CC BY
67
С.М. Гршевська, к.е.н., Р.М. Ганзуленко
БЮДЖЕТНА ТА СОЦ1АЛЬНА ПОЛ1ТИКИ: МЕХАН1ЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ
Сучасна eKOHOMi4Ha наука пiдкреслюe необхщшсть державного регулювання ринкових вщ-носин, особливо це необхщно у фшансовш, економiчнiй та соцiальнiй сферах. Реальш умови роз-витку Укра!ни передбачають високий рiвень перерозподiлу фiнансових ресурав через бюджет i контроль держави за соцiально-економiчними процесами.
На даний час характерним е збiльшення частки бюджетних видаткiв на соцiальнi заходи, а для Укра!ни iстотне збшьшення бюджетних видаткiв е неприйнятним iз таких причин: соцiальнi зобов'язання в Укра!ш iстотно перевищують !! фiнансовi можливостi; брак джерел фiнансування бюджетного дефщиту не дае можливостi збшьшувати видатки державного бюджету, хоча результата проведення активно! сощально! пол^ики сприяють економiчному зростанню. Фiнансова складова сощально! полiтики, яка включае фшансове забезпечення розвитку культури, освiти, ви-ховання, систему охорони здоров'я та фiзично! культури, пенсiй та шших видiв соцiальних вип-лат, пол^ики зайнятостi, сьогоднi розглядаеться в мiжнароднiй практицi як обов'язкова умова повнощнного iснування й розвитку суспiльно-економiчно! системи. З 60-х роюв в економiчно розвинених кра!нах соцiальнi видатки розглядаються не як непродуктивш витрати, а як швестици в нинiшню та майбутню соцiально-економiчну стабiльнiсть [1].
Актуальшсть цих проблем пiдтверджують такi науковщ та фахiвцi з економiки: M. Бордо, Ч. Кшдлебергер, Л. Елют, Р. Манделл, Ф. Норрiс, K. Рейнхарт, С. Фiшер, M. Фрщмен, О. Василик, С. Мочерний, К. Рудий, В. Геець, Ю. Пахомов.
Метою статт е розробка засад формування сощально! складово! бюджетно! пол^ики та ви-значення стратегiчних прюритеив державно! бюджетно! та соцiально! пол^ики.
В економiчно розвинених кра!нах для стимулювання внутрiшнього попиту й швестицш застосовуеться збiльшення державного фiнансування заходiв щодо пiдтримки нацiонально! економiки. R. Mundell щодо вивiльнення коштiв для швестицш i створення стимулiв для зростан-ня попиту на споживчi товари пропонуе зниження податкового навантаження [2]. Великобританiя розробила програму, на яку заплановано витратити близько 23,6 млрд евро, у рамках яко! пере-дбачено вщстрочення податкових зобов'язань для малих i середнiх шдприемств i податковi пiльги для населення з низьким рiвнем доходiв, а також iз 2008 р. знижено стандартну ставку ПДВ iз 17,5 до 15%, що дасть змогу залишити в розпорядженнi домогосподарств близько 12,5 млрд фунив стерлiнгiв. Витрати на реалiзацiю цих заходiв становитимуть понад 1%ВВП, для фiнансування яких уряд плануе запозичити 1 млрд фунив стерлiнгiв [3] i якi передбачаеться компенсувати за рахунок збiльшення ставки податку з доходiв для фiзичних осiб iз високим рiвнем доходiв. Кра!ни-члени GC не запроваджуватимуть скорочення ставки ПДВ, оскшьки, на !х думку, такий захiд не приведе до пожвавлення споживчого попиту, а будуть збшьшувати державш видатки на надання допомоги виробникам автомашин i будiвельним компанiям у рамках програми до 2013 р. Фiнансування цих заходiв призведе до збiльшення бюджетного дефщиту в рiзних кра!нах £С, тому Gврокомiсiя тимчасово, термшом на один рiк, дала право перевищити показник Маастрихтсь-кого критерш бюджетного дефiциту, який становить 3% ВВП кра!ни [4].
Результатом реалiзацi! соцiально! полiтики, яка забезпечуе якюний людський розвиток, рiвень та можливост розвитку !! громадян за певних соцiально-економiчних умов, е задоволення явних i латентних потреб населення кра!ни, що забезпечують його життедiяльнiсть та розвиток. Актуальшсть визначення теоретичних та практичних рекомендацiй щодо вдосконалення напрямiв фiнансування соцiального розвитку для забезпечення конкурентоспроможност кра!ни та !! регюшв пiдтверджуе Закон Укра!ни «Про Державний бюджет Укра!ни на 2011 рж» [5], прiоритетними цiлями якого визначено полшшення добробуту громадян i забезпечення устшного реформування системи державних фшанав.
Прiоритетними напрямами соцiального розвитку в контексп бюджетного фiнансування е формування системних механiзмiв його забезпечення, яю дозволять досягти синергетичного ефек-ту через вiдновлення iнтегральностi нацiонально! економжи:
стимулювання бюджетного та податкового чинниюв сощального розвитку, пiдвищення ефективностi бюджетних та швестицшних видаткiв на людський розвиток;
створення ефективно1 шституцшно1 системи освоення кредитних ресурсiв iз розвитком механiзмiв довгострокового кредитування для забезпечення людського розвитку в регiонi;
взаемодiя кашт^в комерцiйних банкiв i промислових пщприемств для забезпечення соцiального кредитування;
орiентацiя нащонально1 сощально1 стратеги на примноження й ефективне використання людського катталу iз системною розбудовою систем осв^и, культури, охорони здоров'я; пiдвищення доходiв, зароб^но1 плати через пiдвищення продуктивной працi; переорiентацiя сощально1 полiтики на страховi засади фiнансування при пщвищенш ефективностi прямого витрачання бюджетних кошив на соцiальнi потреби.
У програмi економiчних реформ на 2010-2014 рр. сформовано принципи довгострокового економiчного зростання на основi реформування та модершзаци наявно! економiчноl системи. Вирiшення цих завдань можливе лише на основi розвитку людського потенцiалу, регiонiв, забезпечення ефективного використання головно1 продуктивное' сили суспiльства, що можливо на ос-новi активно1 сощально1 пол^ики. Як свiдчить досвiд розвитку кра1н Схщно1 Свропи, найкращий синергетичний ефект дають проекти, що грунтуються на таких засадах [6]:
штегрований регюнальний розвиток - змiцнення ролi мiст i центрiв зростання через удоско-налення сощально1 iнфраструктури та житла, модернiзацiю мiського транспорту, пщтримку еко-номiчноl активностi в мюьких районах, полiпшення екологи та навколишнього природного сере-довища мiських та примюьких зон розвитку;
регiональна вщкритють - для забезпечення ефективних зв'язюв мiж мiськими зонами й вщ-даленими вiд них районами через дорожне та транспортне будiвництво, активiзацiю будiвництва iнфраструктури енергетичних зв'язкiв, удосконалення iнфраструктури мереж комунiкацiйних та шформацшних технологiй;
регiональний розвиток та сшвроб^ництво - через залучення iнвестицiй для полшшення умов життя на регюнальному рiвнi iз прiоритетом iнвестицiй у промислову, освiтню шфраструк-туру та шфраструктуру охорони здоров'я. На практищ цей процес вiдбуваеться за рахунок актив> заци регюнально1 iнiцiативи, об'еднання фiнансових та матерiальних ресурсiв сусщшх регiонiв;
розвиток туризму - прюритетами цього напряму е розвиток та модершзащя туристично1 ш-фраструктури через упорядкування культурних та iсторичних пам'яток i розвиток готельного сектору; удосконалення туристичного обслуговування в межах уае1 кра1ни; змiцнення партнерства мiж суб'ектами туристично1 сфери й шших сфер, що пов'язанi з туризмом. Розвиток туризму створюе сприятливi умови для розвитку малого бiзнесу, особливо у сферi послуг, сприяе зростан-ню самозайнятостi населення, зменшуе безроб^тя.
Дiяльнiсть укра1нського уряду, зокрема у фшансовш сферi, у 2010-2011 рр. характеризуеться систематичними заходами, що мають на мет забезпечення економiчного зростання й пщвищення благополуччя населення. В умовах необхщност реашзацл довгостроково1 соцiально-економiчноl полiтики у сферi модершзаци, структурного оновлення укра1нсько1 економiки, пщвищення рiвня та якостi життя населення штотно зростае роль управлiння фшансовим забезпеченням сощально1 сфери. У зв'язку iз цим придiляеться особлива увага розвитку механiзмiв управлiння й удосконалення шструменпв реашзацп середньо- i довгострокових прiоритетiв держави у сферi сощально-економiчного розвитку, зокрема запровадженню комплексу заходiв бюджетного фiнансування сощально1 сфери, спрямованих на вирiшення найбшьш актуальних завдань щодо людського розвитку та забезпечення сощально1 орiентацil економiки Укра1ни. Показники шфляци та зростання валового внутршнього продукту в Укршш перебувають у межах орiентирiв Державного бюджету за 2010 р. Сощальш виплати у 2010 р. були збшьшеш на 43 млрд грн порiвняно з 2009 р., що ста-новили 24,1%, але соцiальнi виплати та заробiтна плата в Укршш е невисокими й потребують пщвищення сощальних стандартiв.
Протягом останшх рокiв в Укршш спостериаеться помiтне зростання бюджетних соцiальних витрат - на сощальний захист i соцiальне забезпечення, освiту, науку, охорону здоров'я тощо, тобто видаткiв бюджеив на людський розвиток. Укра1нський парламент у 2010 р. прийняв нову редакщю Бюджетного кодексу, виключивши з документа пропозици, що надають Кабшету Мiнiстрiв право вносити змiни до закону про пщвищення сощальних стандарив. Верховна Рада Украши також внесла змiну до норми, що стосуеться перерозпод^ бюджетних коштiв, - у новш
редакци при розподш бюджетних коштiв Кабшет Mîhîctpîb мае погоджувати свое ршення з бюджетним ком^етом Верховно! Ради. Таким чином, Бюджетний кодекс Украши передбачае розширення сфери застосування програмно-цшьового методу в бюджетному процeсi, удоскона-лення управлiння борговою полiтикою, виняткове спрямування надпланових доходiв державного бюджету на рeалiзацiю прiоритeтних iнвeстицiйних програм i вжиття заходiв, пов'язаних i3 здiйснeнням соцiальних реформ, посилення фшансового контролю за цiльовим i ефективним ви-користанням бюджетних коштiв [7].
Прийнятий Закон про «Державний бюджет Украши на 2011 рж» визначив доходи в розмiрi 281,5 млрд грн, що на 28,7 млрд грн, або на 11,4%, бшьше, шжу 2010 р. Витрати державного бюджету заплановаш на рiвнi 321,9 млрд грн i збшьшаться проти планового показника на поточний рш на 16,3 млрд грн, або 5,3%. Таким чином, з урахуванням шфляци, рeальнi витрати бюджету знизяться, що позитивно впливатиме на стабшзащю фiнансово-eкономiчноï системи Украши. 1з цiею метою бюджетом на 2011 р. передбачено значне зменшення сощальних видаткiв. Уперше за останнi вiсiм рокiв зростання реальних соцiальних показниюв очiкуеться меншим, нiж зростання економжи. У бюджет закладено прогнозоване зростання рeальноï заробiтноï плати на 4%. З урахуванням прогнозованого рiвня iнфляцiï рeальнi показники базових сощальних стандарив 2011 р. в Украш залишаться на рiвнi 2010 р. Вившьнеш фiнансовi ресурси мають бути спрямоваш на: компeнсацiю втрат бюджету вщ зниження податкового тиску на економ^; збiльшeння доходiв мiсцeвих бюджeтiв за рахунок пeрeдачi im фiнансових джерел, рашше закрiплeних за державним бюджетом; зниження дефщиту бюджету;
погашення заборгованост з вiдшкодування ПДВ минулих пeрiодiв.
Аналiз тeндeнцiй бюджетного забезпечення сощального розвитку виявив, що його проблемами е:
система соцiальних виплат населенню, що здшснюються у формi соцiальних пшьг, соцiальноï допомоги, субсидiй, е складною та непрозорою;
низький рiвeнь охоплення бщного населення соцiальною пiдтримкою, тшьки 56,8% незаможного населення, за критeрiем прожиткового мiнiмуму, одержують один вид соцiальноï пiдтримки;
низька адресшсть при наданнi соцiальноï пiдтримки: розподш державних соцiальних трансфeртiв е неефективним, менше 23% вiд ïx загальнох' суми потрапляють до бiдних, майже 17 млрд грн щорiчно, близько 6% доxодiв бюджету, надаються шшому населенню;
мexанiзм надання житлових субсидш та пiльг з оплати житлово-комунальних послуг побу-дований на завищених нормативах споживання цих послуг, що призводить до неефективного ви-користання кошив бюджету;
надання бiльшостi вцщв допомоги вiдбуваеться без урахування рiвня доxодiв i власностi в розпорядженш одержувача допомоги, соцiальна допомога орiентована на максимальне охоплення населення;
брак нeобxiдноï iнформацiï для облiку й мошторингу фактично спожитоï соцiальноï допомоги й ощнювання доxодiв прeтeндeнтiв на ïï одержання;
вiдсутнiсть у систeмi соцiальноï пiдтримки стимулiв для ефективного використання видiлeниx на нeï кошив, завищeнi норми споживання комунальних послуг для населення. Зокре-ма, в Украм норма споживання води 108 м3 на рiк на одну людину, тодi як у крашах Свропи - 73
м3.
Фшансове забезпечення розвитку людського потенщалу мае здшснюватися шляхом формування нов^шх iнструмeнтiв виконання державою ïï традицшних функцiй у соцiально-eкономiчнiй сфeрi. Для ефективного виконання своïx регулюючих функцш держава мае у своему розпорядженш таю важел^ як законодавство краши, нацiональний бюджет, система податкiв то-що, ефективне застосування яких сприятиме доступностi для всix громадян таких базових сощальних послуг, як осв^а та охорона здоров'я, перерозподш сощальних витрат держави, тшьки на вразливi групи населення, при одночасному скороченш допомоги забезпеченим сiм'ям; надання громадянам можливостей бiльш високого соцiального рiвня споживання за рахунок власних доxодiв. При цьому нeобxiдно чiтко роздшити двi цiлi: по-перше, захистити вщ жорсткого впливу ринку соцiально вразливi верстви населення, якi не можуть обiйтися без соцiальноï пiдтримки
держави; по-друге, сприяти eKOHOMÎ4Hrn активностi рiзних верств населення за допомогою œ^anbHO-eKOHOMÎ4HOÏ полiтики.
Таким чином, фiнaнсове забезпечення сощального розвитку мае мштити таю стратепчш на-прями [9]:
удосконалення шституцшного середовища щодо забезпечення бюджетного фшансування людського розвитку;
нарощування iнвестицiй у людський каттал;
розроблення мaтрицi видiв соцiaльноï пiдтримки i проведення аудиту вцщв соцiaльноï до-помоги та пшьг iз затвердженням перелiку несеквестованих статей бюджету, зокрема пенсшш виплати, сощальш трансферти iнвaлiдaм, витрати на осв^ та охорону здоров'я, перенавчання без-робiтних, витрати на адресш соцiaльнi виплати;
запровадження непрямих методiв оцiнювaння доходiв громадян, якi претендують на одер-жання соцiaльноï пщтримки зi створенням единоï бази даних одержувaчiв усiх видiв соцiaльноï пщтримки, единого iнформaцiйного середовища для оргашв прaцi й соцiaльного захисту населення, Пенсшного фонду, Держaвноï подaтковоï aдмiнiстрaцiï;
попередження зниження реaльноï зaробiтноï плати в умовах прискореноï шфляци шляхом розробки практичного мехашзму i^^^a^ï оплати прaцi;
самообмеження держави задля скорочення неефективного втручання в економ^ та соща-льну сферу, а також зниження податкового навантаження на пщприемницьку дiяльнiсть;
упровадження мехaнiзму державного сощального замовлення для забезпечення конкуренци за бюджетнi кошти при наданш державних i мунiципaльних послуг у сферi соцiaльного захисту, охорони здоров'я, осв^и i культури з урахуванням особливостей функцiонувaння даних галузей;
пщвищення ефективност бюджетних видaткiв на сощальш цш через активне застосування програмно-цшьового методу та досягнення дiевостi середньострокового бюджетного планування; корелювання динaмiки видатюв соцiaльного спрямування та темпiв економiчного зростання. Фiнaнсове забезпечення людського розвитку передбачае виршення проблем з урахуванням наявних бюджетних та загальних ресурсних обмежень при активному сприяннi входженню Укрaïни до високорозвинених держав iз високою якiстю та рiвнем життя й забезпеченням можли-востей для сaмореaлiзaцiï особистостi в суспiльствi, базових соцiaльних стaндaртiв та гaрaнтiй для малозабезпеченого населення. Зростання iнвестицiй у людський каттал, розвиток соцiaльноï шфраструктури, через яку вiдбувaеться формування кадрового, сощального, штелектуального потенцiaлу суспiльствa, сприятимуть людському сталому розвитку.
Через виникнення ряду проблем при фiнaнсувaннi соцiaльноï сфери, що накопичувались роками, е потреба у створенш системи управлшня державними фiнaнсaми, спрямовaноï на забезпечення сталого економiчного зростання й гарантованого виконання державою своïх сощальних зобов'язань. Це е можливим на засадах використання шноващйних мехaнiзмiв управлшня державними фшансами й нового впорядкованого та системного нормативно-правового законодавства, застосування ефектив-но дiючоï системи бюджетного фшансування сощальних зaходiв, що стане важливою складовою сталого розвитку Украши.
Нaйбiльш актуальними проблемами сучасного економiчного розвитку крaïни е нaдмiрнi соцiaльнi зобов'язання держави, пiдтримкa патерналютських нaстроïв населення, неспрямовaнiсть держaвноï пол^ики на формування соцiaльноï стрaтегiï, за я^ б видатки на сощальне забезпечення не тiльки не обтяжуватимуть економiку, але i стимулюватимуть економiчний розвиток.
Задля стимулювання проведення соцiaльно-економiчних реформ у регiонaх, сприяння пiдвищенню ефективностi використання коштiв державного бюджету на сощальш цш, пропонуеться розробити ефективний мехaнiзм фiнaнсувaння прюритетних соцiaльних програм, якi сприятимуть регюнальному розвитку. Вш мае базуватися на принципах: концентраци ресурсiв на прюритетних напрямах соцiaльно-економiчного розвитку; розробленнi та запровадженш методики соцiaльного мошторингу й аудиту програм соцiaльноï пщтримки, ощнки доходiв претендентiв на сощальну допомогу з використанням прямих i непрямих методiв визначення доходiв, а також з урахуванням майнового стану та для ощнювання ефективност бюджетних програм соцiaльноï спрямовaностi; розробки нормативних документiв щодо регулювання питань благодшного фiнaнсувaння соцiaльних програм для стимулювання швестицш у людський каттал.
Бюджетш ресурси як iнструмент забезпечення та регулювання соцiaльно-економiчного розвитку регюну - це сукупнiсть уах надходжень до бюджету регiону, а також витрат, що
здшснюються для забезпечення населення вщповщними eкономiчними та сощальними благами. Аналiз практики регулювання eкономiчниx процeсiв на державному та репональному рiвнi дозволив визначити напрями вдосконалення органiзацiйно-eкономiчного мехашзму управлiння бюд-жетними ресурсами та запровадити такi заходи щодо розвитку людського потенщалу [9] :
у державних та рeгiональниx програмах соцiально-eкономiчного розвитку й iншиx стратеп-чних документах визнавати збереження людського потенщалу як прюритет сощально-eкономiчного розвитку держави;
программ заходи мають бути узгоджеш iз завданнями стратeгiчного розвитку вщповщних галузей eкономiки i соцiальноï сфери, iз визначенням показникiв ефективноси, що вiдображають реальний внесок вщ рeалiзацiï цих заxодiв у соцiально-eкономiчний розвиток рeгiо-ну;
забезпечити взаемозв 'язок стратeгiчного та бюджетного планування через створення ком-плeксноï системи мошторингу показникiв рeалiзацiï програмних заxодiв i швестицшних проeктiв у систeмi стратепчного рeгiонального планування для збалансованого розвитку репону;
розробити цiльову програму стимулювання самозайнятостi та пiдприемництва для населення репону;
запровадити нормування питань доброчинноï дiяльностi у сфeрi фшансування соцiальниx програм для стимулювання швестицш у людський каттал. При цьому доцiльно враховувати дос-вiд европейських краш, де близько третини сощальних програм фшансуеться приватними благо-дшними фондами, що видiляють кошти на фшансування сощальних програм i проекпв;
удосконалити систему розподiлу видаткових зобов'язань iз фiнансування соцiальноï сфери мiж державним та мiсцeвими бюджетами через вироблення чiткиx критерпв надання дeржавноï пiдтримки розвитку рeгiону;
визначити функци бюджету при рeгулюваннi соцiального розвитку;
розробити методику ощнки eфeктивностi здшснених бюджетних видаткiв на основi викори-стання iндикаторiв досягнення цiлeй людського розвитку;
оптимiзувати структуру об'ектiв соцiальноï сфери, що знаходяться на бюджетному фшансу-
ваннi;
eфeктивнiсть фiнансування соцiальноï сфери мае визначатися не кшьюсними, а якiсними показниками;
розробити напрями щодо забезпечення соцiальноï орiентацiï eкономiки: пщтримка пожвав-лення eкономiки, забезпечення сталост позитивних тeндeнцiй у соцiальнiй сферц
визначити допустиму частку видаткiв на сощальш цiлi в таких розмiраx, якi не впливати-муть на швестицшну активнiсть i не послаблятимуть мотивацiï до високопродуктивноï працi;
визначити вщповщшсть показникiв рiвня життя населення та сощальних стандарив темпам розвитку економши Украши;
проаналiзувати взаемозв'язок стану людського розвитку iз системою бюджетного фшансування для визначення засад забезпечення людського розвитку через бюджетш мехашзми.
Соцiальнe спрямування бюджету безумовно сприяе забезпеченню соцiального розвитку через тдвищення eкономiчноï активностi населення, забезпечення належного рiвня життя непрацез-датним та потребуючим допомоги верствам населення. У сучасних eкономiчниx умовах для забезпечення соцiальноï спрямованост бюджeтноï полiтики мае дiяти диференцшований пiдxiд [9] :
пiдтримка тих громадян, яю не в змозi забезпечувати свiй добробут власними зусиллями, i стимулювання eфeктивноï eкономiчноï дiяльностi працездатного населення;
iнвeстицiï в людський каттал через стимулювання eфeктивноï eкономiчноï дiяльностi працездатного населення е важливим чинником забезпечення соцiального й eкономiчного розвитку.
Практична рeалiзацiя вищезазначених заxодiв, за умови послiдовниx та системних дiй усix владних структур, сприятиме тдвищенню життевого рiвня населення, якюного людського розвитку, дасть змогу побудувати у кра^ш ефективну соцiальну систему й забезпечити сталий розви-ток.
Таким чином, фiнансовe забезпечення сощального розвитку мае здшснюватися через [9] : гармошзащю соцiальноï та бюджeтноï полiтики;
пiдвищeння eфeктивностi бюджетних витрат i прогнозування наслiдкiв регуляторних рiшeнь соцiальноï та бюджeтноï полпики з позицш людського розвитку;
запровадження та^ бюджетноï полiтики, яка мае бути спрямованою на досягнення станда-рив людського розвитку;
реaлiзaцiю конкретних соцiaльно-економiчних програм, метою кожноï з яких е досягнення чiтко визнaченоï мети людського розвитку;
використання показниюв людського розвитку як iндикaторiв сощального ефекту бюджетних програм.
Сучaснi принципи формування соцiaльно-економiчноï полiтики держави мають бути орiен-товaнi на прюритетшсть соцiaльного розвитку, тобто на забезпечення розвитку людини, в ште-ресах людини i власними силами людини. Оскшьки розвиток людини мае вщбуватись у сприятли-вому економiчному, сощальному середовищi, то завданням держави е створення такого середовища за допомогою вщповщних фшансових, мaтерiaльно-технiчних та шших ресурсiв. Для Укрaïни 2010-2011 рр. стали особливими щодо розвитку системи державних фшанЫв, формування та прийняття державного бюджету. Бюджет уперше сформовано на новш законодавчш основi -новiй редaкцiï Бюджетного та Податковому кодексах, якi акцентуватимуть увагу на регiонaльному рiвнi, що веде до активного залучення до бюджетного процесу знaчноï кiлькостi фаивщв цен-тральних, регiонaльних та мюцевих оргaнiв виконaвчоï влади.
У лютому 2011 р. Ршенням Ради регюшв щодо Реформи регiонaльного розвитку в 2011 р. виршено створити сучасний шститут, функцiями якого е фшансове забезпечення регiонaльного розвитку, - Державний фонд регюнального розвитку, що сприятиме розв'язанню першочергових проблем для прискореного розвитку регiонiв, особливо для забезпечення формування яюсного людського потенцiaлу [10]. Ураховуючи тенденцп економiчного розвитку, на 2011 р. прогнозува-лося, що дохщна частина бюджету становитиме понад 300 млрд грн, що бшьше вщ запланованого, та вiдповiдно передбачалася можливють видiлити додатково приблизно 5 млрд грн на сощальний розвиток регюшв [11].
Висновки. Таким чином, бюджетне забезпечення людського розвитку е недосконалим, про що свщчать низью обсяги фшансування сощального розвитку: осв^и, охорони здоров'я; неефек-тивна система соцiaльноï пiдтримки, яка е складною та непрозорою, з низькою aдреснiстю при наданш соцiaльноï допомоги, що обумовлюе ïï переважне спрямування не на бщш верстви населення. Це призводить до збшьшення навантаження на сощальний бюджет, нецшьового використання ресурав соцiaльноï допомоги й неефективного виршення проблем бiдностi та малозабезпе-ченостi. Анaлiз стану бюджетного забезпечення сощального розвитку Украши визначив несприя-тливi тенденцiï, ïx причини та наслщки в цiй сферi. Надано пропозицiï щодо вдосконалення дер-жaвноï та регiонaльноï соцiaльно-економiчноï полiтики, яю сприятимуть пiдвищенню конкуренто-спроможностi регюшв в умовах сталого розвитку, з aнaлiзом стану та проблем забезпечення бюджетного фшансування людського розвитку i пропозицш щодо ïx розв'язання.
Подaльшi дослiдження з об'еднання проблематики людського розвитку та сощального бюджету е актуальними з огляду на те, що дотепер залишаються невиршеними проблеми методоло-гiчного та методичного характеру державного регулювання людського розвитку та його мехашз-мiв, насамперед бюджетних, з метою гармошзаци дiяльностi всix гiлок влади для забезпечення загальнодержавних прiоритетiв соцiaльноï пол^ики на всix рiвняx упрaвлiння. Тому необхщним е розроблення методологiчниx засад единого пщходу до соцiaльноï та бюджетноï полiтики, потре-бують нaуковоï розробки поняття та функцiï бюджету з позици визначення його ролi як регулятора людського розвитку, забезпечення людського розвитку за допомогою бюджетних меxaнiзмiв.
Л1тература
1. Динамжа зростання та ризики нестабшьност економiки Украши // Я.А.Жалшо (та ш.); за заг. ред. В.е.Воротша. - К.: Н1СД, 2008. - 108 с.
2. Mundell R. Tax Cuts Solve Economic Crisis / R. Mundell [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.political-news.com/s/spip.php?article106.
3. Britain Announces Tax Cuts and Hikes To Shore Up Economy [Електронний ресурс] // Voice of America. - 24 November 2008. - Режим доступу: http: //www.voanews.com / English/2008.11.24.
4. Euro-Zone Leaders Agree Tax cuts Not a Panacea [Електронний ресурс] // Deutsche Welle. - 2 December 2008. - Режим доступу: http://www.dw-world.de/dw/ article/0,2144,3841522,00. html.
5. Закон Украши «Про Державний бюджет Украши на 2011 рш» № 2857-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
6. Regional Development Programmes 2007-2013 [Електронний ресурс] / Regional Policy: Офь щйний сайт Свропейсько! комiсii. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/regional_policy/ country/prordn/search. cfm?gv.
7. Парламент. Украинский политический tabloid [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www/parlament.ua. com.
8. Соцiально-економiчний розвиток Украши (репональний розрiз) за 2011 рж [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www/.ukrstat.gov.ua.
9. Гршевська С.М. Наднорматив сощальних витрат - патолопя державного управлшня в економщ [Електронний ресурс] / С.М. Гршевська // Публiчне управлшня: теорiя i практика. -№3-4. Електронний каталог бiблiотеки Верховноi Ради Украши. - Режим доступу: http://lib.rada.gov.ua/static/ about/text/Publ_upr_10_3-4.pdf 23.
10. Ршення Ради репошв щодо Реформи репонального розвитку в 2011 рощ (07.02.2011) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
11. Додата^ доходи на сощальну сферу у 2011 р.: прес-служба Президента Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
НадШшла до редакцП 24.01.2011 р.
