CC BY
20
Л.М. Матросова,
доктор економ1чних наук, доцент Я.В. Коротша,
астрант Луганського нащонального ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка
АСПЕКТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛ1ННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ
МЕТАЛУРГ1ЙНИХ ПЩПРИСМСТВ
Вступ. На сьогодш Укра!на е одним з1 свгтових лщер1в серед виробниюв чорних метал1в 1 за обсяга-ми займае сьоме мюце у свт. У 2005 роц укра!нсь-кими шдприемствами було виготовлено 32,2 млн готового прокату, бшьша частина якого експортувала-ся. Металурпйний комплекс Укра!ни займае одну з найважливших позицш у структур товарного виробництва держави. Результати його роботи сьогодш у значнш м1р1 визначають виробничий потенщал тдприемств (ВПП) галуз1 та фшансовий стан еконо-м1ки Укра!ни. У цшому обсяг металурпйно! продукцл перевищуе 1/4 загального обсягу промислово! про-дукцп кра!ни, а експорт металопродукцл — це бтьше 40% валютних надходжень в Укра!ну. Економ1чна ефектившсть господарсько! даяльносп впчизняних ме-талургшних тдприемств залежить головним чином в1д кон'юнктури свгтового ринку чорних метал1в. У 2005 рощ зростання щн на металопродукщю, змшилося спадом у I квартал1 2006 року. Ця ситуащя ввдобрази-лася для тдприемств вгтчизняного металурпйного комплексу затриманням темтв росту виробництва та зниженням ефективност господарсько! д1яльност! У цшому, на вщм1ну ввд благосприятливих в аспект кон' юнктури ринку чорних метал1в 2003 1 2004 рощ, у 2005 рощ в металурпйнш галуз1 Укра!ни з'явилися ознаки кризи. Зменшення на свгтовому ринку попиту на металопродукщю та малодоступнють европейсько-го та американського риншв металу призвели до ви-мушено! низькорентабельно! реал1заци вгтчизняно! ме-талопродукци в умовах зростаючо! конкуренци, в першу чергу, з бокку росшських та китайських виробниюв [1]. Одночасно з1 спадом свгтового попиту ситуащю в металурпйному комплекс! Укра!ни зм1нили наступш заходи: збтьшення податку на рентш платеж! по вико -ристанню ресурс1в, як необхщш для функщонування тдприемств металурпйно! промисловосп, прийняття ршення про л1кыдащю вшьних економ1чних зон та територш приоритетного розвитку, а також ршення про зростання на 50% тариф1в на зал1зничш перевезення вантаж1в з квгтня 2005 року. Негативш наслщки для металурпйно! промисловост мала також ревальващя гривш до р1вня 5,05 грн/дол. США. Для експортно
ор1ентовано1 галуз1, якою е впчизняна металурпя це явище вщобразилося у зниженш доход1в вщ реал1заци металопродукцл, що призвело до спаду прибутковосп тдприемств 1, вщповщно скороченню надходжень у державний бюджет.
Необх1дно вщзначити, що на формування фшан-сових результапв металурпйних тдприемств значний вплив мае постшне шдвищення щн та тариф1в на сиро-винш й енергетичн ресурси, унаслщок чого витрати виробництва особливо матер1альш затрати значно збтьшилися. Таким чином, вищезазначет негативш на-сл1дки призвели до порушення стабтьносп у галуз1.
Постановка проблеми. Тому сьогодш досль дження проблеми вщносно функщонування металурпйних тдприемств потребуе сприйняття металургш-ного шдприемства як об'екта антикризового управль ння. Металургшну виробничу систему слщ визначити як сукупнють шформащйних об'екпв, як характери-зують можливосп тдприемств у досягненн глобально! мети металурпйного шдприемства та локальних його антикризових виробничих завдань.
Формування ц1лей статть Для обгрунтування визначення металурпйного шдприемства як системи значну роль ввдграе поняття виробничого потенщалу шдприемства (ВПП), яке, в свою чергу, мае дуже важ-ливе мюце в сучаснш методологи антикризового уп-равлшня. ВПП — це здатшсть виробничо! системи за-безпечити виробничий процес. Тому основна мета статп — це визначення мюця виробничого потенщалу металурпйного шдприемства (ВПМП) в систем! його антикризового управл1ння.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. У першш половин1 ХХ стол1ття терм1н «потенщал»» б1льш використовувався у точних науках: х1мп, ф1зиц1, б1о-логИ, математищ 1 визначався як «ресурсний потенщал», «економ1чний потенц1ал кра!ни», «магштний по-тенц1ал», «термодинам1чний потенц1ал» [2]. Напришнщ 1970-х 1 початку 1980-х рр. вийшло багато публ1кац1й, як1 м1стять р1зн1 аспекти поняття «потенщал». У бшьшосп роб1т в1дзначаеться важливють вивчення проблем оц1нки потенц1алу та вказуеться на 1снування значних розходжень у визначен1 самого поняття «по-
тенцiaл», йoгo cyraocii, склaдy тa спiввiднoшення з шшими кaтегopiями. Анaлiз cyчacнoï екoнoмiчнoï лгге-paтypи пoкaзaв, щo кoлo визтачень пoняття «датенщ-aл» дyже шиpoке — вiд нaдзвичaйнoгo вyзькoгo po-зyмiння як piчний oбcяг виpoбництвa пpoдyкцiï дo тa-ких гaлyзевиx кaтегopiй, як coцiaльнo-екoнoмiчнa система Дoвгий чac y вiтчизнянiй екoнoмiчний нayцi no-тенцiaл пiдпpиeмcтвa oтoтoжнювaвcя з мacштaбoм даяльдасп oб'eктa, a для даго xapaктеpиcтики викopи-cтoвyвaлиcя тaкi пoкaзники, як poзмip гад^иеми^, йoгo виpoбничa датужнють [3, с. 28—42; 4, с. 30— 61]. ^и цюму тд poзмipoм poзyмiлиcя дocить piзнi пoняття — виpoбничa плoщa, юльюсть poбoчиx мicць, зaгaльнa чиcельнicть пеpcoнaлy, oбcяг пpoдyкцiï, су-мapнa вapтicть ocнoвниx фoндiв, a пiд датужнютю — oбcяг пpoдyкцiï в нaтypaльнoмy вимipi. Однaк i poзмip, i готужнють дэють лише opieнтoвaне yявлення npo мoж-ливicть niдnpиeмcтвa.
Ha гашу думку, caмa пo co6í нaявнicть pеcypciв ще не е гapaнтoм дocягнення будь-яких цшей гад^ие-мcтвa. Toмy дpyгoю, не менш вaжливoю cклaдoвoю пoтенцiaлy niдnpиeмcтвa, вистугають йoгo здiбнocтi дo мoбiлiзaцiï pеcypciв для здiйcнення кoмnлекcy дiй. Bpaxoвyючи те, щo cyкynнicть тaкиx здiбнocтей в екo -нoмiчнiй лiтеpaтypi npийнятo нaзивaти кoмпетенцiями [5, с.13—15], пoтенцiaл пiдпpиeмcтвa мoжнa визш-чити як мoжливicть системи pеcypciв i кoмпетенцiй пiдnpиeмcтвa cтвopювaти pезyльтaт для ocí6, як зaцi-кaвленi виpoбничим npoцеcoм зa дoпoмoгoю pеaлi-зaцiï бiзнеc-плaнiв. Реcypcи в зaгaльнiй теopiï виpoб-ництвa poзпoдiляютьcя нa тaкi фyнкцioнaльнi гpynи: пpиpoднi, мaтеpiaльнi, тpyдoвi, фiнaнcoвi тa iнфop-мaцiйнi. Згiднo тaкoï клacифiкaцiï пoтенцiaл тд^ием-cтвa визнaчaeтьcя нa мiкpopiвнi як cyкynнicть нaяв-них у гад^иеми^ pеcypciв тa мoжливocтей, a тaкoж pеcypciв тa мoжливocтей, як мoжyть бути мoбiлiзo-вaнi для дocягнення певнoï цiлi. Biн cклaдaeтьcя з пев-них cклaдoвиx зa ïx функщями, a caме: виpoбничий пoтенцiaл—зacoби виpoбництвa, ïxнiй ст^н, мльюсть, onтимaльне викopиcтaння; мapкетингoвий пoтенцiaл — визнaння тopгoвельнoï мapки з ypaxyвaнням впливу кoнкypентнoгo cеpедoвищa; iнфopмaцiйний пoтенцiaл — дocтyп дo aдеквaтнoï кiлькocтi iнфopмaцiï, якa впли-вae нa npийняття ynpaвлiнcькиx piшень; техшю-тех-нoлoгiчний пoтенцiaл — здaтнicть дo теxнoлoгiчнoï oптимiзaцiï вcьoгo циклу виpoбництвa; opгaнiзaцiйний пoтенцiaл — здaтнicть дo npийняття ефективних уп-paMm^R^ piшень; coцiaльний пoтенцiaл — здaтнicть дo oптимiзaцiï кiлькicнoгo тa якicнoгo cклaдy rapco-нaлy й пoбyдoви вiдпoвiдниx вiднocин «пеpcoнaл — кеpiвництвo — влacник»; фiнaнcoвий пoтенцiaл — здaтнicть дo oптимiзaцiï фiнaнcoвoï системи iз зaлy-ченням тa викopиcтaнням фiнaнcoвиx pеcypciв. Рoз-
глянемo Bnn як cклaдoвий кoмпoнент системи датен-цiaлy niдnpиeмcтвa. У екoнoмiчнi лiтеpaтypi paдянcь-ких чaciв aвтopи, яш зaймaлиcя дocлiдженням c^yx-тypи виpoбничoгo пoтенцiaлy вiдзнaчaли, щo виpoб-ничий пoтенцiaл mдnpиeмcтвa включae ocнoвнi виpoб-ничi фoнди, npoмиcлoвo-виpoбничий пеpcoнaл, тех-нoлoгiю, енеpгiю i iнфopмaцiю [4, с.17—28]. 3a фун-кцioнaльнoю oзнaкoю вci елементи виpoбничoгo no-тенцiaлy npoмиcлoвиx niдnpиeмcтв мoжнa клacифiкy-вaти нa елементи, яю: 1) беpyть безпocеpедньoю yчacть у виpoбництвi npoдyкцiï; 2) фopмyють ocнoвне виpoб-ництвo, яке cтвopюe cфеpy йoгo теxнiчнoгo oбcлyгo-вyвaння. Як вiдoмo, для нopмaльнoгo фyнкцioнyвaн-ня виpoбничoгo npoцеcy неoбxiднi вiдпoвiднi мaтеpi-aльнi i неpечoвi yмoви, тому ocтaннi лише чacткoвo беpyть yHac^ у випуску npoдyкцiï aбo cnpHaKnb йoмy. Ti caмi елементи виpoбничoгo пoтенцiaлy у piзний чac i у piзнi npocтopoвi гpaницi мoжyть вiднocитиcя aбo дo виpoбництвa, aбo дo cфеpи йoгo теxнiчнoгo oбcлy-гoвyвaння [6, с.123—130]. Стpyктypнa мoдель Bnn зanpoпoнoвaнa B. Авдеенто тa B. Koтлoвим у 1986 po^ пoкaзye, щo Bnn фopмyeтьcя внacлiдoк взaeмoдiï йoгo cклaдoвиx кoмпoнентiв: ocнoвнi виpoбничi фoнди, пpoмиcлoвo-виpoбничий пoтенцiaл, iнфopмaцiя, енеp-гетичнi pеcypcи тa теxнoлoгiя (pиc. 1).
Hезвaжaючи нa те, щo npoблемaми дocлiдження cyтнocтi виpoбничoгo пoтенцiaлy npидiляeтьcя зтчш yвaгa, нa cьoгoднiшнiй день ще не юнуе eдинoï думки npo даго cтpyктypy 1снують piзнoмaнiтнi точки зopy з цьoгo npивoдy aле не cyпеpечливими е тэй фaкт, щo фopмyвaння тa нapoщення виpoбничoгo пoтенцiaлy niдnpиeмcтвa визнaчaeтьcя cклaдoвими даго елемен-тaми. Taк, Н.С. Kpacнoкyтcькa вiднocить виpoбничий пoтенцiaл niдnpиeмcтвa дo oб'eктниx cклaдoвиx no-тенцiaлy mдпpиeмcтвa, cеpед яких тaкoж iннoвaцiйний, фiнaнcoвий, iнвеcтицiйний, iнфpacтpyктypний, iнфop-мaцiйний пoтенцiaл тa пoтенцiaл вiдтвopення. Boнa виз-нaчae виpoбничий пoтенцiaл як здaтнicть виpoбничoï системи зaбезпечити випуск пpoдyкцiï в oбcязi, щo вiдпoвiдae пoтенцiaлy пonитy. Бiльшicть niдxoдiв су-чacниx aвтopiв дo poзглядy пoняття «пoтенцiaл» бa-зуеться нa pеcypcнi теopiï, тoбтo aнaлiзi тa poзpoбцi pекoмендaцiй щoдo визнaчення пoтpеби в певдаму cклaдi pеcypciв, ефективнocтi npoцеcy i^more зaлy-чення тa викopиcтaння для дocягнення вcтaнoвленoï мети — змiни якicнoгo cтaнy oб'eктa дocлiдження [7].
Ми cxиляeмocя дo тoгo, щo cпoчaткy дoцiльнo poзглянyти виpoбничий пoтенцiaл як ц1ле, йoгo влac-rabocn тa зв'язки з внyтpiшнiм i зoвнiшнiм cеpедoви-щем. I тшьки пoтiм йoгo cклaдoвi кoмпoненти, якими е нacтynнi: 1) тpyдoвий пoтенцiaл — це пoтенцiйнa здaтнicть пpaцездaтнoгo нacелення дo npoдyктивнoï тpy-дoвoï npoфеciйнoï дiяльнocтi, pезyльтaтoм якoï е нoвo-
Рис. 1. Структура виробничого потенщалу тдприемства
Темпи приросту, зниження (-) обсяг1в продукци за основними видами промисловоТ д1яльност1 за ачень—лютий 2007 р.
емпи приросту, зниження (-) ( у порiвняних цшах), %
Лютий 2007 р. до ачня 2007 р. Лютий 2007 р. до лютого 2006 р. Очень-лютий 2007 р. до шчня -лютого 2006 р. Очень-лютий 2006 р. до ачня -лютого 2007 р.
Промисловiсть -0,6 11,0 13,4 -0,1
Металургiя та виробництво готових мета-левих виробiв -4,1 19,0 18,9 -3,7
створен духовн та матер1альн1 щнностц 2) науково-техшчний потенщал, який представляе собою макси-мальну здатнють використання фундаментальних дос-л1джень, прикладних розробок та впровадження до-сягнень науки 1 техмки у виробництво. Саме техноло-пя все в бшьшш м1р1 виявляеться ттею ланкою виробничого процесу, в якому в першу чергу реал1зуеться нов1 науков1 ввдкриття та техшчш ршення. З тдвищення техшчного р1вня основних виробничих фонд1в збшьшуеться виробничий потенщал [9]; 3) шформа-щйний потенщал, який ввдграе значну роль при фор-муванш та нарощенн виробничого потенщалу. Вш представляе собою максимально можливу здатнють залучати та ефективно використовувати шформащйш ресурси. 1нформащя регулюе функщонування процесу виробництва 1 призводить до тдвищення продуктивности пращ, дозволяе тдвищити р1вень ефектив-ност використання технологш. Звщси випливае що шформащя е одшею з важливих складових елеменпв структури ВПП; 4) управлшський потенщал, який представляе собою здатнють управлшських кадр1в ефективно управляти розвитком виробництва; 5) 1нве-стищйний потенщал, що представляе собою макси-
мально можливу здатнють залучати у виробництво та ефективно використовувати !нвестищйш ресурси.
Анал1зуючи трансформащю структури виробничого потенщалу у економ1чнш лiтературi за останш 25 рошв можна зробити висновок, що т компоненти, як ранiше були складовим компонентами виробничого потенцiалу зараз е базовими складовими компонентами рiзних потенцiалiв, а саме: iнформацiя—складова iнформацiйного потенцiалу, технологiя — техмко-тех-нологiчного потенцiалу, а засоби виробництва — виробничого потенщалу. Тобто виробничий потенщал складаеться з елеменпв, як повиннi забезпечувати виробничий процес i, в свою чергу, е складовим компонентом потенщалу тдприемства в щлому.
Сучасний етап розвитку економiки Укра1ни ха-рактеризуеться спадом виробництва, втратою тради-щйних ринков збуту, змiнами у структурi господар-ства та нерацiональним розмщенням факторiв виробництва на територп колишнього СРСР, що викликало ряд негативних тенденцiй у формуваннi та нарощент виробничих потенцiалiв пiдприемств держави.
У лютому 2007 р. проти ачня 2006 р. у промис-ловост по Укра1т обсяги продукци зменшилися на
Таблиця 1
Рoзпoдiл прoмиcлoвих пiдприeмcтв зa фoрмaми влacнocтi у 2006 р. (вiдcoткiв дo зaгaльнoï кiлькocтi пiдприeмcтв кoжнoгo виду дiяльнocтi) [1]
Пpивaxнa Деpжaвнa та деpжaвнa кopпopaxивнa Koмyнaльнa та кoмyнaльнa кopпopaxивнa
Bся пpoмислoвiсxь
91,4 3,2 5,4
Mеxaлypгiя та oбpoблення металу
94,4 4,1 0,5
0,6%, a y метaлypгiï та виpoбнидтвi гoтoвиx метале-виx виpoбiв — зменшилися на 4,1%.
Зapaз, кoли кpaïнa пpoxoдиxъ стадто paдикaльнoï xpaнсфopмaцiï yмoв фyнкцioнyвaння гoспoдapствa, его-нoмiкa пеpеживae ra^o^ системнy i стpyктypнy ^и-зу, меxaнiзм фopмyвaння та нapoщення Bnn Укpaïни пoтpебye yдoскoнaлення. Для ^oro неoбxiднi знання npo те, на яшму етат жиxxeвoгo циклу знaxoдиться те чи iнше пiдпpиeмствo, який вид пеpеxiднoгo пеpioдy oчiкyeтъся i яю! глибини пpoцеси пpoгнoзyються. Усе це визнaчae викopистaння циклiчниx мoделей жиxxeд-iяльнoстi пiдпpиeмств. Пpи нapoстaннi склaднoстi ви-poбництвa yпpaвлiння у свoeмy poзвиxкy пoвиннo випеpеджaти poзвитoк виpoбництвa. Тiльки тодi вoнo мoже бути ефективним. Це вимaгae pекoнстpyкцiï уп-paвлiння i ускладнення дого у фyнкцioнaльнoмy, opгaнiзaцiйнoмy, мoтивaцiйнoмy, iнфopмaцiйнoмy вiднoшеннi [1]. Тoмy в юнцепцп зaгaльнoгo у^авль ння неoбxiднo poзглядaти aнтикpизoве yпpaвлiння, oснoвнoю метoю яюго e забезпечення висoкиx pе-зультапв даяльдасл пiдпpиeмствa. Анxикpизoве у^ав-лшня — це yпpaвлiння, у яшму певним чинoм opra^ iзoвyexься пеpедбaчення небезпеки кpизи, aнaлiз ïï «симптом1в», зaxoдiв для зниження негaтивниx насладив «симптoмiв», зaxoдiв для зниження негатив-ниx нaслiдкiв кpизи i викopистaння фaктopiв тaкoгo yпpaвлiння для пoдaльшoгo poзвиткy. Неoбxiднo ввдзначити, щo будь-яке yпpaвлiння певнoю мipoю no-винда бути aнxикpизoвим i, тим бшьше, ставати анти-кpизoвим в пеpioд кpизoвoгo poзвиxкy opгaнiзaцiï. Система aнтикpизoвoгo ynpaвлiння noвиннa мати певн oсoбливoстi. Сеpед ниx дивеpсифiкoвaнiсть у^авлЫ-ня, noшyк найбтьш npийнятиx «типoлoгiчниx» oзнaк ефективнoгo ynpaвлiння в склaдниx сиxyaцiяx, зниження ценxpaлiзмy для забезпечення свoeчaснoгo си-тyaцiйнoгo pегyлювaння виникaючиx npoблем; тси-лення iнтегpaцiйниx npoцесiв, щo дoзвoляe юнцет-pyba™ зусилля i бтьш ефективнo викopистoвyвaти т-
тенцiaл; гнучкють i адативнютъ, щo найчастше влас-тиве для мaтpичниx систем ynpaвлiння [8, с. 160— 182]. Гoлoвнoю oсoбливiстю aнтикpизoвoгo у^авль ння в пpoцесax i теxнoлoгiяx виpoбницxвa e гнучкють виpoбничoгo noтенцiaлy. Iï мoжнa poзглядaти як вла-стивiсть mдnpиeмствa пеpеxoдити з oднoгo ^ацездат-нoгo фyнкцioнaльнoгo стану в iнший з мшмальними виxpaтaми виpoбницxвa i виxpaтaми ^и викoнaннi [5, с. 20—21]. Гнучкють визнaчae мoжливoстi пеpеopie-нтацл виpoбничoï системи без сyттeвoï змiни мaтеpi-aльнo-теxнiчнoï бази mдnpиeмствa Бiльшiстъ фaxiвцiв вважають, щo в yмoвax pинкoвoï екoнoмiки гнyчкiсть i адаптивнють виpoбничoï системи—це неoдмiннa умю-ва тдвищення ефективдаст виpoбництвa [4; 7; 9, с. 38—49]. Неoбxiднo видшити здaтнiсть дo змiни ви-poбничoгo noтенцiaлy на змiнy кoнстpyктopськo -тет-нoлoгiчниx xapaктеpистик npoдyкцiï й oбсягiв ïï ви-poбницxвa. Рaзoм з тим, мoжливoстi виpoбничoгo т-тенщалу залежать вiд здaтнoстi йoгo елеменпв дo са-мopoзвиткy, вiд зв'язшв мiж ними, вiд pеaкцiï на зoвнiшнe сеpедoвище. На сьoгoднiшнiй день oдне з найбтьш ефективниx i швидю pеaлiзoвaниx нanpямкiв noдaльшoгo poзвиткy вiтчизнянoï метaлypгiйнoï ^o-мислoвoстi — це тдвищення ступеня адаптацл i гнуч-кoстi метaлypгiйниx mдnpиeмств дo noтpеб pинкy. ro -стра noтpебa в гнyчкoстi виpoбницxвa викликана та-кoж неoбxiднiстю тдвищення кoнкypентoспpoмoж -нoстi npoдyкцiï npи нaйменшиx виxpaтax металургш-ниx niдnpиeмств. З пеpеxoдoм на pинкoвi yмoви гос-noдapювaння вiдnaли жopсткi paмки, встадавлюваш для метaлypгiйниx niдnpиeмств i pегyлюючi oбсяги, кшькють i якють, a^prai^m i нoменклaтypy виpoб-ленoï пpoдyкцiï. Зapaз бiльшiсть метaлypгiйниx niдnpиeмств e пpивaтизoвaними — 93,9 % ввд загаль-нoï кiлькoстi (табл. 1).
Шд^жмствами ynpaвляють aкцioнеpи чи ^otp^!^. Активiзoвaнo mдnpиeмницькy дiяльнiстъ, щo пpизвелo дo noяви ynpaвлiнцiв, як квaлiфiкoвaнo
Таблиця 2
Виробництво основних ви.ив продукцй ВАТ «ДМЗ iMeHi Петровського»
в 1999—2005 рр.
Показники Перюд, р. 1ндекс темпу приросту
11999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2005 р. до 2004 р. 2005 р. до. 1999 р.
Виробництво чавуна, тис.т 840,9 1268,7 1362,5 1362,8 1318 1148,3 1495,5 1,3 1,78
Виробництво сталА, тис.т 606,3 1004,8 1179,6 1219 1232,4 1020,1 1245,9 1,22 2,05
Виробництво готового прокату тис.т 524,5 878,3 1053,3 1094,4 1093,6 936,7 1105,4 1,18 2,11
оргатзовують процес виробництва, здатт вивести з кризи не ильки будъ-яке конкретне тдприемство, а й економ1ку кра!ни [8, с.23]. Оскшьки елементи вироб-ничого потенталу металурпйних тдприемств завж-ди «працюють» разом, то можливе 1'х спшьне i ввдо-соблюване вимiрювання. Спiлъна оцiнка цих елеменпв дозволить визначити величину виробничого потента-лу. На базi використовування таких оцiнок з подаль-шим дослiдженням ix можливо будувати перспективт напрями розвитку металургiйниx тдприемств Укра!-ни. У цiлому чорна металурпя е одшею з найбiлъш енерго- i матерiаломiсткиx галузей промисловосп. У структурi операцiйниx витрат на сировину, основнi матерiали, паливо та енергетику складаютъ 80%. На съогоднi металурги споживаютъ 90% коксуючого ву-гшля, що здобуваетъся та 50% електроенерги, що ви-робляетъся, а також 25% природного газу, що Ампор-туеться. Суттевим чинником, що впливае на рiвенъ показнишв металургiйниx тдприемств Украши, е не-забезпеченiстъ у повному обсязi основними сировин-ними ресурсами — залiзорудного сировинного та коксом. Сьогодш вiтчизняне металурпйне виробництво характеризуетъся погiршенням гiрничо-геологiчниx умов та щорiчним зниженням рiвня прничих робiт. Цi фактори з урахуванням змiн законодавства щодо тдвищення плати за використання надрiв при добу-ваннi корисних копалин, а також вплив зростання та-рифiв на вантажт перевезення ведутъ до зростання кшцево! цiни сировини i собiвартостi металопродукци Неодноразово вiдмiчалося ВАТ «Металургпром», згiдно з даними якого показники споживання палив-но-енергетичних ресурсiв в Укра1т в 2—2,5 рази вищ^ тж у свгтових виробникiв. Тому можна зробити вис-новок, що для металурпйно! галузi загрозою е тдви-
щення цши на природний газ, що iмпортуеться. Теоретично можливост уникнути тяжких насладив при тдвищент цши на природний газ юнують. Це переход на алътернативнi види палива, впровадження науково-техтчних розробок, удосконалення технологш виробництва, як однiею складових ВПП. Але це потребуе достатнъо часу та засобiв. До довгострокових заxодiв, направлених на економто природного газу у чорнш металурги у цшому, слад вiднести впровадження пи-ловугшьного палива у доменному виробництвц ско-рочення долА мартетвського виробництва сталi за ра-хунок збшьшення виробництва киснево-конвертно! сталц впровадження неперервного розливу стал^
Розглянемо на прикладА ВАТ «Дтпропетровсь-кого металурпйного заводу Амет Петровського» заходи щодо виходу тдприемства з кризового стану. За остант роки дАяльтсть заводу характеризувалася ростом обсяпв виробництва основних вида продукцй, зниженням норм розходу основних видАв сировини та матер1ал1в нових технолопчних ршень. Можна вадзначити наступш основш тенденци у розвитку тдприемства: поступове зростання обсягу виробництва продукцй, збшьшення фонду оплати прац при зро-стант середньо! заробино! плати, зростання катталов-кладень в ремонт та розвиток виробництва. У табл. 2 наведет дат, що ввдображають динамАку виробництва основних видАв продукцй' Дтпропетровського ме-талурпйного заводу.
Даш табл.2 свАдчать про зростання обсяпв виробництва чавуну, сталА та прокату ввдповвдно в 1,3, 1,22 i 1,18 разу порАвняно з 2004 роком, а порАвняно з 1999 рот — 1,78, 2,05 та 2,11 рази ввдповвдно. Такого рАвня виробництва при робот! на ствпоставлених агрегатах тдприемства не знало з чаав двадцятирАч-
Рис. 2. Динамша середньодобового виробництва чавуну
Рис. 3. Динамша змши заробггноТ плати
но! давности Анал1з динам1ки середньодобового виробництва чавуну на ДМЗ 1меш Петровського також свщчать про поступове збшьшення ВПП (рис. 2).
Наприклад, у 2005 рощ вш на 6,5 % перебшьшуе р1вень 2004 року, що св1дчить про стабшзащю виробництва чавуна у цшому. В 2005 рощ тдприемство вий-шло на нов1 обсяги виробництва чавуна, яю перевищу-ютъ кращ1 показники останмх роюв. У грудн 2005 року вироблено 140 тис. т чавуна три тому ж максимальному показников1 124 тис. т. Разом 1з зростанням обсяпв виробництва з 1999 по 2005 роки посл1довно збшьшуеться фонд оплати пращ (рис. 3). На сьо-годшшнш день заборгованост по заробггнш плат перед робпниками тдприемства адмшютращя не мае.
Для оновлення виробничо! бази Днтропетровсь-кого металургшного заводу в умовах кризи, яка набли-жаетъся в галуз1, розширюютъся обсяги фшансування модершзаци та ремонтних робгт каптального та поточного характеру, яю випливають на нарощення ВПП 1 на еко-номчну ефективмсть господарсько! дальност гпдприе-мства в цшому. Так в 2005 рощ обсяг каттальних вкла-день в розвиток виробництва склав 18,7 млн грн (рис.3), що 1,6 рази перевищуе аналопчний показник у 2004 рощ 1 в 4,3 рази показник 1999 року [2, с. 5].
Разом з вищезазначеними необхщно вщмгтити, що дточе податкове законодавство мае деяю обмежен-ня щодо амортизацшно! полгтики держави в умовах застаршо! техшчно! бази та високого степеню зносу
металурпйного обладнання (10% ввд вартост основ-них фонд1в) по вщнесенню витрат на ремонти та по-кращення основних фонд1в на валов! витрати, що при-зводить до оподаткування сум грошових засоб1в, що направлен! на поточн ремонти агрегатов для тдтри-мання !х у робочому стат. Так, за 2005 рш витрати тдприемства на поточт та каттальт ремонти (без урахування каттального буд1вництва) склали 83,9 млн грн, а на валов! витрати було вщнесено усь-ого лише 35,5 млн грн м1ж тим тенденцп росту кат-тальних вкладень у розвиток виробництва залишають-ся . Графшом проведення каттальних ремонпв на 2006 рш передбачено проведення капитального ремонту пер-шого розряду доменно! печ1 № 2, продовження буд1в-ництва окремо! неперервно! розливки сталь
Уа щ дат свщчать про стабшзащю розвитку ВАТ «ДМЗ ¿меш Петровського».
Висновки
В умовах зростаючо! конкуренщ! одним з най-важливших фактор1в, як визначають фшансово-еко -ном1чний стан металурпйних тдприемств та ринкову позищю, е р1вень соб!вартосп енерго- та матер1алоем-но! металопродукщ!. Для зниження енерго- та матерь алоемност необхщно здшснювати фшансування за-ход1в по удосконаленню технологш [ зменшенню тим самим сировинно! та енергетично! складово! витрат соб1вартост1 виробництва. Гостр1 економ!чш пробле-ми сьогодення не залишають сумшву у тому, що вгтчизняне металургшне виробництво знаходиться на пороз! великих перетворень. Деяк тдприемства га-луз! вже активно втшюють заходи вщносно реконст-рукци впчизняного металургшного виробництва, шш! готуються до !х реал1зацИ. Тому питання виживання в ринкових умовах та наступних перспектив економ1ч-ного росту устшно зможуть виршити лише т вироб-ники металопродукщ!, котр1 вже зараз вкладають ка-ттал в модертзащю власно! виробничо! бази.
Використовуючи досвщ ВАТ «Дншропетровсько-го металургшно! заводу ¿м. Петровського», можна запропонувати як захвд виходу металургшного тдприе-мства з кризового стану, посилення його виробничо-го потенщалу, а саме збшьшення частки кожного еле-мента ВПП у його структур! за рахунок збшьшення обсялв фшансування модертзаци та ремонтних робгт
виробничо! бази. Слад ввдзначити, що складов! еле-менти виробничого потенц!алу завжди «працюють» разом, тому при знаходженн! ощнки ВПП необх!дно вим!рювати за певний пром!жок часу величину кожного його елементу, ! т!льки потгм знаходити загальну оц!нк:у ВПП. На баз! тако! оц!нки можна будувати про-гнози розвитку п!дприемства.
Ураховуючи те, що велике значення для ефек-тивного функц!онування металург!йних тдприемств мае гнучшсть та ступ!нь адаптацп до сучасних умов господарювання, то необхвдно пост!йно п!двищувати ступ!нь адаптащ! ! гнучкост! п!дприемств металургш-но! промисловост! до потреб ринку. Це можливо здшснити шляхом модерн!зац!! виробничо! бази тдприемств та удосконалення його оргатзащйно! уп-равл!нсько! структури. Це, в свою чергу, е гарантом безкризового юнування ! подальшого устшного розвитку металург!йних п!дприемств.
Л1тература
1. Державний ком!тет статистики Укра!ни, 1998— 2007 рр. http://www.ukrstat.gov.ua. 2. Метал и литье Украины // Тенденции хозяйственной деятельности Днепропетровского металлургического завода им. Петровского в аспекте развития горно-металлургического комплекса Украины / Корниевский В.Н., Кравченко Ю.В. — 2006. — № 5. — 34 с. 3. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного потенциала. — К.: Знание, 1998. — 248 с. 4. Авдеен-ко В.П., Котлов В.А. Производственный потенциал промышленного предприятия. — М.: Экономика, 1989. — 329 с. 5. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа / Пер. с англ. — М.: Изд. Дом «Вильямс», 2004. — 475 с. 6. Актуальш проблеми економши // Поняття фшансового потенщалу розвитку тдприемства та його ощнки / Кунцевич В.О. — 2004. — № 7 (37). — 87 с. 7. Краснокутська Н.С. Потенщал тдприемства: формування та ощнка. — К.: Центр навч. лгт., 2005. — 519 с. 8. Василенко В.Д. Антикризове управл!ння тдприемством. — К.: ЦУЛ, 2003. — 640 с. 9. Иванов Н.И. Экономические аспекты производственного потенциала: Теория и практика — Донецк: Дон. ИЭПНАН Украины, 2000. — 314 с.
