CC BY
13
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.13
4. Пруюнська, Е.В. Походження, сутшсть i розвиток людського кашталу в умовах сучас-них ринкових перетворень / Е.В. Прукшська, А.В. Переверзева // Актуальш проблеми еконо-мiки : науковий екож^чний журнал. - 2008. - № 1. - С. 196-202.
5. Баланда, А. Л. Державне регулювання ринку пращ в контексп забезпечення нащона-льно! безпеки Укра1ни / А.Л. Баланда // Ущверситетсью науковi записки : науковий журнал / Хмельницький ушверситет управлiння та права. - 2007. - № 1 (21). - С. 323-329.
6. Дмитренко, Г .А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организации / Г .А. Дмитренко. - К. : Изд-во МАУП, 2002. - 324 с.
7. Беккер, Г. Человеческое поведение. Экономический подход / Г. Беккер : пер. с англ. / науч. ред. послесловия Р.И. Капелюшников, предисловия М.И. Левин. - М. : Изд-во ГУВШЭ, 2003. - 614 с.
8. Кколайчук, М.В. Роль мотиву у системi мпрацщно! поведшки сшьського населення / М.В. Кколайчук // Вюник Хмельницького нащонального ушверситету : наук. журнал. - Сер.: Екож^чш науки. - Хмельницький. - 2007. - № 5. - Т. 1. - С. 91-95.
9. Кколайчук, М.В. Вплив мшрацшних чинниюв на формування людського потенщалу Укра!ни / М.В. Кколайчук, Л.О. Курш // Вюник Хмельницького нащонального ушверситету : наук. журнал. - Сер.: Екож^чш науки. - Хмельницький. - 2007. - № 5, т. 1. - С. 40-43.
Николайчук Н.В. Формирование и реализация человеческого капитала в системе современных экономических концепций
На основе оценки современного этапа развития формализована система управления человеческим капиталом, которая состоит из подсистем формирования человеческого потенциала, применения и воспроизводства человеческого капитала, управление резервами человеческого капитала и подсистемы селективного выбора компонент человеческого потенциала, пригодных в ходе коммерциализации превратиться в компоненты человеческого капитала.
Ключевые слова: человеческий капитал, формирование человеческого капитала, реализация человеческого капитала, управление человеческим капиталом.
NikolaychukM.V. Formulation and implementation of human capital in the system of modern economic concepts
Based on the evaluation of contemporary development, formalized system of human capital, consisting of subsystems of the formation of human potential, the use and reproduction of human capital, human capital management reserves and selective choice of subsystem component of human potential in the commercialization eligible to become a component of human capital
Keywords: human capital, human capital formation, implementation of human capital.
УДК [332.122:338.43]:314(477.8) Ст. наук. ствроб. Х.М. Притула1,
канд. екон. наук; асист. Т.О. Аллахверд1ева2
ДЕМОГРАФ1ЧН1 РЕСУРСИ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Проаналiзовано особливосп формування демографiчноi ситуацп на сшьських теритс^ях Карпатського регюну. Розглянуто показники вщтворення населення та мщрацшних потоюв у регюш. Запропоновано шляхи вщновлення демографiчних ре-суршв як важливого фактора збалансованого розвитку сшьських територш.
Ключовг слова: демографiчнi ресурси, сшьська територiя, Карпатський регюн.
Постановка проблеми. Депопулящя сшьського населення, низький р1вень його життя, здебшьшого монофункцюнальний характер пращ на сел1, ускладнення проблем продовольчоi безпеки краши актуал1зували важлив1сть
1 1нститут репональних дослщжень НАН Украши;
2 Ужгородський навчальний центр Кшвського нащонального торговельно-економ1чного ушверситету
вирiшення проблем розвитку сiльських територiй та забезпечення !х стабшь-ного розвитку. На сшьських територiях проживае третина населення кра!ни, основним видом дiяльностi якого залишаеться сiльське господарство. Проб-леми безробитя, низька ефективнiсть сiльського господарства, нерозвине-нiсть виробничо1 та сощально! iнфраструктур сiльських територiй тощо негативно вплинули на формування важливо! передумови розвитку територiй -демографiчних ресурсiв на мiсцях.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. Незважаючи на посилену увагу, придiлену цiй проблематищ з боку вiтчизняних та зарубiжних науков-щв, бiльшiсть питань залишаються не вирiшенi: не iснуе однозначного визна-чення поняття сшьсько! територп, не розроблено комплексного шдходу до виршення проблем розвитку сiльських територш, не розроблено стимулято-рiв та факгорiв розвитку сiльських територш, е недосконалою демографiчна та соцiальна полггаки, яка б враховувала специфiку сшьських територш тощо. Виршення зазначених проблем ускладнюеться вiдсутнiстю законодавчо-го регулювання розвитку сiльських територш, декларатившстю iснуючих документа, якi стосуються ще! проблематики.
Проблеми демографп на сшьських територiях дослiджували В.П. Коп-чак, С.1. Копчак, В.С. Кравщв, Е.М. Лiбанова, 1.В. Прокопа, У.Я. Садова, К.1. Якуба та шшь
Основнi результати дослiдження. Демографiчна ситуащя сiльських територiй Карпатського регiону зумовлюеться юторичними, економiчними, сощальними, територiальними та шшими особливостями його розвитку. На !! формування впливають чисельнiсть сшьських поселень, !х територiальна вь докремленють, щiльнiсть сiльського населення тощо.
Кыьтсть i густота населення. Станом на 1 шчня 2010 р. частка сшьського населення у загальнш кшькосп наявного населення Укра!ни ста-новила 31,4 %. У Карпатському ж регюш проживае 21,4 % всього сшьського населення кра!ни, займаючи при цьому лише 9,4 °% територп кра!ни. Вщпо-вiдно, показник густоти населення у цьому регiонi е значно вищим вiд за-гальнонащонального показника густоти населення. Якщо середня густота населення по Украш становить 76 ошб на кв. км, то у дослщжуваному регюш -108 оиб на кв. км. Середня густота ж сшьського населення в Украш станом на 2005 р. становила 26,5 оиб на кв. км. У Карпатському регюш цей показник становив в середньому 60 оиб на кв. км.
На територп трьох областей Карпатського регюну (Закарпатсько!, Чершвецько! та 1вано-Франювсько!) частки сшьського населення е найвищи-ми по Украш (вщповщно, 62,8 %, 58,1 % i 56,8 °%). Львiвська обл. посщае 11 мiсце за показником частки сшьського населення (39,3 %, що е вищим вщ-носно середнього по Украш). Загалом, у Карпатському регюш цей показник становить в середньому 50,9 %, тобто бшьша частина населення регюну проживае у сшьськш мюцевосп [1].
У Карпатському регюш спостершаеться тенденщя до зменшення частки сшьського населення у загальнш структурi населення регюну. Така ж тенденщя притаманна i Украш загалом. Проте в Карпатському регюш ця тенденщя е менш динамiчною порiвняно з загальнонащональною: якщо за
Науковий вкник 11.1ТУ yKpa'1'ни. - 2011. - Вип. 21.13
осганш гри роки часгка сшьського населення регюну зменшилася на 0,4 %, го по Украш цей показник сгановигь 0,б %.
Загальний природнш npupicm. Загальнонацюнальна генденцiя знижен-ня загального скорочення чисельносп населення пригаманна як мюьким, гак i сiльським поселенням. У 2009 р. загальне скорочення чисельносг населення крaïни на вщбулося за рaхyнок скорочення сшьського населення, що пере-вищye аналопчний показник 200S р. Часгка Карпагського регюну y загально-му скороченш чисельносгi сiльського населення склала y 2009 р. б,1 %. Скорочення чисельносп сiльських жигелiв y Карпагському регiонi y розрахунку на 1000 жителiв e в 2-S рaзiв нижчим порiвняно з середшм показником по Укрaïнi. За цим показником област Карпагського регiонy посщаюгь 20 (Львiвськa обл.), 21 (Чершвецька обл.), 22 (Iвaно-Фрaнкiвськa обл.) i 25 (За-карпагська обл., яка e eдиною обласгю, де другий рiк поспiль вiдбyвaeгься прирiсг чисельносп сiльського населення) мiсця, що зaсвiдчye найкращу де-могрaфiчнy сигyaцiю вщносно iнших регiонiв Укрaïни [1].
Якщо за осгaннi гри роки сшьське населення Укрaïни скорогилось на 3,3 %, го в Карпагському регюш воно зменшилось на 1,4 %. Таю генденцп вплинули i на показник кшькосп сiльських населених пункпв. Починаючи з 1970 р. кшьюсгь сiльських населених пyнкгiв Укрaïни зменшилась на 9,3 %. У Карпагському регюш цей показник сгановигь 1,3 %. Причому y Чершвець-кш облaсгi з 1970 р. не було лiквiдовaно жодного сiльського поселення, a y Закарпагськш га 1вано-Франювськш обласгях з ïx aдмiнiсгрaгивних карг зникло лише по одному сшьському поселенню. З помiж обласгей Карпагського регюну найбшьше скорочення сшьських поселень вiдбyлося y Львiвсь-кш облaсгi (з 189б до 1S50 рр.). Розглянемо динaмiкy га показники вщгворен-ня сiльського населення регюну докладшше.
Складовими загального приросгу (скорочення) чисельносп населення e природний рух населення i мкрацшт потоки населення. Природне скорочення сшьського населення тривae, проге ^nye генденщя до зменшення його абсолюгного показника: y 2009 р. вш зменшився на 1б,б % порiвняно з 200S р. У Карпагському регюш, часгка якого y скороченш сшьського населення сгановила y 2009 р. 3,4 % (y 2008-5,б %), зменшення показника скорочення чисельносг населення сгановило 49 %. Структуру загального приросгу (скорочення) чисельносп сшьського населення в Украш га обласгях Карпагського регюну наведено y таблищ.
У 2009 р. практично y вшх регюнах (за винягком Aвтономноï Респуб-лжи Крим, Дншропетровсь^ га Черкась^ обласгей) вщбулося скорочення чисельносп сiльськиx мешкaнцiв за рахунок процесiв мiгрaцiï. Облaсгi, що входягь до Карпагського регюну, характеризуются середшм по Украш показником скорочення чисельносп за рахунок мираци, який сгановигь -1,3 особи на 1000 жителiв. Порiвняно з 200S р. ютотно скорогились вщ^мш сальдо мiгрaцiй y Львiвськiй i Чершвецькш обласгях (вiдповiдно, на 559 i 4б3 осiб), проге збшьшились y Iвaно-Фрaнкiвськiй га Зaкaрпaгськiй обласгях. У стрyктyрi мiгрaцiй в Карпагському регюш чшьне мiсце зaймae внутршньо-регiонaльнa мiгрaцiя.
Табл. Структура загального приросту (скорочення) чисельностг стьського
населення у 2009 р. [1]
№ за/п Показники Украша Карпатський регюн загалом (частка до загального по Украш, у %)
Закарпа-тська обл. 1вано-Фран-ювська обл. Льв1всь ка обл. Чершвець-ка обл.
1. Загальний приргст (скорочення) чисельносп сшьсь-кого населення, тис. оаб -118,4 -7,2 (6,1)
0,8 -2,1 -4,1 -1,8
2. Природний прирют (скорочення) альського населення, тис. оаб -101,4 -3,5 (3,4)
1,8 -1,3 -3,2 -0,7
3. Мирацшт потоки сшьсь-кого населення, тис. оаб -16,5 -3,7 (22,5)
-1 1 -0,8 | -0,9 | -1,1
Демографiчне навантаження на населення працездатного вщ. Област Карпатського регюну характеризуются нижчими, шж в середньому по Украшу показниками демографiчного навантаження на населення працездатного вь ку як у мюьких, так i в сiльськiй мiсцевостi (див. рис. 1, розраховано за [2-5]).
800т
Закарпатсыш 1вано- Льв^вська Чертвецька область Франюнська область область область
Рис. 1. Демограф1чне навантаження на оаб працездатного вжу, оаб непрацездатного вжу на 1000 ос1б працездатного вжу
Така позитивна ситуащя впливае на меншi потреби регюну у ресурсному забезпеченш для виршення економiчних та сощальних проблем, пов'язаних з сощальним забезпеченням непрацездатно1 частини населення. I, вщповщно, бiльше ресурсiв мiсцевi ради можуть витратити на програми роз-витку територп.
З ушх вiкових груп сiльського населення найбшьше навантаження припадае на людей вжом понад 70 рокiв, й лише у двох областях Укра1ни ^вненськш та Закарпатськiй) навантаження молодшого за працездатний вш перевищуе старший за працездатний. Розподш постiйного населення за вжо-вими групами у мюьких та сiльських поселеннях наведено на рис. 2-3 (розра-ховано за [2-5]).
У структурi постшного населення Карпатського регiону за вжовими групами частка осiб молодшого за працездатний вш е вищою порiвняно з се-реднiм показником по Украш. Також областi Карпатського регюну вщзнача-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.13
ються бшьшою (нiж загалом по Украш) часткою осiб працездатного вiку ^ вщповщно, меншою часткою оиб, вiк яких старший за працездатний. Це можна пояснити кращими показниками природного руху населення за остан-нi роки. Така структура постшного населення за вжовими групами свiдчить про дещо кращу демографiчну ситуацiю в регюш порiвняно з загальноукра-1нською. Крiм цього, маючи у сво1й структурi вищу частку ошб, молодших вщ вiку працездатносп, регiон мае бшьший потенцiал для розширення частки ошб працездатного вiку.
10 20 30 40 50 60 70 КО 90 100% Рис. 2. Розподл постшного мкького населення за ежовыми групами на 1 ачня
2009 р.
0 20 40 60 КО 100%
Рис. 3. Розподл постшного стьського населення за ежовыми групами на 1 ачня
2009 р.
Кшьюсть шлюбiв i розлучень. За показником розлучень по Укра!ш, 47 % розлучень у 2009 р. припадало на сшьську мюцевють. При цьому на сшьську мюцевють Карпатського регюну припало 18,2 %> розлучень вщ за-гального показника розлучень у сшьськш мюцевосп Укра1ни. Порiвняно з 2008 р., у сшьськш мюцевосп Карпатського регюну кшьюсть шлк^в в се-редньому зросла на 1,2 %>, а кiлькiсть розлучень зменшилась на 12,9 °%. По-казник кiлькостi шлюбiв на 1000 оиб у сiльськiй мiсцевостi цього регюну е вищим вiд середнього по Украш i становив 6,2 особи (середнш - 5,4), показ-ник же кiлькостi розлучень е нижчим за середнш по Украш i становив 2 особи (за середнього показника 2,3 особи) [1].
Висновки. Шдсумовуючи сказане, варто зазначити, що Карпатський регюн вирiзняеться високою часткою сiльського населення, високою густотою населення i, вiдповiдно, найвищою люднiстю сiл. Позитивним е вщносно низь-кий рiвень зниження кшькосп населення, низька частка деградацп сш i найнижчий рiвень розораностi земель. Проте, незважаючи на вiдносно пози-
тивну демографiчну ситуацiю в perioHi (порiвняно з Украшою загалом), проб-леми депопуляцп, зниження народжуваностi та рiвня життя сшьських мешкан-цiв тощо залишаються спiльними як для Украши, так i для регiону зокрема.
Вщносно краща демографiчна ситуащя, яка склалась на територiï peri-ону, пояснюеться, насамперед, iстоpичними чинниками. PerioH здавна вва-жався агpаpно-iндустpiальним. Кpiм того, особливост гipського ландшафту та висока люистють тepитоpiï вплинули на формування спpиятливоï еколопч-ноï ситуацiï в регюш. У Карпатському peгiонi переважна частка сшьськогос-подаpськоï продукцп (майже 80 %) припадае саме на господарства населення, що значно перевищуе цей показник у середньому по краш (54 %). Мeшканцi регюну володтть вiд 59,6 % до 77,2 % сшьськогосподарських угiдь. По Украш цей показник становить 37,4 %. З одного боку, така ситуащя забезпечуе формування вищих сукупних грошових доходiв та ресуршв сiльських меш-канцiв поpiвняно з рештою peгiонiв. Проте ведення сшьського господарства в peгiонi характеризуеться низькою пpодуктивнiстю пpацi та peнтабeльнiстю. Таю чинники, в поеднанш з вщсутнютю програм розвитку сiльських терито-рш, покликаних розширити сфери прикладання пращ на сел^ виpiшити сощ-альш проблеми та надати нeобхiдну тдтримку сiльському господарству тощо, впливають на формування дeмогpафiчноï ситуацiï в регюш.
Економiчна, соцiальна, дeмогpафiчна политика держави повиннi спря-мовуватись на залучення сiльських громад i сшьських громадських iнституцiй до активноï учасп у пpоцeсi розроблення програм розвитку сшьських терито-piй, налагодження партнерських вщносин мiж учасниками формування поль тики сiльського розвитку (урядовими, громадськими оpганiзацiями, адмшю-тpацiями мiсцeвого piвня тощо) для розроблення пpiоpитeтiв та конкретних заходiв, спрямованих на його розвиток. Мщатива зверху повинна доповнюва-тись активною iнiцiативою знизу, що дасть змогу знайти адeкватнi i дiевi iнстpумeнти впливу на покращення сучасного стану села, створити умови для розширеного вiдтвоpeння на сшьських тepитоpiях, покращити умови життя та пращ, започаткувати новi сфери прикладання пращ на сeлi тощо. Державш програми розвитку повиннi передбачати формування шдивщуального пiдходу до виpiшeння проблем розвитку кожноï конкpeтноï сiльськоï територп з вра-хуванням особливостей ïï eкономiчного, соцiального, eкологiчного розвитку (потенщалу ïï розвитку), визначення кpитepiïв класифжацп сiльських терито-piй (за piвнeм вiддалeностi вiд уpбанiзованих цeнтpiв, за природно-кшматич-ними особливостями, розвитком шфраструктури, дeмогpафiчними та сощаль-ними показниками тощо), проведення комплексу заходiв, спрямованих на тд-вищення якостi освии на сeлi, забезпечення конкуpeнтоспpоможностi сшьських мешканщв на ринку пращ, тдвищення пpофeсiйного piвня кадpiв, як працюють в органах мiсцeвого самоуправлшня, надання пiльгових кpeдитiв сiльськiй молодi на здобування сepeдньоï пpофeсiйноï чи вищоï освiти з ïх по-гашенням пiсля закiнчeння навчання, формування системи держзамовлень на створення робочих мюць на сiльських тepитоpiях тощо.
Л1тература
1. Демограф1чна ситуащя в Укра1'ш у 2009 рощ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2011. - Вип. 21.13
2. Статистичний щорiчник Закарпаття за 2008 piK / Держком. статистики Укра1ни. Головне управлшня статистики у Закарпатськш областi. - Ужгород, 2009. - 650 с.
3. Статистичний щоpiчник 1вано-Франгавсько1 областi за 2008 piK / Держком. статистики Укра1ни. Головне упpавлiння статистики у 1вано-Франгавськш областi. - Iвано-Фpанкiвськ, 2009. - 533 с.
4. Статистичний щоpiчник Львiвськоl областi за 2008 рж / Держком. статистики Украши. Головне упpавлiння статистики у Львiвськiй областi. - Львiв, 2009. - Ч. 1. - 374 с.
5. Статистичний щоpiчник Чершвецько! област за 2008 piк / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Чершвецькш областг - Чершвщ, 2009. - 458 с.
6. Статистичний щоpiчник Укра1ни за 2008 рж / Держкомстат Украши / за ред. О.Г. Оса-уленко. - К. : Вид-во "Консультант", 2009. - 568 с.
Притула Х.М., Аллахвердиева Т.О. Демографические ресурсы сельских территорий Карпатского региона
Проанализированы особенности формирования демографической ситуации на сельских территориях Карпатского региона. Рассмотрены показатели воспроизведения населения и миграционных потоков в регионе. Предложены пути возобновления демографических ресурсов как важного фактора сбалансированного развития сельских территорий.
Ключевые слова: демографические ресурсы, сельская территория, Карпатский регион.
Prytula Kh.M., AHakhverdiyeva T.O. The demographic resources of rural territories of region of Carpathians
In the article the features of forming of demographic situation on rural territories of region of Carpathians are analyzed. The indexes of recreation of population and migratory streams in a region are considered. The ways of proceeding in demographic resources as an important factor of the balanced development of rural territories are offered.
Keywords: demographic resources, rural territory, region of Carpathians.
УДК343.77:639(477.83/86) Acnip. О.Р. Проще1 -
Львгвський репональний шститут державного управлшня
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ СОБАК НА ПОЛЮВАНН1 У ГАЛИЧИН1 ТА КОРОЛ1ВСТВ1 ПОЛЬСЬКОМУ У Х1Х - НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Висв^лено правове регулювання застосування собак тд час полювання на те-ритори Галичини у Х1Х - на початку ХХ ст. та порядок вщстршу бродячих собак. Здшснено аналiз мисливського законодавства у галузi регулювання собаювництва з подiбними законами шших краш.
Ключоег слова: мисливство, Галичина, кшолопя, шкiдливi тварини.
Для полегшення полювання на дичину мисливщ, починаючи з X ст. до н. е. в епоху тзнього палеолггу, почали використовувати собак. З штенси-фжащею розвитку мисливства постають питання правового регулювання ви-користання мисливсько1 собаки на полюванш та питання вщстршу бродячих собак, що перебувають без нагляду.
Проведення юторюграф1чного анал1зу окреслило коло науковщв, що дослщжували цю тематику. До ща групи належать Рожинський, Шехтель, Павлжовський, Рейман, Горсю, Куровсю, Лобось, Калусью, Кравчинсью, Чацю, Гейншторф, Хелд, Слотвинський, як здебшьшого публжували матерь
1 Наук. керiвник: доц. 1.О. Дробот, д-р наук держуправлшня
