CC BY
130Аутогенне тренування як засіб психологічної підготовки в рукопашному бою
Корнілова Н.Ю.1, Захарова О.М2.
Класичний приватний університет1 Запорізький національний технічний університет2
В статті розглядається використання аутогенного тренування як засобу психологічної підготовки в тренувальному процесі юнаків 14-15 років, які займаються рукопашним боєм, на етапі базової підготовки. Психологічна готовність юнаків до модельних та підсумкових змагань визначалася за допомогою тесту Ч. Спілбергера та вимірювання частоти серцевих скорочень. Використання аутогенного тренування покращує результати змагальної діяльності юнаків 14-15 років, які займаються рукопашним боєм.
аутогенне тренування (АУТ), частота серцевих скорочень (ЧСС), психологічна підготовка, тренувальний процес, функціональна готовність, змагальна діяльність.
Корнилова Н.Ю., Захарова Е.Н. Аутогенная тренировка как средство психологической подготовки в рукопашном бое. В статье рассматривается использование аутогенной тренировки как средства психологической подготовки в тренировочном процессе юношей 14-15 лет, занимающихся рукопашным боем, на этапе базовой подготовки. Психологическая готовность юношей к модельным и итоговым соревнованиям определялась с помощью теста Ч. Спилбергера и измерения частоты сердечных сокращений. Использование аутогенной тренировки улучшает результаты соревновательной деятельности юношей 14-15 лет, занимающихся рукопашным боем. аутогенная тренировка (АУТ), частота сердечных сокращений (ЧСС), психологическая подготовка, тренировочный процесс, функциональная готовность, соревновательная деятельность.
Kornilova N., Zaharova E. Autogenous training as means of psychological training in close fight. The article deals with the autogenous training as means of psychological training of 14 - 15 - year-old boys at the basic level of close fight training. The boys' psychological preparedness for model and final competitions was defined by means of C. Spilberger test and cordial contractions rate measuring. The results of the young close-fghters' emulative activity are improved due to the usage of autogenous training.
autogenous training, cordial contractions rate, psychological training, training process, functional preparedness, emulative activity.
Вступ.
Спорт надзвичайно різноманітний як за формою, так і за змістом. Це проявляється у багатьох його видах, у змістовних і процесуальних проявах спортивної діяльності, обумовлених специфічними особливостями змагальних вправ і умовами спортивного змагання [1].
Специфічною ознакою спорту, за даними спеціальної літератури, є наявність вираженого психічного напруження, втоми або стресу, при якому можлива адаптація до навантажень та високий рівень підготовленості спортсмена [1,7]. У зв’язку з цим, постає необхідність конкретного вивчення психологічних особливостей кожного виду спорту з метою подальшого наукового обґрунтування навчально-тренувальних методів спортивної діяльності.
На думку фахівців, значення та необхідність психології спорту для спортивної діяльності є безперечними. В джерелах спеціальної літератури автори підкреслюють роль психологічної підготовки, особливо на попередніх етапах багаторічного тренувального процесу в конкретних видах спорту для подальшої спеціалізації [5].
Виходячи з цього, визначення методик, які впливають на психічний стан юних спортсменів під час тренувальних занять і змагань, є край важливим. Але, в спеціальній літературі не достатньо освітлюється ця проблема відносно окремих видів спорту. Це стосується рукопашного бою, як одного з видів єдиноборств, який останнім часом набув популярності. Цим обу -мовлюється актуальність проведеного дослідження.
Робота виконана за планом НДР Класичного приватного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження — виявити вплив аутогенного © Корнілова Н.Ю., Захарова О.М., 2009
тренування на психологічну підготовку юних спортсменів 14-15 років, які займаються рукопашним боєм, під час змагальної діяльності.
Методи дослідження: аналіз літературних джерел, констатуючий експеримент, педагогічні методи дослідження, анкетування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики та метод аутогенного тренування.
Результати дослідження та їх обговорення.
Відповідно до мети і поставлених завдань, протягом навчального 2008-2009 року проводилися тренування в двох групах юних єдиноборців, що займаються рукопашним боєм в клубі бойових мистецтв «Ронін» м. Запоріжжя. Вони склали експериментальну і контрольну групи, по 10 спортсменів кожна.
Тренувальні заняття, згідно рекомендаціям спеціальної літератури та віку спортсменів, проводились 5 раз на тиждень, їх тривалість складала 120 хвилин (2 години). В обох групах (експериментальній і контрольній) заняття проводились по однаковій методиці, і відповідали загальній програмі тренувань з рукопашного бою для даного віку [3, 7].
Використовуючи прийоми аутогенного тренування (АУТ), за даними літератури, спортсменам необхідно оволодіти здатністю управляти власною психікою, створюючи у відповідальні моменти оптимальний емоційний стан. Ці рекомендації стали вирішальними у виборі методу для проведення дослідження, особливо враховуючи підготовку та участь у змагальній діяльності юних спортсменів, які займаються рукопашним боєм.
З метою психологічної підготовки в експериментальній групі був застосований метод аутогенного тренування (АУТ), який розділявся на окремі частки: заспокійливу та мобілізуючу [4].
Завдання заспокійливої частки АУТ:
1) розслаблення м'язів;
2) заспокоєння внутрішніх органів;
3) заспокоєння нервової системи
Завдання мобілізуючої частки АУТ:
1) відпрацьовування відчуття прохолоди;
2) відпрацьовування відчуття легкості;
3) активізація організму.
За даними літературних джерел, перша частка, зазвичай, використовується у випадках, коли потрібно заспокоїтись та розслабитись після тренування, перед сном, для зняття зайвого хвилювання і напруги перед змаганнями і після них.
Друга - для підготовки організму спортсмена до змагального виступу, для усунення млявості, апатії, зняття напруги тощо.
На думку фахівців, підготовленість спортсмена до змагальної діяльності передбачає високий рівень розвитку функціональних систем організму, регуляторних функцій нервової системи та його психіки, сформованості фізичних та рухових якостей, що забезпечують ефективність специфічної рухової діяльності [1, 7]. Готовність спортсмена до змагань - це його інтегральна характеристика, яка включає наявність загальних компонентів, одним з яких є функціональна готовність.
Для визначення впливу методу аутогенного тренування (АУТ), запропонованого експериментальній групі, було проведено тестування спортсменів експериментальної та контрольної груп з використанням шкали реактивної тривожності за Ч. Спілбергером [2, 6]. Головною метою було виявити стан юнаків в даний момент часу, який характеризується емоціями, що суб'єктивно переживаються: напругою, неспокоєм, заклопотаністю, нервозністю в даній конкретній обстановці. За даними спеціальної літератури, він виникає як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію [1, 2]. Стосовно проведеного дослідження, такою стресовою ситуацією були модельні та підсумкові змагання, які проводились на протязі експерименту.
Тест Ч. Спілбергера належить до методик, що досліджують психологічний феномен тривожності в спорті. Він представляє собою опитувальник, який складається з 20 висловів, що відносяться до тривожності як стану (стан тривожності, реактивна або ситуативна тривожність). Стан тривожності характеризується суб’єктивними, свідомо сприйманими відчуттями загрози і напруги. Він супроводжується пов’язаним з активацією збудження автономної нервової системи. Тривожність, як межа особи, означає мотив або придбану поведінкову диспозицію, яка зобов’язує індивіда до сприйняття широкого кола об’ єктивно обумовлених обставин, як що вони містять загрозу, спонукуючи реагувати на них станами тривоги, інтенсивність яких не відповідає величині реальної небезпеки. Шкала реактивної тривожності Ч. Спілбергера є єдиною методикою, що дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особову властивість, і як стан [2].
На думку спеціалістів, частота серцевих скорочень -легкодоступний показник функціонального стану організму, що відображає реакцію серцево-судинної
системи на психологічний вплив зовні [6]. Цей показник є достатньо інформативним і доступним для використання у різних ситуаціях, включаючи стресові.
Тому було вирішено виявити та проаналізувати дані ЧСС у юнаків 14-15 років, які займаються рукопашним боєм, що визначалися в стані відносного спокою та перед змагальною діяльністю.
Виявлення та аналіз показників рівня тривожності за тестом Ч. Спілбергера та частоти серцевих скорочень (ЧСС) складався з трьох етапів:
• перший етап контролю проводився як констатуючий експеримент, з метою виявлення вихідних даних, які характеризують психологічний стан спортсменів 14-15 років експериментальної та контрольної груп на момент початку дослідження;
• на другому етапі контролю проводилась реєстрація показників в контрольній групі, а також в експериментальній, після застосування методу аутогенного тренування (АУТ);
• на третьому етапі здійснювалась завершальна реєстрація показників даного дослідження.
Вказані показники виявлялись в стані відносного спокою і безпосередньо перед модельними змаганнями, які проводились між спортсменами експериментальної та контрольної груп на початку та в середині навчального року. Необхідно зазначити, що наприкінці дослідження третій етап контролю проходив під час проведення підсумкових щорічних змагань для даного віку, в якому прийняли участь спортсмени експериментальної та контрольної груп. Такі змагання заплановані тренувальною програмою з рукопашного бою. Отримані результати відображені в таблицях 1 та 2.
Матеріали таблиці №1 свідчать, що дані, отримані на першому етапі контролю спортсменів експериментальної та контрольної груп мали недостовірно значущі розбіжності. Виявлені показники ЧСС вказують на однаковий рівень психологічної готовності юних спортсменів до початку експерименту та однакову реакцію на стресову ситуацію, якою стали модельні змагання.
Дані таблиці №1, які відображають показники ЧСС, отримані на другому і третьому етапах контролю констатують, що результати експериментальної групи, в якій був застосований метод аутогенного тренування (АУТ), покращились на достовірно значущу величину у порівняні з показниками спортсменів контрольної групи, які тренувались по стандартній методиці.
У юних єдиноборців, що складали експериментальну групу наприкінці дослідження (3 етап контролю) середня арифметична величина показників реактивної тривожності за тестом Ч. Спілбергера мала значення 31,3+0,74 балів. Тоді як після тестування юнаків контрольної групи вона дорівнювала 40,8+0,75 балів. Це відображено у таблиці №2. Отримані дані свідчать, що спортсмени експериментальної групи після застосування методу аутогенного тренування (АУТ) мали кращій рівень психологічної готовності до головних змагань.
Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна характеризувати обраний метод аутогенно-
Таблиця 1
Динаміка змін ЧССу єдиноборців 14-15 років перед змаганнями в експериментальній і контрольній групах на
різних етапах дослідження
Показники ЧСС 1 етап (констатуючий експеримент) 2 етап (дані після проведення 1 етапу експерименту) 3 етап (дані після проведення 2 етапу експерименту)
Експери-ментальна група Контрольна група 1 Експери-ментальна група Кон- трольна група 1 Експери-ментальна група Кон- трольна група 1
У спокої 74,1+0,61 73,8+0,79 0,29 68,4+0,75 73,5+0,47 5,69 57,6+0,65 67,5+0,54 11,6
Перед змаган- нями 94,4+1,35 96,4+1,67 0,93 82,5+1,17 90,6+1,1 5,04 62,3+0,95 77,9+1,26 9,85
Таблиця 2
Динаміка результатів за тестом Ч. Спілбергера в дослідженні реактивної тривожності єдиноборців 14-15
років на різних етапах контролю дослідження
Етапи
1 етап 2 етап 3 етап
Експериментальна група Контрольна група Критерій Стьюдента Експериментальна група Контрольна група Критерій Стьюдента Експериментальна група Контрольна група Критерій Стьюдента
х+т х+т 1 х+т х+т 1 х+т х+т 1
45,6+1,13 47,5+0,79 1,37 40+1,05 45,6+0,8 3,19 31,3+0,74 40,8+0,75 9,03
го тренування (АУТ) і його вплив на психологічний стан юних спортсменів, що займаються рукопашним боєм, як ефективний, а також зазначити зручність і доступність у його використанні під час тренувального процесу.
Результати динаміки показників за тестом Ч. Спіл-бергера представлені у таблиці 2.
Результати підсумкового контролю свідчать, що процес мобілізації і відновлення психологічного стану у юнаків експериментальної групи, в якій був застосований метод аутогенного тренування, більше виражений, ніж у спортсменів контрольної групи.
Висновки
В результаті вивчення та аналізу джерел спеціальної літератури, було виявлено, що на сьогоднішній день недостатньо уваги приділяється темі психологічного стану спортсменів 14-15 років, які займаються рукопашним боєм, під час тренувальної та змагальної діяльності на етапі базової підготовки. Висновок дослідження відповідає актуальності обраної теми.
В процесі визначення психологічної підготовки юних спортсменів були виявлені зміни показників рівня тривожності за тестом Ч. Спілбергера на достовірно значущу величину в експериментальній групі, порівняно з контрольною, при використанні метода аутогенного тренування.
При виявлені впливу аутогенного тренування на психологічний стан єдиноборців 14-15 років під час змагань були зареєстровані позитивні зміни показників частоти серцевих скорочень (ЧСС) на достовірно значущу величину, що свідчить про ефективність використаного методу для даної вікової групи.
Результати даного дослідження свідчать про можливість практичного використання методу аутогенного тренування (АУТ) з метою поліпшення психологічної підготовки та покращення змагальних результатів юнаків, які займаються рукопашним боєм, на етапі базової підготовки.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем аутогенного тренування як засобу психологічної підготовки в рукопашному бою.
Література
1. Воронова В.І. Психологія спорту : навчальний посібник / В.І. Воронова. - К. : Олімпійська література, 2007. - 298 с.
2. Ильин Е.П. Психомоторная организация человека: учебник для вузов / Е.П. Ильин. - СПб., 2003. - 384 с. - (Серия «Учебник нового века»).
3. Кадочников А. А. Психологическая подготовка к рукопашному бою / А. А. Кадочников. - Ростов на/Д: Феникс, 2003. - 304 с. -(Серия «Мастера боевых искусств»).
4. Панов А.Т. Теория и практика аутогенной тренировки / А.Т. Панов. - [Издание 2-е, перераб. и доп.]. - Л.: Медицина, 1980. - 272 с.
5. Родионов А.В. Психология физического воспитания и спорта / Родионов А.В. - М.: Академический проект, 2004. - 570 с.
6. Родионов А.В. Психофизическая тренировка / А.В. Родионов. -М., 1995.
7. Уэйнберг Р.С. Основы психологии спорта и физической культуры / Р.С. Уэнберг, Д. Гоулд. - К.: Олимпийская литература, 2001. - 335 с.
Надійшла до редакції 18.06.2009 р.
Корнілова Наталія Юріївна Захарова Олена Миколаївна [email protected]
