CC BY
39
Gurgoze, S. Y., Icen H. (2010). The influence of age on clinical biochemical parameters in purebred Arabian mares / S. Y. Gurgoze, // J. Eauine Vet. Sci. 30 (10), 569-574. Vincze, A., Szabó, S., Hevesi, Á. (2010). Effect of age and event on post exercise values of blood biochemical parameters in show jumping horses / [et all.]. // Acta Agraria Kaposváriensis. 14. 2, 185-191.
Kramer, J. W., Feldman, B. F., Zinkl, J. G., Jain, N. E. (2000). Normal hematology of the horse /
Veterinary hematology /. - Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 1069-1074. Fazio, F., Assenza, A., Tosto, F. (2011). Training and haematochemical profile in Thoroughbreds
and standardbreds: A longitudinal study / Livestock Science. 141, 221-226. Messer, N. T. (1995). The use of laboratory tests in equine practice / Vet. Clin. North Am. Equine Pract. 11, 345-350.
Pritchard, J. C., Burn, C. C.,. Barr, A. R. S., Whay, H. R. (2009). Haematological and serum biochemical reference values for apparently healthy working horses in Pakistan / // Research in Veterinary Science. 87, 389-395. Hamlin, M. J. , Sherman, J. P., Hopkins, W. G. (2002). Changes in physiological parameters in
overtrained Standardbred racehorses / Equine Veterinary Journal. 34, 383-388. Golovaha, V. I. (2002). Informatyvnist' biohimichnyh pokaznykiv krovi dlja diagnostyky patologii' pechinky u konematok chystokrovnoi' verhovoi' porody / Vet. medycyna: Mizh vid. temat. nauk. zb. 80, 177-180. (in Ukrainian). Muñoz, A., Riber, C., Trigo, P., Castejón, F. (2012). Age- and gender-related variations in hematology, clinical biochemistry and hormones in Spanish fillies and colts / Research in Veterinary Science. 93. 2, 943-949. Cebulj-Kadunc, N., Bozic, M., Kosec, M., Cestnik, V. (2002). The Influence of Age and Gender on Haematological Parameters in Lipizzan Horses / Journal of Veterinary Medicine Series. 49. 4, 217-221.
Golovaha, V. I. (2002). Pokaznyky bilkovogo obminu u konematok / V. I. Golovaha // Nauk. praci
Poltav. derzh. agrar. akad. - Poltava, 2 (21), 264-268. (in Ukrainian). Piccione, G., Casella, S., Giannetto, C. (2010). Haematological and haematochemical responses to training and competition in Standardbred horses / [et all.]. // Comparative Clin. Pathol. 19 (1), 95-101.
Lindner, A. (2010). Maximal lactate steady state during exercise in blood of horses / J. Anim. Sci. 88, 2038-2044.
Vincze, A., Szabó, C. S., Hevesi, Á. (2010). Effect of age and event on post exercise values of blood biochemical parameters in show jumping horses / Acta Agraria Kaposváriensis. 14. 2, 185-191.
Gurgoze, S. Y., Icen, H. (2010). The influence of age on clinical biochemical parameters in purebred Arabian mares / J. Equine Vet. Sci. 30 (10), 569-574.
Стаття надтшла доредакцп 20.04.2016
УДК 591.472:598.235
Мельник О. О., асистент, ([email protected]) ©
Национальный утверситет б1оресурс1в i природокористування Украгни, м. Кигв
Б1ОМОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СКЕЛЕТНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИК1В РЯДУ ПЕЛ1КАНОПОД1БНИХ
В статтi викладено результати та аналiз остеометричних до^джень скелетних елементiв плечового суглоба деяких представнитв ряду пелiканоподiбних (рожевий пелжан, кучерявий пелiкан, великий баклан, твтчна олуша). Встановлено гх певш видовi вiдмiнностi та закономiрностi, що вказуе на бiоморфологiчнi адаптацИ' до польоту та трнання. Зокрема, у бiльшостi до^джених видiв вилочка зростаеться з ктем груднини, завдяки чому створюе додаткову опору для плечового суглоба. Також встановлено, що стутнь розвитку кюток плечового суглоба обумовлено дieю функщональних навантажень, спричинених типом, швидюстю i тривалютю польоту у гравтацшному полi Землi, а також пристосуваннями до трнання та тдводного
© Мельник О. О., 2016
111
плавания nid час полювання за здобиччю. Встановлено, що довжина лопатки вгдносно довжини плечовог юстки коливаеться вiд 18,5 % у великого баклана до 42,2 % у рожевого пелжана. Однак довжина плечовог юстки вiдносно загальног довжини крила мае значно меншi вiдмiнностi i коливаеться вiд 33,9 % у рожевого nелiкана до 37,5 % у твтчног олушi. Голiвка плечовог юстки мае видовжено-овальну форму. Дельтоnодiбний гребть та пневматична ямка у вах до^джених представниюв nелiканоnодiбних, добре виражет.
Ключов1 слова: бiоморфологiя, плечовий суглоб, птахи, nелiканоnодiбнi, рожевий nелiкан, кучерявий пелжан, великий баклан, твтчна олуша, остеометричш до^дження, ключиця, коракогд, юстки, морфометрiя.
УДК 591.472:598.235
Мельник А. О., ассистент
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев
БИОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СКЕЛЕТНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ПЛЕЧЕВОГО СУСТАВА НЕКОТОРЫХ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ ОТРЯДА ПЕЛИКАНООБРАЗНЫХ
В статье изложены результаты и анализ остеометрических исследований скелетных элементов плечевого сустава некоторых представителей отряда пеликанообразных (розовый пеликан, кудрявый пеликан, большой баклан, северная олуша). Установлено их определенные видовые различия и закономерности, которые указывают на биоморфологические адаптации к полету и нырянию. В частности, у большинства исследованных видов ключица срастается с килем грудины, благодаря чему создает дополнительную опору для плечевого сустава. Также установлено, что степень развития костей плечевого сустава обусловлено действием функциональных нагрузок, вызванных типом, скоростью и продолжительностью полета в гравитационном поле Земли, а также приспособлениями к нырянию и подводного плавания во время охоты за добычей. Установлено, что длина лопатки относительно длины плечевой кости колеблется от 18,5 % у большого баклана до 42,2 % у розового пеликана. Однако длина плечевой кости относительно общей длины крыла имеет значительно меньшие различия и колеблется от 33,9 % у розового пеликана до 37,5 % у северной олуши. Головка плечевой кости имеет удлиненно-овальную форму. Дельтовидный гребень и пневматическая ямка, во всех исследованных представителей пеликанообразных хорошо выражены.
Ключевые слова: биоморфология, плечевой сустав, птицы, пеликанообразные, розовый пеликан, кудрявый пеликан, большой баклан, северная олуша, остеометрические исследования, ключица, коракоид, кости, морфометрия.
UDC 591.472:598.235
Melnyk O. O., assistant,
National University of Life and Enviromental Sciences of Ukrain, Kiev, Ukraine
BIOMORPHOLOGICAL FEATURES OF SKELETAL ELEMENTS OF SHOULDER JOINT OF SOME REPRESENTATIVES OF THE ORDER PELECANIFORMES
This paper presents the results and analysis of osteometrical studies of skeletal elements of shoulder joint of some representatives of the order Pelecaniformes (rosy pelican, Dalmatian pelican, great cormorant, Northern gannet). Certain specific differences and patterns were established that indicate biomorphological adaptation for flight and diving. In particular, in most studied species a fork fuses with a keel of sternum that make an additional support for the shoulder joint. Also it was found that the degree of development of bones of shoulder joint is caused by the influence offunctional loads which are result of type, velocity and duration of flight in the gravitational field of the Earth, as well as adaptation for diving while hunting a prey. It was found that the length of scapula relatively to the length of
112
humerus range from 18,5 % in the great cormorant to 42,2 % in the rosy pelican. However, the length of the humerus relatively to the total length of wing has much smaller differences and range from 33,9 % in the rosy pelican to 37,5 % in the Northern gannet. The humeral head has elongated oval shape. In all studied representatives of Pelecaniformes a deltoid crest and pneumatic fossa are well defined.
Key words: biomorphology, shoulder joint, birds, Pelecaniformes, rosy pelican, Dalmatian pelican, great cormorant, Northern gannet, osteometrical studies, collarbone, coracoid, bones, morphometry.
Вступ. Все тшо переважно1 бшьшост сучасних, або BiraoxBOcrax птах1в характеризуешься рисами пристосування i спещ^зацп до певного способу життя, насамперед до польоту. Слад зазначити, що здатнють до польоту у рiзниx представнишв класу птах1в виражена рiзним ступенем досконалосп.
Початок морфолопчного вивчення скелета сучасних птаxiв був покладений фундаментальними роботами М. Фюрбр^ера, Х. Гадова i Е. Селенки [1; 2; 3]. Розглядаючи як шнцеву мету сво!х дocлiджень розробку зоолопчно1 систематики, щ автори акцентували увагу на пoрiвняльнo-анатoмiчниx особливостях елементiв скелета у окремих представнишв вcix рядiв класу птах1в. Докладний опис топографн i макроскотчно1 будови кicтoк плечового поясу, виконаний М. Фюрбрiнгерoм [1], продовжуе залишатися до теперiшньoгo часу основою для формування загальних i конкретних уявлень про його анатoмiю у представнишв окремих рядiв зокрема i класу птаxiв загалом.
Менш об'емна як за шльшстю дocлiджениx видiв, так i за деталями морфолопчно! характеристики структур скелета, робота Х. Гадова i Е. Селенки [4] вiдрiзняетьcя бiльш рiзнocтoрoннiм тдходом до аналiзу результатiв, зокрема за рахунок функщонально! ^ерпретацп мoрфoлoгiчниx даних.
Як зазначають деякi автори [5], своервднютю цього етапу розвитку дocлiджень морфологи птж!в була тдвищена увага до функцюнальних особливостей скелета.
Найбiльша шльшсть рoбiт з вивчення скелета сучасних птах1в проведена переважно на свшсьшй птицi (курях та перепiлкаx). Ця тенденцiя зберiгаетьcя i нинi. Особливютю li е ослаблення iнтереcу до пoрiвняльнo-мoрфoлoгiчнoгo вивчення м'язiв та скелета на значному матерiалi [6, 7, 8]. Разом з тим, iз бiльш сучасних пoрiвняльнo-анатoмiчниx робгт, присв'ячених вивченню птах1в, cлiд ввдмгтити роботу В. Ф. Сича [5] та деяк роботи, щодо вивчення плечового суглоба як викопних, так i сучасних птаxiв
[9, 10, 11, 12].
MaTepiara i методи. Матерiал для дocлiджень було одержано iз фoндiв кафедри анатомп тварин iм. акад. В. Г. Касьяненка Нацioнальнoгo унiверcитету бioреcурciв i природокористування Укра1ни, Ки1вського зоопарку, кафедри анатомп тварин Вроцлавського природничого унiверcитету, зоолопчного музею Вроцлавського унiверcитету. Дocлiдження проводились на представниках ряду пелiканoпoдiбнi (Pelecaniformes), а саме рожевий пелшан (Pelecanus onocrotalus), пелшан кучерявий (Pelecanus crispus), твшчна олуша (Morus bassanus), бактан вели^кий (Phalacrocorax carbo) у кшькосп 5 представник1в вiд кожного виду. Остеометричш дocлiдження проводились за допомогою штангенциркуля за розробленою нами схемою (рис. 1). Отриманий цифровий матерiал був оброблений статистично.
113
. 1_
ьн
На» ..
На«
г пг
НЭ1
НЬш /
Рис. 1. Схема промiрiв скелетних структур плечового суглоба птахiв.
Lco - довжина корако!да; А0 - ширина корако!да на рiвнi його основи; А'Л - ширина корако!да на рiвнi його довжини; А1 - ширина проксимального кшця корако!да; В'Л - товщина корако!да на рiвнi його довжини; В1 - товщина проксимального кшця корако!да; Ls - довжина лопатки; S0 - ширина лопатки на рiвнi и основи; S1/2 - ширина лопатки на рiвнi 11 довжини; S1 - ширина лопатки на рiвнi 11 каудального кшця; с1 - довжина ключицi; L - загальна довжина крила (вiдстань ввд проксимального кшця плечово1 кiстки до дистального кшця 11-го пальця; LH - довжина плечово1 кiстки; На0 -сегментальний дiаметр проксимального кшця плечово! кiстки; НЬ0 - саптальний дiаметр плечово1 кiстки; На1/2 - сегментальний дiаметр плечово! кiстки на ршш середини дiафiза; НЬ1/2 - саптальний дiаметр плечово! кiстки на ршш середини дiафiза; На1 - сегментальний дiаметр дистального кiнця плечово! юстки; НЬ1 - сагiтальний дiаметр дистального кiнця плечово! кiстки.
Результати дослщження. Плечовий суглоб птахiв - це складний суглоб, що утворений кустками плечового поясу та плечовою кiсткою. Найбiльш розвинутою з исток плечового поясу е корако!д. Слад зазначити, що корако!д птахiв характеризусться високим ступенем розвитку, що обумовлено розвитком м'язiв крила, що до нього фiксуються. Сво!м дистальним шнцем корако!д малорухомо з'еднуеться з грудною шсткою. Вiн е досить потужною структурою, один шнець яко! дае опору крилу, iнший упираеться у грудну шстку, що створюе надшну опору для нього. Корако!д е видовженою шсткою, завдяки чому тдшмаеться вперед i вверх i забезпечуе, по-перше, аеродинамiчну вигоду пiд час польоту, оскiльки центр ваги птаха при цьому опиняеться на лши, що з'еднуе центри площ крил. Це, у свою чергу, забезпечуе спйшсть i те, що в стан спокою птах може складати крила вздовж бошв тша. По-друге ж, зверху не залишаеться мюця для лопатки i вона набувае витягнуто!, шаблеподiбноl форми i розташовуеться горизонтально, паралельно до хребта та одночасно створюе субстрат для мщно! фшсацц м'язами. З корако!дом лопатка з'еднуеться не рухому. В мющ з'еднання лопатки та корако!да е суглобова ямка у яку входить голiвка плечово! шстки, i таким чином формуеться плечовий суглоб.
Ключищ птахiв, на перший погляд, не мають вiдношення до плечового суглоба. Однак зростання дистальних кiнцiв ключиць у вилочку не дозволяе !м рухатися навколо свое! осi, що змщнюе плечовий пояс та пом'якшуе поштовхи при помахах крил i слугуе амортизатором. Це наклало i певш вiдбитки на будову як скелетних, так i м'язових структур плечового суглоба птах1в.
114
У представнишв ряду пел1канопод1бних (кучерявий пелшан, рожевий пелшан, великий баклан, твшчна олуша) скелетт структури плечового суглоба (рис. 2) мають певш ввдмшносп у будовк
Рис. 2. Скелетнi структури плечового суглоба кучерявого пелiкана:
1 - лгктьова юстка; 2 променева юстка; 3 - плечова юстка; 4 - дельтоподгбний гребть; 5 суглобова ямка; 6 - вилочка; 7 - лопатка; 8 - акром юн; 9 - коракогди; 10 - юль грудно'1 юстки; 11 - грудна юстка; 12 - стернальш ребра.
Так, у кучерявого та рожевого пелшашв та великого баклана вилочка зростаетъся з шлем груднини, завдяки чому створюе додаткову опору для плечового суглоба. Однак у твшчно! олуш1 цього не спостер1гаеться. Слад зазначити, що довжина вилочки ввдносно довжини плечово! юстки у пелшашв не мае суттевих ввдмшностей 1 становить 39,1 % у рожевого та 39,8% у кучерявого пелшатв. Дещо довша вона у твшчно!' олуш1 - 43,4 % 1 найдовша у великого баклана - 55,0 %. Корако!ди мають р1зт ступен розвитку ширини та товщини. Довжина корако!да в1дносно довжини плечово! юстки коливаеться ввд 32 % у твшчно! олуш1 до 42,9 % у великого баклана. Лопатки у дослвджених пел1канопод1бних вузьш, акромюн виражений.
Таблиця 1
Стввщношення скелетних структур плечового суглоба та крила птахiв, %
№ п/п Вид птах1в Показники пром1 р1в
Lco : КН о о О <с <с т <с Р=Г Ls : КН 1-Т о т 1-31 ОО 1-31 ОО с1 : КН К к К НЬ0 : На0 С! с? X 1 НЬ1 : На1
1 Кучерявий пел1кан го 3 4 го с^ 5 О 00 3 2 00 Ю го о 00 3 00 ю 3 ,7 4 <о
2 Рожевий пелжан с^ 41 с* 3 3 157,4 3 ,2 4 Ю О, с^ 3 3 ,7 3 ,3 00 ,7 ю
3 Великий баклан с* СЧ 4 с^ 3 оо 00 <4 <0 5 ,5 оо" «ч" ,7 3 ,7 3 ,7 4 ,7 00 оо <о 7
4 Швтчна олуша О СЧ 3 <М 0О 4 215,4 ,4 4 ,7 с* «ч" ,5 3 ,5 3 00 3 00 гл"
Стутнь розвитку лопатки у досл1джених пел1канопод1бних мае досить суттев1 ввдмшност! II довжина ввдносно довжини плечово! шстки коливаеться в1д 18,5 % у великого баклана до 42,2 % у рожевого пелшана. Однак довжина плечово! шстки
115
ввдносно загально! довжини крила мае значно меншi ввдмшносп i коливаеться вiд 33,9 % у рожевого пелшана до 37,5 % у твшчно! олушг Голiвка плечово! шстки мае видовжено-овальну форму. Дельтоподiбний гребiнь та пневматична ямка, у всiх дослiджених представнишв пелiканоподiбних добре вираженi.
Морфометричнi показники спiввiдношення скелетних структур плечового суглоба до^джених пелiканоподiбних наведено у таблиц 1.
Висновки. 1. У до^джених птахiв ключицi трансформуються у едину структуру та утворюють здебiльшого v-подiбно! форми вилочку. Лопатка - це видовжена, вузька, шаблеподiбно! форми шстка. Корако!ди - це масивнi стовпоподiбнi кустки, що слугують опорою плечового суглоба.
2. Крила птах1в повшстю звтьнет вiд будь-яких опорних функцш, !хня роль зводиться до польоту, що накладае сво! вiдбитки на стутнь розвитку плечово! кустки як складово! плечового суглоба. Найдовша плечова кустка, вiдносно загально! довжини скелету крила, виявлена у твшчно! олушi (37,5 %), а найкоротша - у рожевого пелшана (33,9 %). Голiвка плечово! кустки здебiльшого мае приплюснуту форму, що суттево обмежуе обертальн рухи у плечовому суглобi та забезпечуе стабiлiзацiю крила в польотт
3. Вiдмiнностi спiввiдношення морфометричних показнишв складових плечового суглоба до^джуваних представнишв ряду пелiканоподiбних е наслвдком пристосування до рiзного типу, швидкосп та способу польту.
Перспективи подальших дослiджень. Виявлення особливостей скелетних елеменпв птахiв, зокрема плечового суглоба, на широкому порiвняльно-анатомiчному матерiалi у бюморфолопчному напрямку дослiджень. Встановлення вiдмiнностi форми та розмiрiв кiсток, що формують суглоб, закономiрностi становлення та розвитку плечового суглоба птах1в.
Лiтература
1. Fürbringer M. Untersuchungen zur Morphologie und Systematik der Vögel / M. Fürbringer. - Amsterdam, Jena, 1888. - 1751 s.
2. Fürbringer M. Zur vergleichenden Anatomie des Brustschulterapparates und der Schultermuskeln / M. Fürbringer // Z. Naturwiss. - 1902. - Bd. 36. - S. 289 - 736.
3. Gadow H. Bronn's Klassen und Ordnungen des Thier-Reichs. Systematischer Theil. / H. Gadow, E. Selenka. - Leipzig, 1893. - Vögel. 2, bd. 6. - 303 s.
4. Gadow H. Bronn's Klassen und Ordnungen des Thier-Reichs. Anatomischer Theil / H. Gadow, E. Selenka. - Leipzig, 1891. - Vögel. 1, bd. 6.- 1008 s.
5. Сыч В. Ф. Морфология локомоторного аппарата птиц / В. Ф. Сыч. - СПб.-Ульяновск : Изд-во Средневолжского научного центра, 1999. - 520 с.
6. Боев З. Н. Морфология костей у птиц / З. Н. Боев // Природа (НРБ). - 1986. Т. 35, № 6. - С. 50 - 55.
7. Мороз В. Ф. Мехашзми функцюнування м'язово-скелетно! системи та закономiрностi !! розвитку у хребетних : дисертащя доктора ветеринарних наук : 16.00.02 / Володимир Федорович Мороз. - К. , 2003. - 350 с.
8. Kale W. Recent literature. The American Ornithologists / W. Kale // Union. Supplement to the Auk. 2. - 1982. - Vol. 99, № 1. - P. 24.
9. Костюк В. К. Бюморфолопчт Особливосп м'язiв польоту деяких дятлоподiбних /
B. К. Косюк, О. О. Мельник //«Проблеми ветеринарно! медицини, якосп i безпеки продукци тваринництва»: збiрник матерiалiв XIII М1жнародно! наук.-практ. конф. проф.-виклад. складу та асшранпв, присвячено! 20-рiччю набуття ушверситетом статусу нацюнального. -К. : НУБШ Укра!ни. - С. 33 - 34.
10. Мельник О. О. Стан i перспективи вивчення бюморфологп плечового суглоба птахiв / О. О. Мельник, В. К. Костюк // Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлогп тварин. - Львiв, 2013. - № 1/2, випуск 14. - С. 386 - 392.
11. Мельник О. П. Скелет плечового поясу голубоподiбних / О. П. Мельник // Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлогп тварин. - Львiв, 2009. - № 1/ 2, випуск 10. -
C. 397 - 403.
12. Melnyk A. О. About Biomorphology of Birds Shoulder joint / A. O. Melnyk // Annual Symposium „Contribution of the Scientific Research to Veterinary Medicine Progress", Faculty of Veterinary Medicine, Bucharest, November, 21-22, 2013. - Bucharest, 2013. - P. 293 - 294.
116
13. Мельник О. П. Бюморфолопя плечового поясу хребетних : дисерта^ доктора ветеринарних наук : 16.00.02 / Мельник Олег Петрович. - 2011. - 327 с.
References
Fürbringer, M. (1888). Untersuchungen zur Morphologie und Systematik der Vögel /
M. Fürbringer. - Amsterdam, Jena, 1751. Fürbringer, M. (1902). Zur vergleichenden Anatomie des Brustschulterapparates und der
Schultermuskeln / M. Fürbringer // Z. Naturwiss. -Bd. 36, 289 - 736. Gadow, H. (1893). Bronn's Klassen und Ordnungen des Thier-Reichs. Systematischer Theil. /
H. Gadow, E. Selenka. - Leipzig. - Vögel. 2, bd. 6. - 303 s. Gadow, H. (1891). Bronn's Klassen und Ordnungen des Thier-Reichs. Anatomischer Theil /
H. Gadow, E. Selenka. - Leipzig. - Vögel. 1, bd. 6.- 1008 s. Syich, V. F. (1999). Morfologiya lokomotornogo apparata ptits / V. F. Syich. - SPb.-Ulyanovsk :
Izd-vo Srednevolzhskogo nauchnogo tsentra, 520 s. (in Russian). Boev, Z. N. (1986). Morfologiya kostey u ptits / Z. N. Boev // Priroda (NRB). - T. 35, 6. - S. 50 -55. (in Russian).
Moroz, V. F. (2003). Mekhanizmy funktsionuvannia miazovo-skeletnoi systemy ta zakonomirnosti yii rozvytku u khrebetnykh : dysertatsiia doktora veterynarnykh nauk : 16.00.02 / Volodymyr Fedorovych Moroz. - K. - 350 s. (in Ukrainian). Kale, W. (1982). Recent literature. The American Ornithologists / W. Kale // Union. Supplement
to the Auk. 2. - Vol. 99, № 1. - P. 24. Kostiuk, V. K. Biomorfolohichni Osoblyvosti miaziv polotu deiakykh diatlopodibnykh / V. K. Kosiuk, O. O. Melnyk //«Problemy veterynarnoi medytsyny, yakosti i bezpeky produktsii tvarynnytstva»: zbirnyk materialiv KhIlI Mizhnarodnoi nauk.-prakt. konf. prof.-vyklad. skladu ta aspirantiv, prysviachenoi 20-richchiu nabuttia universytetom statusu natsionalnoho. - K. : NUBiP Ukrainy. - S. 33 - 34. (in Ukrainian). Melnyk, O. O. (2013). Stan i perspektyvy vyvchennia biomorfolohii plechovoho suhloba ptakhiv / O. O. Melnyk, V. K. Kostiuk // Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaiyn. -Lviv. - № 1/2, vypusk 14. - S. 386 - 392. (in Ukrainian). Melnyk, O. P. (2009). Skelet plechovoho poiasu holubopodibnykh / O. P. Melnyk // Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn. - Lviv - № 1/ 2, vypusk 10. - S. 397 - 403. (in Ukrainian).
Melnyk, A. О. (2013). About Biomorphology of Birds Shoulder joint / A. O. Melnyk // Annual Symposium „Contribution of the Scientific Research to Veterinary Medicine Progress", Faculty of Veterinary Medicine, Bucharest, November, 21-22, 2013. - Bucharest. - P. 293 - 294. Melnyk, O. P. (2011). Biomorfolohiia plechovoho poiasu khrebetnykh: dysertatsiia doktora veterynarnykh nauk : 16.00.02 / Melnyk Oleh Petrovych. - 327 s. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцп 18.04.2016
УДК 636. 551. 084. 524. 636. 551. 085. 57.
Нщеменко М. П., д. вет. н., Козш В.1., д. вет. н., Саморай М. М., к. б. н., Шмаюн С. С., Порошинська О. А., Стовбецька Л. С., к. вет. н., Смельяненко А. А., астрант ([email protected])©
Бтоцерюеський нацюнальний аграрный утверситет, м. Быа Церква, Украгна
ЗМ1НИ АКТИВНОСТ1 ЛУЖНО1 ФОСФАТАЗИ ТА ПОКАЗНИК1В М1НЕРАЛЬНОГО ОБМ1НУ В ОРГАН1ЗМ1 КУРОК - НЕСУЧОК ЗА ЗГОДОВУВАННЯ М1КОРМУ
У сучасному птах1вництв1 важливим питанням е покращення життездатностг птиц на ргзних етапах гг розвитку, а також тдвищення гг продуктивности. Одним з методов тдвищення продуктивности е застосування бгологгчно активних препаратгв, якг покращують р1вень годгвлг та збагачують рацгони несучок необхгдними поживними речовинами. Мгкорм можна в1днести до таких препаратгв, оскгльки вт мютить необхгдну кглькгсть незамтних амтокислот, м1неральних елемент1в, а також ферментт системи, що покращують процеси травлення у курей та засвоення
© Нщеменко М. П., Козш В. I., Саморай М. М., Шмаюн С. С., Порошинська О. А., Стовбецька Л.С., Смельяненко А. А., 2016
117
