CC BY
20
Pavlyuk U.W. Formation of concept-terminology of the research of ecological safety of population of large cities
Reveal features of conceptual and terminological apparatus related with illumination of ecological safety of population in large cities. Outlined types of transition from environmental safety to environmental danger. The major signs of ecological safety are analyzed. Is given built by the author concept- terminological system "environmental safety" - "environmental danger".
Keywords: ecological safety, ecological danger, ecological risk, ecological threat, conceptual and terminological apparatus._
УДК332.122:338.43 Ст. наук. ствроб. Х.М. Притула, канд. екон. наук -
1РД НАН Украти
АНАЛ1З ЗОВН1ШН1Х ФАКТОР1В РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Структуровано систему факторiв, яю здшснюють переважаючий вплив на роз-виток сшьських територш кра!ни. Основну увагу придшено зовшшшм факторам роз-витку. Зроблено аналiз кожного з зовшшшх факторiв та визначено його вплив на розвиток сшьських територш. Подано пропозицп з вдосконалення дп кожного з виз-начених у дослщженш зовшшшх факторiв.
Ключов1 слова: сшьсью територп, фактори розвитку сшьських територш.
Обезлюднення сшьських населених пунклв, занепад сощально! та ви-робничо! шфраструктур, збшьшення кшькост сшьських мешканщв, як про-живають за межею бщносл, е важливими сигналами для розроблення та про-ведення системно! державно! пол1тики сприяння стабшьному розвитку сшьських територш. Такий розвиток передбачае !х висхщний сощально-еко-ном1чний розвиток, збшьшення об'ему виробництва сшьськогосподарсько! продукци, шдвищення ефективност ведення сшьського господарства, досяг-нення максимально! зайнятост сшьського населення i шдвищення р1вня його життя, рацiональне використання земель тощо.
Через недостатню увагу, придшену цiй проблематицi з боку держави, проблеми розвитку сшьських територш виршуються точково, по мiрi !х ви-никнення. Такий пiдхiд себе не виправдав. Ця проблема потребуе системного шдходу з проведенням комплексу заходiв, спрямованих на розроблення ш-вестицшно! привабливостi сiльських територiй, створення рiзноманiтних преференцiй для вiдкриття нових видiв пiдприемницько!' дiяльностi, альтер-нативних сшьськогосподарськш, розбудову сiльсько! iнфраструктури, дер-жавну шдтримку молодiжного кредитування тощо.
Окремi аспекти розвитку сiльських територiй та !х проблемних питань розкрито у працях Ю. Губенi, М. Барановського, О. Павлова, А. Третяка, К. Якуби, М. Орлатого. Питаннями депресивност сшьських територш, визна-ченню !х критерив займаються I. Прокопа, Л. Шепотько, О. Попова. Моно-функцюнальний сiльськогосподарський розвиток сiльських територiй е цен-тральним питанням у дослщженнях вiтчизняних учених Б. Пасхавера, П. Саблука, В. Юрчишина. Дослiдженню ефективност господарств населення присвячений цикл робгг О. Онищенко.
Метою дослщження е розкрити особливостi дц зовнiшнiх факторiв розвитку сiльських територiй.
Сшьську територiю здебiльшого розглядають як територш, розмще-ну поза межами мюьких поселень. Залежно вiд мiсця розташування, вщдале-ностi вiд обласних чи районних цен^в, набору ресурсiв територи, iснують рiзнi види сiльських територш з рiзними потребами. Це потребуе розроблен-ня особливих заходiв для кожно! конкретно! територи. Розвиток сшьських те-риторiй вiдбуваеться пiд впливом ди певних факторiв, якi е спшьними для кожно! сшьсько! територи, вщмшним буде лише прiоритетнiсть того чи ш-шого фактора для кожно! конкретно! територi!. Зовнiшнi та внутрiшнi факто-ри розвитку сшьських територш представлено на рис.
Рис. Фактори розвитку сшьських територш
Правовий фактор забезпечуе розвиток сшьських територш через прийняття i реашзащю нормативних документ на рiзних рiвнях, як торка-ються дослiджуваного об'екта. На сьогодш единим документом, де дано виз-начення сiльсько! територi!, е проект Закону Укра!ни "Про планування тери-торiально! iнфраструктури сiльсько! мюцевосп" (вiд 07.04.2005 р.) [1]. У ньому зазначено, що сiльська територiя - це територiя, на якш частка сшьсь-кого населення у його загальнш чисельностi перевищуе 15-50 %.
У 2009 р. згаданий вище проект було замшено проектом Закону Укра-!ни "Про упорядкування сшьсько! поселенсько! мережi, поглиблення принци-пiв мiсцевого самоврядування у сшьськш мiсцевостi та сприяння деурбашза-ци народонаселення" (№ 4028 вiд 05.02.2009 р.) [2]. Цей Закон найбшьш пов-но з iснуючих докумеипв розкривав правовi, економiчнi та оргашзацшш засади щодо упорядкування сшьсько! поселенсько! мереж^ поглиблення принци-шв мiсцевого самоврядування до найменших сшьських поселень, прав i пов-новажень сшьських громад, а також !х взаемодш на територi! вiдповiдних рад. У проект дано визначення сшьсько! мюцевост як територi!, на якш роз-ташованi сiльськi поселення (села, селища), сшьськогосподарсью та iн. упддя,
2. Екологiя довкiлля
125
лiси, водоймища, об'екти транспортно! та iншоï гнфраструктури, що обслуго-вуються мешканцями сшьських населених пунклв. Проте через piK з'яв-ляеться новий проект цього Закону "Про упорядкування сшьсь^ поселенсь-коï мережг" [3], який вже визначае лише пpавовi та оргатзацшт засади щодо упорядкування сiльськоï поселенсь^' меpежi. Роздiл щодо пpинципiв мгсце-вого самоврядування у сiльськiй мгсцевостг, який охоплював питання обрання виборного сшьсь^ громади, економiчноï бази розвитку, фгнансових pесуpсiв сiльських громад тощо е вилучений з нового проекту Закону. Як наслгдок, но-вий проект цього Закону став суто декларативним документом, який жодним чином не виpiшуе проблем ресурсного забезпечення теpитоpiальноï громади.
Минулого року урядом затверджено "Концепцгя загальнодержавно1' програми сталого розвитку сiльських теpитоpiй до 2020 року" (вгд 3 лютого 2010 р., № 121-р) [4]. Маючи бiльш декларативний характер, позитивним е те, що вона засвгдчила пгдвищену увагу держави до проблем розвитку сшьських територш. У нгй немае чгткого визначення сiльських територш та специ-фiки сталого розвитку.
Питання розвитку сшьських територш регулюються також такими нормативно-законодавчими документами, як "Державна цгльова програма розвитку украшського села на пергод до 2015 р." (вгд 15 вересня 2007 р., № 1158) [5]; Закон Украши "Про основнг засади державно!' аграрно!' полiтики на пеpiод до 2015 р." (вгд 18 жовтня 2005 р., № 2982-IV), в якому задекларовано комплексний розвиток сшьських територш та виргшення соцгальних проблем на селi як одну з стратеггчних цiлей деpжавноï агpаpноï полгтики [6]. Торка-ються питань розвитку сшьських територш також у Законг Украши "Про сти-мулювання розвитку регюшв" (вiд 8 вересня 2005 р., № 2850-IV) [7], у "Кон-цепци деpжавноï pегiональноï полггики" (вгд 25 травня 2001 р., № 341/2001), в яких визначено критерп депресивностг реггонгв (сшьських районгв) та меха-нгзми стимулювання ix розвитку [8].
Правовий фактор потенцгйно здгйснюе переважаючий вплив на розвиток будь-якоï сiльськоï теpитоpiï, оскгльки законодавчо визначае умови, нап-рями, механгзми, стимули тощо для розвитку сгльських територгй. Проте насьогоднг цей фактор практично не здгйснюе комплексного впливу на пок-ращення ситуацп на сшьських територгях. Бшьшгсть проблем територш вирг-шуються розргзнено. Сгльське господарство не отримуе належноï пгдтримки зг сторони держави. Окремг кроки в напрямг шдвищення ефективностг веден-ня сгльського господарства здгйснюються безсистемно за вгдсутностг розроб-леноï системи механгзмгв сприяння його розвитку на перспективу.
Розвиток сгльських територгй вгдбуваеться також пгд впливом макро-економгчного фактора. Динамгка розвитку нацiональноï економгки здгйснюе безпосереднгй вплив на формування ситуаци на сшьських територгях. За умови стабгльно зpостаючоï економгки зменшуеться ргвень безробгття, бгльшими е розмгри державних асигнувань на розвиток сшьських територш г пгдтримку створення нових видгв економiчноï дгяльностг на них, формуеться позитив-ний швестицшний гмгдж кpаïни, що дае змогу залучати iнвестицiï у сгльське господарство, розвиток гнфраструктури, доступнгшими е кредити тощо. Си-туацгя е передбачуваною г сприятливою для всебгчного розвитку сшьсь^ те-
ритори. Зворотною е нинiшня ситуацiя у кршт: з вiдсутнiми економiчною полiтикою розвитку держави, чггкими орiентирами розвитку, обмеженост бюджетних коштiв, накопичення зовнiшньоï заборгованост тощо.
Свiтовi тенденцiï розвитку впливають як на загальний стан справ у краш, так i на певш галузi економiки. Зважаючи на переважний розвиток сшьського господарства на сшьських територiях, динамiка цiн на свггових бiржах сiльгосппродукцiï е орiентиром для формування цiновоï полiтики на мюцях. На сьогоднi найбiльш конкурентоспроможними е зерновi продукти i соняшник. У 2009 р., зокрема, значно зросла рентабельшсть цукрового буря-ку. Зростання щн на основнi сшьськогосподарсью продукти покликане збшь-шувати доходи сшьських мешканщв за умови зменшення диспаритету цiн та сприятливоï цiновоï полiтики держави.
Iнституцiйний фактор передбачае наявшсть iнституцiй, якi займають-ся питаннями розвитку сшьських територш: спещашзуються на фшансуванш розвитку сiльських територш, наданш консультацiйних та iнформацiйних послуг шдприемцям, якi планують займатись шдприемницькою дiяльнiстю на сiльських територiях, та сшьським мешканцям тощо. Ефективна дiя цього фактора залежить значною мiрою вiд реалiзацiï правового фактора. Оскшьки розроблення низки законодавчих документiв (яю торкаються питань розвитку сшьських територш), знаходиться лише на початковш стадп, вплив шсти-туцiйного фактора залишаеться гiпотетичним.
Свропейська ж практика розвитку сшьських територш вже давно дю-тала свое iнституцiйне оформлення. З 1988 р. активно дiе Свропейська робо-ча група з питань розвитку сшьських територш та вщновлення села (ARGE). Для фшансування програм розвитку сшьських територш створено таю шсти-туци, як Свропейський фонд регiонального розвитку (ERDF), Свропейський соцiальний фонд (ESF), Свропейський сшьськогосподарський фонд орiента-цiï та гарантш (EAGGF), Фонд фiнансових iнструментiв шдтримки рибаль-ства (FIFG) тощо.
Дiя фiнансового фактора охоплюе бюджетний, швестицшний та кре-дитний фактори. Бюджетний фактор передбачае закладення коштiв у бюдже-ти всiх рiвнiв на потреби розвитку сшьських територш Оскшьки законодав-чого визначення поняття сшьських територш не юнуе, тому в бюджет перед-бачаються видатки, насамперед на таю складовi сiльських територш, як сощ-альна сфера та сшьське господарство. Теперiшне фiнансування соцiальноï сфери села перебувае на надзвичайно низькому рiвнi, здiйснюеться точково без будь-яких програмних засад. Видатки на розвиток сшьського господарства також не покривають iснуючi потреби у фшансуванш
Св^овий досвщ регулювання розвитку сшьського господарства зас-вщчуе про високий рiвень пiдтримки державою, яка проявляеться не лише у послабленому оподаткуванш суб'ектв цiеï дiяльностi, але й у дотацiях, суб-сидуванш чи вiдшкодуваннi витрат на страхування сiльськогосподарськоï дь яльностi. Зокрема, у крашах СС витрати товаровиробника, пов'язаш з будiв-ництвом та модершзащею сiльськогосподарських комплексiв, компенсують-ся до 70 % ïx вартостi за рахунок держави.
У розвинених крашах вгдсоток державних витрат на сгльське господарство в структург ВВП змгнюеться вгд 0,1 % (Нова Зеландгя) до 4,1 % (Фгн-ляндгя). У деяких крашах частка державних витрат на пгдтримку нацгональ-ного сгльськогосподарського виробництва доргвнюе або перевищуе частку сгльського господарства у ВВП.
Окргм цього, вгдсутнгсть pозpобленоï системи агрострахування робить ведення сгльського господарства в Украшг надзвичайно ризиковим г непри-вабливим для гнвесторгв. Зокрема, у США Федеральна корпорацгя зг страху-вання врожаю компенсуе близько 60 % загальноï суми страхових внескгв.
1нвестицгйний фактор передбачае здгйснення гнвестицгй на сгльських територгях. На сьогоднг так швестици здгйснюються переважно у сгльське господарство. Величина здгйснюваних гнвестицгй залежить вгд гмгджу краши, стабгльностг ïï економгчного та полгтичного розвитку тощо.
Бгльше нгж за тридцятьма видами сiльськогосподаpськоï продукцп Украша входить до пеpшоï десятки за об'емом ïx виробництва у свгтг. З огля-ду на це, Украша на сьогоднг вгдчувае на собг пильний гнтерес гнвесторгв, за-цгкавлених у розвитку цього ринку. Серед основних гнвесторгв у агропромис-ловий комплекс Украши - Кгпр, Великобритангя, Нгдерланди, Дангя та Нг-меччина (всг е крашами вС, ïx вклад становить 74 % вгд загального обсягу гн-вестицгй). Проте через гснуюче несприятливе дглове середовище, швестицшний клгмат г надто висок витрати на ведення господаpськоï дгяльностг, об-сяг гнвестицгй залишаеться недостатнгм. До того ж у рейтингу Свгтового банку "Ведення бгзнесу - 2009" Украша займае 145 мгсце серед 181 держави за "простотою ведення бгзнесу" [9]. Обмеження прямих гноземних гнвестицгй г приватних гнвестицгй у сгльське господарство негативно впливае на ефектив-нгсть ведення сгльського господарства.
Окргм цього, потргбно заохочувати гнвестування саме з внутргшнгх ре-зервгв краши. Частка ж гноземних швестицш у структург швестицш у сгльсь-ке господарство як розвинених, так г тих, що розвиваються, краш е незнач-ною. Так, у 2001-2002 pp. частка гноземних швестицш, залучених у сгльське господарство розвинених краш, становила менше 0,1 % загального обсягу за-лученого гноземного капгталу. Навгть у крашах Центpальноï г Сxiдноï ввропи частка гноземних гнвестицгй у сгльському господарствг становила 0,4 %. Мгж-народний досвгд свгдчить, що серед розвинених краш вС лише в Нгдерлан-дах обсяг швестицш у галузь е значним, г ïx частка в загальному обсязг гно-земного капгталу в окремг роки перевищуе 1 %. У бгльшостг розвинених кра-ш протягом багатьох рокгв на сгльське господарство гноземних прямих швестицш припадае не бгльше 0,1-0,2 % ïx загального обсягу [10].
Тг ж гнвестори, якг працюють на сгльських територгях, повиннг вклада-ти кошти не лише у розвиток власного бгзнесу, але й скеровувати певну час-тину коштгв на розвиток тiеï теpитоpiï, на якгй вони працюють. Ця умова повинна бути обов'язковим пунктом швестицшного договору, в якому б чгтко прописувалась величина вкладень та ïx об'екти.
1снуюча законодавча нестабшьшсть у краш, мораторгй на купгвлю-продаж земель сгльськогосподарського призначення не сприяють залученню достатньоï кглькостг гнвестицгйних ресурсгв у сгльську мгсцевгсть. Виходом з
даноï ситуацп може стати, зокрема, створення виробничих кооперативiв у селах. Сшввласниками i засновниками повиннi бути переробники та громадськ формування села. Таким чином, переробник буде швестувати у створення та будiвництво молоко-приймальних пункпв у селах, теxнiчне обладнання, ла-бораторiï, пiдвищення квалiфiкацiï сiльськиx мешканщв тощо. А громадськ формування будуть зобов'язанi здавати сировину лише певному переробнику i виробляти ïï вщповщно до показникiв безпеки.
З метою заохочення швестицш, держава насамперед покликана забез-печити стабiльнiсть законодавчого поля, надшний захист прав власностi, зни-ження корупцiï, пiдтримку банкiвського сектору, використання мiжнародниx правил iнвестування тощо.
Розвиток будь-я^ системи, тим бшьше такоï складноï, як сiльська те-риторiя, е неможливим без наявност доступних фiнансовиx ресурсiв. Розви-нешсть фiнансовоï системи краïни е важливим фактором розвитку сшьських територш. Дiя кредитного фактора передбачае, насамперед, забезпечення доступност кредшгв (за процедурою отримання i за щною), що е чи не основною передумовою для покращення умов життя на сшьських територiяx та модернiзацiï агропромислового комплексу.
Головною проблемою виробниюв сiльськогосподарськоï продукцiï е постiйний дефiцит оборотних засобiв для дотримання теxнологiï виробниц-тва як у рослинництвi, так i твариннищт Навiть у роки найбшьшого фшан-сування цiеï галузi дефiцит коштiв сягав 50 % вщ потреб. На сьогоднi кредит-нi ресурси сiльськогосподарським виробникам видають лише кшька установ, а вартють кредитiв е надзвичайно висока. Зростання вартост мiнеральниx добрив, засобiв захисту рослин, дизельного пального тощо призводить до численних порушень теxнологiй (що безпосередньо впливае на врожайшсть), недотримання норм швозмши i нормативiв вирощування культур. Збшьшен-ня споживання мшдобрив в Украïнi останнiми роками вщбуваеться здебшь-шого за рахунок азотних добрив, що може попршити яюсть землi. Використання калiйниx та фосфатних добрив зведено до мтмуму, оскшьки ïx пот-рiбно iмпортувати [11].
В Украïнi досi немае спецiалiзованоï установи, яка б спецiалiзувалась на кредитуваннi сiльськогосподарського виробника. Сьогодш банки фшансу-ють сiльське господарство на загальних умовах, що, зважаючи на специфжу ведення цього бiзнесу, е надто обтяжливим для позичальника. Важливою передумовою зростання добробуту сшьських мешканщв е також доступшсть споживчих кредитв, зокрема на будiвництво власного житла. Неможливiсть ж залучення зовнiшнix коштiв призводить до подальшого падiння ефектив-ностi ведення сшьського господарства та якост життя населення.
Розвиток сшьських територш вщбуваеться також шд впливом цiново-го фактора, як визначального фактора формування доxодiв сiльськиx меш-канцiв. 1снуючий диспаритет щн на сiльськогосподарську i несшьськогоспо-дарську продукцiï впливае на низьку рентабельшсть ведення сшьського господарства i, вщповщно, низький рiвень життя населення. Такий стан справ значною мiрою пов'язаний iз вiдсутнiстю прогнозованоï цiновоï полiтики на сiльськогосподарську продукщю. Держава покликана затверджувати мiнi-
мальнi гарантоваш цiни на основнi види сiльськогосподарськоï продукцiï на основi нормативних витрат з урахуванням продуктивностi землi та сшьсько-господарських тварин, а також норм дохщност на задiянi у виробнищш ре-сурси, зокрема землю.
Важливий вплив цiновий фактор здшснюе i на формування структури посiвiв, оскiльки основним критерiем для формування структури посiвноï площi виробника залишаеться цiна на вiдповiдну продукцiю. Рiзке зростання цiн на свiтовиx ринках на переважно техтчт культури призводить до змен-шення площ тд зерновими, овочевими культурами тощо. О^м цього, виро-щування таких культур, як соняшник i ршак, сильно виснажуе грунт, що пот-ребуе посиленого внесення добрив для вщновлення його якосл, що здебшь-шого не робиться. Зокрема, соняшник у Ывозмш може повертатися на попе-редне мюце не ранiше, як через 8 роюв. Неефективне використання грунив i недотримання вимог швозмш призвели до зниження його врожайностг якщо ранiше врожайнiсть становила близько 30 ц з га, то вже у 2010 р. - лише 15 ц з га (у Закарпатськш обл. вона становила в середньому 12,5 ц з га) [12]. 1н-формащя щодо площ посiвiв соняшника подаеться аграрiями завщома неточною, оскшьки для господарств юнуе норма посадки соняшнику - не бшьше 15 % вщ загальноï плошд земль Паралельно з соняшником активно збшь-шуеться площа посiвiв рiпаку, яку заплановано довести до 10 % в структурi пошвних площ. Держава покликана здшснювати суворий контроль за форму-ванням структури посiвiв вiдповiдно до вимог технологи вирощування.
У 2000 р. рiвень середньомiсячноï заробiтноï плати у сшьському гос-подарствi становив 48,3 % ïï рiвня в економщ загалом. I хоча останшми роками заробiтна плата в даному секторi зростае швидшими темпами, шж ïï величина в середньому по економщ краïни, проте та^ динамiки недостатньо, щоби зрiвнятися з нею (у 2010 р. ïï рiвень не перевищував 65 % вщ рiвня се-редньомiсячноï заробiтноï плати в економiцi Украш). Така ситуацiя пояс-нюеться змшою структури витрат на виробництво сiльськогосподарськоï продукци. Витрати на оплату пращ знизилися у 3 рази (порiвняно з 1990 р.), що i вплинуло на такий низький рiвень оплати пращ у сшьському господар-ствь Водночас вщбулося зростання частки матерiальниx витрат за рахунок зростання вартост насiння i посадкового матерiалу та мiнеральниx добрив у два рази, вартост нафтопродуктiв у три рази, оплати послуг i робгг, викона-них стороннiми органiзацiями - у два i бшьше разiв, зате зменшилась частка витрат на амортизащю i корми, що негативно вплинуло на оновлення фондiв галузi та занепад тваринництва. Зростання вартост продукци i послуг, якi ви-користовуються при виробництвi сiльськогосподарськоï продукци, компенсу-валося заниженою оплатою пращ в галузь
Висновки. Державна полггика сприяння розвитку сiльськиx територiй повинна враховувати наведет вище фактори, комплексна дiя яких дасть змо-гу максимально повно реалiзувати ресурсний потенщал територiï та забезпе-чити висхщний розвиток сiльськиx територiй. Його характерними ознаками стали б сощальшсть ïx розвитку, ефективне ведення сiльського господарства, формування продовольчоï безпеки краïни, деаграризащю та збереження природного середовища.
Л1тература
1. Проект Закону УкраТни "Про планування TeprnopianbHoi iнфраструктури сшьсько'' мiсцeвoстi". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
2. Проект Закону УкраТни "Про упорядкування сшьсько'' поселешь^ мepeжi, поглиблення пpинципiв мiсцeвoгo самоврядування у сшьськш мiсцeвoстi та сприяння деурбашзацп народонаселення". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
3. Проект Закону УкраТни "Про упорядкування сшьсько'1' поселенсько'1' мepeжi". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
4. Концепщя загальнодержавно'Т програми сталого розвитку сiльських тepитopiй до 2020 року (вщ 3 лютого 2010 р., № 121-р). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. search.ligazakon.ua.
5. Державна цшьова програма розвитку украшського села на пepioд до 2015 року" (вщ 15 вересня 2007 р., № 1158). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
6. Закон УкраТни "Про основш засади державно'1' аграрно'1' пoлiтики на перюд до 2015 року" (вщ 18 жовтня 2005 р., № 2982-IV). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
7. Закон УкраТни "Про стимулювання розвитку репошв" (вiд 8 вересня 2005 р., № 2850-IV). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
8. Концепщя державно'1' репонально'1' полггики (вщ 25 травня 2001 р., № 341/2001). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
9. Украина пока не реализовала свой инвестиционный потенциал - IFC. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.apk-inform.ru.
10. Виклики i шляхи агропродовольчого розвитку / Б.И. Пасхавер, О.В. Шубравська, Л.В. Молдаван та ш. / за ред. акад. УААН Б.И. Пасхавера; НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозуван. - К., 2009. - 432 с.
11. Село-2010: як поаяти без грошей?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. epravda.com.ua.
12. Стан сшьського господарства у 2010 рощ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Притула К.М. Анализ внешних факторов развития сельских территорий
Структурирована система факторов, осуществляющих преимущественное влияние на развитие сельских территорий страны. Основное внимание уделено внешним факторам развития. Сделан анализ каждого из внешних факторов и определено его влияние на развитие сельских территорий. Даны предложения по совершенствованию действия каждого из определенных в исследовании внешних факторов.
Ключевые слова: сельские территории, факторы развития сельских территорий.
Prytula Kh.M. Analysis of external factors development of rural areas.
System of factors which exercise the predominant influence on the development of rural areas of the country are structured. The main attention is paid to external factors of development. The analysis of each of the external factors is done and their influence on rural development is defined. The proposals for improvement of each of the identified external factors are done.
Keywords: rural areas, rural development factors.
УДК 504.062:504.45(477.44) Acnip. С.В. Рябоконь -Хмельницький НУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ Г1ДРОРЕСУРС1В В1ННИЦЬКО1 ОБЛАСТ1
На пpиклaдi малих i середшх piчoк здшснено aнaлiз природного потенщалу гщроресурав Вшниччини як важливих складових сучасних аквальних ландшаф^в Схщного Подшля, з акцентом на тзнання генезису, розвитку, сучасного екосередо-вищного стану, ощнки водних ресурав.
