CC BY
23
УДК 616.831.94-007.64-005.1-06-07:(616.15+616.831.9-008.8)-07
Б1ОХ1М1ЧН1 МАРКЕРИ УСКЛАДНЕНОГО ПЕРЕБ1ГУ АНЕВРИЗМАТИЧНОГО СУБАРАХНОВДАЛЬНОГО КРОВОВИЛИВУ В СИРОВАТЦ1 КРОВ1 ТА Л1КВОР1 ХВОРИХ
А.М. НЕТЛЮХ
Львiвський нащональний медичний унiверситет iMeHi Данила Галицького
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае тд вимоги полiтики щодо роз-криття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
Мета роботи — вивчити загальну iмунозапальну реакцЮ оргашзму при ускладненому пе-реб1гу субарахногдального крововиливу i пов'язаних з ним порушень проникностi гематоенце-фалiчного бар'ера (ГЕБ) шляхом визначення вм^ту ттерлейюну-6 (1Л-6) i нейронспецифiчног енолази (НСЕ) в сироватц кровi та лiкворi хворих.
Mamepia^u та методи. Проведено кыьюсне визначення 1Л-6 та НСЕ методом твердофазного iмуноферментного аналiзу з використанням наборiв реактивiв «ИФА-БЕСТ» у 71 хворого iз аневризматичним субарахногдальним крововиливом. Залежно вiд переб^у захворювання хворих розподыили на двi групи — сприятливого i несприятливого переб^у. При сприятливому переб^у ощнка за модифтованою шкалою Ранкта при виписц становила вiд 1 до 3 балiв, а при несприятливому — вiд 4 до 6 балiв.
Результаты. При несприятливому переб^у на 4-13-ту добу в сироватц кровi виявлено зростаннярiвня 1Л-6 до (27,0 ± 9,6) пг/мл (контроль — (1,9 ± 0,1) пг/мл; p = 0,03), НСЕ — до (12,3 ± 2,0) нг/мл (контроль — (8,2 ± 1,6) нг/мл; р < 0,1), що в лiтературiрозглядаеться як по-рогова величина (12,4 нг/мл), перевищення яког свiдчить про ушкодження ГЕБ. Виявлено ста-тистично значуще збыьшення вмюту 1Л-6у лiкворi до (671,0 ± 67,4) пг/мл (р < 0,01) (норма — 10,5 пг/мл). Вiдзначено чтку тенденцт до наростання активностi НСЕ до (21,3 ± 7,0) нг/мл при несприятливому переб^у, що быьш шж вдвiчi перевищувало показник при сприятливому переб^у. Встановлено зростання величини спiввiдношення вмюту в лiкворi та сироватц кровi в ус термти до 24,9-39,6 для 1Л-6 (норма — 0,88) i в перюд формування ускладнень (4-13-та доба) до 2,55 — для НСЕ (норма — 0,87) уна^док значного збыьшення синтезу зазначених быюв ттратекально i вившьнення гх з ушкоджених нейрошв.
Висновки. Змти вм^ту маркерiв запалення та нейрональногоушкодження передуютьроз-витковi ускладнень субарахногдального крововиливу, вiдображують гх тяжюсть, i можуть бути критерiем прогнозу переб^у захворювання при аневризматичному субарахногдальному
крововиливг. При несприятливому переб1гу одночасно з\ збыьшенням вмгсту 1Л-6 i НСЕ в л\к-eopi вiдзначено тдвищення гх рiвня в ma3Mi кровi, що вказуе на пошкодження ГЕБ.
Ключов1 слова: аневризматичний субарахнощальний крововилив, цитокши, нейронспеци-фiчна енолаза, гематоенцефалiчний бар'ер.
Останнiми роками значну увагу в патогенезi церебрального шсульту придiляють патобюхь мiчним змшам, яю вiдiграють провiдну роль у процесах раннього та вiдтермiнованого ушко-дження мозково'1 тканини [2]. Невиршеним за-лишаеться питання, чи е iнтерлейкiн-6 (1Л-6) патогенетичним чинником при шфаркп мозку, чи бiомаркером запального ушкодження ЦНС або ушкодження будь-яко'1 шшо'1 локалiзацii [7]. Високоiнформативними показниками iшемiч-ного ушкодження нейронiв е нейронспецифiчнi бiлки, один з яких — нейронспецифiчна енолаза (НСЕ) [3]. Встановлення рiвня цього бшка в сироватцi кровi та лiкворi дае змогу визначити ступiнь ушкодження нейрошв та порушення щ-люносп гематоенцефалiчного бар'ера (ГЕБ) [1]. 1Л-6 та НСЕ — це бшки спинномозково'1 рщи-ни, яю синтезуються iнтратекально тканинами головного мозку i мозкових оболон. За даними Д.В. Близнюк (2010), у хворих з внутршньо-мозковими гематомами до операци рiвень НСЕ бiльше нiж у 4,5 разу перевищував аналогiчний показник здорових добровольцiв, що вказуе на структуры пошкодження нейронiв, спричине-ш iнсульт-гематомою та перифокальною ше-мiею [1]. Малоймовiрним е проникнення 1Л-6 крiзь ГЕБ при субарахнощальному крововиливi (САК) [6], оскшьки не виявлено кореляци мiж його вмiстом у сироватщ кровi та лiкворi.
Мета роботи — визначити вмют 1Л-6 i НСЕ в сироватцi кровi та лiкворi для характеристики загально'1 iмунозапальноi реакцп орга-шзму на розвиток субарахнощального крово-виливу, встановити пов'язаш з цим порушення проникност гематоенцефалiчного бар'ера.
Матер1али та методи
У 71 хворого iз САК визначено вмют бю-
Нетлюх Андрш Михайлович кандидат медичних наук
доцент кафедри невропатологи i нейрох1рурги ФПДО ЛНМУ 1мет Данила Галицького Адреса: 79035, м. Льв1в, вул. Бучми, 22/32 Тел. роб.: (032) 224-91-44 E-mail: [email protected]
хiмiчних показниюв (1Л-6, НСЕ) у сироват-щ кровi та лiкворi методом твердофазного iмуноферментного аналiзу з використанням наборiв реактивiв «ИФА-БЕСТ». Згiдно з даними л^ератури, нормальнi значення рiвня 1Л-6 та НСЕ в лiкворi становлять 10,5 пг/мл i 5 нг/мл вщповщно [4].
Залежно вщ характеру перебiгу захворю-вання хворих було розподшено на двi групи — зi сприятливим та несприятливим перебiгом. При сприятливому перебiгу ощнка за модифь кованою шкалою Ранкша (мШР) при виписцi становила вщ 1 до 3 балiв, а при несприятливому переб^ — вщ 4 до 6 балiв.
Результати
У 1-шу-3-тю добу рiвень 1Л-6 у лiкворi становив (125,0 ± 61,8) пг/мл, НСЕ — (7,7 ± 2,8) нг/мл (рис. 1). На 4-13-ту добу вмют 1Л-6 у лiкворi дорiвнював у середньому (373,2 ± 41,4) пг/мл, достовiрно зростаючи порiвня-но з 1-3-ю добою (р < 0,01), а НСЕ — (11,4 ± 2,0) нг/мл, залишаючись практично без змш (р > 0,5). На 14-30-ту добу рiвень 1Л-6 у лшво-рi зменшився до (352,7 ± 108,8) пг/мл, порiв-няно з 1-3-ю добою був недостовiрно вищим (р = 0,1), а порiвняно з 4-13-ю добою практично не вiдрiзнявся (р > 0,5). Вмют НСЕ на 14-30-ту добу дорiвнював (10,0 ± 2,4) нг/мл i не вiдрiзнявся вщ показникiв в iншi термiни обстежень (р > 0,5).
Залежно вщ перебiгу захворювання вщ-значено таю вщмшносп (рис. 2): при сприятливому переб^у на 4-13-ту добу рiвень 1Л-6 у лiкворi становив у середньому (348,4 ± 43,0) пг/мл, НСЕ — (10,0 ± 1,6) нг/мл, на 14-30-ту добу — вщповщно (260,4 ± 105,1) пг/мл та (7,5 ± 2,2) нг/мл (р > 0,5), при несприятливому переб^у на 4-13-ту добу — (671,0 ± 67,4) пг/мл ^рогщшсть вщмшносп порiвня-но зi сприятливим переб^ом у цей термiн — р < 0,01) i (21,3 ± 7,0) нг/мл (р = 0,15), на 14-30-ту добу — (496,5 ± 165,6) пг/мл ^рогщ-шсть вiдмiнностi порiвняно зi сприятливим
Рис. 1. Вм1ст б1омаркер1в (1Л-6 (пг/мл), НСЕ (10, нг/мл)) у л1квор1: * — в1дм1нн1сть м1ж показчиками е статистично значущою (р < 0,05)
переб^ом у цей термш — р > 0,3 nopiB^HO з показником на 4-13-ту добу — р > 0,5) та (12,7 ± 3,7) нг/мл (р > 0,3).
У 1-шу-3-тю не виявлено вщмшностей у BMicTi НСЕ в сироватщ кpoвi та лшворь В нор-Mi piBern НСЕ в лiквopi становить 5 нг/мл, а величина стввщношення вмiсту НСЕ в лiквopi до вмiсту в плазмi кpoвi (лiквop/плазма) — 0,87
[4]. При сприятливому переб^ в цей термш piвeнь НСЕ у сиpoватцi кpoвi мало вiдpiзнявся вiд контрольного показника ((8,2 ± 1,6) нг/мл, (p > 0,5) — (8,7 ± 1,8) нг/мл, тoдi як у лiквopi вiн становив (7,7 ± 2,8) нг/мл (р > 0,5). На 4-13-ту добу при сприятливому перебшу вмiст НСЕ в сироватщ кpoвi дopiвнював (6,4 ± 0,7) нг/мл, а в лiквopi — (10,0 ± 1,6) нг/мл (р <
Рис. 2. Вм1ст б1омаркер1в (1Л-6 (пг/мл), НСЕ (10, нг/мл)) у л1квор1 залежно eid переб1гу захворювання: * — вiдмiннiсть мiж показниками е статистично значущою (р < 0,05)
Рис. 3. Р1вень нейронспециф1чног енолази в кров1 та л1квор1 хвориху р1зн1 терм1ни захворю-
вання залежно в1д переб1гу захворювання, нг/мл
0,05), при несприятливому переб^ — вщпо-вщно (8,4 ± 1,9) та (21,3 ± 7,0) нг/мл (р = 0,1), тобто був суттево (в 2,5 разу) вищий. Величина стввщношення лшвор/плазма переви-щувала норму (2,55). На 14-30-ту добу рiвень НСЕ при сприятливому перебiгу в сироват-щ кровi знижувався в середньому до (6,0 ± 0,8) нг/мл, а в лiкворi — до (7,5 ± 2,2) нг/мл (р > 0,5) (рис. 3).
Виявлено вщмшносп у рiвнi 1Л-6 у сиро-ватцi кровi та лiкворi залежно вщ перебiгу захворювання у 1-шу-3-тю добу. У нормi вмют 1Л-6 у лiкворi становить 10,5 пг/мл, а величина стввщношення лшвор/плазма — 0,88 [4]. При сприятливому перебшу в цей термш рiвень 1Л-6 у сироватцi кровi був недостовiр-но (р > 0,5) вищим за норму i становив (7,7 ± 2,0) пг/мл (у лiкворi — (125,0 ± 61,8) пг/мл), тодi як при несприятливому перебшу — (9,0 ± 2,9) пг/мл. На 4-13-ту добу вщзначено статис-тично значущу (р < 0,05) вщмштсть залежно вщ перебiгу захворювання. При сприятливому переб^ рiвень 1Л-6 у сироватщ кровi становив у середньому (8,8 ± 1,3) пг/мл i був статистично значущо (р < 0,001) пщвищеним порiвняно з контролем ((1,9 ± 0,1) пг/мл), а в лiкворi — (348,4 ± 43,0) пг/мл, статистично значущо перевищуючи показник у 1-шу-3-тю добу (р < 0,05), тодi як при несприятливому переб^ рiвень 1Л-6 у сироватщ був статис-
тично значущо (р = 0,03) бшьшим порiвня-но з контрольним показником ((27,0 ± 9,6) пг/ мл) та показником за сприятливого переб^ (р < 0,05), а в лiкворi становив у середньому (671,0 ± 67,4) пг/мл, при сприятливому тереби — (348,4 ± 43,0) пг/мл (р < 0,01). Таким чином, несприятливий перебш супроводжу-еться достовiрним пiдвищенням рiвня 1Л-6 на 4-13-ту добу порiвняно з нормою та 1-3-ю добою як у сироватщ кров^ так i в лiкворi. На 14-30-ту добу при сприятливому перебь гу рiвень 1Л-6 у лiкворi дорiвнював (260,4 ± 105,1) пг/мл, а в сироватщ кровi — (7,7 ± 2,2) пг/мл, при несприятливому переб^ вмiст 1Л-6 у лiкворi залишався недостовiрно пщви-щеним порiвняно зi сприятливим перебiгом майже вдвiчi — (496,5 ± 165,6) пг/мл (рис. 4).
Обговорення
У наших хворих змши вмюту НСЕ в лш-ворi корелювали зi змiнами рiвня НСЕ в си-роватцi кровь S. Moritz та спiвавт. (2010) вва-жають нижчою прогностичну точшсть рiвня НСЕ в сироватцi кровi порiвняно з вмiстом у лiкворi [8]. Несприятливий перебiг супро-воджувався тенденцiею до пiдвищення рiвня НСЕ на 4-13-ту добу порiвняно зi сприятливим перебiгом, при цьому вмют НСЕ в лiкворi був достовiрно вищим, нiж у сироватщ кровь
Рис. 4. Р1вень 1Л-6у кров1 та л1квор1 хворих у р1зн1 терм1ни захворювання залежно в1д
переб1гу захворювання, пг/мл
Згщно з даними М.В. Лизогуб (2008) [5], у си-роватщ кровi умовно здорових донорiв вияв-ляють НСЕ в концентращях, якi не перевищу-ють 12,4 нг/мл. Якщо вмiст НСЕ перевищуе 12,4 нг/мл, то при тяжкш черепно-мозковiй травмi дiагностують порушення проникностi ГЕБ. При шсулкп в наших хворих на 4-13-ту добу при сприятливому переб^у рiвень НСЕ в сироватцi кровi становив (6,4 ± 0,7) нг/мл, а в лiкворi — (10,0 ± 1,6) нг/мл (р < 0,05), а при несприятливому переб^у — вщповщ-но (8,4 ± 1,9) та (21,3 ± 7,0) нг/мл (р = 0,1), тобто був суттево (в 2,5 разу) вищим. Останне свiдчить про вившьнення ферменту з нейронiв унаслiдок !х пошкодження i е виявом усклад-неного перебiгу, оскiльки при САК первинне ушкодження нервових клiтин е мЫмальним, що пiдтверджуе суттево нижчий рiвень НСЕ в лiкворi у 1-шу-3-тю добу — (7,7 ± 2,8) нг/мл (у сироватцi кровi — (10,0 ± 1,4) пг/мл; р > 0,5). Щодо пошкодження ГЕБ, то вже у 1-шу-3-тю добу спостер^али пiдвищення НСЕ в сиро-ватцi кровi при несприятливому переб^у до (12,3 ± 2,0) нг/мл (р < 0,1 порiвняно з контролем (8,2 ± 1,6) нг/мл), що в лiтературi роз-глядаеться як порогова величина, яка свщчить про пошкодження ГЕБ [5].
Таким чином, при САК зростае вмют 1Л-6 та НСЕ як у сироватщ кров^ так i в лiкворi, особливо при несприятливому переб^. При
сприятливому переб^ у 1-шу-3-тю добу величина стввщношення лiквор/плазма для 1Л-6 становило 16,2 (норма — 0,88), а на 4-13-ту добу — 39,6, тодi як при несприятливому пе-реб^ — 24,9. Критичне зростання рiвня 1Л-6 у лiкворi (бiльш нiж у 100 разiв) пояснюеться його продукцiею безпосередньо в межах ЦНС i безпосереднiм потраплянням у лшвор [4]. Несприятливий переб^ супроводжуеться до-стовiрним пiдвищенням рiвня 1Л-6 на 4-13-ту добу порiвняно з контролем, нормою та 13-ю добою як у сироватщ кров^ так i в лшворь При цьому величина стввщношення лшвор/ плазма для 1Л-6 була збшьшеною в десятки разiв у вс термiни обстеження, а для НСЕ — в перюд формування ускладнень (4-13-та доба) внаслiдок значного збшьшення синтезу i вившьнення зазначених бiлкiв iнтратекально з ушкоджених нейронiв. При несприятливому перебiгу вщзначено, що одночасно зi збшь-шенням вмiсту 1Л-6 i НСЕ в лiкворi пщви-щуеться !х рiвень у плазмi кровi, що свщчить про пошкодження ГЕБ i для 1Л-6 виявляеться у вiдносному зниженн величини стввщно-шення лiквор/плазма: на 4-13-ту добу — 24,9 проти 39,6. На 14-30-ту добу при сприятливому переб^ величина стввщношення лшвор/ плазма для 1Л-6 дорiвнювала 33,8, що свщ-чить про тенденцш до вiдновлення цiлiсностi ГЕБ у пщгострий перiод.
Висновки
1. Змiни вмюту MapKepiB запалення i не-йронального ушкодження передують розви-TKOBi ускладнень субарахнощального крово-виливу та вщображують 1х тяжкiсть.
2. У перюд формування ускладнень (4-13-та доба) вщзначено статистично значуще зростання рiвня 1Л-6 у лiкворi порiвняно з 1-3-ю добою, в пiзнiшi термши — тенденцiю до зниження. При несприятливому перебiгу в цей термш зафiксовано статистично значущо вищий рiвень 1Л-6, нiж при сприятливому пе-ребiговi.
3. Рiвень нейронспецифiчноi енолази недостовiрно пiдвищуeться на 4-13-ту добу. При несприятливому переб^ спостершаеть-ся ч^ка тенденцiя до наростання активност
Список лiтератури
1. Динамша вмюту нейронспециф1чно1 енолази — маркера пошкодження головного мозку при анестезюло-пчному забезпеченш штракратальних оперативних втручань / Д.В. Близнюк, I.I. Ттов, О.В. Волошин-ський, I.B. Вштоняк // Chem. Biol. — 2010. — Т. 6, № 2. — С. 74-76.
2. Гусев Е.И. Ишемия головного мозга / Е.И. Гусев, В.И. Скворцова. — М.: Медицина, 2001. — 328 с.
3. Карякина Г.М. Нейронспецифическая энолаза как индикатор поражения мозговой ткани при ишеми-ческих инсультах / Г.М. Карякина, М.А. Хинко // Неврол. вестн. — 2007. — № 1. — С. 41-44.
4. Клиническая лабораторная диагностика: Национальное руководство. B 2 т. / Под ред. В.В. Долгова. — ГЭОТАР-Медиа, 2012 г. — 928 с. Спинномозговая жидкость / анализ ликвора / цереброспинальная жидкость (расширенный). Режим доступу: http://kingmed.
info/norms_21/Spinnomozgovaya_jidkost__analiz_
likvora_tserebrospinalnayajidkost_rasshirenniy
нейронспецифiчноi енолази бшьш шж удвiчi порiвняно зi сприятливим перебшом. На 14-30-ту добу вiдзначено тенденцiю до зниження рiвня нейронспецифiчноi енолази в лшворь
4. При несприятливому перебюу одно-часно зi збiльшенням вмюту 1Л-6 i нейронспе-цифiчноi енолази в лiкворi вiдзначено тдви-щення 1х вмiсту в плазмi кров^ що вказуе на пошкодження гематоенцефалiчного бар'ера. Це виявляеться у вщносному зниженнi вели-чини спiввiдношення лшвор/плазма для 1Л-6 на 4-13-ту добу — 24,9 проти 39,6.
5. Величина стввщношення лшвор/плаз-ма зростае для нейронспецифiчноi енолази в перюд формування ускладнень (4-13-та доба) внаслщок значного збiльшення синтезу i ви-вiльнення цього бiлка iнтратекально з ушко-джених нейронiв.
5. Лизогуб М.В. Клшш>1мунох1м1чна оцшка ефекту «захисту мозку» при тяжк1й черепно-мозковш травма Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спещальшстю 14.01.30 -анестезюлопя та 1нтенсивна тератя / Донец. нац. мед. ун-т. — Донецьк, 2008.
6. MacDonald R. Cerebral Vasospasm: Advances in Research and Treatment: Thieme / R. MacDonald. — 2005. — 333 р.
7. Peakplasma interleukin-6 and other peripheral markers of inflammation in the first week of ischaemic stroke correlate with brain infarct volume, stroke severity and long-term outcome BMC / C.J. Smith, C.A. Emsley Hedley, C.M. Gavin [et al.] // Neurol. 2004; 4: 2. doi: 10.1186/1471-2377-4-2.
8. The prognostic value of NSE and S100b from serum and cerebrospinal fluid in patients with spontaneous subarachnoid hemorrhage / S. Moritz, J. Warnat, S. Bele [et al.] // J. Neurosurg. Anesthesiol. — 2010. — Vol. 22(1). — P. 21-31.
БИОХИМИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ ОСЛОЖНЕННОГО ТЕЧЕНИЯ АНЕВРИЗМАТИЧЕСКОГО СУБАРАХНОИДАЛЬНОГО КРОВОИЗЛИЯНИЯ В СЫВОРОТКЕ КРОВИ И ЛИКВОРЕ БОЛЬНЫХ
А.М. НЕТЛЮХ
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
Цель работы — изучить общую иммуновоспалительную реакцию организма при осложненном течении субарахноидального кровоизлияния и связанные с этим нарушения проницаемости гематоэнцефалического барьера (ГЭБ) путем определения содержания интерлейкина-6 (ИЛ-6) и нейронспецифической энолазы (НСЭ) в сыворотке крови и ликворе больных.
Материалы и методы. Проведено количественное определение ИЛ-6 и НСЭ методом твердофазного иммуноферментного анализа с использованием наборов реактивов «ИФА-БЕСТ» у 71 больного с аневризматическим субарахноидальным кровоизлиянием. В зависимости от течения заболевания больных распределили на две группы — благоприятного и неблагоприятного течения. При благоприятном течении оценка по модифицированной шкале Ранкина при выписке составляла от 1 до 3 баллов, а при неблагоприятном — от 4 до 6 баллов.
Результаты. При неблагоприятном течении на 4-13-е сутки в сыворотке крови выявлено повышение уровня ИЛ-6 до (27,0 ± 9,6) пг/мл (контроль — (1,9 ± 0,1) пг/мл; р = 0,03), НСЭ — до (12,3 ± 2,0) нг/мл (контроль — (8,2 ± 1,6) нг/мл; р < 0,1), что в литературе рассматривается как пороговая величина (12,4 нг/мл), превышение которой свидетельствует о повреждении ГЭБ. Установлено достоверное повышение уровня ИЛ-6 в ликворе до (671,0 ± 67,4) пг/мл (р < 0,01) (норма — 10,5 пг/мл). Отмечена четкая тенденция к нарастанию активности НСЭ при неблагоприятном течении до (21,3 ± 7,0) нг/мл, что более чем вдвое превышало показатель при благоприятном течении. Установлено повышение величины соотношения содержания в ликворе и сыворотке крови во все сроки до 24,9-39,6 для ИЛ-6 (норма — 0,88) и в период формирования осложнений (4-13-е сутки) до 2,55 — для НСЭ (норма — 0,87) за счет значительного увеличения синтеза данных белков интратекально и высвобождения их из поврежденных нейронов.
Выводы. Изменения содержания маркеров воспаления и нейронального повреждения предшествуют развитию осложнений субарахноидального кровоизлияния, отображают их тяжесть и могут служить критерием прогноза течения заболевания при аневризматическом суб-арахноидальном кровоизлиянии. При неблагоприятном исходе одновременно с повышением уровня ИЛ-6 и НСЭ в ликворе отмечено увеличение их содержания в плазме крови, что указывает на повреждение ГЭБ.
Ключевые слова: аневризматическое субарахноидальное кровоизлияние, цитокины, ней-ронспецифическая энолаза, гематоэнцефалический барьер.
BIOCHEMICAL MARKERS OF THE COMPLICATED COURSE OF ANEURYSMAL SUBARACHNOID HEMORRHAGE IN PATIENTS' BLOOD SERUM AND CEREBROSPINAL FLUID
A.M. NETLYUKH
Danylo Halitsky Lviv National Medical University
Objective — to study the general immune and inflammatory response on regards of complications after aneurysmal subarachnoid hemorrhage and constrained violations of permeability of the blood-brain barrier by determination of interleukine-6 (IL-6) and neuron specific enolase (NSE) in the blood serum and in the cerebrospinal fluid (CSF) of the patients.
Materials and methods. Quantitative determination of IL-6 and NSE is conducted by the immunosorbent assay in 71 patients with aneurysmal subarachnoid hemorrhage. Depending on the outcome patients were divided into two groups: favourable and unfavorable cases. At favourable outcome the modified Rankin score on dismission consisted from 1 to 3 points, and for patients with unfavorable outcome it was from 4 to 6 points.
Results. At unfavorable group of patients on 4-13th day the increase of IL-6 was noted in the bloodserum up to (27.0 ± 9.6) pg/ml (control value — (1.9 ± 0.1) pg/ml, p = 0.03) as well as NSE increase up to (12.3 ± 2.0) ng/ml (p < 0.1, control value — (8.2 ± 1.6) ng/ml). That in the literature is discussed as a threshold value equal to 12.4 ng/ml, exceeding of that testifies the breakage of blood-brain barrier. The reliable increase of IL-6 level in CSF is marked up to (671.0 ± 67.4) pg/ml (p < 0.01) in compare with normal 10.5 pg/ml. There is also a clear tendency to rise of NSE activity to (21.3 ± 7.0) ng/ml, more than twice higher by comparison to those with favourable outcome. The increase of CSF/blood serum ratio is marked for IL-6 in all terms after haemorrhage up to 24.9-39.6 (norm — 0.88), and in the period of complications developement (4-13th day) it is noted for NSE up to 2.55 (norm — 0.87), obviousely due to the considerable activation of synthesis of peptids intrathe-cally and its' freeing out of damaged neurons.
Conclusions. Changes of levels of inflammatory and neuronal damage biomarkers pass ahead the development of complications of subarachnoid hemorrhage and represent their severity. It can serve as a criterion of prognosis of outcome of aneurysmal subarachnoid hemorrhage. At group of unfavorable outcome the increase of content of IL-6 and NSE in CSF is followed by significant rise of their content in blood serum, that specifies on the damage of blood-brain barrier.
Key words: aneurysmal subarachnoid hemorrhage, cytokines, neuron specific enolase, blood-brain barrier.
