CC BY
40
КЛ1Н1ЧНА ТА ПРОФ1ЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА
УДК 616.33/.36-084-057.87:314.14(045)
Адамович I. В., Вовк К. В., Лiтвiн О. I., Н'шоленко 6. Я., Бакуменко М. Г., Дергачова А. В.
АНАЛ1З ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ХВОРОБ ОРГАН1В ТРАВЛЕННЯ В СТУДЕНТСЬК1Й
ПОПУЛЯЦ11 ТА ПРОФ1ЛАКТИЧН1 ЗАХОДИ IX ПОДОЛАННЯ
Харкiвський нацiональний унiверситет iменi В.Н. Каразiна Харкiвська мiська студентська лiкарня Харкiвська мiська полiклiнiка №26
Публiкацiя присвячена досл'дженню теми сприйнятливост/ студентськоТ популяци до захворювань органiв шлунково-кишкового тракту. У ц/'й статт/ проанал'зована захворювансть i поширенсть хвороб органiв шлунково-кишкового тракту серед студент'т, що навчаються у ВНЗ м. Харкова за даними Харк'тськоТ мськоТ студентськоУ лiкарнi за 201б-2017рр. Зроблений порiвняльний аналiз цих показник'т з показниками захворюваност/ i поширеностi цеТ патологи в загальнш популяци насе-лення старше 18 роюв, за даними ХМП №26 за той же звтний пер'юд. На п'дстав! проведеного анал'зу запропонован рекомендаци по дотриманню принципiв збалансованого харчування для сту-дент'т. Особлива увага була звернена авторами на необх'дн'ють впровадження профлактичних за-ход'т в практичнiй д'яльност'! для боротьби з негативними тенден^ями поширення цеТ категори захворювань у студент'т.
Ключов1 слова: захворюванють студентв, хвороби оргашв шлунково-кишкового тракту, профтактика, збалансоване харчування. Дана робота е фрагментом кафедральноТ теми: «Ремоделювання еластично-тканинних структур при раннiй дiагностицi уражень серця при недиференцiйованiй дисплазП' сполучноТ тканини у молодих оаб з дисметаболчними зрушеннями» № дер-жавноТреестрацп 0116Ш02834. Виконавець: Харювський нацональний унiверситет iм. В.Н. Каразна.
Вступ
Суттевим аргументом, що визначае медико-со^альну значимють хвороб оргашв травлення, служить те, що на цю патолопю страждають вс вiковi групи населення - особи працездатного вн ку, л^ш й стар^ д^и та пщлпжи [1,2]. Серйозне занепокоення викликають несприятливi тенден-цп в стаж здоров'я молодо особливо студенев вищих навчальних закладiв та учшв середшх спе^альних навчальних закладiв, як найбтьш вразливих i незахищених груп населення. Спе-цифiчнi умови життя студенпв i учнiв (нервово-психiчнi перевантаження, нерегулярне i незба-лансоване харчування, матерiальнi проблеми, шкiдливi звички, стресовий стан пщ час сесiй i т.д.) обумовлюють високий рiвень патологи шлунково-кишкового тракту (ШКТ) i печшки, при цьому захворюванiсть зростае вщ курсу до курсу. Д^и, пiдлiтки, молодь все частiше стають патентами гастроентерологiв i терапев^в. Поед-нання ураження, рецидивний характер переб^у хвороби, формування пов'язаних з хворобами травноТ системи психосоматичних розладiв, ят-рогенний фактор (полiпрагмазiя при лкуванш хворих, широке використання нестероТдних про-тизапальних препаратiв, кортикостероТдiв та ш-
ших препаратiв, що сприяють ураженню оргашв травлення) негативно позначаються на якост життя па^етчв, збтьшують число пацiентiв з хронiчними формами ШКТ [3]. Диспансерна трупа хворих з захворюваннями оргашв травлення у терапевта складае бтьш третини уах звер-нень. Хвороби оргашв травлення часто призво-дять до тривалоТ непрацездатностi та швалщно-сп, тягнуть за собою великi прямi i непрямi ви-трати, пов'язаш з недовиробленою продукцiею, необхiднiстю дорогого лкування та реабiлiтацiТ пацiентiв, несуть величезш економiчнi збитки [3,4], тому профтактика i протирецидивне лку-вання ^еТ патологiТ е не ттьки медичною, а й соцiальною проблемою.
Наприклад, ттьки в США щорiчно витрача-еться понад 10 млрд. доларiв на прямi витрати, пов'язаш з лкуванням хворих гастроезофагеа-льноТ рефлюксноТ хвороби (ГЕРХ) i гастритами, в той час як непрямi витрати, пов'язаш зi змен-шенням працездатност хворих ГЕРХ, складають 75 млрд. доларiв на рiк [5].
Спектр хвороб травноТ системи широкий i до-сить рiзноманiтний; хвороби оргашв травлення -багатофакторш захворювання. Видтяють фак-тори, що сприяють розвитку хвороб оргашв тра-
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
влення, а саме: стрес, робота, пов'язана з похи-лим положенням тулуба, ожиршня, куршня, хiа-тальна грижа, деяк лкарсьм засоби (антагонiсти кальцш, антихолiнергiчнi препарати, бета-адреноблокатори та ш.), Чинники харчування (жир, шоколад, кава, фруктовi соки, алкоголь, гостра Тжа та iн.), вагiтнiсть [6]. Групами ризику по розвитку патолопчного рефлюксу е особи з обтяженою спадковiстю по захворюваннях ШКТ, переважно чоловiчоТ статi, з органiчною патоло-гiею гастродуоденальноТ зони, вегетативною ди-сфункцiею, вогнищами хронiчноТ iнфекцiТ, в т.ч. глистово-паразитарною iнвазiею, ожирiнням, ме-зенхимальною недостатнiстю та iншими [7].
Окремого вивчення заслуговуе проблема зв'язку патологи верхнього вщдту ШКТ i ожиршня. В даний час проводяться дослщження, що показують, що у па^ен^в з больовим синдромом в област грудноТ штини надлишкова маса тiла i ожиршня можуть служити фактором ризику зниження тонусу нСс. Висока поширенiсть синдрому диспепси серед населення визначае i ве-ликi витрати, як несе охорона здоров'я на об-стеження i лiкування таких па^ен^в [8].
Майже 25% хворих на функцюнальну диспе-псiю звертаються до лкаря бiльше 4 разiв на рк. Пацiенти з хворобами оргашв травлення в 2,6 рази часпше беруть лист непрацездатностi в порiвняннi з iншими пацiентами i перебувають протягом року на аркушi непрацездатност на 3-4 тижнi бiльше в порiвняннi з середнiми показни-ками, розрахованими для всього населення [9,10].
Як вщомо, в бтьшосп випадюв, захворюван-ня ШКТ викликанi специфiчними причинами, не-залежними вiд людини, але певна частка даних захворювань викликана недотриманням правильного способу життя та нехтуванням принцитв збалансованого харчування. У зв'язку з цим, особливу увагу слщ придтити проблемi схиль-ностi молодих людей до захворювань оргашв ШКТ i питань профiлактичних заходiв i рекомен-дацш для попередження розвитку даноТ патологи [11,12].
Мета роботи
Проведення статистичного аналiзу захворювань ШКТ серед студенев вищих навчальних за-кладiв м. Харкова за 2016-2017 роки, та впрова-дження профтактичних заходiв щодо Тх подо-лання.
Таблиця ро тракту серед студент1в за .
Матерiали та методи дослщження
Нами було вивчено розповсюдженють гаст-роентерологiчноТ патологiТ серед студентськоТ популяци мiста Харкова. Аналiз проводився на базi гастроентерологiчного кабiнету ХаршськоТ мюькоТ студентськоТ лiкарнi. Вивчалася вибiрка амбулаторних карт студенев, що знаходяться на «Д» наглядi у гастроентеролога з приводу за-хворюваностi хворобами ШКТ.
Результати та 1х обговорення
Для бтьш детального аналiзу даноТ пробле-ми нами було також проаналiзовано порiвняння захворюваностi даноТ патологiТ серед молодих оаб та людей старшоТ вiковоТ групи. Так, в 2017р. загальний рiвень захворюваностi на па-тологiю органiв ШКТ серед студенев склав 1614,4 на 100 тис. студ., що значно перевищуе захворюванють даноТ патологiТ в загальнiй популяци старше 18 рош (1149,7 на 100 тис) (табл.
1). Поширенють даноТ групи захворювань в сту-дентськш популяцiТ становить 7138,5 на 100 тис. студенев i 9244,2 на 100 тис. вiдповiдно) (табл.
2). За представленими даними за 2017 р. можна видтити т захворювання органiв ШКТ, якими студенти страждають найчастiше: гастрити i ду-оденiти (захворюванiсть становить 477,0 на 100 тис. студенев, поширенють 2954,6 на 100 тис.), що значно перевищуе таку серед дорослого населення (захворюванють становить 148,3 на 100 тис. населення, поширенють 2453,3 на 100 тис). Також висока захворюванють серед студенев на виразкову хворобу шлунку i 12-палоТ кишки. У 2017р. захворюванють склала 42,3 на 100 тис. студенев, що перевищуе захворюванють в зага-льнш популяци (37,4 на 100 тис.), а поширенють серед студенев становить 254,8, проти пошире-ност 786,8 в загальнш популяци в 2017р. Захворюванють хворобами жовчного мiхура, такими як холецистити i холанпти в студентськш популяци становить 25,3 на 100 тис. студ., а поширенють -237,9 на 100 тис., враховуючи, що серед населення старше 18 рош захворюванють даними нозолопями становить 130,9 на 100 тис населення, а поширенють 1945,1 на 100 тис.
Таким чином, виходячи з вищенаведених да-них видно, що захворюванють хворобами оргашв ШКТ серед студенев, як навчаються у вищих навчальних закладах м. Харкова, перевищуе захворюванють населення старше 18 рош, що знаходиться пщ наглядом у хМп №26.
Таблиця 1
всюдженост/' та захворюваност/' хвороб шлунково-кишкового >-2017р.р. (за даними Харшвсько)'мюькоГ студентськоТлжарнО
Класи, нозолопчш форми Зареестровано захворювань Поширенють на 100 тис. студ. Захворюванють на 100 тис. студ.
Всього В т.ч. вперше 2016 2017 2016 2017
2016 2017 2016 2017
хвороби оргашв травлення 5657,0 5912,0 1245 1337 6927,8 7138,5 1524,7 1614,4
виразка шлунку та 12-палоТ кишки 206,0 211,0 31,0 35,0 252,3 254,8 38,0 42,3
гастрит та дуодешт 2414,0 2447,0 399,0 395,0 2956,3 2954,6 488,6 477,0
хрошчний гепатит 20,0 17,0 3,0 1,0 24,49 20,52 3,7 1,2
холецистит, холанпт 195,0 197,0 18,0 21,0 238,8 237,9 22,0 25,3
хвороби шдшлунковоТ залози 2,0 1,0 0,0 0,0 2,4 1,2 0,0 0,0
Таблиця 2
Таблиця розповсюдженостi та захворюваностi хвороб шлунково-кишкового тракту серед населення старше 18 poKie за 2016-2017р.р. (за даними Харювсько)' мюько)' полiклiнiки № 26)
Класи, нозолопчш форми Зареестровано захворювань Поширенють на 100 тис. Захворюванють на 100 тис.
Всього В т.ч. вперше 2016 2017 2016 2017
2016 2017 2016 2017
хвороби оргашв травлення 118682,0 115462,0 15199,0 14360,0 9564,6 9244,2 1224,9 1149,7
виразка шлунку та 12-палоТ кишки 10395,0 9827,0 461,0 467,0 837,7 786,8 37,2 37,4
гастрит та дуодешт 31460,0 30642,0 1882,0 1852,0 2535,4 2453,3 151,7 148,3
хрошчний гепатит 3548,0 3415,0 235,0 219,0 285,9 273,4 18,9 17,5
холецистит, холанпт 24321,0 24295,0 1565,0 1635,0 1960,0 1945,1 126,1 130,9
хвороби пщшлунковоТ залози 11921,0 12308,0 832,0 867,0 960,7 985,4 67,1 69,4
Висока захворюванють на патолопю оргашв ШКТ в студентськш популяци спостерiгаeться тому, що студенти несвщомо ставляться до сво-го здоров'я, не дотримуються режиму дня i хар-чування. Помiчено, що студенти вживають до-сить часто Ужу, що мiстить велику ктькють жирiв i легкозасвоюваних вуглеводiв, сiль, багато хто не вживають в Ужу фрукти, овочi та цтьш злаки як джерело харчовоУ клiтковини. Дуже багато студентiв поеднують навчання в вузах з робо-тою, на жаль, нерiдко це шчна робота. Бiльшiсть студентiв не дотримуються кратност харчуван-ня, а Ух додатковi прийоми Уж1 складаються з ка-ви i хтбобулочних виробiв. Слiд звернути увагу на той факт, що захворювання оргашв ШКТ вщн грають важливу роль в зниженш якостi життя людини, так що запобiгання виникненню даноУ патологи попереджае зниження якостi життя [13,14].
Дотримання адекватно! кратност режиму ха-рчування i збалансований рацюн вiдiграють найважливiшу роль в первиннш та вториннiй профiлактицi захворювань ШКТ. На наш погляд, необхщний комплексний пщхщ до мотиваци студенев щодо дотримання принципiв здорового харчування, що включае iнформацiйнi бюлетенi, лекци на тему збалансованого харчування i його переваг.
За даними iнформацiйного бюлетеня ВООЗ, здорове харчування в^грае величезну роль в профтактиц багатьох захворювань. Ктькють калорш, що поступають з Ужею в органiзм людини, мае вщповщати кiлькостi витрачених калорш. При цьому загальна ктькють жирiв не повинна перевищувати 30% вщ ваеТ енерги, а також ре-комендуеться зрушення вiд насичених жирiв до ненасичених i виключення промислових жирiв з рацiону [15,16].
Безсумшвно, чiткий i точний склад збалансованого рацюну буде залежати вщ багатьох шди-вiдуальних чинникiв (стать, вк, рiвень фiзичноТ' активностi, наявнють супутнiх захворювань), культурних традицiй, але можна видтити основ-нi принципи здорового рацюну харчування для запобкання захворювань [17,18,19].
Таким чином, збалансований рацюн харчування включае в себе наступш рекомендаций
- Вживання як м^мум 400г (5 порцш) фруктiв i овочiв в день, тим самим забезпечуючи свш ор-
гашзм достатньою кiлькiстю клiтковини. При цьому слщ мати на yBa3i, що картопля та iншi крохмалист коренеплоди не включаються в список п'яти рекомендованих на кожен день фрук^в
1 овочiв.
- До 30% вщ сумарноТ енерги мае покривати-ся за рахунок вживання жирiв. Бiльш корисними е ненасичеш жири (риба, горiхи, соняшникова i оливкова оли), нiж насичеш жири (вершкове, па-льмова оли, жирне м'ясо, вершкове масло, сир). Причому, ттьки до 10% вщ сумарноТ енерги мае покриватися за рахунок насичених жирiв. Особ-ливу увагу хочемо звернути на промисловi трансжири, як мiстяться в Тж швидкого приготу-вання (так званий фастфуд), смаженоТ Тж1, замо-рожених пщах.
- Для зменшення вживання жирiв слiд до-тримуватися нескладних правил: замшити сма-ження продук^в на вiдварювання, приготування на пару i запiкання; уникати вживання обробле-ноТ Тж1, що мiстить трансжири; обмежити вживання продук^в, що мютять велику кiлькiсть насичених жирiв.
На думку вчених з Великобритании необхiдно приймати Тжу 5 разiв на день: 3 рази фунтовно i
2 рази злегка перекушувати. Подiбний графiк добового харчування найбтьш сприятливий для пiдтримки здоров'я нервовоТ системи i психiки людини.
Висновки та перспективи подальших дослiджень
Ситуацiя з поширенням захворювань ШКТ серед студенев, якi навчаються в м. Харков^ е такою, що викликае занепокоення.
Профтактичш мiри е дуже важливими для запобiгання розвитку даноТ категорiТ хвороб серед молодк До важливих факторiв первинноТ та вторинноТ профiлактики захворювань ШКТ, на як можна вплинути, належать дотримання крат-ностi режиму харчування i збалансований рацн он. Перспективними напрямками подолання ^еТ проблеми е проведення лекцш, щодо рацюна-льного харчування, як необхщного мотиватора збереження здоров'я у молодому вщк
Лтература
1. Galiakberova AR. Faktory riska, klinicheskie osobennosti i puti profilaktiki zabolevaniy organov pischevareniya u lits prizyvnogo vozrasta [Risk factors, clinical features and ways of preventing diseases of the digestive system in persons of conscript age]
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академя
10.
[extended abstract of dissertation]. Chelyabinsk, Bashkir State 11.
Medical University; 2009. 22 p. [Russian].
Wirth H-P, Yang M. Different Pathophysiology of Gastritis in East
and West? A Western Perspective. Inflamm Intest Dis. 2016; 12.
1(3):113-22. doi:10.1159/000446300.
Tsugane S. Salt, salted food intake, and risk of gastric cancer: epidemiologic evidence. Cancer Sci. 2005; 96(1):1-6. doi: 10.1111 /j.1349-7006.2005.00006.x. 13.
Wang XQ, Paul D Terry, Hong Yan. Review of salt consumption and stomach cancer risk: Epidemiological and biological evidence. World J Gastroenterol. 2009; 15 (18):2204-13. doi: 10.3748/wjg.15.2204. 14.
Correa P, Schmidt BA. The relationship between gastric cancer frequency and the ratio of gastric to duodenal ulcer. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 1995; 9 (suppl 2):13-9. 15.
Kato I, Vivas J, Plummer M, Lopez G, Peraza S, Castro D, et al. Environmental factors in Helicobacter pylori-related gastric precancerous lesions in Venezuela. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2004; 13:468-76.
Joossens JV, Hill MJ, Elliott P, Stamler R, Lesaffre E, Dyer A, et al. 16.
Dietary salt, nitrate and stomach cancer mortality in 24 countries. Int J Epidemiol. 1996; 25:494-504.
Freedman ND, Subar AF, Hollenbeck AR, Leitzmann 17.
MF, Schatzkin A, Abnet CC. Fruit and vegetable intake and gastric cancer in a large United States prospective cohort study. Cancer Causes Control. 2008 Jun;19(5):459-67. doi: 10.1007/s10552-007- 18. 9107-4.
Bradbury KE, Appleby PN, Key TJ. Fruit, vegetables, and fiber intake in relation to cancer risk: findings from the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition (EPIC). Am J Clin Nutr. 2014 Jul;100:394S-8S. doi: 10.3945/ajcn.113.071357. 19.
Tsugane S, Kabuto M, Imai H, Gey F, Tei Y, Hanaoka T, et al. Helicobacter pylori, dietary factors, and atrophic gastritis in five Japanese populations with different cancer mortality. Cancer Causes Control. 1993 Jul;4:297-305.
Moyer CA, Fendrick A.M. Measuring Health-Related Quality of Life in Patients with Upper Gastrointestinal Disease. Dig Dis. 1998 Sep-Oct;16(5):315-24.
Peery AF, Crockett SD, Barritt AS, Dellon ES, Eluri S, Gangarosa LM, et al. Burden of Gastrointestinal, Liver, and Pancreatic Diseases in the United States. Gastroenterology. 2015 Dec;149(7):1731-41. doi: 10.1053/j.gastro.2015.08.045. Wang XQ, Terry PD, Yan H. Review of salt consumption and stomach cancer risk: epidemiological and biological evidence. World J Gastroenterol. 2009 May;15(18):2204-13. doi: 10.3748/wjg.15.2204.
Yacavone RF, Locke 3rd GR, Provenzale DT, Eisen GM. Quality of life measurement in gastroenterology: what is available? Am J Gastroenterol. 2001 Feb;96(2):285-97.
Belyaeva YN. Rol' terapii psykhosomaticheskogo syndroma v kompleksnom lechenii boleznei organov pyshchevareniya [Influence of psychosomatic syndrome in complex treatment of gastro-intestinal tract diseases]. Poliklinika . 2014;5:36-9. (Russian).
Talley NJ. Dyspepsia: management guidelines for the millennium. Gut. 2002 May;50(Suppl 4):iv72-iv78. doi: 10.1136/gut.50.suppl_4.iv72.
Kharchenko NV. Obzor aktualnykh voprosov gastroenterologii v 2014 gody [Review of topical issues of gastroenterology in 2014]. Medychna gazeta «Zdorovia Ukrainy». 2015;2(351):11. (Ukrainian). Chesnokova MG, Blynova EG. Vuyavlenie kyshechnogo dysbioza u studentov vuzov s boleznymi organov pyshchevareniya [Identification of intestinal dysbiosis in university students with diseases of the digestive system]. Fundamentalnye issledovaniya. 2012;2:163-65. (Russian).
Healthy diet. World Health Organization. Fact sheets, 2015 [Internet]. Available from: http://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/healthy-diet.
Реферат
АНАЛИЗ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ БОЛЕЗНЯМИ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ В СТУДЕНЧЕСКОЙ ПОПУЛЯЦИИ И ПРОФИЛАКТИЧЕСКИЕ МЕРОПРИЯТИЯ ДЛЯ ИХ ПРЕДОТВРАЩЕНИЯ Адамович И.В., Вовк К.В., Литвин Е.И, Николенко Е.Я., Бакуменко М.Г., Дергачова А.В. Ключевые слова: заболеваемость студентов, болезни органов желудочно-кишечного тракта, профилактика, сбалансированное питание.
В публикации затрагивается тема восприимчивости студенческой популяции к заболеваниям органов желудочно-кишечного тракта. В данной статье проанализирована заболеваемость и распространенность болезней органов желудочно-кишечного тракта среди студентов, обучающихся в вузах г. Харькова по данным Харьковской городской студенческой больницы за 2016-2017гг. Произведен сравнительный анализ данных показателей с показателями заболеваемости и распространенности данной патологии в общей популяции населения старше 18 лет, по данным ХМП №26 за тот же отчетный период. На основании проведенного анализа предложены рекомендации по соблюдению принципов сбалансированного питания для студентов. Особое внимание было обращено авторами на необходимость внедрения профилактических мероприятий в практической деятельности для борьбы с негативными тенденциями распространения данной категории заболеваний у студентов.
Summary
INCIDENCE STUDY OF GASTROINTESTINAL DISEASES IN STUDENTS AND GUIDELINES FOR THEIR PREVENTION Adamovych I.V., Vovk K.V., Litvin O.I., Nikolenko ЕТа., Bakumenko M.G., Dergachova A.V. Key words: incidence rate, students, gastrointestinal diseases, prevention, balanced nutrition.
This article deals with the issue on the susceptibility of the student population to gastrointestinal diseases. The incidence and prevalence rates of gastrointestinal diseases were investigated in students studying at Kharkiv higher educational institutions and based on the data provided by the Kharkiv Municipal Student Hospital for 2016-2017. We carried out a comparative analysis of values showing incidence and prevalence of this pathology between the students and the general population over 18 based on the data given by the Kharkiv Municipal Clinic № 26 for the same period. Nutritional guidelines for balanced diet were elaborated for students with reference to this analysis. The authors paid special attention to the necessity of introducing preventive measures into practice in order to combat the negative trends in growing prevalence of these diseases among students. High incidence of gastrointestinal pathology in this group of population can be explained by students' indifference to their health, their unwilling to adhere to the day regimen and healthy diet. It has been noticed that students often consume food containing a large amount of fats and easily digestible carbohydrates, salt; many of them do not eat enough fruit, vegetables and whole grains as major sources of nutritional fibres. A lot of students combine their education with work, and, unfortunately it is often a night work. Consequently, many students do not adhere to the well-balanced meals, and their usual snacks are coffee and bakery products. It should be pointed out that the diseases of the gastrointestinal tract contribute much in deteriorating the quality of human life, thus preventing the occurrence of this pathology hinders the decline in life quality. Preventive measures are very important in controlling these diseases among young
2
3
4
5
6
7
8
9
people. Compliance with the dietary patterns and balanced nutrition are among the important factors for primary and secondary prevention of gastrointestinal diseases on which we can have an impact. Strategic directions in solving this problem should be based on large-scale population education through lectures on rational nutrition and healthy dietary habits to foster awareness and personal responsibility for the health and wellbeing.
УДК 616.127-005.8:616.132.2]-089.819.1 Аксьонов е.В., Гуменюк Б.М.
БЕЗПОСЕРЕДН1 РЕЗУЛЬТАТИ РЕНТГЕН-ЕНДОВАСКУЛЯРНИХ ПРОЦЕДУР ПРИ РЕКАНАЛ1ЗАЦП ОКЛЮЗ1Й КОРОНАРНИХ АРТЕР1Й У ПАЦ16НТ1В З ГОСТРИМ 1НФАРКТОМ М1ОКАРДА
Нацюнальний Ыститут серцево-судинноУ xipypriï iM. М.М. Амосова НАМН УкраУни, м. КиУв
Робота присвячена вивченню безпосередшх ангiографiчних результатie у хворих з гострим iнфар-ктом мокарда. В обстеження увшшло 626 пац/'ент/'в з гострим iнфарктом мокарда, яким на базi рентген-анг'ограф'чного в'дд'лення Н1ССХ ¡мен> М.М. Амосова НАМН УкраУни, проводились д'агнос-тичнi та лкувальн iнтервенцiйнi процедури з приводу дано)' патологи. Середый вк пацieнтiв ста-новив 66,96±1,81 рок'т, середня вага - 86,5±1,44 кг. Площа ураження мокарда л'вого шлуночка при пдрахунку QRS-ндексу становила у середньому 20,4±1,2%. У 438 хворих (69,97%) при надходженн був II функцональний клас серцево'У недостатност1 по T. Killip. 332 обстеженим у раннi термiни ¡н-фаркту мокарда була проведена первинна балонна ангопластика, а 294 патентам було виконано стентування Ыфаркт-пов'язаноïкоронарноУ артерй' з одномоментною iмплантацieю стентв. В ре-зультат1 виконаних досл'джень було визначено, що атеросклеротичнi ураження коронарноУ артери, як викликали розвиток гострого нфаркту мокарда, найчастше рееструвалися в област'1 перед-ньо'У м'жшлуночково'У глки (49% випадк'т) i у правй коронарноУ артери (28,2% випадк'т). При цьому, 74,1% стеноз'т в'дносились до типу «С», включаючи оклюзи (53,6%). БезпосереднШ (технiчний) ан-гiографiчний успх балонно'У ангопластики iнфаркт-пов'язаноУ артери становив 90,4% випадк'т. Хороший ангiографiчний результат при виконанн!' стентування досягався у 96,6% випадках. При цьому, процедурний успх з урахуванням повторних втручань склав 91,5%, а хороший клiнiчний результат був в'дзначений у 86,7% пацieнтiв. Псля проведеноУ ангiографiчноУ реканал'заци, при стенозах типу «С» в'дзначався найбльший середнш ступнь залишкового звуження, а найменший спо-стергався при ураженнях типу «В».
Ключовi слова: рекан^за^я, коронарн артери, гострий Ыфаркт мюкарда.
Дана робота е фрагментом НДР «Система забезпечення безпеки при рентген-ендоваскулярних втручаннях у хворих на 1ХС», № державноïреестрацп 0111U010371.
Вступ
Серцево-судинн захворювання (ССЗ) е одш-ею з головних причин смертност в усьому свт. Основний внесок в структуру летальност при ССЗ належить iшемiчнiй хворобi серця (1ХС), яка стала найбтьшою загрозою для здоров'я насе-лення в усьому свт [1]. Так, за даними Амери-канськоТ' Асо^ацп Серця (American Heart Association), випадки смертей, пов'язан з ССЗ, складають 1 з кожних 3 смертей в Сполучених Штатах. [1].
УкраТ'на займае одне з перших мюць в бврош за показниками смертност при серцево-судиннш патологи (459,48 на 100 тис. населення), як сут-тево перевищують аналопчы показники у Фран-ци (30,08 на 100 тис. населення), Ымеччиш (75,09 на 100 тис. населення.), Польщi (88,37 на 100 тис. населення), Великобритани (76,11 на 100 тис. населення) [2]. А показники поширенос-т 1ХС за перюд з 2008 по 2012 рр. в УкраТ'н збн льшувалися на 6,7% i досягли 24088, 1 людина на 100 тис. населення. Ттьки за 2012 рк кть-кють таких хворих зросла на 60332 оаб [2,3,4].
Показники первинноТ' швалщносп вщ 1ХС
протягом останшх рош стабтьно займають пе-ршi мюця в crpy^rypi причин первинноТ швалщ-ност дорослого населення УкраТни i фксуються практично на одному рiвнi (20,1% - у 2009 р .; 19,9% - у 2010 р .; 20, 1% - у 2011 р .; 19,5% - у 2012 р.) [2,3].
Висока частота швалщизаци при 1ХС, а також складност у лкуванш та реаб^таци па^енпв з iшемieю мюкарда призводять до величезних економiчних збитш. Вщповщно до даних Roger V.L. i ствавт., вартють ттьки первинноТ гостта-лiзацiТ з приводу шфаркту мюкарда (1М) колива-еться у рiзних краТнах вщ 1,605 до 9,196 доларiв США [5].
Незважаючи на очевиднi усшхи у медикаментозному лiкуваннi гострого шфаркту мюкарда (Г1М), пов'язанi з впровадженням у кл^чну практику нового поколшня ß-блокаторiв та iнгiбiторiв ангiотензин-перетворюючого ферменту, сучас-них дезагреган^в i тромболiтичних препаратiв, летальнiсть при розвитку гостроТ iшемiТ' мiокарда залишаеться високою, що у першу чергу пов'я-зано з вираженим порушенням кровопостачання iнфарктноТ i периiнфарктноТ област у результатi повноТ оклюзiТ шфаркт-пов'язаноТ артерiТ (1ПА).
