CC BY
238
3) образна адаптивна гнучшсть — здатшсть змшити форму стимулу таким чином, щоб побачити в ньому нов1 ознаки i можливосп для використання;
4) семантична спонтанна гнучшсть — здатшсть продукувати р1зноман1тн1 вде! в нерегламентованш ситуацп. Загальний штелект не включаеться у структуру креативность
Дж. Гауен розглядае креатившсть у зв'язку 1з проблемою обдарування дией. З цих позицш автор не тшьки дае визначення креативности але й вид1ляе И критери, як1 важлив1 для нашого наукового досл1дження. Вш вважае, що одшею 1з сфер обдарування е креатившсть. Такий школяр надзвичайно допитливий; здатний повшстю занурюватися у знания, роботу, що його щкавлять; демонструе високий енергетичний р1вень (високу продуктившсть чи штерес до багатьох р1зноман1тних речей); часто все робить по-своему (незалежний); винахвдливий у використанш матер1ал1в та вдей; часто висловлюе багато р1зних м1ркувань з приводу конкретно! ситуацц; здатний по-р1зному шдшти до виршення проблеми чи використання матер1ал1в; здатний продукувати орипнальш 1де! чи знаходити оригшальний результат.
Таким чином, проведений нашому науковому поввдомленш анал1з поглядш р1зних дослвдниюв на проблему творчосп, творчих зд1бностей, креативносп п1дв1в нас до таких висновшв. Поняття креатившсть — це здатшсть до творчосп. У нашому випадку творчють сприймаеться як широке поняття, з позици особиспсного шдходу, який дозволяе трактувати творчють як явище, що розвиваеться, а разом 1з ним розвиваеться i креатившсть.
Анал1з в^гоняно! та заруб1жно! психолого-педагопчно! лиератури дозволив нам видшити наступнi критери креативность
1) орипнальшсть, яка проявляеться у здатносп запропонувати новий замисел для будь-яко! дiяльностi;
2) швидк1сть — здатшсть швидко адаптуватися у важкш ситуацп;
3) гнучк1сть — здатшсть запропонувати нове використання для ведомого об'екта;
4) варiативнiсть — умшня запропонувати рiзноманiтнi вде! в тш чи iншiй ситуацп.
Проведений науковий пошук вказуе на велику увагу до проблеми творчих здiбностей.
Вважаеться, що чим рашше будуть виявлятися та розвиватися творчi здiбностi, тим бшьша «ввддача» буде в майбутньому для суспiльства. Тому проблема творчосп та розвитку творчих здiбностей у дтгей е надзвичайно актуальною у наш час.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей. — М.: Академия, — 2002. — С. 62
2. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови / уклад. i гол. ред.
3. Бусел В. Т. — К., 1ртнь, ВТФ «Перун», — 2005. — 1728 с.
4. Выготский Л. С. Избранные психологические исследования. — М. — 1991.
5. Грузенберг С. О. Психология творчества. — М. — 1960. — С. 60.
6. Краткий психологический словарь. Дьяченко М. Л., Кандыбович Л. А. — Мн.: Хэлтон, 1998. — С. 282.
7. Одаренные дети: пер. с англ. / общ. ред. Бурменской и Слуцкого. — М., 1991.
8. Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика. — М.: Педагогика, 1976.
9. Пономарев Я. А. Психология творческого мышления. — М., 1960. — С. 9-15.
10. Роменець В. А. Психолопя творчость Навч. Поибник. 2-ге вид., доп. — К.: Либвдь, 2001. — 288 с.
11. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. — М., 1973. — С. 121.
12. Тойнби А. Постижение истории. М.: Мысль, 1991. — 122 с.
13. Философский словарь / под. ред. И. Т. Фролова. — 4-е изд. — М.: Политиздат, 1981.— 445 с.
Оксана ТИНКАЛЮК
ДЕФШЩИ ПОНЯТЬ «КОМПЕТЕНТШСТЬ» I «КОМПЕТЕНЦШ У ПЕДАГОГ1ЧН1Й НАУЦ1
На пiдставi аналiзу психолого-педагогiчних джерел з'ясовано суттсть понять «компетенттсть», «компетенцп», «тшомовна компетенттсть» та «тшомовт компетенцИ» Визначено шляхи формування тшомовних компетенцш майбуттх еканамiстiв. Експериментально тдтверджено доц^ьтсть впровадження цих компетенцш у процеЫ вивчення студентами англшсько! мови.
У свiтлi приеднання Укра!ни до Болонського процесу значних змш потребуе органiзацiя процесу навчання у вищш школi. З огляду на це освиа для нинiшнiх випускниюв ВНЗ не може ототожнюватися лише з отриманням знань, виробленням умшь i навичок. Вона мае сприяти формуванню компетентного фах1вця, конкурентоспроможного на ринку пращ, здатного адаптуватися до змш, вшьно володiти професiею та орiентуватися в сумiжних галузях дiяльностi, готового до постiйного професiйного зростання, сощально! i професшно! мобiльностi.
Тому модершзащя сучасно! вищо! освiти насамперед пов'язана iз впровадженням компетентнiсного тдходу у навчальний процес, згiдно з яким результати навчально! дiяльностi студенпв оцiнюють комплексно — на основi знань, умiнь, навичок та компетенцш.
Аналiз праць за темою дослщження засвiдчуе, що рiзнi аспекти проблеми компетентност в Украíнi висвiтлювали: В. Баркаа (формування професшно! компетентност у майбуттх учителш iноземних мов); I. Гушлевська (поняття компетентност у втизнянш i зарубiжнiй педагогiцi); I. Заюр'янова (формування соцюкультурно! компетентност у майбуттх вчителш iноземноí мови в процеа професшно! п1дготовки); В. Калiнiн (формування профеайно! компетентност майбутнього вчителя шоземно! мови засобами далогу культур); О. Локшина (розвиток компетентнiсного п1дходу в освт европейського Союзу); О. Овчарук (новi орiентири освiтнiх iнновацiй в Укра!т у контекст компетентнiсного тдходу до формування змюту школьно! осв™); О. Пометун (компетентнiсний п1дх1д — найважливший орiентир розвитку сучасно! освии) й iн.
Рiзнi аспекти проблеми формування компетентностей i компетенцш, реатзаци компетентнiсного п1дходу в освiтi грунтовно дослiджували зарубiжнi науковцi: А. Бермус (проблеми та перспективи реалiзацií компетенттсного п1дходу в освiтi); Е. Зеер (модершзащя професшно! освiти: компетентнiсний тдхвд); I. Зимня (ключовi компетенцií як нова парадигма результатш сучасно! освии); Г. Кулешова (компетенттсний п1дх1д у профшьному навчаннi); Л. Петровська (компетенттсть у спiлкуваннi); Дж. Равен (компетентшсть у сучасному суспiльствi: виявлення, розвиток i реалiзацiя); Г. Селевко (компетентносп та !хня класифiкацiя); А. Хуторський (ключовi компетенцií та освiтнi стандарти; технологiя проектування ключових i предметних компетенцш); С. Шишов, В. Кальней (школа: монiторинг якостi освiти); Ф. Ялалов (дiяльнiсно-компетентнiсний пiдхiд до практико-зорiентовано! освiти) тощо.
Аналiз цих та шших дослiджень засвiдчуе, що ключовi поняття нашого наукового пошуку у психолого-педагопчнш лiтературi не мають однозначного трактування. Обгрунтування категорiальноí сутностi ключових понять за темою до^дження актуалiзуе потребу з'ясування наукових пiдходiв до !хньо! дефiнiцií.
Отож, метою статп е з'ясування пiдходiв до дефшщп ключових понять дослiдження — «компетентшсть» i «компетенцií».
Проведене нами дослвдження засвiдчуе, що до питання тлумачення сутност1 вказаних понять бiльшiсть вчених п1дходять на засадах рiзних методолопчних п1дход1в (системного, дiяльнiсного, особист1сно орiентованого тощо). Зазначимо, що в сучасних досл1дженнях широко впроваджуеться компетентнiсний шдхщ. Дослiдники розглядають цей методологiчний тдхвд як прiоритетну спрямованiсть на цш-вектори освiти (навчання, учiння, самовизначення, самоактуалiзацiя, соцiалiзацiя i розвиток iндивiдуальностi). 1нструментальними засобами досягнення цих ц1лей е принципово новi освiтнi конструкти: компетентносп, компетенцЦ i метапрофесiйнi якост1 [4, 5].
У становленш компетенттсного тдходу в освт вчет умовно визначають так1 етапи:
- перший (1960-1970 рр.), що характеризуеться введенням у науковий апарат категорi! «компетенця» та спробами розмежувати поняття «компетенця» i «компетентнiсть» (у цей перюд в русл1 трансформац1йно! граматики i теорií навчання мов розпочинаються до^дження рiзних вид1в мовно! компетенцИ', зокрема, Д. Хаймс вперше вводить поняття «комуткативна компетентнiсть»);
- другий (1970-1990 рр.), який вiдзначаеться використанням категорш «компетенцiя» i «компетентнiсть» у теорп та практиц1 навчання мови (особливо iноземноí), визначеннi професiоналiзму в управлшт, керiвництвi, менеджмент1, навчаннi сп1лкуванню, розробленням змiсту поняття «соцiальнi компетенцi!», «сощальш компетентност1» (зауважимо, що визначальними в цей перюд були пращ Дж. Равена «Компетенттсть в сучасному сустльстм», Н. Кузьмшо! «Професiоналiзм особи викладача i майстра виробничого навчання», Л. Петровсько! «Компетентнiсть у спiлкуваннi» й ш.);
- третш (розпочався з 1990 р.) характерний тим, що дослiдження компетентност як науково!' категорп було застосоване до освiти [5].
У цьому контексп зазначимо, що, починаючи з 1990 року, професшна компетентшсть стае об'ектом всебiчного аналiзу як боку науковцiв, так i рiзних освiтнiх органiзацiй (зокрема: ЮНЕСКО, 1996р.; Рада европи, 1996р.; Оргашзащя економiчного спiвробiтництва та розвитку, 1997-2003р.; европейська комiсiя у сшвпращ з Iнформацiйною мережею з освии в европi (EURYDICE), 2002 р. та ш.).
Зауважимо, що вперше поняття «компетенщя» було вжите у США в 1960-i роки в контексп дiяльнiсного навчання (performance-based education) i передбачало шдготовку спецiалiстiв, здатних конкурувати на ринку працi. Спочатку компетенцп учнiв розглядалися як прост практичнi навички, що формувалися в результат автоматизаци знань, пiзнiше ж компетенцп перетворилися в одиницi навчально!' програми.
Хоча поняття «компетенцiя» широко використовувалося й рашше в бiзнесi, в побутi i лiтературi, ниш немае однозначного шдходу щодо його тлумачення. Однi дослiдники визначають компетенщю як готовнiсть спецiалiста застосовувати на практищ отриманнi знания, iншi — як здатшсть вирiшувати проблеми. Але бшьштсть дослiдникiв погоджуються з думкою, що компетенщя ближча до розумшня «знаю, як», нiж до «знаю, що». Така ж неоднозначнiсть простежуеться у тлумаченнi другого ключового поняття нашого дослiджения.
Пiдходи до трактування сутностi понять «компетентнiсть» i «компетенщя» можна подати у виглядi тако! порiвияльноl таблицi (табл. 1):
Таблиця 1
Джерело Трактування понять
Компетентшсть Компетенщя
1 2 3
Журавлев П. В., Карташов С. А., Маусов Н. К., Одегов Ю. Г. Персонал. Словарь понятий и определений стутнь вираження властивого людииi професiйиого досвщу в межах компетенцп конкретно! посади; глибоке, досконале знання свое! справи, суп виконувано! роботи, способiв i засобiв досягнення иамiчеиих цiлей, а також вщповщних умiиь i навичок; сукупиiсть знань, що дозволяють судити про що-небудь зi знанням справи... не тшьки i не стшьки иаявиiсть i значний обсяг знань i досвiду, скiльки вмiиь !х актуалiзувати в потрiбиий час i використовувати в процесi реалiзацi! сво!х службових фуикцiй [3, 31]
Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник результативно^яльшсна характеристика освiти, иижиiй порiг компетентносп е рiвием дiяльиостi, не обхщ-ним i достатиiм для мшмально! устшносп в одержаииi результату [7, 254] галузь знання чи практика, в якш компетентна особа володiе Грунтов-ними, точними знаннями i досвiдом практично! дiяльностi [7, 254]
Професшна освгга: Словник: Навч. поибник / За ред. Н. Г. Ничкало сукупшсть знань i вмiиь, необхщних для ефективно! професшно! дiяльиостi: вмшня аиалiзувати, передбачати иаслiдки професшно! дiяльностi, використовувати iиформацiю [12, 149]
Словник шшомовних ^в / Пщ ред. О. С. Мельничука пошформовашсть, обiзиаиiсть, авторитет-иiсть (вщ лат. competens — належний, досвiдчеиий) [14, 431] коло питань, в яких особа мае знання, досвiд (вщ. лат. competentia — належ-иiсть за правом [14, 431]
Зеер Э. Ф., Павлова А. М., Сыманюк Э. Э. сукупшсть знань, умшь, досвщу, що вiдображаються в теоретико-прикладиiй тдготовленосп до иньо! реалiзацi! в загальна здатиiсть, яка проявляеться i формуе-ться в дiяльиостi, Грун-туеться
Модернизация профессионального образования: компе-теитиостиый подход: Учеб. пособие. дiяльностi на рiвиi функфонально! грамотносп [4, 51] на знаннях, цшностях, здiбиостях i дозволяе людииi налагодити зв'язок мiж знанням i ситуацiею, виявити процедуру (систему дш) для успiшиого ви-рiшеиия проблеми [4, 53]
Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата современного образования внутршш, потеицiйиi, приховаиi психологiчиi но-воутворення: знання, уяв-лення, програми (алгори-тми) дш, систем цiииостей i вiдиошеиь, якi виявляю-ться в компетентностях [5]
Зимняя И. А. Общая культура и социально- профессиональная компетентность человека заснований на знаннях, iителектуальио й особистiсио зумовлений досвщ соцiальио професшно! життедiяльиостi людини. Його основою е знання, умшня, навички, досвiд, цiииостi i схильиостi особистосп до сощально-професшно! дiяльиостi [6]
Пометун О. I. Компетентшсний шдхщ - найважли-вiший орiеитир розвитку сучасно! освгги спещальним шляхом структуроваиi набори знань, умшь, навичок i ставлень, що набуваються у процесi навчання [10, 66]
Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация специфiчна здiбиiсть ефективного виконання конкретних дiй у предметиiй галузi, включаючи вузькi предметиi знання, особливi предметш навички, способи мислення, розумiиия вщповщальносп за сво! ди [13, 253 ]
Хуторской А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты володшня людиною вiдповiдиою компетеицiею, що включае його особисте ставлення до не! i предмета дiяльиостi [15] сукупиiсть взаемопов'я-заних якостей особистосп (знань, вмiиь, навичок, способiв дiяльиостi), що ставляться стосовно певного кола предметiв i процесiв i иеобхiдиi для яюсно! продуктивно! дiяльностi щодо них [15]
Шишов С. Е., Кальней В. А. Школа: мониторинг качества образования здатиiсть (умшня) дiяти на осиовi набутих ушверсаль-них знань, яка передбачае досвщ самостшшэ! дiяль-иостi на основi ушверсаль-них знань [17, 73-94]
Зазначимо, що дослвдники не лише розмежовують поняття «компетенщя» i «компетентшсть», а й виокремлюють !х. Розглянемо деяю пiдходи.
Так, у 1996 р. в доповвд Мiжнародноl комки з освии для XXI ст. «Освиа. Прихований скарб» Ж. Делор актуалiзував чотири глобальнi компетентност для сучасно! освiти: навчитися жити разом; навчитися здобувати знання; навчитися працювати; навчитися жити [2].
Органiзацiя економiчного сшвробиництва i розвитку визначила три категори ключових компетентностей: автономна дiя; штерактивне використання засобiв; вмiния функцiонувати в сощально гетерогенних групах [8, 18].
Млжнародна комгая Ради европи також визначае перелш ключових компетентностей i подае визначення поияття «компетентность»: це загальш або ключовi умiния, базовi умшня, фундаментальш шляхи навчания, ключовi квалiфiкацil, кроснавчальнi умiния або навички, ключовi уявления, опори або опорнi знания. На думку експерпв Ради европи, поняття компетентностi передбачае спроможиiсть особистосп сприймати i вiдповiдати на шдивщуальш та соцiальнi потреби i включае комплекс вiдношень, цiнностей, знань, навичок. За результатами звiту, представленого на засвдання Ради европи в Стокгольм^ робоча група експертiв акцентувала на тому, що ключовi компетентностi для навчання впродовж життя мають включати так1 головнi галузi ключових компетентностей у навчанш:
• фундаментальнi навички рахування i письма;
• базовi компетентностi в галузi математики, природничих наук i технологiй;
• шоземт мови;
• 1КТ-навички та використання технологш;
• вмiния навчатися;
• сощальт навички;
• пiдприемницькi навички;
• загальна культура [9, 19].
Зазначимо, що важливого значения експерти надали шоземним мовам та 1КТ, виокремивши !х як двi ключовi компетентностi, що потребують посилено! уваги та
застосування особливих заходiв.
Дослвдники проблеми формувания компетентностi виокремлюють !х також за рiзними ознаками. Так, I. Зимня визначила три групи ключових компетентностей, в межах яких розрiзняють 10 видiв компетенцш [5]. Подаемо !х у виглядi тако! узагальнено! таблицi (табл. 3):
Таблиця 2
Види компетентностей Види компетенцiй
Компетентность що вщносять до людини як особистосп, суб'екта дiяльностi спiлкування • компетенцп збереження здоров'я; • компетенцп цшнюно-смислово! орiентацil в Свiтi; • компетенцп штеграцп; • компетенцil громадянства; • компетенцil самовдосконалення
Компетентностi, що вщносять до соцiальноl взаемодil людини i соцiальноl сфери • компетенцп сощально! взаемодil; • компетенцil в спшкуванш
Компетентностi, що стосуються дiяльностi людини • компетенцiя пiзнавальноl дiяльностi; • компетенцil дiяльностi; • компетенцп шформацшних технологiй
А. Хуторський, враховуючи подш змiсту освiти на метапредметну (для всiх предметiв), мiжпредметну (для освптах галузей) i предметну (для кожного навчального предмета), запропонував трирiвневу iерархiю компетенцiй:
• ключовi компетенцп, що вiдносяться до метапредметного змюту освiти;
• загальнопредметнi компетенцii, що ввдносяться до певних навчальних предмепв;
• предметнi компетенцii, що формуються в рамках окремих навчальних предмепв [15]. Аналiз цього пiдходу засвiдчуе, що перелiк ключових освiтнiх компетенцш визначаеться
на засадах цшьового компоненту загально! освiти, структурного уявления сощального досвiду та досвiду особистостi i видiв дiяльностi учия. До ключових освптах компетенцiй учений вiдносить: цшшсно-смислов^ загальнокультурнi, навчально-пiзнавальнi, iнформацiйнi, комунiкативнi, соцiально-трудовi та компетенцii самовдосконаления особистостi.
У структурi ключових компетентностей С. Шишов i В. Кальней виокремлюють:
• компетентшсть у сферi самостшно! тзнавально! дiяльностi;
• компетентнiсть у сферi громадсько-суспiльноi дiяльностi;
• компетентшсть у сферi соцiально-трудовоí дiяльностi;
• компетентнiсть у побутовiй сферц
• компетентнiсть у сферi культурно-дозвшево! дiяльностi [17, 73-94].
Дж. Равен називае 39 видiв компетентностей, серед них:
• тенденщя до бшьш чiткого розумiння цiнностей та установок щодо конкретно! мети;
• тенденщя контролювати свою дiяльнiсть;
• залучення емоцiй у процес дiяльностi;
• готовшсть i здатнiсть навчатися самостшно;
• пошук та використання зворотного зв'язку;
• адаптивнiсть — ввдсутшсть почуття безпорадностц
• схильнiсть до розмiрковування про майбутне - звичка абстрагуватися;
• увага до проблем, пов'язаних з досягненням поставлених щлей;
• дослiдження навколишнього середовища для з'ясування можливостей i ресурсiв (матерiальних i людських);
• готовнiсть займатися оргашзацшним i суспiльним плануванням;
• здатшсть приймати рiшення;
• здатшсть сшвпрацювати заради досягнення мети [13, 281-296].
Анатз розглянутих джерел засвiдчуе, що компетентнiсть е iнтегрованим поняттям. Вона визначае рiвень професiоналiзму особистосп, а досягнення компетентностi вiдбуваеться через здобуття фахiвцем необхiдних компетенцiй, що становлять мету його професшно! дiяльностi.
Ми погоджуемося з думкою вчених, як1 пiд компетентнiстю людини розумшть спещальним шляхом структурованi набори знань, умiнь, навичок i ставлень, що набуваються у процесi навчання, а компетенцц визначають як коло повноважень яко!-небудь органiзацií, установи чи особи. Щодо питання диференщащ! понять «компетенця» i «компетентнiсть» в аспект вищо! освiти, слушним, на нашу думку, е шдхвд дослвдниюв, як1 вважають, що компетенщя становить потенщал випускника ВНЗ, а компетентнiсть е актуальним проявом компетенщ! в даяльност!
Зазначимо, що реформування iншомовноí освiти в Укра!ш е невiд'емною складовою процесу оновлення освiтньоí системи. Цi змши супроводжуються створенням нових освiтнiх стандарпв, оновленням навчальних програм, пiдручникiв, оргашзацп навчального процесу.
Формування професiйно спрямовано! iншомовноí компетентностi фахiвцiв економiчних спещальностей е однiею з головних складових сучасно! вищо! технiчноí освiти. Рiвень володiння професiйно спрямованою iноземною мовою майбутшми фахiвцями економiчних спецiальностей значною мiрою впливае на конкурентоспроможнiсть укра!нських промислових структур i фахiвцiв на мiжнародному ринку [11, 1].
1ншомовна професiйно спрямована комунiкативна компетентнiсть (за А. Андрiенко) — це здатшсть випускника техшчного ВНЗ здiйснювати мiжкультурне професiйно спрямоване спiлкування; взаемодiяти з нолями iншоí культури, враховуючи нащональш цiнностi, норми та уявлення; створювати позитивний настрiй спiлкування для комушканпв; вибирати комунiкативно цiлеспрямованi способи вербально! та невербально! поведiнки на основi знань про науку i культуру шших народiв на засадах полшогу культур; зберiгати нацiональну самоiдентифiкацiю в умовах мiжнародноí iнтеграцií i мобшьносп [1, 16].
М. Прадавлянний до складових професшно спрямовано! шшомовно! комушкативно! компетентностi майбутнiх фахiвцiв економiчних спещальностей ввдносить так1 компетенцi!: лексична, граматична, семантична, фонологiчна, орфоепiчна, орфографiчна, сощолшгвютична, дискурсивна, функцiональна [11, 5].
До ефективних шляхiв формування iншомовноí компетентносп майбутнiх економiстiв ми вiдносимо наступш:
— створення навчальних посiбникiв, побудованих на засадах професшно! спрямованосл навчання студенпв iноземноí мови;
— впровадження у навчальний процес сучасних педагопчних технологiй (iгровоí, комп'ютерно!, проблемно! тощо);
— розроблення завдань тестового контролю знань для змютових модулiв вiдповiдно до вимог КМСОНП та ш.
У межах дослвдження з метою тдвищення р1вня шшомовно! комушкативно! компетентноси майбутнiх економiстiв нами укладено навчальний посiбник «The World of Economics», розроблено тестовi завдання для модульного контролю знань, змодельовано дiловi ir-ри тощо. Про ефективнiсть такого тдходу до формування iншомовноi професшно спрямовано! комунiкативноi компетентноси сввдчить проведений педагопчний експеримент. Ним було охоплено 97 студенпв I курсу економiчного факультету Льв1вського нацюнального унiверситету iменi 1вана Франка, як1 входили до експериментальних груп (Е-1, Е-2, Е-3) i контрольних (К-1, К-2, К-3).
Студенти експериментальних груп вивчали теми «Macroeconomics» («Макроекономша»), «Banking Systems» («Баншвсьш системи»), «Supply and Demand» («Попит i пропозищя»), «Accounting and its categories» («Бухгалтерський облiк i його категорii») за навчальним посiбником «The World of Economics». Зазначимо, що в цьому посiбнику, крiм традицшних завдань, до кожного заняття розроблеш проекти для самостiйного виконання з комп'ютерною тдтримкою та використанням шформаци за адресами провiдних навчальних порталiв в Iнтернетi. Навчальний матерiал для текспв взято з оригiнальноi англомовно! лiтератури й 1нтернету. Студенти контрольних груп навчалися за традицшною методикою.
Результати тестового контролю за змютовим модулем № 1, проведеного в групах I курсу, наводимо нижче (табл. 3, рисунок). Отримаш даш засвiдчують, що показники успiшностi студенпв експериментальних i контрольних груп суттево вiдрiзняються. Оволодiння змiстовим компонентом зазначених тем, лексичний запас i знания граматики у студентiв експериментальних груп е значно вищим, нiж у студенпв контрольних груп. Зазначимо, що 91,2% студенпв експериментальних групи виконали завдання тестового контролю на «ввдмшно» та «добре». У контрольних групах цей результат становив 77%.
Таблиця 3
Показники Експериментальш групи Контрольш групи
Е-1 Е-2 Е-3 К-1 К-2 К-3
Кшькють студенпв 17 17 18 17 15 13
Оцшка 6 балiв 1 1
7 балiв 2 1
8 балiв 1 1 1 1 1 1
9 балiв 1 1 1 4 1 1
10 балiв 1 1 2 6
11 балiв 2 1 2 2 1 2
12 балiв 2 2 4 2 2 5
13 балiв 3 3 2 1 1 1
14 балiв 3 5 2
15 балiв 4 4 5 2 3 1
Середиiй бал 12,6 13,0 12,56 10,18 11,33 10,77
Отримаш результати тдтверджують ефектившсть розроблено! нами експериментально! методики. Навчання студентiв за посiбником «The World of Economics», впровадження iгрових
технологш на заняттях з шоземно! мови, комп'ютерна пiдтримка навчального процесу îctotho впливають на мотивацш майбутнiх економiстiв до iншомовного стлкування. Традицiйнi способи органiзацiï навчання не достатньо ввдповвдають вимогам до тдготовки висококвалiфiкованих фахiвцiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андриенко А. С. Развитие иноязычной профессиональной коммуникативной компетентности студентов технического вуза (на основе кредитно-модульной технологии обучения): Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — Ростов-на-Дону, 2007. — 26 с.
2. Делор Ж. Образование: сокрытое сокровище. — М., UNESCO, 1996.
3. Журавлев П. В., Карташов С. А., Маусов Н. К., Одегов Ю. Г. Персонал. Словарь понятий и определений. — М.: Экзамен, 1999.
4. Зеер Э. Ф., Павлова А. М., Сыманюк Э. Э. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход: Учеб. пособие. — М., 2005. — 215 с.
5. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата современного образования // Интернет-журнал «Эйдос». — 2006. — 5 мая [Електронний ресурс] http://www.eidos.ru/journal/2006/ 0505.htm
6. Зимняя И. А. Общая культура и социально-профессиональная компетентность человека // Интернет-журнал «Эйдос». — 2006. — 4 мая [Електронний ресурс] http://www.eidos.ru/journal/2006/0504.htm
7. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. — М.: Наука, 1975.
8. Локшина О. Розвиток компетентшсного тдходу в освт европейського Союзу // Шлях освгти. — 2007. — № 1. — C. 16-20.
9. Овчарук О. Новi орiентири освгтшх шновацш в Украш у контексп компетентшсного тдходу до формування змкту шкшьжи освгти // Вюник програм шкшьних обмшв. — 2004. — № 22. [Електронний ресурс] http://visnyk.iatp.org.ua/visnyk/issue_article.
10. Пометун О. I. Компетентшсний тдхвд - найважливший орiентир розвитку сучасноï освгти // Вкник програм шкшьних обмшв. — 2005. — № 1. — C. 65-69.
11. Прадiвлянний М. Г. Формування професшно спрямованоï iншомовноï компетентносл фахiвцiв техтчних та економiчних спецiальностей засобами сучасних iнформацiйних технологiй: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: — Вшниця, 2006. — 20 с.
12. Професшна освпа Словник: Навч. поибник / За ред. Н. Г. Ничкало. — К.: Вища школа, 2000.
13. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация. — М., 2002.
14. Словник шшомовних слгв / За ред. О. С.Мельничука. — К., 1985.
15. Хуторской А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты // Интернет-журнал «Эйдос». — 2002. — 23 апреля. [Електронний ресурс] http:// www.eidos.ru/journal/2002/0423.htm
16. Хуторской А. В. Технология проектирования ключевых и предметных компетенций // Интернет-журнал «Эйдос». — 2005. — 12 декабря. [Електронний ресурс] http://www.eidos.ru/journal/2005/1212.htm
17. Шишов С. Е., Кальней В. А. Школа: мониторинг качества образования. — М.: Педагогическое общество России, 2000.
18. Яременко В., Слшушко О. Новий словник украшсь^ мови. — К.: Акошт, 2000.
19. Key Competences for Lifelong Learning. A European Reference Framework. — Brussels: European Commission, 2005. [Електронний ресурс] http://ec.europa.eu/education/policies/
2010/docbasicframe .pdf
Алла ЯХНО
Д1АГНОСТИКА МАТЕМАТИЧНИХ ЗД1БНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ ЯК КОМПОНЕНТИ ФАХОВИХ ЗД1БНОСТЕЙ
За сучасних умов швидкозмшносп процеив, що вщбуваються у суспшьстш, актуальним питаниям е тдготовка висококвалiфiкованих спещалтв, зокрема вчителiв математики, здiбностi i здатносп яких вiдповiдатимуть запитам сустльства.
Ознаками висококвалiфiкованого вчителя математики е належшсть йому високого рiвия фахових умшь, необхiдних для здiйснения педагогiчноï' дiяльностi. Рiвень сформованостi фахових умшь вчителя прямо залежить ввд його фахових здiбностей.
