CC BY
57
УДК 351.82.338.439.5
АНАЛ1З ЗАКОНОДАВЧО1 БАЗИ ЩОДО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО РИНКУ
Яхно К. Г.
Мета дослдження: проанал1зувати стан державного регулювання в аграрному сектор1. Визначити роль i м/сце держави у функц/онуванн ринюв аграрноТ продукц/Т.
Як в/домо УкраТна - це аграрна держава. За 1990 - 2014рр. вона намагалась дотримуватись виконання i забезпечення основних економ/чних функц/й: правовоТ бази; створення умов для конкуренц/Т; перерозподл ВВП i нац/онального багатства; коригування розпод/лу ресурс/в; контроль за фнансовою / кредитно-грошовою д/яльнстю.
Сл/д зазначити, що держава з перших дн/в незалежност/ дбала про орган/зац/ю збуту аграрноТ продукц/Т. Проте ще / сьогодн/ б/рж.агроторгов/ дома, не змогли зайняти бльш-менш помтне м/сце на конкурентному ринку. 1х м/сце займають переважно або посередники, або регональн представництва експортних компанй. Б/рж/ або система аграрних товарних б/рж займаються в основному посередницькою д/яльнстю, рееструючи зовншньоторговельн/ угоди.
Щодо св/тових тенденцй то у бльшост/ розвинених краТн товарних б/рж як таких уже давно не /снуе, на змну Тм прийшла ф'ючерсна торг/вля.
Важливим напрямом удосконалення роботи щодо пол/пшення розбудови аграрного сектора економ/ки / пол/пшення с/льськогосподарського виробництва е розвиток с/льськогосподарських обслуговуючих кооператив/в (надал/ СОК), як/ працюють у багатьох краТнах Свропи.
Висновки. Проанал/зувавши державн документи щодо формування, становлення / розвитку ринк/в аграрноТ продукц/Т прийшли до висновку:
- втручання держави в роботу ринк/в е стихйним;
- чткого плану розбудови аграрного сектору на сьогодн/ немае;
- нестабтьнють ф/нансового ринку приводить до того, що сльський виробник боТться великого ринку, бо вн на ньому беззахисний, а на внутр/шньому ринку «правила гри» йому в/дом/ да / ризики мЫмальн/.
Ключов'1 слова: ринок аграрноТпродукц/Т, нац/ональна економка, с/льськогосподарськ/ пдприемства.
АНАЛИЗ ЗАКОНОДАТЕЛЬНОЙ БАЗЫ ПО ГОСУДАРСТВЕННОМУ РЕГУЛИРОВАНИЮ АГРАРНОГО РЫНКА
Яхно Е.Г.
Цель исследования: проанализировать состояние государственного регулирования в аграрном секторе. Определить роль и место государства в функционировании рынков аграрной продукции.
Как известно Украина - это аграрное государство. За 1990 - 2014гг. она пыталась придерживаться выполнения и обеспечения основных экономических функций: правовой базы; создание условий для конкуренции; перераспределение ВВП и национального богатства; корректировки распределения ресурсов; контроль за финансовой и кредитно-денежной деятельностью.
Следует отметить, что государство с первых дней независимости заботилось об организации сбыта аграрной продукции. Однако еще и сегодня биржи, агроторговые дома, не смогли занять более или менее заметное место на конкурентном рынке. Их место занимают преимущественно или посредники, или региональные представительства экспортных компаний. Биржи или система аграрных бирж занимаются в основном посреднической деятельностью, регистрируя внешнеторговые сделки.
По мировым тенденциям в большинстве развитых стран товарных бирж как таковых уже давно не существует, на смену им пришла фьючерсная торговля.
Важным направлением совершенствования работы по улучшению развития аграрного сектора экономики и улучшения сельскохозяйственного производства является развитие сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов (далее СОК), которые работают во многих странах Европы.
Выводы. Проанализировав государственные документы по формированию, становления и развития рынков аграрной продукции пришли к выводу:
- вмешательство государства в работу рынков является стихийным;
- четкого плана развития аграрного сектора на сегодняшний день нет;
- нестабильность финансового рынка приводит к тому, что сельский производитель боится большого рынка, так на нем беззащитен, а на внутреннем рынке «правила игры» ему известны да и риски минимальны.
Ключевые слова: рынок аграрной продукции, национальная экономика, сельскохозяйственные предприятия.
ANALYSIS OF LEGISLATIVE FRAMEWORK FOR PUBLIC REGULATION OF AGRICULTURAL MARKET
Yahno K.G.
Study subject: to analyze the status of public control of the agricultural sector and to define the role and place of the state In functioning of agricultural markets.
It is well known that Ukraine is an agrarian state. During 1990 - 2014, Ukraine tried to comply with the basic economic functions of the state: building up the legal framework, creation of conditions for competition, redistribution of GDP and the national wealth, adjustment of resource allocation, and control of activities in financial and monetary spheres.
It should be noted that, since the very first days of independence, the state has taken care of agrarian products marketing. However, even today the stock exchange and agrarian trade houses are still not able to take more or less significant place in the competitive market. Now they are mostly substituted by intermediaries or regional offices of export companies. Exchange offices or a system of agricultural commodity exchange offices are mainly engaged in brokering through registering foreign trade operations.
As for global trends, the majority of developed countries has so far got rid of the commodity exchange offices as such and replaced them by futures trading ones.
An important area of improvement in the agricultural sector and the agricultural production is development of agricultural service cooperatives (hereinunder referred to as the ASC) which have been working in many European countries.
Conclusions. Having analyzed governmental documents on formation, establishment and development of agricultural product markets, we have come to the conclusion:
- Government intervention in the market is spontaneous;
- No clear plan for development of the agricultural sector exists;
- Instability in the financial market leads to great concerns of agricultural producers over a 'big agricultural market', since it feels itself helpless in there, whilst the 'rules of play' in the domestic market are well known to him and the risks are minimal.
Key words: the market of agricultural products, the national economy, agricultural enterprises.
© Яхно К.Г., 2015
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
107
Постановка проблеми: економка УкраТни з 1990р. вiдноситься до змшаноТ системи. Це означае, що одночасно iснують системи управлiння характеры як для плановоТ так i для ринковоТ економiк. Ринковий механзм - це спосiб органiзацiТ та функцюнування вiдносин мiж суб'ектами господарювання, що базуеться на принципах попиту i пропозицiТ, вiльного цiноутворення, конкуренцп.
Планово-державний механiзм (адмiнiстративно-командна система управлЫня) - централiзоване, тотальне державне управлЫня соцiально-економiчним розвитком краТни на основi директивного плану.
З кожним роком ринковi важелi управлiння переважають над старою системою управлЫня. Ринковий механзм об'еднуе виробникiв i споживачiв у едину економiчну систему, пiдпорядковуе виробництво сусптьним потребам у формi платоспроможного попиту. В щеагл ринок повинен сприяти ефективному розподту ресурсiв. Тобто, спрямовувати ресурси на виробництво тих товарiв, якi найбiльше потрiбнi суспльству, стимулювати пiдприемцiв до найбiльш ефективного використання ресурсв, розробцi та впровадженню нових, найбiльш ефективних технологiй. Зрештою, ринок виконуе важливу селективну функцю серед товаровиробникiв, завдяки чому з товарного виробництва вибувають тi господарсык суб'екти, результати дiяльностi яких не вщповщають умовам ринковоТ конкуренцiТ.
Проте, ринок не е щеальною економiчною системою. Як суб'ект макроекономiчного регулювання вiн мае певнi обмеження. Багатовкова практика переконливо довела, що без державного втручання в господарське життя сусптьства ефективне функцiонування ринкового господарства неможливе. Ступiнь цього втручання е рiзним залежно вiд зрiлостi економiчноТ системи, але загальний напрям очевидний: в iндустрiальнiй та постiндустрiальнiй економщ роль держави зростае.
Мета до^дження: проаналiзувати стан державного регулювання в аграрному секторк Визначити роль i мiсце держави у функцiонуваннi ринкв аграрноТ продукцiТ.
Викладення основного матерiалу.
З розвалом радянського Союзу на змiну командно-адмiнiстративнiй системi УкраТни прийшли економiчнi вiдносини ринкового типу, а вщповщно й перебудова суспiльно-економiчного устрою краТни. Як вщомо УкраТна - це аграрна держава. Лише стьськогосподарських угщь налiчуеться 41.8 млн.га, що складае приблизно 69,3% вiд загального фонду земель держави. Станом на 2014р. стьського населення УкраТни становило лише 31%, а мюького 69% (див.табл.1.)
Таблиця 1. Населення УкраТни 2014 р.
Населення УкраТни млн %
мюьке 31,3 69
стьське 14,1 31
чоловшв 20,9 46,2
жiнок 24,3 53,8
^м того слщ вiдмiтити, що у 31% входять ус категорiТ (дiти, працююче населення, пенсюнери, безробiтнi, люди з обмеженими можливостями i т.д.). Тому реально занятого населення у стьському господарствi становить приблизно 10% (тому село на сьогодн перебувае у категорп зникаючого). Що не скажеш про мюьке населення. З цього випливае, що на сьогодн ринок пращ е дуже незбалансованим i проблематичним, особливо у аграрному секторi економки.
За 1990 - 2014рр. держава намагалась дотримуватись виконання i забезпечення основних економiчних функцiй: забезпечення правовоТ бази; створення умов для конкуренцп; перерозподт ВВП i нацiонального багатства; коригування розподiлу ресурсiв; контроль за фЫансовою i кредитно-грошовою дiяльнiстю; аналiз економiчноТ кон'юнктури; стимулювання виробничоТ активност.
У першi ж роки незалежност, держава зiткнулася iз тим, що немала важелiв для регулювання i управлiння ринком. На такий стан речей вплинули тривал порушення рiвноваги мiж попитом i пропозицiею; Ыфляця; з'явилася нова для краТни категеря - безробiття. Повний розвал стьського господарства. Вщсутнють необхiдноТ законодавчоТ бази привели краТну до першоТ глобально!' економiчноТ кризи. Для покращення ситуацп держава приймае рiшення збiльшити податкову ставку i таким чином забезпечити бюджет краТни. Проте ця ситуаця тривае i до сьогоднi. Податкова ставка кожного року зростае i ми стоТмо перед ситуацiею, коли пще рiзкий спад доходiв до бюджету (так звана крива Лаффера). Не потрiбно забувати i про анексю Криму, i про бойовi дiТ у Донецькому i Луганському репонах. А це були найбтьшл промисловi регiони, яга мали вагомий вплив на фЫансовому ринку. ^м того - це регiони експорту. едина надiя i неймовiрне навантаження в цй складнiй ситуацiТ ляже на аграрний сектор краТни.
У реалях сьогодення ринок розглядають - як сукупнють економiчних вiдносин за допомогою яких здмснюеться обiг сусптьного продукту в товарно-грошовiй формi з опорою на виробництво товарiв, що пщлягають реалiзацiТ через купiвлю-продаж. Ринок не слщ розглядати як зв'язкового мiж виробником i споживачем, вЫ е единим середовищем, механiзмом. У середовищщ ринку цiллю товаровиробника, посередника i пiдприемця е розвиток i задоволення потреб споживача. Володiючи необхщною iнформацiею товаровиробники постiйно координують власне виробництво у вщповщносп до умов ринку. Тобто ринок - регулятор обсягв виробництва продукцл та ТТ структури. Всi ринки мiж собою зв'язанi i утворюють единий органзм - державу. Всi ринки (пращ, фiнансовий, зовнiшнi, внутрiшнi, сiльськогосподарськi, товарн i т. д.) мають категорп - попит i пропозицiю.
Використовуючи взаемод^ попиту i пропозицiТ, ринок дае вщповщь на головнi питання ринку - що i сктьки виробляти, для кого i як. ^м того, ринок виконуе функцю цiноутворення i стабiлiзацiТ цiн на продукцю. Внаслiдок взаемодiТ виробникiв i споживачiв, а вiдтак пропозицiТ i попиту на товари вiдбуваеться своерщний пiдсумок або баланс зiставлення затрат виробниюв i корисностi товару чи послуги.
Рацюналзм продавця - продати товар за вищою цною й одержати бтьше прибутку, а покупця - задовольнити власн потреби за нижчою цною.[1] В iдеалi ринок юнуе з мiнiмальним втручанням держави. Проте на пострадянському просторi це не можливо. Стара система економiчного управлiння не iснуе, а нова ще не створена.
Отже, на сьогодн склалася ситуацiя, коли украТнський ринок демонструе свою неспроможнiсть, вЫ не в змозi координувати процеси економiчного вибору так, щоб забезпечити ефективне використання ресурсв. Тому дуже важливою щоб держава забезпечила умови здоровоТ конкуренцГТ. Крiм того ринок не мае механiзмiв, здатних забезпечувати людей сусптьними благами, тобто товарами й послугами колективного споживання, потреба в яких не залежать вщ ЫдивщуальноТ платоспроможност. До таких належать послуги державного управлЫня, нацiональноТ армп, мiлiцiТ, охорони здоров'я, освiти, науки, культури тощо. УкраТнський ринок сьогодн не здатен протистояти економiчнiй нестабтьност, спостерiгаеться затяжний спад виробництва, надмiрне безробiття, високий рiвень iнфляцiТ тощо.
Як зауважуе М.1. Белявцев, державне регулювання ринку здмснюеться рiзними прямими i непрямими методами, якi залежно вщ характеру дГТ можна об'еднати в чотири групи:
1) економiчнi;
2) iнформацiйно-орiентувальнi;
3) законодавчi;
4) адмУстративы [2, с.33].
Для украТнського ринку характернi признаки нездорово! конкуренп, на ринковi вiдносини чималий вплив чинять монопольн утворення. Впливаючи на обсяги виробництва i цiни, вони обмежують ефективнiсть ринковоТ конкуренцп i створюють умови для такого розподту ресурсiв, який враховуе не суспты-л, а власнi iнтереси цих утворень. Спостер^аються негативнi побiчнi ефекти: на^рна нерiвнiсть доходiв, нерiвномiрний розвиток окремих регюыв, порушення екологiчних умов життя населення, вщхилення вiд стандартiв якосп споживчих товарiв тощо. Аналiтики переконаы, що перелiченi негаразди ринку можуть бути компенсованi лише за допомогою державного втручання в економiку. Ще у 2012р. внесено проект Закону УкраТни «Про посилення державного контролю за використанням природних ресурав, що перебувають у приватнiй власностi суб'екпв господарювання» згiдно до якого пщвищуеться вiдповiдальнiсть суб'eктiв господарювання за використання природних ресурав, крiм того прописаний мехаызм вiдчуження у власнiсть держави природних ресурав у разi незадовтьного Тх використання. Як не дивно проект закону знятий з розгляду 27.11.2014р[3]. Це означае едине - монополюти не будуть дбати про збереження природних ресурав i вщдадуть Тх у власнiсть держави тод^ коли земля i все що на нм i в нм не буде приносити олiгархам прибуток. Маючи такi багатi природнi ресурси наша держава перебувае на межi бщносп, а населення за межею бiдностi.
Минуло бiльше як 20 роюв з моменту проголошення незалежносп, а ринкова система ще й дос показуе неможливiсть самостiйного ефективного функцюнування в умовах сучасного iндустрiального суспiльства. зумовлюе необхiднiсть державного регулювання економiки. За законодавством Укра'ни визначено основы ц^ державного втручання в економку:
1. забезпечення стабiльного розвитку нацюнальноТ економiки;
2. забезпечення рацюнального використання ресурсiв i пiдвищення ефективносп суспiльного виробництва;
3. пiдвищення конкурентоспроможносп вiтчизняних товарiв;
4. пiдвищення життевого рiвня населення.
Для втручання в економ^ держава мае цiлу низку найголовнших важелiв. До яких слщ вiднести: законодавчi, адмiнiстративнi, бюджетно-податковi, кредитно-грошовк
Найголовнiшi цiлi, якi ставить держава перед собою, е водночас i прост i недосяжнi: досягти економiчного зростання краТни; нацiональну економiку вивести на рiвень конкурентоспроможностi; стабiлiзувати цЫи; приборкати iнфляцiю; усунути дисбаланс у виробниц™ i реапiзацiТ нацiонального продукту; оздоровити Ывестицмний кпiмат держави; подолати безроб^тя (особливо у сiльськiй мюцевосп). Слiд пам'ятати, що конкурентоспроможнiсть нацюнальних економiк у системi свiтового господарства оцЫюють здебiльшого на основi моыторингу бiзнес-кпiмату, рiвня економiчноТ свободи, якосп та ефективностi державного управлiння, ступеня глоба^зацп економiки, рiвня розвитку людського потенщалу, потенцiалу зовнiшнiх запозичень, рiвня корумпованостi суспiльства тощо.
Один з найважливших елементiв у системi державного регулювання ринковоТ аграрноТ економiки - регулювання ринком аграрноТ продукцiТ.
Вщповщно до Закону УкраТни «Про стьське господарство» (2011р.) ринки аграрноТ продукцп мають наступну кпасифiкацiю [4] (див. рис.1).
Державне управлЫня аграрним ринком передбачае вплив на формування ринковоТ Ыфраструктури, що забезпечуе вихщ на ринок рядового товаровиробника - фермера, стьгосппщприемства, селянського господарства. За даними ДержавноТ служби статистики за перюд з 1990-2014рр. ктькють фермерських пщприемств займае значну частку вiд вах iснуючих сiльськогосподарських пiдприемств в краТн (74%) (див. табл.2), а державних пщприемств всього 0,5% [5].
Рисунок 1. Класифшащя ринкiв аграрноТ продукцп
2000 2005 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Господарськ товариства 6718 7900 7879 7819 7769 7757 8121 8295
Приватнi пiдприемства 2519 4123 4326 4333 4243 4140 4183 4153
Виробничi кооперативи 3136 1521 1101 1001 952 905 856 810
Державы пщприемства 385 386 354 345 322 311 294 278
lншi 402 1500 1505 1553 1481 1532 1680 1466
Фермерськi господарства 34800 42447 43894 42101 41726 41488 40732 40856
До державного регулювання рингав аграрноТ продукцп слщ вщнести цiнове регулювання, у тому числ товарнi i закупiвельнi iнтервенцiТ, внутрiшне квотування виробництва i збуту, субсидування споживання, обмеження виробництва, Ытенсивного використання землi. Вплив одночасно здмснюеться на цiни, попит i пропозицiю. Крiм того, на внутршнм ринок чинить вплив зовншньоторговельний фактор.
Слiд зазначити, що держава з перших днв незалежност дбала про органiзацiю збуту аграрно! продукцiï. Про це свiдчать перил постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украши з питань оргаызаци бiржового ринку стыгосппродукцп якi з'явилися ще у 1995 р. Проте ще i сыогодн бiржi, агроторговi дома, збутовi кооперативи не змогли зайняти бтыш-менш помптне мiсце на конкурентному ринку. 1х мiсце займають переважно або посередники, або репоналы-ii представництва експортних компанй. Бiржi або система аграрних товарних бiрж займаютыся в основному посередницыкою дiялынiстю, рееструючи зовнiшныоторговелынi угоди (зпдно Указу Президента Украïни вiд 29.06.2000 р. № 832 «Про невщклады заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна», що втратив силу 13.08.2013р.).
Бiржовий аграрний ринок в УкраУ одразу поля створення опинився у глибош системнiй кризк Практики бiржовоï торгiвлi вважаюты головною причиною кризи укра'нсыкого бiржового ринку у недостатнй нормативнiй базi. Закон «Про товарну бiржу»[6], що дie з 1991 р., застарiв i не задоволыняе потреб бiржовоï торМвлк Бiржi не даюты гарантiй виконання бiржового контракту. У 1995 р. в Нацоналыному банку розпочалися аукцюны торги сiлыгосппродукцiею i було створено Украшсыку аграрну бiржу. Хоча бтышюты зерна для державних та регюналыних контрактiв було закуплено через бiржi, вiдбулася дискредитацiя цыого механiзму через низыку дисциплiну виконання контрактiв. Галымуе розвиток бiржовоï торгiвлi повiлыне впровадження складсыких свiдоцтв, якi також е бiржовим товаром.
Щодо свiтових тенденцй то у бiлышостi розвинених краж товарних бiрж як таких уже давно не юнуе, на змЫу 1м прийшла ф'ючерсна торгiвля. МУстерство аграрноï полiтики Украïни у грудн 2007р. видае наказ за №916 «Про затвердження галузевоï iнновацiйноï програми «Створення системи бiржовоï торгiвлi ф'ючерсними контрактами на зерно»« де прописуетыся увесы механiзм запровадження ф'ючерсноï торМвлк Але ф'ючерсна торгiвля як у свт так i в Украïнi може розвиватися лише за умови передбачуваност, стабiлыностi, ринкового характеру аграрно! полiтики. Поки що в Украïнi вiдсутне коло виробникiв, що були б упевнен у завтрашныому дн i зважилися на укладання ф'ючерсних контрактiв. Крiм того, якщо будуты прийматися заборони на перемiщення зерна за межi областi, непередбачуванi ршення щодо квот, iнтервенцiй тощо, то це унеможливиты ф'ючерсну торгiвлю стыгосппродукцею в Украïнi в цiлому.
Регулювання державою внущшныого ринку аграрноï продукцл - в усуненнi рiзких коливаны цiн, характерних для укрансыкого ринку у зв'язку з рiзкими змЫами погодних умов. Система регулювання дозволяе створити резерви, дозволяе уникнути деф^ту продоволыства на ринку. До основних заходiв державного регулювання рингав аграрноï продукцiï слiд вiднести - товарн та фiнансовi iнтервенцiï. Вiдповiдно до постанови Верховно! Ради УкраГни вщ 24.09.1997р. за №1062 за участ Мiнiстерства агропромислового комплексу, Мiнiстерства фЫанйв, Державного комiтету по матерiалыним резервам, ДержавноГ акцюнерноГ компанП «Хлiб УкраГни» з метою забезпечення пщтримки в^чизняних сiлысыкогосподарсыких товаровиробнигав створити державний Ытервенцйний фонд стабiлiзацiï зернового ринку в УкраУ за рахунок державних ресурйв в обсязi 0,6 млн.т. зерна. [7]
Метою дiялыностi Фонду було визначено:
1. забезпечення поступового переходу до саморегулыованого ринку продоволычого зерна в Украïнi;
2. забезпечення продоволычоï безпеки держави шляхом створення державних запасв продоволычого зерна;
3. пщтримка вiтчизняних виробникiв зерна шляхом забезпечення стабшыного рiвня цiн на ринку продоволычого зерна протягом року;
4. сприяння збшышенню обсягв виробництва продоволычих зернових кулытур;
5. регулювання ситуацiï на регюналыних зернових ринках;
6. пщтримання доступного для споживачiв рiвня цiн на зерно i зернопродукти.
Отже створений Фонд взяв на себе зобов'язання не втратити ринок зерна (внутршнм та зовтшнм).
Вщ 2000 року, року максималыного врожаю на сшысыкогосподарсыку продукцию, держава приймае все бшыше законiв пов'язаних з державним регулюванням. Це пов'язано з тим, що високий врожай не приню бажаного доходу. Виявлено багато прорахунюв у оргаызаци торгiв, а отже у оргаызаци i функцiонуваннi самих ринюв аграрноï продукцп.
У 2004 р. Приймаетыся Закон Украïни «Про державну пщтримку сiлысыкого господарства УкраГни» [8], який мютиты основнi положення щодо регулювання аграрного ринку. Цим законом визначено державну аграрну ¡нтервенц1ю;товарну нтервенцю; фнансову ¡нтервенц1ю.
Законом передбачено державне регулювання цн окремих видiв сiлысыкогосподарсыкоï продукцп через механзм установлення цни рiвноваги (фiксiнг) на рiвнi, не нижчому за мУмалыну закупiвелыну цну та не вищому за максималыну закупiвелыну цiну при дотриманнi антимонополыного законодавства i правил добросовiсноï конкуренцп. Водночас цим законом зазначено, що держава не буде втручатися в процес цноутворення за межами органзованого аграрного ринку, крiм нормативно визначених випадкв тимчасового адмУстративного регулювання цн. При цыому Кабiнет Мiнiстрiв Украïни може застосовувати такi iнструменти впливу:
а) обмеження рiвня торговоï нацнки (знижки) на гуртовому або роздрiбному ринку;
б) установлення граничних рiвнiв рентабелыностi переробникiв товару i осб, якi надаюты послуги iз збер^ання аграрноï продукцiï;
в) установлення граничних цн продажу на рiвнi максимапыноï (мiнiмалыноï) закупiвелыноï цiни (лише на перюд прийняття висновку Антимонополыним ком^етом Украïни про наявнiсты узгоджених дм суб'ектiв ринку та/або рiшення на захист економiчноï конкуренцiï;
г) установлення нетарифних обмежены (квот) щодо iмпорту або експорту;
д) визначення як обов'язковоТ передумови митного оформлення експорту придбання об'екту цнового регулювання на експортнй сесiï аграрноï бiржi.
У Закон для реалiзацiï державних функцй iнiцiювалося створення нових структур - Аграрного фонду ( кошти до Аграрного фонду - в межах 1,5 млрд. грн. - перерахован дАк «^б Украïни» та Держкомрезервом за рахунок зароблених на торгових операцях iз продажу зерна) [9]; Фонду аграрних страхових субсидм - з цтлю надання субсидiй i кредитв Аграрним фондом сiлысыкогосподарсыкому товаровиробнику (Ст. 11. Закону Украïни «Про державну пщтримку стысыкого господарства УкраТни вщ 24.06.2004 № 1877-IV»[4]), Аграрноï бiржi (постанова Кабiнету мiнiстрiв Украши вiд 26.12. 2005р. N 1285), розрахунково-клiрингового центру та Ыших агентiв, дiялынiсты яких спрямована на комплексне забезпечення переходу вщ наявноГ ситуацiï «слабкоï держави, контролыованоï силыними компанiями» на тлi ринковоï стихи до «силыноï держави, яка на засадах партнерства прозоро, в Ытересах сусптыства i бiзнесу спiвпрацюе iз силыними компанiями» задля прогнозованостi i стабты-ностi на агро-продоволычому ринку.
Функця Аграрного фонду (ст. 9) у наданн бюджетноï позики виробнику зерна, що е об'ектом державного цнового регулювання, пiд заставу такого об'екта. Однак, розмiр бюджетноï позики не може перевищувати 80 вщсотюв вартост застави, яка розраховуетыся виходячи з розмiр встановленоï мiнiмалыноï закутвелыноГ цiни.
Законом встановлено кредитну пщтримку виробниюв сiлысыкогосподарсыкоï продукцiï (кредитну субсид^). Законодавецы обмежив цiлыове використання коштв субсидованого кредиту, зокрема вiн надаетыся лише для короткострокових кредитiв
виключно для придбання товарiв (запасiв) на потреби виробництва окремого об'екта державною ^нового регулювання ( Тх перелк визначаеться кабЫетом Мiнiстрiв УкраТни), а середньострокових кредилв - виключно для придбання або будiвництва основних фондiв сiльськогосподарського призначення I та II груп та проведення Тх каттальних ремон^в. Також передбачено бюджетну тваринницьку дотащю з цтлю покращення ситуацiТ в галузк
Започатковано створення системи заставних закупок стьськогосподарськоТ продукцiТ Указом Президента УкраТни «Про невщклады заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна» вщ 29.06.2000р. Даним Указом за об'ект застави було обрано зерно. Метою запровадження даного мехаызму було подолання негативних наслщгав сезонних i кон'юнктурних коливань обсягiв продажу й цЫ на зерно та хлiбопродукти. Наприклад, для страхування своТх товаровиробнигав вiд загрозливого зниження ринкових цЫ на зерно в моменти негативного впливу кон'юнктури ринку, у Полыщ дiе система зернових квитанцiй (документ, що засвщчуе позичку пiд заставу товарiв), в Угорщинi за рахунок ^еТ системи фiнансуеться до 30 % стьгоспвиробництв. Бiльш як 80-тирiчний досвiд роботи iз заставними мають США.
В УкраТы, незважаючи на юнування законiв, механiзм iнтервенцiй дос не вiдрегульований у повнiй мiрi. Пiсля анапiзу використання коштiв Аграрного фонду у 2005 р. Рахунковою палатою було зроблено висновок про неефективне Тх використання. Фiнансовi Ытервенцп для формування державного продовольчого резерву були проведем з обсягом зерна 73,8 тис. т (4,9 % вщ законодавчо встановленого) та цукру Оз цукрових бурягав) 25,2 тис. т (14 %). Значна ктькють зерна залишилася в сiльгосппiдприемствах i не була реалзована, внаслiдок чого село не отримало очкуваних грошових надходжень. При цьому 48,8 млн грн загального фонду не були використаы, Тх повернуто до державного бюджету. Непрямою формою пщтримки стабiльностi на ринку е здмснення цiльових дотацм з державного бюджету виробництва певних видiв продукцiТ. Як правило, такою продук^ею е продукцiя галузi тваринництва. 1з наказу Мiнiстерства аграрноТ пол^ики УкраТни вiд 24.03.2006 р. «Про затвердження Заходiв щодо розвитку м'ясного та молочного тваринництва» за N 144[10] було зазначено, що для виведення тваринництва з глибокоТ затяжноТ кризи необхщно створити для нього сприятливi умови через механiзми птьгового оподаткування та кредитування галузi. Тобто товаровиробники отримують доплати за рахунок повернення ПДВ щодо операцм з продажу вказаноТ продукцп, крiм того з 2001 р. в УкраТн введено доплати стьськогосподарським товаровиробникам за проданий ними для забою переробним пщприемствам i заготiвельним органiзацiям молодняк великоТ рогатоТ худоби пiдвищених вагових кондицм. З 2003 р. введено також доплати за кондицмних свиней та курей-бройлерiв.
Закон УкраТни «Про внесення змЫ до деяких закоыв УкраТни щодо вдосконалення механiзмiв державного регулювання ринку стьськогосподарськоТ продукцп» вщ 04.06.2009 р. спрямований на стимулювання розвитку виробництва молока i м'яса (щоб ця продукция, яка вже стала деф^том, не завозилася iз зарубiжжя, а в достатнiй ктькосп вироблялася в УкраТнi), страхування ризигав у сiльськогосподарському виробництвi, витiснення спекулятивних цiн з ринку сiльськогосподарськоТ продукцп. Для вщновлення поголiв'я великоТ рогатоТ худоби, свиней та птиц буде здмснюватися 50-вiдсоткове вiдшкодування вартостi бу^вництва та реконструкцiТ тваринницьких ферм i комплексiв ( ктькють великоТ рогатоТ худоби повинно бути не менше 500 голiв, свиноматок не менш 1200 голiв та птицi не менш як мтьйон голiв). Станом на 2014р. за даними ДержавноТ служби статистики з кризи вийшли лише пiдприемства, що займаються т^вництвом. Вони скористалися державними пропозицiями у повм мiрi. Щодо тваринництва - то воно перебувае на стадп зникнення. Назрта необхiднiсть кардинальноТ змЫи, щодо методiв державного втручання у галузi тваринництва. На сьогоднi держава втрачае важелi управлiння ринком тваринництва.
Також Законом передбачено 30-вщсоткове вщшкодування вартостi закупiвлi технiки та обладнання для сiльськогосподарського виробництва, будiвництва та реконструкцп пiдсобних пiдприемств з переробки та зберiгання сiльськогосподарськоТ продукцiТ.
Закон гарантуе стьськогосподарським товаровиробникам компенсацю та вщшкодування за рахунок коитв державного бюджету вартост збудованих у стьськм мiсцевостi соцiапьно-побутових об'ектiв (житловi будинки, гуртожитки, дитячi садки та ясла, школи, медичн пункти), iнженерно-технiчних комункацм (дороги, водопровiднi, каналiзацiйнi, газовi мережi та мережi електропередачi, альтернативних видiв теплота енергопостачання) за умови, що вони забезпечуватимуть дiяльнiсть цих сощально-побутових об'ектiв i не здiйснюватимуть вщчуження, продаж.
З метою стримування цЫ на основнi продукти харчування законом розширено перелк державного цiнового регулювання стьськогосподарськоТ продукцп, що надходить на ринок, зокрема, на олю цукор, масло вершкове, м'ясо тощо, на як встановлюеться гранична торговельна надбавка (нацЫка) на рiвнi не вище 20 вщсотгав оптово-вiдпускноТ цiни виробника ганцевому споживачу. В умовах кризи i безгрошiв'я в населення ця норма закону взята на особливий контроль i за будь-який вщхщ вщ неТ передбачаються жорсткi фiнансовi санкцп.
У зв'язку з прийняттям цього Закону також iстотно змЫюються функц^Т Аграрного фонду, який накопичуе державний продовольчий резерв сiльськогосподарськоТ продукцп в обсягах, необхщних для здмснення iнтервенцiйних поставок на ринок деф^тноТ продукцiТ та закупiвлi у товаровиробниюв за рентабельними цiнами, щоб запоб^и спекуляцiям на ринку з боку нечесних трейдерiв.
На випадок форс-мажорних обставин у стьськогосподарському виробництвi (вимерзання посiвiв, град, буревiТ, посуха, епiдемiя iнфекцiйних хвороб тварин, iнше) Законом передбачено державне регулювання ринку страхуванням.
^м Ытервенцм та державних доплат за продукцю, iснують i Ыил рiзновиди регулювання ринку аграрноТ продукцп. Наприклад, у США, фермери за умови падЫня цЫи нижче заставноТ отримують право повертати кошти за цЫами, нижчими застави, тобто фактично отримувати субсид^. Такий захiд називаеться маркетинговим кредитом. УкраТна ж тсля 1996 р. дещо змiнила систему пщтримки: припинила застосовувати в прямому виглядi цiльовi цiни, проте вони використовуються в розрахунках платежiв для пщтримки доходiв, що отримали назву антициклчних. Такi цiни використовують за умови зниження доходiв фермерiв нижче певного рiвня. Крiм того, були введем компенсацiйнi платежi як рiзниця мiж заставною та ринковою цЫою. З'явилися фiксованi платежi, не пов'язан з виробництвом.
Як зазначае Гончаренко В.В. у своему дослщжены «Концептуальнi пiдходи щодо вирiшення проблеми кредитування аграрного сектору нацюнальноТ економiки», щоб вийти iз складноТ ситуацiТ необхщно створити на селi систему «позикових кiл», так званоТ кредитно-фiнансовоТ круговоТ поруки [11].
Створення в УкраТы подiбноТ до европейських моделi кооперативноТ системи фiнансово - кредитного обслуговування села -це найоптимальнiший шлях виршення фiнансових проблем аграрного сектора нацюнальноТ економки та забезпечення фiнансовими послугами стьських жителiв та виробникiв. Держава повинна звертати бтьшу увагу на дрiбного товаровиробника, бо вiн насичуе внутршнм ринок аграрноТ продукцiТ.
Наприклад, у краТнах 6С проводиться активна цЫова пiдтримка сiльгосптоваровиробникiв. Установлюють цiльовi цiни для визначення бажаного рiвня ринкових цiн.
Важливим засобом регулювання ринку е квотування. У 6С вони юнують з 1984 р. на молоко. На молоко в кожнм краТы iснуе нацiонапьна квота. II розмiр залежить вiд обсягу виробництва у попереднi роки. Виробник, що перевищив квоту незначно, не караеться. Фермеру, що значно перевищив квоту, доводиться сплачувати мито, за кожний л^р перевищення.
Система квотування юнувала до 2000 р. в Австралп, для «ринкового» молока застосовувалася система гарантованих закутвельних цЫ, яга зазвичай перевищували цЫи на «нерегульоване» молоко.
Важливим напрямом удосконалення роботи щодо полiпшення розбудови аграрного сектора економки i полiпшення стысыкогосподарсыкого виробництва е розвиток стысыкогосподарсыких обслуговуючих кооперативiв (надалi СОК), яга працююты у США, Канадi та багатыох кранах бвропи, а також у Кита. За допомогою СОК у цих кранах розв'язано проблему продукцп, вирощеноï фермером, шляхом пщтримки створення ïï iнтеграцiï з торгiвлею, пщприемствами харчовоï i переробленоï промисловостi.
1х створення i органiзацiя дiялыностi в Украïнi почалося з прийняттям Закону УкраГни вщ 17.07.1997 р. «Про сшысыкогосподарсыку кооперацю», проте без державноГ пiдтримки вони не набули поширення. Власне, СОК мали забезпечити розвиток суб'ектв сiлысыкогосподарсыкого виробництва вiд особистих пщсобних господарств та фермерiв i до колективних пiдприемств, але без державноГ пiдтримки виявилися безперспективними. Як наслщок, в Украïнi практично зупинився процес створення СОК, а в окремих регюнах вони повнютю припинили свою господарсыку дiялынiсты.
Для виршення цыого питання Кабiнетом Мiнiстрiв УкраГни 03.06.2009 р. прийнята постанова «Про затвердження ДержавноГ цтыовоГ економiчноï програми пщтримки розвитку стысыкогосподарсыких обслуговуючих кооперативiв на перiод до 2015 року».
^м того, виконання Програми сприятиме: пщвищенню ефективностi сiлысыкогосподарсыкого виробництва завдяки скороченню витрат на впровадження нових технологй, маркетинговi, дорадчi та Ыил послуги; розвитку конкурентного середовища на аграрних ринках, оптималыному спiввiдношенню якост та цiни продукцiï; пiдвищенню економiчноï ефективностi дiялыностi особистих селянсыких господарств та фiзичних осiб, якi займаютыся сiлысыкогосподарсыким виробництвом, пiдвищенню рiвня товарност Гх продукцiï та зменшенню втрат пщ час просування до юнцевого споживача; пiдвищенню рiвня i якост життя сiлысыкого населення; комплексному розвитку мюцевих, регiоналыних та загалынодержавного аграрних ринкв.
Мiнiстерство аграрноГ полiтики УкраГни (Указом Президента УкраГни вщ 07.06.2000 № 772) е головним органом у системi централыних органiв виконавчоГ влади з питаны формування та забезпечення реапiзацiï державноГ аграрноГ полiтики, продоволычоГ безпеки держави, державного управлЫня у сферi сiлысыкого господарства, переробки стысыкогосподарсыкоГ продукцiï, харчовоГ промисловостi та Ыших галузей агропромислового виробництва.
У законодавчих документах зазначено, що Мшютерство аграрной' полiтики УкраТни бере участы у формуванн ринкiв TOBapiB, матерiалыних ресурсiв, капiталiв i послуг; розробляе та органзовуе реалiзацiю державних комплексних i цтыових програм (концепцiй) розвитку агропромислового комплексу, координуе дiялынiсты централыних i мюцевих органв виконавчоГ влади з питаны оргаызаци та державного регулювання ринку продукцп галузей агропромислового виробництва та забезпечення потреб цыого ринку у матерiапыно-технiчних ресурсах. Вщповщно до законодавства забезпечуе здмснення на пщприемствах усх форм власностi державного контролю за якютю вироблюваноГ ними стысыкогосподарсыкоГ продукцп та сировини, Гх збер^анням i реалiзацiею, забезпечуе лщензування окремих видiв господарсыкоГ дiялыностi, здмснюе функцiï з управлiння об'ектами державноГ власностi, що належаты до сфери його управлЫня, надае пiдтримку пщприемствам агропромислового комплексу, у тому чи^ шляхом залучення Гх на конкурсних засадах до виконання загалынонацюналыних, регюналыних, галузевих та Ыших програм та проектв, розробляе системи галузевих стандартв, норм i нормативiв. Бере участы у розробленн i здiйсненнi заходiв активiзацiï функцюнування аграрного ринку, вщновлення традицiйних та освоення нових ринмв сшьськогосподарськоТ' продукцп, розробляе i здмснюе заходи щодо розвитку ринковоТ' шфраструктури в агропромисловому комплексi (аграрнi бiржi, аукцiони худоби, оптовi продоволычi ринки, обслуговук^ сiлысыкогосподарсыкi кооперативи, кредитнi сптки, страховi компанiï, виставки i ярмарки тощо).
Висновки. Проаналiзувавши державнi документи щодо формування, становлення i розвитку ринкв аграрноГ продукцiï прийшли до висновку:
- втручання держави в роботу ринкв е стихмним;
- ч^кого плану розбудови аграрного сектору на сыогодн немае;
- закони, постанови i укази з'являютыся як реакця на негайне реагування на ситуацю, що складаетыся на ринку аграрноГ продукцiï;
- не виконання законодавчих актв у повнiй мiрi;
- Мiнiстерство аграрноГ полiтики УкраГни не е збалансованим державним органом i у великй мiрi галымуе розвиток ринкiв аграрноГ продукцГГ, провокуючи тим самим кризи в аграрному секторi економки;
- безвiдповiдалынiсты за промахи на державному рiвнi приводиты до виникнення економiчних криз, до тупиковоГ ситуацiï у аграрному сектор^
- нестабiлынiсты фiнансового ринку приводиты до того, що стысыкий виробник боГтыся великого ринку, бо вЫ на ныому беззахисний, а на внутршныому ринку «правила гри» йому вiдомi да i ризики мУмалынк
Список використаних джерел
1. Електронний ресурс доступу: http://pidruchniki.com/1350082636274/ekonomika/rinkovi_vidnosini_agrarnomu_sektori
2. Белявцев М.И., Шестопалова Л.В. 1нфраструктура товарного ринка: Навчальний поабник. - Донеиьк: ДонНУ, 2003.- 418 с.
3. Оф^йний портал Верховноïради. Електронний ресурс доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webpmc4_1?pf3511=44985].
4. Закон Украни «Про державну пiдтримку стьського господарства Украни» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1877-15
5. Державний комтет статистики. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
6. Закон Украни «Про товарну бiржу». - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1956-12
7. Постанови Верховноï Ради Украни вiд 24.09.1997р. за №1062 - Режим доступу: http://www.uazakon.com/document/spart78/inx78835.htm
8. Закон Украни «Про державну пiдтримку сльського господарства Украни» 2004р. - Режим доступу: www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1877-15
9. Прес-служба Кабнету Мiнiстрiв, травень 2005р. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=18417511&cat_id=35883
10. Наказ Мнстерства аграрноУ полтики Украни вiд 24.03.2006 р. «Про затвердження Заходiв щодо розвитку м'ясного та молочного тваринництва» за N 144. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN19549.html
11. Гончаренко В. В. Модель створення кооперативного кредитування та мехамзм ÏÏ фнансовоУ пдтримки з боку держави: Проект Свтового банку в Украïнi «Розширення доступу до ринюв фнансових послуг» Р4020-иА/1.6.2-1С.-0ф^йний сайт Мнстерства фнанав Украни.
References
1. http://pidruchniki.com/1350082636274/ekonomika/rinkovi_vidnosini_agrarnomu_sektori
2. Belyavtsev M.Y., Shestopalova L.V. Infrastruktura tovarnoho rynka: Navchal'nyy posibnyk. Donets'k: DonNU, 2003. 418 s.
3. Ofitsiynyy portal Verkhovnoyi rady. : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=44985].
4. Zakon Ukrayiny «Pro derzhavnu pidtrymku sil's'koho hospodarstva Ukrayiny» : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1877-15
5. Derzhavnyy komitet statystyky: http://www.ukrstat.gov.ua
6. Zakon Ukrayiny «Pro tovarnu birzhu» : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1956-12
7. Postanovy Verkhovnoyi Rady Ukrayiny vid 24.09.1997r. za No1062: http://www.uazakon.com/document/spart78/inx78835.htm
8. Zakon Ukrayiny «Pro derzhavnu pidtrymku sil's'koho hospodarstva Ukrayiny» 2004r.: www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1877-15
9. Pres-sluzhba Kabinetu Ministriv, traven'2005r.: http//www.kmu.gov.ua/contml/uk/publish/article?art_id=18417511&cat_id=35883
10. Nakaz Ministerstva ahrarnoyi polityky Ukrayiny vid 24.03.2006 r. «Pro zatverdzhennya Zakhodiv shchodo rozvytku m»yasnoho ta molochnoho tvarynnytstva» za No144. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN19549.html
11. Honcharenko V. V. Model' stvorennya kooperatyvnoho kredytuvannya ta mekhanizm yiyi finansovoyi pidtrymky z boku derzhavy: Proekt Svitovoho banku v Ukrayini «Rozshyrennya dostupu do rynkiv finansovykh posluh» R4020-UA/1.6.2-IS.-Ofitsiynyy sayt Ministerstva finansiv Ukrayiny.
ДАН1 ПРО АВТОРА:
Яхно Катерина Георгпвна, астрант кафедри економлчноТ юбернетики ВЫницыкого нацюналыного аграрного уыверситету вул. Келецыка буд. 85, кв. 48, м. ВЫниця e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ:
Яхно Екатерина Георгиевна, аспирант кафедры экономической кибернетики Винницкого национального аграрного университета
ул. Келецыка д. 85, кв. 48, г. Винница e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR: Yahno Kateryna Georgiivna
Graduate of economic cybernetics department of Vinnitsia National Agrarian University e-mail: [email protected]
