CC BY
30
6. Строчинський А.А. Нормативы для визначення запасу i сортиментно! структуры штучних соснових деревостанiв / А.А. Строчинський, П.1. Лакида // Лiсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. -1990. - № 1. - С. 16-19.
7. Збiрник нормативних документiв для люозаготпвельника / Затверджено i введено в дпо наказом Держстандарту Украши вiд 5 квiтня 2001 р., № 150 / укл.: О.В. Янченко. - К. : Вид. д]м "Украшська техн1чна книга", 2002. - 167 с.
8. Верхунов П.М. О закономерностях в строении древостоев по коэффициентам формы стволов / П.М. Верхунов // Труды Сибирского НИИЛХЭ : сб. науч. тр. - Красноярск. - 1961. -Вып. 4. - С. 91-96.
9. Мошкалев А.Г. Новый метод составления объемных и сортиментных таблиц / А.Г. Мошкалев // ЭВМ и математические методы в лесном хозяйстве. - Л. : Изд-во "Наука", 1969. -С. 38-45.
Сошенский А.М. Разработка нормативов для определения запаса и размерно-качественной структуры спелых липовых древостоев
Проведен статистический анализ опытных данных. Изложены результаты исследования полнодревесности, соотношения между высотами и диаметрами и размерно-качественной структуры стволов деревьев липы серцелистой. Выполнен корреляционный анализ между таксационными показателями и установлено взаимосвязи между ними. Разработаны математические модели высоты, полнодревесности и размерно-качественной структуры стволов деревьев, на основании которых построены разрядная шкала высот, разрядные таблицы объёма и размерно-качественной структуры. Выполнено сравнение разработанных нормативов с действующими в лесной отрасли.
Ключевые слова: объём, видовое число, математическая модель, разряд высот, размерно-качественная структура, сортиментные таблицы, деловая древесина, дрова, отходы.
Soshenskiy O.M. The Development of Standards for Estimation of Stock and Size-quality Structure of Mature Linden Stands
The statistical analysis of experience data is conducted. The results of the research of full-timber factor, height-diameter ratio and size-quality structure of tree trunks of Tilia cordata Mill are presented. The correlation analysis between estimation indicators is conducted and interrelations between them are installed. Mathematical models of height, full-timber factor, and size-quality structure are developed, on the basis of which height scale, volume and assortment tables are studied. The comparison of developed standards with the current standards is conducted.
Keywords: volume, full-timber-factor, mathematical model, the discharge heights, size-quality structure, assortment tables, merchantable timber, firewood, wood wastes.
УДК 630*[44+17]:582.832.1(477.42) Астр. М.В. Швець1 - НУ бюресурав
i природокористування Украти, м. Кшв
БАКТЕР1АЛЬНА ВОДЯНКА БЕРЕЗИ ПОВИСЛО! В НАСАДЖЕННЯХ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ УКРАШИ
Наведено результати дослщжень симптоматики, поширеност та шкодочинност бактерiальноl водянки берези повисло! та и форм у насадженнях Житомирського Полю-ся Украши. Виявлено, що уражешсть бактерюзом зростае iз збшьшенням вшу березо-вих насаджень. Облжовано стан пшв шсля вирубки берези в осередках захворювання для шдтвердження причини шфекци, визначено шдекс саштарного стану для кожно! вь ково! категори. Показано, що в патогенезi захворювання беруть участь комахи, i насам-
1 Наук. кергвник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук
перед - великий березовий poroxBicT. Акцентовано увагу на своечаснш дiагностицi бак-TepiMbHo'i патологи.
Ключовг слова: бактеpiальна водянка, симптоматика, патогенез, поширешсть, шкoдoчиннi комахи, фггосаштарний стан.
Шкiдливi комахи та збудники хвороб завдають BiA4yTHOi еколопчно1 та eKOHOMiHHOi шкоди i е значущим негативним чинником, що визначае саштар-ний стан лiсiв. Бютичш предиктори, зокрема i паразитарнi, корелюють з низкою абiотичних факторов, що в сyкyпностi формуе сучасний фiтосанiтарний стан лiсiв регiонy. Комплексний пiдхiд до оцiнювання стану лкш Житомирсь-кого Полiсся мае сприяти не тiльки запобiганню та профшактищ патологiчних проявив, а й е основною передумовою для створення високопродуктивних, 6i-ологiчно стойких насаджень та покращення !х якiсного складу.
Упродовж останнього десятирiччя в березових насадженнях Украши ввд-булися спалахи досить шкодочинного захворювання - бактерiальноí водянки. Нар^ не виявлено вiдомостей щодо вивчення цiеí хвороби в УкраЫ. Зокрема, недостатньо вивченi симптоматика, збудник хвороби, шляхи проникнення його в рослину та розповсюдження, приyроченiсть захворювання до лкорослинних умов тощо, яш певною мiрою можуть вiдображатись в ефективносп боротьби з цiею хворобою. Саме зазначеш вище аспекти у контекста ощнювання фгтосаш-тарного стану березнятв Житомирського Полiсся дослiджено у цш роботi.
Мета роботи - дослщити симптоматику, поширенiсть i шшдливкть бакте-рiальноí водянки берези повисло1 в насадженнях Житомирського Полкся Украши.
Об'ект дослщження - березовi насадження Житомирського Полсся Украши.
Методика дослщження. У роботi використано загальноприйнятi в лко-вiй фiтопатологií та лiсiвництвi методи лiсопатологiчних обстежень i фгтопато-логiчних дослiджень (рекогносцирyвальнi та детальш) [9]. Зокрема, для характеристики середньозваженого саштарного стану берези в насадженнях використано шдекс стану (1.с.).
Результати досл1дження. Житомирське Полкся е одним з найбiльш за-лiснених регiонiв Украши, площа земель лкового фонду перевищуе 1 млн га, показник лкистосп - 31,3 %. Здiйснено обстеження на державних лкогоспо-дарських пiдприемствах, що розташоваш у пiвнiчнiй i центральнiй частиш об-ластi - Народицькому, Овруцькому, Словечанському, Лугинському, Корос-тенському, бмшьчинському, Олевському, Новоград-Волинському, Корости-шшському та Житомирському. Головними лiсотворними деревними рослинами е: сосна звичайна (39,8 % ввд загально!' плошд лiсових дшянок, вкритих лiсовою рослиннiстю), дуб звичайний (39,3 %), береза повисла (11,1 %), вiльха чорна (4,6 %) та iншi, якi формують переважно чисп сосновi, сосново-дyбово-березовi лiси. У лкостеповш частинi Житомирського Полiсся ростуть дyбово-грабовi л> си, де переважае дуб звичайний з домiшкою граба звичайного, ясена звичайно-го та клена гостролистого [5].
У дослщному регiонi загальна площа насаджень за участю берези повисло! становить (за даними матерiалiв лiсовпорядкyвання) 103,9 тис. га та спосте-режено незначне збшьшення цiеí площi на 8,1 тис. га порiвняно з минулими роками. Береза повисла найбшьш поширена у вологих борах та суборах - 39,4 % i
36,2 % вiдповiдно. Саме в цих умовах зростають найпродуктивнiшi березняки. Меншу частину займають свiжi (12,7 %), волоп (3,4 %) та сирi (6,2 %) субори. За динамiкою вжово!' структури насаджень берези повисло!' переважають прис-тигаючi насадження (43,7 %). Стиглi i перестiйнi насадження займають 27,8 %, молодняки - 16,3 %, середньовiковi - 12,2 % вДд площ лiсових дiлянок, вкритих лiсовою рослиннiстю. За повнотою переважають високоповнотт березовi насадження (0,6-0,8), частка яких становить 90,1 % вДд !х загально' площi. При цьому майже половина березових насаджень (47,0 тис. га) мають повноту 0,7.
За даними лiсовпорядкування, лки Житомирського Полiсся мають задо-вшьний фiтосанiтарний стан. Зокрема, за звггний ревiзiйний перiод загальний запас сухостшного лiсу зменшився на 588,4 тис. м3, а осередки шкiдникiв i хвороб - на 25,4 тис. га. Разом з тим, наразi насадження берези повисло!', особливо штучш, оцiнюють як незадовiльнi. Причинами вщмирання цieí деревно' росли-ни е ураження збудниками iнфекцiйних хвороб, пошкодження шкiдливими ко-махами, пожежами, а також несвоечасним проведенням рубок, пов'язаних з ве-денням лкового господарства [5].
Особливе мiсце в загальнш патологií берези повисло!' мае бактерiальна водянка, яку, незважаючи на значну шкодочиннiсть, наразi в матерiалах лков-порядкування не видаляють в окрему категорда, а вiдносять до шфекцшних хвороб. На нашу думку, такий стан пов'язаний з недостатшм вивченням бакте-рiозiв взагалi як у свт, так i УкраЫ, зокрема i бактерiальноí водянки берези, а також недоощнкою шкодочинностi бактерюз^в лiсу.
Знання зовнiшнiх ознак (симпгашв) хвороб потрiбно для правильно' да-агностики захворювання деревно' рослини. Симптоми бактерiальноí водянки досить характернi (рис. 1). Основною ранньою дiагностичною ознакою розвит-ку в деревостанi бактерюзу е зрiдженiсть крон, поява суховершинносп у части-ни дерев, бшьш ранне, нiж у здорових деревостанах, осшне пожовтiння та опа-дання листя, яке мае дрiбнiшi розмiри. Якщо такi ознаки в деревосташ виявле-но, потрiбно звернути увагу на наявнкть бурих виступiв ексудату на стовбурах, нижшх скелетних плках i на всохлих вершинах. У нижнш частинi крони з'явля-ються чисельш водянi пагони. З розвитком хвороби на корi помiтнi червонувап плями вiд ексудату, який виступае iз мокрого лубу. У молодих берiз, уражених бактерiозом, всихають гшки. Бiля пiднiжжя стовбура (часто по всьому стовбу-ру) з'являються бiльшi (iнодi до 1 м) чи меншi одностороннi поглиблення, ззов-ш вкритi корою. Такi ураження розмщуються в рiзних частинах стовбура, зокрема i на кореневiй шийцi. На корi iнодi трапляються трщини зi сльозотечею [13, 15]. Ексудат, нагромаджуючись, проривае кору i виходить на поверхню стовбура, утворюючи яскравi буро-коричневi патьоки, якi з часом стають б1льш темними. Витiкання ексудату - односезонне, патьоки змиваються дощами. На стовбурах з первинною корою бактерц видiляють у процесi свое' життедяль-ностi гази, якi призводять до И здуття [3]. Пкля загибелi камбiального шару навколо виразки починае утворюватися калюсна тканина, кора розтрккуеться i на стовбурi утворюеться рана з рваними краями.
Для виявлення особливостей ураження берези повисло' бактерiальною водянкою ми проводили диференщащю дерев за видами i формою кори i видд-
лили таю: груботрщинувата, ромбовиднотрiщинувата, поздовжньотрщинува-та, неяснотрщинувата, шаруватокора, шорсткокора форми.
Проведенi дослщження показали, що найб1льше уражуються бактерiаль-ною водянкою поздовжньотрiщинувата (20,2 %), шорсткокора (19,0 %) i груботрщинувата (17,4 %) форми берези. Помггно менше поширений бактерiоз на ромбовиднотрщинуватш формi берези (5,1 %), яка, за нашими спостереження-ми, частше трапляеться на б1льше осв^лених i прогрiтих д1лянках лiсу, що пев-ною мiрою може бути лiмiтуючим чинником для фiтопатогенних бактерш [15].
Рис. 1. Характеры no4amKoei симптоми óaKmepiaMbHúi водянки берези - поява на стовбурах буро-коричневих патьокв (злiва), як1 з часом поширюються i стають бтьш темними (у центрi) з подальшим утворенням виразки з рваними краями
(справа)
Обстеження березових насаджень здшснено протягом вегетацшного пе-рюду. Особливу увагу придшяли березнякам, як постраждали вщ дефолiацil листогризучих шкiдникiв, сильних засух, змши рiвня грунтових вод та шших стресових впливiв.
Вiдповiдно до Саштарних правил в лiсах Украши [11], видiлено 6 кате-горш стану березових насаджень на дослщжуваних ТПП з розподiлом 1х на: здоровi (I), ослабленi (II), сильно ослаблеш (III), всиxаючi (IV), свiжий суxостiй (V) i старий сухостш (VI). Характеристику цих категорiй наведено в табл. 1, категорп стану берези обраховано в табл. 2. Для ощнювання ураженостi шею хворобою березових насаджень проведено дослщження у 2014-2015 рр. на закладе-них тимчасових пробних площах i з'ясовано, що ослабленими е середньовiковi та пристигаючi деревостани, а сильно ослабленими - стшш i перестшш. Досль дженню пiдлягали вiковi категорп вiд 30 до 60 роюв. Ураженiсть бактерiальною водянкою зростае iз збiльшенням вiку березових насаджень (табл. 2). Встанов-лено, що у вщ 30-ти рокiв всихаючих та суxостiйниx дерев помiтно менше, тж у вiцi 60 роюв. В осередках бактерiальноl водянки (категорп стану насаджень слабкого ступеня) насадження характеризуються як ослаблеш, проте в ix струк-турi можна спостер^ати дерева без ознак ослаблення. З роками вщбуваеться на-копичення сухостою (VI категорп), що призводить до поиршення фггосаштар-ного стану березняюв (пiд час розраxункiв використано I-IV категорп стану) [6, 7]. Результати наших дослщжень показали, що шдекс стану (!с.) збiльшуеться в осередках захворювання з вiком насадження i змшюеться в дiапазонi вiд
11,20 балiв (березняки вком 30 рокiв) до 11,58 балiв (вiком 60 ротв), тобто наса-дження, уражене бактерiальною водянкою, поступово з роками переходить вщ категорií "ослаблене" до "сильно ослаблене".
Табл. 1. Характеристика категорш стану дерев в осередках бaктерiaльноi водянки
Категорш стану
Стан дерева
Характеристика насаджень
Здорове
Ознак ослабления немае, листя зеленого кольору i притаманних для берези розмiрiв, крона густа, прирют нормальний, коренев1 лапи i стовбур без видимих ознак ураження i пошкодження.
II
Ослаб-лене
Крона середньо! густоти, дещо зрiджена, листя зелене, рiзних розмiрiв (зазвичай дрiбнiше), восени пожовтшня настае на 23 тижнi ранiше, нiж в шших дерев, по всiй крот або на окремих гiлках. Прирют зменшуеться, але не бiльше, тж на У вiд нормального. Спостеркаеться механiчне пошкодження кореневих лап i стовбура. Трапляються поодиноко водянi пагони.
III
Сильно ослабле-не
Крона ажурна, листя мае свило-зелене забарвлення, прирют вiд■ сутнiй або досить незначний. Трапляються в рiзних частинах кро-ни поодинокi сухi гiлки, вершина зазвичай всихае. Можливе пошкодження кореневих лап до У периметра. На нижшх гшках у крош вщзначене поселення рогохвостiв. На стовбурах - буро-коричнев1 патьоки рiзних розмiрiв та iнтенсивностi, водянi пагони. У разi активно! фази хвороби спостеркаеться здуття кори.
IV
Всиха-юче
Крона дуже ажурна, прирiст вщсутнш, на стовбурi - численш патьоки або здуття кори. Листя жовиюче, дрiбних розмiрiв. Крона всихае приблизно на 2/3 (часто крона ламаеться на цш висои), наявш значнi пошкодження та ураження кореневих лап i стовбура. По стовбуру - чисельт водянi пагони, частина з них вiдмерла.
У мюцях утворення патьокiв i поза ними спостеркаеться поселення рогохвосив. Часто наявнi базидiоми дереворуйнiвних гри-бiв (березово! губки та справжнього трутовика).
V
Свiжий сухостiй
У крош вщсутне живе листя, воно може бути частково збережене тшьки на водяних пагонах. Дерева заселен або "вщпрацьоват1 стовбуровими шкiдниками
VI
Старий сухостш
Опадання кори. Повнiстю вщсутне листя i практично гiлки другого i третього порядкiв, по стовбуру - чисельнi отвори i ходи за-болонникiв та базидюми березово! губки та справжнього трутовика. Пiд залишками кори наявш мщелiальш плiвки._
I
Табл. 2. ФШосаштарний стан берези повислог в осередках бaктерiaльноi водянки
(ДП "Коростенське ЛГ", вологi субори, повнота 0,7, чисельник - 2014р., знаменник -
Вш деревос-тану, роюв Кщькють дерев, шт. Категори стану берези на ТПП, шт. ас.)*
всього зокрема здорових % I II III IV V VI
30 176 92 52,3 92 28 24 6 12 14 И,20
87 49,4 87 30 25 7 13 14 И,27
40 184 93 50,5 93 30 25 7 14 15 И,26
90 48,9 90 30 26 7 15 16 И,32
50 209 88 42,1 88 38 33 13 19 18 И,48
80 38,3 80 39 36 15 19 20 И,59
60 168 76 45,2 76 26 24 9 14 19 И,50
71 42,3 71 27 26 9 15 20 И,58
1.с. - шдекс саштарного стану
Окрiм симптомiв хвороби на стовбурах ростучих дерев, важливими у дь агностицi водянки е пнi (табл. 3).
Табл. 3. Облик стану пмв тсля вирубки берези в осередках бактеришьног водянки
Категорш стану пня Стан пня Характеристика
I Пень вщ здорового дерева Листова пластинка на порослi велика, штенсив-но зелена. Зазвичай висота поро^ бiльше 0,5 м. Поросль вщ пня численна, здорова.
II Пень вщ ураженого бакте-рiальною водянкою дерева Поросль вщ пня нечисленна, дрiбна, частина па-гонiв загинула. На частит пагошв листя дрiбне.
III Пень вщ загиблого або вси-хаючого вiд водянки дерева На пш немае порослi; у центральнiй його частиш може бути помiтна бура пляма псевдоядра.
Збудник бактерiальноi водянки берези зазвичай призводить до всихання дерев, причому найчастiше таке вiдбуваеться в найкращих умовах зростання, iнодi без стльно'' участi шкiдливих комах i патогенних грибiв.
Рис. 2. Ходи рогохвоста на стовбурi берези повислой
У своему патогенезi хвороба пов'язана з комахами (головним чином стовбуровими), як переносниками збудника. Специфiчнiсть i агресившсть бак-тери полягае в швидкому (протягом 2-3 днiв) нагромадженш шфекщйно' маси [14]. До шюдниюв, якi здатнi переносити хворобу, належить насамперед великий березовий рогохвшт Тгетех /шс1согт8 (рис. 2). Трапляеться повсюдно. Пошкоджуе березу, тополю, осику, ясен, вербу, в1льху, рiдше - дуб, бук [8].
Висновки. Поширешсть бактерiальноi водянки в березових насаджен-нях Житомирського Полiсся зб1льшуеться з вшом дерев. Найб1льш чутливими до бактерiальноi шфекцп е поздовжньотрiщинувата, шорсткокора i груботрщи-нувата форми берези. О^м симптомiв хвороби на стовбурах ростучих дерев, важливими у дiагностицi водянки е пш.
Лiтература
1. Бондар О.О. Захист лiсу ввд шк1дник1в та хвороб / О.О Бондар, В.П. Бшоус. - Боярка : Вид-во "Боярин", 2007. - 82 с.
2. Гвоздяк Р.И. Бактериальные болезни лесных древесных пород / Р.И. Гвоздяк, Л.М. Яковлева. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1979. - 244 с.
3. Гвоздяк Р.1. Люова фггопатобактерюлогш : навч. поабн. / Р.1. Гвоздяк, А.Ф. Гойчук, В.В. Розенфельд / за ред. проф. А.Ф. Гойчука. - К. : Вид-во дiм "Вiнiченко", 2014. - 252 с.
4. Гниненко Ю.И. Научно-методические рекомендации по выявлению очагов и диагностике бактериальной водянки березы / Ю.И. Гниненко, А.М. Жуков. - Пушкино : Изд-во ВНИИЛМ, 2006. -38 с.
5. Зведений проект оргашзацл розвитку люового господарства Житомирського ОУЛМГ. -1рпшь : Вид-во Укр. люовпоряд. шдпри-ва, 2009. - 300 с.
6. Краснов В.П. Довщник iз захисту люу / В.П. Краснов, В.1. Ткачук, О.О. Орлов. - К. : Вид. дiм "Еко-шформ", 2011. - 528 с.
7. Методичш рекомендаци щодо обстеження осередкiв стовбурових шюдниюв лiсу / вiдп. укл. В.Л. Мешкова. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2010. - 27 с.
8. Мешкова В.Л. Целесообразность и сроки проведения санитарных мероприятий в лесах с учетом сроков сезонного развития насекомых и особенностей микроклимата / В.Л. Мешкова // Наука о лесе ХХ1 века : матер. Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 80-летию Ин-та леса НАН Беларуси, 17-19 ноября 2010 г. - Гомель : Изд-во Ин-та леса НАН Беларуси, 2010. - С. 352-356.
9. Мешкова В.Л. Жсозахист / В.Л. Мешкова // Еколопчна енциклопедш : сб. науч. тр. - К. : Вид-во "Либщь". - 2007. - Т. 2. - С. 249-250.
10. Мозолевская Е.Г. Методы лесопатологического обследования очагов стволовых вредителей и болезней леса / Е.Г. Мозолевская, О.А. Катаев, Э.С. Соколова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 152 с.
11. Рекомендаци щодо шдвищення стшкост люових насаджень основних лiсотвiрних порвд, в яких спостерк-аються патолопчш процеси / вщп. укл. 1.М. Усцький. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2010. - 6 с.
12. Саштарш правила в люах Украши: вщ 27.07.1995 р., № 555 / Кабшет Мiнiстрiв Украши. - Офщ. вид. - К. : - 11 с.
13. Черпаков В.В., Цилосани Т.А. Выявление патогенной микрофлоры основных лесообразующих видов // Микробиологов и вирусологов : матер. докл. III науч. конф. - Тбилиси : Изд-во "Мецниереба", 1978. - С. 40-41.
14. Черпаков В.В. Бактериальные болезни лесных пород в патологии леса / В.В. Черпаков // Известия Санкт-Петербургской лесотехнической академии : сб. науч. тр. - СПб. : Изд-во ГЛТУ. - 2012. - Вып. 200. - С. 292-303.
15. Черпаков В.В. Бактериальная водянка: поражаемые виды хвойных пород России // Актуальные проблемы лесного комплекса / под общ. ред. Е.А. Памфилова : сб. науч. тр. -Брянск : Изд-во БГИТА. - 2012. - Вып. 33. - С. 111-115.
16. Шелухо В.П. Бактериальная водянка березы и эффективность меро-приятий по борьбе с ней в насаждениях зон смешанных и широколиствен-ных лесов / В.П. Шелухо, В.А. Сидоров. - Брянск : Изд-во БГИТА, 2009. - 117 с.
17. Щербин-Парфененко А.Л. Бактериальные заболевания лесных пород. - М. : Гослесбумиздат, 1963. - 148 с.
18. Bacterial wetwood and slime flux of landscape trees. Report on Plant disease. RPD, September. - 1999. - No. 656. - Рр. 1-5.
19. Murdoch. C.W. Bacterial species associated with wetwood of elm. / C.W. Murdoch., R.J. Catnpana. Phytopathology. - l983. - T. 3. - Рр. 1270-1273.
Швец М.В. Бактериальная водянка березы повисшей в насаждениях Житомирского Полесья Украины
Приведены результаты исследований симптоматики, распространения и вредоносности бактериальной водянки березы повисшей и ее форм в насаждениях Житомирского Полесья Украины. Определено, что поражаемость бактериозом растет с увеличением возраста березовых насаждений. Учтено состояние пней после вырубки березы в очагах заболевания для подтверждения причины инфекции, определен индекс санитарного состояния по каждой возрастной категории. Показано, что в патогенезе заболевания участвуют насекомые, и в первую очередь - большой березовый рогохвост. Акцентировано внимание на своевременной диагностике бактериальной патологии.
Ключевые слова: бактериальная водянка, симптоматика, патогенез, распространение, вредоносные насекомые, фитосанитарное состояние.
Shvets M. V. Bacterial Dropsy of Birch in Plantations of Zhytomyr Po-lissya of Ukraine
Some results of studies of symptoms, distribution and severity of bacterial dropsy of birch and its forms in the stands of Zhytomyr Polissya of Ukraine are presented. It is determined that infestation with bacterial dropsy increases with age of the birch stands. It is keeping record of condition of stumps after felling birches in the centre of the disease to confirm causes of infection and determination of index of sanitary condition of the sample plots per age category. It is shown that in the pathogenesis of the disease involves insects, and especially -the Tremex fuscicornis. The attention is focused on the early diagnosis of bacterial diseases.
Keywords: bacterial dropsy, symptoms, pathogenesis, prevalence, harmful insects, phytosanitary condition.
УДК 630 *181 Здобувач 1.Я. Тимочко1 - НЛТУ Украти, м. Mbeie
ЗАЛЕЖШСТЬ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТР1В ALLIUM URSINUM L.
В1Д Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНИХ ОЗНАК ДЕРЕВОСТАН1В Р1ЗНИХ ТИП1В Л1СОРОСЛИННИХ УМОВ
Для дослщження впливу на значения морфометричних параметров рослин Allium ursinum L. лiсiвничо-таксацiйиих ознак деревосташв у рiзних типах люорослинних умов здшснено бюметричний та кореляцшний ан^зи результайв польових досль джень, за результатами яких встановлено, що найвищi середш значення дослщжуваних параметрiв рослин вщзначено у деревостанах iз найменшою вщносною повнотою. Таким чином можна дiйти висновку щодо iстотностi впливу освiтленостi на формування як вегетативних, так i генеративних органов рослин Allium ursinum L. Крiм того встановлено, що рослини у деревостанах iз пршою освiтленiстю вiдзначаються нижчими значеннями морфометричних показнишв, а також вищою часткою кiлькостi квiтучих рослин до загально! кiлькостi рослин на одиницю площ^ Загалом не виявлено ч^ко! тенденци залежностi загально! кiлькостi рослин на одиниЦ площi вiд лгавничо-такса-цшних показнишв деревостангв.
Ключовi слова: Allium ursinum L., морфометричнi параметри, типи люорослинних
умов.
Вступ. Зважаючи на доволi широке виявлення цибулi ведмежо!' (Allium ursinum L.) у pi3Hnx типах лiсорослинних умов i типах лку на сьогоднi актуаль-ним е питания дослiдження сукупного впливу лiсiвничо-таксацiйних показникiв та морфометричнi параметри особин до^джуваного виду, що е надзвичайно важливим для бiльш глибокого дослвдження екологií рослини, рекомендацiй щодо ix охорони та вiдтворення [2, 5, 9], а у перспективi - для можливостей проектування та створення плантацiй для заготiвлi щнно!' лiкарсько-теxнiчноí сировини [6-8]. Крш еколопчних переваг як ефемеро'да для збшьшення бюло-гiчного рiзноманiття, цибуля ведмежа вiдома сво'ми лiкувальними властивостя-ми, тому перспективи ii промислово!' заготiвлi перебувають тiльки у площинi створення штучних плантацiй бажано у лковому середовищi. У цьому контекста передовсш потрiбно виявити перспективнi дшянки у вiдповiдниx типах ль сорослинних умов та типах лiсу i3 врахуванням лiсiвничо-таксацiйниx показни-кiв деревосташв, де рослини цього виду будуть мати оптимальш розмiри та вщ-повiдний вмiст мiкро- та макроелеменпв [7].
1 Наук. кергвник: В.П. Рябчук, проф., д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши
