CC BY
11
УДК 616.24-007.272-036.1-092.11
Н.В. Черетй, Ю.М. Мостовой, Л. В. Распутта
ЧАСТОТА ВИЯВЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТ1
КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ СЕРЕД ОС1Б ПРОФЕС1ЙНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКРИТОГО ТИПУ
Втницький нащональний медичний ушверситет iмет М. I. Пирогова
кафедра пропедевтики внутр1шньо1 медицини
вул. Пирогова, 56, Втниця, 21018, У крата
Vinnytsia National М. I. Pirogov Memorial Medical University
Department ofpropedeutics of internal medicine
Pyrogov str., 56, Vinnytsia, 21018, Ukraine
IGiiOHOBi слова: хротчне обструктивне захворювання легень, zinodiaznocmuKa ХОЗЛ, факториризику ХОЗЛ, палтня, ятсть життя, cnipoгpaфiя
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, COPD under-diagnosis,COPD risk factors, smoking, quality of life, spirography
Реферат. Частота выявления и особенности клинического течения хронического обструктивного заболевания легких среди лиц профессионального коллектива закрытого типа. Черепий Н.В., Мостовой Ю.М., Распутина JI.B. Диагностика хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ) представляет собой одну из сложных медицинских проблем. Главный фактор риска ХОБЛ составляет курение (в том числе пассивное). Другими факторами риска ХОБЛ является загрязнение воздушного бассейна отходами производства, продуктами сгорания различных видов топлива, выхлопными газами. К факторам риска ХОБЛ также относятся неблагоприятные условия профессиональной деятельности, погодные условия и климат (туман и повышенная влажность), инфекционные факторы. Цель: оценить частоту выявления ХОБЛ среди лиц, считающих себя здоровыми, в пределах одного профессионального коллектива закрытого типа, определить особенности его течения. Методы и материалы: Исследование проведено в несколько этапов: на первом этапе проведено анкетирование по оригинальной анкете для выявления симптомов ХОБЛ и факторов риска. На втором этапе - компьютерная спирография с бронхолитиками. В исследование были вовлечены работники одного предприятия закрытого типа Хмельницкой области, которые дважды в год проходят медицинские осмотры и считают себя здоровыми. Установлено, что 216 человек (41,1%) по данным опросника набрали 18 и более баллов, что оценено нами как высокий риск возникновения ХОБЛ. Среди них было 115 женщин (53,2%) и 101 мужчина (46,8%). Нами установлено, что недиагностированная ХОБЛ выявлена у 79 человек (14,3%), у 31 женщины (39,2%) и 48 мужчин (60,8%). Наиболее часто пациенты с впервые выявленной ХОБЛ предъявляли жалобы на кашель, одышку, свистящее дыхание и частые респираторные заболевания органов дыхания. Установили, что 53 человека (67,1%) с впервые выявленной ХОБЛ курят, в то время как среди лиц без ХОБЛ курильщиков было - 49 (28,1%). Оценка основных параметров качества жизни позволяет отметить отсутствие достоверной разницы показателей основных параметров качества жизни в группах пациентов с ХОБЛ и без ХОБЛ.
Abstract. Detection rate and features of clinical course of chronic obstructive pulmonary disease among professional staff of closed type. Cherepii N.V., Mostovoi Yu.M., Rasputina L.V. Diagnostics of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is one of the difficult medical problems. The main COPD risk factor is smoking (including passive one). Other COPD risk factors are air pollution with industrial waste, fuel combustion products and discharge gases. Unfavorable occupational conditions, weather conditions and climate (fog and humidity), infections could also be considered as COPD risk factors. Study objective is to evaluate the incidence of COPD among individuals who consider themselves healthy within a professional team of a closed type and to define special features of the disease course. Methods and materials. The study was conducted in several phases: the first phase was filling in an original questionnaire in order to identify COPD symptoms and risk factors, the second stage - computer spirography with bronchodilator response. The study involved employees of a company of a closed type in Khmelnytska oblast which consider themselves healthy undergo medical examinations twice a year. We established that 216 people (41.1%) and under the questionnaire scored 18 or more points, thus evidencing a high risk of COPD development. Of them there were 115 women (53.2%) and 101 men (46.8%). We found undiagnosed COPD in 79 individuals (14.3%), including 31 women (39.2%) and 48 men (60.8%). Most often, patients with newly diagnosed COPD complained of cough, shortness of breath, wheezing and frequent respiratory infections. We revealed that 53 persons (67.1%) with newly diagnosed COPD were smokers and 49 (28.1%) were smokers without COPD. Evaluation of basic parameters of quality of life presented no statistically significant difference existing in the main parameters of quality of life in groups of patients with COPD and without COPD.
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
63
Д1агнослика хрошчпого обструктивного за-хворювання легень (X03J1) являе собою одну 3i складних медичних проблем. Трудноиц .иапюс-тики полягають у малосимпломносп за-хворювання на початкових ста.иях, що не дае п ¡летав л ¡каря м загальпоУ практики проводили функщональне обслеження. 3 iiiinoro боку, поява си м i пом ¡в, а саме задишки, в oci6 сларше 40 роюв перш за все спонукае до пошуку змш з боку серцево-судинног' сислеми. Таким чином, на сучасному ciani ми д1агнослуемо в псрсважшй oLiLiiioci i клшчно машфсстш захворювання [1].
До 2009 року в рубрику статистичпоУ звгг-noci i в Украш1 не було окремо винесено X03J1 як самослшну нозолопчну одиницю, ла! i i офщш-hoï слалислики приводилися по хрошчному брон-xi ту. Видшення X03J1 в окрему графу слалис-личног' звггносл1 уже сьогодш дало вщчулний резульлал. У 2009 рощ було зарееслровано 377 267 випадюв X03J1, а в 2010 р. - бшыие шж 420 083, лобло було вперше виявлено 42 816 хворих [3].
Попри введения в слалисличну звшпель X03J1, ¡слипа поширешель цього захворювання залишаелься неведомою як у свил, лак i в Укра'пп.
За даними Свропейського рестраторного ло-вариелва (ERS), прогнозуелься зрослання CMcpniocii вщ X03J1 до 2020 року, коли вона вийде на 4 iviicuc теля лаких захворювань, як IXC, цереброваскулярна патолопя, рак легень -лака ленденщя хараклерна як для Cxuiioï, лак i для 3axi,uioï Свропи. ВООЗ прогнозуе, що до 2030 року X03J1 слане лрельою найбшыи поши-реною причиною смерлей теля шеульлу ла шфарклу мюкарда [7, 11].
Головний факлор ризику X03J1 слановиль па-лшня (в л. ч. пасивне) [4]. 1ншими факлорами ризику X03J1 е забруднення повиряного басейну вщходами виробницлва, продуклами згоряння р1зних вид1в палива, вихлопними газами. До фактор ¡в ризику X03J1 лакож належаль не-сприяллив1 умови професшног' д1яльносп, погод! ii умови i кл i ма г (луман ла тдвшцена воло-пель), шфекцшш чинники [3, 5].
На сьогод1П можлив1сль виникнення про-фесшног' елюлоги X03J1 визнана евповою науковою епшьнолою. До перел1ку профес1йних захворювань краш - члешв М1жнародно1' Ор-i ai г i ïauiï Пращ (МОП) зазначена палолопя була включена в 2002 рощ. X03J1 професшног' ел1оло-riï д1агнослуелься при сполучент липових кл ¡1ПЧ1гих ознак захворювання, вщповщних даних cnipoMC ipiï з наявтелю в анамнез! хворого конлаклу з локсичними ла подразнюючими речо-винами, у конценлращях, що перевищуюль
гранично допустим^ в умовах виробницлва пролягом 10 ла бшьше роюв [6].
I Пдвищспий ризик розвилку ХОЗЛ доведений для шахлар1в, роб1лниюв мелалургшно! про-мисловосп ла мелалопереробних виробницлв, пращвниюв сшьського господарслва, пщ-приемелв з виробницлва буд1вельних малер1ал1в, паперу, переробки зерна, бавовни ла ш. [9, 10]. Додалкова чаелка популяцшного ризику розвилку ХОЗЛ, зумовленого професшним елю-лопчним чинником, оцшюелься не менше 15% [12].
Нараз1 вщсулн1 прост скрин1нгов1 алгорилми, що дозволяли б проводили ввдб1р пащенл1в для проведения строграф1чного доелвдження. Саме лому проведене нами достижения е своечасним ла аклуальним.
Мела - оцшили часлолу виявлення ХОЗЛ серед ос¡6, якл вважаюль себе здоровими, в межах одного професшного колекливу закрилого липу, визначили особливос п його переб1гу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Дослщження проведено в декшька елап1в: на I елат проведено анкелування за оригшальною анкелою для виявлення симплом1в ХОЗЛ ла фактор ¡в ризику. На II елат - комп'юлерна стро-граф1я з бропхолпиком, на комп'юлерному сшрограф1 «Ма81сг5сорсРС» (ErichJaeger, 11¡меч-чина). У достижения були залучет пращвники одного пщприемелва закрилого липу Хмель-пинькоУ обласл1, якл дв1ч1 на рш проходяль медич1П огляди ла вважаюль себе здоровими. Крилер1ями включения були: вш сларше 35 роюв, ввдеултель хро1Пчиих захворювань орга1Пв дихання, вису ппсть бронх1ально1 аелми, бажан-ня до сп1впращ. Крилер1ями виключення були: бронх ¡алы 1а аелма в анамнез^ хрошчш захворювання орга1Пв дихання, перенесений шфаркл м1окарда, гослре порушення мозкового крово-об1гу пролягом 6 мкящв, цукровий .иабег у сга.иУ декомпенсаций гшерлон1чна хвороба, що не конлрольована медикаменлозно. На I елат обслежено 525 ос1б, сларше 35 роюв, яю не мали в анамнез! будь-яких хр01пчпих захворювань оргашв дихання, середнш вк 46,7±6,3 року, серед них чоловтв було 291 (55,4%), середнш вк 46,7±6,3 року, жшок - 234 (44,6%), середнш вк - 56,7±4,7 року. На II елат була проведена строграф1я з бронходилялащйним леслом з ви-корисланням 400 мкг сальбуламола ла проведено опилування за модифшованою анкелою оцшки задишки меди41Ю1 дослипипькоТ ради (мМДР) ла леслом з оцшки ХОЗЛ (ТОХ) для визначення клшчно! групи ХОЗЛ [5]. Обслежено 136 пашеп пв в ¡ком ввд 38 до 77 (середнш вк - 51,5±0,8 року).
Статистичну обробку отриманих результата виконували на персональному комп'ютер1 за до-помогою мсто.ив вар1ацшно1 статистики з ви-користанням програм Мтсго8ойЕхе1 2003 ¡51а15о(! „Stat.ist.ica" V. 6.1, (Лщензшна верс1я № ВХХЯ901Н246022НА нал ежить мсдико-;иаг-ностичному центру Вшницького нащонального медичного ушвсрситсту ¡м. М.1. Пирогова), зпд-но з рекомендащями [6]. ЕНропдними вважали результата пор1внянь при значент ймов1рносп похибки р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Встановлено, що 216 ос1б (41,1%) за даними опитувальника набрали 18 та бшьше бал ¡в, що оцшено нами як високий ризик виникнення ХОЗЛ (рис. 1). Серед них було 115 жшок (53,2%) та 101 чоловш (46,8%). Найбшыи численна трупа пашен [ ¡в з високим ступеней в1ропдносп ХОЗЛ -це особи активного працездатного вшу (до 60 ро-юв), 184 (85,2%) опитаних. У вшовш груш до 40 рою в набрали бшьше 18 бал ¡в 72 особи (33,3%): 35 чоловтв (34,7%) та 37 жшок (32,2%).
58,9%
41,1%
□ Панин™, як! набрали бшьше 18 ба.пв за опитувальником, високий ризик ХОЗЛ
□ Пащенти, як! набрали менше 18 бал!в за опитувальником, низький ризик ХОЗЛ
Рис. 1. Розподш нацк н пв залежно вщ ввдповвдей анкети
Встановлено, що серед обстежених у 79 81 (59,6%) чоловш \ 55 (40,4%) жшок. Слпв-
(58,1%) пащештв за результатами стрографи ввдношення кшькосп чоловтв до жшок 1,5 до
було виявлено зниження шдексу Тифно 1,0 демонструе, що в дослщжент суттево пере-
(ОФВ1/ЖЕЛ) менше 70% та розцшено як вперше важали пащенти чолов1чо1 стат1. встановлений д1агноз ХОЗЛ. Серед обстежених -
Т аблиця 1
Статево-вжова характеристика оаб високого ризику виникнення хрошчного обструктивного захворювання легень шсля бронхолггично!' проби
ХОЗЛ Р (и 1ев1) Без ХОЗЛ р (и 1ев1)
Показники чолов^и жшки чоловпат жшки
(п=47) (п=32) (п=33) (п=24)
До 40 рот в 0(0) 0(0) - 0(0) 0(0) -
41-50 28(59,6%) 14(43,8%) 0,38 22(66,7%) 16(66,7%) 1,00
51-60 15(31,9%) 7 (21,9%) 0,62 10(30,3%) 5 (20,8%) 0,72
61-70 2 (4,3%) 9 (28,1%) 0,01 1 (3,0%) 3 (12,5%) 0,38
Старше 70 роюв 2 (4,3%) 2 (6,3%) 0,92 0(0) 0(0) -
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
65
Пор1внявши групи пашеппв з виявленим ХОЗЛ та без, можна сказати, що достов1рна р1з-ниця 1\пж кшьюстю чоловтв та жшок, в ¡К" ом обстежених вщзначалася лише в груш ос ¡6 з виявленим ХОЗЛ в ¡ком 61-79 рою в - чоловшв у цш груш - 9 (28,1%) було достов1рно бшьше, тж жшок - 2 (4,3%) (р=0,01). В шших в ¡ко в их трупах суттево! р¡з11иIг 1 м1ж кшьюстю чоловшв та жшок з ХОЗЛ та без не було. У груш 41-50 роюв чоловтв з ХОЗЛ було 28 (59,6%), жшок - 14 (43,8%), без ХОЗЛ чоловтв - 22 (66,7%), жшок - 16 (66,7%). У груш 51-60 рок ¡в чоловшв з ХОЗЛ було 15 (31,9%), жшок - 7 (21,9%), без ХОЗЛ - 5 (20,8%) у вшовш груш старше 70 роклв пашеппв без ХОЗЛ не було, а статева структура пашеппв з ХОЗЛ виглядала так: чоловшв було 2 (4,3%), жшок - 2 (6,3%).
Оцшка сим том ¡в ХОЗЛ дозволяе виявити, що в груш ос¡6 з ХОЗЛ пайчаспшою скаргою був кашель, а в груш без встановленого д1агнозу пащенти пайчаспшс пред'являли скарги на задишку. Ми оцшили частоту кашлю серед
пашеппв в вперше виявленим ХОЗЛ та пашеппв без ХОЗЛ. Встановлено, що на кашель скаржаться 77 (97,5%) всього з групи в вперше дтгпостовапим ХОЗЛ ла 51 (89%) особа без ХОЗЛ. ДостовфпоТ рвпиш м1ж чоловшами та жшками в цих трупах виявлено не було [2].
Встановлено, що на задишку при незначному фвичпому навантаженш та на виникнення ввд-чуття стиснення в грудях скаржились практично однаково пащенти обох труп. Задишку вщ-мтають 76 (96,2 %) ос¡6 з ХОЗЛ та 54 (94,7 %) особи без встановленого д1агнозу. На слиснення в грудях скаржалься 66 (83,5 %) ос¡6 з ХОЗЛ ла 48 (84,2 %) ошб без ХОЗЛ. Дослов1рно! р1знищ м1ж чоловшами та жшками в цих групах виявлено не було.
Проведена оцшка частота виникнення утруд-неного дихання серед обстежених нами пашеппв. Цю скаргу вщм1чають 50 (63,3 %) ос¡6 з ХОЗЛ та 34 (59 %) особи без встановленого ;цапюзу. ДостовфпоТ р1зниц1 м1ж чолов1ками та жшками в цих групах виявлено не було (рис. 2).
97,50% п=77
89,50%
96,20%
94,70% п=54
1 11 II л 83.50% 84,ZU%
11= 66 11 =48
63,30% 59,60%
п
-50 =34
Кашель
Задишка Шз ХОЗЛ(п=79)
Стиснення в грудях S без ХОЗЛ(п=57)
Утрудене дихання
Рис. 2. Оцшка CHMnTOMiB ХОЗЛ серед itai[i( H i iB is вперше виявленим захворюванням та пащентами без ХОЗЛ
До факгор¡в ризику ХОЗЛ належать палшня, несприятлив1 умови професшно! д1яльност1 та життя, ¡пфсклпй1п чинники, обтяжений амсйпий та алерголог1чний анамнез, иогод1П умови i icii-матичш чинники (туман та пщвищена волопсть) [5]. Захворювання спослершаелься значно часп-ше в KypinB i колшшпх KypinB, и ¡ж в oci6, якл не курять; у oci6 старше 40 роклв пор1вняно з бшыи молодими; частше в чолов1юв, тж у жлпок; серед м1ських житапв майже вдв1ч1 naci iшс, 1пж
у жител1в сшьсько! MiciiCBOCii [4, 13]. Врахо-вуючи, що ми проводили дослвдження серед робпниюв одного шдприемства, вплив профес1й-них чиппиклв практично швельований. Також нами встановлено, що робппики проживали в однакових умовах, а саме - це були MicbKi жител1.
А и ал i з основних факгор ¡в ризику ХОЗЛ дозволив видшити таку законом1ршсть. Bei onnrani, якл набрали бшьше 18 б ал ¡в та були
нами розцшеш як пащенти високого ризику обструктивних захворювань, скаржились на часп шфекцшш захворювання оргашв дихання [8]. Причому як пащенти з дтгпостовапим ХОЗЛ, так 1 особи без шдтвердженого ХОЗЛ. Досто-в1рно1 рппиш м1ж полемиками та жшками в обох трупах не було (рис. 3).
Алерпчний анамнез обтяжений у 52 (65,8%) пащештв з ХОЗЛ та в 64 (80,7%) ос ¡6 без вста-новленого д1агнозу ХОЗЛ. У груш з ХОЗЛ
обтяжений алерпчний анамнез в ¡дм ¡чал и досто-в1рно чаепше жшки (71,8%), и ¡ж чоловши (61,8%). У груш без ХОЗЛ цей фактор ризику теж чаепше в ¡дм ¡чал и жшки (91,7%), шж чоловши (72,7%). Встановили, що 53 (67,1%) особи ¡з вперше виявленим ХОЗЛ палять, у той час як серед ос ¡6 без ХОЗЛ кури ¡в було - 49 (28,1%). Отже, встановлено, що у другому ви-падку кури ¡в було доетовфпо бшыие.
100% п=79
□ 3 ХОЗЛ (п=79) □ без ХОЗЛ (п=57)
Рис. 3. Оцшка фактор1в ризику ХОЗЛ серед пацкнпв ¡з вперше виявленим захворюванням та иащеитами без ХОЗЛ
Стаж пал ¡пня (у тому чиап ¡ серед колшшмх курщв) становив 15,07±0,95 року у пашеппв п вперше виявленим ХОЗЛ та 18,1±1,97 в ос1б без встановленого д1агнозу. Достов1рно1 р1знищ м1ж цими показниками в трупах виявлено не було (р=0,50).
Середня кшьюсть сигарет за добу становила 16 (13;20) у груш пащенив з ХОЗЛ та 14 (10;18) в ос¡6 без ХОЗЛ. 1ндекс палшня становив 13,5 та 11,2 пачко/роюв ввдповвдно в ос1б з ХОЗЛ та без ХОЗЛ.
Параметри якосп життя, як ¡пегрумет сучасного л ¡каря, дозволяють об'ективпувати стан хворого, а також оцшити, якл наслщки мае захворювання.
Оцшка основних парамстрж якост1 життя (рис. 4) дозволяе бачити дещо нижч1 показники якост1 життя в пашеп пв з ХОЗЛ, 1пж у пашеп пв без ще! патолоп!. При оцшщ ф1зичного статусу (ФС) середня юлыасть б ал ¡в у пащент1в з ХОЗЛ становила 72, у той час як у пашеппв без ХОЗЛ було 65 бал ¡в. Щодо психтпого статусу (ПС) бали розподшилися таким чином: у пашеппв з ХОЗЛ - 56, у пашеппв без встановленого дтгпозу - 55 бал ¡в. При оцшщ загального статусу (ЗС): у пашеппв з ХОЗЛ - 62 бали, а в пашеппв без шеТ патологи - 56 бал ¡в. Проте варто вгчмпити ввдеутшеть достов1рно1 р1зниц1 показпикдв основних парамстрж якост1 життя в трупах пащент1в з ХОЗЛ та без ХОЗЛ.
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
67
ОРИГШАЛЬШ СТАТТ1
80 70 60
72
65
62
5й
55
-56-
50
40
30
20
10
ФС
ПС
ЗС
□ ЗХОЗЛ
□ без ХОЗЛ
Рис. 4. Основш параметри якосп життя в нацк н пв з ХОЗЛ та без ХОЗЛ
ВИСНОВКИ
1. Д1агностика хрошчпого обструктивного за-хворювання легень (ХОЗЛ) належить до най-бшыи актуальних та складних проблем у робот1 л ¡каря загально! практики, що визначаеться, з одного боку, збшыиенням кшькосп ос ¡6 старших вшових труп, якл мають цшу низку фактор1в ризику, а з шшого - методолопчними шдходами щодо .иагпостики захворювання.
2. Нами встановлено, що в колектив1 ос¡6, котр1 дв1ч1 на рис проходять мсдичш огляди, не-;цагпос товапс хрошчпс обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) виявлено у 79 ос¡6 (14,3%): у 31 жшки (39,2%) та 48 чоловшв (60,8%).
3. Найбшыи часто пащенти п вперше вияв-леним хрошчпим обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) пред'являли скарги на кашель, задишку, свистяче дихання та часп ресшраторш захворювання орган1в дихання.
4. Встановили, що 53 особи (67,1%) 1з вперше виявленим ХОЗЛ палять, у той час як серед ос ¡6 без ХОЗЛ курщв було - 49 (28,1%).
5. Оцшка основних параметр1в якосп життя дозволяе вщмгтити ввдсутшсть достов1рно1 р\з-нищ показниюв основних параметр1в якост1 життя в трупах пашеп пв з ХОЗЛ та без ХОЗЛ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Актуальные проблемы лечения больных хроническим обструктивиым заболеванием легких / Ю.И Фещенко, Л.А. Яшина, А.Я. Дзюблик, В.Г. Гаврисюк // Здоров 'я Украши. - 2011. - С. 10-11
2. Дiaгнocтикa симшхмв xpoнiчнoгo обструктивного захворювання легень за даними анкетування / Ю.М. Мостовой, Л.В. Распутина, П.В. Черепш // Медицина сьогодш i завтра. - 2015. - № 2(67) - С.59-65.
3. ЛинникМ.1. Пор1впялып даш про роз-пoвcюджeнicть хвороб opгaнiв дихання i медичну до-помогу хворим на хвороби пульмонолопчного про-фшю в Укpaшi за 2008-2010 рр. / М.1. Линник. - Кшв, 2011,-34 с.
4. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних документ!в 51 cтaндapтизaцil медично! допомоги при припиненш вживания тютюнових
вироб1в: Наказ МОЗ Украши вщ 3.08.2012 р. № 601 -С. 9-44.
5. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних документ!в 51 cтaндapтизaцil медично! допомоги при хрошчпому обструктивиому захворю-ванш легень: Наказ МОЗ Украши В1Д 27.06.2013 № 555 - С. 6-54.
6. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладних программ БТАТКТЮА / О.Ю. Реброва. - Москва: Медиа Сфера, 2006. - 269 с.
7. Фещенко Ю.И. Актуальные проблемы лечения больных хроническим обструктивиым заболеванием легких / Ю.И.Фещенко // Здоров'я Украши. - 2011. -С. 10-11.2
68
МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВЕ / МЕтст РЕЯБРЕКТт
8. Mcpcniii H.B. fliaraocTHKa (jiaKTopiß pii3HKy xponi'inoro oöcTpyKTHBHoro jaxBoiOBaniiH nerem. 3a TUUihmh anKCTyBaniiH oci6 0praHi30BaH0ro KoneKTiiBy / H.B. Hepenifi // BicHiiK BHMY. - 2015. - №19. -C. 448-452.
9. Agusti A.G.N. Systemic Effects of Chronic Obstructive Pulmonary Disease / A.G.N. Agusti // Proceedings Am. Thoracic Society. - 2005. - Vol. 2, N 4. -P. 367-370.
10. Bourbeau J. Preventing Hospitalization for COPD Exacerbations / J. Bourbeau // Seminars Resp. Crit. Care Med.-2010.-Vol. 31,N3.-P. 313-320.
11. COPD and Incident Cardiovascular Disease Hospitalizations and Mortality: Kaiser Permanente Medical Care Program / S. Sidney, M. Sorel, C.P. Quesen-berry, [et al.] // Chest. - 2005. - Vol. 128, N 4. - P. 20682075.
12. Kim S.J. Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is associated with systemic inflammation / S.J. Kim // Inter. J. Tuberculosis Lung Disease. - 2011. -Vol. 15, N9.-P. 1265-1270.
13. Rashton L. Occupational causes of obstructive pulmonary disease / L. Rashton // Rev. Environmental Health. - 2007. - Vol. 22, N 3. - P. 195-212.
REFERENCES
1. Feshchenk Yu, Yashina L, Dzublik A, Gavri-suk V. [Actual problems of treatment of patients with chronic obstructive pulmonary disease]. Health Of Ukraine. Kyiv, 2011; 10-11. Russian.
2. Mostovoy Yu, Rasputina L, Cherepiy N. [Diagnosis of symptoms of chronic obstructive pulmonary disease according to the survey]. Medicine today and tomorrow. 2015;2(67):59-65. Ukrainian.
3. Linnyk MI, Nedospasova OV, Antonenko LF. [Comparative data on the prevalence of respiratory diseases and medical care of patients with diseases of pulmonary profile in Ukraine in 2008-2010]. Kyiv, 2010;34. Ukrainian.
4. [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated August 3, 2012 № 601 "On Approval and Implementation of Medical-Technological Documents on Standardization of Medical Aid in the Termination of the Use of Tobacco Products"]. Available from: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120803_601.html. Ukrainian.
5. [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated June 27, 2013 № 555 "On approval and implementation of medical-technological documents on the standardization of medical care in chronic obstructive pulmonary disease"]. 2013. Available from: http:-//www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20130627_0555.html. Ukrainian.
6. Rebrova O. [Statistical analysis of medical data. Application of software package STATISTICA]. Moskva: Mediasfera, 2006;312. Russian.
7. Feshchenko Yu. [Actual issues of chronic obstructive pulmonary disease]. Ukrainian Pulmonology Journal. 2010;1:6-10. Russian.
8. Cherepiy N. [Diagnosis of risk factors for chronic obstructive pulmonary disease according to the survey of persons organized team]. Visnyk VNMU. 2015;19(2):448-52. Ukrainian.
9. Agusti AGN. Systemic Effects of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Proceedings of the American Thoracic Society. 2005;2(4):367-70.
10. Bourbeau J. Preventing Hospitalization for COPD Exacerbations. Seminars in Respiratory and Critical Care Medicine. 2010;31(3):313-20.
11. Sidney S, Sore M, Quesenberry CP, DeLuise C, Lanes S, Eisner MD. COPD and Incident Cardiovascular Disease Hospitalizations and Mortality: Kaiser Permanente Medical Care Program. Chest. 2005;128(4):2068-75.
12. Kim SJ. Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is associated with systemic inflammation. International Journal of Tuberculosis and Lung Disease. 2011;15(9):1265-70.
13. Rashton L. Occupational causes of obstructive pulmonary disease. Reviews on Environmental Health. 2007;22(3): 195-212.
♦
17/Tom XXII/3 u. 1
69
