CC BY
30
5. Global Innovation Index. (2018). URL: https://www.globalinnovationindex.org/gii-2018-report# [in English].
6. The Officical Site of WorkdBank. (2018). URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD[in English].
7. Burkins'ky, B. V. & Goryachuk, V. F. (2013). Ocinka pryrodnogo kapitalu regioniv Ukrayiny yak umova formuvannya «zelenoyi» ekonomiky [Estimation of natural capital of regions of Ukraine as a condition of formation of «green» economy] URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecinn_2013_52_3 [in Ukrainian].
8. YeS «navyazuye» Ukrayini chystishi povitrya ta vodu, abo Ekologichna skladova Ugody pro asociaciyu z YeS [The EU «imposes» cleaner air and water in Ukraine, or the Ecological component of the Association Agreement with the EU]. URL: http://gazeta.dt.ua/energy_market/yes-nav-yazuye-ukrayini-chistishi-povitrya-ta-vodu-abo-ekologichna-skladova-ugodi-pro-asociaciyu-z-yes-_.html [in Ukrainian].
9. Prokopenko, O. V. (2008). Ekologizaciya innovacijnoyi diyalnosti: motyvacijnyj pidxid [Ecologization of innovation activity: motivational approach]. Sumy: VTD «University Book», 392 s. [in Ukrainian].
10.Sotnik, I. M. & Chumakova, M. M. (2013). Rynok ekologichnyh innovacij ta problemy jogo rozvytku [The market of ecological innovations and problems of its development]. Mechanism of regulation of the economy, 3. 3848. [in Ukrainian].
11.Amosha, A. I., Buleev, I. P. & Dubnitsky V. I. (2011). Ukrayina i ee regyonu na puty k ynnovacyonnomu obshhestvu [Ukraine and its regions on the way to an innovative society]. Donetsk: South-East, 572 s. [in Russian].
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Боронос BiKTopia Георгпвна, доктор eKOHOMi4HMx наук, професор кафедри фшанав, банмвськоТ справи та страхування Сумського державного ушверситету e-mail: Vg.boronos@gmail.com
Федченко Константин Анатолшович, асшрант кафедри економки, шдприемництва та бiзнес-адмшютрування Сумського державного ушверситету e-mail: kons.fedchenko@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Боронос Виктория Георгиевна, доктор экономических наук, профессор кафедры финансов, банковского дела и страхования Сумского государственного университета e-mail: Vg.boronos@gmail.com
Федченко Константин Анатольевич, аспирант кафедры экономики, предпринимательства и бизнес-администрирования Сумского государственного университета e-mail: kons.fedchenko@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHORS
Boronos Victiria, Doctor of Economic Sciences, Professor
Sumy State University
e-mail: Vg.boronos@gmail.com
Fedchenko Konstantun, Postgraduate
Sumy State University
e-mail: kons.fedchenko@gmail.com
УДК 005.8 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-89-97
ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ1Я СУСП1ЛЬСТВА ЯК НАЦЮНАЛЬНИЙ ТРЕНД
Горошкова Л.А., Волков В.П., Каpбiвничий Р.О.
В роботi проведений аналiз досв/'ду проведення реформування адмМстративно-територ'ального устрою та децентрал'зацп управл'1ння в европейських краУнах.
Проведено порiвняння рiзних моделей децентрал'зацИ влади. Досл'джено особливостi адмМстративно-територ'альних перетворень у кранах-членах €С, як призвели до позитивних та негативних результат'¡в. Показано, що европейська практика демонструе зростаючу роль мсцевого самоврядування в систем'1 публ'нно'У влади та можливост'1 ефективного розмежування повноважень органiв виконавчо'У влади та м'юцевого самоврядування в загальнодержавному й територiальному управлiннi. Встановлено, що у б'тьшост'1 кра'Ун Свропи на мсцевому та регональному рiвнях практично ус компетенцП, окр'ш компетенцй загальнодержавного значення, належать до повноважень органiв мсцевого самоврядування.
Встановлено, що у краУнах Свропи простежуеться тенден^я до укрупнення адмМстративно-територiальних одиниць базового рiвня, що в'дпов'дае рiвню громад в УкраУн'1 та децентралiзацiя й реформування функцюнальних повноважень у систем'1 адмМстративно-територ'ального устрою.
© Горошкова Л.А., Волков В.П., Каpбiвничий Р.О., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
89
Проведений порiвняльний аналiз повноважень адмiнiстративно-територiальних одиниць у pi3Hux кранах, структури та особливостей формування доход'в мюцевих органе самоврядування.
На основ проведеного аналзу здiйсненi пропозицУУ щодо формування укра'УнськоУ моделi децентрал/'зац/'У Доведено, що для отримання позитивних результат'¡в децентрал'зацИ влади в УкраУш необх'дно одночасно враховувати так аспекти: запровадження механ1'зм1в широкого залучення членв територiальних громад до участ'1 в управлiннi; розвивати громади як публ'мн'1 корпорацУУ на власних ресурсах; забезпечити повсюднсть мсцевого самоврядування, розширити Ух юрисдикцю на територiю за межами населених пунктв; децентралiзацiя повноважень мае супроводжуватись децентралiзацieю бюджетних ресурсв.
Ключов'1 слова: децентралiзацiя, м1сцев1 фiнанси, мсцеве самоврядування, адмМстративно-територiальний устрiй
ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИЯ ОБЩЕСТВА КАК НАЦИОНАЛЬНЫЙ ТРЕНД
Горошкова Л. А., Волков В. П., Карбивничий Р. А.
В работе проведен анализ опыта проведение реформирование административно-территориального устройства и децентрализации управления в европейских странах.
Проведены сравнения разных моделей децентрализации власти. Исследованы особенности административно-территориальных преобразований в странах-членах ЕС, которые привели к положительным и отрицательным результатам. Показано, что европейская практика демонстрирует возрастающую роль местного самоуправления в системе публичной власти и возможности эффективного размежевания полномочий органов исполнительной власти и местного самоуправления в общегосударственном и территориальном управлении. Установлено, что в большинства стран Европы на местном и региональном уровнях практически все компетенции, кроме компетенций общегосударственного значения, принадлежат к полномочиям органов местного самоуправления.
Установлено, что в странах Европы прослеживается тенденция к укрупнению административно-территориальных единиц базового уровня, который отвечает уровню общин в Украине а также децентрализация и реформирование функциональных полномочий в системе административно -территориального устройства.
Проведенный сравнительный анализ полномочий административно-территориальных единиц в разных странах, структуры и особенностей формирования доходов местных органов самоуправление.
На основе проведенного анализа осуществленные предложения относительно формирования украинской модели децентрализации. Доказано, что для получения положительных результатов децентрализации власти в Украине необходимо одновременно учитывать такие аспекты: внедрение механизмов широкого привлечения членов территориальных общин к участию в управлении; развивать общины как публичные корпорации на собственных ресурсах; обеспечить повсеместность местного самоуправления, расширить их юрисдикцию на территорию за пределами населенных пунктов; децентрализация полномочий может сопровождаться децентрализацией бюджетных ресурсов.
Ключевые слова: децентрализация, местные финансы, местное самоуправление, административно-территориальное устройство
DECENTRALIZATION OF SOCIETY AS NATIONAL TREND
Horoshkova (Goroshkova) L.A.
Volkov V.P.
Karbivnychyi R.A.
In work the analysis of experience realization reforming administratively-territorial device and decentralization of management in the European countries is carried out.
The comparisons of different models of decentralization of authority are carried out. The features of administrative-territorial transformations in the countries - members of EU are investigated which have resulted in positive and negative results. Is shown, that the European practice demonstrates a growing role of local self-management in system of public authority and opportunity of effective delimitation of powers of bodies of the executive authority and local self-management in nation-wide and territorial management. Is established, that in the majority of the countries of Europe at local and regional levels practically all to the competence, except for competent of nation-wide meaning(importance), belong to powers of bodies of local self-management.
Is established, that in the countries of Europe the tendency to integration of administrative - territorial units of a base level is traced which answers a level of communities in Ukraine and also decentralization and reforming of functional powers in system administratively - territorial device.
The carried out comparative analysis of powers of administrative-territorial units in the different countries, structure and features of formation of the incomes of local bodies self-management.
On the basis of the carried out(spent) analysis the carried out offers concerning formation of the Ukrainian model of decentralization. Is proved, that for reception of positive results of decentralization of authority in Ukraine it is necessary
90
Ekohomí4h^ вюник ушверситету | Випуск № 38
simultaneously to take into account such aspects: introduction of mechanisms of wide attraction of the members of territorial communities to participation in management; to develop communities as public corporations on own resources; to ensure wide scope of local self-management, to expand theirjurisdiction on territory outside the occupied items; the decentralization of powers can be accompanied by decentralization of budget resources.
Keywords: decentralization, local finances, local self-government, administrative-territorial device
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок i3 важливими науковими чи практичними завданнями. Комплексне бачення реформ, яких потребуе украшське сусптьство, представлене у «Стратеги сталого розвитку «Украша - 2020», схваленш Указом Президента Украши [1]. Серед десяти прюрите^в Стратеги, одшею з них е децентралiзацiя та реформа державного со^ально-економiчного управлшня, перебудови територiальноï оргашзацп об'ектiв господарювання.
Новий адмiнiстративно-територiальний устрм повинен стати основою побудови ново!' моделi територiального управлiння, засновано'Г на засадах децентралiзацiï, субсидiарностi, балансу загальнонацональних iнтересiв з iнтересами населення регюыв та територiальних громад, повсюдностi мсцевого самоврядування, спроможностi та самостiйностi територiальних громад. З урахуванням того, що процеси децентралiзацiï управлiння у свт вiдбуваються вже тривалий час, доцшьним е проаналiзувати позитивний досвiд реформ.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш, у яких започатковано розв'язання дано! проблеми i на якi спираеться автор. Аналiзу свiтового та европейського досвщу децентралiзацiï управлiння присвяченi роботи Данилишина Б. М., Касич А. О., Канавець М. В., Пилишва В. В., Романа В. Ф. та ш. [2-23]. Результати власних дослщжень проблеми децентралiзацiï та реформування адмiнiстративно-територiального устрою Украïни наведенi в [24-26].
Виокремлення невиршених проблем, яким присвячена стаття. У свiтi юнують рiзнi моделi мiсцевого самоврядування, про що свiдчить досвiд европейських краж. Тому доцтьно виявити основнi закономiрностi трансформацiï системи адмiнiстративно-територiального устрою та мюцевого самоврядування у крашах-членах GC як основи для здiйснення децентралiзацiï управлiння в УкраМ. Децентралiзацiя влади на сьогодш залишаеться актуальною проблемою, яка потребуе свого виршення шляхом дослщження, аналiзу та використання (з урахуванням нацюнальних традицiй оргашзацп' влади на мюцях) досвiду краш з розвинутою системою мiсцевого самоврядування. Аналiз досвiду проведення децентралiзацiï управлiння дозволить обрати модель децентралiзацiï, що е найбтьш вiдповiдною особливостям Украши i тому забезпечить досягнення позитивних результат реформ.
Формулювання цiлей статтi. Основним завданням роботи е критичний аналiз св^ового та европейського досвiду децентралiзацiï управлiння та реформування адмiнiстративно-територiально-устрою кражи з метою визначення можливостей його iмплiментацiï у вiтчизняну практику. У зв'язку з цим основними дослщження обран аналiз, синтез та лопчне узагальнення.
Виклад основного матерiалу дослщження з повним обфунтуванням отриманих наукових результалв. Актуальнiсть реформування територiальноï оргашзацп' влади назрiла давно, адже чинний територiальний устрiй Украши сформувався за вщсутносп самостiйноï методологи й був адаптований до радянсько!' командно-адмiнiстративноï системи управлшня. На законодавчому i практичному рiвнях система управлшня побудована на засадах домшування центральной' влади над мюцевими громадами. Вiдтак iснуючий адмiнiстративно-територiальний устрiй стае на завадi демократичним перетворенням у державу здiйсненню ефективноГ регiональноï полiтики, стримуе розвиток мюцево1' iнiцiативи та становлення базового шституту демократiï - мiсцевого самоврядування.
Водночас на сучасному етап розвитку держави бтьш оптимальною вважаеться територiальна оргашза^я влади, де мiсцева самоврядна громада виступае висхщним пунктом органiзацiï системи управлшня сусшльним розвитком.
Аргументом на користь проведення реформи е також те, що Ытегрування Украши до европейського Ствтовариства ставить питання про вщповщнють адмiнiстративно-територiального устрою держави европейським принципам оргаызацп управлiння регiональним i мсцевим розвитком, розбудови мiсцевого самоврядування.
Необхщнють проведення адмiнiстративно-територiальноï реформи постае й у зв'язку з останшми подiями на сходi Украïни, коли через окупацш частини територiï виникла необхщнють змшювати межi адмiнiстративно-територiальних одиниць i запроваджувати особливим режим управлшня на окремих територш для забезпечення ïхньоï життедiяльностi.
Чинний адмiнiстративно-територiальний устрш у краïнi не завжди сшвпадае iз трансформацiйними процесами i у деякш мiрi е перешкодою перетворенням у державу не дае можливосп здiйснювати ефективну регiональну полiтику, i, як наслщок, е чинником, що стримуе розвиток як територш, так i держави загалом, щодо змши за потреби адмшютративного розподту територш на наукових засадах.
Реформування адмiнiстративно-територiального устрою е невщ'емною складовою реформи територiальноï органiзацiï влади в УкраМ на засадах децентралiзацiï. Воно передбачене новою Державною стратепею регiонального розвитку до 2020 року, прийнятою у серпш 2014 року. В Коалщшнш угодi серед головних напрямiв з децентралiзацiï та реформи мiсцевого самоврядування визначено формування самодостатшх громад як адмiнiстративно-територiальних одиниць базового рiвня.
У свт процес децентралiзацiï розпочався значно рашше нiж в Украïнi. У середиш минулого столiття тема децентралiзацiï була чи не найбiльш актуальною полггико-правовою темою у свiтi. Щодо краш
Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 38
91
пострадянського простору, а також краж Схщно' Свропи, цей процес розпочався ттьки на початку 90-х рр. Однак на сьогодш вже можна вести мову про значний прогрес названих держав у цьому напрямi та про досягнення ними загально' мети: створення оптимально!' системи територiального устрою; реформування оргашв державно'' влади та створення ефективного мюцевого самоврядування; пщвищення якостi надання публiчних послуг, покращення мiсцевоï iнфраструктури тощо. Але поряд i3 досягненнями, у свт наявний i негативний досвщ цього процесу. Саме тому доцтьним буде проведення критичного аналiзу свГтово' практики реформування адмiнiстративно-територального устрою.
Класифка^я дiючих у свiтi моделей мюцевого самоврядування включае англо-американську (англосаксонську), континентальну (европейську), iберiйську, радянську, а також змшаш моделi [2-4].
У кражах Свропейського Союзу функцiонують англосаксонська, континентальна й змГшана моделi.
Суттю англосаксонсько' моделi е функцiонування мiсцевих виборних оргашв мюцевого самоврядування i державно' влади в системi единого публiчного управлжня, а виборнi органи влади територiальних утворень мають статус юридичних осiб, якi володiють власнiстю й правами. За цГе'' системи вщсутш повноважнi представники центрального уряду на мюцях. Модель дie у Великобританй', США, Канадi, Австрй', Новш Зеландй'.
В основу континентальной' моделi мюцевого самоврядування покладено принцип поеднання прямого державного управлЫня та мiсцевого самоврядування. Основними рисами континентальной' моделi мюцевого самоврядування е те, що на мюцевому рiвнi державне управлiння i мюцеве самоврядування здiйснюeться через рiзнi непов'язанi мiж собою структури. 1снуе жорсткий контроль за громадами та паралельне функцюнування на мiсцевому рiвнi органiв державно' влади, якi виршують загальнонацiональнi завдання; нацiональний iнтерес домЫуе над мiсцевими; юридичними особами е мiсцевi спiльноти, але не органи влади. Континентальна модель дie у бшьшосп краж Свропи, франкомовно' Африки, низц краж Латинсько' Америки, Близькому Сходк
Характерними ознаками змшано''' моделi мiсцевого самоврядування е поеднання автономй' мiсцевого самоврядування на низовому рiвнi з державним управлiнням на бтьш високому рiвнi. На певних рiвнях мiсцевого самоврядування виборний орган може виконувати i сво'х функцГГ, i функцй' державно' влади. До основних рис змшано' моделi належать: реалiзацiя единих нацiональних iнтересiв здiйснюeться, зокрема, через дГяльнють органiв мiсцевого самоврядування; дie право та обов'язок мюцевого самоврядування виршувати питання мiсцевого значення пщ власну вiдповiдальнiсть; значна частина повноважень державно' влади делегуеться органам мюцевого самоврядування, як пГдзвГтнГ або пщпорядковаш в цГй частинi державним органам; поряд з виборами може використовуватися призначення посадових оаб та Гнститут «виборних чиновниш». За такою системою управлЫня працюють у Нмеччиш, Австрй', ЯпонГ'', БельгГ'', Нiдерландах, Роси', тощо.
Iберiйська система управлiння сусптьством передбачае, що населення обирае раду i головну посадову особу певно' адмiнiстративно-територiальноï одиницГ. 1нколи обирають колепю посадових осГ6. У БразилГ', юпаномовних кражах Латинсько' Америки головна посадова особа обираеться не населенням, але радою.
Радянська система передбачае ieрархiчну пщпорядкованють уах ïï елементiв, вщсутнють будь-яко' самостiйностi мiсцевих рад, виборнють на безальтернативнiй основГ, як це дм' у Кита', Корейськiй Народно -демократична Республiцi, Ку6Г.
Укра'на вГдповГдно до положень чинно'' Конституци' е унiтарною децентралiзованою державою, територiальний устрГй яко' базуеться на засадах едносп i цГлГсностГ державно' територп, поеднання централГзацй' i децентралГзацй' у здмсненш державно' влади (державного управлЫня з мiсцевим самоврядуванням).
Разом з тим мюцеве самоврядування в УкраМ досить повною мГрою, за европейськими стандартами, до початку адмшютративно-територГально''' реформи фактично здшснювалося лише у мютах обласного значення. Не дотримувався принцип повсюдност мiсцевого самоврядування.
Свропейська практика демонструе зростаючу роль мюцевого самоврядування в системГ публГчно'' влади та можливосп ефективного розмежування повноважень оргашв виконавчо' влади та мiсцевого самоврядування в загальнодержавному й територiальному управлшш. У 6ГльшостГ краж Свропи на мюцевому та регюнальному рГвнях практично ус компетенци', окрГм компетенцiй загальнодержавного значення, належать до повноважень оргашв мюцевого самоврядування.
Важливо зазначити, що в кражах Свропи простежуеться тенденцГя до укрупнення адмшютративно-територiальних одиниць базового рГвня, що вiдповiдаe рГвню громад в Украïнi. 1ншою важливою тенденцieю е децентралiзацiя та реформування функцюнальних повноважень у системi адмiнiстративно-територiального устрою. Цим шляхом йшла бтьшють краж Свропи. Однак деякi кражи, наприклад, Великобританiя, продовжують дотримуватися принципу переважно централiзованого управлiння i надають мюцевим органам влади Гстотно обмежеш повноваження та функцй'.
На особливу увагу заслуговуе позитивний досвщ Свропейських уштарних держав, осктьки Укра'ни також е уштарною державою.
Одними з перших у процеа посилення системи мюцевого самоврядування обрали шлях укрупнення кражи швшчно' Свропи. Так, наприклад у Дани з 2007 року ктькють комун (базовий рiвень) зменшилась з 271 до 98 при одночасному збтьшення громад з чисельнють понад 30 тис оаб (75%), середня чисельнють нових громад перевищуе 50 тис оаб. Структура власних доходГв бюджетГв мюцевого самоврядування е подГбною до Укра'ни: 70% доходГв формуються надходженнями вГд податку на доходи громадян (аналог ПДФО), 10% -мiсцевi збори i платежу 8% - податок на майно (у т.ч. землю). Частка трансферов та грантГв становить лише 7% i 'х спрямування визначають на мюцевому рГвш [5, 6].
92
ЕкономГчний вГсник унГверситету | Випуск № 38
Подiбним чином вiдбувалась реформа у Фшлянди, але Тх мунiципалiтети були дещо меншими за датськ (середнiй розмiр 17 тис оаб). У Фшлянди е розвиненим мехашзм мiжмунiципального спiвробiтництва у таких сферах, як сшльш медичнi центри, освгта, утилiзацiя смiття, водопостачання та ш. Основними напрямами дежавного фiнансування у Фшлянди е: середня i професшна освiта, професiйна пiдготовка, культура, медичне обслуговування (превентивне, основне та спецiалiзоване), со^альне забезпечення людей похилого вку, iнвалiдiв, дiтей, землекористування, водопостачання, енергетика, утримання iнфраструктури, утилiзацiя вiдходiв, охорона навколишнього середовища, пожежна i рятувальна служби. Основним джерелом доходiв е податок з доходiв. Податок на майно складае лише 3%, частка трансферов - 18%, що поеднуеться суттевою самостшнють у витрачаннi цих кошлв [5, 7].
У Франци система е найбiльш централiзованою серед краТн 6С, через регiони, департаменти та мунщипал^ети здiйснюеться лише 20% публiчних видаткiв i розподiляеться 11% податкових надходжень. Близько 50% мюцевих доходiв формуються за рахунок власних податш: податки на власнiсть - 51,7% податкових надходжень; податки на бiзнес - 32,5%; оподаткування окремих товарiв та послуг - 12,7%; акцизи - 2,9%. Дiапазон ставок податш та Тх розподт мiж рiвнями управлiння визначае уряд [5, 8, 9].
У Великобританп у мюцевих радах утворюються комiтети, як вирiшують питання щодо освiти, фшанав, дорiг, соцiальноТ допомоги та ш. Нормативнi постанови мiсцевого самоврядування встановлюють загальнообов'язковi правила для конкретноТ територи, а надання чинностi повиннi бути затверджен вiдповiдним центральним урядовим ведомством. Законнiсть актiв органiв мюцевоТ влади контролюеться судом. Використовуеться принцип «позитивного» регулювання дiяльностi органiв мiсцевоТ влади, за якого вони повинн здшснювати лише тi повноваження, якi прямо передбачен у статутi [3, 9].
У Швеци реформи вiдбувались у дектька етапiв з орiентацiею на досвщ ВеликобританiТ. Питання мiсцевого самоврядування виршують: парламент, уряд, спецiалiзованi державы агентства. У Швеци функцюнуе двохступенчата модель самоврядування, за якоТ' фшансування мунiципалiтетiв та округiв може здшснюватись з мiсцевих податкiв. Модель со^альноТ держави, якоТ вони дотримуються, ч^ко розподiляе функци мiж центральним урядом i двохступiнчатим мiсцевим управлiнням. Бтьшють соцiальних послуг реалiзують мунiципалiтети. Уряд веде пол^ику невтручання у справи мюцевоТ влади. У комунах наявш два типи повноважень: загальноТ компетенци (культура, громадський транспорт, дозвiлля, благоустрш територiй) та тi, що надаються спе^альним законодавством (аварiйнi служби, со^альний захист, охорона навколишнього середовища). Мiсцевi органи можуть вирiшувати будь-якi питання, що пов'язан iз забезпеченням життедiяльностi населення територи [3, 9, 10].
Цшавим е досвiд Польщi, де у процес реформування була сформована цiлiсна система публiчно'i' адмЫстрацп, заснована на широкш децентралiзацii.
Реформа остаточно набула чинност з 1 ачня 1999 р., i була впроваджена триступеневу систему територiальних одиниць (гмша - повiт - воеводство) замють двоступеневоТ (гмiна - воеводство). Сьогодш Польща дiлиться на 16 воеводств, 379 повтв та 2478 гмш [2, 3, 11]. Компетенцiями на рiвнi гмiну е публiчна освгга, освгглення вулиць, житлове будiвництво на територи гмшу, озеленення i благоустрш, культура, громадський порядок та безпека, дороги та шша шфраструктура, управлшня нерухомим майном, мiсцевий громадський транспорт, охорона здоров'я, со^альна допомога, ринки та цвинтарк Завдання повiту чгтко визначенi законодавством, ними е: публiчна освiта (школи, що перевищують рiвень гiмназiТ), охорона здоров'я (повiтовi лкарш), шляхи повiтного рiвня, геодезiя, картографiя та земельний кадастр, культура, охорона пам'яток, фiзкультура i туризм, охорона навколишнього середовища, водне, люове та стьське господарство, рибальство на внутршшх водоймах, громадський порядок та безпека, протидiя безробiттю, видача дозволiв на працевлаштування iноземцiв, реестрацiя транспортних засобiв та видача прав. Основне завдання воеводства - формування стратеги та програми розвитку, забезпечуе громадський порядок та обороноздатнють, формуе пол^ику просторового планування, вищоТ осв^и, захисту навколишнього середовища, утримання дор^ регiонального значення, культури, пасажирських перевезень.
Фшансовою базою мюцевого самоврядування у Польщi е надходження вщ податкiв вiд фiзичних осiб (30%), з яких 38% залишаеться у гмшах, 10% - у пов^ах, 1,5% - в обласному бюджет^ надходження вiд податмв на прибутки юридичних осiб: 5% податку залишаеться в гмшах, 1-2% - в пов^ах, бтьше 10% - на обласному рiвнi; власы прибутки (20%), в основному вщ нерухомосп; дотацiТ (без визначення цтьового призначення) - 35%; цiльовi субвенци - 15%, кошти 6С [2, 3, 11].
У Ымеччиш наявш ч^ко вираженi риси федералiзму, спостер^аеться спiвпраця бiзнесу та мюцевоТ' влади, малий та середнш бiзнес е факторами мунщипального розвитку. Вiдбувся ч^кий розподiл обов'язкiв та повноважень мiж федеральними, мунiципальними та районними структурами. Повноваження i сфери вiдповiдальностi федеральних i регiональних земель Нiмеччини ч^ко визначенi Конституцiею, вiдповiдно до якоТ перша вщповщае за формування пол^ики i законодавство; а мiсцева влада пщкоряеться «землям» з виконання бтьшосп громадських функцiй. У «землях» лквщоваш власнi адмiнiстрацiТ i передали Тх повноваження мюцевш владi.
Практика реформ щодо децентралiзацiТ управлiння у аналiзованих краТнах довела, що не дивлячись на певн вiдмiнностi моделей, отримаш результати е позитивними.
Можливо також навести приклади негативного досвщу реформ мюцевого самоврядування. Так у Латви за першi 6 рокiв реформування шляхом добровтьно об'еднання було утворено лише 26 самоврядувань
Економiчний вюник унiверситету | Випуск № 38
93
(об'едналося менше 5% вщ усГх волостей Латви), внаслГдок чого не вдалося створити новГ адмжютративно-територГальнГ одиницГ. Головною причиною невдачГ стала вГдсутнГсть дГевих державних мехашзмГв заохочення громад до об'еднання. Проблему вдалося вирГшити тГльки завдяки системним заходам з боку держави: кожнш волосл, що заявляла про намГр об'еднуватись, надавалась дотацГя з Державного бюджету для пщтримки розвитку жфраструктури; кожному об'еднаному самоврядуванню була надана одноразова державна дотацГя у розмГрГ 1-5% вГд рГчного бюджету самоврядувань, що об'еднались; кошти, необхГднГ для розробки проекту об'еднання самоврядування, видтялись з Державного бюджету [2, 3, 11].
Негативним також е досвщ Чехи'. Там оргашзацш територГальних громад здшснювали незалежно вщ чисельностГ населення. На сьогодш близько 60% вщ уах громад мають менш шж 500 осГб населення, а 80% - менш шж 1000 оаб. Наслщком цього е нестача власних фжансових ресурсГв i вГдсутнГсть квалГфГкованих кадрГв, що забезпечували б необхщну якГсть послуг для населення на мюцевому рГвш [2].
АналГз досвщу децентралГзаци у свГтГ проведений у роботах Wollmann H. (Дашя), Andre C., Garcia C. (ФГнляндГя), Baldershrim H., Kulesza M. (Польща), Feltensteina A., Iwata S. (Китай) та ж. [12-17]. Але цей досвщ не може бути ГмплГментований у вГтчизняну практику, осктьки Укра'на суттево вГдрГзняеться сво'ми соцГально-економГчними передумовами процесу децентралГзаци'.
Проблеми соцГального захисту населення в умовах децентралГзаци' висвГтлено Ezcurra R., Rodriguez-Pose A. [12].
Питання управлжня процесами децентралГзаци' розглянуто у роботах Oates W. E. [18], сшввщношення централГзаци' та децентралГзаци' - Schneider A. [19], зв'язок реформ децентралГзаци' та процеав зменшення корупци - Arican G., Fisman R., Gatti R. [20, 21].
Досить важливим е дослщження зв'язку реформ децентралГзаци' та процеав зменшення корупци, проведене у роботах Arican G., Fisman R., Gatti R. [16, 22]. Але з урахуванням того, що рГвень корумпованост в Укра'ш суттево вищий за Свропейськ кражи, законодавчо не врегульоваш результати цього дослГдження також потребують суттевого доопрацювання i адаптаци' до вГтчизняно' практики.
Важливим ресурсом розвитку в умовах децентралГзаци' е нерухомють. ОцГнки ефективностГ управлГння нерухомГстю у рГзних кражах наведенГ у роботах Elazar D., Harvey D., Perz S., Barnes G., Naidoo R. та н [16, 22].
Проблемам використання мехашзму державно-приватного партнерства у сферГ комунально'' Гнфраструктури присвяченГ роботи закордонних науковцГв Yescombe E. R., Yang Y., Harris C., Osborne S. P., Gerber J. та н. [23].
Gerber J. [23] розглядае громади як публГчш корпораци'. ВЫ дГйшов висновку, що вони саморегульоваш, самоорганГзуються навколо права власност на ресурси, але й регулюються публГчною полГтикою i спецГалГзуються на управлГння сво'м майном. Висновками та рекомендацГями цих робГт здебГльшого е концептуальш положення, загалом рекомендаций якГ е неприйнятними для використання в Укра'ш з причин неповно' вщповщносл вГтчизняних управлГнських механГзмГв европейським.
Висновки з даного дослщження i перспективи подальших розвiдок у даному напрямку. У робот проведений порГвняльний аналГз европейського та свГтового досвГду реформування адмжютративно-територГального устрою та децентралГзаци' управлГння. ДослГджено особливостГ адмжютративно-територГальних перетворень у кражах-членах сС, якГ призвели до позитивних та негативних результатГв. Показано, що европейська практика демонструе зростаючу роль мюцевого самоврядування в системГ публГчно' влади та можливосп ефективного розмежування повноважень оргашв виконавчо' влади та мГсцевого самоврядування в загальнодержавному й територГальному управлжш. Встановлено, що у бГльшостГ краж Свропи на мюцевому та репональному рГвнях практично усГ компетенцп, окрГм компетенцГй загальнодержавного значення, належать до повноважень оргашв мГсцевого самоврядування.
У кражах Свропи простежуеться тенденцГя до укрупнення адмжютративно-територГальних одиниць базового рГвня, що вщповщае рГвню громад в Укра'ш та децентралГзацГя й реформування функцюнальних повноважень у системГ адмжютративно-територГального устрою.
Встановлено, що усшшнють реформ у Свропейських кражах була забезпечена за рахунок зростання ролГ мГсцевого самоврядування, розмежування повноважень оргашв виконавчо' влади та мГсцевого самоврядування, укрупнення адмжютративно-територГальних одиниць базового рГвня. Негативний досвщ реформ наявний у кражах, де реформацшш процеси вщбувались тривалий час або не було достатнього рГвня укрупнення одиниць базового рГвня.
На основГ критичного аналГзу надаш пропозици' щодо формування укра'нсько' моделГ децентралГзаци'. Доведено, що для отримання позитивних результатГв децентралГзаци' влади в Укра'ш необхГдно одночасно враховувати таю аспекти: запровадження механГзмГв широкого залучення члешв територГальних громад до участ в управлГннГ; розвивати громади як публГчш корпораци' на власних ресурсах; забезпечити повсюднють мГсцевого самоврядування, розширити 'х юрисдикцГю на територГю за межами населених пунклв; децентралГзацГя повноважень мае супроводжуватись децентралГзацГею бюджетних ресурсГв.
На нацюнальному рГвнГ необхГдно дотримуватись системи номенклатури територГально-статистичних одиниць, запроваджену СС, досягти пГдвищення якостГ територГальних управлГнських процеав i рГшень.
Список використаних джерел
1. Указ Президента Украни «Про Стратегю сталого розвитку «УкраУна - 2020» (eid 12 счня 2015 р., № 5/2015) URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.
94
ЕкономГчний вюник ушверситету | Випуск № 38
2. Роман В. Ф. Моделi децентрал'зацУУ влади кран Свропейського Союзу // Теорiя та практика державного управлння. 2016. № 2(53). С. 1-8.
3. Децентралiзацiя влади на основ кращих '¡ноземних практик та украУнських законодавчих iнiцiатив. Матерiали iнформацiйного семнару. УкраУнський 1нститут Мiжнародноl' полiтики. 2015. 50 с.
4. Територiальна громада як базова ланка адмМстративно-територ'ального устрою УкраУни: проблеми та перспективи реформування. КиУв: Н1СД, 2016. 61 с.
5. Данилишин Б. М., Пилипiв В. В. Децентралiзацiя у краУнах €С: уроки для УкраУни // Регональна економка. 2016. № 1. С. 5-11.
6. The Danish Local Government System / Local Government Denmark. 2009, February. URL: http://www/kl/dk/id_3822/cf_202/Background_Paper_-_Local_Government_in_Denmark.PDF.
7. Andre C., Garcia C. local Public Finances and Municipal Reform in Finland // OECD Economics Department Working Papers. 2014. No 1121. oecd publishing. URL: http:dx.doi.org/10.1787/5jz2qt0zj024-en
8. Study on the Division of Powers between the European Union, the Member States, and Regional and Local Authorities. / Committee of Regions of the European Union. 2008. P.47-321.
9. Касич А. О., Петрушко А. С. Управлння процесами децентрал'зацУУ: заруб'жний досв'д та стратег'чнi завдання для УкраУни//Економка i сусп'тьство. 2017. Вип. 13. С.71-77.
10. Коваленко Г. В., Топольскова Д. Ю. Впровадження децентралзацУ публiчноl' влади на основ'1 досв/'ду европейських краУн // Науковий всник Ужгородського нацонального унверситету. 2017. Вип. 13. Ч. 1. С. 120-123.
11. Канавець М. В. Сучасн пдходи та заруб'жний досв'д децентрал'заци влади на мсцевому i регональному рiвнях // Всник КиУвського нацонального унверситету iменi Тараса Шевченка. Фiлосфiя. Пол'толог'т. 2015. № 1 (119). С. 103-109.
12. Wollmann H. Reorganizing Local Government: Between Territorial Consolidation and Two-tier Intermunicipality//HKJU-CCPA. 2011. No 11(3). P. 681-706.
13. Andre C., Garcia C. local Public Finances and Municipal Reform in Finland // OECD Economics Department Working Papers. 2014. No 1121. oecd publishing. URL: http:dx.doi.org/10.1787/5jz2qt0zj024-en
14. Feltensteina A., Iwata S. Decentralization and macroeconomic performance in China: regional autonomy has its costs //Jornal of Development Economics. 2005. No 76. P. 481-501.
15. Ezcurra R., Rodriguez-Pose A. Decentralization of social protection expenditure and economic growth in the OECD // Publius. 2011. No 41(1). P. 146-157.
16. Perz S., Barnes G., Shenkin A., Rojas D., Vaca C. Privat and communal lends? // International Jornal of the Commons. Vol. 8, No 1. February 2014. P. 179-206.
17. Gerbert J.D., Nahrath S., Csicos P., Knoepfel P. The role of Swiss civic corporation in land use planning // Environment and Planning A43: 2011. P. 185-204: URL: http: ://www. enuplan.com /abstract. cgi?id=43293.
18. Oates W. E. On the Theory and Practice of Fiscal Decentralization. IFIR Working Paper Series, 2006. No 3. URL: http: www.ifigs.org/publication/ifir_working_papers/IFIR-WP-2006-05.pdf.
19. Schneider A. Decentralization: Conceptualization and Measurement // Studies in Comparative International Development. 2003. No 38/3. Р. 32-56.
20. Arikan G. Fiscal decentralization: Aremedy for corruption? //Iternational Tax and Public Finanse. 2004. P. 175-195.
21. Fisman R., Gatti R. Decentralization and corruption: Evidence across countries // Journal of Public Economics. 2002. P. 325-345.
22. Elazar D., Harvey D. Spaces of global capitalism: Towards a theory of uneven geographical development // London; New York: Verso. 2006. 178 p.
23. Yescombe E. R. Public-Private Partnerships: Principles of Policy and Finance [UK First edition]. London : Yescombe Consulting Ltd, 2007. XVIII. 350 p.
24. Горошкова Л. А., Волков В. П., Коваленко Г. В. Управлння фнансовими потоками програм створення територ'альних громад // Управлння проектами та розвиток виробництва. 2017. № 1 (61). С. 93-100.
25. Горошкова Л. А., Волков В. П., Карбiвничий Р. О. Створення та управлння продовольчими ресурсами територ 'ально'У громади // Управлння проектами та розвиток виробництва. 2017. № 1 (61). С.100-108.
26. Горошкова Л. А., Волков В. П., Коваленко Г. В. Карбiвничий Р. О. Технолог'я яюсного i кльксного управлння терито^альними громадами //Управлння проектами та розвиток виробництва. 2017. № 2 (62). С. 29-41.
References
1. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina - 2020» (vid 12 sichnia 2015 r., № 5/2015) [Decree of President of Ukraine «About Strategy of steady development «Ukraine - 2020» (from January, 12 in 2015, № 5/2015)] URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015. [in Ukr.].
2. Roman V. F. (2016). Modeli detsentralizatsii vlady krain Yevropeiskoho Soiuzu [Models of decentralization of power in the countries of the European Union] // Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia Theory and practice of state administration, 2 (53). 1-8. [in Ukr.].
3. Detsentralizatsiia vlady na osnovi krashchykh inozemnykh praktyk ta ukrainskykh zakonodavchykh initsiatyv. Materialy informatsiinoho seminaru. [Decentralization of power is on the basis of the best foreign practices and Ukrainian legislative initiatives. Materials of informative seminar]. Ukrainskyi Instytut Mizhnarodnoi polityky. -Ukrainian Institute of International politics. 2015. [in Ukr.].
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 38
95
4. Terytorialna hromada yak bazova lanka administratyvno-terytorialnoho ustroiu Ukrainy: problemy ta perspektyvy reformuvannia [Territorial community as a base part of the administrative - territorial device of Ukraine: problems and prospects of reforming. The analytical report]. Kyiv: NISI, 2016. [in Ukr.].
5. Danylyschyn B. М. & Pilipiv V. V. (2016). Detsentralizatsiia u krainakh YeS: uroky dlia Ukrainy [Decentralization in European countries: lessons for Ukraine] Rehionalna ekonomika - Regional economy, 1. 5-11. [in Ukr.].
6. The Danish Local Government System / Local Government Denmark. (2009, February). URL: http://www/kl/dk/id_3822/cf_202/Background_Paper_-_Local_Government_in_Denmark.PDF. [in Eng.]
7. Andre C. & Garcia C. local Public Finances and Municipal Reform in Finland (2014) OECD Economics Department Working Papers, 1121. URL: http:dx.doi.org/10.1787/5jz2qt0zj024-en. [in Eng.]
8. Study on the Division of Powers between the European Union, the Member States, and Regional and Local Authorities (2008). Committee of Regions of the European Union. 47-321. [in Eng.]
9. Kasich А. О. & Petrushko А. S. (2017). Upravlinnia protsesamy detsentralizatsii: zarubizhnyi dosvid ta stratehichni zavdannia dlia Ukrainy [Management of decentralization processes: foreign experience and strategic tasks for Ukraine] // Ekonomika i suspilstvo - Economy and society, 13. 71-77. [in Ukr.].
10. Kovalenko G. V. & Topolskova D. Y. (2017). Vprovadzhennia detsentralizatsii publichnoi vlady na osnovi dosvidu yevropeiskykh krain [Introduction of decentralization of public power is on the basis of experience of Europe countries]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Announcer of the Uzhhorod national university, 13, No1. 120-123. [in Ukr.].
11. Kanivesch М. B. (2015). Suchasni pidkhody ta zarubizhnyi dosvid detsentralizatsii vlady na mistsevomu i rehionalnomu rivniakh [Modern approaches and foreign experience of decentralization of power on local and regional levels]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Filosfiia. Politolohiia - Announcer of the Kyiv national university of the name of Taras Shevchenko. Philosophy. Political science, 1 (119). 103-109. [in Ukr.].
12. Wollmann H. (2011). Reorganizing Local Government: Between Territorial Consolidation and Two-tier Intermunicipality. HKJU-CCPA, 11 (3). 681-706. [in Eng.]
13. Andre C. & Garcia C. (2014). local Public Finances and Municipal Reform in Finland. OECD Economics Department Working Papers, 1121. URL: http:dx.doi.org/10.1787/5jz2qt0zj024-en [in Eng.]
14. Feltensteina A. & Iwata S. (2005). Decentralization and macroeconomic performance in China: regional autonomy has its costs. Jornal of Development Economics, 76. 481-501. [in Eng.]
15. Ezcurra R. & Rodriguez-Pose A. (2011). Decentralization of social protection expenditure and economic growth in the OECD. Publius, 41(1). 146-157. [in Eng.]
16. Perz S., Barnes G., Shenkin A., Rojas D. & Vaca C. (2014). Privat and communal lends? International Jornal of the Commons. 8, 1. February. 179-206. [in Eng.]
17. Gerbert J.D., Nahrath S., Csicos P. & Knoepfel P. (2011). The role of Swiss civic corporation in land use planning. Environment and Planning A43. 185-204, URL: http: ://www. enuplan.com /abstract. cgi?id=43293. [in Eng.]
18. Oates W. E. (2006). On the Theory and Practice of Fiscal Decentralization. IFIR Working Paper Series, 3. URL: http: www.ifigs.org/publication/ifir_working_papers/IFIR-WP-2006-05.pdf. [in Eng.]
19. Schneider A. (2003). Decentralization: Conceptualization and Measurement. Studies in Comparative International Development, 38/3. 32-56. [in Eng.]
20. Arikan G. (2004). Fiscal decentralization: Aremedy for corruption? Iternational Tax and Public Finanse, 175-195. [in Eng.]
21. Fisman R. & Gatti R. (2002). Decentralization and corruption: Evidence across countries. Journal of Public Economics, 325-345. [in Eng.]
22. Elazar D. & Harvey D. (2006). Spaces of global capitalism: Towards a theory of uneven geographical development. London; New York: Verso. [in Eng.]
23. Yescombe E. R. (2007). Public-Private Partnerships: Principles of Policy and Finance [UK First edition]. London : Yescombe Consulting Ltd, XVIII. [in Eng.]
24. Horoshkova L., Volkov V. & Kovalenko G. (2017). Upravlinnia finansovymy potokamy prohram stvorennia terytorialnykh hromad [Management of financial flows of the programs of creation of territorial communities] // Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva - Management of the projects and development of manufacture, 1 (61). 93-100. [in Ukr.].
25. Horoshkova L., Volkov V. & Karbivnychyi R. (2017). Stvorennia ta upravlinnia prodovolchymy resursamy terytorialnoi hromady [Creation and management of food resources of a territorial community] Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva - Management of the projects and development of manufacture, №1 (61). 100-108. [in Ukr.].
26. Horoshkova L., Volkov V., Kovalenko G. & Karbivnychyi R. (2017). Tekhnolohiia yakisnoho i kilkisnoho upravlinnia terytorialnymy hromadamy [Technology of qualitative and quantitative management of territorial communities]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva - Management of the projects and development of manufacture. 2 (62). 29-41. [in Ukr.].
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Горошкова Л^фя Анатолпвна, д.е.н., доцент, академк Академи eKOHOMi4HMx наук Украши, професор кафедри шдприемництва, менеджменту оргашзацш та лопстики 3anopi3bKoro нацюнального ушверситету
e-mail: goroshkova69@gmail.com
96
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
Волков Володимир Петрович, д.т.н., професор, академiк Академп eKOHOMÍ4HMX наук УкраУни, професор кафедри пщприемництва, менеджменту оргаызацш та логiстики Запорiзького нацюнального унiверситету e-mail: volkowp49@gmail.com
Карбiвничий Роман Олексшович, аспiрант Запорiзького нацiонального унiверситету e-mail: carbon.classical@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Горошкова Лидия Анатольевна, д.э.н., доцент, академик Академии экономических наук Украины, профессор кафедры предпринимательства, менеджмента организаций и логистики Запорожского национального университета
e-mail: goroshkova69@gmail.com
Волков Владимир Петрович, д.т.н., профессор, академик Академии экономических наук Украины, профессор кафедры предпринимательства, менеджмента организаций и логистики Запорожского национального университета
e-mail: volkovvp49@gmail.com
Карбивничий Роман Алексеевич, аспирант Запорожского национального университета e-mail: carbon.classical@gmail.com
INFORMATION ABOUT AUTHORS
Horoshkova Lidiia, D. Sc. in Economics, Professor of the Chair of entrepreneurship, management of organizations and logistics, Zaporizhzhya National University e-mail: goroshkova69@gmail.com
Volkov Vladimir, D. Sc. in Technical, Professor, Professor of the Chair of entrepreneurship, management of organizations and logistics, Zaporizhzhya National University e-mail: volkovvp49@gmail.com
Karbivnychyi Roman, Postgraduate, Zaporizhzhya National University e-mail: carbon.classical@gmail.com
УДК 330.341.1(477):339.9 https://d0i.0rg/l 0.31470/2306-546X-2018-38-97-104
НЕОБХ1ДН1СТЬ МОДЕРН1ЗАЦ11 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦП
Леваева Л.Ю., Кучеренко С.Ю.
Загальна мета досл'дження: виявлення механ1'зм1в цльового управлння процесами модершзацИ з боку держави за допомогою впровадження в'дпов'дних правил, процедур i стандартie д'1яльност'1 суб'ект'в модерн'зац'УУ.
Реал'за^я мети передбачае виршення таких конкретних завдань: виконання анал'зу i на його основ! узагальнення стану проблеми модершзацУУ в основних сферах украУнського суспльства в посткризовий перод розвитку; систематиза^я основних характеристик актив'зацУУ модершзацшних процесв у втчизнянш економщ; досл'дження впливу зовн'шн'к фактор'в в'дкрито'У економки УкраУни на процеси модерн'зац'УУ економки.
Об'ектом досл'дження е сощально-економ'нна сфера УкраУни.
Предметом досл'дження виступають механ!зми i в'дносини, що сприяють здшсненню модерн'зацИ украУнського сусп'тьства в посткризовий перюд економ'чного розвитку.
Теоретико-методологiчну основу досл'дження становлять аналтичний i системний п'дх'д до вивчення об'екта досл'дження. Досягнення зазначено'У основно'У мети i виршення поставлених завдань здшснюеться з використанням теоретичних i емпiричних метод'т наукового пзнання: сторичного i логiчного, статистичного, iндукцИ i дедукцУУ, порiвняльного анал'зу, абстрагування i агрегування, основних положень економ'чно'У науки в цлому.
Результати роботи. Визначено мету та результати модершзацИ економки УкраУни, уточнено поняття «модернiзацiя економки», розглянуто основн тенденцИта напрямки модершзацИна^онально'У економки.
Висновки. Успшна модернiзацiя кра'Уни е запорукою динамiчного та демократичного розвитку кра'Уни. Стратег'чною метою розвитку економки УкраУни е входження УкраУни до групи кра'Ун, де дом/'нуе iнновацйний шлях розвитку. Забезпечення стшкого зростання економки та рiвня життя населення УкраУни вимагае реалiзацiУ соцiально-економiчних реформ, спрямованих на змну економ'чних механ1'зм1в розвитку, системну модер^за^ю економки кра'Уни.
Ключов'1 слова: глобалiзацiя, модернiзацiя, основн етапи модершзацИ, типи модерн'зац'УУ, iнновацйний розвиток.
© Леваева Л.Ю., ^черенко С.Ю., 2018
Економiчний вюник ушверситету j Випуск № SB
97
