CC BY
19
6. ОСТ 13-80-79. Подсочка сосны. Термины и определения. - М, 1979. - 22 с.
7. Пилинович В.Ф. Лесоводственно-биологические принципы классификации насаждений сосны обыкновенной по смолопродуктивности : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / В.Ф. Пилинович. - Свердловск, 1970. - 25 с.
8. Побединский А.В. Сосна обыкновенная / А.В. Побединский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 125 с.
9. Рябчук В.П. Рекомендаци для вщбору дерев сосни звичайно! шдвищено! смолопродуктивност / В.П. Рябчук, О.1. Фурдичко, Я.В. Максим. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1996. - 13 с.
10. Pretzsch H. Modellierung des Waldwachstums / H. Pretzsch. - Berlin: Parey Buchverlag, 2001. - 341 s.
Осадчук Л.С., Король H.M. Морфолого-таксационные особенности деревьев сосны обыкновенной разных категорий смолопродуктивности
Сосна обыкновенная с высокой смолопродуктивностью имеет более высокие основные морфолого-таксационные характеристики. Она достоверно превосходит деревья низкой и средней смолопродуктивности по объему и диаметру ствола и по проекции кроны. По результатам корреляционного и кластерного анализа установлены зависимости смолопродуктивности сосны от биометрических показателей ствола и кроны дерева. Выбранная многофакторная модель зависимости смолопродуктивности от таксационных и морфологических показателей ствола и кроны может быть использована для оценки насаждений по смолопродуктивнисти.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, смолопродуктивность, биометрические показатели ствола и кроны деревьев.
Osadchuk L.S., Korol M.M. Morphological and Dendrometry Parameters of Scotch Pine of Different Resin Productivity Categories
Scotch pine resin with high resin productivity is characterized by higher main taxation and morphological characteristics. It truly dominates the tree resin productivity of low and medium volume and diameter of the barrel and a projection of the crown. The results of correlation and cluster analysis show the dependence of pine resin productivity on biometric indicators of tree trunk and canopy. The selected multivariate model of dependence on resin productivity on taxation and morphological parameters of the tree trunk and crown can be used to assess vegetation according to resin productivity.
Key words: Scotch pine, resin productivity, dendrometry and morphological parameters of the trunk and crown, taxation, volume, diameter.
УДК 639.1.07 Проф. П.Б. Хоецький, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львы; директор В.О. Копач; наук. ствроб. Н.П. Коваль; тспектор з охорони ПЗФ II кат. Н.Ю. Чикут - Ужанський НПП, с.м.т. Великий Березний
АНАЛ1З УМОВ ДЛЯ ВОЛЬЕРНОГО РОЗВЕДЕННЯ ЗУБРА (BISON BONASUS L.) В УЖАНСЬКОМУ НАЦЮНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ
Чисельшсть зубра в Укршш зменшуеться, що зумовлюе необхщшсть створення вольeрiв для вщтворення погсшв'я виду. На основi аналiзу абютичних, ландшафтно-рослинних, бюценотичних чиннигав пдабрано територто для влаштування вольера в Ужанському нащональному природному парку. Оптимальш умови для влаштування вольеру сформовано в Новостужицькому люнищта у кварталi 12. Тут молодi насаджен-ня створеш рiзними видами дерев та чагарнигав (бук, клен, ялиця, верба та ш.) i характеризуются ютотними запасами кормiв.
Ключовг слова: Ужанський НПП, Карпати, Bison bonasus, вольер.
Зубр (Bison bonasus L.), внаслщок штенсивного полювання, деградацп середовища iснування тд впливом господарсько1 дiяльностi людини, опинився тд загрозою зникнення [1, 4, 10]. Його збереження як виду залежить вщ мож-ливостi створення великих стад, юнуючих у природному середовищ^ якi харак-теризуються максимальною генетичною рiзноманiтнiстю. Однак природнi еко-системи в межах iсторичного ареалу, зокрема i в Укра!т, порушен та штенсив-но використовуються людиною. Пiдiбрати значнi територп, придатнi для юну-вання зубра в Укра!т, важко. На вiдмiну вiд Росп, де ще можливi такi територп, Укра!т бiльш сприйнятливий "бiлоруський варiант", який полягае у створеннi окремих субпопуляцш зубра чисельнiстю 50-100 голiв [3, 6]. Реалiстична модель збереження зубра в Захщному регюш Укра1ни полягае у створеннi декшь-кох просторово iзольованих невеликих субпопуляцш чисельшстю 50-150 осiб. Розплiдники зубрiв, з яких вiдбувалося завезення зубрiв в Укра1ну, пiсля розпа-ду СРСР, перебувають за межами кра1ни - у Росп, Бiлорусi. Тому е необхщшсть у створеннi в Укра!ш власних розплiдникiв з метою розведення i формування стад для вщтворення зубра. У Захiдному регюш Укра1ни придатною територiею для влаштування вольера е угiддя Ужанського нацюнального природного парку. 1з 1999 р. у сусщшх державах - Польщ^ Словаччинi - реалiзуеться програма реа^матизацп зубра. Метою програми е формування транскордонно! демогра-фiчно-стабiльноl субпопуляцп зубра в умовах мiжнародного бюсферного запо-вiдника " Схiднi Карпати". Метою нашого повiдомлення е аналiз перспектив ре-актматизацп зубра в упддях НПП, який розташований на пiвнiчному заходi За-карпатсько! обл. та е складовою частиною тристороннього укра!нсько-польсь-ко-словацького МБЗ " Схiднi Карпати".
Методика робгг. У 2013 р. в Ужанському НПП розроблено програму ре-штродукцп зубра. Одним iз пунктiв реатзацп програми е визначення територп для створення вольера.
Перспективнють територп для створення вольера визначали на основi результатiв польових i лабораторних дослiджень, як полягають у вивченш, ана-лiзi та детальному оцшюванш комплексу екологiчних умов пдабрано! дiлянки. Дослiдження полягали в аналiзi:
• абютичних чинникiв (температурний i пдролопчний режим, тривалгсть заля-гання i глибина сшгового покриву та in.);
• ландшафтно-рослинних умов (рельеф, тип лгсу, в1к насадження тощо) та in.;
• бюценотичних чиннижв (чисельшсть i щшьшсть поголiв'я ратичних як кормо-вих i просторових конкурентiв);
• антропогенних чиннижв (розмщення населених пунктiв i сiнокосiв та ш.). Кл1матичн1 умови. Ужанський НПП розташований у швденно-захщнш
пiдобластi атлантико-континентально! кшматично! областi помiрного поясу, у низькопрнш зонi помiрного вiдносно вологого ктмату. Середньорiчна температура повиря становить 8,2 оС, середня температура найтеплшого мiсяця (липня) - +19,2 оС, найхолоднiшого (сiчня) - м^с 4,1 оС. Абсолютнi максиму-ми температури найчаспше бувають у липш-серпш i становлять +34 оС - +37 оС. Абсолютнi мiнiмуми температури припадають на шчень-лютий i характеризуются показниками -28о С - - 32 оС. Останню дату шзшх весняних примороз-
кiв зареестровано 25 травня, а першу дату осшшх - 15 вересня. Грунт взимку в середньому промерзае на глибину 40 см.
У Карпатах подiбними клiматичними умовами характеризуються Ско-лiвськi Бескиди i Буковина, де юнують осередки iснування зубра. Загибель зубрiв вiд прямо! до низьких температур в умовах Карпат не встановлено. Негативний вплив холодiв на поголiв'я зубра найчастiше проявляеться у багатосшжш зими, внаслiдок одночасно! ди низьких температур та високого снiгового покриву. До-буваючи корм, тварини витрачають значну кiлькiсть енергл, яка не компен-суеться спожитим кормом. Внаслщок цього реестрували схуднення звiрiв [7, 9].
На думку росшських науковцiв, у минулому зубри на територп евро-пейсько! частини Росп iснували до 600 швшчно! широти. У 1991 р. у Вологодсь-ку обл., яка характеризуеться ютотними морозами, значним снiговим покривом, було завезено трьох зубрiв (самець, двi самки), а в 1994 р. - двох самок. До 2010 р. поголiв'я збшьшилось до 26 голiв, пiдтверджуючи можливiсть iснування виду в складних клiматичних умовах.
Атмосферш опади. Середньорiчна кiлькiсть опадiв становить 879900 мм i змшюеться в окремi роки вiд 712 (маловодний - 1893 р.) до 1223 мм (багатоводний - 1963 р.). 1хня кшьюсть збiльшуеться з висотою (69 мм/100 м) та змшюеться залежно вiд пори року. Максимальна кшьюсть опадiв випадае ль том (червень-липень) - вiдповiдно 10 i 100 мм; мiнiмальна - у зимово-весняний перюд (лютий-березень) - вщповщно 57 i 60 мм.
Для району НПП характернi обкладш дощi, рiдше - зливовi. Значна кшьюсть опадiв та част тумани зумовлюють високу вщносну вологють повiтря. Число днiв з вщносною вологiстю повiтря понад 80 % становить 104, а з вщнос-ною вологiстю менше 30 % - тшьки 7.
Середня висота сшгового покриву в регiонi становить 35 см. Макси-мальний сшговий покрив зареестровано у другiй i третiй декадах сiчня. Його товщина змiнюеться в межах 0,6-1,8 м, мюцями може досягати понад 2 м. Сшговий покрив тримаеться в середньому 90 дшв. Високий сшговий покрив може обмежити доступшсть зубрiв до кормiв. Понад 40 % випадюв загибелi звiрiв Буковинсько! субпопуляцп причиною була нестача кормiв внаслiдок 1х недос-тупностi, спричиненою ютотним снiговим покривом. Не маючи змоги добути корм, зубри виснажувались i гинули. Загалом 26 % випадюв загибелi зубрiв у Карпатах спричинеш недоступнiстю корму в зимовий перюд [9, 12].
Гщролопчш умови. Головна рiчка НПП - Уж - починаеться бiля пiд-шжжя Вододiльного хребта, мае два витоки (Уж i Ужок), якi беруть початок вщповщно на висотах 1250 i 1000 м н.р.м. У межах Закарпаття довжина р. Уж становить 107 км, а площа водозбирання - 2010 км2. У межах парку довжина р. Уж становить близько 90 км, площа водозбiрного басейну - 653 i 286 км2, густота рiчковоl сггки у басейш становить - 1,4 км/км2.
Особливють водного режиму Ужа полягае у нагромадженш твердих опа-дiв у зимовий перiод та значно! кшькосп опадiв у линю пору. Тому в 11 басейш перюдично бувають небезпечнi повенi та паводки. У середньому за рж спосте-
ршаються 5-7, а iнодi 10-12 паводюв Í3 значними руйнуваннями 6eperÍB та бере-гоукрiплювальних споруд pÍ40K i струмюв у смт Великий Березний, сш Лубня, Тихий, Малий Березний, Загорб та ш. Iнтенсивнiсть зростання piBM води може досягати 1-2 м протягом доби. Так, тд час катастрофiчного паводку у березт 2001 р. в межах Великоберезнянського району завдано шкоди на суму 2974,15 тис. грн.
Правими притоками р. Уж е Мошка, Лубня, Стричава, Стужиця, лiви-ми - потоки Гусний, Тихий, Сухий, Вишка. У р. Уж впадае притока Стужичан-ка, яка характеризуеться вщносно стабшьним водотоком. В басейнi р. Стужи-чанки доцiльно влаштувати вольер. Тут найоптимальтшими гiдрологiчними умовами характеризуеться струмок Бистрий (притока р. Стужичанки), який зможе забезпечити водою звiрiв у вольер^
Рослинн1сть. Територiя НПП розташована в межах висот 221-1251 м н.р.м. на твденному макросхилi Схiдних Бескид i його рослинтсть добре вь дображае основнi ботанiко-географiчнi риси цього гiрського масиву. На терито-ри НПП сформованi чотири висотш пояси - пояси букових, ялицево-букових i буково-ялицевих лiсiв, диз'юнктивний пояс криволiсся вiльхи зелено1 та пояс субальпшських лук.
Враховуючи погодт, гiдрологiчнi та лiсiвничi умови, встановлено, що оптимальнi умови для створення вольера сформувались у Новостужицькому ПНДВ у кварталi 12 видiлах 37, 27, 40 (площа 7,1 га) в басейш рiчки Стужичанки. Тут молодi насадження створенi рiзними видами дерев та чагарникiв (бук, клен, ялиця, верба та ш.) i характеризуються iстотними запасами кормiв. Тип лiсу - волога ялицева бучина (Б3яцВк). Вольер розташований на висоп понад 400 м н.р.м., тобто у пояс букових лiсiв (Fagetum sylvaticae). Буковi лiси е найбшьш характерною формацiею у Схщних Бескидах та парку. Вони поширет в усiх лiсництвах у межах висот 350-1100 м н.р.м. у помiрнiй i прохолоднш гу-мiднiй клiматичних зонах, зi сумою активних температур 1400-2400°С. Загальна 1х площа становить 9848 га.
У середньопрських бучинах характерними ценокомпонентами е граб (Carpinus betulus), клени польовий i гостролистий (Acer campestre, A. platano-ides), черешня (Cerasus avium), свидина твденна (Swida australis). У трав'яному покривi поширенi такi теплолюбт види, як живокiст Попова (Symphytum popo-vii), печшочниця звичайна (Hepatica nobilis), зiрочник гайовий (Stellaria holos-tea). Пашвними асоцiацiями е бучина волосисто-осокова (Carici pilosae-Fage-tum) та зубницева (Dentario-Fagetum).
Пдабрана дшянка тд вольер характеризуеться добре дренованим Грунтом. Внаслщок природного дренажу, Грунт швидко звiльняеться вiд води тд час зливових дощiв влiтку, а весною вщкрип дiлянки, якi добре про^ваються, швидше звiльняються вiд стгу.
Вимоги до влаштування вольера. В Укра!т вплив зубра на лю недос-татньо вивчено, тому вщсутт рекомендацil щодо оптимально1 щiльностi звiрiв для Лiсовоl та Лiсостеповоl зони. За Настановою з упорядкування мисливських упдь (Ки1в, 2002) для Карпатсько! природно1 зони для угiдь I боттету опти-
мальна щшьшсть зyбpа на 1000 га становить тpи особини. Внасдiдок багатоpiч-них спостеpежень за yтpиманням зyбpа, pосiйськi наyковцi запpопонyвади пло-щУ pозплiдника визначати з pозpахyнкy 5,5-6 га люових пасовищ на одного зуб-pа, що забезпечye мождивiсть: щоpiчноï змiни пасовищ з метою ïх вiдновдення i ^оф^а^ики; достатнього пpостоpy для пеpемiщення; зменшення затpат на пiдгодiвлю (чим бiдьший загiн, тим бшьше пpиpодних piзноманiтних коpмiв, яю необхiднi у певний сезон i бюлопчний пеpiод).
Досвiд pозведення зyбpа свiдчить, що в pозпдiдниках, де площа водьepiв на одну особину пеpевищyвала 5,5 га i здшснювалась змiна пасовищ шляхом поступового освоeння секцiй загону, yспiшно вiдновдювадась pослиннiсть, pеeстpyвади pозмноження, звipi пеpебyвади в задовшьному станi. Завдяки до-датковоï пiдгодiвдi, зyбpицi у водьepi щоpiчно наpоджyвади зyбpенят (самка у ^^одних умовах наpоджye маля pаз у 2-3 pоки). Коли на одного зyбpа в pоз-пдiдникy пpипадаe площа менше 5-6 га, вiдбyваeться iнтенсивне виснаження пасовищ, яке не забезпечye зyбpа в достатнiй кшькосп пpиpодним коpмом. Нестачу пpиpодних коpмiв не вдаeться компенсувати навiть за pахyнок тдго-дiвдi концентpованими коpмами i коpенепдодами. За недостатньоï кшькосп пpиpодних коpмiв погipшyeться стан звipiв, зменшyeться вгодованiсть, життeздатнiсть молодняка, збiльшyeться смеpтнiсть, поpyшyeться сезоннiсть pозмноження, теpмiни линяння, зимова шеpсть стаe piдшою, коpоткою та iн.
Однак площа вольepа для yтpимання зyбpiв залежить вiд багатьох чин-никiв. Тому визначити мшмальну площу, необхiднy для одного зyбpа, важко. У багатьох зоопаpках в умовах неведикоï площi зyбpи yспiшно pозмножyвадись i доживали до стаpостi. В умовах належного догляду, пiдгодiвдi площа водьepа не маe iстотного значення. Так, польсью досдiдники для життeдiядьностi та pоз-ведення зyбpа у водьepних умовах pекомендyють ствоpювати водьepи з pозpа-хунку 1,5-2,0 га на одну особину, за умов задовiльноï пiдгодiвлi навiть 0,5 га на одну особину. 1з вpахyванням завезення у вольep до 15 особин зyбpа, необхiдна площа водьepа буде становити 7,5 га.
Конфiгypацiя водьepа значною мipою визначаeться мiсцевими умовами: pельeфом, наявнiстю галявин, пpиpодних водопоïв. Для влаштування водьepа iснyють piзнi типи загоpож (деpев'яна, дpотяна, металева та ш.) [2, 5].
Висновки. Доведений анадiз свiдчить, що темпеpатypний pежим с^и-ятливий для iснyвання зyбpа в умовах Ужанського НПП, а негативний вплив погодних умов можна зменшити шляхом ^оведення бiотехнiчних заходiв, зок-pема пiдгодiвдею. Одним iз чинникiв, якi впливають на чисельшсть зyбpiв, e висота снiгового поживу, яка обмежye доступ зyбpiв до коpмiв. Однак в умовах НПП влаштування вольepа для yтpимання зyбpа в мiсцевостi, де максимальна висота сшгового покpивy становить до 50 см, не пеpешкодить живленню звь piв пpиpодними коpмами. Кpiм цього, yтpимання зyбpiв на огоpоджених теpи-тоpiях завдяки налагодженш пiдгодiвдi, попеpедить загибель зyбpiв внаслщок нестачi коpмiв. По мipi появи молодняка, тваpин будуть випускати в упддя НПП з метою фоpмyвання тpанскоpдонноï демогpафiчно-стабiдьноï субпопуля-цiï зyбpа на теpенах Укpаïни, Подьщi та Словаччини.
Л1тература
1. Герус К. Сучасний стан популяцш зубра в Укран / К. Герус, В. Крижашвський // Вюник Львiвського унiверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлопчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка. - 2005. - Вип. 39. - С. 110-113.
2. Заблоцкий М.А. Загонное содержание, кормление и транспортировка зубров : инструкция / М.А. Заблоцкий. - М. : Изд-во "Центральный зубровый питомник", 1957. - 113 с.
3. Козло П.Г. Зубр как объект охоты / П.Г. Козло // Матер. Междунар. науч.-практ. конф., посвященной 85-летию ВНИИОЗ (22-25 мая 2007 г.). - Киров, 2007. - С. 192-193.
4. Крижашвський В.1. План дш по збереженню зубра у фауш Укра1ни / В.1. Крижашвський // Мисливство та рибальство в Укра1ш / 1н-т бiографiчних дослщжень. - К. : Громадська оргашзащя "Украшське наукове товариство геральдики та вексилоп!", 2006. - С. 25-33.
5. Перерва В.И. Методические указания по созданию и регулированию вольных популяций зубра / В.И. Перерва. - М. : Изд-во "Прометей", 1991. - 27 с.
6. Ровкач А.И. Новое в судьбе зубра Беларуси / А.И. Ровкач // Охрана дикой природы. -1996. - № 10. - С. 10-14.
7. Хоецький П.Б. Вплив факгс^в середовища на чисельнють зубра (Bison bonasus L.) / П.Б. Хоецький // Вюник Прикарпатського нац. ун-ту iм. Василя Стефаника. - Сер.: Проблеми вивчення та охорони бiорiзноманiття Карпат i прилеглих територш : матер. Мiжнар. наук. конф. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Гостинець". - 2007. - Вип. VII-VIII. - С. 136-138.
8. Хоецький П.Б. Про мшрацп зубра на Росохацьких Полонинах / П.Б. Хоецький // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.3. - С. 83-86.
9. Хоецький П.Б. Стан популяци зубра (Bison bonasus L.) в Сколiвських Бескидах / П.Б. Хоецький // Вюник Львiвського ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлопчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2003. - Вип. 32. - С. 128-133.
10. Khoyetskyy Pavlo. Reasons for extinction of the European bison (Bison bonasus L.) in the Western region of Ukraine / Pavlo Khoyetskyy // Zubr i jego ochrona. - Biuletyn. - Warszawa : Wyd-wo Stowarzyszenia Milosnikow zubrow. - 2010. - Vol. 3. - S. 25-31.
Хоецкий П.Б., Копач В. О., Коваль Н.П., Чикут Н.Ю. Анализ условий для вольерного разведения зубра (Bison bonasus L.) в Ужанском национальном природном парке
Численность зубра в Украине уменьшается, что предопределяет необходимость создания вольеров для воспроизводства поголовья вида. На основе анализа абиотич-ных, ландшафтно-растительных, биоценотичных факторов подобрана территория для устраивания вольера в условиях Ужанского национального природного парка. Оптимальные условия для создания постоянного вольера сформированы в Новостужицком лесничестве в квартале 12. Здесь молодые насаждения созданы разными видами деревьев и кустарников (бук, клен, пихта, ива и др.) и характеризуются существенными запасами кормов.
Ключевые слова: Ужанский НПП, Карпаты, Bison bonasus, вольер.
Khoyetskyy P.B., Kopach В.О., KovalN.P., ChykutN.Yu. The Analysis of Conditions for Captive Bison Bonasus Breeding in Uzhansky National Nature Park
The number of the European bison in Ukraine is becoming decreased. This fact makes it necessary to create enclosures for the reproduction of the species. An area for the enclosure in the Uzhansky National Nature Park is determined concerning the analysis of abiotic, landscape, vegetative and biocenotical factors. Optimum conditions for providing enclosure facilities have been established in the Novostuzhytske forestry in the quarter of 12. Here young plantations consist of various kinds of trees and shrubs such as beech, maple, fir, willow, etc., and they are characterized by significant feed inventory.
Key words: Uzhansky National Nature Park, the Carpathians, Bison bonasus, enclosure.
