CC BY
37
УДК 339.166.5
Музика П.М., д.е.н., професор, Соломонко Д.О., асистент, Дутка Г.1., здобувач © Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
Iм. С. З. Гжицького
РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УКРА1НИ В КОНТЕКСТ ВХОДЖЕННЯ У СВ1ТОВИЙ ГЛОБАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Авторами статт1 дослгджуються тенденцп розеитку людського потенц1алу Украши е контекст1 забезпечення конкурентних перееаг нацюнального господарстеа у глобальтй економщ.
Ключовi слова:розеиток, глобал1зац1я, людський потенц1ал, конкурентоспроможтст ь.
Постановка проблеми. Важливою передумовою штенсивного розвитку нацюнального господарства Украши е прискорена штелекту^защя розвитку галузей економжи з метою прискорено! штеграци до европейського простору. Формування в ринкових умовах передумов для довгострокового розвитку господарських систем через накопичеш суспшьством знання дозволяе виршувати нестандартш господарсью проблеми шляхом застосування творчих пiдходiв до розв'язання проблем i нестандартних завдань, що не мали аналогiв у минулому. Подiбна ситуацiя зумовлена поступовою концентрацiею уваги в сучасному суспiльствi не лише на суто кшькюш параметри розвитку, але i на забезпечення якост життя за рахунок iнтелектуалiзацil i творчiй дiяльностi суспiльства, як важливо! складово! сучасного буття. Саме тому сучасш свiтовi тенденци пiдтверджують, що розвиток людського катталу е необхщною передумовою для орiентацil на шновацшну економiку i стимулювання точок зростання економжи через реалiзацiю особистих шщативних якостей iндивiдiв в науково-освiтнiй та пщприемницькш сферах, якi в розвинутих крашах iнтегрованi через численнi зв'язки мережевого характеру.
Анашз останн1х дослщжень. Проблематика присвячена проблемам розвитку людського капiталу та iнтелектуалiзацil глобально! економжи докладно висвiтлена у працях втизняних i зарубiжних науковцiв, зокрема Р. Кроуфорда [1], В. Базилевича [2], В. Гееця [3], О. Стефанишин [4], В. Дресвяншкова [5], В. Семиноженка, Л. Червшсько! [6] та шших. Важливу увагу розвитку людського катталу присвячено також у Нащональнш стратеги розвитку "Украша -2015"[7].
Мета дослщження полягае у визначеннi тенденцш розвитку людського потенцiалу Украши в контекст забезпечення конкурентних переваг нащонально! економiки в умовах глобалiзацil.
Виклад основного матер1алу. Економiчна та сощальна значимiсть знання визначае конкурентнi переваги будь-яко! фiрми. При цьому штелект
© Музика П.М., Соломонко Д.О., Дутка Г.1., 2011
237
шдивща у процес групово1 взаемоди в межах рiзних iнститутiв повинен забезпечувати шдивщу достатнi обсяги економiчних благ в якостi стимулу для подальшо! штелектуально1 дiяльностi.
Узагальнивши думки науковщв висвiтленi у працях [2,4,5], штелектуальний капiтал iндивiда - це взаемозумовлений зв'язок штелекта людини та його штелектуальних напрацювань, що мають практичне втiлення. Розвинутi у процес навчання здiбностi через спрямовану актившсть пiзнання, мислення i генерування ново! шформаци для можливостей саморозвитку i штелектуально1 дiяльностi в умовах адаптаци. 1нтелект iндивiда формуеться з фiзiологiчного, психологiчного та соцiально-економiчного змiсту. Якщо першi двi складовi пов'язанi з особливостями проявiв вищих психiчних функцш, то соцiально-економiчний змiст визначаеться умовами життедiяльностi людини, професiйною орiентованiстю тощо. Проте взаемодiя всiх трьох складових зумовлеш логiкою психiчних процесiв та здатност до самовираження через рiзнi форми творчо! дiяльностi та економiчно зумовленими напрямами розвитку i генеращею. Сучаснi технологи матерiалiзацil виконання процеЫв життедiяльностi людини через усвiдомлений вплив на штелектуальний каттал мислення i логiчно зумовлено! взаемоди дозволяе формувати продуктивш цiнностi, що виявляються через устшну вбудову нововведень в реальну господарську систему та подальшу еволюцшну трансформацiю в очiкуванi економiчнi блага. З урахуванням досвiду пiдприемець, таким чином приймае ршення в економiчному i технологiчному аспектах, а устшшсть комерцшно1 реалiзацil нововведення або "ноу-хау" стимулюе подальшу творчу дiяльнiсть.
Подiбну позицiю висловлюе американський науковець Р. Кроуфорд [1] стверджуючи, що сучасш суспiльства змушенi вкладати все бiльшi засоби у вiдтворення iнтелектуального потенщалу з метою створення i трансформаци технологiй через масштабнi перетворення сукупност знань в нову парадигму економiчних змiн. Трансформацiя форм зайнятостi у контекст зазначеного актуалiзуе значення штелектуально1 дiяльностi та визначае необхiднiсть подолання традицшних для iндустрiального суспiльства критерив споживання враховуючи необхiднiсть зворотного впливу та креативного руйнування через науковi знання та iнформацiю. Останнi поеднанш в сучасних розвинутих суспiльствах через економiчних агентiв, якi здатнi не лише формувати суспшьство масового споживання, але самостiйно через мережевi структури генерувати i ефективно використовувати шформацш для прискорення циркуляцil товарiв, факторiв виробництва i технологiй. Слiд зазначити, що поширеш сучаснi моделi "трикутниюв розвитку" через iнтеграцiю науки, тдприемництва та держави з метою формування i еволюцil економiчних систем через традицшш iнститути розвитку поступово руйнуеться. Таким чином феном тимчасового економiчного тднесення зумовлений домiнування держави в процеа iнновацiйного розвитку супроводжуеться загостренням суперечок на вах суспiльних рiвнях, особливо у суспiльствах з слабкими шститутами демократичного розвитку. В умовах Украши наука в даному трикутнику перетворюеться не на рушшну силу штелектуального розвитку, а в бшьшш мiрi
на залежш вщ держави шститути, породжуючи загрози руйнаци важливих складових iнтелектуального i економiчного розвитку.
Подiбний погляд нового бачення свiту та циркуляци знань серед обмеженого кола обрано1 елiти в Укра1ш сприяе поступовому виткненню творчих особистостей, здатних приймати нестандартш рiшення на зарубiжнi ринки працi, задовольняючи зростаючий попит, наприклад Нiмеччини, в спецiалiстах шженерних, фiзико-математичних спецiальностей та фахiвцiв з комп'ютерних технологш. Зростаючий попит на фахiвцiв iнтелектуальних професiй свiдчить про динамiчний перехiд кра1н Велико1 вiсiмки, в тому числi i Роси, на стратегiю iнтелектуалiзацil суспiльства в штересах використання людського потенцiалу. При цьому даш соцiологiчних опитувань проведеного в 2010 рощ 1нститутом Горшенша свiдчать, що 67 % опитаних припускають, що дистанцiя мiж Украшою i розвинутими кра1нами до 2020 року лише збшьшиться.
Таким чином шерщя суто ресурсного економiчного тднесення навiть традицiйних галузей економiки, наприклад сшьського господарства, неможливе без розширення штелектуально-творчо1 працi i спецiалiзованих нематерiальних активiв. Таким чином поступовий перехщ до економiки знань в Укра1ш мае передбачати не лише котювання зарубiжноl практики i формування вщповщних iнститутiв розвитку за зразком розвинутих кра1н, але реалiзацiю потенцiала науково-освггньо1 сфери та бiзнесу через рiшучi трансформацiйнi процеси. Стимулювання штеграци матерiальних та iнтелектуальних ресурсiв неможливо забезпечити без мошторингу та оцiнки результативност науково1 сфери. Автори погоджуються з точкою зору О. Кириченко та Л. Паращенко яю зазначають, що при загальному збiльшеннi обсягiв бюджетних видатюв на освiту, структура витрат вщтворюе старi тенденци в розподш бюджетних коштiв i не стимулюе розвиток освгги [8,с. 49].
Очевидним е те що вщповщно до теори систем абсолютне кiлькiсне зростання видатюв на науково-освггню сферу за умови збереження вщсутност економiчноl мотиваци результативностi науково1 дiяльностi зумовить суто сощалютичний вектор розвитку науки i прискорить мiграцiю iнтелектуального капiталу. Осв^нш простiр утворений феноменами сучасно1 культури полягае у неможливостi унiфiкованого тдходу до створення моделi розвитку штелектуального капiталу. Сучаснi технологil е продуктом взаемоди нащонального менталiтету i динамiчних процесiв в багатополярному свiтi, яю через економiчнi та полiтичнi шструменти розподiлу, а в умовах 2011 року радше перерозподiлу фiнансових (краши СС та США) i природних ресурав шляхом ескалацil збройних конфлжив в окремих кра1нах Пiвнiчноl Африки, стимулюють економiчний розвиток i iнтелектуалiзацiю господарських процесiв. Вiдмiнностi поглядiв сучасних економiстiв, зокрема П. Кругмана, К. Ерроу, Дж. Сиглща, Н. Рубм, В. Гейця на систему партнерсько1 спiвпрацi, а не поглинання домшуючими транснацiональними компанiями iнтелектуального капiталу перифершних кра1н схiдноl Свропи, зумовлюе поступову змшу соцiальних стереотипiв, особливо стосовно розвитку сшьських територiй.
Зрiвноваження штереЫв окремих фшансово-промислових груп, аграрних холдинпв i суспiльства в напрямi наукомкткого виробництва полягае в тому, що iннoвaцiï треба представити як таю, що цiлкoм оргашчно продовжують i пoлiпшyють вiкaми усталеш трaдицiï [9, с. 27], пoсилюючi евoлюцiйнi тенденцiï i дотримуючись еколопчних правил.
Небезпека iснyючих суперечностей суто ресурсного розвитку економжи Укрaïни зумовлюе поступову дегрaдaцiю iнтелектyaльнoгo пoтенцiaлy або масову мпрацш нoсiïв iнтелектyaльнoгo катталу закордон. Проте на даний час у св^ових рейтингах кoнкyрентoспрoмoжнoстi Украша пoсiдaе достатньо низькi пoзицiï (табл. 1), що свщчить про необхщшсть стимулювання творчих iдей у дещо змiнених формах розвитку oсвiти i науки
Таблиця 1
Мкце Украши у Св1товому рейтингу глобально!' конкурентоспроможносп
у 2008-2010 рр.*
Показник 2008 2010 Змша позици у рейтингу 2010 р. порiвняно з 2008 р. (+/-)**
Рейтинг конкурентоспроможносп (Global Competitiveness Index) 72 89 -17
Технолопчна готовшсть (Technological readiness) 65 83 -18
Вища освгга i навички (Higher educational and training) 43 46 -3
Здатшсть до iннoвaцiй (Capacity to innovation) 31 37 -6
Готовшсть до впровадження нових технoлoгiй (Availability of latest technologies) 82 92 -10
Трансфер технологш (FDI and technology transfer) 100 124 -24
Яшсть нayкoвo-дoслiдних шститупв (Quality of scientific-research institutions) 48 68 -20
* складено на ohobî даних: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http ://weforum. org.
** змша позици кра1ни у рейтингу з знаком "-" свiдчить про загальну неефективнiсть проведених реформ i поступову економiчну деградацiю у майбутньому внаслщок вiдсутностi передумов для розвитку людського потенцiалу.
Слiд зазначити кнування логiчного взаемозв'язку мiж послщовшстю точно визначених дiй та характерних сташв складових елементiв економiки знань орieнтованих на подальший розвиток нащонального господарства. При заданих початкових умовах кожний наступний результат визначаеться даними, отриманими на попередшх кроках (принцип детермшованоси). В даному випадку детермшовашсть результату зумовлена логiчно структурованими кроками тд час поеднання результатiв фундаментальних i прикладних дослiджень з практичною доцшьшстю 1х використання бiзнесом у комерцшних цiлях.
Суттевий вплив на ре^зацш штелектуального потенщалу та масового вщтворення творчо1 iнтелектуальноï працi вiдiграе iнновацiйна шфраструктура. Однак розвиток iнфраструктурних iнститутiв розвитку в Украм наштовхуеться на низку суперечностей пов'язаних з фшансуванням подiбних мережевих структур незважаючи на юнуючу повну законодавчу базу. Так, станом на кшець 2010 року в уЫх регiонах Украïни дiяло лише 24 шновацшних центри, 28 науково-навчальних центрiв, 11 iнновацiйних бiзнес-iнкубаторiв, 5 центрiв iнновацiй та трансферу технологш, 23 центри комерцiалiзацiï iнтелектуальноï власноси, 21 науково-впроваджувальне пiдприемство, 10 регюнальних центрiв науки, iнновацiй та шформатизаци, 10 iнновацiйно-технологiчних кластер iв, 12 технолопчних паркiв [10]. Елементи iнновацiйноï шфраструктури дозволяють не лише узгоджено матерiалiзувати технологи з урахуванням рiзного вектора цшей науковцiв i пiдприемцiв, але узгоджувати 1х з суспiльними щлями еволюци нацiонального господарства через економiчний розвиток i людський потенцiал.
Висновки. Послiдовна змiна економiчного стану або якостi, яка вiдбуваеться в закономiрному порядку i частково змiнюеться тд впливом зовнiшнiх соцiально-економiчних факторiв i ци^чного характеру економiчного розвитку передбачае узгодження персональних цiлей науковцiв i загальних цiлей пiдприемства вiдносно характеру взаемоди у моделi класичного "трикутника знань". Проте недолiки процесiв реформування науково-освiтньоï сфери зумовили тенденцiю суто ресурсно^ а не iнтелектуальноï основи економiчного зростання нацiонального господарства Украши. Таким чином необхiдно сформувати передумови для забезпечення розвитку шновацшних аспекив розвитку економжи через розвиток людського потенцiалу i пов'язаних традицiй штелектуально-духовного збагачення суспiльства.
Л1тература
1. Crawford R. In the era of human capital; the emergence of talent. Inteligence and knowledge as economic force and what it means to managers and investors / R. Crawford. - N.Y.: Harper Business, 1991. - 486 p.
2. Базилевич В. 1нтелектуальна дiяльнiсть в контекст глобалiзацiйних процеЫв / В. Базилевич // Освгга Украши. - 2008. - № 2. - С.26-34.
3. Геець В.М. Суспшьство, держава, економжа: феноменолопя взаемоди та розвитку: [монографiя] / В.М.Геець. - К. 1н-т економ. i прогнозув. НАН Украши, 2009. - 864 с.
4. Стефанишин О.В. Людський потенщал економжи Украши: [монографiя] / О.В.Стефанишин. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2006. - 299 с.
5. Дресвянников В.А. Экономический (предпринимательский) интеллектуальный капитал: понятие, структура, алгоритм управления / В.А. Дресвянников, О.В. Лосева // Экономический вестник Кубанского государственного аграрного университета. - 2011. - № 2. - [Электронный ресурс]: Режим доступа: http://ej.kubagro.ru.
б.Червшська Л. Стимулювання шновацшно! дiяльностi персоналу / Л. Червшська // Економка Укра1ни. - 2011. - № 6. - С. 59- 65.
7. Нащональна стратепя розвитку "Укра1на-2015". - К.:Громадсько-полiтичне об'еднання "Украшський форум", 2008. - 48 с.
8. Кириченко О. Економжа освгги: проблеми та перспективи реформування / О. Кириченко, Л. Паращенко // Освгга Укра1ни. - 2008. - №2. -С.46-51.
9. Степико М.Т. Буття етносу: вимоги, сучасшсть, перспективи (фшософсько-методолопчний аналiз). - К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. -251 с.
10. Стан та тенденци розвитку шфраструктури шновацшно! дiяльностi в Укра!ш / Державне агентство з питань науки, шновацш та шформатизаци Укра!ни: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://dknii.gov.ua.
Summary
Muzyka P.M., Solomonko D.O., Dutka G.I.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj DEVELOPMENT THE HUMAN POTENTIAL OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF PENETRATING IN GLOBAL PROCESS
Article highlights the tendencies of human capital development in the context of providing competitiveness of Ukrainian economy in the global ties.
