CC BY
19
8. Grazhevs'ka, N. I. (2008). Ekonomichni systemy epohy global'nyh zmin [Economic systems of the era of global change] Kyiv: Znannja. [in Ukrainian].
9. Vil'chyns'kyj, O. M. (2011). Problemy aktyvizacii' innovacijnogo rozvytku ekonomiky Ukrai'ny [Problems of Activation of Innovative Development of the Ukrainian Economy] URL : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2011_2/pdf/11vomeou.pdf [in Ukrainian].
10. Vardomskiy, L. B. (2009). Vzaimnye ekonomicheskie svyazi v kontekste modernizatsii ekonomiki Rossii i Ukrainy [Mutual economic ties in the context of modernizing the economy of Russia and Ukraine]. Ekonomika i prognozuvannya - Economy and Forecasting, 1, 77-89. [in Russian].
11. Rajevnjeva, O. V. (2006). Upravlinnja rozvytkom pidpryjemstva: metodologija, mehanizmy, modeli [Management of enterprise development: methodology, mechanisms, models], Kharkiv: VD «INZhEK». [in Ukrainian].
12. Alymov O. M., Amosha O. I. ta in. (2014). Pershyj etap modernizacii' ekonomiky Ukrai'ny: dosvid ta problemy [The first stage of modernization of the Ukrainian economy: experience and problems]; za zag. red. V.I. Ljashenka; IEP NAN Ukrai'ny, KPU. Zaporizhzhja : KPU. [in Ukrainian].
13. Modernizacija Ukrai'ny - nash strategichnyj vybir : Shhorichne Poslannja Prezydenta Ukrai'ny do Verhovnoi' Rady Ukrai'ny [Modernization of Ukraine - Our Strategic Choice: Annual Address of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine]. Kyiv, 2011. S. 48. [in Ukrainian].
14. Modernizatsiya ukrainskoy ekonomiki: seychas ili nikogda [Modernization of the Ukrainian economy: now or never]. URL: http://blog.liga.net/user/lparckhaladze/article/8975.aspx. [in Russian].
15. Ukrai'na 2020: Strategija nacional'noi' modernizacii' [Ukraine 2020: A strategy for national modernization]. URL: http://old.radakmu.org.ua/file/Strategy%202020.doc. [in Ukrainian].
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Леваева Людмила Юрп'вна, кандидат eK0H0Mi4HMx наук, доцент кафедри економки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди» e-mail: [email protected] https://orcid.orq/0000-0003-0697-2700
Кучеренко Свгглана Юрп'вна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» e-mail: [email protected] https://orcid.orq/0000-0001 -7560-1212
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Леваева Людмила Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: [email protected]
Кучеренко Светлана Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Levaieva Ludmila, Ph.D., associate professor of business economics department Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University e-mail: [email protected]
Kucherenko Svitlana, PhD, assistant professor of Economics Department Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University e-mail: [email protected]
УДК 331.5:005.44:005.952 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-104-112
АНАЛ1З ВПЛИВУ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКИХ РЕСУРС1В
Переверзева А.В.
Предмет, мета роботи. Розкрито роль людських ресурсе на сучасному етап! розвитку сусп'тьства. Виокремлено глобал'1зац1йн1 чинники. Показана змна рол!' людських ресурс'!в в умовах акти&зацИ впливу глобал'зацИ на всi складовi життед'яльност'! людини. Визначено вплив сучасних глобал'!зац'!йних тенденц!й на трудову д'яльн'ють, на основ чого виокремлено ндустральний та нформацйний пдходи до визначення змюту прац!. Здшснено aнaлiз впливу глобал'зацйних чинниюв на розвитоклюдських ресурсв. Мета сmammi - зд/'йснити анал!з впливу глобал'!зац'!йних чинниюв на розвиток людських ресурав.
Метод або методолог'т проведення роботи. Використовуються загальнонауковi та специф/'чнi методи та прийоми наукових досл'джень: !ндукц!я та дедукц!я - при визначеннi рол!' людських ресурсв на сучасному етап! розвитку сусп'тьства; анал!з i синтез - при визначеннi впливу сучасних
104
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
© Переверзева А.В., 2018
глобалiзацiйних тенденц!й на трудову дiяльнiсть та розвиток людських pecypcie; наукове абстрагування та системний аналiз - при виокpeмлeннi глобал/зац/йних чинник/'в.
Результати роботи. Подано результати анал/зу впливу глобал/зац/йних чинниюв на розвиток людських ресурс/в, виокремленi глобал/зац/йн'/ чинники та охарактеризовано особливостi Ух впливу.
Висновки. Враховуючи сучасн/ тенденцУУ розвитку сусп/льства, в/дбуваеться зростання рол!' людських ресурс/в, як.i визначають потeнцiйнi можливост'/ та забезпечують piвeнь конкypeнтоcпpоможноcтi й формують майбутн/й вектор розвитку. Актив'/зацУУ впливу процесу глобал'/зацУУ призводить до нeобхiдноcтi пост/йного розвитку i самовдосконалення людини з метою вiдповiдноcтi сучасним вимогам та п/двищенню piвня /ндив/дуальноУ конкypeнтоcпpоможноcтi.
Серед головних глобал/зац/йних чинниюв, якi впливають на розвиток людських ресурс/в необх/дно виокремити: економ/чний, полiтичний, тeхнiко-тeхнологiчний, оcвiтнiй, суспльний та культурний. Особливостями визначених чинниюв е те, що вплив одного чинника за ланцюговою реак^ею викликае дю iншого.
На сучасному в/дбуваються значн/ змни у трудов/й дiяльноcтi, характер! прац!, в як/й вища творча дiяльнicть людини розглядаеться як найважлив/ша. Результатом цього е створення ун/кального продукту, який одночасно задовольняе потреби самоУ людини в розвитку зд/бностей, самореал'/зацУУ, i в той же час задовольняе потреби нших.
Ключов'1 слова: людськ ресурси, глобал!зац!я, «економ/ка знань», осв/та, культура, фактори глобал/зац/У.
АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ ГЛОБАЛИЗАЦИОННЫХ ФАКТОРОВ НА РАЗВИТИЕ ЧЕЛОВЕЧЕСКИХ РЕСУРСОВ
Переверзева А.В.
Предмет, цель работы. Раскрыта роль человеческих ресурсов на современном этапе развития общества. Выделены глобализационные факторы. Показано изменение роли человеческих ресурсов в условиях активизации влияния глобализации на все составляющие жизнедеятельности человека. Определено влияние современных глобализационных тенденций на трудовую деятельность, на основе чего выделены индустриальный и информационный подходы к определению содержания труда. Осуществлен анализ влияния глобализационных факторов на развитие человеческих ресурсов.
Цель статьи - осуществить анализ влияния глобализационных факторов на развитие человеческих ресурсов.
Метод или методология проведения работы. Используются общенаучные и специфические методы и приемы научных исследований: индукция и дедукция - при определении роли человеческих ресурсов на современном этапе развития общества; анализ и синтез - при определении влияния современных глобализационных тенденций на трудовую деятельность и развитие человеческих ресурсов; научное абстрагирование и системный анализ - при выделении глобализационных факторов.
Результаты работы. Представлены результаты анализа влияния глобализационных факторов на развитие человеческих ресурсов, выделены глобализационные факторы и охарактеризованы особенности их влияния.
Выводы. Учитывая современные тенденции развития общества, происходит возрастание роли человеческих ресурсов, которые определяют потенциальные возможности и обеспечивают уровень конкурентоспособности и формируют будущий вектор развития. Активизации влияния процесса глобализации приводит к необходимости постоянного развития и самосовершенствования человека с целью соответствия современным требованиям и повышению уровня индивидуальной конкурентоспособности.
Среди главных глобализационных факторов, влияющих на развитие человеческих ресурсов необходимо выделить: экономический, политический, технико-технологический, образовательный, общественный и культурный. Особенностями определенных факторов является то, что влияние одного фактора по цепной реакции вызывает действие другого.
На современном этапе происходят значительные изменения в трудовой деятельности, характере труда, в которых высшая творческая деятельность человека рассматривается как самая важная. Результатом этого является создание уникального продукта, который одновременно удовлетворяет потребности самого человека в развитии способностей, самореализации, и в то же время удовлетворяет потребности других.
Ключевые слова: человеческие ресурсы, глобализация, «экономика знаний», образование, культура, факторы глобализации.
ANALYSIS OF GLOBALIZATION DETERMINANTS' IMPACT ON HUMAN RESOURCES DEVELOPMENT
Pereverzieva А-V.
Subject, objective of the study. The role of human resources at the present stage of society development is revealed. Globalization determinants are distinguished. Adjustment of the role of human resources amid intensification of globalization impact on all components of human life is illustrated. The influence of modern
globalization tendencies on labour activity is determined. Hereupon industrial and informational approaches to the definition of the subsence of labour are figured out. The analysis of globalization factors influence on the development of human resources is made. The objective of the study is to analyze globalization determinants impact on human resources development.
Method and methodology of research design. General scientific and specific methods and techniques of scientific research are used: induction and deduction, when determining the role of human resources at the present stage of society development; analysis and synthesis, when determining the impact of modern globalization tendencies on labour and human resources development; scientific abstraction and systematic analysis, when emphasizing globalization factors.
Study findings. Findings of the impact analysis of globalization factors on human resources development are presented. Globalization factors are identified. The peculiarities of their effect are characterized.
Conclusions. Taking into account current tendencies in the development of society, the role of human resources is being increased. They determine the potential opportunities, ensure competitiveness rate and shape the future trajectories of development. Intensification of globalization process effect leads to the need for constant development and self-improvement of a person in order to meet modern requirements and increase individual competitiveness rate.
We identify some key globalization determinants, which affect human resources development: economic, political, technological, educational, social and cultural. These factors peculiarities mean the chain reaction which cause the factor's performance initiated by other's impact.
Nowadays there are significant changes in the work activity, the nature of labor, in which the highest creative activity of a person is considered to be the most important. The result is the creation of a unique product that simultaneously satisfies the needs of a person in the development of abilities, self-realization, and at the same time satisfies the needs of others.
Key words: human resources, globalization, «knowledge economy», education, determinants of globalization.
Актуальшсть дослщження. Глобалiзацiя - це комплексний та неоднозначний феномен, котрий охоплюе основы аспекти соцГального, поличного, культурного та економiчного життя, основа якого визначаеться простою реальнютю: нацюнальш кордони стають ширшими, i визначаються не обсягом, а масштабами Тх використання. Риси глобалГзаци можуть виявлятися в рiзних сферах - вщ швидкого розвитку технологш до поглиблення тенденцш, ям визначають можливосп людей навчатися i працювати за кордоном.
В умовах активГзаци глобалiзацiйних процеав, цшнють знання та шформаци в уах формах динамiчно зростае, i спостерГгаеться тенденцГя щодо розвитку та поширення використання шформацшних технологш. Серед найважливГших складових людського розвитку пщвищуеться значущють розуму, цшнють якого постшно посилюеться i сприяе поглибленню диферен^аци доходiв у бк Тх збтьшення для тих, хто мае високий осв^нш рiвень, рiвень квалГфГкаци та спроможний приймати креативш рГшення та адаптуватися до динамiчностi сучасних змш.
На сучасному етап для нацюнальноТ економки характерним е прагнення людей об'еднуватися та самооргашзоватися для того, щоб зрозумГти мету своеТ життедГяльносл i спрямувати своТ сптьш зусилля на ТТ реалiзацiю. Прикладом е утворення об'еднаних територiальних громад (ОТГ), якi за рахунок концентрацп «енергп» людських ресурсiв та рiвня взаемодГТ здатнi максимально використати свш потенцiал та досягти високого рiвня розвитку громади в цтому, та окремоТ людини зокрема. Тобто, основна мета людини - розумова дiяльнiсть, спрямована на досягнення поставлених цтей; вища цiль людини - досягнення максимального рiвня самореалГзацп, сутнють якого - вмiння виявити себе та реалiзувати в своТй дiяльностi i спiлкуваннi з iншими людьми.
Стушнь дослiдження дано! проблеми вченими. В науковш лiтературi значну ктькють наукових праць присвячено дослiдженню впливу процесу глобалГзаци на розвиток сусптьства в цiлому та окремi аспекти життедГяльносл людини. Серед зарубiжних науковцГв слiд виокремити Д. Белла [1], Е. Тоффлера [2], Т. Стюарта [3], Т. Стоуньера [4], Л. Туроу [5] та шших. Вплив глобалГзаци на розвиток людських ресурав дослщжували Е. Хансен [6], Е. Лукас [7], А. Ромер [8], та шшк Серед украТнських науковцГв вагомий внесок у дослiдження впливу глобалiзацiйних процесiв зробили О. Бторус [9], I. Грицяк [10], О. Лозовський, С. Майборода [11], В. МунтГян [12], В. Юрчишин [13] та шшк
При цьому, дослщжуючи вплив глобалiзацiйних процесiв, вченi зосереджують увагу на теоретичних аспектах цього явища та аналiзi загальних змш у сусптьствГ в умовах переформатування свiту, що змушуе наци та держави пристосовуватися до нових умов життедiяльностi. Очевидним е те, що бтьшють вимог висуваеться саме до людських ресурав, ям повинш ефективно синтезувати зарубiжний досвГд та нацюнальш особливосп, адже одним Гз найважливГших наслiдкiв глобалiзацiТ е мiграцiя людських ресурав у пошуку кращих умов для розвитку. СлГд пГдкреслити, що вплив глобалГзацшних чинникГв розвиток людських ресурав е неоднозначним i потребуе глибокого аналГзу, що i пГдтверджуе актуальнГсть дослГдження.
Предмет дослiдження - теоретичш та методичнГ основи впливу глобалГзацшних чинникГв на розвиток людських ресурав.
Мета дослщження - здшснити аналГз впливу глобалГзацшних чинникГв на розвиток людських ресурав.
Завдання дослщження:
1. розкрити роль людських ресурав на сучасному еташ розвитку сусптьства;
2. виокремити глобалГзацшш чинники;
3. визначити вплив сучасних глобалiзацiйних тенденцiй на трудову дiяльнiсть та розвиток людських pecypciB.
Методи. Використовуються загальнонаyковi та cпeцифiчнi методи та прийоми наукових дослщжень: шдукщя та дeдyкцiя - при визначенш pолi людських pecypciв на сучасному етап розвитку cycпiльcтва; аналiз i синтез - при визначенш впливу сучасних глобалiзацiйних тенденцш на трудову дiяльнicть та розвиток людських ресурав; наукове абстрагування та системний аналiз - при виокpeмлeннi глобалiзацiйних чиннимв.
Постановка проблеми. В пpоцeci глобалiзацiï cвiтовоï eкономiки icтотно змiнивcя погляд на роль людини в eкономiчномy та cоцiальномy житп cycпiльcтва. Слщ зазначити, що eкономiка створюеться людиною i працюе на людину. Осктьки людина керуе вciма cоцiально-eкономiчними процесами, що вщбуваються у cвiтi, то ïï роль на кожному етап розвитку cycпiльcтва динамiчно зростае. Людина об'еднуе в œ6i такi важливi аспекти: по-перше, людина, як бюлопчна icтота, по-друге, людина -споживач, по-трете, людина - виробник, по-четверте, людина -генератор щей. Людина як генератор щей мае ключове значення на сучасному етап розвитку сусптьства, осктьки сприяе eкономiчномy зростанню та конкурентоспроможносп краши.
Враховуючи yнiкальнy роль людини - генератора щей, слщ зазначити, що все бтьш поширеним е усвщомлення того, що для досягнення високого piвня eкономiчного зростання необхщно, перш за все, швестувати в людину i розвивати ïï потeнцiал, пристосовуючи його до умов сучасносл та досягаючи eфeктивноcтi й рацюнальносп у викоpиcтаннi людських ресурав.
Кpiм того, cyчаcнi глобалiзацiйнi процеси пщвищують вимоги до piвня осв^и й квалiфiкацiï, пiдвищyють нeобхiднicть адаптацп' людини до piзних культур, тобто людськ ресурси набувають нових властивостей, таких як: адаптивнють; мобiльнicть; збтьшення швидкоcтi отримання шформаци'; поcтiйнe вивчення нових технологш та Тх практичне застосування; звуження простору i часу. Визначаючи характер впливу глобалiзацiйних чинниюв, cлiд зауважити, що позитивним е те, що вона дае новi можливост для якicного розвитку людських ресурав, для бтьшоТ' peaлiзaцiï Тх потeнцiалy, а в якоcтi негативного впливу варто вщм™ти - ймовipнicть втрати власних надбань та нацюнально'Т iдeнтичноcтi внacлiдок збiльшeння зовнiшнього впливу.
Результати дослщження. Нове тиcячолiття диктуе cвоï умови, i це не ттьки пов'язано з локальними або нацюнальними змiнaми в yc^i та cпоcобi життя piзних нaцiй, але i, перш за все, змшами у зв'язку з процесами глобaлiзaцiï, як безпосередньо стосуеться людських ресурав. На сучасному етап розвитку людства змшюеться вимоги до розвитку та життедiяльноcтi людини. Людcькi ресурси розглядаються як одна з найважливших складових сучасного сусптьства, яка визначае не лише його потенцшш можливосп, а й вектор майбутнього розвитку. При цьому розвиток людини визначаеться не сттьки тим, що людина мае, сктьки тим, ким вона е, i все, що вона може зробити з тим, що мае. Тобто, ефективнють людських ресурав визначаеться тим, насктьки використовуеться ^х потенцшш можливосп.
Слiд зауважити, що протягом тривалого часу основним показником стану та зростання економки був pозмip ВВП. Однак, на сучасному етаН, головним багатством е люди, що здатн приймати креативш piшeння, рацюнально використовувати те, що надано природою, створено власними зусилля, тим самим покращити piвeнь i якють життя. Отже, рушшною силою розвитку сусптьства, джерелом багатства е людськ ресурси. Теоретичш та пpaктичнi доcлiджeння вчених пщтверджують зв'язок мiж piвнeм нацюнального багатства та якicтю життя населення.
Так, Хансен Е. стверджував: «вкаж^ь меш крашу з низьким piвнeм cycпiльних витрат, i я назву крашу з низьким piвнeм життя» [6, с. 84]. Подiбнy щею пiдтpимyвaли Лукас Е. [7] та А. Ромер [8], зазначаючи, що економка кражи, яка мае у своему розпорядження значний обсяг людських ресурав та характеризуеться високим piвнeм розвитку науки i технолопй, у довгостроковш пepcпeктивi мае значн вищi потенцшш можливосп щодо зростання, шж eкономiкa, яка не мае таких переваг.
Комплексний aнaлiз процесу глобaлiзaцiï дозволив визначити фактори. якi впливають на розвиток людських ресурав, серед яких найважлив^ими е eкономiчний та пол^ичний, тeхнiко-тeхнологiчний, оcвiтнiй, cycпiльний, культурний. Розглянемо бтьш детально ^ фактори:
- eкономiчний - значна акумуля^я кaпiтaльних pecypciв, зростання кiлькоcтi ТНК та збтьшення ^х потyжноcтi, мiжнapоднa cпeцiaлiзaцiя i коопepaцiï виробництва, маркетинг, електронний бiзнec, логicтикa у мiжнapоднiй дiяльноcтi;
- полiтичний - вщкритють держаних коpдонiв, розширення можливостей щодо втьного пepeмiщeння pобочоï сили, капралу, товapiв та послуг;
- техшко-технолопчний - створення сучасних транспортних зacобiв, систем обробки та збереження шформаци та комп'ютерних тeхнологiй, зacобiв зв'язку i телекомушкацш, автоматизованих систем управлшня процесом виробництва, що е сприяе розширенню можливостей пiдвищeння швидкоcтi розповсюдження шформаци та прийняття ефективних р^ень;
- осв^шй - зростання уваги до зaклaдiв оcвiти, здeбiльшого вищо^'. Заклади вищоГ оcвiти з одного боку, мають на ме^ отримання певно^' вигоди, наприклад у виглядi прибутку, тим самим пiдвищити piвeнь caмодоcтaтноcтi, i з iншого боку - формування iмiджy, пiдготовки виcококвaлiфiковaних фaхiвцiв, конкурентоспроможних як на нацюнальному, так i мiжнapодномy piвнях. На сучасному етат розповсюдженим е поняття «заклад вищоï оcвiти-пiдпpиемcтво», який включае головш ознаки, влacтивi cyчacнiй нацюнальнш cиcтeмi. Це поняття мicтить двi компоненти: перша компонента - «пщприемство», яка передбачае cyкyпнicть eкономiчних, наукових аспекпв фyнкцiонyвaння оcвiтньо''' гaлyзi, друга компонента «¡мщж», котра визначае можливосп введення конкурентноГ боротьби у сучасному освтьому пpоcтоpi з метою пщвищення iмiджy та престижу;
- суспiльний - зменшення значення традицiй, соцiальних зв'язкiв i звичаТв сприяе зростанню мобiльностi людей у географiчному, духовному та емоцшному просторi;
- культурний - узагальнення тих чи шших досягнень культури, особливо в галузi мови, науки, технологи, економки, законiв та релИТ. Така традицiя неоднаково проявляеться в рiзних культурних традицiях, мае своТ форми залежно вiд iсторичного перюду.
Детальний аналiз впливу глобалiзацiйних чинниш на середовище розвитку людських ресурав представлено в таблицi1.
Слщ зауважити, що виокремленi глобалiзацiйнi чинники (табл. 1) в комплекс впливають на людськi ресурси i пов'язан мiж собою «ланцюгом реакцш», тобто змши, якi породжуе один iз чинникiв викликають змiни, пов'язанi з шшими чинниками глобaлiзaцN. В умовах активiзацiТ' глобалiзацiйних процесiв вiдбуваеться перехщ до шформацшноТ цив^зацп, який поставив на перше мюце як фактор виробництва - вмшня використовувати знання, а в якост ключових технологш - освiтнi. Еволюцiя економiки реалiзуеться через послiдовнi змiни, нововведення накладаються на iснуючi, не знищуючи Тх. Пiдвищення темпiв змiн у сучасному суспiльствi, зростання ролi науково-техычного прогресу ускладнюе соцiальну реальнiсть саме за рахунок найбтьш творчих людей.
Таблиця 1. Глобалiзацiйнi чинники впливу на середовище розвитку людських ресурыв
Чинники Вплив
Економiчний та пол^ичний породжуе необхiднiсть побудови мехашзму адаптаци внутрiшнього середовища до сучасних вимог щодо економiчного розвитку та правового регулювання, а також створення умов для економiчного зростання i добробуту нацГТ, використовуючи абсолюты i порiвняльнi переваги, котрi визначають рiвень конкурентоспроможностi
Техыко-технологiчний пiдтримка розвитку сучасних транспортних засобiв, систем обробки та збереження шформаци та комп'ютерних технологш, засобiв зв'язку i телекомунiкацiй, автоматизованих систем управлшня процесом виробництва
Освiтнiй пщвищення уваги до освiтнiх iнститутiв, котрi зацiкавленi, з одного боку, в отримаш прибутку, а з шшого - пiдтримцi iмiджу, специфiка подготовки фахiвцiв, якi були б конкурентоспроможними на св^овому ринку працi
Сусптьний значне розшарування у суспiльствi викликае напруження у сiмейних стосунках, обмежуе витрати на виховання та навчання дтей, спткування з дiтьми з причини пошуку додаткових заробiткiв
Культурний з одного боку вщбуваеться значення традицiй, сусшльних зв'язкiв, пiдвищення рiвня мобiльностi людських ресурав у геогрaфiчному, культурному сена, вщбуваеться модифка^я рiвня iнтелектуaльного, культурного, духовного розвитку людини
Становлення iнформацiйноТ цивiлiзацiТ знаходить свш прояв у визначеннi характеру працк В умовах переходу суспiльства вщ iндустрiальноТ до iнформацiйноТ фази розвитку, шдус^альний пiдхiд до визначення прац уступае мiсце iнформацiйному пiдходу, в межах якого вища творча дiяльнiсть людини розглядаеться як найважливiша. Тому, ми наповнюемо цi категорiТ змютом i подаемо у такiй структурi (таблиця 2). 1з запропонованоТ вище структури (табл. 2) слщуе, що в результат творчоТ дiяльностi людина створюе унiкальний продукт, який одночасно задовольняе потреби самоТ людини в розвитку здiбностей, самореалiзацГТ, i в той же час задовольняе потреби шших. В процеа шформацшноТ' прац людина розвивае своТ здiбностi i отримуе новi знання, тим самим людськi ресурси вдосконалюють своТ здiбностi, що у свою чергу пщвищуе конкурентоспроможнiсть iндивiда [14, с. 9].
Таблиця 2. 1ндус^альний та iнформацiйний пiдходи до визначення працi
Характеристика пращ lндустрiальний пiдхiд lнформацiйний пщхщ
Змют прaцi Монотонна праця, вщ якоТ втомлюються, зменшуеться незaлежнiсть людини, Т'Т можливостi розпоряджатися собою Фiзичнa, рутинна дiяльнiсть, яка не потребуе креативного мислення, творчостк Використовуеться «техшчне знання» вiдобрaжене в записаних процедурах, правилах та довщниках. Творча iнтелектуaльнa дiяльнiсть, яка передбачае продукування нових знань та щей, рис особистосп та пов'язана з внутршыми потребами людини у сaмореaлiзaцiТ', примноженн своТх здiбностей. Прaцiвник часто сам виршуе, що саме йому слщ робити. Використовуеться «мовчазне знання» - це штущя та розумiння, вбудоване в неформальн структури
Суб'ект прaцi Найманий робггник, завданням якого е виконання вщповщних функцiй Творча особистють, креативна людина, яка прагне до постшного самовдосконалення
Предмет прац Мaтерiaльнi ресурси lнформaцiя, якостi шдивща, творчi здiбностi
Засоби прaцi Фiзичний (зовнiшнiй) кaпiтaл Людський (внутрiшнiй) каттал
Продукт прац Мaтерiaльнi блага та послуги Нова iнформaцiя, новi якостi та риси шдивща, шдивщуальна свобода, новi iдеТ
Цiннiсть прaцi Вартюна Невaртiснa
На нашу думку, необхщно чггко розмежовувати мaтepiaльний та штелектуальний дар: мaтepiaльний дар належить тому, хто його отримуе, тодi як штелектуальний дар потребуе освоення. ^м того, якщо мaтepiaльний спричиняе залежнють людей, то дар у фоpмi знань - розширюе ïх свободу. Для пристосування до нових умов життедiяльноcтi важливе значення мае такий елемент людських ресурав, як «triability», який Р. Капелюшшков характеризуе як здатнють людей використовувати отpимaнi ними знання i навички для подальшого навчання, для придбання нових знань i умшь. Науковець стверджуе, що «радянська система пiдготовки кaдpiв, щонайменше, одну piч робила дiйcно добре. Вона прищепила, якщо не любов i бажання, то принаймш, звичку i готовнють до того, що потpiбно постшно вчитися, вчитися i вчитися» [15]. Вiн також видтяе загальну та cпeцифiчнy компоненту людських ресурав. Пщ загальною компонентою людських ресурав pозyмiетьcя cyкyпнicть знань, навичок, розумових звичок, cпоcобiв сприйняття, як люди одержують в cиcтeмi фоpмaльноï оcвiти, а пiд cпeцифiчною - сукупнють знань i вмiнь, як вони отримують в пpоцeci cвоеï виpобничоï дiяльноcтi безпосередньо на робочих мюцях.
Досить цiкaвим пiдходом до визначення впливу глобaлiзaцiйних чинникiв на людськ ресурси шляхом виокремлення cпeцифiчних якостей, якi вiдповiдaють вимогам переформатованого св^у е доcлiджeння, пpовeдeнi Е. Тоффлером, Т. Стюартом та Т. Стоуньером. Вчеш пщкреслювали, що головними стають таю якосп, як впевненють у cвоïх силах, здaтнicть адаптуватися та виживати у складних умовах, вмшня робити peчi власними руками [2-4]. Так, Т. Стюарт пщкреслював, що людськ ресурси - це мюце, яке е початком, вщправним пунктом yciх шляхiв, джерело постшного оновлення, котре нiколи не вичерпуеться. Вчений видтяе окремо штелектуальш здiбноcтi людини, якi ототожнюе iз деревом, а окремих людей розглядае в якосп живильного соку, який стимулюе зростання.
Поpiвнюючи людськ ресурси iз мaтepiaльними, Т. Стюарт пiдкpecлюе, що саме люди можуть створювати щось нове за рахунок креативносп мислення та нестандартних пiдходiв до виршення задач. Тобто, головна мета розвитку людських ресурав - здшснення дiяльноcтi, спрямовано^' на досягнення новизни. При цьому людськ ресурси мають два альтернативних вapiaнти використання: коли оргашза^я використовуе максимальний обсяг знань сво^'х pобiтникiв i, коли максимальне число людей володiе знаннями, якi здатн принести користь.
Туроу Л. К., стверджуе, що конкурентоспроможнють пiдпpиемcтвa полягае «не в ушкальному облaднaннi, яке недосяжне для конкурент, а в розумах роб^нимв фipми, якi знають, як використовувати це обладнання особливим та бтьш ефективним способом», додаючи при цьому, що «якщо фipмa не може втримати cвоïх роб^нимв, то знання, яке знаходиться у ïï власносл, нacпpaвдi перестае юнувати» [5, с. 331]. Кpiм того, вш вiдмiчaв, що «цiннicть знань будь-якого шдивща залежить вiд того, насктьки розумно вони використовуються», додаючи при цьому, що «якщо фipмa не може втримати сво^х робггнимв, то знання, яке знаходиться у и влacноcтi, нacпpaвдi перестае юнувати» [5, с. 87].
Значний вплив на формування сучасного уявлення про розвиток людських ресурав мають розробки А. Сена i його концеп^я розширення людського вибору [16]. Провщною щеею ^а концепцп' стало те, що piвeнь добробуту, якого досягла людина, необхщно розглядати, як можливють людей мати таке життя, яке вони вважають вщповщним, а не ттьки piвeнь доходу на душу населення. Дохщ слщ розглядати не як кшцеву мету, а як важливий зааб, який дозволяе розширити можливосп людського вибору для освгги, можливостей довгого i здорового життя, у формуванш способу життя, який людина вважае найбтьш прийнятним и pозyмiнню i вимогам.
Велику увагу дослщженню розвитку людських pecypciв та ïх aдaптaцiï до вимог сучасного глобaлiзовaного cвiтy пpидiляють мiжнapоднi шституци. Наприклад, доcлiдники Свiтового банку виокремлюють достатньо широкий спектр знань, вмшь та здiбноcтeй, якi потpiбнi людям для життедiяльноcтi та розвитку в умовах динaмiчноcтi змiн глобального середовища. Безумовно, в якосп ключових елемен^в людських pecypciв виступае piвeнь осв^и i стану здоров'я в тш мipi, в якiй вони впливають на продуктивнють пpaцi, а також додатково виокремлюються вмшня i здiбноcтi, необхщш для ycпiшноï дiяльноcтi. Вони вщносяться до трьох основних категорш: праця, ciм'я, cпiльнотa:
- «праця»: самодисциплша, вмiння працювати в команд^
- «родина»: здоров'я, здaтнicть виконувати функци в pодинi, врегулювання та вир^ення конфлiктних cитyaцiй, здоров'я;
- «громада (об'еднання)»: вмiння i здiбноcтi, обyмовлeнi особливостями певного об'еднання людей - громади.
Окpiм цього, провщш доcлiдники Свiтового банку, доcлiджyючи особливосп людських pecypciв,
видiляють нacтyпнi види навичок:
- навички мислення (критичне та креативне мислення);
- навички поведшки (наполегливють, самодисциплша, робота в колектив^ здатнють врегульовувати конфлкти та контролювати ймовipнicть ризику);
- конкретш знання (навички рахування та грамотнють);
- тpyдовi навички (cпiвcтaвлeння конкретних знань та вмшь для виконання тих видiв роб^, якi фунтуються на чiтко визначених завданнях) [17, с. 79].
Слщ звернути увагу на те, що одшею з найважлив^их ознак розвитку людських ресурав е його безперервнють. При цьому людина мае можливють управляти сво^м розвитком у певних межах шляхом використання тих здiбноcтeй, ^pi е необхщними залежно вiд обставин, ям склалися. Окpeмi людcькi якоcтi можуть мати негативний вплив, бути некорисними, iнодi навггь шкiдливi для сусптьства. Це залежить вщ напряму використання власних можливостей, ям ïй надаються в процеа життедiяльноcтi.
Слiд зазначити, що в сучасних умовах основна увага придтяеться розумовш дiяльностi i практично не враховуються фiзичнi навики людей. Як вiдомо, що зараз мало робочих мюць, де потрiбнi фiзичнi навики, але необхщно вiдзначити, що це е характерним в основному для розвинених краш. У переважнш же бшьшосп краш, що не ттьки розвиваються, але i так званих «старих шдус^альних», iснуе значна мльмсть робочих мiсць, де достатньо висом вимоги до фiзичних навикiв людей, беручи до уваги o^i виробничi технологiï.
Отже, з вищенаведеного огляду, на нашу думку, слщ вщокремити наступш причини, якi обумовили змшу розумiння ролi людини у сучасному сусптьствк
- пiдвищення вимог до якост життя;
- пiдвищення могутност та мiцностi нацiï;
- отримання та розрахунок економiчного ефекту вщ освiти, охорони здоров'я та мiграцiï;
- необхiднiсть концентрацiï уваги на збереженш здоров'я та життя;
- конкурентоспроможнють як суспiльна, так шдивщуальна.
З точки зору проведеного аналiзу, слiд зазначити, що вплив глобалiзацiï на людськi ресурси виявляеться у виникненш нових видiв дiяльностi, ям потребують постiйного реагування на змши, прийняття ршень в умовах невизначеност та ризику. Результатом цього е усвщомлення людиною свое!' цiнностi та ушкальносл, мiсця та ролi у становленш та розвитку сучасного сусшльства. У зв'язку iз цим, влучною е мудрiсть, у якiй говориться про те, що якщо бажаеш зростання на рк - вирощуй зерно, якщо бажаеш зростання на десять ромв - вирощуй дерева, якщо бажаеш зростання постшно - «вирощуй» людину. Цей процес передбачае: покращення здоров'я, зростання людини як особистосп, пщвищення осв^нього рiвня, пщвищення рiвня матерiального добробуту, кар'ерне зростання.
Висновки та пропозицп. В результатi виконаного дослiдження розкрито роль людських ресурав на сучасному еташ розвитку сусшльства; виокремлено глобалiзацiйнi чинники; визначено вплив сучасних глобалiзацiйних тенденцiй на трудову дiяльнiсть та розвиток людських ресурав.
Враховуючи сучаснi тенденцiï розвитку сусшльства, вщбуваеться зростання ролi людських ресурав, ям визначають потенцiйнi можливост та забезпечують рiвень конкурентоспроможностi та формують майбутнш вектор розвитку. Реали вимагають вiд людини постiйного вдосконалення знань та навичок для того, щоб вщповщати сучасним викликам, ям породжуються впливом глобалiзацiйних чинникiв.
Аналiз процесiв, що викликають переформатування сучасного св^у, дозволяе виокремити головнi глобалiзацiйнi чинники, а саме: економiчний, пол^ичний, технiко-технологiчний, освiтнiй, суспiльний та культурний. Особливостями визначених чиннимв е те, що вплив одного чинника за ланцюговою реак^ею викликае дiю шшого. Наприклад, техшко-технолопчний чинник призводить до формування шформацмного суспiльства, для якого ключовими е iнформацiйнi та комушкацмш технологи'. Це своею чергою вимагае ди' освiтнього чинника, який забезпечуе вщповщнють пiдготовки людських ресурсiв до сучасних тенденцм освiтнього простору.
На основi проведеного дослiдження слiд пщсумувати, що спостерiгаються змiни у трудовш дiяльностi, характерi працi на основi переходу суспiльства вiд iндустрiальноï до шформацшно'! фази розвитку, в ямй вища творча дiяльнiсть людини розглядаеться як найважливша. Результатом цього е створення ушкального продукту, який одночасно задовольняе потреби само!' людини в розвитку здiбностей, самореалiзацiï, i в той же час задовольняе потреби шших. Тобто, в процеа прац людина розвивае своГ здiбностi i отримуе новi знання, тим самим людсьм ресурси вдосконалюють своï здiбностi, що, у свою чергу, пщвищуе конкурентоспроможнють шдивща.
Перспективи подальших розвщок. Напрямком подальших дослiджень е визначення знань та навичок «сучасного пра^вника», який вщповщае вимогам нацiонального та свггового ринку працi та характеризуеться високим рiвнем конкурентоспроможностi.
Список використаних джерел
1. Белл Д. Гоядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования; пер. с англ. Москва : Academia, 2004. 940 с.
2. Тоффлер Э. Третья волна; [пер. с англ. К.Ю. Бурмистрова и др.]. Москва : «АСТ», 2009. 795 с.
3. Стюарт Т. А. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций; пер. с англ. В. Ноздриной. Москва : Поколение, 2007. 368 с.
4. Стоуньер Т. Информационное богатство : профиль постиндустриальной экономики, новая технократическая волна на Западе. Москва : Прогресс, 1986. - 450 с.
5. Туроу Л. К. Будущее капитализма: Как сегодняшние экономические силы формируют завтрашний мир; пер. с англ. А. И. Федорова. Новосибирск: Сибирский хронограф, 1999. 432 с.
6. Хансен Э. Послевоенная экономика США: характеристика и проблемы; пер. с англ. Москва : Прогресс, 1966. 173 с.
7. Lucas R. E. On the mechanics of economic development // Journal of Monetary Economics. 1988, July. Is 22, No 1. P. 3-42.
8. Romer P. M. Increasing returns and long-run growth // Journal of Political Economy. October, 1986. V. 94. P. 1002-1037.
9. Б'торус О. Г., Лук'яненко Д. Г., Гончаренко М. О., Зленко В. А. та ¡н. Глобал1зац1я i безпека розвитку: Монографя / Кер1вник авт. колективу i наук. ред. О. Г. Б 'торус. Ки/'в: КНЕУ, 2001. 733 с
10. Грицяк I. А. Глобал!зац!я як основа !нтеграц!йних процес'!в // Вюник Академ '!)'митно)' служби УкраТни. Сер. : Державне управлння. 2009. № 1. С. 5-13.
11.Лозовський О. М., Майборода К. I. Моделi управлння трудовими ресурсами в умовах глобал'заци // Всник Хмельницького нац!онального ушверситету. Економ!чнi науки. 2015. № 1. С. 84-88.
12.Мунт'!ян В. Глобал'зац!я: витоки та перспективи // Св!т фнанав. 2012. Вип. 2. С. 28-35.
13.Юрчишин В., Маркевич К. УкраТна в!д кризи до кризи //Укра)на-2014: соц!ально-економ'чна криза та пошук шлях'т реформування. Експерти про стан i перспективи економки. Гоомадяни про ситуац!ю у краТн!, про владу, )Т пдтримку i в'дпов'дальн'сть. КиТв : Центр Разумкова, 2014. 60 с.
14. Корнейчук Б. В. Экономика труда. Москва: Гайдарики, 2007. 286 с.
15.Капелюшников Р. И. Современные буржуазные концепции формирования рабочей силы. Москва : Наука, 1981. 287 с.
16.Sen A. Development and Capability Expansion // Journal of Development Planning, 1989. №19. Р. 41-58.
17.Доклад о мировом развитии 2007. Развитие и новое поколение. Всемирный банк; [пер. с англ.]. Москва : «Весь мир», 2007. 376 с.
References
1. Bell D. (2004). Gryadushchee postindustrialnoe obshchestvo. Opyt socialnogo prognozirovaniya [The future postindustrial society. Experience of social forecasting]. Moscow: Academia, 940 p. [in Russian].
2. Toffler E. H. (2009). Tretya volna [The Third Wave]. Moscow: «AST», 795 p. [in Russian].
3. Styuart T. A. (2007). Intellektualnyj kapital. Novyj istochnik bogatstva organizacij [Intellectual capital. A new source of wealth organizations]. Moscow: Pokolenie, 368 p. [in Russian].
4. Stouner T. (1986). Informacionnoe bogatstvo : profil postindustrial'noj ehkonomiki, novaya tekhnokraticheskaya volna na Zapade [Information wealth: the profile of the post-industrial economy, a new technocratic wave in the West]. Moscow: Progress, 450 p. [in Russian].
5. Turou L. K. (1999). Budushchee kapitalizma: Kak segodnyashnie ehkonomicheskie sily formiruyut zavtrashnij mir [The future of capitalism: How today's economic forces shape tomorrow's world]. Novosibirsk: Sibirskij hronograf, 432 p. [in Russian].
6. Hansen E. H. (1966). Poslevoennaya ehkonomika SSHA: harakteristika i problemy [The post-war US economy: characteristics and problems]. Moscow: Progress, 173 p. [in Russian].
7. Lucas R. E. (1988). On the mechanics of economic development. Journal of Monetary Economics [Journal of Monetary Economics], Vol. 22, 1 3-42. (P. 10). [in English].
8. Romer P. M. (1986). Increasing returns and long-run growth. Journal of Political Economy [Journal of Political Economy], 94, 1002-1037. (P. 1007). [in English].
9. Bilorus O. H., Lukianenko D. H., Honcharenko M. O., Zlenko V. A. ta in. (2001). Hlobalizatsiia i bezpeka rozvytku [Globalization and development security]. Kyiv: KNEU, 733 p. [in Ukrainian].
10.Hrytsiak I. A. (2009). Hlobalizatsiia yak osnova intehratsiinykh protsesiv [Globalization as the basis of integration processes]. Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Ser. : Derzhavne upravlinnia - Bulletin of the Academy of Customs of Ukraine. Sir: Governance, 1, 5-13. (P. 8). [in Ukrainian].
11.Lozovskyi O. M. (2015). Modeli upravlinnia trudovymy resursamy v umovakh hlobalizatsii [Models of management of labor resources in the conditions of globalization]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky - Bulletin of the Khmelnytsky National University. Economic sciences, 1, 84-88. (P. 83). [in Ukrainian].
12.Muntiian V. (2012). Hlobalizatsiia: vytoky ta perspektyvy [Globalization: Origins and Prospects]. Svit finansiv - The world of finance, 2, 28-35. (P. 30). [in Ukrainian].
13.Iurchyshyn V. (2014). Ukraina vid kryzy do kryzy [Ukraine from crisis to crisis]. Kyiv: Tsentr Razumkova, 60 p. [in Ukrainian].
14.Kornejchuk B. V. (2007). Ekonomika truda [Labor economics]. Moscow: Gajdariki, 286 p. [in Russian].
15.Kapelyushnikov R. I. (1981). Sovremennye burzhuaznye koncepcii formirovaniya rabochej sily [Contemporary bourgeois concepts of labor force formation]. Moscow: Nauka, 287 p. [in Russian].
16.Sen A. (1989). Development and Capability Expansion. Journal of Development Planning, 19, 41-58. (P. 45). [in English].
17.Doklad o mirovom razvitii 2007. Razvitie i novoe pokolenie. [World Development Report 2007. Development and the New Generation]. Vsemirnyj Bank - World Bank. Moscow:« Ves mir», 2007. 376 p. [in Russian].
ДАН I ПРО АВТОРА
Переверзева Анна Василiвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри мiжнaродноT економки, природних ресурав i економiчноl теори
Зaпорiзький нацюнальний ушверситет
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Переверзева Анна Васильевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры международной экономики, природных ресурсов и экономической теории
Запорожский национальный университет e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Pereverzieva Anna, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor Zaporizhzhya National University e-mail: [email protected]
Рецензент: Горошкова Л^я Анатолпвна, професор кафедри пщприемництва, менеджменту оргашзацш та лопстики, доктор економГчних наук, професор, ЗапорГзький нацюнальний унГверситет
УДК 330.3 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-112-117
1ВАН ФРАНКО ПРО ЕМ1ГРАЦ1Ю УКРА1НЦ1В: 1СТОРИКО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ АНАЛ1З У РОЗР1З1 СУЧАСНОСТ1
Студшський В.А., Студiнська Г.Я.
У статтi зроблено спробу розглянути трудову емiграцiю украУнц/в через творчсть ieaHa Франка в 1сторико-економ'1чному аспектi. Висвтлюються погляди i позиц/я письменника щодо проблем трудовоУ емграцИ украУнц/в у другiй половинi XiX - на початку ХХ стол/ття, а також проводяться паралелi i3 сучасними емiграцiйними процесами. Звертаеться увага на характеристику метод/в, засоб/'в i механiзмiв, якими здшснювалася емiграцiя украУнц/в, як.i висвтлювалися у науковй та лiтературнiй творчостi iвана Франка. Також з'ясовуються основн чинники, що спонукали украУнц/в до ем'грацп, зокрема трудовоУ, та робиться спроба анал'зу позитивних i негативних наслiдкiв емiграцiйних процес'т украинцев у р/зн юторичн!' пероди через призму творчостi iвана Франка.
Також простежено взаемозв'язок м/ж проблемами земельноУ власностi та емграцИ украУнц/в за кордон. Акцентовано, що багато питань, пднятих iваном Франком не втратили своеУ актуальност'1 i в нин/шн/й сторичний пер/од. iван Франко у рядi своУ публ'1кац'1й робить спробу зрозум/ти причини емграцИкомплексно - економ'чних, пол/тичних, побутових,еколог'!чних. Зокрема, в/н один iз перших не лише серед украУнських, а й европейських досл'дник'т звертае увагу на факт пог/ршення еколог/чноУ складовоУ i УУ прямого впливу на ем/грац/йнi процеси населення. Також розглядаеться iдеолог1'чний та пропагандистський аспект у впливах на емграцю украУнц/в у друг/й половинi XiX - на початку ХХ стол/ття. Особливо проглядаеться у творах iвана Франка неспроможнсть державних i мун/ципальних орган/в управлння оперативно впливати на процес ем/граци
В статтi дана коротка характеристика досл 'дження даноУ проблематики у творчостi iвана Франка украУнськими вченими. Актуальнсть даноУ проблеми на сьогоднi набула нового звучання, оскльки Украина отримала вльний доступ до с&тового ринку пращ, а також опинилася в еп/центрi геополтичного м/ж цивШзацшного военного конфлкту, що, у свою чергу, вплинуло на яюсн'1 i ктьюснi показники мграцп.
Ключов'1 слова: iван Франко, украУнцi, ем/грац/я, праця, економка, соц/альна справедливсть, б/днсть.
IVAN FRANKO ABOUT THE EMIGRATION OF UKRAINIANS:
HISTORICAL AND ECONOMIC ANALYSIS IN THE CONTEXT OF MODERNITY
Studinski V.A., Studinska G.Y.
The article attempts to consider the labor emigration of Ukrainians through the work of Ivan Franko in the historical and economic aspect. The writer's views and position on the problems of labor emigration of Ukrainians in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries are discussed, as well as parallels with modern emigration processes are conducted. Attention is drawn to the description of the methods, means and mechanisms that were used to emigrate Ukrainians, which were covered in the scientific and literary work of Ivan Franko. It also explains the up-front factors that have prompted Ukrainians to emigrate, in particular labor, and attempts to analyze the positive and negative effects of Ukrainian emigration processes in different historical periods through the prism of Ivan Franko work.
Also, the relationship between land ownership and Ukrainian emigration abroad is traced. It is emphasized that many questions raised by Ivan Franko have not lost their relevance in the present historical period. Ivan Franko in a number of his publications makes an attempt to understand the reasons for the emigration of the complex - economic, political, domestic, and environmental.
In particular, he is one of the first not only among Ukrainian but also European researchers to draw attention to the deterioration of the ecological component and its direct impact on the emigration processes of the population. Also, the ideological and propaganda aspect in the influences on the emigration of Ukrainians.
112
ЕкономГчний вюник ушверситету | Випуск № 38
© Студшський В.А., Студшська Г.Я., 2018
