CC BY
23
14. Фатхутдинов Р.А. Стратегический маркетинг / Р.А. Фатхутдинов. - Изд. 4-ое, [пере-раб. и доп.]. - СПб. : Изд-во "Питер", 2007. - 352 с.
15. Филобокова Л.Ю. Комплексная оценка конкурентоспособности региона / Л.Ю. Фи-лобокова // Региональная экономика и управление электронный научный журнал. - 2011. - № 2 (26). [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.region.mcnip.ru.
16. Шеховцева Л.С. Конкурентоспособность региона: факторы и метод создания / Л.С. Шеховцева // Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. - № 4 (24). - С. 11.
17. Bruneckiene J. The problems of regional competitiveness / J. Bruneckiene, Z. Simanavici-ene, M. Dapkus // Ekonomika ir vadyba : aktualijos ir perspektyvos. - 2008. - № 4 (13). - P. 48-59.
18. Martin R. Paul Krugman's Geographical Economics and its Implications for Regional Development Theory: A Critical Assessment / R. Martin, P. Sunley // Economic Geography. - 1996. -Vol. 72/3 - Р. 259-92.
19. The Global Competitiveness Report 2009-2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.weforum.org/documents/GCR09/index.html.
Кочеткова Н.В. Систематизация подходов к оценке уровня конкурентоспособности региона
Рассмотрены существующие научные подходы к оценке конкурентоспособности региона. Предложены индикаторы, характеризующие потенциал внутренней и внешней конкурентоспособности. Разработан методологической подход к проведению оценки уровня устойчивости конкурентоспособности региональной системы.
Ключевые слова: показатели, индикаторы, оценка внутренней и внешней конкурентоспособности, устойчивость конкурентоспособности.
KochetkovaN.V. Systematization of approaches to the estimation of level of regional competitiveness
The author makes an overview of the present in economic literature methodological approaches to the estimation of regional competitiveness. The indicators characterizing potential of internal and external competitiveness are suggested. The approach to the estimation of level of stability of competitiveness of the regional system is proposed.
Keywords: indexes, indicators, estimation of internal, external competitiveness, stability of competitiveness.
УДК 332.146:336.1(1-87) Докторант Н.В. Кузьминчук, канд. екон. наук -
НТУ "Харкшський полimехнiчний тститут "
АНАЛ1З ЗАРУБ1ЖНОГО ДОСВ1ДУ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ I ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В Ф1НАНСОВО-БЮДЖЕТНИМИ ЗАСОБАМИ
Розглянуто вивчення зарубiжного досвщу метсдав i моделей бюджетного регу-лювання. Подано класифжащю зарубiжних моделей сощально! пол^ики з урахуван-ням регулювання мiжбюджетних вщносин. Виявлено можливост застосування св> тового досвщу в Укра1ш для побудови ефективно! моделi бюджетних вщносин.
Ключовг слова: мiжбюджетнi вщносини, мiжбюджетнi трансферти, мiсцевi бюджета, субвенци, субсидп, трансферти.
Постановка проблеми. З огляду на актуатзащю наприкшщ XX ст. регюнально! проблематики як на р1вш груп кра!н, так 1 на р1вш внутршшх те-риторш, регюни почали розглядати з позицш внутршшх нацюнальних та ш-тернацюнальних утворень, тобто потужний регюнальний рух стае дедал1 до-м1нуючою тенденщею свгтового розвитку [5]. Виршення сощальних 1 еконо-м1чних проблем у репонах Укра!ни тюно пов'язаш з питаннями вдосконален-ня бюджетно! политики. Проведення ефективних заход1в зазначено! пол1тики з
метою сприяння сталому соцiально-економiчному зростанню та розвитку не-можливе без урахування досвщу зарубiжних кра!н. Зарубiжна практика вико-ристання фiнансових механiзмiв, iнструментiв i важелiв державного регулю-вання характеризуемся рiзними пiдходами щодо впливу бюджетно! полiтики на процеси соцiально-економiчного розвитку. Кожна держава по^зному ви-рiшуе питання, пов'язанi з рiвнем перерозподшу внутрiшнього валового продукту (ВВП) через бюджетну систему, структурою бюджетних витрат, вико-ристанням регулюючо! функцп податюв, встановленням системи пiльг та ш.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. За таких обставин вико-ристання набутого зарубiжною традицiею досвщу потребуе врахування як особливостей шституцшного середовища рiзних кра!н, так i просторово-ча-сових меж розробки та впровадження заходiв, рiвня розвитку та структури економжи. Лише у такому разi застосування зарубiжноl практики буде ефек-тивним. Подолання проблем, яю виникають як у концептуальному плат, так i в практичних завданнях, залишаються предметом запеклих дискусiй у на-уковому свiтi протягом столпъ i не мають однозначно! вщповда й сьогоднi. Проблеми вдосконалення мехашзму бюджетного регулювання як у розвине-них економiчних системах, так i в кра!нах з перехiдною економжою активно вивчають у працях багато зарубiжних дослiдникiв, зокрема такi, як: Ш. Блан-карт, Т. Вюртенбергер, Ж. Марку, С. Регульський, Т. Треверс та ш. Досль дження досвщу розвинених кра!н у сферi бюджетного регулювання та рефор-мування здiйснено у працях вiтчизняних та росшських науковцiв, серед яких: Ю. Барський, Ю. Гетьменко, З. Варналш, Я. Жалiло, О. Кириленко, Л. Лисяк, П. Павленко, М. Туленков, I. Чугунов та ш.
Незважаючи на вш особливостi та суперечносп бюджетно! полiтики, яку проводять уряди рiзних кра!н, теоретики i практики усвщомили аксiому, що бюджетна полггика держави повинна будуватися на синтезi ринкового i державного механiзмiв регулювання, яю можуть забезпечити компромiс еко-номiчних iнтересiв кра!ни, населення i пiдприемництва та спрямувати !х енерпю на прiоритетнi напрями розвитку суспшьства [10, с. 444]. Тому ана-лiз теорп та практики, що склалися i ефективно функцiонують в зарубiжних кра!н, дасть змогу розглянути тдходи до формування i реалiзацil бюджетно! полiтики шляхом регулювання сощальних i економiчних процесiв на регь ональному рiвнi фiнансово-бюджетними засобами, а також можливост вико-ристання правил i прийомiв в украшсьюй економщь
Таким чином, метою роботи е аналiз, вивчення i використання як позитивного, так i негативного зарубiжного досвiду та пошук найбшьш ращ-ональних пiдходiв, методiв та моделей бюджетного регулювання, а також ви-явлення можливостей !х застосування в нашш кра!ш для побудови ефективно! моделi бюджетних вщносин.
Основн1 результати досл1дження. Свропейський вибiр Укра!ни зу-мовлюе новий тдхщ до формування цiлей, прiоритетiв та механiзмiв реалiза-ци регюнально! полиики та регiонального розвитку. Саме повернення до ю-торп регюнально! полиики е корисним для Укра!ни, розгляд та аналiз яко! дають змогу використати досвщ провiдних кра!н та уникнути помилок пiд час побудови власно! моделi регiонального розвитку [4, с. 40].
Хоча проблеми, з якими стикаеться Укра!на у процеш трансформацп суспiльства, вiдрiзняються вщ американських за масштабами та характером !х прояву, досвiд США е важливим для Укра!ни, що тдтверджують украшсью вченi [4, 11, 16]. Початком здшснення репонально! полiтики США можна вва-жати створення у 1933 р. Управлшня з нацюнального планування (пiзнiше -Комiтет з нацюнальних iнтересiв), головною метою якого була лжвщащя "розривiв" у економiчному розвитку окремих штатiв. Серед рiзноманiтних за-ходiв пiд час формування регюнально! полiтики США найефективнiшими були бюджетне фiнансування окремих секторiв економiки в "проблемних" реп-онах, причому основна частина фiнансування iз федерального бюджету спря-мовувалась на субсидтвання та кредитування заходiв щодо рацiонального використання природних ресурсiв i охорони навколишнього природного сере-довища, надання податкових та амортизацiйних пшьг тощо [4, с. 44, 46].
Формування дохщно! частини бюджету США набуло здебшьшого по-даткового характеру (понад 80 %). Незважаючи на часткову вщмову вiд прямого бюджетного стимулювання економiки, державний бюджет залишаеться одним iз найважливiших елеменпв державного регулювання. Витрати бюджету США прийнято дiлити на три агреговаш частини: "нацiональна оборона" - 25 %, "людськi ресурси" (освiта, професiйна пiдготовка, зайнятiсть, со-цiальнi послуги) - 43 %, "iншi цiлi" (витрати на сшьське господарство, еколо-гiю, розвиток регюшв) - 6-10 % [16, с. 76].
Розвиток регюнально! полiтики Францп започатковано наприкiнцi 40-х роюв, коли урядом було прийнято ршення щодо децентралiзацil промисло-вих тдприемств з регiону Парижу. Важливим економiчним механiзмом фун-кцiонування французько! системи планування територiального розвитку були плановi контракти "держава-регiон", де головний акцент зроблено на тдго-товку регюнами обгрунтованих документiв для укладання контракпв з державою. Причому прюритет надавався тим проектам регiонiв, де головна ува-га зосереджувалася на збшьшенш рiвня зайнятостi та професшно! пiдготов-ки, пiдвищеннi рiвня середньо! та вищо! освiти, а також охорони здоров'я i соцiальноl допомоги [4, с. 46-48].
Пюля заснування Свропейсько! економiчноl спiльноти (далi - СЕС), членом яко! стала у 50-п роки Франщя, а також Бельпя, Нiмеччина, Iталiя, Люксембург, Нщерланди, держави-члени СЕС домовилися прагнути "змщ-нювати еднiсть економiки сво!х кра!н i забезпечити !! гармонiйний розвиток шляхом зменшення розривiв мiж рiзними районами i подолання вiдсталостi райошв, що перебувають в менш сприятливих умовах" [9]. Пiдписання рiз-них договорiв мiж кра!нами-членами СЕС дали новий поштовх процесам ре-гюнального розвитку в кра!нах Захiдноl Свропи. Вони вийшли за межi нащ-ональних iнтересiв i стали предметом комуштарно! полiтики - полiтики, спрямовано! на вирiвнювання рiвнiв життя населення в межах усього Ствто-вариства. Це було зумовлено поглибленням диспропорцш в окремих регь онах, посиленням регюнальних проблем унаслiдок входження до СС нових члешв [5, с. 28]. Водночас активiзувалися самi регюни як суб'екти регiональ-но! политики, що зумовило визнання прiоритетностi ще! полiтики у межах по-лггаки СС. Вплив свiтових тенденцiй глобалiзацil та iнтеграцil на регiони
призводить до виникнення нерiвномiрностей у !хньому розвитку, тому головною метою регюнально! полиики е i залишаеться створення таких умов, яю давали б змогу регiонам реалiзовувати 1х наявний потенщал, максимально збiльшувати !хнш внесок у програми розвитку економiки кра!ни з метою за-гального шдвищення добробуту населення [4, с. 52].
Регулювання економiчного розвитку, зокрема регюшв, розпочалося з часiв свиово! економiчноl кризи 30-х рокiв ХХ ст. шляхом активного вико-ристання видатюв бюджету. Кейнсiанська теорiя державних фшанив розгля-дала бюджет як важливий iнструмент регулювання сукупного попиту. Зпдно iз зазначеною теорiею в умовах економiчного спаду держава мае скорочувати податкове навантаження на економжу i збiльшувати видатки бюджету, до-пускаючи бюджетний дефiцит i посилюючи таким чином додатковий попит в економщ. В умовах економiчного зростання бюджетне регулювання мае стримувати сукупний попит, збшьшуючи податкове навантаження та змен-шуючи видатки бюджету, дефiцити бюджету могли збершатися i пiд час зростаючого виробництва для стимулювання економжи та досягнення ще бiльших темтв зростання. Однак проблемi нагромадження державного боргу, зростанню шфляцп у кейншансьюй теорп не придiляють достатньо! уваги. Криза державного регулювання на основi кейншанського вчення у 70-х роках ХХ ст. стимулювала до пошуку нових, ефективнiших методiв державного регулювання соцiально-економiчного розвитку.
У 1980-т роки державне регулювання економжи в розвинених кра-1нах починае спиратися на теорто "економiки пропозицп", однiею з основних iдей яко! було сприяння тдприемництву шляхом зменшення втручання дер-жави в економiчнi процеси. Важлива роль при цьому вiдводилася державним фiнансам, зокрема зменшенню податкового навантаження на економiку та обсягу державних видаткiв. Представники теорп "економiки пропозицп" на-магалися через одночасне скорочення податкового навантаження i державних видатюв зменшити державне втручання в економ^, уповiльнити iнфляцiю та прискорити темпи економiчного зростання. Зменшення шфляцп методом скорочення державних видатюв приводило до стимулювання економiчного зростання, однак представники значно! теорп вважали, що очжуване зростання виробництва, пов'язане iз зменшенням податкового навантаження на еко-номiку, вирiшить цю проблему. Змша пiдходiв до державного регулювання економжи - перехiд вщ "економiки попиту" до "економiки пропозицп" - без-перечно сприяла активiзацil економiчноl активностi, однак не вирiшувала го-ловно! проблеми - забезпечення збалансованосп державних фiнансiв. Декла-роване зменшення втручання уряду в економжу кра!ни супроводжувалося зростанням державних видатюв, що фактично свщчило про збшьшення впли-ву держави на економiчнi процеси [16, с. 416-417].
Шмецький економiст А. Вагнер ще у Х1Х ст. зауважував, що у розвинених кра!нах бюджетнi видатки мають тенденщю до зростання, а це позитивно впливае на темпи зростання промислового виробництва. Вш зазначив, що темпи зростання державних видатюв у розвинених кра!нах випереджають темпи зростання промислового виробництва i сформулював "закон зроста-ючо! державно! активносп", зпдно з яким державш видатки в кра!нах, де роз-
виваеться економжа, повинш зростати швидше, нiж обсяги виробництва. Заз-начене було зумовлене постшним розширенням та ускладненням державних функцш, таких як: формування основ забезпечення сталого сощально-еконо-мiчного розвитку, стабiлiзацiя циклiв економiчноl активностi, регулювання на зовнiшнiй економiчний вплив, створення необхвдних умов для соцiально справедливого розподшу доходу i забезпечення життево необхщними благами населення, закутвля товарiв та послуг, регулювання процесу монополiза-цп на ринку тощо [16, с. 416-417].
Як доводить у сво!х дослiдженнях 1.Я. Чугунов [16, с. 418], бюджетне регулювання у сферi видатюв дае можливють цiлеспрямовано впливати на темпи i пропорцп соцiально-економiчного розвитку держави та регюшв. Збшь-шення обсягiв та тдвищення ефективностi витрачання бюджетних видатюв на соцiально-культурну сферу пiдвищують життевий рiвень та добробут населення. Державш швестицп та бюджетна тдтримка прiоритетних галузей економь ки створюють умови для структурно! перебудови, модершзацп i технiчного переоснащення економiки, залучення iнвестицiй зарубiжних кра!н, сприяють тдвищенню попиту, зростанню обсягiв виробництва, зменшенню рiвня безро-бiття. Бюджетне фшансування наукових дослiджень i розробок сприяе приско-ренню науково-технiчного прогресу. 1снуе пряма залежнiсть мiж видатками бюджету на науку та темпами економiчного зростання. Бюджетш видатки широко використовуються для мiжгалузевого i територiального перерозподiлу фiнансових ресурсiв з урахуванням вимог найбшьш рацiонального розмiщення виробничих сил, вирiвнювання регiональних диспропорцiй, потреб забезпечення економiчного зростання в регюнах диспропорцiй, потреб забезпечення економiчного зростання в регiонах та державi загалом.
Таким чином, сьогоднi вже недостатньо знати джерела грошових над-ходжень, важливо знати як i на що вони витрачаються. Видаткова частина бюджету здшснюе достатньо вщчутний вплив не тiльки на розвиток окремих галузей i економiки загалом, а й на рiвень сощального розвитку регiону. Тому особливого значення набувае проблема оптимального розподшу обмеже-них бюджетних ресурсiв мiж напрямами соцiально-економiчного розвитку регiону та забезпечення вщповщносл структури видаткiв бюджету визначе-ним стратегiчним прiоритетам.
Видатковi повноваження органiв мiсцевого самоврядування в бшь-шостi розвинених кра!н подшяються на власнi та делегованi [16, с. 435]. Серед видатюв, яю вщносяться до делегованих органам мюцевого самоврядування повноважень оргашв виконавчо! влади, е освiта й сощальш послуги. Повноваження на виконання фшансування сфери освгга у бшьшосп розвинених кра!н закрiпленi за органами мюцевого самоврядування, хоча юнують значш вiдмiнностi в обсягах делегованих повноважень. Основним фактором таких вщмшностей е стутнь нерiвномiрностi розмiщення виробничого по-тенцiалу та чисельностi потенцшних споживачiв. У бiльшостi кра!н Швшчно! та Схiдноl Свропи органам мюцевого самоврядування делеговано повноваження надання послуг сощального забезпечення та захисту, для виконання яких видшяються значш обсяги фшансових ресуршв у виглядi закршлених податкiв та системи трансферов. Для iнших кра!н Свропи ця сфера послуг закршлена за центральними та регiональними органами державно! влади. До
повноважень оргашв мiсцевого самоврядування Бельгп, Дани, Чехи, Угор-щини, Литви, Словаччини вщнесено надання субсидiй (зокрема встановлення нормативiв соцiальних мiнiмумiв) та всiх шших форм фшансово! допомоги жителям мунщипалпелв. Варто зазначити, що у багатьох кра!нах субсидл перетворилися на основне джерело мунщипального фiнансування, !х частка у складi фiнансових ресурсiв мунщипальних формувань змiнюеться в межах 30-60 % i становить: в Австрп - 35 %, Бельгп - 40 %, Фшляндп - 31 %, Фран-ци - 26 %, Нiмеччинi - 45 %, 1талп - 38 %, Нщерландах - 60 %, Польщi -60 % [8, с. 291-292], США - 23 %, Япони - 40 % [14, с. 138] та ш. У Фшляндп фiнансування мшмально! сощально! допомоги безробггаим, утримання при-тулкiв також вщнесено до повноважень органiв мiсцевого самоврядування. Причому розрахунок сощально! допомоги проводиться на основi середнiх до-ходiв громадян або наявностi !х доступу до сощальних послуг.
Реалiзацiю сощальних програм вiдповiдно до делегованих повноважень можуть здiйснювати об'еднання мунщипалпелв разом iз соцiальними службами, якщо деякi мунiципалiтети не можуть забезпечити надання сощальних послуг (Угорщина, Литва, Латвiя). Причому обмiн шформащею мiж соцiальними службами та органами мюцевого самоврядування мае на мет пiдвищення ефективностi надання соцiальних послуг, забезпечення своечас-ностi прийняття ршень у цiй сферi (Болгарiя, Чехiя, Литва, Македонiя). Так у Фшляндп проводяться щотижневi та щомiсячнi спшьш засiдання представни-кiв мунiципалiтетiв та сощальних служб. Фшансування делегованих повноважень здшснюеться через систему трансферов вiд державного бюджету до бюджелв органiв мiсцевого самоврядування (Бельгiя, Грузiя, Фiнляндiя, Угорщина, Нiдерланди). А от у 1сландп фiнансування соцiальних програм здшснюеться через еквЫзацшний фонд мунщипалиелв, розподiл коштiв якого проводиться за участ Мiнiстерства соцiальних справ [16, с. 436-438].
У свгтовому просторi розвинулася велика кiлькiсть рiзних бюджетних систем, яю протягом часу формувалися пiд впливом полiтичних, економiч-них i соцiальних чинникiв, а також юторичних та нацiональних традицiй. Причому оргашзащя регулювання мiжбюджетних вiдносин прямо залежить вiд обрано! моделi державного устрою.
Так, для федеративних кра!н (наприклад: США, Нiмеччина, Росiйська Федеращя, Канада, Швейцарiя) характерною е трьохрiвнева бюджетна система (федеральний (центральний) бюджет, бюджети суб'ектiв федерацп (бюджета штатiв, регiональнi бюджети тощо), мiсцевi бюджети), а бюджетна система в уштарних кра!нах (наприклад: Iталiя, Францiя, Укра!на, Японiя) представлена двома рiвнями бюджетiв (державний i мiсцевi бюджети). У федеративних державах види мюцевих бюджетiв визначаються, зазвичай, у федеральному законодавст та законодавст окремих суб'ектiв федерацп, а в уштарних - чгтко визначаються на загальнодержавному рiвнi. 1снують кра-!ни, мiсцевi бюджети яких мають сво! особливосп. Так, в 1спанп до мiсцевих бюджетiв включаються також бюджети сумюних пiдприемств (так званих торговельних товариств), створених за участю держави [12].
Централiзацiя бюджетно-фiнансових ресурсiв суперечить практищ де-централiзацil повноважень на користь оргашв мюцевого самоврядування, що вщбуваеться в Украш. Процес фюкально! децентралiзацil уповiльнився. Тому
можна зазначити, що Укра!ш й дос властива центратзована модель форму-вання бюджетних доходiв мiсцевих органiв влади. Мiсцевi органи влади поз-бавленi податково! автономп, бюджетнi доходи дедалi бшьшою мiрою форму-ються за рахунок трансферов та закрiплених доходiв, i тому частка мiсцевих бюджетiв у зведеному бюджетi кра!ни знижуеться. Розвиток системи фшаншв не сприяе забезпеченню фюкально! автономп територiальних одиниць.
Така ситуащя не е прийнятною, осюльки мiсцевi бюджети е джерелом фшансування бiльшостi державних видаткiв, насамперед сощального спря-мування. I вiдповiдно, негативними наслщками централiзацil бюджетно! системи е низька яюсть i недостатне фшансування сощальних благ, що надають-ся на мiсцевому рiвнi (освОа, охорона здоров'я, житлово-комунальнi послу-ги). Нерацюнальна система бюджетних вiдносин мiж рiвнями бюджетного устрою послаблюе здатност мiсцевих органiв влади до проведення ращ-онально! бюджетно! полiтики, яка помагала б формуванню сприятливого ш-вестицiйного клiмату. До того ж полггака бюджетного вирiвнювання, що вть люеться в Укра!ш, не забезпечуе умови для швидкого набуття тенденцп до економiчного зростання, оскiльки навОь регiони, з бюджетiв яких передають-ся кошти до державного бюджету, не мають для цього достатшх фшансових ресурсiв. Окрiм цього, в умовах нерозвиненост на мiсцях суспшьних та поль тичних iнститутiв мiсцевi органи влади за значного обсягу фiскальних повно-важень можуть проводити безвщповщальну боргову полiтику, що загрожуе розбалансованiстю економiчного становища, сповiльнюе процеси реструкту-ризацп регюнально! економiки.
Аналiзуючи економiчнi системи як синтез теоретичних, методолопч-них i органiзацiйних напрацювань на певному етапi цивiлiзацiйного розвитку суспiльства, потрiбно також розглянути основш моделi, сформованi з вико-ристанням нацюнальних особливостей рiзних кра!н, юторичних, економiч-них, соцiальних та шших чинникiв впливу. Загальновизначеними моделями вважають американську, японську, скандинавську (шведська), захщноевро-пейську [16, с. 45]. Таю моделi беруться за основу тд час побудови соцiаль-но! полггаки будь-яко! держави [7].
Про американську модель заговорили на початку 90-х роюв ХХ ст., коли лщерство в економiчному зростаннi перейшло до США. Порiвняно з шши-ми моделями, !! вважають найефектившшою, оскiльки мiжнароднi порiвняння засвiдчують, що економжа США, як i економжа Норвегil, Японil, Швейцарil, забезпечуе найвищi показники ВНП на особу [16, с. 76]. Американська модель сформована переважно на жорстких принципах тейлоризму - широкого впровадження нових технологш, забезпечення високо! продуктивносп працi, iндивiдуалiзацil !! оплати, жорстко! кадрово! полггаки з урахуванням штерешв фiрми, всебiчного заохочення пiдприемницькоl активносл, створення умов для збагачення найактившшо! частини населення, вiдсутностi в положеннях державно! полОики орiентацil на сощальну рiвнiсть, надання можливостей кожному досягнути особистого успiху та передбачае створення належного рiвня життя малозабезпеченим людям, надаючи !х пiльги й допомогу.
Скандинавська модель е соцiально орiентованою iз значним держав-ним втручанням у соцiально-економiчнi процеси. Згiдно з щею моделлю, за-
безпечення рiвностi громадян реалiзуються засобами податково! политики. Виробництво здебiльшого забезпечуеться приватним катталом, а потреби суспiльства (освiта, охорона здоров'я, наука, зайнятють, транспорт, культура, страхування) - державою. На жаль, в Украш поки не працюють повною мь рою ринковi регулятори, тому для розвитку альтернативних режимiв працi необхiдною е пiдтримка держави.
Захщноевропейська (нiмецька) модель (ФРН, Франщя, Iталiя) Грун-туеться на наданш всiм формам господарства (великим, середшм, дрiбним) можливостi стiйко розвиватися й устшно конкурувати мiж собою, мае сощ-альну спрямованiсть та середнш рiвень централiзацil ВВП у бюджет (3040 %). Особливiстю захщноевропейського регулювання економiки е штен-сивне втручання держави в економжу, що охоплюе весь процес суспiльного вщтворення - регулювання ринкових вiдносин, антикризове регулювання, щ-ноутворюючi фактори, зовнiшньоекономiчнi зв'язки [16, с. 76].
Японська модель е моделлю регульованого корпоративного капiталiз-му. Вiдповiдно до !! кадрово! полггаки, працiвник за своею вартютю прирiв-нюеться до основних засобiв, а витрати на його освлу, професiйнiсть вважа-ються довготермшовими iнвестицiями в розвиток людського катталу. 1нши-ми особливостями моделi е забезпечення зниження собiвартостi продукцп i послуг, пiдвищення конкурентоспроможностi на свловому ринку шляхом вiдставання темпiв зростання продуктивносп працi. На державному рiвнi в правовому полi не передбачено заходiв щодо попередження майнового роз-межування суспiльства.
1снуе також англосаксонська модель (Великобриташя, Iрландiя, Канада), що виступае як промiжна мiж лiбералiзованою американською й сощаль-но- орiентованими шведською й нiмецькою моделями. Характерним для ще! моделi е актившше (порiвняно з першою моделлю) регулювання сощальних процешв з боку держави, однак нижче, шж в останшх двох моделях, рiвень оподатковування i перерозподiл ВВП - через держбюджет (не бшьше нiж 40 %). Вiдбуваеться приблизно рiвний розподш витрат на соцiальне забезпечення мiж державою i приватним сектором, пасивна державна полггака на ринку пращ.
Необхщно також пiдкреслити, що обговорення дае змогу соцiальноl полггаки в науковiй та суспiльно-полiтичнiй лiтературi дозволяе по-iншому розглянути регулювання сощальних i економiчних процесiв фiнансово-бю-джетними засобами. На основi чого можна визначити таю моделi соцiальноl полггаки, як соцiал-демократична, консервативна, лiберальна й католицька, яю реалiзуються в розвинених сощальних державах на сучасному етат !х со-цiального розвитку.
Розглянувши зарубiжний досвiд регулювання соцiальних i економiч-них процесiв фiнансово-бюджетними засобами, а також взявши за основу дослщження вчених [1], зарубiжнi моделi соцiальноl полiтики з урахуванням регулювання мiжбюджетних вiдносин можна класифiкувати за рiзними озна-ками, що наведено в табл. Аналiз показуе, що будь-яка модель сощально! полггаки може бути дiевою лише за умов вщповщного фiнансового забезпечення, осюльки фiнансування соцiальних програм й шших заходiв соцiальноl по-
лггаки прямо залежить вiд частки витрат на сощальне забезпечення у ВВП кра!ни, а також вiд рiвня реальних доходiв населення.
Практичний досвiд проведення бюджетно! полггаки у провiдних кра-!нах свiту мае велике значення для Укра!ни. Побудова i "налагодження" iнструментарiю впливу держави на економiчнi й соцiальнi процеси дадуть можливють виграти у часi та уникнути помилок пiд час формування стратеги розвитку як кра!ни, так i !! регiонiв. Незважаючи на рiзноманiтнiсть бюджет -них моделей, формування бюджетних систем вщбувалося пiд впливом необ-хiдностi пошуку оптимального спiввiдношення мiж економiчною ефективню-тю державно! влади i соцiальною справедливiстю, з урахуванням можливос-тей формування державних фшансових ресурсiв у певних iсторичних (часо-вих), геополiтичних i економiчних умовах. Удосконалення бюджетно! поль тики в зарубiжних кра!нах здiйснювалося переважно ринковими методами, зокрема шляхом удосконалення законодавства, водночас у кризовi перюди тдсилюеться роль адмiнiстративних методiв [10, с. 467].
Табл. Класифтащя зарубжних моделей сощально1 полiтики з урахуванням регулювання мiжбюджетних вiдносин
Класифжа-цшна ознака Назва зару-б1жно'! модел1 Характеры особливост Кра!ни
1. За способом розмежування доход1в м1ж р1в-нями бюджетно! системи Амери-канська Бшьша частина видатюв за кожним 1з бюджетних р1вн1в фшансуеться за рахунок власних джерел США
2. За стввщно-шенням пере-ваг 1 недолшв централ1зацН влади [6] Канадська В основу положено класичний, сощально ор1ентований бюджетний федерал1зм. Мiсцевi органи влади мають власш податки i користу-ються правом додавати сво! ставки до базово! федерально!ставки Канада, Швейцарiя, Австрiя
Кмецька Бюджетш вiдносини базуються на "загаль-них" податках, надходження по яких розпо-дшяються мiж усiма рiвнями бюджетно! системи. Пряма фшансова допомога з наведених вище бюджеив е вщносно не велика, однак iснують федеральш та спiльнi програми реп-онального розвитку Кмеччина, РФ
Китайська Податки збирае регiональна рада, а центр виз-начае, частково за формулою, але частоте за домовлетстю, ск1льки кому лишити. Завдання щодо перерахування податкових платежiв доводиться у центральний бюджет Китай
Розподшьча модель бюд-жетно-подат-кових взаемо-в1дносин Розподш доходiв використовуеться як iнструмент регулювання "нерiвних" умов життя Нiмеччина
3. За типом оргашзацп [2] Модель "кон-куруючого" федерализму Кожний регiон i мунiципальне утворення конкурують та можуть проводити власну бюджетну полынку США
Децентрал1-зоваш модел1 Функцюнування двох вiдносно незалежних рiвнiв державно! влади: федерально! i субфедерально! США, Канада
4. За схожютю подходов до регулювання м1жбю-джетних вщно-син та сшввщно- шенням рол1 центрально! 1 регюнально! влад Кооператив-ш модел1 Робиться ставка на стльне використання фе-дерально-регюнальних податюв. Надлишкова централ!зац1я податкових функц!й веде до об-меження фшансово! самостшносп регюналь-них та мюцевих оргашв влади Кмеччина, Швейцарiя, РФ
Модель з достатньо високою са-мостшшстю Достатньо висока самостшшсть регюнально! та мюцево! влад, в основ! яких лежить широке коло бюджетних повноважень Австралiя, США, Канада, Великобриташя, Япо-нiя
5. За обсягом повноважень регюнально! влади щодо встанов-лення власних податюв Модель !з значною са-мостшшстю Значна участь нецентрально! влади у фшан-сування сощальних видатюв Дашя, Нор-вегiя, Шве-цiя, Фшлян-дiя
Модель !з недостатньо високою са-мостшшстю Вщчутна автоном!я та наявшсть сп!впрац! бюджет!в р!зного р!вня Австрiя, К-меччина, Швейцарiя
Модель !з фшансовою залежшстю Значна ф!нансова залежн!сть рег!он!в вщ центру Бельгiя, Фран- цiя, Iталiя, Грещя, Ндер-ланди, Порту-галiя, Iспанiя
Централ1зо-вана Перел!к рег!ональних податк!в ! !х ставки визначае центральна влада Францiя
6. За способом мюцевого самоврядування Децентрал1-зована Наявнють повноважень у регюнально! влади самостийно встановлювати власн! податки США
Змшана Кiлькiсть рег!ональних податк!в обмежуеться визначеним, хоча i обмеженим, перелiком, або визначаються максимальш ставки Кмеччина, РФ
Англосак-сонська Високий рiвень автономп мiсцевого управ-лiння, вщсутшсть органiв державно! влади мiсцевого рiвня Австралiя, США, Канада, Великобриташя
7. Залежно вщ пол1тично! спрямованоси Континен-тальна Поеднання мiсцевого самоуправлiння i мю-цевих адмiнiстрацiй, обмежена автономiя мюцевого самоврядування Франщя, !та-лiя, Iспанiя
Змшана Поеднання елементiв англосаксонсько! та континентально! моделей Нмеччина, Австрiя, Япо-нiя, РФ
Радянська Вiдсутнiсть комунально! власност та мюце-вих бюджетiв, жорстка централiзацiя управ-лiння Куба, КНР
Сощал-де-мократична Головним принципом е унiверсалiзм, який передбачае, що сощальне забезпечення е правом умх громадян, не залежно вiд !х приналежностi до економiчно активного на-селення Дашя, Нор-вегiя, Шве-цiя, Фшлян-дiя
Консервативна (або корпоративна) Базуеться на принципi трудових досягнень, який передбачае, що саме праця визначае рiвень майбутнього сощального забезпечення шдивдав Кмеччина, Австрiя, Францiя, кра!ни Беш-люксу
Лiберальна Грунтуеться на принципах шдивщуально! сощально! вiдповiдальностi та обмежено! в^ов^льнос^ держави за соцiальне за-безпечення громадян Великобрита-тя, США, Австралiя i Нова Зелан-д!Я
Католицька (або ла-тинська) Побудована на принципах допом!жноси, клiентизму та патронату, що сформульоваш в низщ "папських лисив", виданих Ватиканом протягом ХХ ст.
Джерело: складено та узагальнено автором на основi [1-2, 6].
Висновки. Досвщ заруб1жних кра!н показуе, що соц1ально-економ1ч-ний розвиток регюшв (мюцевих громад) безпосередньо залежить в1д ефек-тивносп реал1зацп сощально! полОики. Причому на окрему увагу заслуговуе зашб тдвищення ефективносп видатюв бюджету на основ1 програмно-цшьо-вого методу бюджетування. У кожнш кра!ш, де запроваджуеться цей метод, е достатньо прозорий мехашзм ранжування бюджетних програм, зпдно з яким скороченню мають тдлягати менш значущ1 з суспшьного погляду програми або п, як мають пор1вняно низьку ефективнють 1 результативнють. Ц систе-ми оцiнювання е р1зш, але мають характерш для вс1х кра!н спшьш риси, серед яких: наявнють системи iндикаторiв, необхiднiсть яко! зазвичай не зак-рiплюеться на законодавчому р1вш (водночас е значна юльюсть професшних об'еднань, рекомендацi! яких суворо виконують вс1 суб'екти суспшьних фь наншв; невиконання таких умов може мати низку негативних наслщюв для регюнальних i мiсцевих адмшстрацш); використання системи iндикаторiв як шструменту звОносп державних адмiнiстрацiй перед населенням; вщкри-тють звтв щодо систем шдикатор!в (здебiльшого такi звгга публ!кують у за-собах масово! шформацп i виносять на публiчне обговорення); застосування результата розрахункiв iндикаторiв ефективносп та результативностi тд час подальшого планування на майбутнiй перiод. Таю системи оцшок ефектив-носп й результативносп використання бюджетних кошпв у заруб!жних кра-!нах можна адаптувати для застосування в Укра!ш.
Вщсутшсть нормативно врегульовано! методологi! iнтегрального ощ-нювання соцiально-економiчного розвитку регiонiв е одшею з проблем регу-лювання регюнального розвитку. Для цiлей стратепчного планування i прог-нозування розвитку регюну необхiдно мати единий критерш, за яким можна оцшити стан цього регюну ! визначити його мюце серед шших регiонiв. На сьогодш такими критерiями е показники валово! додано! вартостi та валового регюнального продукту. З огляду на загальну мету соцiально-економiчних трансформацiй ! в контекстi побудови соцiально ор!ентовано! економiки, на сучасному етапi розвитку кра!ни таким показником мае стати шдекс регi-онального людського розвитку.
Таким чином, головною метою д!яльносп вше! системи державного управлшня мае стати насамперед людина, а також створення умов для само-реал!зацп !! особистюного потенщалу, свободи вибору нею напрямiв та форм самоствердження у сфер! суспшьного буття. Водночас формування i реал!за-щя виважено! та цiлеспрямовано! сощально! полОики повинна мати за мету насамперед створення умов для реалiзацi! в Укра!ш кожною людиною сво!х
соцiальних прав i свобод, а саме: права на вшьний вибiр працi, повну i своечасну винагороду за не!, на вшьний вибiр професп та роду занять, на яюсну освггу, охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, права на сощальний захист, безпечне життя i здорове довкшля.
Л1тература
1. Барський Ю.М. Теор1я бюджетного стимулювання регюнального розвитку / Ю.М. Барський, Ю.М. Зшчук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_19_ekon/stat_19/38.pdf.
2. Богачова О. Российская модель бюджетного федерализма в свете мирового опыта / О. Богачова // Мировая экономика и межбюджетные отношения. - 1995. - № 9. - С. 104-125.
3. Гетьменко Ю.О. Заруб1жний досвщ регулювання зайнятосп молод1 / Ю.О. Гетьменко, К. А. Тахтарова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - 2011. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/soc_gum/prvs/2011_2/tom2/051.pdf.
4. Державна регюнальна поттика Укра!ни: особливосп та стратепчш прюритети : мо-нограф1я / за ред. З.С. Варнал1я. - К. : Вид-во Н1СД, 2007. - 768 с.
5. Державне управлшня регюнальним розвитком Укра!ни : монограф1я / за заг. ред.
B.е. Воротша, Я .А. Жалша. - К. : Вид-во Н1СД, 2010. - 288 с.
6. Зайдель Б. Бюджетный федерализм: сравнительный анализ по странам / Б. Зайдель, Д. Веспер // Регион: экономика и социология. - 1999. - № 2. - С. 16-47.
7. Зима А.Г. Особенности функционирования систем социальной сферы / Економжа: проблеми та практика : зб. наук. праць / А.Г. Зима, О.Г. Зима, С.В. Кавун. - У 10-ти т. - Т. III. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ, 2009. - Вип. 256. - С. 814-820.
8. Кириленко О.П. Мюцев1 бюджети Укра!ни (ютор1я, теор1я, практика) / О.П. Кириленко. - К. : Вид-во НЮС, 2000. - 384 с.
9. Концепщя реформи мюцевого самоврядування / Схвалена розпорядженням Кабшету Мшютр1в Укра!ни вщ 29 липня 2009 р., № 900-р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kmu.gov.ua/control/uk/newsnpd? npdList_stind=61.
10. Лисяк Л.В. Бюджетна жштика у систем! державного регулювання сощально-еконо-м1чного розвитку Укра1ни : монограф1я / Л.В. Лисяк. - К. : Вид-во ДННУ АФУ, 2009. - 600 с.
11. Льовочкш С.В. Макрофшансова стабшзащя в контексп економ1чного зростання /
C.В. Льовочкш. - К. : Вид-во "Наша культура i наука", 2003. - 423 с.
12. Музика-Стефанчук О. Декшька нарис1в про мюцев1 бюджети в заруб1жних крашах : зб. наук. праць / О. Музика-Стефанчук // Науковий вюник Академп мунщипального управлшня. - Сер.: Право. - 2010. - Вип. 1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_pr/2010_1/4.pdf.
13. Павленко П. Децентрал1защя та ефектившсть мюцевого самоврядування / П. Павленко. - К. : Вид-во ПРООН / МПВСР, 2009. - 269 с.
14. Роменська К.М. Заруб1жний досвщ бюджетного регулювання / К.М. Роменська. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/Soc_Gum/Vddfa/2010_2/2_Romenska.pdf.
15. Туленков М.В. Сощальна политика в Укра1ш : навч.-метод. розробка / М.В. Тулен-ков. - К. : Вид-во 1ПК ДСЗУ, 2010. - 35 с.
16. Фшанси Укра1ни: шституцшш перетворення та напрями розвитку : монограф1я / за ред. 1.Я. Чугунова. - К. : Вид-во ДННУ АФУ, 2009. - 848 с.
Кузьминчук Н.В. Анализ зарубежного опыта регулирования социальных и экономических процессов финансово-бюджетными средствами
Рассмотрено изучение зарубежного опыта методов и моделей бюджетного регулирования. Представлена классификация зарубежных моделей социальной политики с учетом регулирования межбюджетных отношений. Выявлены возможности применения мирового опыта в Украине для построения эффективной модели бюджетных отношений.
Ключевые слова: межбюджетные отношения, межбюджетные трансферты, местные бюджеты, субвенции, субсидии, трансферты.
KuzmynchukN.V. Analysis of foreign experience of regulating social and economic processes of financial and budgetary facilities
The article is devoted to the study of foreign experience of methods and models of the Budget. Filed classification of foreign models of social policy based on regulation of intergovernmental relations. Revealed the possibility of using of international experience in Ukraine to build an effective model of intergovernmental relations.
Keywords: intergovernmental relations, intergovernmental transfers, local budgets, subventions, grants, transfers.
УДК332.834:332.14(477) Доц. М.1. Кульчицький, канд. екон. наук,
магжтр 1.В. Козярик - Львгвський НУ гм. 1вана Франка
ШВЕСТИЦП В ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК 1НСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГАЛУЗ1
Розглянуто сутшсть сталого розвитку у сфер1 житлово-комунального господар-ства. Проаналiзовано цш та виявлено !х взаемозв'язок у контекст досягнення еконо-мо-соцю-еколопчних ефею1в д1яльност1. Визначено особливост та проблеми фун-кцюнування галузi на сучасному еташ розвитку. Запропоновано можливост здшснення швестицш як шструменту переходу житлово-комунального господарства до сталого розвитку.
Ключовг слова: житлово-комунальне господарство, сталий розвиток, швести-ци, концешя.
Постановка проблеми. В умовах глобатзацшних перетворень, пос-тшних змш та "виклиюв" зовшшнього середовища актуальносп набувае пи-тання переходу нацюнальних економiк до сталого розвитку. При цьому важ-ливим е пошук шлях1в забезпечення не лише економiчно! ефективностi та стабiльного функцюнування сфер нацiонально! економiки, але й досягнення еколопчно! безпеки !х д1яльност1. Не виняток становить i сфера житлово-ко-мунального господарства (далi - ЖКГ), яка в умовах переходу до ринкових вщносин засвщчила свою неефективнють та неспроможнiсть д1яти в конку-рентних умовах зг1дно з вимогами зовшшнього середовища. Важливою проблемою е незбалансовашсть штерешв учасниюв в1дносин: з боку попиту - ви-сока вартiсть та низький рiвень надання послуг i, як наслщок, незадоволе-н1сть споживачiв житлово-комунальних послуг, i з боку пропозицп - незацi-кавленiсть власникiв у шдвищенш ефективностi !х надання. Одним 1з шлях1в вирiшення кризово! ситуацп та переходу до сталого розвитку може стати здшснення швестицш в комунальну сферу з використанням традицшних i нетрадицiйних форм !х реалiзацi!.
Метою роботи е визначення основних цшей функцiонування ЖКГ, дослiдження особливостей i проблем д1яльност1 та пошук ефективних шстру-ментiв iнвестицiйного забезпечення галузi в умовах переходу нацюнально! економiки до сталого розвитку.
Аналiз дослiджень та публiкацiй. Житлово-комунальне господарство як сфера життезабезпечення населення i всього господарського комплексу кра!ни була i залишаеться предметом активних дослщжень багатьох в1т-чизняних учених-економюпв. Так, питання реформування та розвитку ЖКГ висвггаено у працях таких практиюв та науковцiв, як: А.П. Скорик, В. С. Са-
