CC BY
40
Лiтература
1. Плодова шовковиця Morus alba L. на твденному сходi Украши (штродукщя, 6i-оморфолопя, використання)/ Глухов О.З., Костирко Д.Р., Мтна Л.В./ Вщповщ. редактор Ко-сенко 1.С.; Донецьк. ботан. сад НАН Украши - Донецьк: Лебщь, 2003. - 140 с.
2. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - С. 522.
3. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. - Л.: Наука, 1987. - 439 с.
4. Кочетов В. Отчет по шелководству профессора Кочетова представленный господину управляющему Харьковским учебным округом// Сельское хозяйство: Журн. Московского об-ва с/х. - 1855, № 3. - С. 37-62.
5. Клименко С.В. Шовковиця корисна i смачна// Д^м, сад, город. - 1993, № 3. -С. 10-13.
6. Петрова В.П. Дикорастущие плоды и ягоды. - М.: Лесн. пром-сть, 1987. - 248 с.
7. Петрова В.П. Биохимия дикорастущих плодово-ягодных растений. - К.: Высш. шк., 1986. - 287 с.
8. Клименко С.В., Шайтан И.М. Высоковитаминные растения на приусадебном участке. - К.: Урожай, 1994. - 236 с.
9. Клименко С.В., Недвига О.Н. Скрипка., Е.В. и др. Биологически активные вещества новых плодовых растений// Тез. доп. 3 конф. з мед боташки. - К., 1992. - С. 66-68.
10. Милосердов М.М. Ефективнють полезахисних люових смуг. - К.: Урожай, 1971. -
192 с.
11. Артеменко Ф.К., Малютин Т. Т., Толчеев Б.П. та ш.// Лiсiвництво i полезахисне люорозведення. - К.: Держшсгоспвидав УРСР, 1956. - 278 с.
12. 1ванченко Т.В. Типи кормових насаджень шовковищ// Шовювництво. - 1970, вип. 6. - С. 3-7.
13. Марченко И.П. Использование шелковицы в защитных полосах и озеленительных лесонасаждениях// Труды Украинской опытной станции шелководства. - К., 1960, т. 3. -С. 77-79.
14. Ананьев П.П., Богач А.1. Шовковиця в полезахисних смугах та плантащях// Люв-ництво та мелюращя. - Харюв: УкрНД1ЛГА. - 2002, вип. 101. - С. 75-78.
УДК 635.9 (477.46) Acnip. О.В. Гербут - Уманський ДАУ
Б1ОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДЕКОРАТИВНИХ ДЕРЕВНИХ ПОР1Д, ЯК1 ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ОЗЕЛЕНЕНН1
М1СТА УМАН1
Дослщжено вуличш та napKOBi ф^оценози мюта Умаш. Встановлено ix видо-вий склад та декоратившсть. Рекомендуемо збшьшити площу зелених насаджень у 3 рази та розширити асортимент деревних та кущових порщ.
Ключов1 слова: декоративш породи, озеленення, пapковi фггоценози, бюлопч-нi особливостi.
Post-graduate O.V. Gerbut - Uman state agrarian university
BIOLOGY FEATURES OF DECORATIVE ARBOREAL BREEDS WHICH ARE USED IN PLANTING OF GREENERY UMAN CITY
The street and park coenosises cities Uman are explored. Their specific composition and decorativeness is set. Recommend to multiply the area of green planting in 3 onces and widen the assortment of arboreal and bush breeds.
Key words: decorative breeds, planting of greenery park, coenosises, biology features.
Деревш насадження у мют виконують р1зномаштну роль. Вони полш-шують його арх1тектурний вигляд, сприяють кращш оргашзаци культурного
обслуговування населення, знижують швидкiсть вггру, регулюють тепловий режим, очищають та зволожують повiтря, поглинають шум. З деревними на-садженнями тiсно пов'язане функщональне зонування мiських територiй, система транспортних i шшохщних магiстралей, прокладання шженерних ко-мунiкацiй. Крiм того, насадження впливають на формування забудови тери-торп та художню виразнiсть архггектурних ансамблiв [1]. Парки, сади, буль-вари, сквери входять до планування структури мюта i е обов'язковими еле-ментами культурного ландшафту.
Насадження деревних рослин у населених пунктах та на прилеглих до них територiях - найкраще середовище для вщпочинку мешканцiв мiста. Де-ревш насадження е одним з основних засобiв докоршно! змiни природних умов та ефективного полшшення умов життя мюьких жителiв.
Мета роботи - вивчення найпоширешших видiв деревних насаджень вуличних та паркових фiтоценозiв м. Умаш.
Об'ект дослiджень - вуличш насадження, парки та сквери мюта.
Матерiали i методи дослiджень - видовий склад дендрофлори, умо-ви мюцезростання, екологiчнi та декоративнi особливост вивчали методом маршрутних обстежень у парках та вуличних насадженнях. 1нвентаризащю зелених насаджень здшснювали за методиками, розробленими у Нащональ-ному люотехшчному унiверситетi Укра'ни. За систематичним принципом визначали рiд, вид.
Обговорення результа^в дослiдження. Рослиннiсть на територи мюта Уманi мае характернi ознаки швденного Лiсостепу. Лiсова аборигенна рослиннiсть в райош та околицях мiста - це дубовi га1' та насадження з мша-них широколистих порщ та iнтродуцентiв. Також серед деревних насаджень трапляються яблуня, груша, слива, абрикос, ялина, сосна, черемха, бузина та шшь Дуб звичайний охоплюе до 57, 1 % площ^ граб - 26,4 %, ясен - 13,1 %, а решту - такi породи, як липа, каштан, акащя, береза, туя, клен та шшь Серед чагарникiв найбшьш поширена лiщина, жимолость, глiд, бузок, шипшина.
Рiд Туя - Thuja L. Вiчнозеленi дерева або кушд з лускоподiбною хво-ею. Шишки довгаст^ мають 3-6 пар насшних лусок, дозрiвають восени. Роз-множуються насiнням, напiвздерев,янiлими живцями, щепленням. У природi поширенi у Пiвнiчнiй Америщ, Кита'', Коре'', Японп. У роду налiчуеться 5 ви-дiв. У деревних насадженнях мюта представником е туя захщна (Thuja occi-dentalis L.). Рекомендуеться для створення поодиноких, групових, рядових посадок та масивiв з шдлюком iз кущiв, декорування узлюь, закрiплення схи-лiв i укоЫв у всiх районах кра'ни. Досить стiйка проти шкiдливих атмосфер-них викидiв - кiптяви, диму, газiв. Видiляе фiтонциди. Переважно зростають: дендрологiчний парк "Софивка" та вуличш насадження мюта Уманi, сквери, у садибах мешканщв мiста [2, 4].
Рщ Робiнiя - Robinia L. Дерева i кущд з непарноперистим листям та прилистками у виглядi колючок. Квггки бiлi, рожевi, червош, зiбранi у кити-цi. Плщ - сплюснутий, багатонасiнний, розкривний 6í6. Розмножують насш-ням, живцями, щепленням, кореневими паростками. У роду налiчуеться близько 20 видiв, у природi зростае у Пiвнiчнiй Америцi та Мексищ.
У деревних насадженнях мюта присутня робiнiя псевдоакащя, бiла акацiя (Robinia pseudoacacia L.). Рекомендуеться для створення поодиноких, групових, рядових посадок та масивiв з шдлюком iз кущiв, декорування уз-лiсь, закрiплення схилiв i укошв у всiх районах кра'ни. Може рости на сухих, не дуже засолених, шсних пiщаних грунтах. Досить морозо-, жаро-, посухо-, вiтростiйка. Добре витримуе обрiзування та мiськi умови [3].
Рщ Липа - Tilia L. Листопадш дерева з простими, черговими, великими, часто серцеподГбно! форми та гострозубчастими по краю листками. Квгг-ки правильнi, п'ятГрного типу, зiбранi в щиткоподiбнi натвзонтики з приквГт-никами, пахучi, добрi медоноси. Плiд однонасiнний, округлий, часто ребрис-тий горiшок. Розмножують насшням, щепленням, вiдсадками. У роду наль чуеться близько 30 видiв, поширених у помiрному клiматi Швтчно! швкуль В Укршт 7 дикорослих видiв.
У мiських насадженнях м. Умаш росте липа серцелиста (Tilia cordata Mill), яка рекомендуеться для створення поодиноких, групових, алейних посадок, паркових композицш, живих огорож, високих зелених стш. Витримуе формування крони, достатньо газо- i зимостшка. Липа широколиста (Tilia platyphyllos Scop), рекомендуеться для створення поодиноких, групових посадок. Менш морозостшка, шж липа серцелиста, але кшматичш умови переносить добре. До родючост грунту вибаглива; посуху переносить непогано. Стш-ка та живе довго в мюьких умовах. Мало пошкоджуеться шюдниками [2, 3].
Рiд Клен - Acer L. Листопадш, iнодi вiчнозеленi дерева та кущi з суп-ротивними, черешковими долонеподiбно-лопатевими або складними листками. Квггки зiбранi у китищ, волотi, щитки, дрiбнi, зеленуват або червонуватi, з'являються одночасно з розпусканням або шсля розпускання листя. Плщ -двокрилатка. Розмножуеться насшням, живцями, щепленням, паростками, вщводками. У роду налiчуеться близько 150 видiв, поширених у помiрному поясi Захщно! i Схщно! пiвкуль. В Укра'ш 5 дикорослих видiв.
У деревних насадженнях мюта присутнi види клена гостролистого (Acer platanoides L.) який вибагливий до родючост^ вологостi та засолення грунту, росте швидко, тшьовитривалий, холодо- та жаростшкий, витримуе морози до мшус 40 °С, шзшми весняними приморозками не пошкоджуеться, стшкий у вуличних насадженнях, задимленiсть повггря витримуе погано, стiйкий проти вггрГв, добре витримуе пересаджування до 10-15 роюв. Реко-мендуеться для створення поодиноких, групових, алейних, вуличних посадок та масивiв у люопарках. Клен несправжньоплатановий (Acer pseudoplata-nus L.), вщносно теплолюбний, тшьовитривалий, погано витримуе сухГ та надмГрно вологг грунти. Рекомендуеться для створення груп, масивгв, поодиноких, алейних та рядових посадок. Клен ясенелистий (Acer negundo L.) мо-розо- i посухостгйкий, до родючостг грунтгв невибагливий, може рости на со-лонцях. На глинистих i вапнякових грунтах росте повгльно, заранг спостерг-гаеться суховершиннгсть. У мгських умовах на вулицях починае вгдмирати у вгцг 25-30 рокгв, пошкоджуеться газами, але швидко вгдновлюеться, добре витримуе обргзування. Клен татарський (Acer tataricum L.) до родючостг та вологостг грунтгв не вибагливий, стшкий проти забруднення повгтря пилом i
кiптявою. Клен польовий (Acer campestre L.) досить тшьо- та посухостiйкий, вщносно морозостiйкий, cyxicTb i засолення грунту витримуе краще, нiж клен гостролистий. Добре переносить мюью умови, стриження, обрiзування i пе-ресаджування у дорослому вщь Рекомендуеться для створення поодиноких, групових посадок, другого ярусу в люопарках, стрижених живих огорож та стш [2, 3].
Рщ Пркокаштан, каштан кiнський - Aesculus L. Листопаднi дерева, ш-коли кушд Í3 супротивними, пальчасто-складними листками, з 5-9 листочюв. Квiтки неправильш, зiбранi у верхiвковi стоячi волоть Плiд - велика, трис-тулкова коробочка з одшею або двома великими насшинами. Наявнiсть виду пркокаштану звичайного або каштану кiнського звичайного (Aesculus hippo-castanum L.). Досить зимо- i морозостшкий, тiньовитривалий вид. Найкраще росте i розвиваеться на глибоких, пухких, глинистих або сушщаних, дос-татньо, але не надмiрно зволожених грунтах. Витримуе сухi чорноземш грун-ти у степовiй зош, але не витримуе засолення грунту. Чутливий до суховив, що виявляеться в обпаданш та пiдгоряннi листя, сповшьненш росту. Мiськi умови витримуе добре, але потерпае вщ жари, задимлення та загазованост повiтря. Коренева система добре розвинена, на кореневих волосках живуть бактери, як засвоюють азот з повiтря. Рекомендуеться для створення поодиноких, групових та алейних посадок [2, 3].
Рщ Дуб - Quercus L. Листопадш або вiчнозеленi дерева, iнодi кущд з черговими, зубчастими, лопатевими, цшокраши, спiрально розмiшеними листками. Чоловiчi квггки зiбранi у звисаючi сережки, жiночi - поодинокi або по кшька сидять на довгому квiтконосi. Плщ - жолудь, який виглядае з мисочки. Розмножуеться жолудями, щепленням, зеленими живцями. Рщ об'еднуе близько 600 видiв, поширених у помiрному i субтропiчному поясах Швшчно! швкуль В Укра1ш 3 дикорослих види.
У деревних насадженнях наявний дуб звичайний, черешковий (Quercus robur L.). Вiдносно морозостiйкий, досить свгглолюбний, затiнення вер-хiвки витримуе лише у вщ до п'яти роюв. Росте повiльно, найбiльший при-рют у висоту спостерiгаеться у вщ до 20 рокiв. Найкраще розвиваеться на глибоких, родючих грунтах, але може рости i на сухих кам'янистих, вапняко-вих, пiшаних, сухих степових, свггло-каштанових, супiшаних грунтах i грунтах з деяким засоленням. Незадовшьно росте на солонцях та солончаках, де недовговiчний. Надмiрного зволоження не витримуе навггь 20 дiб. Посухо- i жаростiйкий. Рекомендуеться для створення поодиноких, групових посадок, алей, га1в, масивiв у вiдповiдних умовах у вЫх районах кра1ни [2, 3].
Рщ Катальпа - Catalpa Scop. Листопаднi, iнодi вiчнозеленi дерева та кущд з простими цшими або лопатевими листками. Квiтки велию, зiбранi у кiнцевi волотi або китищ. Плiд - довга, цилшдрична двостулкова коробочка з численним плоским, опушеним насiнням на обох кшцях. Розмножують на-сiнням, кореневими, зеленими живцями, вщсадками. Рiд об'еднуе близько 10 видiв, поширених у Швшчнш Америцi, Схiднiй Ази. Вид катальпа красива, чудова (Catalpa speciosa Warder). Досить зимо- та вщносно посухостшка, потребуе достатнього зволоження грунту. У мюьких умовах стiйка проти заб-
руднення повгтря пилом, димом, газами. На вщкритих мiсцях ушкоджуеться вгтром. Рекомендуеться для створення поодиноких посадок, груп на пе-редньому плат, алейних i вуличних насаджень [2, 3].
Рщ Тополя - Populus L. Дерева i3 простими черговими, цiлoкpаïми або зубчастими листками вгд шиpoкoяйцепoдiбнoï до видoвженo-ланцетнoï фор-ми. Бруньки вкрит багатьма лусками, часто клейкi, смолист^ пахучi. Квiтки poздiльнoстатевi, зiбpанi у пpямoстoячi або пoвислi сережки. Плщ - коробочка, яка розкриваеться 2-4 стулками i звгльняе багато дpiбнoгo насiння з шов-ковистими волосками бшя основи. Розмножуеться насшням, кореневими па-ростками, а деяк види - живцями. Рщ об'еднуе близько 110 видiв, поширених у Швшчнш пiвкулi, в УкраАт 4 дикорослих види [2, 3].
У насадженнях мГста пpисутнi види тoпoлi бiлoï (Populus alba L.) яка витримуе невелике засолення грунту та тривале затоплення. Росте на шсках. Димо- i газостшка. Обpiзування витримуе незадoвiльнo. На мiсцях зpiзу гiлoк часто утворюються дупла. Рекомендуеться для створення поодиноких i групових посадок, монументальних композицш зелених насаджень, особливо декоративна на полянах великих парюв та люопарюв по всш територи кра-ïни, крГм сухих степiв i Криму. Тополя чорна (Populus nigra L.), яка потребуе глибоких, вологих грунлв, краще росте на сушщаних, вологих заплавних грунтах. На сухих грунтах росте прше, витримуе тривале затоплення та нез-начне засолення грунту. Зимостшка, свГтлолюбна. Стшка проти забруднення повггря димом i газами. Добре витримуе oбpiзування. Рекомендуеться як мо-гутне швидкоросле дерево для створення поодиноких посадок та груп у парках i люопарках, га1'в, закршлення беpегiв водойм, обсаджування дopiг мiж населеними пунктами у вiдпoвiдних умовах у вЫх районах краши.
Рщ Граб - Carpinus L. Листопадш дерева i кушд з простими, черговими листками. Чoлoвiчi квггки зiбpанi в бiчнi сережки, а жiнoчi - у веpхiвкoвi. Плщ - oднoгнiздий гopiшoк з трилопатевою або цiлoю обгорткою. Розмножу-ють насiнням, щепленням, утворюе паростки. Рщ об'еднуе до 50 видiв, поширених у пoмipнo теплому кшматГ Схiднoï Азiï, Пiвнiчнoï Америки, Свропи. В Укpаïнi 2 дикорослих види. Наявний вид у мГстГ - граб звичайний (Carpinus betulus L.). Вщносно теплолюбний, тiньoвитpивалий. До родючост грунту вибагливий. Добре витримуе мюью умови та стриження. Рекомендуеться для створення поодиноких, групових посадок, живих огорож, piзних стрижених фiгуp [2, 3].
Рщ Ясен - Fraxinus L. Листoпаднi дерева зi складними непарноперис-тими, супротивними листками. Квггки невиразш, часто без oцвiтини, зiбpанi у великi волоть Плщ - крилата Ым'янка з видовжено-овальною насшиною. Розмножуеться насшням, щепленням. Рщ об'еднуе близько 65 видГв, поширених у помГрному пояс Швшчно1" швкулг В Укра1'ш 5 дикорослих видГв. У мюьких насадженнях представлений видом ясеня звичайного (Fraxinus excelsior L.) який росте швидко, особливо в молодому вод. Вибагливий до родю-чост грунту. На шщаних грунтах росте погано. У мюьких умовах на сухих грунтах спостершаеться суховершиншсть та вщмирання гглок. Недостатньо димо- i газостшкий. 1нодГ ушкоджуеться морозами. Рекомендуеться для ство-
рення поодиноких посадок, ажурних алей, груп у невеликих масивах, для об-садження дор^ мiж населеними пунктами. Ясен ланцетолистий (Fraxinus lan-ceolata Borkh), зелений - природно поширений у Пiвнiчнiй Америцi. В Укра-ïнi широко культивуеться у декоративних i люомелюративних насадженнях. Росте швидко, не дуже вибагливий до родючост грунту, посухо- i морозостшкий. У мюьких умовах витривалший i менше ушкоджуеться шкiдниками, шж iншi види ясенiв. Стiйкий проти забруднення пилом i газами. Рекомен-дуеться для створення поодиноких, групових посадок, алей, невеликих маси-вiв у парках i люопарках, обсадження дор^.
Висновки
1. Оргатзащя повноцiнноï системи озеленених територiй займае значне мюце серед заходiв, що спрямованi на вирiшення проблем охорони та покращення навколишнього середовища мюта, оскшьки зеленi наса-дження володтоть великим комплексом оздоровчих та захисних власти-востей. Iснуючi озелененi територи мiста представленi озелененими те-риторiями загального (ïx загальна площа становить 22,6 га або 2,3 м2 на одного проживаючого) та обмеженого користування, спецiального приз-начення та люами Державного лiсового фонду.
2. Важлива роль у створеннi декоративних насадженнях мюта Уманi вщво-диться багатому видовому складу рослин, оскшьки рiзнi види дерев ма-ють неоднакову ефективтсть у процесi газообмiну. Тому пiд час створення декоративних насаджень врахована газообмшна ефективтсть де-ревних рослин, оскшьки вщ цього залежить склад повiтря та рiвень його забруднення димом, золою, сажею, пилом, газами, як потрапляють у ди-xальнi шляхи людини i завдають шкоди ïï здоров'ю.
3. Багатство декоративних властивостей деревних рослин та ïxня здатнiсть змiнюватися в часi, створюе необмеженi можливост для формування зовнiшнього вигляду озеленених територш населених мiсць мiста. Деко-ративнi насадження полiпшують арxiтектурний вигляд мюта, надають йому кольоровоï рiзноманiтностi, створюють об'емно-просторовий силу-ет. Завдяки великому арxiтектурно-планувальному i саттарно-ппетч-ному значенню декоративнi насадження е одтею з основних складових частин, яш створюють комплекс мiста.
4. Для ефективного озеленення мiста Уманi ми вважаемо, що потрiбно збiльшити площу зелених насаджень у 3 рази та збшьшити асортимент деревних i кущових порiд.
Л1тература
1. Загальномкька програма по благоустрою мюта на 2007-2010 роки.
2. КалЫченко О.А. Декоративна дендрология. - К., 2003. - 197 с.
3. Кохно М.А., Пархоменко Л.1., Зарубенко А.У. та ш. Дендрофлора Украши. Дико-росш й культивоваш дерева i кущ1. Покритонасшт. - К.: Ф1тосоцюцентр, 2002. - 424 с.
4. Кохно М.А., Пархоменко Л.1., Зарубенко А.У. та ш. Дендрофлора Украши. Дико-росш й культивоваш дерева i кущ1. Голонасшш. - К.: Вища шк., 2001. - 206 с.
УДК 502.3 630*187 Ст наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; С.В. Петров -радник голови президи Львiвськоi обласног ради Укратського товариства охорони природи
Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ Л1С1В: М1ЖНАРОДН1 СТАНДАРТИ ОЦ1НКИ
Виконано огляд окремих napaMeTpiB 6iopi3HOMarnTra лiсiв, якi рекомендуються в мiжнародних документах. Найбiльш продуктивним вбачасться комплексний пiдхiд до оцiнки стану бiорiзноманiття лiсiв за структурними, композицшними та функць ональними параметрами люових екосистем.
Ст. наук. ствроб. L.M. Petrova - НУ "Львiвська полiтехнiка";
S.V. Petrov - Ukrainian society for nature protection
Biodiversity of the forests: international standards of evaluation
The review of separate parameters of biodiversity of the forests which are recommended in international documents is executed. The most productive is seemed by a complex estimation taking into account a structure, composition and functional parameters of ecosystems.
Люи протягом тисячолпь забезпечують численш екосистемш послуги (функци): акумулящю та очищения води, шдтримання складу i фшьтращю повгтря, забезпечення продуктами харчування, кормами, лшарськими препаратами, житлом, можливостями для вщпочинку тощо. На жаль, сьогодш спостершаються темпи знелюнення, як щорiчно становлять близько 13 млн. га [10], в т.ч. близько 6 млн. га припадае на частку первюних лiсiв, яю володь ють винятково багатим бiорiзноманiттям [13].
У ключових публiкацiях стосовно бiорiзноманiття планети, таких як "Оцшка екосистем на межi тисячолiттям, "Червоний список видiвм та iн., вка-зуеться, що все зростаючiй бшьшос^ лiсових екосистем, популяцiй i видiв в глобальному масштабi загрожуе зникнення внаслщок втрати й деградацil ль сових мiсцезростань [13, 15, 17]. Ймовiрно, що численнi, але науково ще не описанi види вже сьогодш зникають разом зi своши оселищами [12].
Незважаючи на свгтову тенденцiю зростання вiдносноl частки лiсiв, призначених для збереження бiорiзноманiття, невщомими залишаються данi щодо ефективностi його збереження, а методи проведення оцшки стану та динамiчних змiн бюлопчного рiзноманiття лiсiв знаходяться в стадп розроб-лення та удосконалення [10].
Питання оцшки стану й мошторингу бiорiзноманiття залишаються в центрi уваги дiяльностi щодо виконання програмних елеменлв i цiлей Кон-венцil з бюлопчного рiзноманiття протягом рокiв, зокрема в рамках Робочо! програми з бюлопчного рiзноманiття лiсiв [9]. Зокрема, стан збереженос^ бi-орiзноманiття визнано важливим критерiем невиснажливого управлшня лiса-ми на мiжнародному рiвнi [7, 16, 19].
Сьогоднi продовжуеться дiяльнiсть з розроблення критерilв та шдика-торiв, пов'язаних з бiорiзноманiттям. Пiд час розроблення принципiв форму-вання програм монiторингу та перелжу iндикаторiв (показникiв) бiорiзнома-нiття на нацюнальному рiвнi рекомендуеться використовувати досвщ мiжна-
