CC BY
16
УДК 577.12:633.15
Федак В.В., астрант © ([email protected]) 1нститут сыъсъкого господарства Карпатсъкогорегюну НААН, с. ОброшиноПустомитгвсъкогор-нуЛъвгвсъкогобл.
СКЛАД НЕЕТЕРИФ1КОВАНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ ЗЕРНА КУКУРУДЗИ В ПЕРЮД ДОЗР1ВАННЯ КАЧАН1В
У зерш ттактног кукурудзи в перюд дозргвання канате за рахунок насичених / ненасичених жирных кислот поступово знижуетъся р1венъ неетерифжованих форм жирних кислот. Мтералъш нутр1енти (М60Р45К45), на вгдмгну в/д стимулятора росту (Зеастимулгну), у ва фази дозргвання качатв зменшуютъ вм1ст неетерифжованих форм насичених, мононенасичених I полтенасичених жирних кислот у зерш кукурудзи. Зм1ни концентрацИ неетерифжованих форм жирних кислот у зерш за дп азотно-фосфорно-калтних нутр1ент1в / стимулятора росту супроводжуютъся зростанням продуктивних ознакрослин кукурудзи.
Ключов1 слова: жирш кислоти, м1нералъш нутр1енти, регулятор росту рослин, зерно, кукурудза
Вступ. Ркт I розвиток рослинного оргашзму, а також його продуктившсть, детермшована значним числом чинниюв р1зного походження. Серед зовшшшх вплив1в, котр1 можуть визначати напрям та штенсившсть метабол1зму рослин, видшяють р1вень грунтового живлення та водозабезпечення рослин, штенсившсть сонячно! рад1ацп, вплив екзогенних ф1зюлопчно активних речовин, зокрема, регулятор1в росту рослин. Вплив останшх е визначальним для оптимального розвитку рослин у критичш перюди онтогенезу, у як1 вщбуваеться штенсивний рют зелено! маси, закладання та формування генеративних оргашв. Потрапляючи в рослину, вони вщразу включаються в об1г речовин, актив1зуючи бюх1м1чш процеси, що призводить, зокрема, до пщвищення стшкост1 рослин до хвороб I несприятливих умов середовища та зростання !х продуктивное^ [1, 3].
Р1зш форми жирних кислот виконують в рослинних оргашзмах цшу низку функцш, особливу увагу з яких придшяють 1х рол1 у процесах формування стшкост1 рослин до несприятливих умов середовища [7, 10]. Проте дослщжень, котр1 пояснюють змшу балансу р1зних форм жирних кислот у рослинному оргашзм1 за впливу екзогенних ф1зюлопчних речовин, а саме регулятор1в росту рослин, практично немае, тому дослщження мехашзм1в !х впливу на обмш жирних кислот у рослинах е актуальним.
Саме тому ми дослщжували динамку вм1сту неетерифжованих жирних кислот у зерш штактно! кукурудзи в перюд дозр1вання качашв за впливу азотно-фосфорно-калшних нутр1ент1в та регулятора росту рослин Зеастимулшу.
© Федак В.В., 2013
199
Матер1ал i методи. Дослщження проводили на cipnx лкових поверхнево оглеених грунтах. Попередником служив чорний пар. Площа облжових дшянок складала 25 м2, повторшсть дослщжень - трьохразова. На контрольну, I та II дослщш дшянки квадратно-гшздовим способом (50 см х 50 см) вишвали насшня кукурудзи середньостиглого сорту Збруч (ФАО 300-400) у розрахунку 63 тис. шт/га. Пщ час передпоавно! культивацп на I дослщну дшянку вносили мшеральш добрива у форм! штроамофоски з розрахунку N60P45K45, на И дослщнш дшянщ рослини на стади появи 7-8 листюв обробляли водним розчином регулятора росту Зеастимулшу згщно з рекомендациями виробника [8].
У фази молочно1, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв для лабораторних дослщжень вщбирали зразки зерна кукурудзи, у яких загальноприйнятим методом визначали вмют неетерифшованих форм жирних кислот [5, 9]. 3 основних продуктивних ознак зерново! врожайност! кукрудзи визначали кшькють качашв на стебл!, довжину одного качана та масу 1000 зерен [4].
Для визначення неетерифжованих форм жирних кислот лшщи екстрагували хлороформ-метанольною сум1шшю (2:1 за об'емом) з подальшим розчиненням у гексаш. До гексанового розчину лшдав приливали декшька крапель розчину метилату натрш в метиловому спиртг Шсля цього вмют npoöipoK штенсивно струшували. Шсля розшаровування вмюту верхнш гексановий шар видаляли. Наведений вище процес повторювали ще декшька раз1в. Дал! до осаду додавали декшька крапель льодово! оцтово! кислоти та декшька мшштр!в гексану. Видшеш неетерифшоваш форми жирних кислот метилювали в спещальних проб1рках для метилювання. Отримаш метилов! еф1ри жирних кислот вводили у випаровувач газорщинного хроматограф1чного апарату. Для отримання кшькюних даних щодо неетерифжованих форм жирних кислот користувалися методами внутршнього нормування та внутршнього стандарту [9].
Отриманий цифровий матер1ал оброблено методом вар!ацшно! статистики з використанням критер1ю Стьюдента. Визначали середш арифметичш величини та ix помилки. Змши вважалися в!рогщними при р<0,05. Для розрахунмв використано комп'ютерну програму Origin 6.0, Excel (Microsoft, USA).
Результата дослщження. Констатовано, що на контрольнш дшянщ в процеЫ дозр1вання качашв кукурудзи в зерш поступово знижуеться р1вень неетерифжованих форм жирних кислот (табл. 1, 2, 3 i 4), а саме: у фази молочно-восково! та восково! стиглост! бшьшою м1рою за рахунок ненасичених жирних кислот, шж насичених, а у фазу повно! стиглост! - насичених жирних кислот, шж ненасичених. На це вказуе шдекс ненасиченост! лшдав (ШЛ), який у фази молочно!, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв становить вщповщно 0,29, 0,46, 0,45 i 0,07.
Переважаюче зниження р1вня неетерифжованих форм ненасичених жирних кислот у зерш штактно! кукурудзи у фази молочно-восково! та восково!
200
стиглост! качашв спостер1гаеться в основному з боку полшенаснченнх жнрних кислот родини п-3 (у фази молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 738,7, 416,4, 282,0 проти 1002,4 г-3/кг натурально! маси у фазу молочно! стиглост!). На цьому тл! в зерш у фази молочно-восково! та восково! стиглост! качашв збшьшуеться концентрация неетерифжованих форм пол!ненасичених жирних кислот родини п-6 (у фази молочно-восково! та восково! стиглост! качашв вщповщно до 731,8 ! 728,5 проти 673,1 г-3/кг натурально! маси у фазу молочно! стиглост!), а у фазу повно! стиглост! -зменшуеться (до 643,6 проти 673,1 г-3/кг натурально! маси у фазу молочно! стиглост!).
Таблиця 1
Р1вень иеетерифжоваиих жирних кислот у зерш кукурудзи у фазу
_______________:________„-3/„„____
Жирш кислоти та 1х код Контроль Дослад
^60Р45К45 Зеастимулш
Капринова, 10:0 24,7+0,81 22,1+0,46* 27,8+0,61*
Лауринова, 12:0 48,3+1,13 45,1+0,52 51,8+0,64
М1ристинова, 14:0 73,8+1,39 67,3+1,91 79,8+1,50*
Пентадеканова, 15:0 50,5+0,98 46,7+0,96* 54,2+0,84*
Пальттинова, 16:0 247,0+11,53 216,7+4,68 280,5+6,35*
Пальттоолешова, 16:1 23,3+0,81 20,9+0,43 26,5+0,69*
Стеаринова, 18:0 124,2+3,41 110,9+3,03* 140,1+4,37*
Олешова, 18:1 228,6+3,52 215,8+2,60* 239,7+1,97
Лшолева, 18:2 673,1+12,42 631,2+9,54 710,0+6,79
Лшоленова, 18:3 1002,4+35,12 918,1+10,48 1084,8+7,33
Загальний р1вень
жирних кислот 2495,9 2294,8 2695,2
У тому числ1 насичеш 568,5 508,8 634,2
мононенасичеш 251,9 236,7 266,2
полшенасичеш 1675,5 1549,3 1794,8
п-3/п-6 1,49 1,45 1,53
Наведене вище призводить до поступового зниження в зерш вщношення неетериф!кованих форм пол!ненасичених жирних кислот родини п-3 до неетерифшованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 1 -4).
Одночасно хвилепод!бно зм!нюеться вм!ст неетериф!кованих форм насичених жирних кислот (табл. 1 - 4), який сягае максимуму у фазу молочно-восково! стиглост! качашв, а мммуму - у фазу повно! стиглост!. Змши вмкту означених форм насичених жирних кислот у зерш кукурудзи в процес! дозр!вання качашв спостер!гаються за рахунок жирних кислот з парною (у фази молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 756,8,
201
603,3 1 66,3 проти 518,0 г"3/кг натурально! маси у фазу молочно! стиглост!) та непарною (у фази молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 48,3, 41,6 I 3,7 проти 50,5 г-3/кг натурально! маси у фазу молочно! стиглост!) кшьюстю вуглецевих атом1в у ланцюгу.
У зерш штактно! кукурудзи в процеа дозр1вання качашв також хвилепод1бно змшюеться вмют неетерифжованих форм мононенасичених жирних кислот (табл. 1 - 4), причому у фази молочно-восково! та восково! стиглосп вш залишаеться на р!вш, а у фазу повно! стиглост! - р1зко зменшуеться. Означен! зм!ни спостер!гаються за рахунок жирних кислот родин п-7 (у фази молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 23,6, 22,2 I 1,7 проти 23,3 г-3/кг натурально! маси у фазу молочно! стиглост!) та п-9 (у фази молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 267,9, 275,6 ! 28,3 проти 228,6 г-3/кг натурально! маси у фазу молочно! стиглост!).
Таблиця 2
Вм1ст неетерифжованих жирних кислот у зерш кукурудзи у фазу молочно-
восково!' стиглосп качашв, г-3/кг натурально! маси (М±ш, п=3)
Жирн1 кислоти та 1х код Контроль Дослщ
^60Р45К45 Зеастимулш
Капринова, 10:0 25,1+0,70 22,3+0,71* 24,6+0,38
Лауринова, 12:0 49,4+0,90 46,1+0,61* 52,5+0,74
М1ристинова, 14:0 74,4+1,16 70,7+0,78 75,8+0,69
Пентадеканова, 15:0 48,3+1,11 44,7+0,78 51,3+0,78
Палыштинова, 16:0 436,2+3,38 427,8+0,79* 447,6+1,34*
Пальм1тооле1нова, 16:1 23,6+0,84 20,5+0,56* 25,4+0,81
Стеаринова, 18:0 171,7+6,24 154,1+3,43 181,7+4,99
Оле!нова, 18:1 267,9+9,80 232,1+9,47 280,6+4,73
Л1нолева, 18:2 731,8+12,47 696,3+5,71 741,3+4,79
Лшоленова, 18:3 738,7+10,74 707,1+6,62 771,0+6,44
Загальний вм1ст жирних кислот 2567,1 2421,7 2651,8
У тому числ1 насичеш 805,1 765,7 833,5
мононенасичен1 291,5 252,6 306
пол1ненасичен1 1470,5 1403,4 1512,3
п-3/п-6 1,01 1,02 1,04
М!неральн! нутр!енти, якими е н!трофоска складу К60Р45К45, штенсифжують зменшення концентрац!! неетериф!кованих форм жирних кислот у зерш кукурудзи у перюд дозр!вання качан!в (табл. 1 - 4) однаковою м!рою за рахунок насичених ! ненасичених жирних кислот. На це вказуе ШЛ, який у фази молочно!, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв становить вщповщно 0,28, 0,46, 0,43 ! 0,07 проти 0,29, 0,46, 0,45 ! 0,07 у контроле
Зменшення концентрацп неетериф!кованих форм насичених жирних кислот у зерш кукурудзи в перюд дозр!вання качашв за впливу азотно-фосфорно-кал!йних нутр!ент!в спостер!гаеться з боку жирних кислот з парною
202
(у фази молочно!, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 462,1, 721,0, 556,1 1 54,7 проти 518,0, 756,8, 603,3 1 62,6 г-3/кг натурально! маси у контрол!) та непарною (у фази молочно!, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 46,7, 44,7, 36,3 ! 3,2 проти 50,5, 48,3, 41,6 ! 3,7 г-3/кг натурально! маси у контрол!) кшьюстю вуглецевих атом!в у ланцюгу. Зменшення ж концентраци неетерифжованих форм ненасичених жирних кислот спостер!гаеться з боку мононенасичених жирних кислот родин п-7 (у фази молочно!, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 20,9, 20,5, 19,6 ! 1,3 проти 23,3, 23,6, 22,2 ! 1,7 г-3/кг натурально! маси у контрол!) ! п-9 (215,8, 232,1, 254,4 ! 24,8 проти 228,6, 267,9, 275,6 ! 28,3) та полшенасичених жирних кислот родин п-3 (918,1, 707,1, 396,2 1 242,0 проти 1002,4, 738,7, 416,4 1 282,0) 1 п-6 (у фази молочно!, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 631,2, 696,3, 697,3 1 599,2 проти 673,1, 731,8, 728,5 1 643,6 г-3/кг натурально! маси у контрол!). У фази молочно! та повно! стиглост! качашв у зерш зменшуеться вщношення неетерифжованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-3 до неетерифшованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-6, а молочно-восково! та восково! - не змшюеться (табл. 2, 3 ! 4).
Таблиця 3
Концентращя неетерифжованих жирних кислот у зерш кукурудзи у фазу
-3
Жирш кислоти та 1х код Контроль Дослщ
^60Р45К45 Зеастимулш
Капринова, 10:0 21,5+0,81 19,3+0,41 24,0+0,46
Лауринова, 12:0 43,0+1,17 40,2+0,53 47,1+0,72*
М1ристинова, 14:0 61,5+1,62 57,1+0,55 67,4+1,50
Пентадеканова, 15:0 41,6+1,50 36,3+1,21 47,1+1,19*
Палыштинова, 16:0 290,8+6,21 270,5+4,91 299,1+4,72
Пальм1тоолешова, 16:1 22,2+0,92 19,6+0,35 25,7+0,81*
Стеаринова, 18:0 186,5+6,90 169,0+1,94 204,7+2,48
Олешова, 18:1 275,6+7,79 254,4+4,47 300,0+4,26
Лшолева, 18:2 728,5+10,87 697,3+6,52 764,5+7,68
Лшоленова, 18:3 416,4+5,86 396,2+4,62 441,0+5,76*
Загальна концентращя жирннх кислот 2087,6 1959,9 2220,6
У тому числ1 насичеш 644,9 592,4 689,4
мононенасичеш 297,8 274 325,7
полшенасичеш 1144,9 1093,5 1205,5
п-3/п-6 0,57 0,57 0,58
Регулятор росту, яким е Зеастимулш, штенсифжуе збшьшення кшькост! неетерифшованих форм жирних кислот у зерш кукурудзи у перюд дозр!вання качашв (табл. 1 - 4) одинаковою м!рою як за рахунок насичених ! ненасичених жирних кислот. На це вказуе ШЛ, який у фази молочно!, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв становить вщповщно 0,31, 0,46, 0,45 ! 0,07 проти 0,29, 0,46, 0,45 ! 0,07 у контрол!.
203
Збшьшення кшькосп неетерифжованих форм насичених жирних кислот у зерш кукурудзи в перюд дозр1вання качашв за дп Зеастимулшу спостеркаеться з боку жирних кислот з парною (у фази молочно!, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 580,0, 782,2, 642,3 ! 69,8 проти 518,0, 756,8, 603,3 ! 62,6 г-3/кг натурально! маси у контрол!) та непарною (у фази молочно!, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 54,2, 51,3, 47,1 ! 4,2 проти 50,5, 48,3, 41,6 ! 3,7 г-3/кг натурально! маси у контрол!) кшьюстю вуглецевих атом!в у ланцюгу.
Таблиця 4
Кшьккть неетерифжованих жирних кислот у зерш кукурудзи у фазу
повно!' стиглост1качашв, г-3/кг натурально! маси (М±ш, п=3)
Жирш кислоти та 1х код Контроль Дослщ
^60Р45К45 Зеастимулш
Капринова, 10:0 1,9+0,01 1,6+0,01* 2,2+0,01*
Лауринова, 12:0 3,9+0,01 3,5+0,01* 4,4+0,01*
М1ристинова, 14:0 5,7+0,02 5,0+0,01* 6,3+0,01*
Пентадеканова, 15:0 3,7+0,01 3,2+0,01* 4,2+0,01*
Палыштинова, 16:0 30,3+0,10 26,3+0,10* 33,8+0,05*
Пальм1тоолешова, 16:1 1,7+0,01 1,3+0,01* 2,2+0,01*
Стеаринова, 18:0 20,8+0,07 18,3+0,05* 23,1+0,04*
Олешова, 18:1 28,3+0,10 24,8+0,07* 31,8+0,06*
Лшолева, 18:2 643,6+1,14 599,2+1,09* 687,6+0,78*
Лшоленова, 18:3 282,0+1,14 242,0+0,70* 315,1+0,29*
Загальна шльюсть жирних кислот 1021,9 925,2 1110,7
У тому числ1 насичеш 66,3 57,9 74,0
мононенасичеш 30,0 26,1 34,0
полшенасичеш 925,6 841,2 1002,7
п-3/п-6 0,44 0,40 0,46
П!двищення к!лькост! неетериф!кованих форм ненасичених жирних кислот проходить з боку мононенасичених жирних кислот родин п-7 (у фази молочно!, молочно-восково!, восково! та повно! стиглост! качашв вщповщно до 26,5, 25,4, 25,7 ! 2,2 проти 23,3, 23,6, 22,2 ! 1,7 г-3/кг натурально! маси у контрол!) 1 п-9 (239,7, 280,6, 300,0 1 31,8 проти 228,6, 267,9, 275,6 1 28,3) та полшенасичених жирних кислот родин п-3 (1084,8, 771,0, 441,0 ! 315,1 проти 1002,4, 738,7, 416,4 ! 282,0) ! п-6 (у фази молочно!, молочно-восково!, восково! таповно! стиглост! качашв вщповщно до 710,0, 743,3, 764,5 ! 687,6 проти 673,1, 731,8, 728,5 ! 643,6 г-3/кг натурально! маси у контрол!). При цьому, у фази молочно!, молочно-восково! та повно! стиглост! качашв у зерш зростае вщношення неетерифжованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-3 до анюнних форм полшенасичених жирних кислот родини п-6, у фазу восково! стиглост! - не змшюеться (табл. 1 - 4).
Вщзначено, що за дп дослщжуваних азотно-фосфорно-калшних нутр!ент!в ! регулятора росту Зеастимул!ну зм!ни вмюту неетериф!кованих форм насичених, мононенасичених ! пол!ненасичених жирних кислот у зерш
204
кукурудзи супроводжуються зростанням к1льк0ст1 та довжини качан1в на стебл1, а також маси 1000 зерен кукурудзи (рис. 1).
4 3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
Контроль
Зеастимулш
30
П 25
х 15
ш
10
Контроль
Зеастимулш
8 100
Контроль
Ы60Р45К45
Зеастимулш
Рис.1. Продуктивш ознаки кукурудзи за впливу азотно-фосфорно-калшних нутр1ент1в 1 регулятора росту Зеастимулшу: а - кшьюсть качашв на стеблц б - довжина качашв; в - маса 1000 зерен (М±т, п=10)
35
а 20
5
300
250
200
й 150
50
0
205
Наведене вище вказуе на те, що в зерш штактно! кукурудзи в перюд дозр1вання качашв поступово знижуеться р1вень неетерифжованих форм жирних кислот, що, ймов1рно, пов'язано з1 зростанням штенсивност! процеав 1х етерифжацп та включениям в склад фосфолшвдв, триацилглщерол!в I етерифжованого фпостеролу зерна кукурудзи [2, 7]. Причому зниження р1вня неетерифжованих форм жирних кислот у фази молочно-восково! та восково! стиглост! качашв спостеркаеться з боку ненасичених жирних кислот, шж насичених, а у фазу повно! стиглост! - навпаки, за рахунок насичених жирних кислот, шж ненасичених.
Вищий р!вень неетерифжованих форм жирних кислот у зерш штактно! кукурудзи у фази молочно!, молочно-восково! та восково! стиглост! качашв, пор!вняно з фазою повно! стиглост! може бути зумовлений !х штенсивним переходом ¿з стебла та листюв.
В!дзначено, що м!неральн! нутр!енти (N<5^45^5) у вс! фази дозр!вання качашв зменшують вм!ст неетериф!кованих форм насичених, мононенасичених ! пол!ненасичених жирних кислот у зерш кукурудзи. Зменшення !х вмюту призводить до пог!ршення !х етериф!кац!! та включения в склад фосфолшвдв, триацилгл!церол!в ! етериф!кованого фпостеролу зерна [6]. Зменшення вм!сту неетерифжованих форм жирних кислот у зерш кукурудзи за ди мшеральних нутр!ент!в спостер!гаеться у фази молочно! та повно! стиглост! качашв бшьше за рахунок насичених жирних кислот, шж ненасичених, а у фази молочно-восково! та восково! стиглост! - однаковою м!рою з боку насичених ! ненасичених жирних кислот.
За ди стимулятора росту в зерш кукурудзи в перюд дозр!вання качашв, навпаки, збшьшуеться концентрац!я неетериф!кованих форм насичених, мононенасичених ! пол!ненасичених жирних кислот. Очевидно, це створюе кращ! умови для !х етериф!кац!! та включения в склад фосфолшдав, триацилглщерол!в ! етериф!кованого ф!тостеролу зерна кукурудзи [11]. Вщзначено, що зб!льшення !х концентрац!! в!дбуваеться у фази молочно!, молочно-восково! та повно! стиглост! качашв бшьше з боку насичених жирних кислот, шж ненасичених, а у фазу восково! стиглост! - однаковою м!рою за рахунок насичених ! ненасичених жирних кислот.
Змши концентраци неетерифжованих форм насичених, мононенасичених ! полшенасичених жирних кислот у зерш кукурудзи за ди дослщжуваних азотно-фосфорно-калшних нутр!ент!в ! стимулятора росту супроводжуються зростанням к!лькост! та довжини качашв на стебл!, а також маси 1000 зерен кукурудзи.
Висновки:
1. У зерш штактно! кукурудзи в перюд дозр!вання качашв поступово знижуеться р!вень неетерифжованих форм жирних кислот, що у фази молочно-восково! та восково! стиглост! качашв спостеркаеться бшьше з боку ненасичених жирних кислот, шж насичених, а у фазу повно! стиглост! -навпаки, бшьше за рахунок насичених жирних кислот, шж ненасичених.
206
2. Мшеральш нутр1енти у Bei фази дозр1вання качашв зменшують вмкт неетерифшованих форм насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот у зерш кукурудзи. Зменшення ix вмкту вщбуваеться у фази молочно! та повно! стиглост! качашв бшьше за рахунок насичених жирних кислот, шж ненасичених, а у фази молочно-восково! та восково! стиглост! -однаковою м!рою з боку насичених i ненасичених жирних кислот.
3. За дп регулятора росту в зерш кукурудзи в перюд дозр!вання качашв збшьшуеться концентрац!я неетериф!кованих форм насичених, мононенасичених i пол!ненасичених жирних кислот - у фази молочно!, молочно-восково! та повно! стиглост! качашв бшьше з боку насичених жирних кислот, шж ненасичених, а у фазу восково! стиглост! - однаковою м!рою за рахунок насичених i ненасичених жирних кислот.
4. Змши концентрацп неетерифжованих форм насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот у зерш за дп азотно-фосфорно-кал!йних нутр!ент!в i регулятора росту супроводжуються зростанням к!лькост! та довжини качан!в на стебл!, а також маси 1000 зерен кукурудзи.
Л1тература
1. Бюлопчно активн! речовини в рослинництв! / 3. М. Грицаенко, С. П. Пономаренко, В. П. Карпенко, I. Б. Леонтюк - ЗАТ Шчлава, 2008. - 352 с.
2. Винниченко А.Н., Штеменко Н.И., Заморуева Л.Ф. и др. Жирные кислоты поверхностных липидов зерна кукурузы обычных и высоколизиновых форм // Химия природных соединений. - 1990. - № 3. - С.262 - 264.
3. Деева В.П. Регуляторы роста растений: механизмы действия и использование в агротехнологиях / В.П.Деева. - Минск: Белорус. наука, 2008. -133 с.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Колос, 1985. - 351 с.
5. Кейтс М. Техника липидологии. - М.: Мир, 1975. - 320 с.
6. Контурська О. О. Фосфол!п!дний склад плазмалеми корен!в проростк!в кукурудзи за умов засоления та обробки синтетичними препаратами / О. О. Контурська, Т. О. Палладша // Вкник Харювського нац!онального аграрного ун!верситету. Сер!я бюлопя. - 2007. - Вип. 2 (11). - C. 64-68.
7. Лшщи рослин / Таран Н. Ю., Косик О. I., Оканенко О. А., Бацманова Л. М. - Ки!в : Ленв!т. - 2006. - 104 с.
8. Пономаренко С. П. Регуляторы роста растений на основе N-оксидов производных пиридина (физико-химические свойства и биологическая активность) / С. П. Пономаренко. - Ки!в : Техшка. - 1999. - 272 с.
9. Pißic Й.Ф. Кшьккш хроматограф!чш методи визначення окремих л!п!д!в i жирних кислот у бюлопчному матер!ал! / И.Ф. Pißic, P.C. Федорук. -Льв!в : Сполом, 2010. - 110 с.
10. Склад лшвдв та лшщний обм!н в зерш р!зних за ст!йк!стю г!брид!в кукурудзи при проростанш п!д впливом гербщида Харнеса / Глубока В. М., Заморуева Л. Ф., Ф!лон!к I. О., В!нниченко О. М. // Вкник Дн!пропетр. ун-ту. Б!олог!я. Еколопя. - 2001. - Вип. 9. - Т. 1. - С. 34-41.
207
11. Shank K. J. Induction of Lipid Metabolic Enzymes during the Endoplasmic Reticulum Stress Response in Plants / K. J. Shank, P. Su, I. Brglez, W. F. Boss [et all] // Plant Physiol. - 2001. - V. 126. - P. 267-277.
Summary Fedak V. V.
COMPOSITION OF FATTY ACIDS NONETHERIFIED CORN DURING
RIPENING COBS.
In intact maize grain during ripening ears by saturated and unsaturated fatty acids gradually decreased level nonetherified forms of fatty acids. Mineral nutrients (N60P45K45), as opposed to growth promoters (Zeastymulinu) in all phases of ripening ears reduce content nonetherified forms of saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids in corn. Changes in the concentration nonetherified forms of fatty acids in corn for the actions of nitrogen-phosphorus-potassium nutrients and growth promoters followed by the growth of productive traits of maize plants.
Key words: fatty acids, mineral nutrients, plant growth regulator, grain, corn
Рецензент - д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ Киритв Я.1.
208
