CC BY
14
УДК 712.2.718 Наук. ствроб. С.В. Кучерявий - НЛТУ Украти
ДЕРЕВА-СИМВОЛИ ПАГОРБА СЛАВИ У ЛЬВОВ1
Викладено тдходи до використання дерев-символiв у формуванш меморiаль-них садово-паркових об'екпв.
Ключов1 слова: дерево-символ, Пагорб Слави.
Research worker S. V. Kucheriavyj - NUFWT of Ukraine Tree-symbols of the hill of Glory in Lviv
Here are shown the ways of the use of trees-symbols in creation of the memorial gardening objects.
Keywords: tree-symbol, the hill of Glory.
Мемор1альний комплекс Пагорб Слави у 1991 рощ ввшшов до складу юторико-культурного заповщника "Личаювський цвинтар". Виник вш ще в ча-си Першо! свггово! вшни i був призначений для росшських во1шв, як загинули шд час бо!в у Схiднiй Галичинi (5369 солдат i офiцерiв). Iнiцiатором створення цього кладовища була дружина генерал-губернатора Бобринського. Закладено його на схiднiй околищ Львова на пагорбi в райош вул. Пасчно!.
У 1920 роках претензи на право власностi на землю, вщведену пiд кла-довище, заявив колишнiй власник, i мюька влада у 1926 р. перенесла прах по-леглих на колишнш цвинтар австршсько! арми на швшч Личакiвського кладовища [2, 4]
У 1945 р. було прийняте ршення про вщновлення Пагорбу Слави для поховання во!шв Червоно! армй. Будiвництво меморiалу велося в 19451952 рр. за проектом архiтекторiв А. Натальченка, Г. Швецько-Венецького та I. Персикова.
Ансамбль Пагорба Слави складаеться з трьох частин: партерного регулярного скверу у сташ Марсового поля, власне кладовища та пейзажного скверу, що знаходиться за захщним боком кладовища. Кожен з цих арх^ек-турно-планувальних елементiв озеленений вщповщними прийомами, не по-дiбними один на одного, до того ж у кожному з них викладеш певш симво-лiчнi мотиви.
Права частина партеру перед головним входом до меморiалу розчле-нована рiвними дорiжками, оточеними стриженими рядами бордюр з бирю-чини звичайно!. У мiсцях перетину лiнiй, якi збiгаються пiд кутом, стрижкою сформовано кул^ якi виступають над вистриженими площинами бордюр.
Лiва партерна площина оформлена у виглядi плоского газону, кутки якого "шдбш!" ялiвцем козацьким, що утворив велик темнi заросл. Взимку вони контрастують з бшим снiговим покривом. Права i лiва частина партеру з бокiв обсаджена колоноподiбними туями, якi вишикувалися строгими рядами, немовби охороняючи спокш меморiалу.
До входу на кладовище веде викладена з кольорового бруку дорiжка, по-серединi яко! прокладена рабатка з висадженими на нш трояндами. Ця головна композицiйна вюь пiдсилюе почуття урочистостi вiдвiдувачiв Пагорбу Слави.
На кладовишд встановлено чотири пам'ятники: справа вiд входу - двi скульптурнi групи: "Присяга", "Мати-Батьювщина" (автор М. Лисенко), а зль
1. Соцiально-фiлософськi аспекти "дерева-символа'
93
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
ва - обелюк росiйським во!нам, полеглим у 1914-1915 рр. та скульптура "Во-!н з прапором" (автор В. Форостецький). Бшя пам,ятникiв у смутку опустили-ся вiти плакучо! верби та берези. стоять, мов вартовi на чатах, вщдаючи шану героям, колоноподiбнi ту!, пiрамiдальнi ялини. Контрастуе iз зеленню сво!м пурпуровим листям слива Шссарда. Восени полум,янiе на сонщ яскраво-чер-воне листя твшчного дуба. Взимку на бiлому фот снiгу зеленiють зеленi ку-шд вiчнозеленого самшиту.
Центр кладовища спроектований як коло, подшене навпiл, обрамлене стриженою стшкою з граба у кожному швколь Вздовж надгробкiв, злiва i справа - 6 рядiв iндивiдуальних могил. На кладовишi поховано 65 во!шв у братських могилах та 255 - в шдивщуальних, в тому чи^ 27 Геро!в Радянсь-кого Союзу. У 1960 рощ на Пагорб Слави принесено прах розвщника, Героя Радянського Союзу Миколи Кузнецова, бiля могили якого росте сибiрська горобина, привезена i посаджена тут його земляками.
Справа вщ партеру, поблизу монастиря, куртина (15 шт. берiз), з про-тилежного боку - мiшане насадження, в якому контрастуе з ялиною (25 шт.), кленом-явором (15 шт.) куртина з берези (45 шт.).
Позаду пантеону типовий пейзажний сквер, з якого розкриваеться чудова панорама мюта, вигляд на Високий замок та Лису гору. У парковш структурi е рiзнi композицшш елементи - живоплоти, групи дерев i кушдв, солiтери. Посерединi, контрастуючи з розкидистими кленами, ростуть коло-ноподiбнi ту!. Ранньою весною буяе золотистим квгтом форзицiя. У травш розпускае бурячкове листя слива Шссарда. Особливо ефективне цвтння ст-ре! Ван-Гутта, яка бiлим шумовинням спускаеться зi схилiв горбiв.
Аналiзуючи формовий склад дерев i кушiв, яю ростуть на Пагорбi Слави, видшяемо найхарактернiшi форми крони та барви, яю певним чином впливають на психоемоцшний стан вiдвiдувачiв меморiалу, викликаний сим-волiкою форм i кольорiв.
Пiднесений, урочистий стан викликають: колоноподiбнi туя захiдна ф. колоноподiбна, шрамщальш туя захiдна ф. пiрамiдальна, тополя чорна ф. т-рамiдальна, тополя Симона, стрижет стши граба звичайного, стрижет бор-дюри бирючини звичайно1,
Смуток, сентиментальний настрш викликають: плакучi верба бiла ф. плакуча, береза повисла, стрея Ван-Гутта, форзищя повисла.
Дерева, якi навшють сумнi роздуми: листя червоних вщтшюв сливи Пiссарда, осiнне червоне забарвлення листя дуба червоного, осшне золотисте забарвлення листя берези повисло!, золотисто-жов^ квгти форзицil повисло!, бiлi квгти стрея Ван-Гутта.
Результати дослщження стану озеленення Пагорбу Слави дають шд-стави зробити висновок, що автори проекту i виконавцi - Львiвське управлiн-ня Зеленого господарства вдало пiдiбрали рослини за формою крони, кольо-ром листя i квтв, створюючи тим самим належний психоемоцшний настрш вiдвiдувачiв меморiалу.
Загалом вдало з емоцшно-психолопчних позицiй спланована терито-рiя всього меморiалу. Партер перед входом до кладовища мае регулярне пла-
94
Символ дерева у свгговш культурi та художнiй творчосл
нування, викликаючи зосередженiсть, увагу, цiлеспрямованiсть i т. д. Пантеон мае вдале розмiшення пiрамiдальних i плакучих дерев - символiв смутку. Сквер за пантеоном, який мае пейзажне планування, характеризуеться при-родним рiзноманiттям та чаруючими перспективами зелених околиць мюта, немов промовляе: життя продовжуеться.
Символiчна суть композицiйних ршень i формоутворень на меморь альних об'ектах, в тому числi i на звичайних кладовищах, мають бути спря-мованi на створення життевих просторiв, де б людина могла вщпочити та вщ-датись роздумам [1, 3].
Л^ература
1. Боговая Н.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. - М.: Агропромиздат, 1988. - 223 с.
2. 1стор1я Львова. - К.: Наук. думка, 1984. - 414 с.
3. Кушшр О.А., Кушшр А.1. Рекомендацп по влаштуванню 1 утриманню насаджень на кладовищах. - К.: Вид. центр НАУ, 2005. - 48 с.
4. Льв1в. Туристичний путивник. - Льв1в: Центр Свропи, 1999. - 234 с.
УДК 1:572+130.2:141.7 Acnip. Н.В. Лазарович -Львiвський НУ
M. 1вана Франка
ПРИНЦИП СИНЕРГ1ЗМУ ЙОНЕЗ1 МАСУДИ ЯК СИМБ1ОЗ
ЛЮДИНИ ТА ПРИРОДИ
Розглядаеться функцюнування моделi iнформацiйного суспiльства, запропоно-вано! Ионезi Масудою, у основi яко! лежить принцип синергiзму як взаемодп люди-ни та природи. У синергетичному суспшьст дiяльнiсть людини спрямовуеться не на перетворення природи, а на гармоншну взаемодiю з навколишшм середовищем.
Ключов1 слова: И. Масуда, шформацшне суспiльство, принцип синергiзму, природа, дiяльнiсть людини.
Doctorate N.B. Lazarovych - Lviv NU named after Ivan Franko
A principle of synergism of the Yonezi Masuda as symbiosis of human being and nature
The article represents functioning of model of the information society, what was proposed of Y. Masuda. Base of this model is principle of synergism as interaction between human being and nature. In the synergism society activity of human being is going to interaction harmony whith neighbouring environment, but not at the conversions of nature.
Keywords: Y. Masuda, the information society, principle of synergism, nature, activity of human being.
Актуальшсть проблематики сощально! перспективи, нових принцишв функцюнування сусшльства та його гумашзаци створюе передумови для яюсно нового осмислення реальности становища людини у свт, сощокуль-турних ор1ентацш сусшльства та спрямованост сощального розвитку. Серед багатьох сценарпв подальшого сусшльного розвитку вагоме мюце посщае пе-рехщ до нового типу людсько! цившзаци. Цей перехщ, водночас, стикаеться з проблемою становлення ново! людини, буття яко! було б адекватним до нових сощальних умов. У даному контекст! спостершаеться тенденщя звернен-ня до сощоприродних систем, яю функщонують на основ! принципу самоор-гашзаци i у яких взаемод!ють природш та людськ! компоненти.
1. Сощально-фшософсьш аспекти "дерева-символа'
95
