CC BY
9
В.1. Островецький, к.е.н.
БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВА ПОЛ1ТИКА УКРА1НИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ11: ДОХОДИ М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В
Становлення та розвиток шституту мiсцевого самовряду-вання в Укра1ш, забезпеченого достатнiми джерелами фiнансування конституцшних повноважень, обумовлюють необхiднiсть розбу-дови оновленого формату вщносин мiж державою, органами мюце-вого самоврядування та платниками податюв (бiзнесом i домаш-нiми господарствами). Основним завданням у сферi розвитку мю-цевого самоврядування Украши, яке одночасно е значимою проблемою, е змiцнення дохщних джерел органiв мiсцевого самоврядування в Укра1ш з метою формування економiчно та конкуренто-спроможних, самодостатшх об'еднаних територiальних громад (ОТГ). Модершзащя моделi мiсцевого самоврядування, що е прю-ритетом поточно! економiчноl пол^ики Украши, потребуе розро-бки виважених, прозорих i результативних рiшень щодо вдоскона-лення процесу формування фшансових ресурсiв ОТГ.
Методологiчнi основи, шдходи, принципи й умови децентра-лiзацil державного управлiння розкрито в роботах Р. Айхенберга, Дж. Буханана, Дж. Брукнера, Б. Доллерi, Д. Юнга, Н. Мокiдi, В. Оутса, С. Смгга, Р. Масгрейва, Ч. ^бу, Б. Фрея, Г. Х'юза, А. Шаха, Л. Шредера та ш.
Питанням державного регулювання економiки в умовах змш засад державного управлшня, викликаних переформатуванням вщ-носин мiж центральним урядом та органами мюцевого самоврядування зокрема, присвячено дослщження багатьох провiдних втиз-няних науковщв, зокрема, В. Беседiна, Т. Боголш, Т. Бондарук, З. Варналiя, В. Вишневського, Н. Деево!, I. Луншо! [1-4], В. Ляшен-ка, В. Опарша, В. Симоненка, В. Столярова та ш. У працях цих ав-торiв надано рекомендацп практичного характеру щодо управлшня державними фшансами, у тому чи^ податковою системою.
Основш принципи, критери, а також пропорци, форми i меха-нiзм акумуляци фiнансових ресурсiв на рiзних рiвнях державного управлiння набувають особливого значення в процесi трансформа-цп взаемовiдносин мiж центральним рiвнем управлiння та локаль-ними юрисдикцiями. Будь-яю новаци у сферi державного управ© В.1. Островецький, 2017
лшня потребують фiнансового забезпечення на вшх етапах !х роз-робки, впровадження й адмiнiстрування. Вiдповiдно, потребують теоретичного обгрунтування i вектори трансформаци дохвдно! бази мiсцевого самоврядування, зорiентовано! на формування бюджеив органiв мiсцевого самоврядування Укра!ни, здатних забезпечити прискорений регюнальний розвиток у всiх сферах економiчно! та шшо! дiяльностi.
Мета статп полягае у визначеннi окремих напрямiв подаль-шого вдосконалення бюджетно-податкового законодавства Украши на основi узагальнення теоретико-методолопчних засад децентра-лiзацil державного управлшня, свiтового досвiду формування ресурсно! бази юрисдикцш мiсцевого значення з подальшим переглядом окремих значимих нормативiв акумуляци фiнансових ресурсiв на вшх рiвнях бюджетно! системи Укра!ни.
Питання розробки ефективно! багаторiвнево! бюджетно! системи мають важливе значення для 6удь-яко! кра!ни свiту. Однак, попри можливють введення низки базових принцишв, умов та кри-терi!в формування мiжбюджетних вiдносин, iдеально! моделi вщно-син мiж центральним рiвнем та локальними юрисдикцiями на прак-тищ не iснуе. Це пояснюеться рiзноманiтнiстю систем державного управлiння, що застосовуються в багатьох кра!нах свiту.
Основш принципи та критерi! мiжбюджетних вщносин роз-крито в роботах Д. Кшга, Р. Масгрейва та В. Оутса [5-7]. У багатьох дослщженнях доводиться, що децентралiзацiя може привести до певного полшшення в наданш суспiльних послуг за рахунок набли-ження громадськостi до процесу прийняття рiшень, пiдвищуючи тим самим спроможнють органiв управлiння завдяки досягненню узгодження уподобань виборщв у частинi розподiлу суспiльних ре-сурсiв [8]. У той же час вщзначаегься, що децентралiзацiя в окремих випадках може спричинити погiршення якостi надання послуг, зростання корупцi!, дестабiлiзацi! макроекономiчно! ситуаци та гальмування економiчного зростання.
На думку деяких науковщв, децентралiзацiя сприяе тому, що органи управлiння бшьшою мiрою враховуватимуть потреби жите-лiв на сво!х територiях [9-12]. Iншi дослiдники, якi бiльш обережнi у твердженнях, вважають, що децентралiзацiя е складним i неодно-значним явищем, але зрештою позитивно впливае на добробут мю-цевого населення [13].
Результати децентралiзацi! залежать вiд бшьш широкого контексту, формату та масштабiв здiйснених перетворень, якостi державного менеджменту. Децентралiзацiя сприяе зниженню ступеня
pегiонaльноï неpiвностi, скоpоченню видaткiв центpaльного piвня на yтpимaння та pозвиток iнфpaстpyктypи, доpожнього господap-ства зокpемa, зменшенню коpyпцiï та полiпшенню якостi демо^а-тичного yпpaвлiння як y великих мютах, так i в дpiбних мунщи-пальних yтвоpеннях.
В шших дослiдженнях висвiтлюються негaтивнi аспекти де-центpaлiзaцiï. Нaпpиклaд, введення мехaнiзмiв участ населення в окpемих aзiaтських та лaтиноaмеpикaнських кpaïнaх пpизвело до виникнення нових фоpм отpимaння pенти на мюцевому piвнi, а не до бшьш пpозоpого i спpaведливого pозподiлy сyспiльних pесypсiв, як пеpедбaчaлося pозpобникaми вiдповiдноï деpжaвноï полiтики. Кpитики децентpaлiзaцiï ствеpджyють, що мiсцевi оpгaни e занадто коpyмповaними та не мають достaтнiх технiчних, людських i фшан-сових pесypсiв для надання шиpокого спектpy piзномaнiтних суст-льних послуг, що вщповщатимуть мiсцевим потpебaм. А схильнють до мapнотpaтствa, y тому чи^ на пpоведення сyмнiвних економiч-них експеpиментiв, може поставити тд зaгpозy мaкpоекономiчнy стaбiльнiсть [14; 15].
Особливост фоpмyвaння бюджетiв оpгaнiв мюцевого само-вpядyвaння визначаються моделлю деpжaвного yстpою. У свiтовiй пpaктицi викоpистовyeться декiлькa таких моделей. Англосаксон-ська модель, яку побудовано y Великобpитaнiï, пpийнятa y США, Кaнaдi, 1нди, Австpaлiï та iнших федеpaтивних деpжaвaх. Модель хapaктеpизyeться високим ступенем автономи мiсцевого сaмовpя-дування. У ^ашах континентально' Gвpопи (Фpaнцiя, Iтaлiя, 1спа-нiя) та бiльшостi кpaïн Латинсько' Амеpики, Близького Сходу за-стосовусться модель, що поeднye мiсцеве сaмовpядyвaння з мюце-вими деpжaвними адмшстращями i хapaктеpизyeться певними об-меженнями aвтономiï мiсцевого сaмовpядyвaння, нaявнiстю деp-жавних уповноважених тощо [1б, с. 23-25].
Бшьшють кpaïн викоpистовyють змшаш моделi, однак зага-льна св^ова тенденцiя pозвиткy моделей деpжaвного у^авлшня спpямовaнa на оптимiзaцiю pоботи оpгaнiв мiсцевого сaмовpядy-вання на основi пiдвищення ix aвтономiï. Вибip rief чи iншоï моделi мiжбюджетного pегyлювaння e досить складним питанням для кожно' деpжaви. 1снують piзнi тдходи до клaсифiкaцiï кpaïн за типами моделей мiжбюджетного pегyлювaння. Найбшьш пошиpеною e клaсифiкaцiя за схожютю мiжбюджетного pегyлювaння i стввщ-ношенням pолi центpaльноï та сyбнaцiонaльноï влади [17].
Нaпpиклaд, y кpaïнax Швшчно' Gвpопи ( Дaнiя, Ноpвегiя, Фш-ляндiя, Швецiя), y яких ВВП на душу населення коливaeться в ме-
жax 50-70 тис. дол. США, органи мюцевого сaмоврядyвaння вщг-рають значну роль y фiнaнсyвaннi соцiaльниx видатюв. Половина сyкyпниx видaткiв бюджетiв циx краш, або вiд 25 до 35% ВВП, ф> нансуеться з мюцевж бюджетiв. У той же час щ краши xaрaктери-зуються нaйбiльшою часткою фiнaнсового забезпечення повнова-жень оргaнiв мiсцевого самоврядування за рaxyнок подaткiв, що ли-шаються в розпорядженнi мiсцевиx оргaнiв влади.
Haтомiсть системи державного yпрaвлiння в Австри, №меч-чинi та Швейцарп xaрaктеризyються значною aвтономieю бюджетiв рiзного рiвня на основi ïx активно!' сшвпращ. Частка видaткiв мю-цевого рiвня в сyкyпниx видaткax y цж крaïнax коливаеться y ме-жax 17-20%, або 7-8% ВВП. А щодо забезпечення функцш оргашв мiсцевого самоврядування за рaxyнок влaсниx подaтковиx над-xоджень, то в Австри вони складають до 20% мiсцевиx видaткiв, y Hiмеччинi - до 35, а y Швейцaрi - понад 60%.
Iншi краши Gвропи, зокрема Бельгiя, Портyгaлiя, 1спашя, 1та-лiя та Фрaнцiя, y якж ВВП на душу населення значно нижчий, шж в шшж крaïнax GС (на рiвнi 20 тис. дол. США), збертають залеж-нiсть мiсцевиx бюджетiв вiд бюджету центрального рiвня. Частка видaткiв мюцевого рiвня в сyкyпниx видaткax y циx крaïнax коливаеться в межax вiд 20 до 50% , або вщ 6 до 15% ВВП. У середньому вщ третини до половини бюджетниx видатюв оргaнiв мiсцевого самоврядування в цж крaïнax фiнaнсyeться за рaxyнок мiсцевиx по-дaтковиx нaдxоджень.
Значимють мiсцевиx оргaнiв влади в шдус^ально розвине-ниx крaïнax визначаеться шляxом порiвняння двоx покaзникiв: частки в консолщованж видaткax i процентного вщношення мюце-виx видaткiв до розмiрiв ВВП. У табл. 1 наведено статистичш дaнi щодо питомоï ваги бюджетнж покaзникiв рiзного рiвня y ВВП y розрiзi окремиx краш Gвропейського Союзу (GС).
У середньому в крaïнax GС мiсцевi органи влади шляxом ф> нансування власнж фyнкцiй та повноважень перерозподiляють на рiвнi 10-11% ВВП. Однак y розрiзi краши GС вiдзнaчaються суп^ розбiжностi y спiввiдношенняx частки видатюв оргaнiв мiсцевого самоврядування в сyкyпниx видaткax та ВВП. За обома показни-ками лiдерaми е скандинавсью краши (Дaнiя, Швецiя, Фiнляндiя). Видшяються мiсцевi органи влади Дaнiï, яю фiнaнсyють понад 60% всix видатюв, що становить понад 30% ВВП. Дaлi - Iтaлiя, Фрaнцiя, Кмеччина та iншi краши - ct^í члени GС. У циx крaïнax частка видaткiв бюджетiв оргaнiв мюцевого самоврядування y ВВП коливаеться в межax 10%, або 25-30% сyкyпниx держaвниx видaткiв за
вщповщний перюд. Замикають цей список Мальта, 1рлацщя, Гре-цiя, Kinp.
Таблиця 1
Бюджетн показники (видатки та nodamKoei надходження) за рiвнями державного управлшня у кратах ССу 2015 р. 1
ВВП Частка видатюв у ВВП, % Частка видатюв мюцевих Частка податко-вих надходжень у ВВП, %*
Краша на душу бюдже-
усього, насе- загаль- мюцев1 т1в у за- загаль- мюцев!
млрд дол. лення, ний бю- гальних ний бю-
США дол. США бюджет джети видатках, % бюджет джети
Австр1я 374 43724 51,6 8,6 16,7 43 1,4
Бельг1я 455 40106 53,9 7,2 13,4 44,7 2,1
Дан1я 295 52114 54,8 34,9 63,7 50,9 12,6
1спан1я 1200 25864 43,8 6 13,7 33,2 3,3
1тал1я 1816 29866 50,4 14,5 28,8 43,6 6,9
Н1меччина 3358 40996 44,0 7,8 17,7 36,1 2,5
Норвег1я 389 74822 48,8 16,1 33,0 39,1 5,4
Португал1я 199 19121 48,4 5,9 12,2 34,4 2,5
Ф1нлянд1я 230 41973 57,7 23,6 40,9 43,9 10,3
Франщя 2422 37675 57,0 11,4 20,0 45,2 5,9
Швейцар1я 665 80675 33,9 7,1 20,9 26,6 4
Швец1я 493 49866 50,3 25 49,7 42,7 15,8
1 Складено за даними: Свростат. URL: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/ nui/setupDownloads.do; ОЕСР. URL: https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode= REV; МВФ. World Economic Outlook Database-April 2016, International Monetary Fund. Accessed on 12 April 2016.
* Наявш даш в офщшних джерелах за 2014 р. Вщносна стабшьшсть сп1в-вiдношень бюджетних показникiв у ВВП у кра'шах GC дозволяе здiйснювати сп1в-ставлення, припущення та висновки.
Одночасно потеищал економiчного зростання юрисдикци, li конкуpентоспpоможнiсть та привабливють для pозмiщення швести-цiй можна охарактеризувати потужшстю дохвдио! бази, пропорщ-ями pозподiлу фiнансових pесуpсiв мiж piвнями бюджетно! сис-теми.
Окpемi дослщники вiдзначають, що в унiтаpних кра!нах pi-вень центpалiзацil бюджетних кош^в вищий. Натомiсть вищий сту-тнь децентpалiзацil спостеpiгаеться у федеративних кра!нах, зокрема у США та Канада Значна частина коштiв у цих державах акумулюеться в бюджетах фондiв соцiального страхування, мiсце-
вих бюджетах та бюджетах члешв Федераци [18]. У крашах СС центральний уряд у середньому перерозподiляе 22-24% ВВП, уряд штату (земт, кантону) - 4-5, органи мюцевого самоврядування -12, а сощальш фонди - 14-16% ВВП [19]. У цшому в СС вщзначаеться тенденцiя щодо посилення ролi органiв мiсцевого самоврядування в частиш перерозподiлу ВВП з одночасним зростанням !х соща-льно-економiчноl значимостi [20].
В Укра1ш за статистичними даними Мiжнародного валютного фонду [21] ВВП на душу населення оцшюеться в межах 2 тис. дол. США. Органи мюцевого самоврядування фшансують на рiвнi 35-40% (12-14% ВВП) сукупних видатюв зведеного бюджету. Тобто якщо враховувати, що в Укра1ш через бюджетну систему в середньому розподшяегься 32-34% ВВП (без урахування Пенсш-ного та шших соцiальних фондiв), то в середньому на одного гро-мадянина Украши на рiк припадае на рiвнi 300-350 дол. США фь нансування суспiльних послуг iз бюджеОв органiв мiсцевого самоврядування Украши. Решта, до 500 дол. США, - з Державного бюджету Украши, половина з яких спрямовуеться на фшансування повноважень органiв мiсцевого самоврядування у виглядi офщш-них трансферов.
За рахунок податкiв в Укра1ш фiнансуеться лише третина повноважень мюцевих органiв влади. Решта фiнансових потреб ор-ганiв влади на мюцях, здебiльшого соцiального характеру (освiта, охорона здоров'я), забезпечуеться системою мiжбюджетних трансферов у виглядi субвенцiй, спещальних дотацiй iз Державного бюджету Украши. Динамшу доходiв органiв мюцевого самоврядування, !х структуру, а також частку у ВВП наведено в табл. 2.
Пюля останньо! реформи мiжбюджетних вiдносин у 2014 р. [22] в Укра1ш намгтилася тенденцiя щодо зменшення частки влас-них податкових надходжень у фшансуванш видаткiв на мiсцевому рiвнi. Якщо у 2005-2010 рр. частка податкових надходжень мюцевих бюджеОв коливалася на рiвнi 42-44%, то за шдсумками 2015 р. вона скоротилася до 33%, або майже на чверть. Проте у 2016 р. було заплановано наростити фшансування мюцевих видатюв за рахунок податкових надходжень до 40%. Аналопчш тенденци вщзнача-ються також i в структурi податкових надходжень зведеного бюджету Украши. Частка податкових надходжень Державного бюджету Украши мае стшку тенденщю до зростання (iз 75% у 2005 р. до 80% у 2015-2016 рр.).
Таблщя 2
Динамша doxodie бюдшет'ш оргатв мжцевого самоврядування Украши за 2005-2016рр., млн грн 1
Показник 2005 2010 2012 2013 2014 2015 2016 *
Усього (без урахування офщшних трансферов) 30316 80516 100814 105171 101101 120480 152743
Податков1 надходження 23589 67576 85852 91191 87334 98218 131066
Податок та збгр на доходи фгзичних ociö 16487 51029 61066 64586 62557 54921 74689
Податок на прибуток тдприемств 192 390 443 675 260 4277 4638
Акцизный податок 7685 10505
Неподатков1 надходження 3542 8769 12636 12128 12258 20148 18999
iHini надходження 3186 4171 2326 1852 1510 2114 2678
()(|)i 1 li и Iii трансферти 23358 78881 124460 115848 130601 173980 189543
Разом 53660 159397 225274 221019 231702 294460 342286
ВВП 441452 1120585 1459096 1522657 1586915 1979458 2262800
Структура doxodie мюцевих бюджетов Украгни, %
Усього (без урахування офщшних трансферов) 56,5 50,5 44,8 47,6 43,6 40,9 44,6
Податков1 надходження 44,0 42,4 38,1 41,3 37,7 33,4 38,3
Податок та söip на доходи фгзичних ociö 30,7 32,0 27,1 29,2 27,0 18,7 21,8
Податок на прибуток тдприемств 0,4 0,2 0,2 0,3 0,1 1,5 1,4
Акцизний податок 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 2,6 3,1
Неподатков1 надходження 6,6 5,5 5,6 5,5 5,3 6,8 5,6
IHini надходження 5,9 2,6 1,0 0,8 0,7 0,7 0,8
Офщшш трансфертн 43,5 49,5 55,2 52,4 56,4 59,1 55,4
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Питома вага doxodie мюцевих бюджет!е Украши у ВВП, %
Усього (без урахування офщшних трансферов) 6,9 7,2 6,9 6,9 6,4 6,1 6,8
Податков1 надходження 5,3 6,0 5,9 6,0 5,5 5,0 5,8
Податок та söip на доходи фiзuчнux ociö 3,7 4,6 4,2 4,2 3,9 2,8 3,3
Податок на прибуток тдприемств 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,2 0,2
Акцизний податок 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,4 0,5
Неподатков1 надходження 0,8 0,8 0,9 0,8 0,8 1,0 0,8
IHini надходження 0,7 0,4 0,2 0,1 0,1 0,1 0,1
Офщшш трансферти 5,3 7,0 8,5 7,6 8,2 8,8 8,4
Разом 12,2 14,2 15,4 14,5 14,6 14,9 15,1
1 Складено за даними Державно! казначейсько! служби Украши. 2016. URL: http://www.treasury.gov.ua/. * Ураховано в розрахунках при затверджеиш Державного бюджету Украши на 2017 piK. Шдпягае уточнению.
Щодо питомо! ваги сукупних доходiв мюцевих бюджетiв Ук-ра!ни у ВВП, у тому чи^ податкових надходжень, то частка перших мае стшку тенденцiю до зростання. Так, протягом 20052016 рр. мае мюце випереджаюче зростання частки сукупних дохо-дiв мiсцевих органiв влади Укра!ни у ВВП порiвняно з податковими надходженнями до мiсцевих бюдже^в Укра!ни: частка податкових надходжень у ВВП лишилася майже незмiнною на тт зростання сукупних мюцевих доходiв в обсязi 3% ВВП, або на 25% (з 12,2% ВВП у 2005 р. до 15,2% ВВП у 2016 р.).
В Укра!ш найвагомшим джерелом доходiв бюдже^в оргашв самоврядування традицiйно лишаеться податок на доходи фiзичних ошб. Понад половину податкових надходжень мюцевих бюдже^в та чверть сукупних доходiв органiв мiсцевого самоврядування фор-муються за рахунок цього дохщного джерела. Однак статистичш данi свiдчать про наявнють тенденцi! щодо його зменшення в сукупних доходах мюцевих бюдже^в Укра!ни. Якщо у 2005 р. частка податку на доходи фiзичних ошб у сукупних доходах бюджету скла-дала 30 % (3,7% ВВП), то за тдсумками 2016 р. очшуеться лише 21,8% (3,3% ВВП). Додатковим фшансовим ресурсом оргашв мю-цевого самоврядування стала частка податку на прибуток тдпри-емств, 10% вiдрахувань якого лишаеться в розпорядженш мiсцевих органiв влади Укра!ни.
В умовах нестабiльностi внутршньо! економiчно! ситуацi! в Укра!нi, що характеризуеться зменшенням обсягiв та переорiента-цiею нацiонального виробництва, скороченням кшькост робочих мiсць i реальних доходiв населення, спричиненим несприятливою зовнiшньою кон'юнктурою, а також загальносв^овою тенденцiею щодо зменшення оподаткування прибутюв пiдприемств, за шших незмiнних обставин, складно очшувати перетворення цих дохiдних джерел мюцевих бюджеив на потужний фiнансовий важшь регiо-нального розвитку.
Поступово зростае частка адвалорно! складово! акцизного по-датку, яку запроваджено з 2015 р., що обумовлено низькою еласти-чнiстю попиту на шдакцизш товари, !х стабшьним, вiдносно рiвно-мiрним споживанням у межах територи Укра!ни, а також шфляцш-ними процесами.
Звертае увагу поступове нарощування дохщно! частини бю-джетiв оргашв влади на мюцях за рахунок збшьшення офiцiйних трансфертiв у фшансуванш повноважень органiв мiсцевого самоврядування Укра!ни. Питома вага дотацiйно! статп джерел фiнан-сування повноважень оргашв мюцевого самоврядування Укра!ни у
ВВП починаючи з 2QQ5 p. зpослa y бшьш шж 1,5 paзa (з 5,3% ВВП y 2QQ5 p. до 7% ВВП y 2Q1Q p. та 8,8% ВВП y 2Q15-2Q16 pp.), y той час як частка власних дохщних джеpел y ВВП лишилася ^актинно незмшною - y межах 7% ВВП.
У зв'язку з вищезазначеним доц1льно вiдзнaчити тенденщю поступового зменшення спpоможностi оpгaнiв мiсцевого сaмовpя-дування щодо фiнaнсyвaння делегованих повноважень за paxyнок власних джеpел, податкових надходжень зокpемa. Нaтомiсть зpос-тае навантаження на Деpжaвний бюджет Укpaïни в частиш фшан-сового забезпечення д1яльност1 оpгaнiв мiсцевого сaмовpядyвaння. Сеpед пояснень таких негативних тpендiв pозвиткy дохщно' бази мiсцевого сaмовpядyвaння в Укpaïнi, як1 ускладнюють фоpмyвaння та виконання Деpжaвного бюджету Укpaïни, може бути нес^ият-лива зовн1шня кон'юнктypa, що обумовлюе незaдовiльнy динaмiкy основних показниюв ключових вид1в економiчноï д1яльност1. Це, y свою чеpгy, негативно впливае на стабшьшсть о6м1нного кypсy на-цiонaльноï валюти, стимулюе pозкpyчyвaння шфляцшно' спipaлi, а також спpичиняе зpостaння безpобiття та скоpочення мaтеpiaльного виpобництвa.
Сеpед внyтpiшнix чинник1в сл1д вио^еми™ недовеpшенiсть бюджетно-податкового планування, яка гостpо пpоявляеться y ^о-цесi пеpефоpмaтyвaння в1дносин ypядy та мiсцевиx бюджеив за pa-хунок ствоpення OTr. У той же час, за iнфоpмaцiею Мiнiстеpствa pегiонaльного pозвиткy, буд!вництва та ЖКГ Укpaïни, y 2Q16 p. в Укpaïнi ствоpено майже 4QQ OTr, як1 згенеpyвaли понад 4Q млpд гpн додаткових доход!в. А з Деpжaвного бюджету У^аши y 2Q16 p. бюджетам OTr пеpеpaxовaно 3,5 млpд гpн м!жбюджетних тpaнс-феpтiв (базова дотaцiя, осв!тня сyбвенцiя, медична сyбвенцiя, 1нш1 субвенци та дотацл). На 2Q17 p. пеpедбaчено 9,б млpд гpн. Oтже, нapощyвaння фiнaнсовиx можливостей OTr i в подальшому плану-еться здшснювати за paxyнок ц1льових тpaнсфеpтiв 1з Деpжaвного бюджету Укpaïни без належно' уваги до pозвиткy власно' дохщно' бази мiсцевиx оpгaнiв влади У^аши.
Поpiвняно з кpaïнaми-членaми СС та OECT [23] Укpaïнa зай-мае сеpеднi позици за показниками частки податкових надходжень деpжaвного та мюцевих бюджетiв y ВВП. Починаючи з 2Q1Q p. на-мiтилaся тенденщя до зpостaння податкового навантаження на еко-ном1ку за paxyнок податюв на споживання (податок на додану вap-т1сть та акцизний податок), як1 зapaxовyються до Деpжaвного бюджету У^аши. Значно (61льш шж удв1ч1) скоpотилaся частка пода-
тку на прибуток тдприемств у доходах зведеного бюджету Укра-!ни. Отже, iз прийняттям Податкового кодексу Укра!ни у 2010 р. на-мгтилася тенденцiя змiщення податкового навантаження на кшце-вих споживачiв, тобто широк верстви населення з одночасним зни-женням податкового тягаря на каштал [24]. У той же час в умовах сучасно! економiчно! ситуаци в Укра!нi, яка характеризуемся зни-женням реальних доходiв населення та звуженням простору для здшснення шдприемницько! дiяльностi для малого бiзнесу перш за все, основш напрями коротко- та середньостроково! податково! по-л^ики мають бути дещо уточненi з акцентом на розширення власно! дохщно! бази адмiнiстрацiй мiсцевого рiвня.
Висновки. Результати дослщження дозволяють сформулю-вати окремi напрями реформування податкового законодавства на основi збалансування iнтересiв держави, оргашв мiсцевого само-врядування та платниюв податкiв щодо стабiлiзацi! економiчно! си-туацi!, а також сприяння сталому розвитку економiчно! системи Ук-ра!ни.
Доцшьно змiщувати податкове навантаження з мобшьних факторiв виробництва (капiтал та праця) на немобiльнi (земля, при-роднi ресурси), а також на споживання окремих видiв товарiв, ви-робництво яких завдае шкоди навколишньому середовищу (або споживання яких е шюдливим для здоров'я людини), у комплекс з тдвищенням ефективностi податкового адмшютрування та стиму-лювання швестицшно! активностi, у тому числi за рахунок удоско-налення нормативiв податково! амортизаци.
Необхiдно поступово нарощувати частку податку на прибуток тдприемств, що лишаеться в розпорядженш оргашв мюцевого самоврядування Укра!ни, а також вжити заходiв щодо вдоскона-лення амортизацшно! полiтики, перетворивши !! на потужний ш-струмент залучення швестицш, перш за все високотехнологiчних. Це сприятиме зменшенню податкового боргу щодо сплати загаль-нодержавних податкiв, податку на прибуток тдприемств зокрема, а також стимулюватиме защкавленють оргашв мюцевого самоврядування Укра!ни до розвитку виробництв на власних територiях, оскшьки податковi надходження вiд оподаткування прибутку тдприемств лишатимуться в !х розпорядженш.
Основними платниками акцизного податку е виробники та iм-портери тдакцизних товарiв. Однак виробництво та розмитнення пiдакцизно! продукцi! на територп Укра!ни вiдбуваеться нерiвно-мiрно, на вщмшу вiд !х споживання. Зниження специфiчних ставок акцизного податку, який сплачують виробники ^мпортери) пiдак-
цизно! продукци з одночасним пiдвищенням адвалорно! складово!, яка лишаеться в розпорядженш оpганiв мiсцевого самоврядування, дозволить змщнити фiнансовий потенцiал мiсцевих оpганiв влади Украши.
Окремо сл1д акцентувати увагу на необхщност впровадження конкретних заход!в, спрямованих на зростання к1лькост1 ОТГ, як1 демонструють в1дм1нний результат у частит управлшня власними ресурсами на основ! бшьш широкого використання показниюв ре-зультативностi в бюджетах ОТГ для вщображення цiлей i результа-т1в програм державних видаткiв. 1з цiею метою доц1льно впрова-джувати сеpедньостpоковi програми пiдвищення якост1 управлшня державними фшансами Украши та ОТГ на основ1 оц1нки й мошто-рингу податкового потенцiалу ОТГ з урахуванням упровадження прозорих стимул1в щодо нарощування ОТГ власно! дохвдно! бази.
Серед перспективних юпрям1в pекомендацiй щодо коригу-вань та уточнень окремих вектоpiв податково! пол1тики в умовах децентpалiзацil державного упpавлiння в Укра1ш сл1д вiдзначити розробки, спpямованi на вдосконалення амортизацшно! та акцизно! пол1тики, механiзму обчислення податку на доходи ф1зичних ос16, а також спещальних pежимiв оподаткування, як1 дозволятимуть ак-тивiзувати пiдпpиемницьку д1яльн1сть у депресивних pегiонах ви-ходячи з !х потреб у робочих м1сцях та iнвестицiйних ресурсах 1з дотриманням принцитв спpаведливостi розпод1лу податкового тя-гаря.
Л^ература
1. Богол16 Т. М. Дотаци мiсцевим бюджетам як шструмент фiнансового виpiвнювання. 2017. URL: http://ephsheir.phdpu.edu.ua: 8081/xmlui/handle/89898 98989/1704.
2. Бондарук Т. Г., Мельничук I. О. Мювдв! податки та збори в Украшк супеpечностi та перспективи розвитку. Бухгалтерський об-л!к, анал1з та аудит: проблеми теорп, методологИ', оргашзацИ: зб. наук. праць. Ки!в : 1нтердрук, 2014. С. 17-24.
3. Деева Н. М. Проблеми, прюритети та перспективи pеалiза-ци бюджетно! пол1тики в пеpiод реформування мiсцевого самоврядування. Economic Bulletin of the National Mining University scientific journal. 2016. Т. 54. №. 54. С. 9-17.
4. Колодш С., Лунша I., Лучка А., Покась В., Слухай С., То-луб'як В. Бюджетна та податкова децентpалiзацiя в Укра1ш. Strategic guidelines of Ukraine's economy development. 2015. Т. 22. С. 24.
5. King, David N., Fiscal Tiers: The Economics of Multi-Level Government / London ; Boston : G. Allen & Unwin, on Federal Financial Relations, the Australian National University, 1984, 326 p.
6. Musgrave, Richard A., "Who Should Tax, Where and What?" Tax Assignment in Federal Countries. Ed. By Charles E. McLure,Jr. (Canberra, Australia: Centre for Research on Federal Financial Relations, 1983), pp. 2-19.
7. Oates, Wallance E. (1972) Fiscal Federalism (New York: Har-court Brace Jovanovich).
8. Oates, Wallance E. (1990) "Fiscal Federalism: An Overview" Public Finance with Several Levels of Government, ed. By Remy Prud'homme (Brussels: Internationak Institute of Public Finance.
9. Larson, A. M. (2002). Natural resources and decentralization in Nicaragua: Are local governments up to the job? World Dev. 30(1):17-31; Larson, A. M. (2003). Decentralisation and forest management in Latin America: Towards a working model. Public Admin. Dev. 23:211226.
10. McCarthy, J. F. (2004). Changing to gray: Decentralization and the emergence of volatile sociolegal configurations in Central Kalimantan, Indonesia. World Dev. 32(7):1199-1223.
11. Nygren, A. (2005). Community-based forest management within the context of institutional decentralization in Honduras. World Dev. 33(4):639-655.
12. Andersson, K. (2006). Understanding decentralized forest governance: An application of the institutional analysis and development framework. Sustainability 2(1):25-35.
13. Crook, R. and A. S. Sverrisson. (2001). Decentralization and poverty alleviation in developing countries: A comparative analysis or is West Bengal unique? IDS Working Paper No. 130. Sussex, UK: Institute for Development Studies.
14. Управление на местном уровне в развивающихся странах; под ред. Анвара Шаха; пер. с англ. Москва: Весь Мир, 2004. 328 с.
15. Управление на местном уровне в индустриально развитых странах; под ред. Анвара Шаха; пер. с англ. Москва: Весь Мир, 2010. 416 с.
16. Данильян О.Г. Досвщ удосконалення мюцевого самовря-дування у европейських крашах та можливосп його застосування в Укра!ш. Проблеми реформування м!сцевого самоврядування в Ук-рагш в контекстi наближення до европейських стандарт!в оргат-зацп м!сцевог влади в Украгм: сучасний стан та перспективи роз-витку : матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Харюв, 28 жовтня,
2009 р.); вщп. за вип. 1.В. Яковюк. Харюв: НД1 держ. буд-ва та мюц. самоврядування, 2009. 223 с.
17. Hughes, G.; Smith, S.; Tabellini, G. (1991) Economic aspects of decentralized government: structure, functions and finance. Economic Policy , 6 (13) pp. 426-459.
18. Савчук Н. В. Необхвднють трансформаци бюджетно! сис-теми у контекст розвитку мюцевого самоврядування. Science. 2014. №. 2. С. 34.
19. Annual Government Finance Statistics. Eurostat. 2017. URL: http://www.epp.eurostat.ec.europa.eu/.
20. Revenue Statistics - Comparative tables. Total tax revenue as percentage of GDP. OECD.Stat, Organization for economic co-operation and development. 2017. URL: http://stats.oecd.org/.
21. World Economic Outlook Database-April 2016, International Monetary Fund. Accessed on 12 April 2016. 2017. URL: http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/ 2016/01/weodata/index.aspx.
22. Про схвалення Концепци реформування мюцевого самоврядування та територiальноi оргашзаци влади в Украшк Розпоря-дження Кабшету Мшс^в Украши вщ 01.04.2014 р. № 333-р. URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80.
23. Eurostat Statistics Ecsplained. 2017. URL: http://appsso. eurostat.ec.europa.eu; Revenue Statistics - OECD countries: Comparative tables. 2017. URL: https://stats. oecd.org/Index.aspx?DataSetCode =REV.
24. Беседш В.Ф., Столяров В.Ф., Островецький B.I. Методо-лопчш основи формування ново! податково! полiтики Украши в контекст eвроiнтеграцii та сталого розвитку (II частина). BicHUK Бе-рдянського Утверситету менеджменту i 6i3Hecy. 2016. № 4 (36). С. 17-29.
Надшшла до редакцП 04.12.2017 р.
