://www.mining.com/us-congress-passes-bill-on-space-mining/. - Загл. с экрана. 13. Звгг про науково-дослвдну роботу «Дослвдження особливо-стей геомехашки газонасиченого вуглепородного ма-сиву при веденш прничих робгг в небезпечних умовах на великих глибинах». 1ГТИ, 2018. 300 с. 14. Куцик П.О., Ковтун О. В. Нлобальна економша:принципи становлення, функцюнування, регулювання та розвитку: монографiя. Львiв: Видавництво ЛКА, 2015. 594 с. 15. Указ Президи Верховно! Ради УРСР «Про ратифжацш Договору про принципи дiяльностi держав з дослiдження i використання космiчного простору, включаючи Мiсяць та iншi небеснi тша». Ввдомо-стi Верховно! Ради УРСР. 1967. № 11. Ст. 3. 16. Указ Президи Верховно! Ради УРСР «Про ратифжацш Угоди про рятування космонавпв, повернення космо-навпв i повернення об'eктiв, запущених у космiчний простiр». Вiдомостi Верховно! Ради УРСР. 1970. № 19. Ст. 32. 17. Указ Президи Верховно! Ради УРСР «Про ратифжащю Конвенци про м1жнародну ввдповвдаль-
нють за шкоду, завдану космАчними об'ектами». Вщо-мосп Верховно! Ради УРСР. 1973. № 21. Ст. 37; Указ Президи Верховно! Ради УРСР «Про ратифжащю Кон-венцп про реестращю об'екпв, що запускаються в ко-смАчний проспр». Ввдомосп Верховно! Ради УРСР. 1979. № 10.Ст. 53. 18. Космiчне право Укра!ни: ЗбАр-ник нащональних i мАжнародних правових акпв. Вид. 5-те, перероб. та доп. / вщпов. ред.: Е. I. Кузнецов, Н.Р. Малишева. Ки!в: Атжа, 2007. 464 с. 19. Свропейська конвенщя про транскордонне телебачення. // Офщш-ний сайт Верховно! Ради Укра!ни. URL: http: // www.un.org/russian/conferen/wsis. 20. Угода м1ж Урядом Укра!ни та Свропейським космАчним агентством щодо сшвроби'нищ'ва у використант космАчного простору в мирних щлях ввд 25.01.2008 р. // Офщшний сайт Верховно! Ради Укра!ни. URL: http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/982_001 /ed20081030. 21. Рам-кова угода мАж Кабшетом МшстрАв Укра!ни i Урядом Республши 1ндонезгя про сшвробггаицтво у сферА дос-лщження та використання космАчного простору в мирних щлях вщ 06.11.2008 р. // Офщшний сайт Верховно! Ради Укра!ни. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/360_005/ed20 091217. 22. Про затвердження За-гальнодержавно! щльово! науково-техтчно! космАчно! програми Укра!ни на 2008-2012 роки: Закон Укра!ни ввд 30.09.2008 р. № 608-VI // Офщшний сайт Верховно! Ради Укра!ни. 23. Закон Укра!ни «Про затвердження Загальнодержавно! щльово! науково-техтчно! космАч-но! програми Укра!ни на 2013-2017 роки», URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/439-18/paran12#n 12. 24. Global Space Industry Dynamics, Research Paper for Australian Government, Department of Industry, Innovation and Science by Bryce Space and Technology, LLC. URL: https://www.industry.gov.au/industry/Industry Sectors/space/Documents/BRYCE-Australia-Global-Spa ce -Industry-Dynamics-Paper.pdf. 25. Браун Дж. «Пояс и Путь» по-японски. Что дает России конкуренция проектов Японии и Китая в Азии. URL: https: //carnegie.ru/commentary/79481?utm_source=rssemail&u tm_medium=e mail&mkt_tok=eyJpIjoiWW 1Fd1 lUQXdN emd5WkRRNSIsInQi0iJKUUYxTDllQ0JoNVZ1YXE3T 0JZaSs0bGhJNmFTVTZqTDFkcjNGeXFBUkNFTlBwU 25WdE5INXdcL21hZ2FJaTJFRDFrXC90NGRyS2ZuYV NVWVVB dERuVm45Znlnbmx 1cVllVnl6ZmN SZk1 SRk VrblVJZDdiWEVXM3ZQVjVHTCs0RGU4In0%3D.
References
1. Liashenko V.I., Kotov Ye.V. (2015). Ukraina XXI: neoindustrialna derzhava abo «krakh proektu»? [Ukraine XXI: a non-industrial state or a "project collapse"?]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine; Poltava University of Economics and Trade [in Ukrainian].
2. Rudko H. I., Bulat A. F., Kuznetsova L. D. (2015). Metodychni rekomendatsii z heolohichnoho vyvchennia hazonosnosti vuhilnykh plastiv umishchuiuchykh porid dlia pidrakhunku zapasiv i otsinky resursiv hazu (metanu) vuhilnykh rodovyshch u nadrakh [Methodical recommendations for geological study of gas-bearing capacity of coal seams of host rocks for the calculation of reserves and estimation of gas (methane) resources of coal deposits in subsoil]. Kyiv, SCC [in Ukrainian].
3. Bezruchko K. A., Burchak O. V., Balalaiev O. K. (2014). Vyznachennia sorbtsiinoi zdatnosti ta meta-noheneratsiinoho potentsialu porid dlia poshukiv netradytsiinykh dzherel vuhlevodniv [Determination of sorption capacity and methanogeneration potential of rocks for the search for unconventional hydrocarbon sources]. Proceedings of the International Geological Forum "Actual Problems and Prospects for Geology: Science and Production" (GEOFORUM) : in 2 volumes. Odessa, T.K.; UkrDGRI [in Ukrainian].
4. Bezruchko K. A., Pymonenko L. Y., Burchak O. V. (2015). Neotektonika yak faktor suchasnoi heneratsii vuhilnoho metanu [Neotectonics as a factor of modern generation of coal methane]. Proceedings of the International Geological Forum "Actual problems and prospects of development of geology: science and production" (GEOFORUM-2015), Vol. 2, pp. 24-30. Odessa - Kiev, UkrDGRI [in Ukrainian].
5. Global'nyye problemy chelovechestva. Syr'yevaya problema [Global problems of mankind. Commodity problem]. (n.d.). globaltrouble.ru. Retrieved from http: //www.globaltrouble.ru/ syr_evaya_problema.html [in Russian].
6. Scientific library of dissertations and abstracts disserCat. (n.d.). dissercat.com. Retrieved from http: //www.dissercat.com/content/ miropoliticheskie-aspekty-osvoeniya-kosmicheskogo-prostranstva#ixzz5QslYQSEL [in Russian].
7. Pavlovskiy A. I. (2011). Miropoliticheskiye aspek-ty osvoyeniya kosmicheskogo prostranstva [Miropolitical aspects of space exploration]. Candidate's thesis. St. Petersburg [in Russian].
8. Dogovor o kosmose [Space treaty]. Retrieved from https: //ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0% B3% D0% BE% D0% B2% D0% BE% D1% 80_% D0% BE_% D0% BA% D0% BE% D1% 81% D0% BC% D0% BE% D1% 81% D0%B5 [in Russian].
9. Dogovor o printsipakh deyatel'nosti gosudarstv po issledovaniyu i ispol'zovaniyu kosmicheskogo prostranstva, vklyuchaya Lunu i drugiye nebesnyye tela [Treaty on the Principles of the Activities of States for the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other Celestial Bodies]. Retrieved from http://www.un.org/ru/ documents/decl_conv/conventions/outer_space_governin g.shtml [in Russian].
10. Dogovor o kosmose byl khorosh, no podkhodit li on nashemu vremeni? [The space treaty was good, but is it suitable for our time?]. Retrieved from https://hi-news.ru/space/dogovor-o-kosmose-byl-xorosh-no-podxodit-li- on-nashemu-vremeni.html [in Russian].
11. Popova, S. M. (2016). Zakon SSHA o kommer-cheskom kosmose 2015 g. i voprosy modernizatsii mezhdunarodnogo kosmicheskogo prava. [2015 U.S. Commercial Space Law and Modernization of International Space Law]. Issledovaniya kosmosa - Space exploration, 1, pp. 51-65 [in Russian].
12 US Congress passes bill on space mining. Retrieved from http://www.mining.com/us-congress-passes-bill-on-space-mining/.
13. Zvit pro naukovo-doslidnu robotu «Doslidzhen-nia osoblyvostei heomekhaniky hazonasychenoho vuhleporodnoho masyvu pry vedenni hirnychykh robit v
B. I. HameHKO, H. B. Ocagna
nebezpechnykh umovakh na velykykh hlybynakh» [Report on research work "Investigation of geomechanics features of gas-saturated coal-rock massif when conducting mining operations in dangerous conditions at great depths"]. (2018). IGT [in Ukrainian].
14. Kutsyk P.O., Kovtun O. V. (2015). Nlobalna eko-nomika:pryntsypy stanovlennia, funktsionuvannia, rehu-liuvannia ta rozvytku [Global economy: principles of formation, functioning, regulation and development]. Lviv, LKA Publishing House [in Ukrainian].
15. Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady URSR «Pro ratyfikatsiiu Dohovoru pro pryntsypy diialnosti derzhav z doslidzhennia i vykorystannia kosmichnoho prostoru, vkliuchaiuchy Misiats ta inshi nebesni tila» [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the USSR "On Ratification of the Treaty on the Principles of Activities of States for the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other Celestial Bodies"]. (1967). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR - Information of the Supreme Soviet of the USSR, 11, Art. 3 [in Ukrainian].
16. Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady URSR «Pro ratyfikatsiiu Uhody pro riatuvannia kosmonavtiv, pover-nennia kosmonavtiv i povernennia obiektiv, zapushche-nykh u kosmichnyi prostir» [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the USSR "On Ratification of the Agreement on the Rescue of Astronauts, Return of Astronauts and Return of Objects Launched into Outer Space"]. (1970). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR - Information of the Supreme Soviet of the USSR, 19, Art. 32 [in Ukrainian].
17. Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady URSR «Pro ratyfikatsiiu Konventsii pro mizhnarodnu vidpovidalnist za shkodu, zavdanu kosmichnymy obiektamy» [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the USSR "On Ratification of the Convention on International Liability for Damage to Space Objects".]. (1973). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR - Information of the Supreme Soviet of the USSR, 21. Art. 37;
Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady URSR «Pro ratyfikatsiiu Konventsii pro reiestratsiiu obiektiv, shcho zapuskaiutsia v kosmichnyi prostir» [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the USSR "On Ratification of the Convention on the Registration of Objects Launched into Outer Space"]. (1979). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR - Information of the Supreme Soviet of the USSR, 10, Art. 53 [in Ukrainian].
18. Kuznietsov E. I., Malysheva N. R. (Eds.). (2007). Kosmichne pravo Ukrainy: Zbirnyk natsionalnykh i mizhnarodnykh pravovykh aktiv [Space Law of Ukraine: Collection of national and international legal acts]. 5th, rework. and extra. Kyiv, Atika [in Ukrainian].
19. Yevropeiska konventsiia pro transkordonne telebachennia [European Convention on Transfrontier Te-
levision]. Retrieved from http: // www.un.org/russian/ conferen/wsis [in Ukrainian].
20. Uhoda mizh Uriadom Ukrainy ta Yevropeiskym kosmichnym ahentstvom shchodo spivrobitnytstva u vykorystanni kosmichnoho prostoru v myrnykh tsiliakh vid 25.01.2008 r. [Agreement between the Government of Ukraine and the European Space Agency for cooperation in the peaceful uses of outer space, dated 25.01.2008]. Retrieved from http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/ 982_001 /ed20081030 [in Ukrainian].
21. Ramkova uhoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrainy i Uriadom Respubliky Indoneziia pro spivrobitnytstvo u sferi doslidzhennia ta vykorystannia kosmichnoho prostoru v myrnykh tsiliakh vid 06.11.2008 r. [Framework Agreement between the Cabinet of Ministers of Ukraine and the Government of the Republic of Indonesia on cooperation in the field of peaceful exploration and use of outer space from 06.11.2008]. Retrieved from http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/360_005/ed20 091217 [in Ukrainian].
22. Pro zatverdzhennia Zahalnoderzhavnoi tsilovoi naukovo-tekhnichnoi kosmichnoi prohramy Ukrainy na 2008-2012 roky: Zakon Ukrainy vid 30.09.2008 r. № 608-VI [On approval of the National Target Scientific and Technical Space Program of Ukraine for 2008-2012: Law of Ukraine of September 30, 2008 № 608-VI] [in Ukrainian].
23. Zakon Ukrainy «Pro zatverdzhennia Zahalno-derzhavnoi tsilovoi naukovo-tekhnichnoi kosmichnoi prohramy Ukrainy na 2013-2017 roky» [Law of Ukraine "On Approval of the National Target Scientific and Technical Space Program of Ukraine for 2013-2017"]. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/439-18/paran12#n12 [in Ukrainian].
24. Global Space Industry Dynamics, Research Paper for Australian Government, Department of Industry, Innovation and Science by Bryce Space and Technology, LLC. Retrieved from https://www.industry.gov.au/ indus try/IndustrySectors/space/Documents/BRYCE-Australia-Global-Space-Industry-Dynamics-Paper.pdf.
25. Braun Dzh. «Poyas i Put'» po-yaponski. Chto dayet Rossii konkurentsiya proyektov Yaponii i Kitaya v Azii ["Belt and Path" in Japanese. What gives Russia competition between Japan and China projects in Asia]. Retrieved from https://carnegie.ru/commentary/79481? utm_source=rssemail&utm_medium=email&mkt_tok =ey JpIjoiWW1Fd1lUQXdNemd5WkRRNSIsInQiOiJKUUY xTDllQ0JoNVZ1YXE3T0JZaSs0bGhJNmFTVTZqTDFk cjNGeXFBUkNFTlBwU25WdE5INXdcL21hZ2FJaTJFR DFrXC90NGRyS2ZuYVNVWVVBdERuVm45Znlnbmx 1cVllVnl6ZmNSZk1SRkVrblVJZDdiWEVXM3ZQVjV HTCs0RGU4In0%3D [in Russian].
Orarra HagiMmna go pegaK^i' 12.06.2019
npHHHHTO go gpyKy 19.06.2019
EKOHOMÎHHHH BÎOHHK ^QHÔacy № 2(56), 2019
