CC BY
85
УДК: 616.5-003.922-084-08 Огоновський Р. З., Мельничук Ю. М.
АНАЛ1З ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОД1В ПРОФ1ЛАКТИКИ ТА Л1КУВАННЯ
ПАТОЛОГ1ЧНИХ РУБЦ1В ШК1РИ
«Буковинський державний медичний уыверситет», м. Черывц
Рубц '1 - це результат замщення пошкоджених власних тканин органзму на грубоволокнисту спо-лучну тканину, внасл'док травм, оперативних втручань та ¡нших захворювань шк'ри та п1дшк1рноУ клтковини. Наукова робота е актуальною у зв'язку з в'дсутн'ютю чтко сформованих алгоритм¡в та методик корекци патолог'чних рубц1в. Незважаючи на значну к'льк'ють метод'т профлактики та лкування рубц1в, Ух частота та поширенсть мае тенденцю до зростання. Анал'з лтературних джерел показав, що, в основному, увагу придляють лкуванню вже сформованих патолог'чних рубц1в, при цьому мало уваги придляючи Ух профлактиц1. Досл1дження розглянутих метод'т дозволяе зробити висновок, що деяк з них втратили свою актуальнють у зв'язку з вияв-ленням серйозних ускладнень в результат! Ух застосування, частина внасл'док незадовльних результат¡в та низькоТ ефективност1. В арсеналi сучасних х1рург1в е широкий виб1р способ'т та метод 'т корекцУУ патолог'чних рубц1в обличчя. Ус вони подляються на х1рург1чн1 та консервативнi. Консервативнi в свою чергу, подляються на медикаментозн та ф1зютерапевтичн1. Таким чином, псля анал'зу ряду наукових роб1т, можна зробити висновок, що кожен ¡з розглянутих метод'т мае своТ переваги та недолки, та не забезпечуе прийнятного юнцевого результату. Навть незважаючи на достатньо велику к'льк'ють способв профлактики та лкування патолог 'чних рубц1в шюри, проблема залишаеться невир1шеною. Тому питання пошуку нових ефективних методв усунення патолог 'чних рубц1в залишаеться в'дкритим.
Ключов1 слова : патолопчж рубц1, профтактика рубцш, л1кування рубцш, ф1зютерапевтичж засоби.
Дана робота е фрагментом науково-досл^дноТ теми кафедри х1рург1чноГ стоматологи та ЩЛХ: «Оптим1зац1я д1агностично-лкувального процесу хворих з кстковими i м'якотканинними дефектами та деформац1ями р^зноТ ет1ологИ, травматичними i запальними ураженнями щелепно-лицевоТ длянки» № держреестрацп 0110U008228.
Вщомо, що рубц - це результат замщення пошкоджених власних тканин оргашзму на грубоволокнисту сполучну тканину, як виникають внаслщок травм, оперативних втручань та шших захворювань шмри та пщшмрноТ штковини.
Причинами утворення i формування патолопчних руб^в е як зовышы (екзогенш), так i внут-ршы (ендогены) фактори. До зовшшых факторiв вщносять травматичн чинники, глибину i площу ушкодження тканин, термш переб^у раневого процесу. До ендогенних факторiв вщносять по-рушення ендокринного статусу патента, зни-ження iмунiтету, ппо- та авп~амшози, анеми, ан-гюпатп, мiкробне зараження пюляоперацшно'Т рани.
Патолопчы рубц формуються в процес заго-ення пошкодженоТ шмри, який подтяеться на три стади : стадiя травматичного запалення, пролiферативну стадiю та стадiю ремоделюван-ня. Пщ час першоТ стади (1-10 дыв) вiдбуваеться пошкодження клiтин та моб^за^я нейтрофiлiв, якi здiйснюють фагоцитоз. У другш стадiТ (10-30 джв) розпочинаеться ангiогенез та епiтелiзацiя, фiбробласти синтезують колаген. Пiд час тре-тьоТ фази (30-90 днiв) вщбуваеться формування, дозрiвання та перебудова рубця. Продовжуеть-ся синтез i вщкладання колагену. Спочатку син-тезуеться колаген Ill типу, а по™ - I типу [24].
Ппошя та порушення мiкроциркуляцiТ пiд час стади запалення можуть призвести до надлиш-кового накопичення продуктiв розпаду та медiа-торiв запалення. Це викликае дисбаланс мiж процесами розпаду та утворення кл^ин фiброб-ластичного ряду та колагенових волокон.
Актуальнють даноТ роботи зумовлена вщсут-
нiстю ч^ко сформованих алгоритмiв та методик корекци патолопчних рубцiв. Незважаючи на значне рiзноманiття методiв профiлактики та лн кування рубцiв, 'х частота та поширенють збть-шуеться з кожним роком.
Аналiз лiтературних джерел показав, що, в основному, увагу придтяють лкуванню вже сформованих патологiчних руб^в, при цьому мало уваги придшяючи '''х профiлактицi. На сьо-годнiшнiй день хiрургами iгноруеться питання профтактики утворення патолопчних руб^в шкiри обличчя [34, 43].
Загальноприйнятим вважаеться ушивання операцшно''' рани, зняття швiв та припинення спостереження за хворим. В результат чого, хворий знову звертаеться до хiрурга зi скаргами на сформований патолопчний рубець. Однак терапевтичне лкування сформованих застарн лих руб^в не приносить жодного ефекту [2].
Для якнайкращого результату вихщного стану рубця при хiрургiчному втручанн потрiбно до-тримуватися таких принцишв :
1. Лжи розрiзiв повинн спiвпадати з лiнiями натягу Лангера.
2. М^мальне травмування тканин пщ час операци.
3. Використання атравматичного шовного ма-терiалу [18].
Дослщження розглянутих методiв дозволяе зробити висновок, що деяк з них втратили свою актуальнють у зв'язку з виявленням серйозних ускладнень, частина внаслщок незадовтьних результат та низько''' ефективностк
В арсеналi сучасних хiрургiв е широкий вибiр способiв та методiв корекци патологiчних рубцiв
обличчя. Уа вони подiляються на хiрургiчнi та консервативш. Консервативнi, в свою чергу, по-дiляються на медикаментознi та фiзютерапевти-чнi.
Основним методом корекцп патологiчних ру-бцiв залишаеться його виачення з повторним накладанням швiв. Цей метод е найпоширеш-шим серед хiрургiв, однак, за даними л^ератури та в результатi власних спостережень, встанов-лено, що рецидиви зус^чаються, приблизно, у 50% випадках, що е незадовтьним результатом.
Нов^ня фармакологiя досягла значних успiхiв в розробц препаратiв для профiлактики та лку-вання рубцiв, однак кожен з цих препара^в мае сво'Г переваги та недолiки. Основним мшусом пропонованих препаратiв е значна тривалють 'х застосування [35].
Найбiльш вщомим препаратом для попере-дження та лкування рубцiв е гель "Контракту-бекс". Вiн широко застосовуеться у практик лн карiв. Основними його складовими е 10% екст-ракт цибул^ 5000 МО гепарину натрш, 10 мг аланто'ну. Цi компоненти здшснюють протиза-пальну, антипролiферативну i антимiкробну дiю. Вони пригнiчують хемотаксиз фiбробластiв та продукцiю позаклiтинного матриксу, сприяють покращенню реологiчних властивостей [45].
Його можна застосовувати як гель для вти-рання у рубець, так i вводити за допомогою уль-трафонофорезу. При застосуваннi фонофорезу препарат проникаючи вглиб рубцево' тканини, пригшчуе активнiсть макрофагiв та вироблення медiаторiв запалення. Вiдомо, що «Контракту-бекс» також небезуспiшно використовували для лкування рубцiв обличчя у д^ей, проте, у комбн нацп з шшими препаратами [9]. Тривалiсть застосування "Контрактубексу" вiд 3-ох до 6-ти мь сяцiв, що негативно впливае на психо-емоцшний стан па^етчв, якi змушенi чекати результатiв ль кування довгий термiн [20, 49].
Дослщження показали позитивнi результати профтактики та лiкування патологiчних рубцiв за допомогою гелю «Егаллохю» [5], який дiе на стади загоення i формування колагенового матриксу. Доведено, що активна речовина цього препарату ешгаллокатехш-3-галлат покращуе загоення ран, прискорюе неоанпогенез, що при-зводить до стимуляци вiдкладення колагенового матриксу в першi днi загоення рани, зменшуе ак-тивнiсть колагеназ i факторiв росту, що переда-ють сигнали посилення синтезу колагену. Застосування гелю дозволяе забезпечити формування нормотрофiчного рубця та сприяе зникненню пперемп та свербшня.
Ппошя у рубц призводить до поширення ко-лагеностимулюючо' функцп фiбробластiв. Ппошя е основною ланкою утворення кело'^в [13], тому було запропоновано застосовувати антиок-сидант з вираженою антиппоксичною та каптя-ростабiлiзуючою дiею - "Емоксипш". Даний препарат в комбшацп з "Контактубексом" застосо-вував С. О. Ставицький.
Серед медикаментозних засобiв поширеними е силiконовi гелк Тх дiя полягае в тому, що пщ пiд силiконовим покриттям змшюеться колiр рубця, зникають свербiж та парестезп. Найвiдомiшими силiконовими гелями е: "Дерматкс", полюил-ХПМ [4], «Дермофiбразе» [12, 14]. Силiконовi ге-лi швидко висихають i утворють на поверхн шкн ри невидиме еластичне покриття, яке не пере-шкоджае проникненню кисню в тканини. Тонка плiвка силiкону захищае дтянку рубця вiд меха-нiчних пошкоджень, зволожуе i пiдвищуе еласти-чнють рубцево' тканини, створюе особливi умо-ви, що перешкоджають и подальшому розрос-танню [20, 21, 28, 36, 39].
Досить позитивы результати показали дослн дження гелю «Келокод». Згщно дослiджень Ка-люжно' Л. Д. вш здiйснюе мiсцеву протизапаль-ну, регенеруючу та заспокiйливу дш, що полягае в нормалiзацil кератишзацп, вирiвнюванню рельефу шкiри, сприяе репараци пошкоджено' шкн ри. Речовини, що входять до складу гелю, сприяють зниженню ппоксп, покращенню трофеи, а також поповнюють ктькють аскорбшово''' кисло-ти, нестача яко''' сприяе пiдтриманню запального процессу у рубцевих тканинах [6].
Вщносно новим та розповсюдженим е застосування для лкування руб^в силiконових пластин, що наклеюються на шюру в дтянц рубця. Ефект силконових пластин полягае у розм'якшеннi рубця, зменшенн ппереми. За ра-хунок рiвномiрного тиску, що зменшуе об'ем по-заклiтинного матриксу i сприяе рiвномiрному розташуванню колагенових волокон, силiконовi пластини запобiгають утворенню рубцiв [6]. Не-долiками силiконових пластин е необхщнють крн плення '''х до шюри тиснучими пов'язками, плас-тирями чи компресшним одягом, погана адгезiя до рубцiв в рухливих дтянках тiла та на сугло-бах, на обличчя тривалiсть лiкування, обов'язкове очищення ураженоТ дiлянки перед застосуванням пластин, постшне носiння пов'яз-ки. Також, при постшному та довготривалому носшш силiконових пластин може з'явитися све-рбiж, печiння, подразнення або атрофiя шкiри [15].
Одним з варiантiв лiкування гiпертрофiчних та кело'дних рубцiв е поеднання двох препара^в Лонгiдази"(гiалуронiдаза) та "Ферменколу" (кола-геназа). При Тх застосуваннi руйнуеться позаклн тинний матрикс, стихають процеси хроычного пролiферативного запалення, вiдбуваеться ста-б^за^я водного балансу шкiри, покращуеться проникнють тканин. Застосування ферментних препаратiв зумовлено Тх дiею на колаген, який стшкий до дм всiх протеол^ичних ферментiв, крiм колагенолiтичних протеаз. Пщ впливом па-луронiдази глiкозамiноглiкани (палуронова кислота, хондро'тин, хондроТтин-4 сульфат, хондро-Ттин-6-сульфат), що е основою матриксу сполуч-ноТ тканини, втрачають своТ основнi властивостi - в'язкють, здатнiсть зв'язувати воду i юни мета-лiв, утруднюеться формування колагенових во-
локон, вщбуваеться гiдролiз колагену, збтьшу-еться еластичнiсть тканин. KniHi4H0 ц процеси виражаються в зменшеннi рубцевоГ тканини, по-кращеннi еластичностi та кольору рубця. Най-бiльш доцтьним е комплексне застосування ферментативно-iмунних препара^в Лонгiдази та Ферменколу. При такш комбшацп препаратiв па-луронiдаза руйнуе один i3 компонентiв надлиш-кового позакл^инного матриксу - глкозамшогш-кашв. За рахунок цього вiдбуваеться розрихлен-ня матриксу, що значно полегшуе проникнення в товщу рубця колагенази, яка володiе амiлолiти-чною активнютю. Включений до складу препарату високомолекулярний носш полiоксидонiй во-лодiе протизапальною, iмунокоригуючою дiею, а також виступае в ролi ефективного стаб^затора нативноГ структури та активностi палуронщази, тобто сприяе пролонгацп дм ферметчв в оргаш-змi. "Ферменкол" вводять методом електрофо-резу, а "Понгщазу" - iн'екцйним методом [4, 7, 11].
1нтерферони - це група природних модифка-торiв, якi мають противiрусну, антипролiферати-вну, протипухлинну дш та пiдвищують iмуннi властивостi. 1нтерферон представляе собою лн мфокiн, який може регулювати синтез колагену in vitro та in vivo, таким чином, мае потенцшну терапевтичну користь у лкуванш патолопчних рубцiв. Вчеш проводили дослiдження впливу ш-терферошв на рубцеву тканину, зокрема, па^е-нти отримували ш'екцп iнтерферону альфа-2Ь безпосередньо у рубцеву тканину. Результати показали, що фiбробласти виробляли менше колагену та глiкозамiноглiканiв, нормалiзовувася вмют колагенази та фiбронектину [44, 48].
Надзвичайно широким е арсенал фiзiотера-певтичних засобiв, що застосовуються та засто-совувалися для профiлактики та лкування руб-цiв.
Kороткi промеж Буш використовуються для лiкування та профтактики руб^в досить давно, проте, залишаються актуальними питання ви-значення доз опромшення. Разова доза опромн нення становить приблизно вiд 500 до 1000 рен-тгенiв, з штервалами мiж сеансами 3-4 тижш. Опромiнення променями Буккi застосовують, як правило, при резистентност гiпертрофiчних i ке-лоТдних рубцiв до проведено!' рашше терапп. Терапевтичний вплив промешв заснований на придушеннi росту кл^ин молодо1 сполучноГ тканини, при якому вщбуваеться ïï структурно-функцюнальна перебудова. Променева енергiя поглинена кл^инами, змiнюе спiввiдношення во-дорозчинних юнов i гальмуе рiст клiтин. Пщ дiею променiв Буккi вiдмiчаеться розростання епще-рмiсу, намiчаеться утворення сосочкового шару дерми, колагеновi волокна розмщуються бiльш впорядковано i компактно, в деяких випадках в^^чалося навiть формування потових залоз [1, 30, 41]. Дiя юшзуючого випромiнювання по-ширюеться тiльки на поверхневi шари шмри, а пiдлеглi шари променева терашя впливу не
здiйснюе. Проте дана терашя може негативно впливати на оргашзм, зокрема, провокувати канцерогенез - завищення доз близькофокусно'1 рентгенотерапп та промешв Буш може виклика-ти трансформацш рубцiв у високошвазивний плоскоклiтинний рак .
Одним iз найпомiтнiших видiляеться метод крiодеструкцiï руб^в. Терапевтичний ефект крю-терапп полягае в дм наднизьких температур на рубець, що викликае пщвищення в'язкост та стаз кровi, що призводить до судинних порушень i кл^инно'Г аноксп та тканинного некрозу. При контактному способi крюдеструкци аплкатор при-кладають до поверхнi рубця, глибина та площа дм залежить вщ температури, форми та розмiрiв аплiкатора. Вiдновлення мюцевоГ температури вщбуваеться самостшно за рахунок теплоприто-ку вщ навколишнiх тканин. На 30-45 день вiд дня проведення процедури рубець загоювався. На його мюц формувався новий рубець, покритий епiтелiем, висотою нижче попереднього. При цьому методi вщзначаеться деяка атрофiя та п-попiгментацiя рубця, що викликаеться чутливю-тю меланоцитiв до низьких температур. Це яви-ще обмежуе застосування цього способу у тем-ношкiрих пацiентiв. Проте неминучими наслщ-ками крiодеструкцiï рубцiв е стшке порушення ш-гментацГГ шкiри та ïï атрофiя [8, 15, 26, 29, 32, 50].
Також метод крюдеструкци застосовувався методом 1.В.Куценка, при якому в рубець пюля шфтьтрацшно'Г анестези вводили голку, через яку проходив рщкий азот i вщбувалося заморо-жування рубця. Для досягнення позитивного ефекту температуру - 40° С пщтримували протя-гом 2 хв [8]. Крюдеструкцш i НВЧ-крютерашю нерiдко використовують в поеднаннi з ензимоте-рапiею, а також з ш'ек^ями кортикостеро^в. Недолiками цього способу е болюнють процедур, обмежена площа впливу, тривалють еште-лiзацiï раневоГ поверхнi. Проте пiсля проведення крюдеструкци ерозивна поверхня загоюеться протягом тривалого часу, тому на фош хрошчно-го запалення, яке утворюеться в раш, зростае ризик рецидиву.
Метод НВЧ-деструкци застосовувався i в яко-ст монометоду для лкування хворих з келощ-ними рубцями. НВЧ- деструкцш проводять зi щтьнютю 3-10 Вт/см1. Пiсля застосування цього методу в^^чалося зникнення негативних вщ-чуттiв, повне руйнування об'ему рубця, формування дешгментовано'Г плями або нормотрофiч-ного рубця. Морфологiчно проявлялися ознаки вщновлення мiкроциркуляцiï та впорядкованого розмщення пучкiв колагенових волокон. Пози-тивний ефект вiд застосування НВЧ-деструкцп спостер^ався у 97 % па^ен^в [16]. Метод НВЧ-терапiï був розроблений Шафрановим В. В., який використовував спе^альш гiпотермiчнi установки, в тому чи^ вiтчизнянi - «Яхта-3» та ïï модифiкацiï i портативш варiанти. Локальна НВЧ-деструкцiя позбавлена недолив, властивих
крiогеннiй деструкци. При цьому руйнування ке-ло'дного рубця проводять при щiльностi потоку потужносл (ППМ) вiд 1 Вт/см2 до 25 Вт/см2 про-тягом 15 - 20 сек. Авторами було встановлено, що при використанн локально' НВЧ-деструкци за один сеанс лкування досягаеться практично повна деструк^я тканини кело'дного рубця у всьому його обсязк При вивченнi бюпсш експе-риментально встановлено, що дана методика призводить до коагуляцшного некрозу тканини кело'дного рубця, деструкцп кровоносних судин мiкроциркуляторного русла з формуванням великих крововиливiв. Надалi вогнище некрозу пщдаеться резорбци та оргашзаци, завдяки чому формуеться рубцева тканина, вщповщна за структурою атрофiчномуу або нормотрофiчному рубцю.
Для комплексно' профiлактики та лкування гiпертрофiчних та кело'дних руб^в застосову-вали апарат "ПЛАЗОН", що генерував потк екзо-генного оксиду азоту. В основу терапевтичного ефекту NO-терапil покладено дiю на тканини людського органiзму потоку газу, утвореного шляхом охолодження пов^ряноТ плазми, що мн стить молекули N0 [10].
Для профтактики та лкування патологiчних руб^в застосовувався нiмецький апарат «Бю-прон AG», що видiляе полiхроматичне некореге-нтне свiтло. Низька iнтенсивнiсть енерги випро-мiнення, а також вщсутнють у свiтловому спектрi апарату ультрафюлетових променiв дозволили застосовувати його в ранньому шсляоперацш-ному перiодi [17]. «Бюпрон» володiе протизапа-льною та iмуномодулюючою дiею, викликае ак-тивацш мiкроциркуляторного кровотоку, що сприяе пришвидшенню та покращенню загоення ран [3].
Сучасним фiзiологiчним методом у косметологи е високоенергетична терашя. В основi и ефекту лежить теорiя селективного або гомогенного фототермолiзу. Фотокоагуляцiя базуеть-ся на вибiрковому поглинаннi хромофорами енергп лазера, що призводить до вибiркового руйнування одного iз компонентiв бiологiчноТ тканини без жодно' шкоди навколишнiм тканинам. Покращення стану руб^в вiдбуваеться впливу свп"лотеплового випромiнення на васку-ляризацш тканин [19, 21, 23].
Спроби лкування рубцiв за допомогою тиску використовуються з 70-х рош минулого сторiччя. Метод постшного тиску полягае у зменшеннi кш-тинно' дегенераци у тканинах, що перебувають пiд тиском не меншим, нiж 24 мм. рт. ст. на 1 см1. Суть даного методу полягае в тому, щоб застосовува-ний тиск був бтьшим за каптярний. Компресiя повинна бути цтодобовою. 1снуе припущення, що тиск блокуе надходження в рубець а-2- макрогло-булiну. У результат розвиваеться гiпоксiя тканин, зменшуеться пролiферацiя фiбробластiв. Ефекти-внiсть компресшно' терапи при несформованх п-пертрофiчних рубцях -79,2%, а при келощних -47,4% [27, 33, 38, 42, 47].
Одним i3 прогресивних i затребуваних мето-дiв в корекци руб^в е метод дермабрази. Метод полягае у видтены i3 шюри кератиноцитiв, ме-ханiчному «стираны» верхнього шару шмри -епiдермiсу за допомогою кристалiв оксиду алю-мшш. Дермабразiя дозволяе вирiвняти поверх-ню рубця, досягти однорщно''' шгментаци та ела-стичностi шкiри [2, 15].
Застосовують також iншi методи : шрогенал, колхiцин, оксид цинку, дермабразш, мiкротокову терапiю,компресiйний одяг, хiмiчнi птшги, меха-новакуумна, мiкротокова, ультразвукова терашя [25, 37, 40, 46, 48].
Таким чином, можна зробити висновок, що нав^ь незважаючи на достатньо велику ктькють способiв профтактики та лкування патолопчних руб^в шкiри, проблема залишаеться невирше-ною. Сучасна медицина потребуе розроблення нових прогресивних i нов^ых методiв профтак-тики та лкування рубцiв шкiри.
Лiтература
1. Аветков Д.С. Порiвняльна характеристика ефективност ме-тодiв профiлактики утворення патолопчних руб^в / Д.С. Аве-тков, Х.О. Трапова // Вiсник ВДНЗУ "Укра'''нська медична сто-матологiчна академiя". - 2013. - Т. 13, вип. 2. - С. 18-21.
2. Аветков Д.С. Рубц шюри голови та ши''' - сучасний погляд на проблему диференцшно''' дiагностики i лiкування / Д.С. Аветн ков, О.П. Буханченко // Вюник ВДНЗУ "Укра'нська медична стоматологiчна академiя". - 2013. - Т. 13, вип. 2. - С. 256-261.
3. Барановский Ю.Г. Ранняя лектиногистохимическая диагностика и алгоритм применения Steri - Strip и светолечения для профилактики формирования келоидных рубцов / Ю.Г. Барановский, Ф.Н. Ильченко, С.Г. Гривенко // Свп" медицини та бюлогм. - 2011. - № 2. - С. 103-106.
4. Будкевич Л.И. Повишение эфективности консервативной терапии на основе обьективной диагностики типа рубцовой ткани и применения современных противорубцовых препаратов / Л.И. Будкевич, И.В. Соболева, Л.А. Васильева // Вести неотложной и восстановительной медицины. - 2008. - Т. 9, № 9. -С. 425-426.
5. Галлямова Ю.А. Оценка базального кровотока гипертрофических рубцов после терапии средством «Эгаллохит (Гала-дерм)» / Ю.А. Галлямова // Вестник последипломного медицинского образования. - 2010. - № 1. - С. 30-32.
6. Калюжная Л.Д. Дифференцирований подход к лечению рубцов / Л.Д. Калюжная, Е.А. Бардова // Укр. журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2012. - № 3. - С. 83-88.
7. Карпова Т.Н. Электро- и ультрафонофрез коллагеназы в коррекции рубцов кожи / Т.Н. Карпова, Г.Н. Пономаренко, A.B. Самцов // Вестник Рос. Военно-мед. акаде-мии. - 2009. - № 1. - С. 89-94
8. Куценко И.В. Лечение келоидных рубцов методом внутриоча-говой апаратной криодеструкции / И.В. Куценко // Дерматоло-пя та венеролопя. - 2010. - № 4. - С. 70-75.
9. Мочалов Ю.О. Оптимiзацiя процесу рубцювання пюляопера-цшних ран шюри у дтей iз вродженою та набутою патолопею щелепно- лицевоТ дтянки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Ю.О. Мочалов. - К., 2012. - 18 с.
10. Ставицький С.О. NO - ерпчна система рубцевозмшено''' та непошкоджено''' шюри голови та ши''' / С.О. Ставицький, К.С. Непорада, Д.С. Аветков, А.А. Сухомлин // Свп" медицини та бюлогм'. - 2012. - № 4. - С. 99-101.
11. Парамонов Б.А. Ферментная терапия патологических рубцов кожи / Б.А. Парамонов, И.И. Турковский, С.Ф. Антонов // «Искусство профессионалов красоты». - 2012. - № 2. - С. 50-58
12. Скрипник В.М. Динамка змш кшшчних показниюв у патент, що схильш до утворення патолопчних руб^в обличчя та ши''' / В.М. Скрипник // Вюник ВДНЗУ "Укра'нська медична стомато-лопчна академiя". - 2013. - Т. 13, вип. 2. - С. 56-59.
13. Ставицький С.О. Застосування «Емоксилшу» в комплексному лкуванш гiпертрофiчних i кело'дних руб^в голови та ши''' на дооперацшному етап / С.О. Ставицький, В.Ф. Почерняева, Д.С. Аветков // Укра'нський стоматолопчний альманах. -2011. - № 1. - С. 89-90.
14. Фисталь Н.Н. К вопросу о профилактике и лечение рубцов разной этиологии / Н.Н. Фисталь // Хiрургiя Укра'ни. - 2013. -№ 3. - С. 177-122.
15. Фисталь Н.Н. Профилактика и лечение послеожоговых рубцов / Н.Н. Фисталь // Актуальш проблеми сучасноТ медицини.
- 2013. - Т. 13, № 1. - С. 224-227.
16. Шафранов В.В. СВЧ-деструктивный метод лечения пациентов с келоидными рубцами / В.В. Шафранов, А.В. Таганов, Е.Н. Борхунова [та ш.] // Клиническая дерматология и венерология. - 2010. - № 6. - С. 41-44.
17. Ярешко В.Г. Способ профилактики формирования послеопе-рационниых патологических рубцов / В.Г. Ярешко // Таврический медико-биологический журнал. - 2011. - Т. 14, № 4, ч. 1.
- С. 215-216.
18. Carmichael S.W. The tangled web of Langer's lines / S.W. Carmichael // Clin. Anat. - 2014. - Vol. 27, № 2. - P. 162-168.
19. Cervelli V. Ultrapulsed fractional C02 laser for the treatment of post-traumatic and pathological scars / V. Cervelli, P. Gentile, D. Spallone // J. Drugs Dermatol. - 2010. - Vol . 9, № 11. - P. 13281331.
20. Sahin M.T. Comparison of the effects of Contractubex gel in an experimental model of scar formation in rats: an immunohistochemical and ultrastructural study / M.T. Sahin, S. Inan, .S Ozturkcan [et al.] // J. Drugs Dermatol. - 2012. - Vol. 11, № 1. - P. 74-81.
21. Medhi B. Efficacy and safety of an advanced formula silicone gel for prevention of post-operative scars / B. Medhi, R.K. Sewal, L. Kaman [et al.] // Dermatol. Ther. - 2013. - Vol. 3, № 2. - P. 157-167.
22. Freitas C.P. Efficacy of low-level laser therapy on scar tissue / C.P. Freitas, C. Melo, A.M. Alexandrino [et al.] // J. Cosmetol. Laser Ther. - 2013. - Vol. 15, № 3. - P. 171-176.
23. Niwa A.B. Fractional photothermolysis for the treatment of hypertrophic scars: clinical experience of eight cases / A.B. Niwa, A.P. Mello, L.A. Torezan [et al.] // Dermatol. Surg. - 2009. - Vol. 35, № 5. - P. 773-777.
24. Gantwerker E.A. Skin: histology and physiology of wound healing // E.A. Gantwerker, D.B. Hom // Facial Plast. Surg. Clin. North. Am. - 2011. - Vol. 19, № 3. - P. 441-453.
25. Gauglitz G.G. Management of keloids and hypertrophic scars: current and emerging options / G.G. Gauglitz // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol. - 2013. - Vol. 24, № 6. - P. 103-114.
26. Goldenberg G. Use of intralesional cryosurgery as an innovative therapy for keloid scars and a review of current treatments / G. Goldenberg, A.J. Luber // J. Clin. Aesthet. Dermatol. - 2013. -Vol. 6, № 7 - P. 23-26.
27. Huang D. Pressure therapy upregulates matrix metalloproteinase expression and downregulates collagen expression in hypertrophic scar tissue // D. Huang, K.H. Shen, H.G. Wang // Chin. Med. J. - 2013. - Vol. 126, № 17 - P. 3321-3324.
28. Riedel M. Influence of silicone gel on standardized postoperative scars / M. Riedel, J. Brinckmann, A. Steffen [et al.] // J. Dtsch. Dermatol. Ges. - 2013. - Vol. 11, № 5. - P. 412-419.
29. Intralesional cryosurgery for the treatment of hypertrophic scars and keloids / Y. Har-Shai, W. Brown, N. Pallua [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. - 2010. - Vol. 126, № 5. - P. 1798-1800.
30. Ogawa R. Is radiation therapy for keloids acceptable? The risk of radiation-induced carcinogenesis / R. Ogawa, S. Yoshitatsu, K. Yoshida [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. - 2009. - Vol. 12, № 10.
- P. 1196-1201.
31. Karagoz H. Comparison of efficacy of silicone gel, silicone gel sheeting, and topical onion extract including heparin and allantoin for the treatment of postburn hypertrophic scars / H. Karagoz, F. Yuksel, E. Ulkur [et al.] // Burns. - 2009. - Vol. 35, № 8. - P. 1097-1103.
32. Har-Shai Y. Keloid histopathology after intralesional cryosurgery treatment / Y. Har-Shai, I. Mettanes, Y. Zilberstein [et al.] // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 2011. -Vol. 25, № 9. - P. 1027-1036.
33. Li-Tsang C.W. Pressure therapy of hypertrophic scar after burns and related research / C.W. Li-Tsang, B.B. Feng, K.C. Li // Zhonghua. Shao. Shang. Za. Zhi. - 2010. - Vol. 26, № 6. - P. 411-415.
34. Liu A. Current methods employed in the prevention and minimization of surgical scars. / A. Liu, R.L. Moy, D.M. Ozog // Dermatol. Surg. - 2011. - Vol. 37, № 12. - P. 1740-1746.
35. Love P.B. Keloids: an update on medical and surgical treatments / P.B. Love, R.V. Kundu // J. Drugs Dermatol. - 2013. - Vol. 12, № 4. - P. 403-409.
36. Management of scars: updated practical guidelines and use of silicones / S. Meaume, A. Le Pillouer-Prost, B. Richert [et al.] // Eur. J. Dermatol. - 2014.- Vol. 20
37. Mrowietz U. Keloid scarring: new treatments ahead / U. Mrowietz, O. Seifert // Actas. Dermosifiliogr. - 2009. - Vol. 100. - P. 75-83.
38. Fraccalvieri M. Negative pressure wound therapy using gauze and foam: histological, immunohistochemical and ultrasonography morphological analysis of the granulation tissue and scar tissue. Preliminary report of a clinical study / M. Fraccalvieri, E. Zingarelli, E. Ruka [et al.] // Int. Wound J. - 2011. - Vol. 8, № 4. - P. 355-364.
39. O'Brien L. Silicone gel sheeting for preventing and treating hypertrophic and keloid scars / L. O'Brien, D. J. Jones // Cochrane Database Syst. Rev. - 2013. - Vol.12, № 9. - P. 123125.
40. Shockman S. Medical and surgical management of keloids: a review / S. Shockman, K.V. Paghdal, G. Cohen // J. Drugs. Dermatol. - 2010. - Vol. 9, № 10. - P. 1249-1257.
41. Subedy N. Radiotherapy treatment of keloid scars and other benign conditions: is there a need for a database of patients treated? / N. Subedy, F. Roberts // Brit. J. Dermatol. - 2009. -Vol. 161, № 1. - P. 194-195.
42. Tan J. Effects of pressure therapy on the proliferation and apoptosis of cells in hypertrophic scar of burn patients / J. Tan, J.F. Fu // Zhonghua. Shao. Shang. Za. Zhi. - 2013. - Vol. 29. -№ 6. - P. 509-515.
43. Tot L. Prevention of pathologic scars / L. Tot // Soins. - 2013. -Vol. 58, № 772. - P. 50.
44. Shridharani S.M. The emerging role of antineoplastic agents in the treatment of keloids and hypertrophic scars: a review / S.M. Shridharani, M. Magarakis, P.N. Manson [et al.] // Ann. Plast. Surg. - 2010. - Vol. 64, № 3. - P. 355-361.
45. Ocampo-Candiani J. The prophylactic use of a topical scar gel containing extract of Allium cepae, allantoin, and heparin improves symptoms and appearance of cesarean-section scars compared with untreated scars / J. Ocampo-Candiani, O.T. V6zquez-MartHnez, J.L. Iglesias Benavides [et al.] // J. Drugs Dermatol. - 2014. - Vol.13, № 2. - P. 176-182.
46. Thomas J.R. Scar revision review / J.R. Thomas, M. Somenek // Arch. Facial. Plast. Surg. - 2012. - Vol. 14, № 3. - P. 162-174.
47. Monstrey S. Updated scar management practical guidelines: non-invasive and invasive measures / S. Monstrey, E. Middelkoop, J.J. Vranckx [et al.] // J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. - 2014. - Vol. 67, № 8. - P. 1017-1025.
48. Viera M.H. Update on Keloid Management: Clinical and Basic Science Advances / M.H. Viera, A.C. Vivas, B. Berman // Adv. Wound. Care. - 2012. - Vol. 1, № 5 - P. 200-206.
49. Willital G.H. Efficacy of early initiation of a gel containing extractum cepae, heparin, and allantoin for scar treatment: an observational, noninterventional study of daily practice / G.H. Willital, J. Simon // J. Drugs. Dermatol. - 2013. - Vol.12, № 1. -P. 38-42.
50. Zimmerman E.E. Cutaneous cryosurgery / E.E. Zimmerman, P. Crawford // Am. Fam. Physician. - 2012. - Vol. 86, № 12. - P. 1118-1124.
Реферат
АНАЛИЗ И ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОВ ПРОФИЛАКТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ РУБЦОВ КОЖИ Огоновський Р. З., Мельничук Ю. М.
Ключевые слова: патологические рубцы, профилактика рубцов, лечение рубцов, физиотерапевтические технологии.
Рубцы - это результат замещения поврежденных собственных тканей организма на грубоволокни-стую соединительную ткань в результате травм, оперативных вмешательств и других заболеваний кожи и подкожной клетчатки. Научная работа является актуальной в связи с отсутствием четко сформированных алгоритмов и методик коррекции патологических рубцов. Несмотря на значительное количество методов профилактики и лечения рубцов, их частота и распространенность имеет тенденцию к росту. Анализ литературных источников показал, что, в основном, внимание уделяется лечению уже сформированих патологических рубцов, при этом мало внимания уделяя их профилактике. Исследование рассмотренных методов позволяет сделать вывод, что некоторые из них утратили свою актуальность в связи с выявлением серьезных осложнений в результате их применения, часть вследствие неудовлетворительных результатов и низкой эффективности. В арсенале современных хирургов есть широкий выбор способов и методов коррекции патологических рубцов лица. Все они делятся
на хирургические и консервативные. Консервативные, в свою очередь, делятся на медикаментозные и физиотерапевтические. Таким образом, после анализа ряда научных работ можно сделать вывод, что каждый из рассмотренных методов имеет свои преимущества и недостатки и не обеспечивает приемлемого конечного результата. Даже несмотря на достаточно большое количество способов профилактики и лечения патологических рубцов кожи, проблема остается нерешенной. Поэтому вопрос поиска новых эффективных методов устранения патологических рубцов остается открытым.
Summary
ANALYSIS AND CHARACTERISTIC OF METHODS FOR PREVENTION AND TREATMENT OF PATHOLOGICAL SKIN SCARS Ogonovsky R. Z., Melnychuk Y.M.
Key words: "Contractubex", "EhaNohit", "Emoksypin", "Dermatix" polisyl-HPM, "Dermofibraze", "Kelokod" therapy, V.A.C. therapy, microdermabrasion, polychromatic light, photothermolysis and photocoagulation.
Scars usually develop to replace damaged body's own tissues with rough fibrous connective tissue following injuries, surgeries and other diseases of the skin and subcutaneous tissue. The process of healing of damaged skin is divided into three stages: the stage of traumatic inflammation, the proliferative stage, and the stage of remodelling. Analysis of the literature showed that much attention was generally paid to the treatment of pathological scars which had been formed, while little attention was pain to prevent their development. Present-day surgeons ignored issues of preventing the formation of pathological scars skin. Wound closure, the stitches removal and discontinuing medical supervision are considered the commonest practice. Therefore, the patients have to return to the surgeons again since the beginning of the of pathological scar formation. Nevertheless therapeutic treatment of old lacerations is of little effect. The careful study of available methods enables to conclude that some of them can not be applied because of their serious side effects; others produce unsatisfactory of little therapeutic effects. Nowadays pharmacology has achieved great advances in developing medicines for scar correction and prevention. "Contractubex", "Ehallohit", "Emoksypin", "Dermatix" polisyl-HPM, "Dermofibraze", "Kelokod" are widely used in medical practice, and each of them has its own advantages and disadvantages. Long-lasting application is among their marked shortcomings. For prevention and correction of pathological scarring physiotherapy is also commonly used. When choosing a therapeutic tactics it is necessary to consider the type, structure and features of the pathogenesis of scarring, according to their age and stage of formation. During scar formation and wound healing, the main objective of physiotherapy is to prevent pathological scarring. The most effective methods are those which contribute the tissue regeneration in the injuries area, improve microcirculation, drainage and prevention of secondary infection. Thus, having analyzed a wide range of research publications we can conclude that each of these methods has its own advantages and disadvantages, and does not provide an acceptable outcome. Even though in spite of a large number of ways to prevent and to treat abnormal scarring in the skin, the problem is still remaining unsolved.
