Вплив ратичних звірів на деревно-чагарникову рослинність в умовах вольєра ТзОВ "явір плюс" Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК639.1.052 Проф. П.Б. Хоецький1, д-р с.-г. наук; ст. наук. ствроб.

1.М. Скольський1, канд. с.-г. наук; здобувач О.М. Похалюк1; А.П. Паренюк2

ВПЛИВ РАТИЧНИХ ЗВ1Р1В НА ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВУ РОСЛИНШСТЬ В УМОВАХ ВОЛЬеРА ТЗОВ "ЯВ1Р ПЛЮС"

Товаpиством з обмеженою вщповщальшстю "Явip плюс" влаштований вольеp площею понад 200 га. У вольеpi утpимують Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon. Загальна чисельнiсть pатичних становить понад 160 голш. Пд наметом лiсу у вольеpi заpеестpовано два види чагаpникiв i им видiв деpевних поpiд. Найчастiше тpапдяються Frangula alnus, Quercus robur, Betula pendula i Populus tremula. Найбшьше i3 по'л'дами заpеестpовано Sorbus aucuparia, Carpinus betulus, Salix sp., а найменше - Betula pendula i Quercus robur. Близько 40 % деpевно-чагаpниковоï pослинностi у вольеpi виявилася i3 по'л'дами.

Ключовi слова: мисливсью звipi, вольеp, деpевно-чагаpникова pослиннiwъ, Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon.

Звiрi та птаxи, вiднесенi до категорп мисливськиx, е природним ресyрсом. Забезиечення максимального i стабДльного використання мисливськиx ресyрсiв -основне завдання мисливського госиодарства. Однак в УкраЫ нерацiональне використання иоголДв'я мисливськиx тварин, низька кyльтyра иолювання, браконьерство, нестача сиещалктДв високо!' квалiфiкацiï е причинами незначно!' чи-сельностД основниx видДв мисливськиx звiрiв, зокрема ратичниx [7]. Одним iз шлгав иiдвищения продyктивностi мисливськиx yгiдь, рентабельной! ведення мисливського госиодарства е вольерне розведення дичини. У краïнаx бвропи широко практикyeться вольерне розведення ратичниx видав. Метою вольерного мисливського госиодарства е вирощyвания ратичниx звДрДв для штродукцл та ре-iитродyкцiï, розселення в угДддя мисливськиx госиодарств, вирощування тро-фейниx особин, отримання щнного м'яса, проведення иолювання та Дн.

Набувае иоширення вольерне розведення звДрДв i у мисливськиx госио-дарстваx Украши. Так, товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "ЯвДр илюс", органiзоване у 199S р., вважае одним Дз перспективниx напрямкiв мисливсько-госиодарськоï дДяльностД вольерне розведення мисливськиx звДрДв. Протягом 2008-2012 рр. товариством в yri^^x ЗвДрДвського (квартал S) i Муравищансько-го (квартали 38, 39) лДсництв Державного иДдприемства "КДверщвське ЛГ" влаштовано вольер илощею 208 га. Частину територiï вольера в минулому вико-ристовували иДд сДльськогосиодарськД культури, згодом вона иоросла чагарни-ковою рослиннДстю та травами i представляе собою галявину. Решта територiï вкрита лДсом.

Основними об'ектами вольерного госиодарства в цьому разД стали дика свиня (Sus scrofa L.), олень благородний (Cervus elaphus L.) i илямистий (Cervus nippon Temm.). У 2011 р. Дз Австрiï товариством у вольер завезено 16 олешв бла-городниx, Дз фермерського госиодарства Волинськоï областД - 10 дикиx свиней [6]. КрДм оленДв i дикоï свинД, у вольерД утримують сарну евроиейську (Capreolus capreolus L.) та зубра (Bison bonasus L.). Налагоджена иДдгодДвля звДрДв, ïx оxо-

1 НЛТУ У^аши, м. Львгв;

2 Пpиpодний заповедник "Медобоpи", смт. Tp^aMiB

1. Лiсoве та садoвo-паркoве гoспoдарствo

41

рона. Однак iснування iстотноí чисельностi тварин у вольeрi призводить до значного впливу на пiдрiст та тдлкок [1]. Тому вплив ратичних на рослиннкть е актуальною проблемою [4, 5]. Мета роботи - ан^з впливу звiрiв-дендрофагiв в умовах 1х вольерного розведення на деревно-чагарникову рослиннiсть.

Методика дослвджень. Вплив звiрiв-дендрофагiв на деревно-чагарнико-ву рослиннiсть вивчали за загальноприйнятими методиками [1, 2, 7, 8]. Пробш площi закладено у семи видшах у 38 i 39 кварталах Муравищанського лкниц-тва. Всього закладено 31 площадку. Облiковi площадки розмiром 40 м2 (5 м х 8 м) закладали по прямш лiнií на однаковш вiдстанi одна вiд одно!. У кожному видш закладено п'ять облшових площадок загальною площею 200 м2. Дослiдження проведено у серпнi 2014 р. У 5^чних лiсових культурах закладено одну пробну площу (10 м х 20 м) у лютому 2013 р. На кожнш пробнш пло-щадцi проведено сущльний облiк деревно-чагарниково! рослинностi iз розподь лом на двi групи: без поíдiв i з по'дами. Розраховано два показники - учасп та по1дання виду. Частку учасп виду в складi пiдросту i пiдлiску визначено шляхом вщсоткового вiдношення загально! кiлькостi екземплярiв певного виду до суми екземплярiв всх деревно-чагарникових видiв на пробних площадках. По-казник по'дання - вщсоткове вiдношення загально! кiлькостi пошкоджених ек-земплярiв певного виду до суми облшованих екземпляр1в всiх видiв шдросту i пiдлiску на пробних площадках.

Таксацшну характеристику насаджень, в яких були закладенi пробнi площi, подано в табл. 1.

Табл. 1. Таксацшна характеристика насаджень вольера ТзОВ "Явiр плюс"

Квартал

Видш

Склад насадження

Площа, га

BiK

Тип лi

люу

Повнота

38

8Сз2Бп

14,0

53

В4ДС

0,82

38

3.1

3Яле2Сз3Влч2Бп

1,5

В4дС

0,80

38

10Сз

1,1

ВздС

0,76

38

7Сз3Бп

13,0

46

В3дС

0,77

38

10

9Бп1Сз

6,1

18

В3ДС

0,74

38

11

10Сз

5,6

53

В3дС

0,79

39

9Сз1Бп

30,0

53

В3ДС

0,77

1

5

4

7

1

У вольeрi насадження проростають в умовах сирого i вологого субору. Тут переважають середньовiковi деревостани. Пробш площадки закладеш у мо-лодняках, середньовiкових насадженнях. Повнота лкосташв змiнюeться вiд 0,74 до 0,82. Деревостани характеризуются наявнiстю шдросту i пiдлiску. Пе-реважаючий тип мисливських угiдь - хвойний лiс, е також лiсостани, якi належать до мшаного i листяного типу.

Результати дослщжень. У вольерi шд наметом лiсу на пробних площах зареестровано два види чагарниюв i с1м вид1в пiдросту деревних порвд. Уза-гальненi первиннi матерiали облшу деревно-чагарниково! рослинностi на 30 об-лiкових площадках подано у табл. 2.

У насадженнях, ят знаходяться в межах вольера, найчастше трап-ляеться крушина ламка (Frangula alnus Mill.). Частка крушини становить 37,3 % ввд загально! чисельностi зареестрованих екземплярiв, а найменше (0,4 %) - лi-

42

Зб1рник науково-техшчних праць

щини звичайно!' (Corylus avellana L.). Лiщина трапляеться дуже рвдко, за-реестрована тальки в одному видiлi (кв. 38, вид. 11) на однш пробнш площадцi.

Табл. 2. ПоХди зeipамu-дендpoфагамu деревно-чагарниковоЧpoaiurnocmi

в умовах волье ри ТзОВ "Я eip плюс"

Вид Кв. 38, вид. 1 Кв. 38, вид. 4 Кв. 38, вид. 7 Кв. 38, вид. 10 Кв. 38, вид. 11 Кв. 39, вид. 1

загальна чи-сельнiсть, шт. з них: з по'Гдами загальна чи-сельтсть, шт. з них: з по'Гдами загальна чи-сельшсть, шт. з них: з по'Гдами загальна чи-сельшсть, шт. з них: з по'Гдами загальна чи-сельшсть, шт. з них: з по'Гдами загальна чи-сельшсть, шт. з них: з по'Гдами

Крушина 7 1 39 17 11 3 11 4 208 78 60 17

Верба 1 1 - - 11 7 20 13 - - 2 -

Сосна 3 - 6 - - - 5 - - - 17 -

Дуб 21 5 48 15 15 9 31 10 7 1 38 10

Береза 10 2 21 1 5 3 51 4 9 6 25 9

Горобина - - 8 8 1 1 - - 76 69 1 1

Осика 24 - - - 15 6 5 5 61 26 - -

Граб 24 18 - -

Шщина 4 2 - -

1з шдросту найчасташе трапляються дуб черещатий (Quercus robur L.), береза (Betula pendula Roth.), осика (Populus tremula L.) i горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), значно менше - верба (Salix sp.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) i граб (Carpinus betulus L.). У ратичних звiрiв iснyе вибiрковiсть у поданш кормiв. Зареестровано близько 92 % екземплярш горобини з по!'дами, однак у загальнш чисельностi пiдростy i шдлкку горобина трапляеться рiдко. На частку горобини припадае тальки 9,5 % зареестрованих екземплярiв. Часто у кормову ращош рослино'дних звiрiв трапляються граб i верба.

Дуб, поряд iз крушиною i березою, поширений у вах видшах. У наса-дженнях iз загально!' кiлькостi шдросту зареестровано 17,8 % дуба, але з по'да-ми виявилися тальки 31,2 % екземплярш. Менше з по'дами (20,7 %) зареестровано тальки берези. Весь дуб висотою понад 30-50 см був iз пошкодженнями, але не високi одно- i двохрiчнi екземпляри, часто покрита травою, виявилися без поíдiв.

Не зареестровано по'дав сосни. Сосна становить 4,3 % вщ загально!' чи-сельностi деревно-чагарниково!' рослинностi, менше зареестровано тальки граба i лщини. Однак шдркт граба на 75 % iз по'дами. Живлення сосною зареестровано у зимовий перюд. Внаслвдок дослiджень, проведених у лютому 2013 р. у кварталi 38 видш 3.1, встановлено, що свiжi по'ди сосни становлять 9,3 % вщ загально!' чисельностi облiкованих екземплярш, що е бшьше, нiж поíдiв ялини (0,9 %). Усi екземпляри характеризуются сильними по'дами, тобто рослино'д-ними звiрами було обгризено понад 50 % бокових пагонiв або обкушений цен-тральний пагiн. Молодi культури неодноразово по'далися рослино'дними звiра-ми. Молодняки характеризуються найбiльшою концентрацiею доступного i по-живного корму, що у зимовий перюд приваблюе рослино'дних звiрiв. 1з стари-

ми пошкодженнями зареестровано 66,1 % екземплярiв. Сосна i ялина однаково iнтенсивно повдалися звiрами. 1з старими подами зареестровано вiдповiдно 32,2 % екземплярiв сосни i 33,9 % ялини. При неодноразовому поданш екзем-плярiв вони ввдстають у ростi. Таким чином, понад 76 % екземплярiв лкових культур виявилися iз подами.

За винятком лося, який охоче споживае сосну, ялина i сосна не належать до улюблених кормш рослинощних звiрiв. Подання берези е iндикатором нестачi або недоступност! природних кормiв. Погiршення кормово! бази, спричинене значною шшьнктю ратичних, може негативно вплинути на стан погол!в'я зв!рш, призвести до збшьшення загибел! молодняка та ш. Одшею !з причин, яка впливае на вщтворення поголш'я ратичних, е зменшення природних корм!в, спричинене ктотною шшьнктю зв!рш-дендрофапв. Сучасна чисельнкть ратичних у вольер! становить: 28 благородних ! понад 20 плямистих олешв, понад 100 диких свиней, три зубри, три сарни. Основний вплив на деревно-чагарникову рослиннкть здайснюють олеш, сарна ! зубр. Зв!р! забезпечеш водопоями. У вольер! влаштова-ш кормов! поля. Шдгодавля ведеться Цлор!чно. Шдгодавельш майданчики охоче вщшдують диш свиш, олеш !нтенсивно споживають корми у зимовий перюд. Проведения бютехшчних заходш у значних об'емах, зокрема шдгодавля, попере-дило надшрне використання кормових ресурсов рослинощними зв!рами.

Отже, на пробних плошах зареестровано 901 екземпляр шдросту ! шд-лкку, з них з подами виявилися 39,1 %. Щшьшсть зв!рш-дендрофапв становить близько 30 особин на 100 га. За тако! шдльносп вплив ратичних на процеси лковвдновлення не призв!в до порушення бюлопчно! ршноваги бюценоз!в. Од-нак тривале функщонування вольера призводить до деградацп природного се-редовища, тому необхщний мошторинг використання природних кормш ратич-ними зв!рами, розроблення та впровадження бютехшчних заходав з метою запо-бкання виснаженню кормових ресурав.

Лiтература

1. Котуранов А.Б. Вплив оленя благородного на рослиншсть в Державному тдприемстш "Стрийське люове господарство" / А.Б. Котуранов, П.Б. Хоецький // Розвиток науково! спадщини проф. Марка Дмитровича Любецького щодо розведення i селекци сшьськогосподарських тварин : матер. Мiжнар. конф., присвячено! 100-рiччю вiд дня народження М.Д. Любецъкого. - Харкв, 2012. - С. 133-138.

2. Лихацкий Ю.П. Практикум по основам биотехнии : учебн. пособ. / Ю.П. Лихацкий,

H.М. Киреев. - Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. лесотехн. акад., 2000. - 92 с.

3. Орлов О.О. Живлення козулi европейсько! у мисливсъких угщдях Лъвiвсъкоl област /

I.Т. Гулик, М.М. Казимир, П.Б. Хоецький // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. працъ. - Лъв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.5. - С. 34-39.

4. Хоецький П.Б. Вплив рослинощних звiрiв на деревно-чагарникову рослиннiстъ в умовах Розточчя / П.Б. Хоецький // Жсове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. наук. статей Мiжнар. наук.-практ. конф. - Житомир. - 2007. - Т. I. - С. 136-139.

5. Хоецький П.Б. Вплив рослинощних звiрiв на деревно-чагарникову рослиншсть (в умовах Улашювського люництва) / П.Б. Хоецький // Жсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. -2006. - Вип. 32. - С. 291-296.

6. Хоецький П.Б. Перспективи ведення мисливського господарства в угщдях ТзОВ "Явiр плюс" / П.Б. Хоецький, 1.М. Скольський, О.М. Похалюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.6. - С. 15-19.

7. Хоецький П.Б. Сарна европейська (Саргго1ш саргго1ш Ь.) в мисливських угщдях Льв1вщини : монографш / П.Б. Хоецький. - Льв1в : Вид-во "Сполом", 2013. - 224 с.

44

Збiрник науково-техшчних праць

8. Aldous S.E. A deer browse survey method / S.E. Aldous // Journal of Mammalogy. - 1944. -№ 25. - Pp. 130-136.

Хоецкий П.Б., Скольский И.Н., Похалюк О.Н., Паренюк А.П. Влияние копытных зверей на древесно-кустарниковую растительность в условиях вольера ООО "Явор плюс"

Обществом с ограниченной ответственностью "Явор плюс" устроен вольер площадью свыше 200 га. В вольере удерживают Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon. Общая численность копытных превышает 160 голов. Под пологом леса в насаждениях зарегистрированы два вида кустарника и семь видов подроста древесных пород. Здесь чаще распространены Frangula alnus, Quercus robur, Betula pendula и Populus tremula. Больше всего с поедями зарегистрировано Sorbus aucuparia, Carpinus betulus, Salix sp., а менее всего - Betula pendula и Quercus robur. В целом в вольере древесно-кустарнико-вая растительность на 40 % с поедями.

Ключевые слова: охотничьи звери, вольер, древесно-кустарниковая растительность, Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon.

Khoyetskyy P.B, Skol'skyy I.N., Pokhalyuk O.M., Parenyuk А.Р. Ungulate Animals Impact on the Tree-and-Shrub Vegetation Underconditions of the Game Animal Enclosure in Yavir Plus Limited Liabilities Company

An enclosure of over 200 hectares in area is established by Yavir Plus Limited Liabilities Company. The animal species such as Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon are kept in the enclosure. The total number of the ungulate animals is about 160 individuals. Two shrub species and seven tree species are recorded under the forest canopy in the enclosure. The most common species occurring here are Frangula alnus, Quercus robur, Betula pendula and Populus tremula. The most browsed species are Sorbus aucuparia, Carpinus betulus, Salix sp., the least browsed are Betula pendula and Quercus robur. Over 40 % of the tree-and-shrub vegetation in the enclosure is found to have been browsed.

Key words: game animals, enclosure, tree-and-shrub vegetation, Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon.

УДК 630*53 Доц. А.М. БЫоус, канд. с.-г. наук -

НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв

МОДЕЛЮВАННЯ МОРТМАСИ СУХОСТОЮ ОСИКОВИХ Л1С1В УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ

Представлено результата експериментально! оцшки оргашчно! речовини сухос-тшних дерев осичниюв в Украшському Полюй. Наведено морфолопчш ознаки сухос-тшних дерев осики (Populus tremula L.) за класами деструкци та встановлено домшу-вання мортмаси I класу деструкци (62 %). Визначено базисну щшьшсть мортмаси дере-вини в корi стовбурiв i гшок сухостою осики I i II клаив розкладання. Встановлено особливост формування мортмаси сухостою в осичниках. На основi залежностей запасу мортмаси вщ динамши таксацшних показниюв розроблено математичш моделi для оцшки запасу мортмаси сухостою осичниюв в абсолютно сухому сташ у т на 1 га.

Ключовi слова: осика (Populus tremula L.), мортмаса, деструкцш, сухостш, вж, се-реднш дiаметр, середня висота, базисна щшьшсть, Украшське Полюся.

Вступ. Комплексне ощнювання лково!' бюмаси е одним i3 прiоритетних напрямш дослвджень у KOHTeKCTi вирiшення ресурсно-енергетичних та еколопч-них проблем сучасностi. Якщо проблема оцiнки фiтомаси дeрeвостанiв основ-них лiсотвiрних порiд поступово виртуеться [1, 3], то дослiджeнню фггомаси iнших компонeнтiв лiсових фiтоцeнозiв та мортмаси лiсiв придiлeно вкрай мало