1.В. Бриль, к.е.н.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАШТАЛ1ЗАЦП ПЩПРИСМСТВ ШЛЯХОМ АКТИВ1ЗАЦП
НЕМАТЕР1АЛЬНИХ АКТИВ1В
На сучасному етапi розвитку суспiльства штелектуальний капiтал пiдприeмства е одним з основних конкурентних переваг багатьох сучасних пiдприемств, якi ставлять за мету стабшьний розвиток та змiцнення позицш на ринку за рахунок пщвищення свое! конкурентоспроможностi. 1нтелектуальний капiтал е ресурсом, за рахунок якого тдприемство може диференщювати свою дiяльнiсть, пщвищити капiталiзацiю, та бути бiльш ефективним на ринку у довгостроковш перспектива
1нтелектуальний капiтал у розумiннi автора статп - це сукупнiсть здатностей та знань яю мають економiчну цiннiсть i використовуються у виробничш системi, орiентованiй на задоволення потреб сустльства, з метою створення економiчного потенцiалу й одержання доходу, штелектуальний каттал пiдприемства у свою чергу обсяг уЫх знань i вмшь його робiтникiв та результат застосування цих навикiв, що виявляються у формi блага для пiдприемства, результат практичного застосування розумово! працi на благо тдприемства.
Виникнення iнтелектуального катталу - це закономiрний результат розвитку науки й технологи, глибокого проникнення !х у процес виробництва, ршучого пiднесення ролi та значення науки, людського розуму, шформаци та знань у розвитку економши i сустльства в цшому.
На пiдприемствi штелектуальний каттал виступае у виглядi людського катталу - це колектив, що володiе запасом знань, вмшь, навиюв, з вираженими творчими здiбностями, прагнучий постiйно пiдвищувати свiй iнтелектуальний та професшний рiвень, що дозволяе здшснити взаемозамiннiсть робiтникiв i дае можливють якiсно виконувати роботу для досягнення намiченоl мети пiдприемства, або нематерiальних активiв пiдприемства - це активи, яю не мають матерiально-речовоl форми, але мають вартiсну грошову ощнку, облiк яких регулюеться законодавством.
Двадцяте столiття породило принципово! iнший вид активiв - нематерiальнi активи, i пiдприемства стали волод^и невидимими цiнностями, якi нерiдко набагато цiннiшi всього обладнання, запасiв i навiть коштiв разом узятих.
Вщмшшсть нематерiальних активiв полягае в тому, що вони не мають матерiальноl форми, однак беруть участь у виробничш та шшш дiяльностi тдприемства протягом тривалого перiоду часу i приносять для нього економiчну вигоду.
Змши, що вiдбуваються в сучаснш економiцi Украши, обумовлюють необхiднiсть глибокого розумшня сутностi управлiння нематерiальними активами тдприемств. Динамiчний розвиток науково-технiчного прогресу сприяе iнтелектуалiзацil ринково! економiки. Стае необхщним визначення шнуючо1 проблеми i перспективи управлiння нематерiальними активами, що в подальшому дасть змогу керiвництву будь-яко1 оргашзаци вибрати необхiдну пол^ику щодо об'ектiв штелектуально1 власностi та пщвищити ефектившсть И функцiонування, що у свою чергу сприятиме пщвищенню капiталiзацil пiдприемства.
Мета роботи - визначення напрямiв ефективного використання та перспектив розвитку нематерiальних активiв в Укра1ш
Усвiдомлення значення та ролi нематерiальних активiв на пiдприемствах вщбулося ще на початку 1960-х рр. та знайшло вiдображення у роботах Г. Беккера, Д. Белл, Л. Едвшссона, М. Мелоуна та ш В Укра1ш проблемам нематерiальних активiв в дiяльностi вiтчизняних пiдприемств присвячеш роботи О.М. Гребешково1, К.1. Дмитрiва, Н. Слободняк, О.В. Мельника, Н.О. Шпака та ш [1-4].
Як вщомо, нематерiальнi активи - це активи, яю не мають матерiально-речовоl форми, але мають варткну грошову оцiнку, придбанi за плату права на користування землею, водою, корисними копалинами та iншими природними ресурсами, будiвлями, спорудами, обладнанням, авторсью права, права на товарнi знаки й торговi марки, патенти, проекти, © 1.В. Бриль, 2012
технолопчт й техтчт новинки, брокерсью мюця (права торгiвлi на бiржi), програмне забезпечення, органiзацiйнi витрати, витрати з науково-дослщних розробок i проектно-пошукових робiт, гудвiл, висока квалiфiкацiя кадрiв та iн.[5, с. 381]. Характерними ознаками нематерiальних активiв е те, що вони не мають матерiально-речово! структури, використовуються в ходi фшансово-господарсько! дiяльностi, е вiдчуженими, тобто в будь-який момент часу !х можна передати iншому власнику. До нематерiальних активiв належать результати штелектуально! дiяльностi людини, що володiють певною новизною та захищенi винахщницьким i авторським правом.
Цiннiсть нематерiальних активiв у структурi активiв пiдприемств та оргашзацш доводить тенденцiя переважання ринково! вартостi пiдприемств та органiзацiй над балансовою. Наприклад, в бухгалтерському облжу шведсько! фiрми «Scandia FSA» вщображено не бiльше 15% вiд !! ринково! вартостi [6, с. 52]. З погляду матерiальних активiв така компатя, як «Visa Intenational» взагалi не iснуе, хоча i здшснюе операцп по всьому свiту на суму близько 300 млрд. дол. щорiчно [7, с. 58-59]. Ринкова вартють всесв^ньо вiдомих компанiй загалом в сотнi разiв перевищуе вартють !х балансових активiв. Dream Works SKG -оголошена вартiсть активiв 250 млн. дол, ринкова вартють акцiй - 2 млрд. дол.; Microsoft - до появи Windows 95 вартють активiв 8 млрд. дол., тсля - ринкова вартють акцiй - 100 млрд. дол; Netscape - активи 17 млн. дол., тсля акщонування ринкова вартiсть акцш - 3 млрд. дол. Цю рiзницю складають саме нематерiальнi активи, що привертае до таких компанш увагу iнвесторiв i сприяе подальшш !х катташзацп.
Важливе значення нематерiальних активiв у забезпеченнi стратепчно! устшност пiдприемства обумовлюе необхiднiсть обгрунтування методолопчного пiдrрунтя стратегiчного управлiння ними. На думку О. Гребешково! та О. Мельника тд стратегiчним управлiнням нематерiальними активами пiдприемства доречно розумiти комплекс заходiв з !х щентифшацл та ощнки, виявлення джерел !х формування та створення умов для розвитку i оптимального використання з урахуванням стану та динамiки зовнiшнього середовища, спрямованих на зростання капiталiзацil тдприемства та набуття стiйких конкурентних переваг у довгостроковш перспективi [3]. Автор статт пiдтримуе вищеназвану думку дослщниюв i дае таке визначення нематерiального активу: нематерiальнi активи - це таю активи, що не мають матерiально-речовинно! форми, але пiдлягають вартюнш оцiнцi в ходi дiяльностi тдприемства. Це права на користування, авторсью права, права на товарнi знаки, марки, проекти, патенти, технологiчнi новинки. Активи, що не мають будь-яко! едино! норми чи стандарту, тому складно визначет структурно.
Виходячи iз запропонованого визначення, основними методолопчними та прикладними аспектами впровадження стратегiчного управлшня нематерiальними активами на вiтчизняних пщприемствах е:
1) визначення та облж нематерiальних активiв на пiдприемствi;
2) капiталiзацiя нематерiальних активiв;
3) створення на пiдприемствi ефективного органiзацiйно-економiчного мехашзму формування та розвитку нематерiальних активiв з метою пiдвищення конкурентоспроможностi тдприемства.
Проблема щентифшаци всiх нематерiальних активiв пiдприемства полягае, перш за все, у невизначеноси !х складу. Доа тривають дискусi! щодо вiднесення тих чи шших об'ектiв до числа нематерiальних активiв. Так гудвiл (нематерiальний актив, вартiсть якого визначаеться як рiзниця мiж балансовою вартiстю активiв пiдприемства та його звичайною вартютю, як цiлiсного майнового комплексу) щентифжуеться лише умовно, адже його хоча i можна передати iншiй компани, але тiльки разом з рештою всiх активiв i зобов'язань, i вiдокремити його вiд iнших активiв зможе лише покупець. Багато нематерiальних активiв складно iнвентаризувати. Науковий пошук сьогоднi створюе реальнi iнструменти для подолання зазначено! проблеми.
Однiею iз основних та менш дослiджуваних е проблема капiталiзацi! нематерiальних активiв тдприемства, визначення вартоси об'ектiв iнтелектуально! власность За своею сутнiстю об'екти штелектуально! власноси не мають матерiально! форми, тому !х вартiсть не визначаеться з використанням традицiйних показникiв, що застосовуються тд час здiйснення
оцшки матерiальних об'екив. Свiтовий досвiд показуе, що питання адекватно! цiни складне як практично, так i теоретично. Ниш методика оцшки вартост штелектуально! власностi розробляеться для вiдповiдного об'екта пiд конкретного замовника, оскiльки потреба у такш оцiнцi виникае, як правило, у зв'язку з вщчуженням вiдповiдних виключних або невиключних прав, чи передачi прав власностi у перюд поглинання та злиття компанш [4, с. 164].
Варто вщзначити, що капiталоутворення з використанням нематерiальних активiв - нове явище, притаманне та зумовлене сучасною економiкою, основаною на шформаци та знаннях. Першими масштабну капiталiзацiю нематерiальних активiв здшснили в Япони у 1970-1980-х рр.: при реальному обсязi товарно! маси, що вироблялася Японiею в т роки, в 3% вщ загальносвiтового ВВП, сумарний капiтал краши склав понад 40% сукупного свпового капiталу. Причина цього явища проста. Починаючи з 1960-х рр., японсью iнвестори почали скуповувати по всьому свiту продукти штелектуально! працi, яю оцiнювали за своею методикою та ставили на баланс тдприемства як нематерiальнi активи вже за новою вартштю. Це дозволяло майже необмежено збшьшувати балансову вартiсть пiдприемств, внаслщок чого в Япони вперше в свт вартiсть нематерiальних активiв корпорацш перебiльшила вартiсть матерiальних. Зростання вартост активiв дало змогу корпорацiям пропорцшно величинi новостворених активiв здiйснювати додаткову емiсiю акцiй, що в свою чергу сприяло пiдвищенню iнвестицiйноl привабливост компанiй та розширювало можливостi щодо !х iнновацiйного розвитку. З початку 1990-х рр. американщ суттево удосконалили цю методику та розширили сутшсть поняття нематерiальнi активи, включивши до 1х складу так званий «гудвш», що дозволило американським корпорацiям з мшмальними витратами багатократно збiльшити свою балансову вартють. Зокрема, вартiсть компани Microsoft на пiку ll капiталiзацil (лютий 2000 р.) оцiнювалась на рiвнi 550 млрд. дол., тодi як балансова вартiсть ll матерiальних активiв складала лише 16 млрд. дол. [8, с. 147].
Органiзацiйно-економiчний мехашзм формування та розвитку нематерiальних активiв можна визначити розглянувши можливi способи вирiшення даного питання. 1снуе два варiанти вирiшення проблеми тдвищення частки нематерiальних активiв в капiталiзацil компани:
1) традицiйний метод використання нематерiальних активiв на основi тдвищення 1х вартостi в управлiнському та бухгалтерському облiку;
2) iнновацiйний метод на основi створення системи стратепчного управлiння такими активами [3].
Особливу увагу варто придшити саме шновацшному пiдходу, який передбачае здiйснення таких заходiв:
а) формування системи стратепчних цiлей i завдань в сферi формування, використання та розвитку нематерiальних активiв (наприклад, у форматi стратепчних карт iз застосуванням аналiтичних методiв та стратегiчних сесiй);
б) дослщження ринкiв, на яких дiе тдприемство, через призму виявлення стратегiчно важливих напрямiв;
в) формування перелiку i вимог до нематерiальних активiв, що визначають ключовi ринковi переваги, ефектившсть та стiйкiсть пiдприемства в його розвитку;
г) швентаризащя нематерiальних активiв, у т.ч. фонду знань, накопичених пiдприемством та iн.
Отже, незважаючи на значну кiлькiсть публiкацiй з питань нематерiальних активiв, багато аспектсв цiеl проблеми залишаються вiдкритими для подальших дослiджень. Такими варто визнати питання щентифшацп нематерiальних активiв та 1х елементiв, оцiнки iнтелектуального катталу, формування та розвитку його складових. Залишаються дискусiйними та методологiчно нерозвиненими таю аспекти, як визначення нематерiальних активiв та !х структури для господарюючих суб'екив, способи !х управлшсько! оцiнки. Практично нерозвиненими у теоретико-методичному та прикладному аспектах е питання управлiння такими нематерiальними активами як дшова репутацiя компанИ, ll знання та компетенцil.
У силу невщчутноси нематерiальнi активи негативно вiдрiзняються вiд iнших матерiальних i фшансових активiв. Бiльш повний перелiк нематерiальних активiв пiдприемства виглядае наступним чином:
Навички, умшня i знання.
Корпоративна культура, щнност i норми.
1нтелектуальний потенщал спiвробiтникiв.
Сформованi вiдносини з Рентами та постачальниками.
Iмiдж i торгова марка.
Керiвництво та контроль.
Обмш iнформацiею.
Процедури та керiвництва.
Патенти.
Володшня стандартами.
Складнiсть оцiнки стосуеться вах нематерiальних активiв, але, перш за все, тих, яю не охороняються винахiдницьким або авторським правом. Стандартними е три методи ощнки:
Витратний пщхщ - заснований на визначенш витрат, необхiдних для вiдновлення або замщення об'екта оцiнки з урахуванням його зносу;
Порiвняльний пiдхiд - заснований на порiвняннi об'екта ощнки з аналопчними об'ектами, щодо яких е iнформацiя про цiни угод з ними;
Прибутковий пщхщ - заснований на визначенш очжуваних доходiв вщ об'екта оцiнки.
Найбiльш обгрунтована оцiнка використовувано! на ринку штелектуально! власностi можлива за И вкладом в каштал пiдприемства як актив бiзнесу, що природно робить найбшьш ефективним методом - прибутковий. Але вш же е найбiльш складним i вразливим. Так як на вiдмiну вiд перших двох грунтуеться не на фактах вже доконаних, а на прогнозах майбутньо! дiяльностi.
Формула для розрахунку грунтуеться на майбутшх грошових потоках приведених до сьогодшшньо! вартостi:
птл СЕ СЕ2 СЕ РУ =—1 +-2Т +... +-"—,
1+/ (1+1 )2 (1+1 у
де РУ - приведена варткть грошових потоюв, що генеруються торговою маркою;
СЕ - грошовий потiк вщповщного року (вiд1 до п-ого);
I - ставка дисконтування.
У цш формулi е три небезперечних елемента - юльюсть рокiв, на яке робиться розрахунок, ставка дисконтування та ощнка грошового потоку. Дотримуючись даного методу, ощнюються майбутнi доходи вщ володiння i використання власностi, яю трансформуються в поточну вартiсть.
Для застосування цього методу у ходi визначення нематерiального активу як фактора забезпечення каmталiзащ! пiдприемства, мае юнувати розумна ймовiрнiсть для прогнозування майбутньо! дiяльностi пiдприемства. Як правило, ощнка прогнозних показникiв дiяльностi пiдприемства робиться на основi статистичних даних про фiнансовi результати дiяльностi пiдприемства.
Якщо тепер з отримано! величини вщняти вартiсть матерiальних активiв пiдприемства, що перебувають у балансi пiдприемства i суму зобов'язань пiдприемства, то отримана рiзниця i буде вiдображати варткть всiх нематерiальних активiв пiдприемства.
В шоземних високотехнологiчних транснацiональних корпорацiях (ТНК) пол^ика поводження iз НМА е невщ'емною частиною стратеги !х розвитку та отримання доходу. Останнiм часом нам^илась тенденцiя до перемiщення високовартюних активiв ТНК, якими е штелектуальна власнiсть, до кра!н з низькими податками для оптимiзацil податкового тиску В украшсьюй практицi поводження iз НМА iснуе низка проблем, що стають на завадi ефективному використанню цих активiв в економiцi.
Одшею з найголовнiших е проблема постановки на баланс результату штелектуально! дiяльностi, який ще не отримав правового статусу об'екта штелектуально! власноси, але готовий до використання. У втизняному правовому полi вiдсутнi норми щодо поводження iз цими об'ектами, можлившть !х визнання та оцiнки як НМА. Адже вщповщно п.10 П(С)БО 2 "Баланс", актив, у т.ч. нематерiальний, вiдображаеться в балансi за умови, що ощнка його може бути достовiрно визначена [9].
У тепершнш час операцп з регулювання нематерiальних активiв на пiдприeмствi здшснюються за допомогою податкового кодексу Украши, ст. 14.1.120 у якiй вщповщно зазначено, що нематерiальнi активи [10] - право власност на результати штелектуально1 дiяльностi, у тому чи^ промислово! власностi, а також iншi аналогiчнi права, визнанi об'ектом права власност (штелектуально1 власностi), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому чи^ набутi в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
Вщповщно до Мiжнародного стандарту фшансово! звiтностi 38 "Нематерiальш активи" наявнiсть оформлених охоронних докуменив на об'екти штелектуально1 власностi не е обов'язковою для визнання об'екта НМА. Запровадження необхiдностi юридичного оформлення штелектуально1 власностi перед визнанням НМА означае звуження кола об'ектiв, яю можна визнати такими. Це зменшуе можливостi украшських пiдприемств щодо капiталiзацil штелектуально1 власностi, порiвняно iз европейськими.
Проблемою врахування в балансi у якост НМА окремих iнтелектуальних продукив е вiдсутнiсть правового регулювання використання результатiв штелектуально1 дiяльностi в режимi таемностi, це: ноу-хау, комерцiйнi таемнищ, конфiденцiйна iнформацiя, що негативно позначаеться на загальнш вартостi пiдприемств, яю !х активно використовують, обмежуе можливост щодо каттатзацп витрат на створення i придбання цього виду штелектуальних результатiв, гальмуе торгiвлю ними.
Особливо1 гостроти проблема облiку штелектуально1 власност як НМА набувае в контекст приватизацiйних процесiв. Акцiонування капiталу державних пщприемств пiд час приватизаци рашше вiдбувалось без урахування вартостi НМА, яю часто могли переважати за вартютю матерiальнi активи пiдприемства. Особливо це стосуеться тих суб'екив господарювання, якi функцiонують у сферi, де проводиться значна юльюсть дослiджень i розробок. Це стало причиною втрати Украшою вагомо1 частини И штелектуального капiталу.
Зарахування штелектуально1 власностi на баланси пiдприемств що приватизуються, i визначення цiни !х продажу з урахуванням НМА призводить до зростання платежiв при купiвлi пiдприемства. Це е причиною для неврахування штелектуально1 власностi в процесi приватизаци, що мае наслщком зменшення надходжень до Держбюджету Укра1ни. У випадку приватизаци пiдприемства покупцями-нерезидентами це також призводить до витоку штелектуального катталу Украши за кордон.
В Укра1ш не прийнято правового акту щодо розподiлу майнових прав на штелектуальну власшсть, створену з використанням бюджетних кошив, мiж виконавцем i державою, що необхщно при здiйсненнi оцiнки об'екта штелектуально1 власностi для постановки його на баланс з метою приватизаци юридично1 особи.
Разом з позитивним впливом капiталiзацil НМА на економжу, може вiдбутися неiстотне роздування активiв, здатне негативно впливати як на розвиток промисловост Укра1ни, так i економiки в цiлому. Це явище пов'язане з надмiрним збiльшенням вартост акцiонерних товариств, акци яких обертаються на фондових ринках, що може призвести до виникнення криз на ринках цшних паперiв через раптове падшня цiн на акци цих компанiй. НМА прямо не пов'язаш iз реальною економiкою, i завжди е ризик наповнення фондового ринку фжтивним капiталом. Тому виникае необхщшсть регулювання оцiнки штелектуально1 власностi з метою запоб^ання наповнення фiнансового ринку вiртуальною, а не економiчною вартютю.
Висновки. Пiдсумовуючи вищенаведене у якост висновкiв слiд зазначити, що прюритетними напрямами формування та ефективного використання НМА для пщвищення капiталiзацil пщприемства мають бути наступнi.
1. Закршлення на нормативному рiвнi ствердження, що постановщ на баланс пiдлягають результати науково-техшчних робiт, якi не мають статусу штелектуально1 власностi, але оформлеш належним чином, а також ноу-хау, технолопчш секрети тощо. Це дозволить розширити коло об'ектiв, якi можуть визнаватись НМА i сприятиме збшьшенню капiталiзацil пiдприемств.
2. Запровадження методичних рекомендацiй щодо ощнки та постановки на баланс технологш, як НМА, зокрема тих, яю створенi на пiдприeмствах, i тих, яю надiйшли ззовнi (на основi купiвлi-продажу, мiни, дарування тощо).
3. Визначення на правовому рiвнi режиму таких iнтелектуальних продуктiв, як ноу-хау, комерцшна таемниця та конфщенцшна iнформацiя, що дозволить захистити важливi для пiдприeмств результати штелектуально! дiяльностi, якi не вiдповiдають правовим вимогам визнання об'ектом штелектуально! власностi, та брати рiвноправну участь у процесах науково-техшчного обмiну з пiдприeмствами кра1н, в яких вiдповiднi iнтелектуальнi продукти е захищеними.
4. Розробка i прийняття законодавчо! основи щодо розпод^ майнових прав на об'екти штелектуально! власностi, створенi з використанням державних коштiв.
5. Забезпечення шформацшно-консультацшно! тдтримки патентно-лiцензiйних структурних вiддiлень на промислових пщприемствах з питань проведення оцшочно! дiяльностi нематерiальних активiв з метою зарахування !х на баланси та здшснення операцiй купiвлi-продажу, зокрема за участ iноземних контрагентiв.
Оптимiзацiя процесу регулювання облiку нематерiальних активiв на пiдприемствi та в економiцi Укра!ни згiдно зазначених рекомендацiй сприятиме бшьш ефективному використанню нематерiальних активiв в промисловому секторi економiки Укра!ни та пщвищенню капiталiзацil сучасних вiтчизняних тдприемств.
Л1тература
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. - М.: Академия, 2004. - 783 с.
2. Edvinsson L. Intellectual Capital. Realizing Your Company's True Value by Finding Its Hidden Brainpower / L. Edvinsson, M. S. Malone. - New York: Harper Business, 1997.
3. Гребешкова О. М. Базовi положення стратепчного управлшня нематерiальними активами пщприемства: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://economica.org.ua/ 2009/srtuprnm.
4. Шпак Н.О., Дмитрiв К.1. Проблеми i перспективи управлшня нематерiальними активами пщприемства // Видавництво Львiвськоi пол^ехшки. - 2007. - № 594. - с. 163-172.
5. Тарасюк Д.С. Проблеми i перспективи стратепчного управлшня нематерiальними активами: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=13.
6. Енциклопедiя банкiвськоi справи Украiни / Редкол.: С.В.Стельмах (голова) та iн. - К.: Молодь, 1н Юре. 2001. - 680 с.
7. Цибульов П. Кшьюсна оцiнка iнтелекту // 1нтелектуальна власнiсть. - 2004.- № 12. -С. 51-56.
8. Брукинг Э. Интелектуальный капитал. - СПб: Питер, 2001. - 288 с.
9. Наказ Мшштерства фшанЫв Украши "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерского обл^ 8 "Нематерiальнi активи" вщ 18.10.99 р. №242 // Офiцiйний вкник Украiни. - 1999. - № 44. - Ст. 2206.
10. Налоговый кодекс Украины. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kodeksy.com.ua/podatkovij_kodeks_ukraini/statja-14.htm.
Надтшла до редакци 13.03.2012 р.