CC BY
12
УДК 336.71
О.В. ЛИСЕНОК,
к.е.н., доцент кафедри фнанав та ф'тансово-економЫноí безпеки, Укранський державний унверситет ф1нанав та м1жнародно'1 торпвлi
Державне антикризове управлшня д1яльшстю баншв
У статт розглядаеться сутнсть банк'всько'! кризи, причини та наслщки íí настання; дослщжуеться процес державного антикризового управлiння банками та бан-к'юською системою, а також основнi нструменти антикризового управлння банювською дтльн'ютю.
Ключов'1 слова: банк, банювська система, фiнансова криза, антикризове управлння.
В статье рассматривается суть банковского кризиса, причины и последствия его наступления; исследуется процесс государственного антикризисного управления банками и банковской системой, а также основные инструменты антикризисного управления банковской деятельностью.
Ключевые слова: банк, банковская система, финансовый кризис, антикризисное управление.
In the article the essence of the banking crisis, the causes and consequences of its occurrence considered, the article investigates the process of crisis management by banks and the banking system as well as the basic tools of crisis management banking.
Keywords: bank, banking system, financial crisis, crisis management.
Постановка проблеми. Свггова фннансова криза 2008 року негативно вплинула на фЫансово-економлчну д1яльнють вггчизняних банюв, як ще дос перебувають на етап свого становлення i розвитку. Тому питання забезпечення фЫансо-во'1' спйкост украУнських банювських установ в умовах еконо-мiчноï та полiтичноï нестабтьност набувае все б^ьшого зна-чення. Для його вирiшення доцiльно дослiдити сутнють та ви-ди фiнансово-економiчних криз, передумови Ухнього вини-кнення, а також проаналiзувати шляхи подолання кризових явищ у вггчизняый та свгговм банкiвськiй практицi.
Анал'13 досл'щжень та публшащй з проблеми. ДослЬ дженню економiчноï сутностi банкiвських криз i антикризового управлЫня фiнансово-економiчною дiяльнiстю банкiв присвяченi працi багатьох зарубiжних та вiтчизняних вчених. Зокрема, таю зарубiжнi дослiдники, як Л. Лавен, Ф. Bаленсiя, К. Дзьобек, А. Демiргук-Kунт, Г. Kапрiо, Д. Холшер, пере-важно аналiзують особливостi розвитку банювських криз, що вiдбувалися в рiзних кра'нах протягом останнiх десяти-лiть, та вжитi для Ух подолання антикризовi заходи. Серед роайських науковцiв варто вiдзначити роботи А. Тавааева, G. НазаровоУ, а серед украУнських - B. Коваленко, О. Крух-маль, О. Барановського, Г. КарчевоУ, I. Кравченко, Г. Багра-тян, якi висвiтлюють особливостi дiяльностi банкiвськоï си-стеми Укра'ни в умовах фiнансово-економiчноï кризи.
Мета статт/. Сучасн проблеми банкiвськоï системи Ук-ра'ни в умовах глобальноï фiнансовоï кризи е набагато глибшими, осюльки накопиченого власного досвiду бороть-би з кризовими явищами украУнським банкам виявилось недостатньо. Сьогодн необхiдно реалiзовувати програми та антикризовi заходи системного характеру, коли проблемами тага: важливоУ ланки фiнансовоï системи крайни, як бан-кiвська, опiкуeться не лише регулятор, а й ус плки влади.
Виклад основного материалу. У сучаснм науковiй лггера-турi вiдсутнe однозначне тлумачення термiну «банювська криза». Зокрема, зарубiжнi науковц Г. Kапрiо й Д. Kлiнжебieль розглядають банкiвську кризу в контекст рiвня платоспро-можностi та визначають и як подiю, за яш вiдбуваeться втра-та всього чи майже всього банкiвського капiталу [1]. Бтьш широке тлумачення наводять Р. Дутагупта i П. Kашiн, вони визначають банювську кризу як поеднання процесiв «ерози» банкiвського капiталу, масового вилучення депози^в, скоро-чення дiяльностi банкiв i масштабного втручання держави у Ух роботу [2]. На думку Л. ЛевЫа та Ф. Валенси, системна банюв-ська криза характеризуемся наявнiстю значноУ кiлькостi бан-крутств у корпоративному та фЫансовому секторi держави [3].
Biтчизнянi вчен характеризують банкiвську кризу рiзким зростанням частки проблемной заборгованостi в кредитних портфелях банюв, зростанням Ух збитюв та зменшенням реальной вартост банкiвських активiв [4, с. 143]. А В.В. Коваленко зазначае, що банювська криза - це ситуа^я при ненормально низькому рiвнi фiнансово-економiчноï дiяльностi банкiвських установ протягом тривалого перюду часу [5, с. 9].
Таким чином, банювсью кризи - це невщ'емна риса рин-ковоï економiки, оскiльки вони супроводжують процес по-ступового розвитку фiнансово-економiчноï дiяльностi бан-кiв. З цього приводу зазначимо, що в умовах нестабiльноï ринковоУ економiки будь-як негаразди у банкiвському сек-торi призводять до паралiзацiï платiжноï системи, коливань курсу нацiональноï валюти i викликають загострення еконо-мiчноï та полiтичноï ситуацп в державi.
Зауважимо, що банкiвська криза проявляеться як в умовах складной ситуаци в економiцi крайни, так i в перюд и розвитку, а також мае стиханий характер або може бути прог-нозованою на пiдставi розрахункiв. З приводу цього вщм^-имо, що перед виникненням фшансово-банмвськоТ кризи характерний незадовтьний стан таких показникiв:
- дефщит бюджету (в середньому -2,1%);
- висок темпи iнфляцiï;
- зниження обсягiв кредитування внаслiдок проблем з лквщнютю та зростання обсягу проблемних позик;
84 Формування ринкових вщносин в ÓKpaÍHÍ № 4 (155)/2014
© О.В. ЛИСЕНОК, 2014
- р1зка девальва^я нацюнально''' валюти та падЫня реального ВВП (у середньому 6,3%);
- бюджеты видатки, пов'язан з подоланням банювсько' кризи, досягають високого р1вня, у середньому становлять 13,3% вщ ВВП, а найвищий ix показник у 55,1% вщ ВВП був зафксований в Аргентин пщ час кризи 1980 року [3].
Слщ зауважити, що у загальному випадку пщ антикризо-вим розум1ють таке управлЫня, яке запобгатиме кризовим ситуац1ям або пом'якшуватиме Ухый вплив. Щодо такого тлумачення сут антикризового управлЫня, А.М. Штангрет запропонував роздтити його на таю пщвиди:
1) передкризове управлЫня, яке здмснюють для своечасно-го виявлення i розв'язання проблем для запобгання криз1;
2) управлЫня в умовах кризи, що визначае процес стабЬ лiзацií неслйких станiв i збереження керованоУ системи;
3) управлЫня процесами виходу з кризи, яке здмснюють для мiнiмiзацií фiнансовиx втрат пiд час виведення з кризо-вого стану [6, с. 64-65].
3 приводу цього вщмггимо, що антикризове управлЫня банком характеризуемся як постiйно дiючий специфiчний вид управлiння, спрямований на попередження можливих ускладнень у фiнансово-економiчнiй дiяльностi банкiвськоí установи, нейтралiзацiю кризових явищ i забезпечення и подальшого функцюнування та розвитку шляхом вчасного запровадження ефективних управлЫських фiнансовиx рЬ шень й ефективного використання внутрiшнix ресурав [7, с. 91-92].
Таким чином, враховуючи тенденцп зростання економiч-ноУ та полiтичноi нестабiльностi на нацiональному, регю-нальному i глобальному рiвняx, а також проблему банюв-ськоУ кризи у свтовому масштабi, система антикризового управлЫня фiнансово-економiчною дiяльнiстю банку повинна мати таю властивостк
- гнучюсть i адаптивнiсть до змЫ зовнiшнього середовища;
- сxильнiсть до посилення неформального управлЫня;
- диверсифка^я управлiння, пошук найбiльш прийнятних типолопчних ознак ефективного управлiння в складних си-туацiяx;
- зниження централiзму для забезпечення своечасного ситуативного реагування на виникнення проблем [8, с. 125].
Отже, антикризове управлiння передбачае систему упра-влiнськиx заxодiв i рiшень щодо дiагностики, нейтралiзацií та подолання криз i íxнix причин на вах рiвняx процесу управляя фiнансово-економiчною дiяльнiстю банкiв.
Слщ вщзначити, що за умов фiнансово-економiчноi' кризи банкiвськi установи та 'хн клieнти починають панiкувати i на перших етапах цiei' кризи не завжди орieнтуються, що мають робити в ™ чи iншiй ситуаци. Тому держава в особi центрального банку повинна застосовувати своi' фiнансовi важелi та iнструменти щодо оздоровлення банювсьюо системи. У зв'яз-ку з чим зауважимо, що державне антикризове управлЫня у банювсьюй сферi - це комплекс ефективних управлЫських заxодiв органiв державноi' влади, спрямованих на попере-
дження чи усунення негативних для банювсько''' системи пев-них фiнансово-економiчниx явищ та процеав.
3 приводу цього вщм™мо, що зарубiжнi дослiдники Д. Холшер та М. Kуiнтiн виокремлюють три етапи державного антикризового управлЫня в умовах системноi' банкiвськоi' кризи [9]:
1) стримування кризи;
2) системна реструктуриза^я чи реоргаыза^я банкiв;
3) робота з проблемними активами.
Проведемо дослщження кожного етапу бiльш детально.
Стримування кризи. На цьому етап пюля виявлення основ-них ознак кризи органи державно' влади повинн вжити не-гайних заxодiв, спрямованих на перешкоджання поширенню фiнансовоi' кризи на всю банювську систему. Як показало дослщження, для 62% банювських криз було характерним рiзке зниження загально' суми депозитiв [3], тому прюритет-ним завданням в управлiннi фiнансово-економiчною дiяльнi-стю банкiв е зупинення процесу вилучення депози^в шляхом вщновлення довiри клieнтiв до банкiвськиx установ. Таю заходи полягають в основному у використанн фЫансових Ыстру-ментiв: збiльшення суми гарантування банювських депозитiв та надання фiнансовоi' пщтримки банкiвським установам з боку центрального банку. Однак у випадках, коли ситуа^ю не вдаеться стабiлiзувати, органи державно' влади повинн звернутися до використання заxодiв адмiнiстративного характеру, пов'язаних, як правило, з тимчасовим призупинен-ням видачi строкових депози^в. Оперативне використання таких iнструментiв необхщне, перш за все, для отримання часу на розробку державою дieвого, комплексного та послщов-ного переходу до наступних етатв подолання фЫансово''' кризи, iнакше вона буде не спроможна зупинити i'i розвиток, що призведе до подальшого зниження довiри ^ен^в до банюв-ських установ i до дм держави зокрема.
Системна реструктуризацiя банюв спрямована на вщно-влення i'x платоспроможностi, прибутковостi та ефективного здмснення фiнансово-економiчноi' дiяльностi. Як правило, такий процес е досить тривалим i повинен розпочинатись з розробки дieвоi' нормативно-правово' бази для здiйснення реструктуризацп чи реорганiзацií банкiв, першим кроком для ефективного здмснення яко' мае бути оцЫка банкiвськиx активiв з метою визначення ix поточного фЫансового стану. Для цього мае застосовуватися спе^ально розроблена методика, яка дасть змогу порiвняти фiнансово-економiчну дiяльнiсть банкiв та за результатами яко' вони будуть роз-подiлятися за такими категорiями:
- неплатоспроможнi банки;
- недокапiталiзованi, проте здатнi до здмснення фЫансо-во-економiчноí дiяльностi банювсью установи;
- платоспроможнi банки, що вщповщають усiм необхщ-ним фiнансово-економiчним критерiям ведення банюв-ського бiзнесу.
По вiдношенню до першо' категорп банкiвськиx установ можуть застосовуватися таю Ыструменти, як продаж i'x Ы-
Формування ринкових вщносин в Укра1Ш № 4 (155)/2014 85
шим власникам, злиття, поглинання чи л!кв!дац!я. Остання категор!я банк!в не потребуе особливоУ уваги, оск!льки вони нормально функц!онують та зд!йснюють свою ф!нансо-во-економ!чну д!яльн!сть в умовах кризи. У зв'язку з цим зауважимо, що процес реструктуризацп мае бути зосере-джений на друг!й категори банювських установ, а також на тих банках, як! е системоутворюючими та можуть бути як у перш!й, так ! в останн!й категор!ях ! повинн! бути «врятован!» за будь-яких обставин.
Сл!д також в!дм!тити, що доповнювати процес реструктуризацп чи реорган!зац!'У банювських установ повинна робота з проблемними активами, завданнями якоУ е максим!зац!я УхньоУ вартост! та м!н!м!зац!я ф!нансових втрат банку. Управляя такими активами може зд!йснюватися шляхом:
- списання УхньоУ вартост! з балансу;
- передач! або продажу юридичн!й особ!, яка спец!ал!зу-еться на управл!нн! проблемними активами;
- передач! або продажу централ!зован!й компани з упра-вл1ння активами, яка, як правило, е державною установою [10, с. 24-25].
Зауважимо, що, незважаючи на наявнють сптьних рис у антикризових пол1тиках р1зних держав, кожна краУна повинна застосовувати власний пщхщ до протидГУ кризовим яви-щам, оск1льки просте коп1ювання св1тового досв1ду може завдати значноУ шкоди ф1нансово-економ1чному розвитко-в1 ГУ банк1вськоУ системи.
Отже, держава врграе суттеву роль у процес! антикризового управлЫня ф!нансово-економ!чною д!яльн!стю будь-якоУ банк!вськоУ установи, при цьому !нструменти, як! використо-вуються центральним банком, доц!льно под!лити на ф!нансов! (ринков!), адм!н!стративн! та структурн! (див. рис.).
Використання ф!нансових !нструмент!в характерно за тих обставин, коли виникають проблеми з л!кв!дн!стю банк!в-
ських установ, при цьому д!У центрального банку мають бути спрямован! на покращення якост! банк!вських актив!в, контроль ! регулювання зобов'язань та покращення стану аде-кватност! регулятивного кап!талу банк!в, тобто мають зд!й-снюватися заходи, спрямован! на в!дновлення платоспро-можност! кредитноУ установи. З цього приводу сл!д заува-жити, що при наявност! ф!нансовоУ кризи важко визначити-ся !з неплатоспроможними банками, тому оптимальна пол!-тика центрального банку повинна зводитися до надання кошт!в ус!м банк!вським установ, як! Ух потребують. До того ж ! сам! власники проблемних банювських установ мають про-являти !н!ц!ативу та звертатися до центрального банку за допомогою, а у банк!вському законодавств! необх!дно про-писати право центрального банку на позачергове скликан-ня загальних збор!в акц!онер!в та прийняття р!шення про додатковий внесок кошт!в акц!онерами до власного кап!та-лу банк!вськоУ установи, а якщо це неможливо, то додатко-вий внесок мае зробити держава.
Основн! ф!нансов! !нструменти, як! може застосовувати На-ц!ональний банк УкраУни для антикризового управл!ння ф!нан-сово-економ!чною д!яльн!стю банк!вських установ, полягають у врегулюванн! попиту ! пропозиц!У на грошов! кошти шляхом проведення валютних !нтервенц!й, операц!й на в!дкритому ринку, зростання чи зниження норми обов'язкового резерву-вання ! обл!ковоУ ставки, зб!льшення частоти проведення кре-дитних тендер!в та наданн! стаб!л!зац!йних кредит!в тощо.
Сл!д в!дзначити, що використання ф!нансових !нструмен-т!в в умовах банк!вськоУ кризи несе в соб! певн! ризики, пов'язан! з необх!дн!стю додаткового часу, поки ц! !нстру-менти почнуть д!яти, а цей час не завжди е у розпорядженн! центрального банку, коли негайно потр!бно приймати упра-вл!нськ! р!шення та вводити Ух у д!ю для врегулювання ситуа-ц!У на банк!вському ринку.
Державн1 ¡нструменти антикризового управл1ння банк1вською д1яльн1стю
86 Формування ринкових в1дносин в УкраУш № 4 (155)/2014
У зв'язку з цим зауважимо, що не потребують додатково-го часу для введення в д1ю адмУстративы ¡нструменти ан-тикризового управл¡ння, до яких належать: замЫа кервниц-тва банку, призначення тимчасово''' адм¡н¡страц¡ï, заборона видавати кредити та достроково повертати депозити, зак-риття або скорочення неприбуткових фтм, заборона на проведення нетрадицмних банювських операц¡й тощо. Тоб-то адмУстративы ¡нструменти пов'язан¡ ¡з жорстким регу-люванням та прямим втручанням у фЫансово-економнну д¡яльн¡сть банк¡в, проте таю ¡нструменти приводять до мит-тевого та прямого впливу на дтльнють банювсько''' установи.
Cтруктурн¡ ¡нструменти антикризового управлЫня спря-мован¡ на подолання проблем у самм банк¡вськ¡й систем¡ та сконцентрован¡ на забезпечення чесно'' конкуренцп ¡ надм-ност¡ проведення фЫансових операц¡й. Так¡ ¡нструменти мо-жуть бути пов'язан¡ з жорсткою пол¡тикою л¡цензування, конкуруванням м¡ж банками, реоргаызац^ю чи л¡кв¡дац¡eю банювсько''' установи тощо.
Висновки
Пщсумовуючи, можемо стверджувати, що створена державна система антикризового управлЫня фЫансово-еко-ном¡чною дтльнютю банку повинна в¡дпов¡дати таким ви-могам:
- гнучк¡сть ¡ адаптивнють до зм¡н на ф¡нансовому ринку;
- здатнють до своечасного ситуацмного реагування на виявлен¡ проблеми;
- можливють ефективно використовувати потенц¡ал бан-ювсько''' установи та ïï внутршню систему управл¡ння фЫан-сами, що сприятиме покращенню антикризового управлЫ-ня банком.
Отже, державне антикризове управл¡ння фЫансово-еко-номнною д¡яльн¡стю банк¡вських установ передбачае цтий комплекс управл¡нських заход¡в та процедур щодо подолання ¡ лквщацп насл¡дк¡в ф¡нансовоï кризи та причин ïï вини-
кнення на Bcix р1внях банювськоТ системи. А основним зав-данням державного антикризового управлЫня в банкiвcькiй cиcтемi е недопущення появи кризових cитуацiй, тобто здм-снення поcтiйноí оцiнки та контролю за фЫансово-еконо-мiчною дiяльнicтю банюв з метою пiдвищення Тх фЫансовоТ cтабiльноcтi та зниження ймовiрноcтi банкрутства.
Список використаних джерел
1. Caprio G. Bank insolvency: bad luck, bad policy or bad banking? / G. Caprio, D. Klingebiel // World Bank Conference on Emerging Markets. - Washington, USA. - 1996. - 29 р.
2. Duttagupta R. The Anatomy of Banking Crises / R. Duttagupta, P. Cashin // IMF Working Paper. - 2008. - №93. - 39 p.
3. Laeven L. Systemic Banking Crises: A new Database / L. Laeven, F. Valencia // IMF Working Paper. - 2008. - №224. - 78 p.
4. Степаненко А.1. Макроеконом1ч1-п фактори банювських криз / А.1. Степаненко // Проблеми i перспективи розвитку банювськоТ системи УкраТни. - 2009. - Вип. 26. - С. 142-152.
5. Коваленко В.В. 1нструменти державного антикризового управляя в банювському cекторi / В.В. Коваленко // Вюник УкраТ'нсь-ко'Т академи банювськоТ справи. - 2006. - №2 (21). - С. 8-13.
6. Штангрет А.М. Антикризове управлння пщприемством: пг дручник / А.М. Штангрет. - Львiв: УкраТнська академiя друкарства, 2008. - 396 с.
7. Арютова А. 1нструментарм державного антикризового управляя у банювському cекторi / А. Арicтова, Г. Мазур // Вюник КНТЕУ. - 2010. - №2. - С. 88-102.
8. Лук'янихЫа О.А. Оргаызафя, технологи та меxанiзм антикризового управлння пщприемством / О.А. Лук'янихЫа, Ю.В. Панасов-ський, 6.А. Мудрик // Проблеми i перспективи розвитку банювськоТ системи УкраТни. - 2009. - Вип. 26. - С. 123-129.
9. Hoelscher D. Managing Systemic Banking Crises / D. Hoelscher, M. Quintyn // IMF Occasional Paper. - 2003. - №224. - 80 p.
10. Барановський О. Проблемы банки: виявлення й л^ування / О. Барановський // Вюник НБУ. - 2009. - №11. - С. 18-31.
IB. ФЕДОРОВИЧ,
к.е.н., доцент, 1вано-Франк/вський нацюнальний техн/чний ун/верситет нафти i газу
Методика розрахунку економ1чних втрат в1д старшня мапстральних газопровод1в
Стаття присвячена методичному обгрунтуванню еко-номiчних втрат газотранспортних niдприемств через ви-никнення авар/й на л/н/йн/й частин/ мапстральних газопровод/в з метою вчасного впровадження заход/в, якi приведуть до попередження таких ситуац/й на в/тчизня-них газотранспортних п/дприемствах.
Ключов'1 слова: втрати, витрати, авар/йн/сть, коро-з/йн/сть, газопров/д, еколог/чн/ збитки.
Статья посвящена методическому обоснованию экономических потерь газотранспортных предприятий из-за
возникновения аварий на линейной части магистральных газопроводов с целью своевременного внедрения мероприятий, которые приведут к предупреждению таких ситуаций на отечественных газотранспортных предприятиях.
Ключевые слова: потери, расходы, аварийность, коррозионность, газопровод, экологический ущерб.
The article is devoted to the methodical study of economic losses due to gas transmission companies of accidents on the linear part of main gas pipelines, in order to timely implementation of measures that will lead to the pre-
© I.B. ФЕДОРОВИЧ, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'[ш № 4 (155)/2014 87
