CC BY
94
Three interpretations of the economic category of efficiency are discussed: classical, post-classical and modern. The general formula economic efficiency of the production system, which is a quantitative correlation of results and costs, is presented. We consider three options for the general formula of efficiency, which differ in nature commensurate instrument such as market prices. Based approach to the selection of a general formula of efficiency of functioning of industrial systems in the national economy is represented.
Keywords: production systems, efficiency, general formula of efficiency, the national economy.
УДК 336.14:352
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д М1ЖБЮДЖЕТНИХ В1ДНОСИН ТА МОЖЛИВ1СТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАШ1
Н.1. Полинюк1'2
Сьогодш питания реформування бюджетно! системи Украши виходять на перший план, адже фшансова децентралiзацiя е одшею з фундаментальних умов незалежност та життездатност оргашв мюцево! влади. Роль мюцевих податкiв та зборiв у наповнен-нi мiсцевих бюджепв у нашш крэдш залишаеться незначною. Тому, розглянувши проб-леми формування мiсцевих бюджетiв як в Укрщш, так i в окремих зарубiжиих крашах, можна дшти висновку, що продовження вивчення досвiду уштарних кра!н iз розвине-ною децентралiзадiею може стати у нагеда пiд час вироблення та запровадження поль тики реформування системи мiсцевих бюджетiв в Укрщш. Важливо звернути увагу на досвщ кра!н Свропейського Союзу. Цшавим для глибшого аналiзу також е досвщ саме уштарних кра!н, трансформащя моделi управлiння регiонами, в яких позитивно зареко-мендувала себе, зокрема у сферi наповнення мiсцевих бюджейв.
Ключовi слова: бюджет, бюджетна система, державне регулювання, мiжбюджетнi вiдносини, мiсцевi бюджети, фiнансова децентралiзадiя.
Актуальним для Украши е питания стабiльного забезпечення процесiв со-цiально-економiчного розвитку адмiнiстративно-територiальних громад, фун-кцiонування оргашв мкцевого самоврядування на основi як вичизняного, так i зарубiжного досвiду. Завдання проведеного дослiдження полягало у розроблен-нi, на основi зарубiжного досв^, нових методiв управлiння мунiципальними структурами з урахування територiальноí самоорганiзацií та змщнення фшансо-во1 децентралiзацií в УкраЫ.
Мета дослщження - проаналiзувати мiжбюджетнi вiдносини, узагальнити зарубiжний досвщ формування мiсцевих податкiв й обфунтувати можливостi його застосування в УкраМ в умовах фiнансовоí децентралiзацií.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Проблеми мкцевих бюджетiв i мiжбюджетних вщносин, основи íх органiзацií, регулювання та фшансове ви-рiвиювания, питання змщнення фшансово!' незалежностi мiсцевих органiв влади i розвитку системи мiжбюджетних трансфертов в Украíнi та шших крашах займають чшьне мiсце у працях В. Базилевича, Н. Балдич, С. Большенко, I. Бур-ковського, О. Василика, В. Журавель, О. Кириленко, О. Кшевича, М. Куль-чицького, Н. Малиш, В. Опарша та iн. Однак питанням розвитку та формування ефективно!' вiтчизняноí системи мiжбюджетних вiдносин недостатньо придше-
1 acnip. Н.1. Полинюк - Львгвський НУ iM. 1вана Франка;
2 наук. кеpiвник: проф. М.1. Крупка, д-р екон. наук
но уваги в умовах евроштеграцшних процес^в, що i зумовило актуальнiсть по-дальших дослiджень.
Стiйкiсть бюджетно! системи Украши багато в чому залежить ввд характеру мiжбюджетних вiдносин та оптимально!' побудови !х системи у краíнi. Особ-ливiстю мiжбюджетних вщносин в Украíнi е !х функщонування в умовах сощ-ально-економiчних трансформацш, зокрема вiдносин мiж державою, Автономною Республкою Крим (зараз незаконно анексованою Росiйською Федерацiею) та мкцевим самоврядуванням щодо забезпечення ввдповвдних бюджепв фшан-совими ресурсами, потрiбними для виконання функцiй, передбачених Консти-тущею Украши та вiдповiдними законами Украши.
Сьогодш питания децентралiзацií бюджетно!' системи Украши виходять на перший план, адже фшансовий перерозподiл е одним з фундаментальних умов незалежностi та життездатносп органiв мiсцевоí влади: децентралiзацiя процес1в ухвалення рiшень збiльшуе можливосп учасп мiсцевоí влади у розвитку шдкон-трольно! 1й територií, а ключова 11 ланка - фккальна децентралiзацiя - сприяе ефективному забезпеченню суспiльними послугами шляхом ретельнiшого узго-дження видатюв органiв влади з мкцевими потребами i уподобаннями.
Модель мiжбюджетних вiдносин, насамперед, е шститущональним шдхо-дом до визначення оргашзацшних основ взаемовiдносин мiж державними i мк-цевими органами влади, який пов'язаний iз полiтикою уряду або репонально! адмiнiстрацií у вирiшеннi питання розподшу доходов i видаткiв за ршнями бю-джетнох системи. Важливо розрiзияти двi основнi моделi мiжбюджетних ввдно-син: централiзовану i децентралiзовану. Переважаючи в механiзмi функщону-вання тiеí чи iншоí моделi, держава формуе набiр усiх наступних його елемен-тiв. Метою регулювання тк! чи iншоí моделi формування i розподiлу коштiв е забезпечення ввдповвдносп мiж повноваженнями на здайснення видаттв, зак-рiплених законодавчими актами за бюджетами, та бюджетними ресурсами. Зва-жаючи на це, дослiджения практики формування доходiв мiсиевих бюджетов за-рубiжних краíн дае змогу перейняти позитиви та здiйснити реструктуризацию дох^но! бази мiсиевих бюджетiв Украíни.
У захвднш фiнансовiй науиi видшяють кшька пiдстав для запровадження мiжбюджетних трансферов: фiскальну незбалансованiсть по вертикалi, ввднов-лення горизонтального фiскального балансу, гарантоване надання суспiльних благ, нейтралiзаиiю зовшшшх факторов та внесок у политику стабiлiзаиií для економiчного розвитку макроекономiчних иiлей. За рахунок трансфертiв фор-муеться значна частина доходiв мкцевих бюджетов iноземних краш: у Румуни -79 %, Болгарп - 78 %, Угорщинi - 66 %, Латвп - 68 %, Словенп - 67 %, Великш Британи - 77 %, Шдерландах - 60 %. В окремих крашах трансферти формують незначну частину доходов мiсиевих бюджетiв: у Швецп - 19 %, Дани - 24 %, Францп - 25 %, Австрц - 35 %. Закордоном подiл фiскально-економiчних пов-новажень мiж центральними органами державно! влади i управлiния й мiсиевим самоврядування е законодавчо закрiплений та значною мiрою зумовлюе чинну структуру доходов мiсиевих бюджетiв [3]. Проте структура доходов бюджетiв мiсиевого самоврядування в розрiзi рiзних краш (табл. 1) вiдрiзняеться i тому неможливо виокремити сталi структурнi спiввiдношения з найбшьш дохiдними джерелами мiсиевих бюджетiв - податковими надходженнями.
Табл. 1. Структура доходiв мкцевих бюджетiв у зарубiжних кратаху 2015 р.
Краша
Податков1 надходження
5
к о
I Б
§ *
Й I
8 я
И £
зокрема податки на:
к Р %
Ч н .Й
О
X « о ока к & а
К И
о к
та о Я О
й
Ч О
к
ч>
аз
к
ч о X
о «
США
39,3
2,4
28,9
8,1
23,0
0,1
37,6
Австри
59,9
22,8
4,9
19,3
18,8
1,6
19,7
Великобритан1я
13,7
13,6
12,9
2,8
70,6
Данш
46,7
43,3
3,3
8,0
0,8
44,5
[спан1я
50,1
9,8
15,1
22,2
13,0
2,2
34,7
[тал1я
38,0
11,6
1,6
48,8
Шмеччина
39,9
20,9
4,6
34,6
Норвег1я
44,3
39,8
4,2
0,3
17,4
0,7
37,6
ФшЛЯнД1Я
46,6
30,2
2,0
21,2
Францк
47,2
7,2
16,8
5,1
18,1
0,5
34,2
Швец1я
70,1
70,1
10,5
0,3
19,1
Джерело: [3].
Зауважимо, що закордоном на виконання власних повноважень органами мiсцевого самоврядування законодавчо передбачено джерела формування дохо-дiв, яш не враховуються при визначенш мiжбюджетних трансфертiв. До таких доходш належать:
• прямi реальнi податки: на рухоме i нерухоме майно, землю, з власнишв транспортних засобiв, промисловий, екологiчний.
• прям податки на доходи: фiзичних ошб, прибуток пiдприeмств, iз спадщин i дарувань.
• непрямi податки на: роздрiбний продаж, споживання електроенерги, газу; мк-цевi акцизи на бензин, тютюн, спиртш надо!'.
• збори i мита за: прибирания смiття i його вивiз, будiвництво службових будин-к1в, паркування автотранспорту, користування спортивними i оздоровчими закладами та установами культури, полювання i риболовлю, послуги цвинтарiв, iз власник1в собак, видачу рiзних лiцензiй i реестрацшних посвiдчень, участь у бiгах на шодром^ вiдкриття ресторанiв та готелiв.
Найважливiшими на мiсцевому рiвнi е насамперед податки на нерухоме майно юридичних i фiзичних осiб й на землю iз групи прямих реальних подат-кiв. Трохи рщше сплачують мiсцевi непрямi податки (у вигляд акцизов i подат-юв на продаж). Утам, сьогоднi майновi податки (табл. 2) е введет практично у вах крашах з розвиненою ринковою економiкою.
Як бачимо, майновi податки займають провiдне мкце у доходах мiсцевих бюджетов багатьох краш. За даними табл. 2, у Великобритани майже всi подат-ковi надходження мiсцевого самоврядування формуються за рахунок податку на майно, що зазвичай не характерно для европейських краш. 1стотну роль ввдгра-ють податки на майно у фшансуванш мiсцевих програм i в США - понад 45 % власних доходав бюджетов мiсцевого самоврядування або бшьше 70 % податко-вих надходжень мiсцевих бюджетiв; в 1спанп - бшьше 20 % власних доходов або
30 % податкових надходжень мiсцевих бюджетав; у Францл - бiльше 25 % влас-них доход1в або 35 % податкових надходжень до мкцевих бюджетов [3].
Табл. 2. Майновi податки в доходах оргамв м^цевого самоврядування
зарубiжних крат у 2015
Частка у власних доходах Частка у податкових
Краша оргатв м1сцевого надходженнях оргашв мюцевого
самоврядування самоврядування
США 46,2 73,4
Австр1я 6,2 8,3
Великобритан1я 45,9 99,2
1спан1я 23,1 30,2
Н1меччина 9,5 20,9
Норвег1я 6,7 9,4
Франц1я 25,6 35,7
Джерело: [3].
Як уже згадувалось, доволi поширеними у свиовш практищ мiсцевого опо-даткування е мiсцевi збори. Однак у формуваннi доход1в мiсцевих бюджетiв за-рубiжних краш беруть також участь неподатковi доходи у виглядг штраф1в та обов'язкових збор1в, доходiв вiд використання майна, що перебувае у власностi мкцевого самоврядування, орендно!' плати, коштiв вщ продажу об'ектав мунщи-пально!' власноста, коштiв, залучених через розмiщення мушципальних позик.
Потрiбно звернути увагу на те, що склад i структура неподаткових надходжень визначаються й нащональними особливостями. Так, у США, Великобритании Швецл серед неподаткових доходiв домiнують доходи вiд власноста та пiдприемницькоí дiяльностi; у Францп, Нiмеччинi, Данií значне мiсце вводиться комунальному кредиту. Протистояння державнш полiтицi пiдвищення податкiв спричинило зростання надходжень вiд надання платних послуг: у Нор-веги - це послуги водопостачання, каналiзацií, утримання дией у дитячих садках; у США - водопостачання, каналiзацií, прибирания смитя; у Шветш - використання вiдходiв, водо- та енергопостачання; в Iталií - мiсцевi лщензшш збори, шкiльний збiр тощо.
Бюджетнi надходження у виглядi гранив (у зарубiжнiй бюджетнiй практи-щ пiд ними розумiють надходження коштав з iнших, як правило вищих, рiвнiв бюджетно1 системи) змiнюеться в межах 25-50 % сукупних доходiв, окрiм Ве-ликобританií, де вони значно перевищують зазначенi розмiри. Збшьшення гран-тiв у доходах мкцевих бюджетiв е наслiдком загального розповсюдження принципу субсидiарностi в бврош й свiтi. Окрiм цього, якщо розглядати види субси-дiй, як надаються центральним урядом, то перевагу дедат бiльше надають незв'язаним субсид1ям перед цшьовими субвенщями, що, як показуе зарубiж-ний досвiд, не тальки не обмежуе самостiйнiсть оргашв мiсцевого самоврядування, але й сприяе розвитку 1хньо1 iнiцiативи, активiзуе дiяльнiсть щодо задо-волення потреб населення територiальних громад.
На нашу думку, змши у структурi доходiв локальних бюджетав безпосе-редньо пов'язаш з потребою фiнансувания дедалi зростаючих видаткових фун-кцiй мiсцевоí влади, насамперед у сощальнш сферi. У крашах бвропейського
Союзу розвиток сощально орieнтованоí ринково1 економiки шдтверджуеться значною часткою бюджетних асигнувань на утримання установ i закладов освь ти, охорони здоров'я, соцiальний захист i соцiальне забезпечення населения.
Взявши до уваги досввд зарубiжних кра'н в Украíнi, на наш погляд, дощль-но провести реструктуризацiю доходiв у таких напрямах:
• здшснити поетапний перехiд до сп1льного використання рiзними ланками бю-джетноУ системи податыв зi широкою базою оподаткування (податку на дода-ну варткть i податку на прибуток шдприемств) на основi встановлення законо-давством нормативiв розщеплення податкових платежiв;
• удосконалити порядок нарахування й сплати основного податкового джерела мiсцевих бюджетав - податку з доходiв фiзичних осiб шляхом оптимiзацГí бази оподаткування, рацюнашзащ! системи пiльг, насамперед податкових сощаль-них пiльг, зарахування податкових сум до бюджеив територiальних громад за мкцем знаходження платника, а не податкового агента;
• активiзувати роль податкових надходжень ресурсно-майново'У групи, що перед-бачае запровадження на зразок розвинених кра1н податку на нерухоме майно фiзичних осiб, податыв на каштал (багатство);
• посилити роль власних доходiв шляхом виршення проблем мiсцевого оподаткування;
• виршити проблеми мiсцевого оподаткування в УкраУш через розширення пе-релжу мiсцевих податк1в у контекстi реалiзацil мiсцевих програм у галузi сощ-ального захисту й зайнятостi населення, охорони довылля, рацiонального використання природних багатств, регулювання к1льк1сних параметрiв споживан-ня пiдакцизних товарiв, проведення регюнально'У економiчноl полiтики протек-цюшзму, що мае забезпечити пiдвищення фккально'У ролi мiсцевих податкiв i зборiв;
• забезпечити фiнансову стiйкiсть, самоокупшсть i самофiнансування iнститутiв комунальноУ власносл, що надають низку житлових, комунальних, транспортних послуг, шляхом запровадження ринкових вщносин у комунальному сектор!
Водночас, таю реформи передбачають виршення комплексу завдань уп-равлшського, юридичного, соцiального змiсту, демократизащУ громадсько-гос-подарських вiдносин територiального колективу, оптишзащУ чинних тарифiв на базi запровадження ресурсозбершаючих техиологiй, активiзацií iнвестицiйних вкладень у ремонтнi та ремонтно-будiвельнi роботи, прискореними темпами запровадження лiзингових схеми розрахуныв, диференцiацiя нормативiв плати за житло залежно вiд якостi наданих послуг, реструктуризащя бюджетноУ за-боргованосп iз планово-дотацiйних допомог комунальному сектору тощо.
Висновки. Сьогоднi iнтеграцiя УкраУни до краУн бврозони мае грунтувати-ся на використаннi досвiду зарубiжних краУн у галузi формування та використання доходов мiсцевих бюджепв: реструктуризацií доходов завдяки запрова-дженню майнових податкiв i податкiв на каштал, шдвищенню фiскальноí ввда-чi мiсцевих податыв, зростанню обсяпв неподаткових доходiв та цшьових грантiв, збшьшенню видаткових повноважень у контекстi виршення сощально-економiчних програм мiсцевого значення.
Потрiбно також е чiтко розподшити компетенцií щодо вирiшения конкрет-них завдань мiж центральними органами влади й органами регюнального та
мiсцевого самоврядування, i поступово здайснювати перехiд до децентр^зацп державних фiнансiв. Так, на державному рiвнi за рахунок кошпв Державного бюджету мають фiнансуватися тшьки тi видатки, котрi пов'язанi з забезпечен-ням загальнодержавних потреб: оборона кра!ни, утримання законодавчо! i вико-навчо! влади, розвиток фундаментально! науки, структурна перебудова еконо-мiки, сощальш пакети тощо. Фiнансовi ж проблеми мiсцевого рiвня ращональ-но вирiшувати за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетов, оскiльки мiсцевi бю-джети здшснюють безпосереднiй вплив на задоволення рiзноманiтних потреб населення, стан та надання державних послуг.
Отже, в Украíнi для виршення цих та iнших назрших проблем стосовно формування i використання мiсцевих бюджетiв значною мiрою визначило б роз-ширення економiчноí самостшносп регiонiв кра!ни. Адже те, наскшьки вони по-лiтично незалежнi i фiнансово забезпеченi, iстотно впливае на формування де-мократичних, ринково орiентованих систем i пiдвищуе шанси на устх реформ.
Лiтература
1. Бодров В.Г. Регулювання мiжбюджетних вщносин: Украхна i европейський досвiд : мо-нографiя / за ред. В.Г. Бодрова; кол. авт.: В.Г. Бодров, О.П. Кириленко, Н.1. Балдич та ш. - К. : Вид-во НАДУ, 2006. - 296 с.
2. Большенко С.Ф. Особливост формування мiсцевих бюджетхв в европейських крахнах / С.Ф. Большенко, Н.И. Никифорова. [Електронний ресурс]. - Доступний з Ь11р8:// www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vcpi/TPtEV/2009_6/6_2009/3_Bolchenko_dr.pdf
3. Даш 1н-ту бюджету та соцiально-економiчних дослiджень. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.ibser.org.ua
4. Свропейська хартя про мiсцеве самоврядування вщ 15 жовт. 1985 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_036
5. Журавель В.В. Зарубiжний досвщ финансового регулювання розвитку регiону / В.В. Журавель // Вюник Харкхвського нацiонального ушверситету : зб. наук. праць. - 2007. - № 758. - С. 72-74.
6. Кириленко О.П. Мiжбюджетнi вщносини: стан i проблеми удосконалення / О.П. Кириленко // Фшанси Украхни : зб. наук. праць. - 2000. - № 6. - С. 64-69.
7. Про сшвробпництво териге^альних громад: Закон Украхни, вщ 17.06.2014. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1508-18.
8. Чабан Я.1. Свтовий досвiд фхнансування сощально економiчного розвитку облай! за рахунок податкових надходжень / Я.1. Чабан // Науковий вiсник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - № 18. - С. 34-45.
Надтшла доредакцп 29.09.2016р.
Полынюк Н.И. Зарубежный опыт межбюджетных отношений и возможность его использования в Украине
Сегодня вопрос реформирования бюджетной системы Украины выходит на первый план, ведь финансовая децентрализация является одной из фундаментальных условий независимости и жизнеспособности органов местной власти. Роль местных налогов и сборов в наполнении местных бюджетов в нашей стране остается незначительной. Поэтому, рассмотрев проблемы формирования местных бюджетов как в Украине, так и в отдельных зарубежных странах, можно сделать вывод, что продолжение изучения опыта унитарных стран с развитой децентрализацией может пригодиться при выработке и внедрении политики реформирования системы местных бюджетов в Украине. Важно обратить внимание на опыт стран Европейского Союза. Интересным для более глубокого анализа также опыт именно унитарных стран, трансформация модели управления регионами, в которых положительно зарекомендовала себя, в частности в сфере наполнения местных бюджетов.
Ключевые слова: бюджет, бюджетная система, государственное регулирование, межбюджетные отношения, местные бюджеты, финансовая децентрализация.
Plynyuk N.I. Foreign Experience in Intergovernmental Fiscal Relations and the Possibility of its Application to Ukraine
Nowadays the issues of decentralization of the budgetary system of Ukraine come to the fore, because financial decentralization is one of the fundamental conditions of independence and viability of local authorities. The role of local taxes and duties in the filling of local budgets in our country remains insignificant. Therefore, having considered the problems of formation of local budgets both in Ukraine and in some foreign countries, we can conclude that the continuation of studying the experience of unitary countries with developed decentralization can be useful during the elaboration and implementation of the policy of reformation of local budgets in Ukraine. It is important to pay attention to the experience of the EU countries. The experience of such unitary countries the transformation of the region management model, in which it has positively established itself, in particular in the sphere of filling local budgets, is also interesting for deeper analysis.
Keywords: budget, budget system, government regulation, intergovernmental relations and local budgets, fiscal decentralization.
УДК 334.722
ОСОБЛИВОСТ1 ТА 1НСТИТУЦ1ЙН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ШДПРИеМНИЦТВА РЕПОНУ
С.Д. Щеглюк1, О.Г. Коломieць2
Встановлено, що шституцшш характеристики шдприемницького шмату краши виз-начають процеси активiзацil тдприемницько! дшльносп в окремих регюнах, але понад це, також визначальними е регюнальш чинники, умови i процеси. Систематизовано су-часш проблеми розвитку шдприемництва у Львшськш обл., а саме шституцшного, ор-ганiзадiйного, фiнансово-економiчного та просторового характеру. Визначено можли-востi регюнально! та мiськоl влади через впровадження iнструментiв стратегування, програмування i прогнозування щодо пiдтримки мiсцевих виробникiв, сприяння розвитку пiдприемництва.
Ключовi слова: шдприемництво, малi i середнi шдприемства, розвиток пiдприемств регiону, пiдприемницьке середовище, iнституцiйнi характеристики пiдприемницького середовища.
Вступ. У сучасних умовах одним iз проввдних чинникiв позитивно!' дина-мiки соцiально-економiчного розвитку будь-яко!' краши свiту е стабшьний розвиток шдприемництва. Грунтуючись на ефективному пiдприемницькому сере-довишд, розвиток пiдприемництва сприяе формуванню та утвердженню се-реднього класу, побудовi громадянського суспiльства, утвердженню демократп та шдвищенню рiвня життя громадян. Близько 90 % вах суб'ектш господарю-вання в розвинених кра'нах належать до малого та середнього шдприемництва, загалом вони продукують до 60 % додано!' вартосп та забезпечують 70 % зайня-тостi. Основним трендом сучасного розвитку пiдприемництва в бшьшосп розвинених кра'н свиу е постiйний пошук iнструментiв для розширення меж сприяння дшовш активностi та формування сприятливого шституцшного середови-ща для розвитку бiзнесу. Натомiсть, в Украíнi, впродовж уах рокiв незалежнос-тi, внаслiдок недостатньо!' обгрунтованосп та непослiдовностi iнституцiйних
1 ст. наук. спгвроб. С. Д. Щеглюк, канд. екон. наук - ДУ "1РД ím. М.1. Долгшнього НАН Украши" ;
2 шж. О.Г. Колом1ець - НЛТУ Украши, м. Льв1в
