CC BY
25
УДК 664.834:619:611:636.028
Якубчак О.М., д.вет.н., професор ([email protected]), Борисевич Б.В., д.вет.н., професор,
Кондрасш Л.А., студентка мапстратури* ([email protected]) Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украшы, м. Кыгв
КЛ1Н1ЧН1 ТА ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ В ОРГАН13М1 ЛАБОРАТОРНИХ ЩУР1В ЗА ЗГОДОВУВАННЯ КАРТОПЛЯНИХ
Ч1ПС1В
Визначено характер вплыву на оргашзм лабораторных щур1в рацюну з картопляных чтав за умов хротчного дослгду. На тдстав1 клтгчных ознак, жывог масы тыа / патоморфолог1чных змт встановлено токсычну дт та прогресування патолог1чного вплыву за трывалого згодовування чтав.
Ключое1 слова: картопляш чтсы, лабораторт щур1, клШчт ознакы, жыва маса тыа, патоморфолог1чш змты.
Ниш досить поширеними I для багатьох улюбленими продуктами харчування у суспшьств1 е снеки. Слщ зазначити, що снеки - особлив! харчов1 продукти, як1 спершу не вважалися окремими стравами, а були створеш для тимчасового втамування голоду, поповнення енерги та отримання насолоди вщ смаку продукту. До категори снеюв вщносять р1зш сорти гор1х1в, овочев1 та фруктов! чшси тощо. Так1 види ще! продукцп як картопляш чшси, сухарики, крекери, цукерки р1зних кольор1в, смаюв I консистенцш, шоколадш батончики мктять у своему склад1 значний вмют жир1в, бшюв та вуглевод1в водночас, мають тривалий термш придатност1 та здатш збер1гати зовшшнш вигляд за р1зних умов збер1гання. Вплив на оргашзм вживання вказаних продукта в Укра!ш з науково! точки зору дослщжений недостатньо. Невщомою залишаеться { холктична д1я на оргашзм р1зних 1х шгред1ент1в (синтетичних та оргашчних стабш1затор1в, пщсилювач1в смаку { аромату).
Мета дослщження - визначення впливу згодовування чшЫв на оргашзм лабораторних щур1в за умов хрошчного досл1ду.
Матер1али 1 методи. У дослщ1 використовували бших безпородних щур1в (самок), масою 254 (±2,0) г, сформованих у контрольну та дослщну групи за принципом аналопв. Утримували щур1в у стандартних умовах в1варш НУБШ Украши за показниюв м1крокл1мату - температура - 18-20 °С та волопсть - 60%. Маншуляци з тваринами проводили вщповщно до правил "Свропейсько! конвенци ¿з захисту хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та шших наукових цшей" (м. Страсбург, 1985 р.).
Протягом трьох мюящв рацюн лабораторних щур1в дослщно! групи складав картопляш чшси, щур1 контрольно! групи - вживали спещальний корм для бших щур1в.
* Науковий кер1вник - доктор ветеринарних наук, професор О.М. Якубчак Якубчак О.М., Борисевич Б.В., Кондрасш Л.А., 2013
262
Тестовими показниками слугували даш клмчних ознак, живо! маси тша щур1в I патоморфолопчш змши в печшщ та нирках.
Результати дослщження. Першочерговим у проведенш дослщу було вивчення складу чшс1в. Шляхом дослщження складових, зазначених на упаковщ, встановили:
- виготовлеш ¿з св1жо! картопл1 шляхом обсмажування;
- мютять харчов1 добавки: рисовий порошок, пшеничне борошно, глютен, йогуртовий порошок, екстракт сметани, порошок сирний, глюкоза, декстроза, сахароза, лактоза, цукрова пудра, мальтодекстрин, порошок цибул1, порошок часнику, м'ясо порошкопод1бне, екстракт крабу, соевий бшок, гщрогешзований рослинний бшок, порошок червоно! ¿кри, порошок червоно! риби, порошок крабу, ол1я кокосова, ол1я пальмова, ол1я ршакова, др1жджовий екстракт, др1ждж1 сух1, екстракт др1ждж1в сухий (з ячменю);
- специ - ешь, йодована ешь, цукор, трави та спецп, цибуля зелена суха, порошковий часник, молота солодка паприка, порошок зелеш (петрушка, крш);
- харчов1 барвники - барвник натуральний Е 100 (куркума), Р-каротин (Е160а), барвник натуральний Е 160Ь, природний барвник (екстракт паприки Е 160с);
- консерванта - регулятори кислотност1 - кислота молочна (Е270);
- антиоксиданти - калш фосфат (Е340), лимонна кислота (Е330), кальцш лактат (Е327);
- емульгатори - кремнш дюксин (антизлежувач Е551);
- пщсилювач1 смаку I аромату - щентичний натуральному коптильний ароматизатор, натрш глутамат (Е621), натрш гуаншат (Е627), натрш шозиат (Е631);
- модифжоваш крохмал1 - модифжований крохмаль Е1450.
Початкова маса тша щур1в дослщно! та контрольно! груп становила
254±2,0 г та 254±2,3 г вщповщно. Проте на юнець першого м1сяця дослщу жива маса тша щур ¿в дослщно! групи суттево збшьшилися, а саме: на 30 добу становила 280±2,3 г, пор1вняно з контрольною, в якш середнш показник живо! маси тварин складав 265±1,8 г (табл.1). Щ даш можна штерпретувати як реакцш на надходження в оргашзм значно! кшькост1 легкозасвоюваних вуглевод1в, як1 входять до складу чшЫв.
Таблиця 1
Жива маса тша щур1в упродовж 30-ти д1б дослщжень (М±ш, п=7)
Показники живо! маси тша Групи щур1в
контрольна дослщна
Початков! показники 254 ±2,3 254 ±2,0
Жива маса тша на 10 добу дослщу, г 253 ±2,3 261 ±2,0
Жива маса тша на 20 добу дослщу, г 262 ±1,9 281 ±2,0
Жива маса тша на 30 добу дослщу, г 265 ±1,8 280 ±2,3
Пщ час проведения юлшчного огляду вже на 10 добу дослщу в щур1в дослщно! групи виявили набряки слизових оболонок очей, розчюи в дшянщ морди та розрщження шерстг Загальна поведшка щур1в вщзначалася
263
перюдичним збудженням та агресивнютю. 1нод1 спостер1гали ознаки полщепси. У представниюв контрольно! групи жодних ¿з зазначених ознак виявлено не було.
Пщ час патологоанатом1чного розтину на 30 добу дослщження у щур ¿в дослщно! групи не було встановлено ураження шлунково-кишкового каналу, розм1ри печшки та нирок були не змшеш, пор1вняно з такими в щур1в контрольно! групи.
Пстолопчними дослщженнями печшки щур1в в ус1х гепатоцитах виявлеш мжроскотчш мжроскошчш ознаки жирово! дистрофи. В частиш дистроф1чно змшених гепатоцит1в рееструвався карюл1зис. Частина дистроф1чно змшених гепатоцит1в зруйнована. В просвт синусощних капшяр1в печшкових часточок мкцями рееструвались скупчення еритроцит1в. В окремих випадках рееструвався сладж-феномен (рис. 1).
Рис. 1. Печшка щура на 30-у добу згодовування чшив: 1 - жирова дистрофия гепатоциту; 2 - залишки цитоплазми бшя оболонки печшковоУ клгтини; 3 - двоядерний гепатоцит; 4 - каршлвнс; 5 - глибки хроматину бшя ядерно!" оболонки; 6 - склеювання еритроцит1в у просвт синусоУдних капшяр1в. Гематоксилш Каращ та еозин, х 200
Виразш змши також рееструвалися й у печшкових тр1адах. 1х кровоносш судини (артери та вени) переповнеш кров'ю (рис. 2), вени при цьому були виразно розширеш.
В уЫх кровоносних судинах ус1х печшкових тр1ад виявлено пщвищення концентраци бшюв у плазм1 кров1, внаслщок чого вона починала зафарбовуватись еозином (рис. 2).
Жовчш протоки в багатьох випадках були частково зруйноваш.
2
264
Рис. 2. Печшка щура на 30-у добу згодовування чшав: 1 — переповнена кров'ю артер1я печшковоТ тр1ади; 2 — розширена, переповнена кров'ю вена печшковоТ тр1ади; 3 - зафарбована еозином плазма Kpoßi в просвт вени печшковоТ тр1ади; 4 — зруйнована жовчна протока. Гематоксилш Каращ та еозин, х 200
В ycix без винятку ниркових тшьцях рееструвалися мжроскотчш ознаки естракапшярного серозного гломерулонефриту. При цьому клубочки ниркових тшець за рахунок розширення ix капшяр1в та набряку мезанпуму розрихлеш, а концентрац1я бшюв у серозному ексудат1, який накопичувався в порожниш капсули Боумена-Шумлянського, в частиш випадк1в була настшьки високою, що в1н зафарбовувався еозином.
Bei еттел1альш кл1тини звивистих канальщв i еттел1альш кл1тини в частиш прямих канальщв нирок перебували в сташ зернисто!' дистрофп. В цитоплазм! частини ештелюцнпв звивистих канальщв виявлено вщкладення бшрубшу в вигляд1 зерен та глибок. Частина ештелюцнпв прямих канальщв зруйнована. Мш звивистими та прямими канальцями нирок мюцями рееструвались м1крокрововиливи (рис. 3).
4
Рис. 3. Нирка щура на 30-у добу згодовування чшав: 1 — розрихлений клубочок ниркового тшьця; 2 — розширення порожнини капсули Боумена-Шумлянського; 3 — зафарбований еозином серозний ексудат у порожниш капсули Боумена-Шумлянського; 4 — бш1рубш у цитоплазм! ештел1альних клггин звивистих канальщв. Гематоксилш Каращ та еозин, х 200
265
Подальш1 дослщження впродовж 2-го та 3-го мюящв згодовування чшЫв свщчили про те, що показники живо! маси дослщних щур1в знижувалися I досягли на юнець третього мюяця дослщу значень, як1 були нижчими вщ !х маси у мюячному вщ1 та становили 195±2,0 г. Щодо показниюв середньо! живо! маси тша контрольно! групи, то вони стабшьно зростали (табл. 2).
Таблиця 2
Жива маса тша щур1в на 40-90-у добу дослщжень (М±ш, п=7)
Показники живо! маси тша Групи щур1в
контрольна дослщна
Жива маса тша на 40 добу дослщу, г 269 ±2,9 264 ±2,4
Жива маса тша на 50 добу дослщу, г 269 ±2,3 251 ±2,0
Жива маса тша на 60 добу дослщу, г 267 ±2,9 232 ±2,6
Жива маса тша на 70 добу дослщу, г 274 ±2,6 210 ±2,8
Жива маса тша на 80 добу дослщу, г 278 ±2,9 198 ±2,5
Жива маса тша на 90 добу дослщу, г 276 ±2,3 195 ±2,0
Упродовж другого й третього мкяця дослщу змши клмчного статусу в дослщнш груш щур1в наростали. При цьому клмчно спостер1галось схуднення вс1х щур1в у дослщнш груш.
Патологоанатом1чними дослщженнями щур1в дослщно! групи на 90-у добу дослщу встановили вщсутшсть змш у шлунково-кишковому канал^ але паренх1матозш органи щур1в дослщно! I контрольно! груп суттево вщр1знялися за розм1рами. Печшка та нирки щур1в дослщно! групи були значно меншими (рис. 4).
» с г I о
ц
Я !1 И П Л Л II ) I 1. э 5 И ^ г 1
% #
А Б
Рис. 4. Патологоанатом1чш дослщження печшки та нирок дослщно!' (А) 1 контрольно!' (Б) груп щур1в на 90-у добу дослщу
Пстолопчними дослщженнями печшки щур1в на 90-у добу вщ початку згодовування чшс1в в них, як \ на 30-у добу, нами були виявлеш виразш мжроскотчш змши. При цьому характер цих змш в обидва строки дослщжень був однаковим, але стутнь !х виразност1 дещо р1знилася.
266
В ус1х гепатоцитах рееструвалися дистроф1чш змши. В частиш гепатоцш1в виявлялися ознаки зернисто! дистрофп. Проте в переважнш бшьшост1 печшкових кл1тин, як I на 30-у добу, рееструвались ознаки жирово! дистрофи (рис. 5).
Рис. 5. Печшка щура на 90-у добу згодовування чшив: 1 - зерниста дистрофия гепатоциту; 2 - жирова дистрофия гепатоциту; 3 - каршлпнс; 4 -руйнування гепатоцит1в. Гематоксилш Каращ та еозин, х 200
Кр1м того, в частит дистроф1чно змшених гепатоципв реестрували карюл1зис. Окрем1 печшков1 кл1тини були зруйноваш (рис. 5). Слщ пщкреслити, що кшькють зруйнованих гепатоцит1в на 90-у добу дослщжень, пор1вняно з 30-ю, була бшьшою.
Як I в печшщ, характер мжроскошчних змш у нирках в обидва строки дослщжень був однаковим, але стутнь !х виразност1 дещо вщр1знялася.
В ус1х без винятку ниркових тшьцях рееструвалися мжроскотчш ознаки естракапшярного серозного гломерулонефриту. При цьому клубочки ниркових тшець за рахунок розширення !х капшяр1в та набряку мезанпуму також були виразно розрихлеш.
Ус1 еттел1альш кл1тини звивистих канальщв нирок перебували в сташ зернисто! дистрофи. Проте, на вщмшу вщ попереднього строку дослщжень, в прямих канальцях в сташ зернисто! дистрофи перебували вже вЫ ештелюцити. У частиш звивистих I прямих канальщв нирок виявлялися досить штенсивно зафарбоваш еозином бшков1 цилшдри (рис. 6).
267
1
Рис. 6. Нирка щура на 90-у добу згодовування чшив: бшков1 цилшдри в просвт звивистих канальщв (показано стршками). Гематоксилш Каращ та еозин, х 200
Висновки:
1. Тривале згодовування ninciB лабораторним щурам призвело до змш клмчного стану (кон'юнктивп; обрщшня шерст1, схуднення), поведшки тварин (агресивн1сть) та зниження живо! маси тша.
2. Ознаками токсичного впливу на оргашзм щур1в рацюну з чшЫв е руйнування гепатоципв, жовчних проток, сладж-феномен та згущення кровг
3. Наростання ступеня мжроскотчних змш у печшщ та нирках за перюд дослщу свщчать про прогресування патолопчного впливу на оргашзм лабораторних щур1в тривалого згодовування ninciB.
Л1тература
1. Само Куней, Боштян Полайжер Снеки и ароматические продукты для их производства/ Само Куней, Боштян Полайжер//Продукты и ингредиенты. - 2007. - №8. - С. 58-60.
2. Planet Matters and More. [Електронний ресурс] What's the Matter with Additives? Additives in Food - Benign or Harmful? - 2011. www.planetmattersandmore.com/food-safety-issues/whats-the-matter-with-additives/#more-200.
Summary
Yakubchak O., Borisevich B., Kondrasiy L.
National University of Life and Environmental Science of Ukraine, Kyiv CLINICAL AND PATHOLOGICAL CHANGES IN LABORATORY RATS AFTER FEEDING POTATO CHIPS
As a result of laboratory rats feeding potato chips in a chronic experiment, the animals identified clinical changes, and changes in their behavior. Based pathomorphological studies identified toxic effects and progression of the pathological effects of prolonged feeding chips.
Potato chips, lab rats, clinical signs, live weight, patomorphological changes.
Рецензент - к.вет.н., доцент Тибшка A.M.
268
