Балкова система кріплення, як один в методів фіксації покривних протезів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 616.314-089.29-55 Ключковська Н.Р.

БАЛКОВА СИСТЕМА КР1ПЛЕННЯ, ЯК ОДИН В МЕТ0Д1В Ф1КСАЦМ ПОКРИВНИХ ПР0ТЕВ1В

Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет ¡мен1 Данила Галицького, Украша.

В запропонованш статт{ розглядаетъся проблема ортопедичног реабш{таци хворих з частко-вою втратою зуб{в, поодиноко збереженими коренями та зубами, зубощелеповими аномал1ями за допомогою р{зних конструкцш зтмних протез{в г зокрема покривних. Основну увагу придшя-етъся важливост{ та актуалъност{ проблеми збереження одиночних зуб{в та кореше, нав{тъ при захворювант пародонту г можливжтъ використання гх для покращення фшсацп зтмних протез{в. Описано хронолог{ю розвитку та властивост{ балковог системи ф{ксаци ортопедич-них конструкцш.

Ключов1 слова: протезування, атачмени, балкова система фшсацм, поодиноко збережеш зуби та кореш, покривний протез.

Вступ

Значне зростання захворюваносп кар1есом та його ускладненнями та захворювання пародонту спостер1гаеться в останш роки, а особливо в оаб молодого в1ку. У вшовш груп1 30-45 рош ц1 захворювання виявляють у 75-95% населения [1]. Це спричиняе передчасну втрату зуб1в \ потребу у зубному протезуванш. Дефекти зубних ряд1в -широко розповсюджена патолопя зубощелепноТ системи \ при значнш втрат1 зуб1в потреба в ор-топедичному лкуванш зшмними протезами за-лишаеться високою \ складае 33-58% [2,3,4].

Серед не до кшця вир1шених проблем орто-педичноТ стоматологП' залишаеться проблема фксаци та стабт1заци зымних зубних протез1в. Особливо важко досягти задовтьних результате фксаци при вираженш атрофи альвеолярних вщростюв, несприятливих вар1антах розм1щення м'яких тканин та вуздечок, критично малш кть-косп збережених зуб1в. Надшною опорою для фксаци протез1в у даних клш1чних ситуац1ях мо-же слугувати коренева система, що зберегла д1ездатний перюдонт, котрий може сприймати та передавати жувальний тиск ф1зюлопчним шляхом. А особливо коли при сучасному розвитку стоматолопчноТ допомоги е можливють залу-чення широкого арсеналу протетичних метод1в, способ1в та засоб1в для збереження одиноких зуб1в чи корешв. Можливють максимального клн шчного використання зуб1в ¡з зруйнованою коро-нковою частиною з метою розширення резерву опорних тканин усе бтьше привертае увагу су-часних спец1алют1в при плануваны виготовлення незшмних та зшмних ортопедичних конструкцш протез1в.[5,6]. Використання корешв зуб1в для протезування дозволяе попередити подальол змши зубощелепноТ системи, морфолопчш та функцюнальш змши жувального апарату [7].

Використання поодиноких зуб1в та корешв для фксаци зшмних протез1в.

Зберегти чи видалити зуби, що залишилися, особливо коли Ух ктькють надзвичайно мала \ антагонюти яких дуже часто вщсутш, е одв1чною дилемою в практичнш стоматологП'. Особливо гостро це питания стоТ'ть у пац1ент1в, для яких протези виготовляються вперше, осктьки ц1 зуби дозволяють покращити фксацш протезу, що надае хворому бтьшо'Г впевненосп в користу-

ванн1 ним I значно полегшуе процес адаптацм. Тому показания до видалення чи збереження одиноко стоячих зуб1в необхщно розглядати не ттьки в зв'язку з протезуванням (створення кращих умов для фксаци протезу), але i з ура-хуванням багатьох чинниш, у тому числ1 психо-лопчного. На думку Гаврилова G.I. видалення поодиноко стоячого зуба слщ розглядати не ттьки з точки зору труднощ1в протезування, як1 у певнш Mipi можуть бути усуненш, а з точки зору порушення ф1зюлоги зубощелепно'Г системи [8].

Вщсутн1сть зуб1в дезактивуе одну ¡з основних сенсомоторних систем людського оргашзму, а саме перюдонто-мускулярний рефлекс. Тому рецептори слизовоТ' оболонки беруть на себе не властиву ïm функцш регулювання тривалосп та сили скорочення жувально'Г мускулатури. Вна-слщок цього процес адаптацм до жувального тиску у пац1ент1в з беззубими щелепами значно подовжуеться, осктьки регуляц1я його проходить за допомогою пнпво-мускулярного, а не перюдонто-мускулярного рефлексу [9,10].

Основна перевага такого пщходу до протезування полягае в можливосп збереження i пода-льшого використання зуб1в, що в свою чергу за-безпечуе нормальне функцюнування пародон-тальних рецептор1в, активнють яких у значнш Mipi сповтьнюють процеси деструкци периаль-веолярних юсткових структур. Центральна нер-вова система надзвичайно чутлива до подраз-нення цих рецептор1в, яю вона активно викорис-товуе для керування i координаци' р1зних функцн ональних pyxiB нижньо'Г щелепи, що вщтворю-ються при пережовуванш Гж1. Саме з ц!с"Г причини збережеш можливосп для природного керування та координаци функцюнальних pyxiB ба-жано використовувати як найдовше, навпъ у ви-падку виготовлення повних зшмних протез1в [11].

Проте низка автор1в [12] наполягають на ви-даленн1 поодиноких зуб1в та корен1в, у тому чис-л1 i ¡нтактних, стверджуючи, що на беззуб1 щелепи виготовити i (¿¡ксувати протези легше, при цьому нехтуючи бюлопчними, морфофункцюна-льними властивостями пер1одонта, який регу-люе, трансформуе i амортизуе жувальний тиск [13,14].

Передача зовшшых подразниш у центральну нервову систему здшснюеться за допомогою надзвичайно чутливих нервових волокон паро-

донту, яю реагують навпъ на найнезначнЫ ( 2 мкм) коливання корешв зуб1в. Ц1 рецептори задн яш \ в процесах регулювання активности жуваль-ноТ' мускулатури, \ вщповщно вщ1грають велику роль для координаци процесу пережовування Тжк

У випадку видалення зуба проходять незво-ротш змши у пародотч \ стають особливо помгг-ними атроф1чш процеси у кютковш тканиш, так як беззуб1 щелепи не пристосоваш до сприйнят-тя жувального навантаження[15,16]. При цьому швидкють атрофи не е однаковою як в р1зних оаб, так \ в одшеТ' \ т1еТ' ж особи в р1зний час.

Завдяки сучасним методам ендодонтичного лкування стае можливим бтьш широке викори-стання корешв для протезування, в тому числ1 \ тих, що значно зруйноваш [17,18]. На думку де-яких автор1в для протезування також доцтьно використовувати кореш моляр1в нижньоТ' щелепи шсля гемюекци [19]. Не виключають \ такий спо-аб спец1альноТ' пщготовки до протезування, як трансдентальна ¡мплантац1я [ 20].

Кожний зуб \ кожний коршь е органами чи мо-жуть бути функцюнальними органами, як1 скла-дають ф1зюлопчш резерви зубощелепноТ систе-ми. Чим бтьше цих резерв1в, тим ефектившше \ бтьш прогнозоване довготермшове ортопедич-не л1кування[21]. Втрата кожного зуба, кожного кореня веде до перевантаження, а пот1м \ до зниження витривалосп залишених зуб1в. Тому необхщний ретельний анал1з зубощелепноТ сис-теми у цтому, використання р1зномаштних конс-трукцш, як1 дозволяють попередити невиправ-даш видалення корешв зуб1в \ пщвищити функ-цюнальну цшнють зубних протез1в.

Велике значения мають дослщження, спрямо-ваш на удосконалення лкувальних заход1в, що забезпечують збтьшення терм1шв служби по-одиноких зуб1в та корешв при ортопедичному лн куванш. На сьогодшшнш день у вп"чизнянш та заруб1жнш л1тератур1 описана низка способ1в зубного протезування, як1 дозволяють використовувати як кореш р1зних груп зуб1в так \ в поеднанш Т'х з ¡мплантами, пщ опори для ф1к-саци зубних протез1в. [22,23,24].

При плануванш структури такого виду рестав-рацш слщ з великою обережнютю пщшти до ви-бору природшх зуб1в чи |'х корешв, що будуть використаш в якосп опори,так як якють протезування залежить вщ стану Т'х пародонту. У проце-а д1агностики \ планування лкування, а також при подальшому спостереженш за патентом повинш враховуватися наступш параметри пародонту опорних зуб1в: ктькють пщтримуючоТ' кн стковоТ'тканини, стушнь рухомосп зуб1в, глибина кишень, об'ем \ структура прикртленоТ' слиз1вки, стушнь запалення крайового пародонта.

Наявнють частковоТ' чи повноТ' опори протез1в на кореш зуб1в р1зко знижуе величину наванта-ження на слизову оболонку без шкоди для Т'х ре-тенцм та стабт1заци. Також слщ зазначити, що при виготовленш покривних протез1в вдаеться сформувати оклюзшш контакти, що за своТ'ми характеристиками значно ближч1 до оптималь-

них, шж в традицшних повних зшмних протез1в.

Покривш протези, як метод реабтп"аци орто-педичних хворих.

Протезування, при якому виготовляються 3Hi-MHi протези з використанням мало!' кшькосп зу-6iB, е важким завданням. Рацюнальне Т'х використання при плануванш протезування зшмними протезами мае велике значения для створення додатковоТ' i надшноТ' фшсацм . Меж1 таких проте-3iB мають вщповщати межам повних зшмних протез1в та жувальний тиск мав би передаватися на слизову оболонку протезного ложа. Але пщ протезом наявш одна чи дв1 опори у вигляд1 ко-рен1в зуб1в чи ¡мплантат1в. Переважно юльюсть i стан цих опор е недостатшм для повноц1нного сприйняття навантаження, але потенц1ал цих опор можна використати для покращення фкса-ц1"Г протеза i передач! жувального тиску на кют-кову тканину через перюдонт зуб1в, що залиши-лися чи остеоштегроване сполучення за наявно-CTi ¡мплантату. В результат! цього за мехашзмом дП' на протезне ложе даний вид протезу стае по-д1бним на бюгельний протез. Але осктьки кть-юсть опор надзвичайно мала, то навантажувати Т'х у достатнш Mipi не можна через перенаванта-ження. У такому випадку потр1бно зберегти ц1 опори на максимально довгий час, попереджую-чи Т'х перенавантаження, використовуючи pi3Hi вар1анти ф1ксатор1в вщпов1дноТ' конструкц1Т' [25,26]. Одним з альтернативних метод1в орто-педичноТ' реаб1л1тацм в таких ситуац1ях е покрив-Hi протези. Вони являють собою зшмш протези, в назв1 яких отримала вщображення одна озна-ка, що вщр1зняе цей вид вщ ¡нших вид1в протез1в - перекривання базисом кореня зуба, ¡мпланта чи коронки зуба [27].

Визначення «покривний протез» поеднуе в co6i дектька BapiaHTiB конструкц1й, що викорис-товуються для л1кування пац1ент1в з малою кть-юстю зуб1в. Основною ознакою для них е розпо-дт навантаження на слизову оболонку та nepi-одонт, а також зовшшня схож1сть на повний зш-мний протез.

1дея збереження корешв 3y6iB i використання Т'х як опори для повних зшмних протез1в юнуе 6i-льше ста рок1в. Даного виду протези створюва-лись щоб сповтьнити чи попередити атрофш альвеолярного вщростка п1сля видалення зуб1в. Це i сьогодн1 е основним критер1ем переваги такого виду конструкцш. Збережен1 корен1 забезпечують опору i ретенц1ю, що в свою чергу дае можливють покращити фксацш та стаб1л1зац1ю покривних протез1в у пор1внянн1 з повними зшмними. KpiM того, збер1гаються перюдонтальш рецептори, що вщ1грають важливу роль в ней-ром'язев1й функцм зубощелеповоТ' системи, в результат! чого процес адаптаци до протез1в значно полегшуеться.

При малш ктькосп 3y6iB застосування покривних протез1в дозволяе знизити вщ'емну д1ю на перюдонт у пор1внянш з частковими зшмними протезами.

Ще у 1888 poqi Evans вперше описав протез, що перекривав кореш зуб1в, кот pi були з1шл1фо-

Том 10, Выпуск 4

215

ваш до р1вня ясен. Gilmore у 1913 запропонував використати кореш 3y6iB не ттьки для опори, але i для ретенци зшмного протеза.

Балков1 системи фшсацм зшмних протез1в.

Якють ортопедичного лкування хворих ¡з зна-чною втратою зуб1в багато у чому залежить вщ надшноТ фшсацм i стаб1л1зацм протез1в у порож-нин1 рота, що впливае на адекватне сприйняття та передачу жувального тиску на тканини протезного ложа i пародонт опорних зуб1в. 1снуе багато вид1в зшмних протез1в - вщ пластинкових до бюгельних. Кламери, атачмени, магшти, теле-скоп1чн1 коронки, балки е основними представ-никами велико'!' кшькосп мехашчних засоб1в для фшсацм зшмних протез1в. У залежносп вщ при-значення ф1ксуюч1 елементи володшть р1зними властивостями i виконують pi3Hi задачк Кожна з цих систем мае сво'Г показания, переваги та недолги [28,29].

Одним ¡з багатьох метод1в фшсацм зшмних протез1в е балкова система фшсацм зшмних про-тез1в. Розпрацювання балковоТ' фшсацм пов'язують з ¡менами У. Шредера i К. Румпеля. В удосконалення та уточнения показ1в до застосу-вання балкових систем певний вклад внесли S.F.Gilmore, Е. Dolder, Д. Н. Липшиц, Л.М. Ден-мер, Ю.В. Чижов та iHLui [30].

Цей метод фшсацм вперше запропонував Bennet у 1877 poqi; розвинув щеТ' Беннета Goslee (1913р.). У 1912 poqi Gilmore запропонував дротяш балки, що з'еднували збережеш зу-би та KopeHi. На збережеш зуби виготовляли зо-лот1 коронки, а м1ж ними, вздовж альвеолярного вщростка, припаювати золотий др1т, на який в базиа протеза фксували так званий «вершник» з пластинки золотоплатинового сплаву дещо 6i-льшого д1аметру [31].

Бтьш вдалою була модиф1кац1я Schroder (1928),яка складалась з розр1заноТ' вздовж трубки з пружного металу, що охоплювала балку бтьш шж на половину ТТ д1аметра.

Подальший розвиток балковоТ системи пов'язують з U. Schroder (1925), який запропонував овальну у nepepi3i балку довжиною не менше 25 мм, д1аметром не менше 2 мм i контрбалку, яка охоплюе ТТ бтьш, шж на половину.

C.Rumpel у 1930 poqi запропонував балки-рейки прямокутного профтю з вщповщноТ фор-ми матрицею в napi з покривними конструк^ями для корешв i кукс 3y6iB. На основ! анал1зу результате свое'Г кл1н1чноТ' роботи автор наголошу-вав на особливш ефективносп таких конструкцш при захворюваннях пародонту i за наявносп великих дефекте зубних ряд1в у поеднанш з одиноко збереженими зубами, трупами 3y6iB чи ко-ренями.

Багато з дослщниш вважають, що блокуван-ня рухомих 3y6iB за допомогою незшмних конс-трукцш, якою являеться балкова система, до-зволяе пщвищити жувальну ефективнють, збе-регти на протяз1 досить тривалого часу зуби з пошкодженим пародонтом, а також зменшити швидкють атрофи альвеолярного вщростка [32].

У 1959 роц1 Е. Dolder запропонував змшити форму балки, яка набула елтсопод1бного, точнее яйцепод1бного.

Використання балковоТ фксаци за Е. Dolder виявилось бтьш ефективним шж конструкци К. Rumpel, хоча вона i складн1ша у виконанш. Про-те через зменшення площ1 пайки балки з покривними конструкц1ями зуб1в i через рухомють протеза навколо балки збтьшуе ймов1рнють вщриву останньоТ'. При з'еднанн1 такою балкою ковпач-к1в, що покривають кореш зуб1в, бували випадки fx розцементування. KpiM того, спостер1галась бтьш виражена атроф1я тканин протезного ложа, осктьки жувальне навантаження в цш систем! в бтьшш Mipi передаеться через слизову оболонку альвеолярних вщростш щелеп.

G.Z. Marquardt [33] удосконалював технологи i для закртлення балки Дольдера використову-вав р1зномаштш методики.

H. Gaerny [34] вдосконалив балкову систему за Gilmore, використовуючи стандартш 3HiMHi балков1 каркаси, що прикртлювались до коронок за допомогою втулок та гвит1в. Автор також ви-користовував pi3Hi комбшаци балкових систем з кореневими кнопками i телескотчними коронками.

Балки на вкладках запропонував R.C.Vig [35]. Вони використовувались у випадку наявносп в одиноко стоячих зубах карюзних порожнин, що обернеш один до одного. Перевагою даного методу е виключення препарування зуба пщ коронку, хороша фкса^я протеза.

M.C.Mensor [36] описуе балку Hader. Власне балка в po3pi3i мае форму замкового отвору, ви-пускаються ТТ стандартш моделк

Великий клш1чний досвщ роботи дозволив Л.М.Демнеру i Ю.В. Чижову [37] уточнити покази до застосування балок pi3Horo профтю.

Автори рекомендують балку прямокутноТ фо-рми використовувати на нижнш щелет, особливо при парасаптальнш стабт1заци i з'еднанш двох рухомих корешв чи кореня i коронки.

К. Kasiske описуе «тангенц1альну» балку, що забезпечуе контакт з слизовою оболонкою альвеолярного вщростка лиш в окремих точках таким чином, що нижня третина опорних коронок не використовуеться в якосп з'еднувальноТ пло-щини. Протезне сщло закшчуеться на язиковш та щ1чн1й поверхнях балки. Але з ключного до-свщу випливае, що тангенц1альш балки мають низку недолив: потреба великого пром1жку м1ж альвеолярним вщростком та оклюзшною пло-щиною; застосування кпамер1в через недостат-ню ретенцш; скпаднють у виготовленш[38,39].

R. Т. Williamson [40] при виготовленш балко-воТ ф1ксацм з ycnixoM використовуе лтч заготовки. Найкращий результат був отриманий при ви-готовленш повних покривних протез1в. Автор вщм1чае, що застосування тако'Г методики мае ряд переваг для лп"шх пац1ет1в. Вони дешевой, шж протези на ¡мплантатах, мають кращий прогноз у пор1внянш з незшмними протезами; в по-р1внянш з частковими зшмними протезами кра-

ще фксуються \ утримуються в процеа жування, а зменшення довжини коронок опорних зуб1в позитивно впливае на стан Тх пародонту, осктьки зменшуеться стввщношення коронки \ кореня.

Пщсумовуючи вищенаведене, балки можна подтити за поперечним перер1зом профтю на таю основыгрупи :

- балка Аккермана - круглий профть з кть-кома муфтами;

- балка Дольдера - аркопод1бний, каплепо-д1бний;

- балка Румпеля - круглий профть;

- балка Хадера - форми замковоТ скважини;

- балка Шредера - квадратний, прямокут-ний профть.

Висновки

Серед позитивних якостей, що е характерни-ми для вах балкових конструкцш, можна вщмн тити наступш : шинування опорних зуб1в балкою; забезпечення передач! жувального навантажен-ня за вюсю опорних зуб1в; отримання максимального естетичного ефекту разом з хорошою ф1ксац1ею протеза; вщносна дешевизна балко-вого з'еднання у пор1вняны з ¡ншими видами замкових кртлень; можливють використання як при збережених природних зубах чи коренях, так \ на ¡мплантатах; обер1гання м'яких тканин пщ балковою конструкц1ею, що дае можливють про-тезування при екзостозах, рухомому гребет, атрофованш слизовш оболонц1; можливють спо-лучення опорних зуб1в у р1зних напрямках ; можливють замши матриць.

При сучасному р1вн1 розвитку ортопедичноТ стоматологи балкову систему фшсацм можна ви-користовувати у р1зних типах зшмних конструкцш, починаючи вщ часткових зшмних, бюгель-них, пбридних до покривних протез1в. Але якю-ний результат протезування забезпечуеться до-сконалим вивченням кгншчноТ ситуаци, рацюна-льним та адекватним вибором як опорних зуб1в, так \ фксувальних елемент1в, дотримання технологи виготовлення та таким важливим чинни-ком, як дотримання ¡деальноТ ппени з боку патента.

Таким чином, анал1з л1тератури показуе, що можливють використання балкових систем ф1к-сацп в покривних протезах поки ще е проблема-тичним та недостатньо вивченим, а особливо тривожить надзвичайно мала ктькють ¡нформа-цп про експлуатацшы властивосп таких конструкцш, що потребуе бтьш детального вивчен-ня.

Лпсратура

1. Лабунец В.А. Распространенность и интенсивность основных стоматологических заболеваний/ В.А. Лабунец, М.Д. Фоменко, Т.В. Диева //Матер1али II (IX) з'Тзду АСУ.-Кшв,2004,с.62.

2. Копейкин В. Н. Ортопедическая стоматология / Копейкин В.Н. -М.: Медицина,1988. - 496 с.

3. Уланова О.П. Потребность по обращаемости населения пожилого и старческого возраста в ортопедическом лечении при полном отсутствии зубов / О.П.Уланова, П.П. Бедненко // Актуальные вопросы современной стоматологии: Матер, междунар. стомат. симпозиума, поев. 45-летию Самарской области,- Самара,2000.-С. 10-13.

4. Жулев E.H. Частичные съемные протезы /теория, клиника и лабораторная техника/ Жулев E.H. -Нижний Новгород., 2000,-425 с.

5. Маркскорс Ф. Цельнолитые съемные протезы/Ф. Маркскорс// Новое в стоматологии.-2000, №5,- С.5-79.

6. Белов С.А.Применение съемных зубных протезов с балочной фиксацией/ С.А. Белов, C.H. Гаража//Научно-технический про-грес в стоматологии. Материалы научно-практ. конф. кафедр стоматологического профиля,- Симферополь.-1990.-С.11-12.

7. Летягина P.A. Применение внутрекорневых фиксирующих устройств съемных зубных протезов/ P.A. Летягина, Ж.З. Боякова, А.Г.Рогожников // Зубной техник.-2001 ,-№2.-С.38.

8. Гаврилов Е.И. Протез и протезное поле / Гаврилов Е.И..-М.:Медицина.-1979.-112с.

9. Аболмасов H.H. Замещение дефектов зубных рядов с использованием трансдентальной имплантации и зубосохраняющих операций/ H.H. Аболмасов //Современные стоматологические технологии: Матер. 4-й научн.-практ. конф.-Барнаул, 2000,-С.240-244.

10. Рубинов И.С. Физиологические основы стоматологии/ И.С. Рубинов.-Л.:Медицина,1970.-334с.

11. Boungiovanni A. Totalprothesen mit hybrider Befestigung/ А. Boungiovanni // Dental dialogue.-2003.-№4,6.- P.624-636.

12. Рожко M.M. Ортопедича стоматолопя/ M.M. Рожко, В.П. Не-спрядько,- Кшв: Книга плюс, 2003,- С.359-360.

13. Копейкин B.H. Восстановление разрушенной коронки многокорневых зубов/ B.H. Копейкин, M.B. Малик, В.И. Салиев //Стоматология.-1988.-№5.-С.55-56

14. Grum R.J. The stud attachment overlay denture and proprioreption / R.J. Grum, R.S. Loiselle, C.H. Hayes //JADA.-1997.-V.82,№3-P.583-586.

15. Большаков В.А. Замковая фиксация бюгельных протезов/ В.А. Большаков// Материалы конференции, посвященной 70-летию общества стоматологов.-Казань, 1992.-С.99-100

16. Johnson L. Overdentures using attachments and inserts/ L. Johnson //J. Amer. Dent. Ass.- 1983.-Vol.106,№3.-P.352-355.

17. Земсков Б.Л. Использование корней зубов, разрушенных ниже уровня десны в несъемном протезировании: Автореф. дисс. ...канд.мед.наук: спец.14.00.21 «Стоматология»/Б.Л. Земсков.-М.,1994.-20 с.

18. Глазов Д.О. Использование корней перелеченных зубов для повышения эффективности ортопедтческого лечения: Автореф. дисс. ...канд.мед.наук: спец. 14.00.21 «Стоматоло-гия»/Д.О. Глазов.-М.,1999.-20с.

19. Кожокару М.П. Гемисекция моляров нижней челюсти и их использование в ортопедических целях/ М.П.Кожокару, .В.В.Пинтя //Стоматология.-1989.-№3.-С.58-59.

20. Аболмасов H.H. Замещение дефектов зубных рядов с использованием трансдентальной имплантации и зубосохраняющих операций/H.H. Аболмасов //Современные стоматологические технологии: Матер. 4-й научн.-практ. конф.-Барнаул, 2000,-C.240-244.

21. Курляндский В.Ю. Современник аспекты ортопедического лечения болезней пародонта/ Курляндский В.Ю.-М. : Медицина,1975.-C.44.

22. Годований В.О. Пор1вняльна клшко-технолопчна оцшка штиф-тових конструкцш для вщновлення коронковоТ частини зуба: Автореф. дис. ...канд. мед. наук:спец. 14.00.21 «Стоматологя»,-Львш.-2003.-16с.

23. Каламкаров Х.А. Ортопедическое лечение с применением ме-талокерамических протезов/ Каламкаров Х.А..-М. : Москва.-1995.-175с.

24. Кривов H.M. Применение ретенционно-магнитных устройств для фиксации полных съемных протезов на нижней челюсти с использованием одиночных корней: Дисс. ...канд. мед. на-ук:спец. 14.00.21 «Стоматология»,- Пермь, 1990.-С.13.

25. Лебеденко И.Ю. Замковые крепления зубних протезов/ И.Ю.Лебеденко, А.Б. Перегудов, Т.Э. Хапилина,- М.:Молодая гвардия, 2001 .-160с.

26. Перевезенцев А.П. Конструкции замкових креплений фирмы «Бредент». Теория и практика/А.П.Перевезенцев.-М:, 2004. -272 с.

27. Пухаев B.I. Замков1 кртлення для фжеацм протез1в/ B.I. Пухаев, Д. I. Емельянов // Стоматолопя.-1990.-Т.9,№2.-С.89-91

28. Стариков H.A. Перекрывающие протезы в практике ортопедической стоматологи : Обзор литературы/ H.A. Стариков, Е.Л. Теологова //МРЖ.-1990.-№5.-С.14-16.

29. Цимбалистов A.B. Клинические факторы, влияющие на выбор аттачмена при изготовлении комбинированных конструкций зубных протезов/ A.B. Цимбалистов, Е.Д. Жидких, A.H. Юдичев// Зубной техник.-2000.-№2.-С. 10-12.

30. Иорданишвили А. К. Клиническая ортопедическая стоматология/ Иорданишвили А. К. ,-М.:МЕДпресс-информ,2007.-248с.

31. Gilmore S.F. A method of retention/ S.F. Gilmore //Council of Allied Dental Soc.-1913.-V.8.-118 p.

Tom 10, Выпуск 4

217

32. Копейкин В.Н. Ортопедическое лечение заболеваний пародон- 37. та/Копейкин В.Н.-М.: «Триада-Х»,1998.-176с.

33. Merquardt G.Z. Dolder - bar joint mandibular overdenture: A tecknique for nonparallel abutment teeth/ G ,Z.Merquardt//J. Proto- 38. zool.-1976.-V.36,№1 .-P.101-111.

34. Gaerny H. Kein antagonistisher Kontakt, nur Zahne im Unterkiefer 39. Handatlas der zahnarztlichen Protetik/ Gaerny H.-Munchen:C.N. Verlag,1962.-S.188-189.

35. Vig R.C. Splinting bars and maxillary indirect retainers for remov- 40. able partialdenture/ R.C. Vig //J.Prosthet.Dent.-1963.-V.9, №1,-P.102-106.

36. Mensor M.C. Attachment fixation of the overdenture: Part 1/ M.C. Mensor //J.Prosthet.Dent.-1978.-V.39,№1 .-P.16-20.

Реферат

БАЛОЧНАЯ СИСТЕМА КРЕПЛЕНИЯ КАК ОДИН ИЗ МЕТОДОВ ФИКСАЦИИ ПЕРЕКРЫВАЮЩИХ

ПРОТЕЗОВ

Ключковская Н.Р.

Ключевые слова: протезирование, аттачменты, балочная система фиксации, одиноко стоящие зубы и корни, перекрывающие протезы.

В предлагаемой статье рассматривается проблема ортопедической реабилитации больных с частичной потерей зубов, одиноко стоящими зубами и корнями, зубочелюстными деформациями с помощью разных конструкций съемных протезов. Большое внимание уделяется актуальности и важности проблемы сохранения одиночных зубов и корней, даже при заболеваниях пародонта и применения их для улучшения фиксации съемных протезов. Описана хронология развития и свойства балочной системы фиксации ортопедических конструкций.

Summary

GIRDER SYSTEM OF ATTACHMENT AS A WAY OF OVERDENTUTE FIXATION Kliutchkovskaya N.P.

Key words: prosthetic treatment, attachments, girder system of fixation, remaining teeth and roots, overdenture.

This paper is devoted to the analysis of the problem of prosthetic rehabilitation by different constructions of removable dentures and overdentures in partially for partially edentulous patients having remaining roots and teeth and maxillo-dental abnormalities. Much attention is paid to the importance and urgency in remaining individual teeth and roots even in periodontal diseases and to their use for fixing removable dentures. There has been chronologically described the development and properties of the girder system of fixation of prosthetic constructions.

Демнер Jl.M. Эффетивность ортопедического лечения съемными протезами с балочной фиксацией/ Л.М.Демнер, Ю.В. Чи-жов //Стоматология.-1982.-№3.-С.62-64.

Kasiske К. Zur Technologie von Steggescgieben/ К. Kasiske //Zahntechnik.-1981.-Bd.22, №8/9.-P.412-415. Hahn P.P. Grundsatze der Konstruktion und Gestaltung gegossener abnehmbarer Teilprothesen/ P.P. Hahn //Zahntechnik.-1981,-Bd22,№8-9.-S.408-411.

Williamson R.T. Изготовление съемного протеза с балочной фиксацией и использованием литых заготовок: сообщение о клиническом наблюдении/ R.T. Williamson //Квинтэссэнция-1994.-№3.-С. 19-24.

УДК: 616.314-002-07.

Ковальов С.В., Браглко Н.М., Назаренко З.Ю., Павленко С.А., Ляшенко Л.1.

КЛИН0П0Д1БНИЙ ДЕФЕКТ - БАГАТ0ФАКТ0РНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБА

ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава, Украша

В огляд{ розглянут1: клтша та сучаст уявлення про етюпатогенез клинопод{бного дефекту. Проведений анал{з показуе, що захворювання багатогранне та до цъого часу недостатнъо вивчене.

Ключов1 слова: некарюзш ураження зуб1в, клинопод1бний дефект, клшка, етюпатогенез.

Останшм часом спостер1гаеться значний рют С.I.Вайс,1965). Проте найбтьш прюритетною

поширеност! некарюзних уражень, в тому числ1, клинопод1бних дефею1в [1, 2, 3, 4]. Якщо рашше клинопод1бш дефекти були клш1чно виражеш ттьки в оаб середнього та похилого вку [5, 6, 7, 8], то зараз Тх чисельнють зростае та все бтьше зустрчаеться в молодому вщ1 (17-20 рош) [9, 10, 11, 12]. Саме тому зростае ¡нтерес до ц!с'Г патологи, що потребуе детального вивчення и вколот та патогенезу.

Некарюзш ураження твердих тканин зуб1в яв-ляють собою особливу групу захворювань, бага-тогранну за походженням та семютикою. 1снують р1зш класифкаци дано'Г групи захворювань (Ю.М. Гофунг, 1946; 1.Г. Лукомський, 1948;

стала класифка^я В.К. Патрикеева (1968) та Ю.А. Федорова з1 с™вавт. (1997) [6]. В основ! ц!с'Г класифкаци лежить розподт уах некарюзних захворювань на дв1 велию групи, а саме: на захворювання, що виникають до прор1зування зу-б1в та шеля Тх прор1зування. Некарюзним захво-рюванням, що виникають шеля прор1зування зу-б1в не характерна однорщнють, хоча деяю з них дуже близью за походженням. До таких захворювань можна вщнести патолопчну стираемють, клинопод1бний дефект та ерозш емалк Саме ц1 захворювання останым часом все част1ше д1аг-ностуються серед населения. [13] видтила су-м1сну форму даноТ патологи в окрему нозолопч-