CC BY
46
УДК 336.71
Н.М. ДУМЕНКО,
acnipaHT кафедри банювсько! справи, Кивський нацюнальний университетiм. Тараса Шевченка
Банмвсьм ризики: специфша та ceiToei тенденцп
У статт розкрита cпецифiка банювських ризиюв, наведенi ¡х оcновнi класифкацн. Пpоаналiзовано ризики, як найбiльш гостро стоять перед банками ЦСБ та св\ту.
Ключов! слова: ризик, банювськi ризики, специфка банювських ризиюв.
Н.Н. ДУМЕНКО,
аспирант кафедры банковского дела, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Банковские риски: специфика и мировые тенденции
В статье раскрыта специфика банковских рисков, приведены их основные классификации. Проанализированы риски, которые наиболее остро стоят перед банками ЦВЕ и мира.
Ключевые слова: риск, банковские риски, специфика банковских рисков.
N. DUMENKO,
PhD student, Department of Banking, Taras Shevchenko National University
Banking risks: specifics and global trends
This paper provides an overview of banking risks' specifics and their main classifications. The most critical risks that are facing banks of the CEE and the world are analyzed.
Keywords: risk, banking risks, banking risks spesifics.
Постановка проблеми. Св!това ф!нансова криза зд!й-снила руйн!вний вплив на банк!вськ! системи кра'Ун св!ту, и насл!дками для банк!в стали: зменшення рентабельност! актива та капггалу, проблеми з л!кв!дн!стю, в!дт!к депозит!в, попршення якост! кредитних портфел!в тощо. Вт!м ступ!нь тривожност! у ф!нансовому сектор! п!сля кризи все ще зали-шаеться на високому р!вн!. Основними ГУ причинами е: криза в еврозон!, зростаюч! боргов! проблеми в багатьох найб!ль-ших економ!ках св!ту, слабк!сть банк!вських систем та кре-дитний деф!цит. Серйозною загрозою для банк!всько'У галуз! е слабк!сть св!тово'У економ!ки, коливання на св!тових ф!-нансових ринках, локальн! економ!чн! проблеми, попршення ефективност! д!яльност! банк!в. Зазначен! моменти обу-мовлюють необх!дн!сть досл!дження банк!вських ризик!в та Ухньо'У специф!ки в сучасному банк!вському середовищ! в ре-г!ональних та глобальних масштабах.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Проблематику банк!вських ризик!в з теоретично' та практично' точки зору досл!джували так! в!тчизнян! вчен!, як Н. Версаль, А. Бп!фанов, П. Козак, В. М!щенко, С. Науменкова. Заруб!жн! вчен! Д. Ласкеллес та П. Канн!нгем прид!ляють увагу досл!-дженню проблем важливост! ризик!в з позиц!й банк!р!в, ри-зик-менеджер!в та наглядовц!в.
Глобал!зац!йн! та трансформац!йн! процеси у св!товому ф!-нансовому сектор! зумовлюють м!нлив!сть середовища, в якому нин! функц!онують банки. Це дае п!дгрунтя для подаль-шого вивчення питань, пов'язаних з банк!вськими ризиками.
Метою статт е анал!з динам!ки рейтингування р!зних ви-д!в ризик!в за ступенем Ух важливост! в сучасному банк!в-ському середовищ! та окреслення пов'язаних з цим перспектив як для банк!вського, так ! реального сектор!в економ!ки.
Виклад основного матер1алу. Ризик - це ймов!рн!сть настання чи ненастання певних под!й у майбутньому.
Банк!вськ! ризики - це ймов!рн!сть того, що поди, оч!кува-н! або неоч!куван!, можуть мати негативний вплив на кап!тал та/або надходження банку [1]. Враховуючи специф!ку бан-
KiBCbKoi д1яльност1, що зд1йснюеться в умовах ринкових в1д-носин, прийняття ризику е нeвiд'eмнoю i"i частиною. З огляду на це банкiвськi ризики мають своУ спeцифiчнi риси:
- прoтирiччя в цiлях (наприклад, дилема «ризик-дохщнють»: високий прибуток можливий при високому рiвнi ризику);
- особливий характер ризиковоУ пoдii, що випливае з виду oперацiй;
- банки е ключовими фiнансoвими посередниками, вщ ступеня ризикoвoстi iхнiх операфй залежить стабiльнiсть не тiльки власне установи, а й банювсь^ системи та економки краУни в цтому або навiть свiтoвoi фiнансoвoi системи;
- ситуафйний характер - ризик може виникнути на будь-якому етат банкiвськoi oперацii та бути спричинений як суб'ективними, так i об'ективними чинниками;
- асиметрична Ыформа^я на фiнансoвoму ринку;
- специфiчний характер наслiдкiв (вони можуть нести для банку як позитивний так i негативний ефекти та мати прямий (втрата дoхoдiв або капггалу) чи непрямий (накладення об-межень на здатнють банку досягати своУх бiзнес-цiлей) ха-рактери);
- одна опера^я може наражати банк одразу на деюлька видiв ризикiв.
Викладенi положення дозволяють зрозумгти багатогран-нiсть зазначених ризиюв та обумовлюють неoбхiднiсть Ух упорядкування.
В екoнoмiчнiй лiтературi iснуe багато пiдхoдiв до система-тизацiУ ризиюв, oскiльки залежно вiд критерiУв, покладених в основу тдходу, та проголошено'У мети вiтчизнянi та зарубiжнi вчеы, макрорегулятори та мiжнарoднi iнститути створюють власы класифкаци [1-6].
Розглянемо основы типи класифкацм:
1) за джерелом ризику [2]:
- внутрiшнi - група ризиюв, якi зумoвленi дiяльнiстю банку (кредитний, лiквiднoстi, ризик змЫи процентноУ ставки; рин-ковий, валютний, операфйно-технолопчний, юридичний, стратегiчний та ризик репутаци);
172 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 12 (163)/2014
© Н.М. ДУМЕНКО, 2014
EKOHOMI4HI ÏPOÀËEMÈ POЗBИTKУ ГАЛУЗЕЙ TA ВИД!В EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
- зoвнiшнi - гpyпa pизикiв, щo виникae в зoвнiшньoмy cеpед-oвищi фyнкцioнyвaння бaнкy (pизик ^¿'ни, зoвнiшньoпoлiтич-нi, мaкpoекoнoмiчнi, coцiaльнo-демoгpaфiчнi, фopc-мaжop]. Ha ниx ycтaнoвa не мae впливу, yпpaвлiння ними звoдитьcя дo yxилення aбo зaвчacнoï пiдгoтoвки дo ïx нacтaння;
Э] зaлежнo вiд впливу нa дoxoди тa кaпiтaл бaнкy:
- фiнaнcoвi (pизики, щo пiддaютьcя кiлькicнiй oцiнцi): ^е-дитний pизик, pизик лiквiднocтi, pизик змiни пpoцентнoï cтaвки, pинкoвий pизик, вaлютний pизик, oпеpaцiйнo-теx-нoлoгiчний pизик;
- нефiнaнcoвi (pизики, як cклaднo вимipяти кiлькicнo]: юpидичний, cтpaтегiчний тa pизик pепyтaцiï;
3] зa xapaктеpoм oблiкy [3]:
- pизики бaлaнcoвиx oпеpaцiй;
- pизики пoзaбaлaнcoвиx oпеpaцiй;
4] в кoнтекcтi нaглядy зa бaнкaми нa ocнoвi oцiнки pизи-кiв [4]:
- випpaвдaнi (вoни е зpoзyмiлими, кoнтpoльoвaними, тa-кими, якi мoжнa вимipяти i i^o вiдпoвiдaють здaтнocтi бaнкy швидга pеaгyвaти нa негaтивнi oбcтaвини];
- невипpaвдaнi (випливaють з нaвмиcниx aбo ненa-вмиcниx дiй. Haглядoвцi cпoнyкaють кеpiвництвo бaнкy дo пoм'якшення aбo ycyнення циx pизикiв (зменшення cyм пiд pизикoм, збiльшення кaпiтaлy aбo змiцнення пpoцеciв yпpaвлiння pизикaми]];
б] зa мoжливicтю кoмпенcyвaти pизик шляxoм змiни cтpyктypи aктивiв i пacивiв [б]:
- дивеpcифiкoвaнi (неcиcтемaтичнi] - мoжнa знизити шля-xoм pегyлювaння cтpyктypи пopтфеля aктивiв i пacивiв бaнкy;
- недивеpcифiкoвaнi (cиcтемaтичнi] - немoжливo гам-пенcyвaти шляxoм пiдбopy cтpyктypи aктивiв i пacивiв;
6] зa oб'eктoм pизикy [6]:
- pизики oкpемoгo фiнaнcoвoгo iнcтpyментa;
- pизики oкpемoгo виду дiяльнocтi;
- pизики дiяльнocтi бaнкy в ц^му;
7] зa метoдикoю Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни, щo зacтo-coвyeтьcя для визнaчення кiлькocтi pизикy (piвня aбo oбcягy pизикy, нa який нapaжaeтьcя бaнк] [1]:
- незнaчний;
- пoмipний;
- знaчний.
Oцiнюючи pизикoвaнicть cвiтoвoгo бaнкiвcькoгo cектopy, cлiд взяти дo yвaги дocлiдження бaнкiвcькиx pизикiв Banking Banana Skins (в ягаму видiляeтьcя близькo 3O видiв бaнкiв-cькиx pизикiв], щo пpoвoдитьcя Центpoм з вивчення ф^нм-виx iннoвaцiй cпiльнo з кoмпaнieю PricewaterhouseCoopers [7].
У SO14 poцi нa пеpшi пoзицiï cвiтoвoгo pейтингy вийшли pи-зики нaдмipнoгo pегyлювaння тa пoлiтичнoгo втpyчaння. Бaн-кipи, aнaлiтики тa пpедcтaвники pегyлюючиx opгaнiв б9 кpa-¿н виcлoвили зaнепoкoeння з пpивoдy нoвoгo pегyлювaння, яке cпpичинюe нaдмipний тиcк нa гaлyзь тa мoже пpизyпини-ти пocткpизoве вiднoвлення екoнoмiки i пеpешкoджaти iï зpoc-тaнню. Bpaxoвyючи вaжливicть бaнкiв, cпpaведливo зayвaжи-ти, щo тaкi зaxoди виникли пpoти бaнкiв у вiдпoвiдь нa кpизy.
Пoбoювaння викликae i cтaн мaкpoекoнoмiчнoгo cеpед-oвищa (тpетiй зa pейтингoм pизик]. Oпитyвaння пoкaзa-лo невизнaченicть щoдo cили вiднoвлення екoнoмiки чеpез велике бopгoве нaвaнтaження в пpивaтнoмy i деpжaвнo-
му cектopax, a тaкoж збеpеження cеpйoзниx пpoблем cy-веpеннoгo бopгy в pядi ^aR Цей pизик тicнo пoв'язaний iз pизикoм змiни пpoцентнoï cтaвки, де е пеpcпективa для пщ-вищення вapтocтi фiнaнcyвaння чеpез пocтyпoве cкopoчен-ня пpoгpaм «кiлькicнoгo пoм'якшення» центpaльниx бaнкiв. У тaкoмy випaдкy пoзичaльники мoжyть бути не ^товими дo piвня пpoцентниx cтaвoк.
Taraœ aктyaльним е питaння пpибyткoвocтi бaнкy: у rapo^ кocтpoкoвiй пеpcпективi - чеpез знaчнy чacткy безнaдiйниx бopгiв, a в дoвгocтpoкoвiй - внacлiдoк aдaптaцiï бaнкiв дo ви-тpaтниx cтpyктypниx i pегyлятopниx змiн, як були нaклaденi нa ниx в ocтaннi двa-тpи poки.
У пopiвняннi з öOlö poкoм дo кaтегopiï cтpiмкo зpocтaю-чиx pизикiв були вiднеcенi, кpiм вже зaзнaчениx нaдмipнo-гo pегyлювaння тa пoлiтичнoгo втpyчaння, теxнoлoгiчний pи-зик (зacтapiлi ^стеми бек-oфicy] й пoв'язaний з ним pизик зpocтaння кiбеpзлoчиннocтi, oцiнкa pизикy (мoжливicть не-дooцiнки певнoгo pизикy для бaнкy], pизик змiни пpoцентниx cтaвoк (пiднявcя з 17 нa 1S мicце pейтингy], pизик екoнo-мiчнoï тa фiнaнcoвoï cтaбiльнocтi pинкiв, щo poзвивaютьcя (нaпpиклaд, бaнкiвcькoï ^стеми Kитaю].
Cпaд зaнепoкoeння у ^m cпocтеpiгaeтьcя cтocoвнo фе-дитнoгo pизикy, pизикy дocтyпнocтi кaпiтaлy (кoефiцieнти дocтaтнocтi кaпiтaлy бaнкiв пoлiпшyютьcя], лiквiднocтi fao-cтaтня пiдтpимкa центpaльниx бaнкiв] тa pизикy деpивaтивiв (тopгiвля ними нapaзi пiд жopcтким кoнтpoлем].
Дocлiдження SO14 poкy впеpше зa ciм po^ виявилo зни-ження piвня зaнепoкoeння з пpивoдy cтaнy бaнкiвcькoï ^c-теми в цiлoмy дo 3,1ö (зa шкaлoю вiд 1 дo б]. Дoдaткoвo poзpaxoвyeтьcя iндекc гoтoвнocтi бaнкiв дo pизикiв, у ц^му пo cвiтy вiн cтaнoвив 3,O4 (зa шкaлoю вiд 1 (пoгaнo пщизтов-ленi] дo б (дoбpе пiдгoтoвленi].
Пpoте, нa думку екcпеpтiв, незвaжaючи нa пoзитивнy тен-денцю неoбxiднo cеpйoзнo пocтaвитиcя дo зaнепoкoeння pеcпoндентiв нaдмipним pегyлювaнням, щoб пoпеpедити тyaцiю, зa якoï нoвi пpaвилa у бaнкiвcькoмy cектopi yнемoж-ливлять екoнoмiчне зpocтaння. Haдмipне pегyлювaння мoже пpизвеcти дo зниження pентaбельнocтi й yпoвiльнення пpo-цеcy впpoвaдження iннoвaцiй в тoй пеpioд, гали внеcoк бaн-кiв у вiднoвлення cвiтoвoï екoнoмiки е ocoбливo неoбxiдним.
Cлiд пiдкpеcлити, щo icнye cпецифiкa бaнкiвcькиx pизикiв зaлежнo вiд pегioнy i ^ai^. У тoй чac як cеpед кpaïн 6вpoпи нaйбiльшy cтypбoвaнicть викликae пoлiтичне втpyчaння тa pе-гyлювaння, де нa нaцioнaльнoмy piвнi тa piвнi 6вpocoюзy були пpийнятi тa впpoвaджyютьcя мacштaбнi зaxoди, cпpямoвaнi нa пiдвищення нaдiйнocтi бaнкiвcькoï cиcтеми тa cтaбiльнocтi 6вpoзoни, в Pociï пеpше мicце пociдae федитний pизик.
Aнaлiз aктyaльниx pизикiв для Центpaльнoï тa Cxiднoï Бв-poпи у SO1S poцi [В] (в ягаму бpaли yчacть Бocнiя i Геpцегo-винa, Пoльщa, Pociя, Pyмyнiя, Cлoвaччинa, Укpaïнa тa Чеxiя] пoкaзaв, щo з деcяти ocнoвниx pизикiв, виявлениx у pегio-нi, дев'ять були тaкoж ocнoвними глoбaльними pизикaми. Це демoнcтpye зpocтaючy взaeмoзaлежнicть pегioнaльниx тa глoбaльниx тенденцiй i пpoблем.
Pизик дocтyпнocтi кaпiтaлy для дaнoгo pегioнy в пopiвняннi iз cеpедньocвiтoвим пoкaзникoм був знaчнo вищим, !o де-мoнcтpye зaклoпoтaнicть бaнкiв щoдo дocтyпy нa pинки в де-якиx кpaïнax. Biн тaкoж вiдoбpaжae cклaдне cтaнoвище pядy
Формування ринкових вiднocин в УкpaÏнi № 12 (163)/2014 1 73
материнських банюв Центрально! та СхщноУ бвропи, як в да-ний час не в 3M03i залучити капiтал. У результат багато бан-KiB вимушенi зменшити обсяг активiв, зважених за ризиком, щоб дотриматись нових вимог до капггалу.
Прибуткoвiсть банку була оцЫена бiльш важливим ризиком у Центральна та Cxiднiй бвропи ыж у глобальному масштабi. Ризик змЫи процентних ставок та валютний та-кож вважалися вищими для банюв регioну, нiж в глобальному масштабк Для Роси ризик змЫи процентних ставок у 2012 роц вийшов на 10 пoзицiю, у той час як для св^у -на 17. На думку респондента-банюра з УкраУни, цей ризик сприймаеться як високий через зростання вартост кoштiв i немoжливoстi скоригувати ставки по активам. Для УкраУни також дoцiльним е розгляд цього ризику в контекст валют.
Щодо Роси, то йдеться про занепокоення стосовно мщ-нoстi банкiвськoí системи, рiвень капiталiзацií якоУ бть-шють вважае недoстатнiм, а власне систему схильною до кредитного ризику. Очкуеться витюнення слабких банкiв та нефЫансових oрганiзацiй з ринку. Однак високий рiвень стурбoванoстi щодо шахрайства, технолопчного та ризику кiберзлoчиннoстi.
Бтьш серйозне занепокоення в краУнах Центрально! та СхщноУ бвропи викликають такi ризики: кредитний (агресив-не зростання споживчого кредитування), доступност капГта-лу (¡нвестори схильн забирати кошти з нестабтьноУ банюв-ськоУ системи, до того ж плануеться пiдвищення кoефiцieнтiв достатност капiталу); управлiння персоналом (нестача ви-сoкoквалiфiкoваниx кадрiв).
Серед росмських респондент менше уваги придтя-еться полГтичному втручанню й регулюванню та ризикам, пов'язаним ¡з вoлатильнiстю процентних ставок на мГжна-родних ринках у порГвнянн з ¡ншими краУнами.
З огляду на проведений аналiз можемо стверджувати про актуальнють ризику змЫи процентних ставок. У залежнос-т вщ краУни та регioну бачимо рГзний ступЫь занепокоення цим ризиком, проте ниышня невизначенють вщносно процентних ставок продовжуе посилювати цей ризик. Багато банюрГв та аналГтиюв [7] замислюються над тим, як банки i позичальники будуть справлятися зГ зростанням процентних ставок, коли завершиться «ктьюсне пом'якшення» цен-тральних банюв, i який вплив це матиме на свггову економку.
Основною проблемою е те, що незвичний i тривалий пе-рюд низьких процентних ставок буде заохочувати самозас-покоення серед банюрГв i спричинить деформацГю на бан-ювському ринку, що буде важко викорЫити. Тобто банки вже звикли до низькоУ вартост фЫансування та пщтримки центрального банку, i позичальники не готов! до зростання вар-тост запозичень.
Респонденти вказали на потенцмну неузгодженють у структур! активГв i пасивГв мГж довгостроковою фксованою ставкою кредитв i короткострокових депозитв, що у випадку рГзкоУ змЫи може бути критичним для установи. бвропейськ експерти розглядають зростання процентних ставок як пе-редумову хвилГ непрацюючих активГв, проблемних кредитв та, як наслщок, збитюв за кредитами.
Високе занепокоення з даного питання у Кита'У, де влада наразГ проводить велику програму лГбералГзацГУ процентних ставок. Ставки по кредитах з минулого року не регламенту-
ються, i ставки по депозитах можуть бути лГбералГзован цього року. Прискорення лГбералГзацГУ процентних ставок може призвести до зменшення спреду банюв, що вплине на Ух прибутковють; i загальний ризик у фЫансовм систем! збть-шиться. Ряд ¡нших краУн, таких як 1ндГя, були також стурбова-н зростанням процентних ставок, яке стало необхщним для захисту нацюнальних валют i стримання ¡нфляцГУ.
Однак ¡снуе й протилежна думка: пщвищення процентних ставок вщновить криву дохщност, яка дозволить банкам розширити маржу та полтшити своУ прибутки. Але це зале-жить вщ того, чи матимуть вони достатню гнучюсть з обох сторЫ в Ух балансах, щоб скористатися такою змЫою.
Висновки
Як бачимо, проблема управлЫня банювськими ризиками особливо гостро постала пщ час свтовоУ фЫансовоУ кризи i наразГ продовжуе турбувати банюрГв, аналГтиюв та макроре-гуляторГв по всьому свггу. Залишаеться пщ сумнГвом здат-нють банювського сектору пщтримувати рентабельнють у мЫливому середовищк ОкрГм цього, ускладнюе картину високий ступЫь полГтичного втручання та регулювання у бан-ювсьюй сферГ, як спрямован на вихщ з кризи, але, разом з тим, спричинюють додатковГ витрати для банюв та уповть-нюють процес кредитування реальноУ економки. Нов! регу-лятивн вимоги водночас впливають на обсяги i складнють завдань, що постають перед менеджментом. Тому джере-лом стурбованост також е слабюсть корпоративного управляя та яюсть ризик-менеджменту в банку.
На перший план в управлЫы банком виходить створен-ня та розвиток систем ризик-менеджменту, осктьки ризики впливають не ттьки на здатнють банку здмснювати свою поточну дГяльнють, а й на можливост подальшого розвитку бГзнесу. З метою кращоУ ¡дентифкаци ризику банки продо-вжують розвивати системи стрес-тестування та ¡нвесту-ють в розробку програмного забезпечення. Предметом до-слГджень внутршнього ризик-менеджменту банку е питання схильност фЫансовоУ установи до ризику в цтому.
Найбтьшим викликом для банюв наразГ е баланс мГж при-бутковютю та ризиковютю операцм. У сучасних умовах менеджмент банку усвщомлюе необхщнють змГстити фокус з цЫи i прибутковостГ акцГй на ризики, що виникають в страте-пях банкГв. Можемо стверджувати, що за роки кризи у сфе-рГ фГнансових послуг спостерГгаються реальнГ прогресивы структурнГ змГни, але як i ранГше необхГдно продовжувати роботу над впровадженням адекватних положень та процедур з виявлення, вимГрювання, контролю та моыторингу ризиюв.
Список використаних джерел
1. Методичн! вказ1вки з ¡нспектування банк1в «Система оц1нки ри-зик1в» // Постанова Правл1ння Нацюнального банку УкраУни в1д 15.03.2004 №104.
2. Версаль Н.1. Основи банювського менеджменту: практикум: навч. пос1б. / Н.1. Версаль. - К.: Фпгсоцюцентр, 2013. - 184 с.
3. Банювський менеджмент: Навч. пос1б. / О.А. Кириченко, 1.В. Ге-ленко, С.Л. Роголь та ¡н.; За ред. О.А. Кириченка. - 3-те вид., перероб. i доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 438с.
4. Банювська енциклопедГя / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.1. Mi-щенко, С.В. Науменкова. - К.: Центр наукових дослщжень НацГо-
174 Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 12 (163)/2014
EKOHOMI4HI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
нaльнoгo бaнкy Укpaïни: Знaння, SO11. - 5O4 c. - (Ihctmt^^h зa-caди poзвиткy бaнкiвcькoï cиcтeми Укpaïни].
5. Koзaк П. Пpoцeнтный pиcк в бaнкoвcкoй cфepe. Инфopмaциoнный npoeкт «Финaнcы» ^e^poi-i. pecypc] / П. Ko-зaк. - Peжим дocтyna: http://www.finances.kiev.ua/theory/Rysk_ menedzhmen. - 1S.O3.SO11. - Зaгл. c экpaнa.
6. Уnpaвлiння pизикaми бaнкiв: мoнoгpaфiя y S тoмax. T. S: Упpaв-лiння pинкoвими pизикaми Ta pизикaми cиcтeмниx xapaктepиcтик /
[A.O. Gni^aHOB, T.A. Bacw^beBa, C.M. K03bMeHK0 Ta ¡h.] / 3a pefl. fl-pa eKOH. HayK, npo<£. A.O. 6nk£aH0Ba ¡ fl-pa eKOH. HayK, npo<£. T.A. Bacw-^beBOl. - CyMw: flBH3 «YABC HEY», 2012. - 299 c.
7. Lascelles D., Patel K. «Banking Banana Skins 2014: inching towards recovery». - Centre for the Study of Financial Innovation (CSFI), May 2014.
8. Cunningham P. «CEE Banking Banana Skins 2012». -PricewaterhouseCoopers. - 2012.
MB. BBWIMEHKO, acпipaнт кaфeдpи кopпopaтивниx фiнaнciв i кoнтpoлiнгy, Kиïвcький нaцioнaльний eкoнoмiчний yнiвepcитeт iм. Baдимa Гeтьмaнa
Poëb iнфoрмaцiйнoгo зaбeзпeчeння в прoцeci фiнaнcoвoï дiaгнocтики пiдприcмcтвa
У dani poзглянyтo oкpeмi пpoблeмнi питaння, як cтocyютьcя oцiнки впливу iнфopмaцiйнoгo фaктopy нa здiйcнeння фi-нaнcoвoï ffamocm^ пiдпpиeмcтвa, a тaкoж зaлeжнicть yпpaвлiння вщ iнфopмaцiï. З'яcoвaнo мicцe iнфopмaцiï в cиcтeмi yпpaвлiння пiдпpиeмcтвoм тa oбrpyнтoвaнo poль фiнaнcoвoï звiтнocтi тa yпpaвлiнcькoгo oблiкy як ключoвoгo eлeмeнтa iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння.
Ключов'1 слова: yпpaвлiння, iнфopмaцiя, фiнaнcoвa звтнють, ^arnocrn^, yпpaвлiнcькipiшeння, звтнють, oблiк, iнфop-мaцiйний pecypc, мeнeджмeнт, фaктopи впливу.
H.B. EBTУШEHKO
acпиpaнт кaфeдpы кopпopaтивныx финaнcoв и кoнтpoллингa, Kиeвcкий нaциoнaльный экoнoмичecкий yнивepcитeт им. Baдимa Гeтьмaнa
Poëb инфoрмaциoннoгo oбecпeчeния в прoцecce финaнcoвoй диaгнocтики предприятия
B da^e paccмoтpeны oтдeльныe пpoблeмныe вoпpocы, кacaющиecя oцeнки вoздeйcтвия инфopмaциoннoгo фaктopa нa ocyщecтвлeниe финaнcoвoй диaгнocтики пpeдпpиятия, a тaкжe зaвиcимocть yпpaвлeния oт инфopмaции. Bыяcнeнo мecтo инфopмaции в cиcтeмe yпpaвлeния пpeдпpиятиeм и oбocнoвaнa poль финaнcoвoй oтчeтнocти и yпpaвлeнчecкoгo yчeтa ^к ключeвoгo элeмeнтa инфopмaциoннoгo oбecпeчeния.
Ключевые слова: yпpaвлeниe, инфopмaция, финaнcoвaя oтчeтнocть, диaгнocтикa, yпpaвлeнчecкиe peшeния, oтчeт-нocть, yчeт, инфopмaциoнный pecypc, мeнeджмeнт, фaктopы влияния.
M. YEVTUSHENKO,
post graduate of Department of Corporate Finance and Controlling Kyiv National Economic University named after V. Getman
The role of information provision in the financial diagnostics company
The article deals with some issues that relate to assessing the impact factor information on the implementation of financial diagnostics company, and dependency management of information. The place of information in the enterprise management system and proved the role of financial accounting and management accounting as a key element of information security.
Keywords: мanagement information, financial reporting, diagnosis, management decisions, reporting, accounting, information resource management, impact factors.
Постановка проблеми. Cepeд бaгaтьox фaктopiв, здaт-ниx знизити pизики Ta пщвищити ефективнють po6o™ пщ-пpиeмcтвa, ocoбливo видiляeтьcя iнфopмaцiйний фaктop. He випaдкoвo йoгo видтяють як нoвий фaктop виpoбництвa pa-зoм з фaктopaми пpaцi, зeмлi Ta кaпiтaлy.
Зaвдaнням ^стеми yпpaвлiння raxHora пiдпpиeмcтвa е пoкpaщeння peзyльтaтiв йoгo дiяльнocтi внacлiдoк eкoнoмiï pecypciв Ta вибopy нaйбiльш eфeктивниx мeтoдiв кoopдинy-вaння виpoбничиx пpoцeciв. Ocтaннiм чacoм дeдaлi oчeвид-нiшoю cTae зaлeжнicть yпpaвлiння вiд ocoбливoгo pecypcy - iнфopмaцiï, швидкicть Ta мiнливicть якoï вщстежити пpaк-тичнo нeмoжливo [1, c. 3O6]. Becь пpoцec мeнeджмeнтy, пo-чинaючи з пocтaнoвки цiлeй, пoбyдoви cтpaтeгií', фopмyвaння зaвдaнь Ta зaкiнчyючи opгaнiзaцieю, мoнiтopингoм, кoнтpo-
лем Ta o^H^^i peзyльтaтiв пpoцecy yпpaвлiння, poзпoчинa-eтьcя з iнфopмaцiï Ta iнфopмaцieю зaкiнчyeтьcя.
Aналiз досл'щжень та публЫащй з проблеми. У лг
тepaтypниx джepeлax Ta Ha пpaктицi фyнкцioнyвaння вiтчиз-няниx пiдпpиeмcтв aкцeнтyeтьcя yвaгa Ha пiдвищeннi якocтi iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння дiaгнocтики piзниx cфep дi-яльнocтi пiдпpиeмcтвa. Пpи цьoмy нaгoлoшyeтьcя Ha вим-кoмy piвнi нeдocтoвipнocтi icHyrcHoï iнфopмaцií' (ocкiльки пiд-пpиeмcтвa зд^нюють пapaлeльнo iз вiдoбpaжeними ще й тiньoвi oпepaцií'], нeпoвнoтi (aджe вapтicть iнфopмaцiï y íh-фopмaцiйнoмy cycпiльcтвi пocтiйнo зpocтae], впливi зaco-бiв мacoвoí' iнфopмaцií' Ha cпoтвopeння зaгaльнoï iнфopмa-цiйнoï кapтини. Дaнa пpoблeмaтикa знaйшлa вiдoбpaжeння y пpaцяx I. Гepчикoвa, Б. Paйзбepгa, M. Mecкoнa, O. Meльникa.,
© MB. BBWIMEHKO, 2014
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 12 (163)/2014 1 75
