CC BY
45
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcrneTy. Bionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2016. 24(2), 353-358.
doi:10.15421/011646
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК 581.9(477)
Стан збереження популяцш раритетних вид1в рослин в умовах антропогенно'1 трансформацп лучних CTeniB Пiвденного Опшля
I.I. Дмиграш-Вацеба
Прикарпатський нацюнальний утверситет шет Василя Стефаника, 1вано-Франювськ, Украта
Унаслщок деградацп природних осередюв рослинносп швидкими темпами вимирають популящ! раритетних видв рослин. Ргвень раритетного фгтс^зноманптя лучних стешв Пвденного Опшля найбшьшою мiрою залежить вiд площi дшянки, пасовищ-но! дигреси травостою та рiзномаmття еколого-ценотичних умов. Головнi загрози для раритетно! компоненти флори лучних стешв - скорочення площ та неконтрольоване випасання. Просторовi зв'язки мiж дшянками не здатнi сприяти щдтриманню стало! кшькосп раритетних видв. Анашiз видового складу раритетно! компоненти лучних стешв виявив, що дшянки з подiбним складом раритетних видв характеризуються близькими параметрами пшощi, ступеня дигресi! травостою та еколого-ценотичних умов. Просторове розмщення дшянок не забезпечуе подiбнiсть видового складу раритетно! компоненти флори. Раритетт види подiлиши на групи за !х приуроченiстю до дшянок певного розмiру та ступеня дигресй. Adonis vernalis L., Pulsatilla patens (L.) Mill., P. grandis Wender., Stipa capillata L., S. рennata L., Chamaecytisus blockianus (Pawl.) Klaskova тощо здатнi рости на невеликих дшян-ках будь-якого ргвня дигресi!. Лише у великих за площею лучних степах iз мшшальним ступенем дигресi! травостою виявляли Carlina onopordifolia Besser. ex Szafer., Kuecz. et Pawl., Adenophora liliifolia (L.) Ledeb. ex A. DC., Crambe tataria Sebeok, Euphorbia volhynica Besser ex Racib., Stipa tirsa Stev. та шш! Для уникнення подальшого зниження р1вня раритетного фiторiзноманiття необ-х1дно забезпечити збереження, а в багатьох випадках - i розширення пшощi лучно-степових д1лянок i регулящю пасквального на-вантаження.
Ключоа слова: лучт степи; Птвденне Оп1лля; популяц}!; раритетт види рослин
Conservation state of populations of rare plant species in highly transformed meadow steppes of Southern Opillya
I.I. Dmytrash-Vatseba
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
Degradation of natural habitats causes rapid extinction of rare plant populations. The diversity of rare plant species in the meadow steppes of Southern Opillya (W estern Ukraine) highly depends on patch area, pasture digression of vegetation and a variety of eco-coenotical conditions. The main threats for the rare components of the meadow steppe flora are reduction of habitat and overgrazing. Spatial connections between sites are unable to support a constant rare plant population. The analysis of the composition of rare plant meadow-steppe species composition indicated that habitats with similar rare species composition usually have similar parameters of area, stages of pasture digression and eco-coenotical conditions. Spatial connectivity of patches does not ensure species similarity of rare components of the flora. Rare plant species were grouped according to their preferences for habitat , area and condition. In small patches subject to any stage of pasture digression grow populations of Adonis vernalis L., Pulsatilla patens (L.) Mill., P. grandis Wender., Stipa capillata L., S. рennata L., Chamaecytisus blockianus (Pawl.) Klaskova etc. On the contrary, populations of other species (Carlina onopordifolia Besser. ex Szafer., Kuecz. et Pawl., Adenophora liliifolia (L.) Ledeb. ex A. DC., Crambe tataria Sebeok, Euphorbia volhynica Besser ex Racib., Stipa tirsa Stev. etc.) prefer large habitats, not changed by pasture digression. Prevention of reduction of rare species diversity requires preservation (also extension) of patch area and regulation of grazing intensity.
Keywords: meadow steppes; Southern Opillya; populations; rare plant species
npumpnamcbKuu HaijiownbHuu ynieepeumem iMeni BacunM Cmefatuurn, eyn. ranuijbm, 201, Ieano-®pauKiecbK, 76008, YKpaina Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Halytska Str., 201, Ivano-Frankivsk, 76008, Ukraine Tel.: +38-067-735-25-21. E-mail: [email protected]
Вступ
Антропогенна трансформаця природного середовища спричинюе загрозу зникнення багатьох рефуг1ум1в природно! рослинносп. У результат тотально! деградаци рослинного покриву природних екосистем рщюсш види зникають, типов1 стають рщюсними. Пюля втрати фггоценозами частини сво!х елеменпв вони стають враз-ливими до проникнення рудеральних та швазшних видав. Ц види можуть становити загрозу для аборигенних компонентов угруповання. 3i зникненням популяцш рари-тетних видав фггоценоз втрачае сво! властивосп, оск1льки рщюсш види - носи рщюсних функцш в угрупованш (Mouillot et al., 2013; Bobyliov et al., 2014). Тому необхвд-но встановити головш причини зникнення популяцш раритетних вид1в з1 складу рослинносп. Для збереження популяцш конкретних видав важливо враховувати ввдо-мосп про !х потреби до умов середовища.
Про давтсть, своервдшсть, багатство, а також про насичешсть ендемшами та релштами лучних степ1в Во-лино-Подалля у сво!х працях згадували Б.В. Заверуха (Zaveruha, 1985), Ю.Р. Шеляг-Сосонко (Shelyag-Sosonko, 1980), Ю.Р. Шеляг-Сосонко, В.В. Осичнюк та Т. А. Андрь енко (Sheliah-Sosonko et al., 1982), Г.С. Куковиця (Kuko-vitsa, 1976) та шшт Пвденне Оп1лля, розташоване на твденно-захвднш окра1ш Волино-Подальсько! плити, також вщзначаеться ушкальними лучно-степовими комплексами. Проте, у зв'язку з високим р1внем сшьсько-господарсько! освоеносп, у репош залишилися 1зольован1 фрагмента лучних стетв, приурочен переважно до схи-л1в пагорб1в швденно! експозици. Рослиншсть багатьох далянок зазнала повно! чи частково! деградацй' внасладок використання пагорб1в гад кар'ери, розорювання, надшрного випасання худоби, рекреаци, залюнення тощо. За таких умов в1дбулося зникнення багатьох популяцш раритетних видав рослин або зменшення !х чисельносп.
Мета ща статт - виявити причини зменшення р1вня раритетного ф1тор1зноман1ття лучних стетв, визначити шляхи збереження та вщновлення популяцш раритетних видав рослин.
MaTepia™ i методи дослiджень
Дослвдження проводили протягом 2009-2016 рр. на 46 далянках лучних степ1в Поденного Оп1лля, на тери-торй' Рогатинського, Галицького, Тисменицького та Тлу-мацького райотв 1вано-Франк1всько1 обласп, а також Монастирського району Терноп1лъсько1 обласп. За фло-ристичним зонуванням Волино-Подалля (Zaveruha, 1985), щдрайон Пвденне Оп1лля, розташоване в межах Отль-ського району Розтоцько-Отлъсько-Подалъського округу Любл^сько-Волино-Подальсько! щдпровшци Централь-ноевропейсько! провiнцii Свропейсько! обласп.
Для анал1зу раритетного фiторiзноманiття обрали 24 види рослин, включеш до офщшних охоронних пере-л1к1в: Червона книга Украши (Red Data Book of Ukraine, 2009), Червоний список Мiжнародного союзу охорони природи, Свропейський Червоний список тварин i рослин, Додаток I Резолюци 6 Бернсько! Конвенцй' та Дода-ток IV Директиви Ради £С 92/43/ЕЕС (Sobko, 2005;
Vinichenko, 2006). Назви видав рослин приймали за Чер-воною книгою Украши (Red Data Book of Ukraine, 2009) та зведенням С.Л. Мосяюна та М.М. Федорончука (Mosyakin and Fedoronchuk, 1999).
Площу лучно-степових дшянок i лшшну ввдстань мiж ними обчислювали за допомогою штернет-ресурсу Google Earth (www.google.com/earth/). 1зольованими вважали дшянки, розмщеш на вадсташ понад 1 км вщ найближчого лучного степу. Якщо ввдстань мтж далянками становила до 2 км, iмовiрнi просторов1 зв'язки мiж ними теж брали до уваги.
Стутнь пасовищно! дигресй' травостою визначали за видовим складом i станом трав'яного покриву (Sheliah-Sosonko et al., 1985). Видаляли три ступенi дигресй': I -слабка дигресiя травостою, II - помрна дигресiя, III -значна дигрет.
Для визначення рiзноманiття еколого-ценотичних умов ураховували експозицш схилiв (твденна, твденно-схщна, швденно-захвдна), наявтсть плакорних дiлянок та крутизну схилу, а також пов'язану з нею товщину грунту. Рiзноманiття еколого-ценотичних умов вимрювали за 6-бальною шкалою.
Статистичт обрахунки проводили за загальноприй-нятими методиками (Shmidt, 1984). Залежнiсть юлькосп популяцш раритетних видiв рослин на далянщ лучного степу вщ антропогенних i природних чинник1в визначали за допомогою коефщента кореляци Прсона (r) та коефiцiента детермшацп (d). Для середнiх арифметич-них значень i коефiцiента кореляци визначали стати-стичну похибку. Статистично достовiрнi вщмшносп мiж групами видiв обчислювали за допомогою коефщента Стьюдента (Sst).
Подабтсть видового складу раритетно! компонента флори лучних стешв обчислювали за допомогою коефь щента Сьоренсена (S). Фiтосозологiчну цiннiсть лучних стешв порiвнювали з урочищем Касова гора, яке прийня-ли за еталонну далянку. Подiбнiсть раритетного видового складу лучних стетв мгж собою та iз Касовою горою зоб-разили у виглядi дендриту, в цен^ якого розмiстили еталонну далянку, а iншi - на певнш вiдстанi ввд не!. Лучт степи з близькими рiвнями подабносп видового складу до Касово! гори ввдокремлювали кiлъцевою лiнiею, фор-муючи систему концентричних к1л (група А). Радаус кожного кола обернено пропорцшний до значення коефiцiента Сьоренсена. Якщо коефщент подiбностi (S) мiж Касовою горою та iншою далянкою був меншим за 0,5, цю дiлянку розмщували за межами групи А. Також до групи А не вщнесли дiлянки iз суттево вщмшним вщ усiх шших лучних стешв видовим складом (хоча коефщент подабносп з Касовою горою становив 0,550,59). Для спрощення рисунку ми не вщображали усi дшянки з коефiцiентом Сьоренсена, нижчими 0,50.
Вгам дшянок, як1 найбiлъше вг^зняються за рари-тетним видовим складом ввд еталонного лучного степу та мають однорщний склад раритетних видав, об'еднат у групи В та С.
Результата та ix обговорення
Внаслвдок iнвентаризацii популяцiй раритетних видiв рослин у лучних степах Пвденного Опiлля виявлено,
що в ypoчищi «Кacoвa ropa» (Талицький пpиpoдний нaцioнaльний rnp^ oкoлицi c. Бoвшiв Гaлицькoгo pañony) нaявнi популяцц вcix 24 видiв, oбpaниx для aнaлiзy. Це зyмoвленo тим, що Kacora ropa - oднa з нaйбiльшиx лyчнo-cтепoвиx дiлянoк Зaxiднoï Укpaïни (зaIaльнa плoщa -близько 260 Ta, плoщa дoбpе збеpежениx лyчнo-cтепoвиx фiтoценoзiв - близько 70 га). Зтачне piзнoмaнiття еколо-гo-ценoтичниx умов, пopiвнянo cлaбке пacквaльне xa pе-гyльoвaне pекpеaцiйне нaвaнтaження poблять ypoчище Кacoвa ropa цiнним y фiтocoзoлoriчнoмy poзyмiннi oœ-pедкoм пpиpoднoï pocлиннocxi.
Iншi дocлiдженi дiлянки мэють нижчий piвень pap^ тетного фixopiзнoмaнiтxя. Haйбaгaxшими нa papиxеxнi види виявилиcь ypoчищa Кaмiнь (Гaлицький НПП, ок. c. Межигipцi Гaлицькoro panoEy) xa Омлин (ок. c. Медyxa Гaлицькoro pano^) - по 16 видiв (66,7%), Ждим^ (ок. c. Узiнь Тюме^^кого paйoEy) - 15 видiв (62,5%), Велик! Голди (кoмплекcнa пaм'яткa ^^оди зaгaльнo-деpжaвнoro знaчення, ок. c. Лучинщ Poгaxинcькoro pan-ону) тa ninropoAnH (ок. c. Пдлужжя Тиcменицькoro paйoEy) - по 14 вид!в (58,3%). У шеcxи iншиx лучим cxепax виявлено по 10-11 видш (42-46%), у п'ятнaдцяxи урочищах - по 6-9 видш (25-38%), на восьми дшяиках -
по 3-5 вида (13-21%), m теми - по 2 види (8%), i га чoтиpьox - по одному виду (4%).
Видове бaгaтcтвo papm^^!' компонент флopи луч-ниx cтеmв кopелюe з площею дшянки (г = 0,72 ± 0,01; Р < 0,001), cтyпенем пacoвищнoï ди^еЙ!' тpaвocxoю (г = -0,61 i 0,09; Р < 0,001) тa piзнoмaиiттям еколого-ценoxичииx умов (г = 0,59 ± 0,10; Р < 0,001). Не виявлено cxaтиcxичиo дocxoвipнoï зaлежнocxi м!ж пpocxopoвoю близькютю дшянок, якa б cпpиялa обм!иу дiacпopaми м!ж дiлянкaми, xa кшькютю papиxеxниx вид!в. 3a допо-могою кoефiцieитa деxеpмiнaцü' вcxaиoвленo, що плoщa лучного cxепy визнaчae 51,7% бaгaтcтвa papиxеxниx вид!в pocлин, piвень пacoвищнoï дегpaдaцiï xpaвocxoю -37%, a piзнoмaиiття умов - 34%.
Як зaзнaчaюxь К. Пiеccенc з! cпiвaвxopaми (Piessens et al., 2004), бютопи з oднaкoвoю кiлькicxю вид!в не обов'язково мaтимyть под!бний видовий c^raA Тому ми пpoaиaлiзyвaли пoдiбнicxь papиxеxнoï cклaдoвoï флopи лyчиo-cxепoвиx дшяиок ПШвденного Отлля з ypoчищем Кacoвa ropa тa м!ж coбoю (pиc.). Щоб пoяcниxи oтpимaиi pезyльxaти, вpaxoвaиo тaкi чинники: !золящя дшяиок, ïx poзмip, cxyпiнь пacoвищнoï дигpеcü' тpaвo-стою та с ко ло го - цс нот ич н i умови.
í
i sM
Рис. Дендрит пoдiбнocтi видoвoгo складу раритeтнoï komiioiicim ii флoри лучних cтeпiв Пiвдeннoгo Oпiлля:
веpxне чиcлo - кiлькicxь papитетниx вид!в нa дшянщ; пеpше нижне чиcлo - плoщa дшянки; фуге нижне - cтyпiнь пacoвищнoï дпреих xpaвocxoю; cyцiльними лшями з'еднaнi дшянки, poзxaшoвaнi нa вiдcxaнi до 1 км одш вщ одно", пушт^ними - до 2 км
Зменшення cxyпеня пoдiбнocxi пpoaиaлiзoвaииx дшя-нок до етaлoннoгo лучного cxепy вiдoбpaжaе дегpaдaцiю бютопу чеpез cкopoчення площ! xa пocилення шшвищ-нoï дигpеcü'. Haближеними до Кacoвoï ropи зa видовим cклaдoм papитеxнoro фixopiзнoмaиixxя виявилжь дшяи-ки з мiиiмaльнoю дигpеciею xpaвocxoю (гpyпa А). Плoщa циx дшяиок вapiюе у шиpoкиx межax (3-66 гa), пpoxе бiльшicxь !з ниx мaюxь пopiвняиo велик! poзмipи (тaбл. 1).
Пеpевaжнa бiльшicxь дoбpе збеpежениx лyчииx cxепiв xapaкxеpизyетьcя типовим для Швденного Опшля cклaдoм papитетниx вида pocлин, под!бним до еxaлoннoï дшянки. Haпpиклaд, коефщент Сьopенcенa м!ж дiляикaми II кoлa кoливaетьcя в межax 0,733-0,968,
III кoлa - 0,727-0,818, IV Rona - 0,588-0,889. Ha деякж дoбpе збеpежениx дiляикax виявлений дещо ввдшиний нaбip papитетниx вид!в, що зумовлено cвoеpiднicxю еко-лoro-ценoxичииx умов.
Iмoвipнo, ypoчище Кacoвa ropa нaйбiльш нaближене до ^^одного (не видозмшеного людиною) ocеpедкy лyчиo-cxепoвoï pocлиннocxi. У мipy пocилення ampoTO-генного xиcкy papитеxне фixopiзнoмaиixxя лyчииx cxепiв ycе бшьше вiддaляетьcя ввд пеpвicнoro. Haйменш под!бт до еxaлoннoï дшяики лучи! cxепи гpyпи В тa С (xaбл. 1), яю xapaкxеpизyюxьcя II i III cтyпенем rnco-вищнoï дигpеcü' xa мaлoю площею (у випaдкy III cтyпеня дигpеcü' тpaвocxoю плoщa дшянки мoглa бути довод
великою - 7-9 га). Просroровi зв'язки м1ж длянками часто ввдграють вагому роль у тдаримант певного ршня фiторiзноманiття в системi однотипних угруповань, ком-пенсуючи нестачу площ1 е! а1., 2004). Проте
дослщжеш нами просторово пов'язанi лучш степи харак-теризуються подiбнiстю видового складу лише за умов близьких параметрш площi та ступеня пасовищно! дигреси. Якщо лучний степ значно вiдрiзняeться за вказа-ними характеристиками ввд суаднього, значення коефiцieнта Сьоренсена (0,133-0,400) вщображатиме саме вщмшносп названих характеристик.
Подабтсть видового складу iзольованих дiлянок iнколи надзвичайно висока (коефщент Сьоренсена сягае
0,968). Переважна бшьшють лучних степ1в (74%) зi значною однорвдшстю видового складу (коефiцieнт Сьоренсена перевищуе 0,800) розташованi на великш вiдстанi один ввд одного (20-45 км). Отже, для подiбностi видового складу раритепв, як i !х багатства, провщне значення мають площа лучного степу та стутнь пасовищно! дигреси травостою. Попри iзольова-тсть лучних степ1в, популяцii' раритетних видiв рослин Здатнi самостшно iснувати за умов вщповщносп бюто-п1в !х потребам. Це гадтверджуе гiпотезу К.П. Зульки зi спiвавторами (2и1ка е! а1., 2004), зпдно з якою вид ви-живе на iзольованш дшянщ, якщо 11 площа буде достат-ньо великою, щоб забезпечити жигтeздатнiсть популяцii.
Таблиця 1
Багатство раритетними видами, площа та ршень пасовищноГ дигресй' травостою лучних стешв Пiвдеммого Омiлля (n = 46)
Група № кола Коефгщент Сьоренсена Середня кшькють видв Середня площа Середнш ршень дигресй
А перше коло 1,0 24,0 ± 0,0 70,0 ± 0,0 1,0 ± 0,0
друге коло 0,737-0,800 15,0 ± 0,5 16,9 ± 4,7 1,0 ± 0,0
трете коло 0,629 11,0 ± 0,0 8,1 ± 1,0 1,0 ± 0,0
четверте коло 0,500-0,546 8,6 ± 0,2 9,3 ± 2,1 1,0 ± 0,0
Поза групами - 0,589-0,154 4,8 ± 0,5 5,5 ± 1,3 1,8 ± 0,2
В - 0,154 2,0 ± 0,0 6,8 ± 1,5 2,8 ± 0,3
С - 0,080 1,0 ± 0,0 2,2 ± 0,7 2,3 ± 0,3
Примтки: А, В, С - групи видш, перше - четверте кола - як на рисунку 1; у колонщ «коефщент Сьоренсена» наведено середт значення коефщента жадбносл м1ж дшянками певно! групи або кола та Касовою горою; «-» - ввдсутшсть подшу груп на кола.
Для проведення ефективних заход1в 3i збереження та вщновлення популяцiй раритетних видiв рослин необ-хвдно враховувати специфiчнi потреби кожного виду щодо «кшькосп та якосп» бiотопу (Hodgson et al., 2011). Аналiзуючи склад раритетних видiв дослвджених лучних степiв та враховуючи характеристики дiлянок, ми виявили, що окремi види часпше трапляються у бшь-
ших за площею та краще збережених урочищах, тодi як iншi не проявляють тако! вибiрковостi.
Середня площа дшянок, на яких зафiксованi популяци раритетних видiв, наведена у таблиц 2. М1ж чотирма групами вид1в, видiленими за значениями середньо! площi лучного степу, спостериаклься суттeвi вiдмiнностi за кшьюстю популяцш.
Таблиця 2
Групи раритетних ви^, видтет за середмьою млощею лучних стeмiв (n = 46)
Групи Ha3Ba Bugy Середня площа, га Кшькють популяци
А Adonis vernalis L. 9,6 44
Pulsatilla patens (L.) Mill. 11,3 27
Iris hungarica Waldst. et Kit. 12,2 26
Stipa pennata L. 12,4 22
Pulsatilla grandis Wender. 13,0 25
Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. 13,4 13
Stipa capillata L. 13,6 21
Echium russicum J.F. Gmel. 14,5 24
Chamaecytisus blockianus (Pawl.) Klaskova 14,9 23
В Carlina cirsioides Klokov 15,2 9
Trifolium rubens L. 15,9 15
Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova 16,4 7
Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) Klaskova 18,9 11
Rosa czackiana Besser. 19,2 9
Serratula lycopifolia (Vill.) A. Kern. 19,3 9
С Orchis militaris L. 20,2 4
Stipa pulcherrima C. Koch 21,0 6
Carlina onopordfolia Besser. ex Szafer., Kuecz. et Pawl. 25,5 4
Neotinea ustulata (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase 25,7 3
Gypsophila thyraica A. Krasnova 26,8 4
Adenophora lilifolia (L.) Ledeb. ex A. DC. 29,9 6
D Euphorbia volhynica Besser ex Racib. 38,2 2
Stipa tirsa Stev. 39,3 2
Crambe tataria Sebeök 45,2 2
Раритетт види, як1 трапляються пор1вняно часто, выявились менш вимогливими до площ1 делянки, тода як няйр1дк1снптт1 види ростуть лише у лучних степах великих розмiрiв. Рiвень корелящ! м1ж кшькютю популяц1й дослвджених видав i середньою площею лучних стешв становить 0,73 ± 0,15 (Р < 0,001). Тобто частота трапляння багатьох раритетних видав значною мiрою залежить вщ кшькосп достатньо великих за площею лучних стешв.
Види групи А довол1 часто трапляються на теригори Пвденного Отлля. Середня к1льк1сть популяцiй таких видав становить 25,0 ± 2,7. До групи В вщнесеш види, яю вщзначаються середньою частотою трапляння - ви-явлено 10,0 ± 1,1 популящй. До групи С належать види, яю трапляються зрщка - 4,5 ± 0,5 популящй. До групи Б вщнесли три види, виявлет лише на двох дшянках. Мгж усiма чотирма групами раритетних видiв рослин наявнi достовiрнi вщмшносп за к1льк1стю вщомих популяц1й.
МЫмальна площа лучних стешв, на яких ростуть популяцп переважно! бiльшостi видав категорш С та Б, становить понад 10 га. Лише 26% iз проаналiзованих лучних степiв Пвденного Опiлля мають таку площу, що пояснюе рiдкiснiсть цих вид1в. За умови скорочення площi дшянок, видам груп Б та С у першу чергу загро-жуватиме небезпека вимирання.
Достатня площа лучного степу може забезпечити лише потенщал для iснування в ньому популящй раритетних видав рослин. Однак деградащя травостою внаслщок
надмрного випасання, антропогенного навантаження, залс-нення чи заростання д1лянки унеможливлюе iснувaння багатьох популящй раритетних видав. Зокрема, м1ж сеpеднiм р1внем пасовищно! дигресй травостою, за якого виявляли той чи шший вид, i юльюстю популящй цього виду наявний статистично дoстoвipний кopеляцiйний зв'язок (r = 0,71 ± 0,15; Р < 0,001). Тобто з пдвищенням здатносп переносити випасання юльюсть популящй раритетних видав збшьшуеться.
Ми об'еднали раритетн види рослин у три групи за-лежно вщ !х здатносп переносити piзний ступшь пасовищно! дигресй (табл. 3).
Види, як1 можуть рости у лучних степах iз piзними ступенями дигресй травостою (середня кшьюсть популяцш - 25,2 ± 2,6), пoшиpенi втрич1 часпше, нж види, що ростуть лише на дшянках iз незначною дигpесieю (7,8 ± 1,5) та у 4,3 раза часпше, нж види, виявлет лише на дшянках iз мшмальною дигpесieю травостою (5,2 ± 1,1). Виявлено дoстoвipну вiдмiннiсть м1ж середньою юльюстю пoпуляцiй групи А та групами В i С. Отже, неконтрольований випас худоби спричинюе суттеве збщнення раритетного видового багатства, у першу чергу, за рахунок випадання зi складу травостою видiв групи С. У paзi продовження процесу дегpaдaцii вимирають пoпуляцii видiв групи В. Наприинщ зника-ють Adonis vernalis, Pulsatilla patens, Chamaecytisus blockianus.
Групи раритетних видiв рослин лучних стешв, видтет за здатшстю переносити певний ршень пасовищно! дигресй (n = 46)
Таблиця3
Групи Bngn Частка лучних стешв з р1в-нем пасовищно! дигресй I Частка лучних стегав з р1в-нем пасовищно! дигресй II Частка лучних степов з р1в-нем пасовищно! дигресй Ш Кльюсть популящй
Adonis vernalis 0,58 0,21 0,21 44
Chamaecytisus blockianus 0,87 0,04 0,09 23
Echium russicum 0,88 0,04 0,08 24
Irishungarica 0,85 0,11 0,04 26
А Pulsatilla patens 0,78 0,19 0,04 27
Pulsatilla grandis 0,92 0 0,08 25
Stipa capillata 0,71 0,19 0,10 21
Stipa pennata 0,77 0,18 0,05 22
Trifolium rubens 0,80 0,07 0,13 15
Chamaecytisus podolicus 0,86 0,14 0 7
Gymnadenia conopsea 0,92 0,08 0 13
В Gypsophila thyraica 0,75 0,25 0 4
Rosa czackiana 0,89 0,11 0 9
Stipa pulcherrima 0,67 0,33 0 6
Adenophora liliifolia 1,00 0 0 6
Carlina cirsioides 1,00 0 0 9
Carlina onopordifolia 1,00 0 0 4
Chamaecytisus paczoskii 1,00 0 0 11
С Crambe tataria 1,00 0 0 2
Euphorbia volhynica 1,00 0 0 2
Neotinea ustulata 1,00 0 0 3
Orchis militaris 1,00 0 0 4
Serratula lycopifolia 1,00 0 0 9
Stipa tirsa 1,00 0 0 2
Отримат результати свщчать про необхвдтсть роз-роблення та впровадження комплексу регулятивних заходав для збереження та вщтворення раритетного фiторiзноманiття лучних стеЩв Пвденного Отлля. Перш за все необхщно забезпечити охорону лучних стеЩв. Ниш лише 11 дшянок (24%) - об'екти природно-заповщного
фонду (Prykhodko and Parpan, 2000): п'ять урочищ належать до Галицького нацiонального природного парку, два об'екти - загальнодержавного значення, один - бота-нчний заказник мсцевого значення та три - ботатчт пам'ятки природи мсцевого значення; 35 дшянок не забезпечет охороною.
Важливий крок для збереження та вщтворення популяцш раритетних видiв рослин - збшьшення площi лучних степiв. Для цього необхвдно, перш за все, видали-ти заросп чагарникiв та лiсовi насадження з неабориген-них видiв, запобiгати подальшому заростанню лучних стетв чагарниками та деревами. У деяких випадках доцiльно збiльшити площу лучного степу за рахунок при-леглих дшянок, якi можна використовувати як сiножать або пасовище з регульованим режимом випасання.
Для лучних стетв, розташованих на розлогих схилах пагорбiв i плакорах, оптимальний - режим регульовано! заповщносп. Регламентований режим викошування травостою чи випасання худоби запобiгатиме заростанню дiлянок чагарниками.
У багатьох лучних степах необхвдно вщгворити популяцй' раритетних вид1в рослин шляхом перенесення дiаспор з iнших дшянок.
Висновки
Видове багатство раритетно! компоненти флори лучних стетв, перш за все, детермшуеться !х площею, сту-пенем пасовищно! дигресй' травостою та рiзноманiттям еколого-ценотичних умов. Просторова iзоляцiя лучних степ1в за умови достатньо велико! площi не впливае на кiлькiсть популяцiй раритетних вид1в рослин.
Раритетнi види рослин в умовах П1вденного Опiлля рiзним чином реагують на зменшення площi лучного степу чи щдвищення ступеня пасовищно! дигресй'. Ви-явлено групи видав, найчутлив^ до попршення назва-них характеристик бiотопу.
Отриманi результати дозволять розробити та запро-вадити конкретш комплекси заход1в для збереження та вщтворення раритетного фiторiзноманiття лучних стетв Пвденного Опiлля.
Кблюграф1чш посилання
Bobyliov, Y.P., Brygadyrenko, V.V., Bulakhov, V.L., Gaichen-ko, V.A., Gasso, V.Y., Didukh, Y.P., Ivashov, A.V., Kuche-riavyi, V.P., Maliovanyi, M.S., Mytsyk, L.P., Pakhomov, O.Y., Tsaryk, I.V., Shabanov, D.A., 2014. Ekologija [Ecology]. Folio, Kharkiv (in Ukrainian). Diduch, J.P. (ed.), 2009. Chervona knyha Ukrajiny. Roslynnyj svit [Red data book of Ukraine. Vegetable kingdom]. Glo-balconsalting, Kyiv (in Ukrainian). Hodgson, J.A., Moilanen, A., Wintle, B.A., Thomas, C.D., 2011. Habitat area, quality and connectivity: Striking the balance for efficient conservation. J. Appl. Ecol. 48, 148-152.
Kukovitsa, G.S., 1976. Stepnaya rastitelnost Opolya i ee ohrana [Steppe vegetation of Opillya and its conservation]. In: Ak-tualnyie voprosy sovremennoy botaniki. Naukova Dumka, Kiev (in Russian).
Mosyakin, S.L., Fedoronchuk, M.M., 1999. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv.
Mouillot, D., Bellwood, D.R., Baraloto, C., Chave, J., Galzin, R., Harmelin-Vivien, M., Kulbicki, M., Lavergne, S., La-vorel, S., Mouquet, N., Paine, C.E.T., Renaud, J., Thuiller, W., 2013. Rare species support vulnerable functions in high diversity ecosystems. PLoS Biol. 11(5), e1001569.
Piessens, K., Honnay, O., Nackaerts, K., Hermy, M., 2004. Plant species richness and composition of heathland relics in North-Western Belgium: Evidence for a rescue-effect? J. Biogeogr. 31, 1683-1692.
Prykhodko, M.M., Parpan, V.I. (eds.), 2000. Pryrodno-zapovidni terytorii ta obiekty Ivano-Frankivshchyny [Conservation territories and objects of Ivano-Frankivsk region]. Ivano-Frankivsk (in Ukrainian).
Sheliah-Sosonko, J.R., Andriienko, T.L., Osychniuk, V.V., Du-byna, D.V., 1985. Osnovnyie tendentsii antropogennyih iz-meneniy rastitelnosti Ukrainy [Main directions of antropo-genic changes in vegetation]. Botanicheskij Zhurnal 70(4), 451-463 (in Russian).
Sheliah-Sosonko, J.R., Osychniuk, V.V., Andriienko, T.L., 1982. Geografiya rastitelnogo pokrova Ukrainy [Geography of plant cover of Ukraine]. Naukova Dumka, Kiev (in Russian).
Shelyag-Sosonko, Y.R., 1980. Podolskaya vozvyishennost [Po-dillya sublitity]. In: Ohrana vazhneyshih botanicheskih ob-ektov Ukrainy, Belarusii, Moldavii. Naukova Dumka, Kiev (in Russian).
Shmidt, V.M., 1984. Matematicheskie metodyi v botanike [Mathematical methods in botany]. Leningrad Univ. Press, Leningrad (in Russian).
Sobko, V.H., 2005. Fitorarytety Ukrainy u svitovomu cher-vonomu spysku [Plant rare species in world red list]. Fito-sotsiotsentr, Kyiv (in Ukrainian).
Vinichenko, T.S., 2006. Roslyny Ukrainy pid okhoronoiu Bern-skoi konventsii [Plants of Ukraine under Bern Convention protection]. Khimdzhest, Kyiv (in Ukrainian).
Zaveruha, B.V., 1985. Flora Volyino-Podolii i ee genesis [Flora of Volyno-Podillya and its origin]. Naukova Dumka, Kiev (in Russian).
Zulka, K.P., Abensperg-Traun, M., Milasowszky, N., Bieringer, G., Gereben-Krenn, B.-A., Holzinger, W., Hölzler, G., Ra-bitsch, W., Reischütz, A., Querner, P., Sauberer, N., Schmitz-berger, I., Willner, W., Wrbka, T., Zechmeister, H., 2014. Species richness in dry grassland patches in eastern Austria: A multi-taxon study on the role of local, landscape and habitat quality variables. Agric. Ecosyst. Environ. 182, 25-36.
Hadiümna do редкоnегlí 08.09.2016
