CC BY
73
ОРГАН1ЗАЦ1Я ТА УПРАВЛ1ННЯ ПРОЦЕСОМ ПЕРЕВЗЕНЬ
УДК 656.221
КИЗИМ О.В., к. т. н., доцент (Дон1ЗТ),
К1БКАЛО О.В., радник начальника з безпеки (ДП Донецька залiзниця).
Аналiз сучасних св^ових тенденцiй розвитку залiзничних вокзальних комплекав.
Постановка завдання
Залiзничний вокзал, залишаючись елемен-том структури залiзничного транспорту, все бь льше стае компонентом шфраструктури терито-рiй (мюько1, регионально:!'), об'еднуючим як транспортнi системи рiзного типу, так i сощаль-ш обслуговуючi системи. В даний час у бага-тьох мiстах залiзничний вокзал та прилегла те-риторiя не функцiонують як единий структур-ний комплекс, який пiдпорядковуеться загаль-ному режиму використання, що призводить до не повного використання наявного швестицш-ного потенцiалу залiзничного вокзалу.
Вщсутнють мiстобудiвних вимог до взае-моди рiзних видiв транспорту при забудовi при-вокзально'! територи, а також обмежень на здш-снення певних видiв дiяльностi на прилеглих до залiзничних вокзалiв територiях негативно впливае на яюсть обслуговування споживачiв i користувачiв, погiршуе комфорт при отриманш послуг залiзничних вокзалiв, створюе загрозу 1хнш безпецi, призводить до збшьшення будiве-льних та експлуатацшних витрат.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й
У роботах таких учених, як Прав-дiн МП., Негрей В.Я., Покацька Е.В., Левченко А.С., Калшна Т.Н., Гутнов А.Е, Бати-ров В.М., Голубев Г.Е, Древаль 1.В. [1, 2, 3, 4] розглядаеться структура вокзальних комплек-ав, ix функцiя i технологи роботи залiзничних вокзалiв,теxнолоrii взаемодп залiзничного транспорту з мiським, примiським пасажирсь-ким транспортом. Вченi пiдкреслюють, що дуже важливим е вивчення сощально-
функцiональних аспектiв реконструкцп вокзальних комплекав. Однак, питання використання пасажирських та шших будiвель, як втратили свою первiсну функцiю в ходi реконструкций вивченi недостатньо.
Сучасш умови господарювання та еко-номiчнi вимоги до розвитку пасажирського комплексу припускають використання вокзалу не тшьки як транспортного термшалу, але й як багатофункцiонального комплексу, до якого входять вокзали, адмшютративш та господар-ськi будiвлi, колп, системи сигналiзацii та зв'язку, електрифшацп та електропостачання, готелi, офiси, торговi центри, заклади культу-ри та ш. [5]. Головне - зручнють i комфорт у сферi обслуговування ктент1в. Такий пiдхiд до оргашзацп роботи пасажирського вокзального комплексу дае можливють перейти на новий рiвень в роботi. Перш за все, це впрова-дження сучасних технологий i розширення спектру послуг для пасажирiв.
Успiшний досвiд розвитку залiзничних вокзалiв у таких крашах, як Великобританiя, Нiмеччина, США, Франщя, Япошя та бага-тьох шших [7], свщчить про глобальне розу-мiння актуальностi проблем переходу до ко-мерцiалiзацii залiзничних пасажирських вок-залiв, пiдпорядковуючи цьому цшеспрямова-ний процес щодо збiльшення комерцiйно ви-користовуваних площ залiзничних вокзалiв i вдосконалення набору надання послуг, безпо-середньо не пов'язаних з процесом перевезен-ня.
Метою дослiджень, результати яких наведет в данш статп, е докладний огляд i уза-гальнення сучасних свiтового досвщу розвитку залiзничних вокзальних комплекав, вста-
новлення основних тенденцш розвитку паса-жирських вокзальних комплексiв.
Основний зм1ст дослщження
Аналiз зарубiжного досвiду проектуван-ня та будiвництва вокзалiв проводився за такими основними критерiями (рисунок 1): за розташуванням вiдносно центру мюта та заль зничних шляхiв, за призначенням i за способом управлшня [7].
За мгстобудгвним розмщенням вокзали дшяться на таю, яю споруджуються в межах мюта й на периферп мiста.
Вокзали, розташоваш в межах мiста, створюються переважно в основних транспортних вузлах мiста - на базi iснуючих або про-ектованих станцш метрополiтену, в точках перетину з шшими видами наземного транспорту. В даний час за межами мюта зазвичай зводяться вокзали, що поеднують у собi аеро-вокзали та станцп швидкiсного рейкового транспорту.
У европейських мютах головнi залiзнич-ш вокзали знаходяться переважно поблизу за-гальномiського центру або в самому центрь Вокзали, що поеднують в собi аеровокзали та станцп високошвидкюного залiзничного транспорту, винесенi на периферп мiста.
Будiвництво залiзничних вокзалiв на околищ мiста, пов'язаних з його центром ш-шими видами транспорту, мае сво'1 незапереч-нi переваги:
- не так гостро вщчуваеться дефщит зе-млi, тому можливо будiвництво великого вокзального комплексу;
- з допомогою вокзалу можна полшшити економiчно несприятливу обстановку око-лиць;
- виникае можливють для надання по-слуг, нерентабельних у центрi мiста, напри-клад, послуг з обслуговування автомобшв, надання складських примщень тощо;
- будiвництво нового вокзального комплексу може виявитися дешевше, шж реконс-трукцiя вокзалу, що знаходиться в центрi в умовах щшьно'1 забудови та часто е пам'яткою архiтектури та юторп.
Розташування вокзалу щодо залгзничних колгй мае принципове значення при оптимiза-цп руху пасажиропотоюв. Розглядаеться як вертикальне, так i горизонтальне розташування вокзалiв щодо залiзничних колiй i платформ.
По горизонтальному розташуванню щодо залiзничних колiй вокзали можна класифь кувати на двi велик групи: тупиковi i транзиты. Тупиковi вокзали, у свою чергу, можуть бути П-образними, Г-подiбними i торцевими.
Транзитнi вокзали дiляться на О-подiбнi та поздовжнi.
Фiнляндiя. П-подiбну форму мае вокзал у Гельсшю (Фiнляндiя), який розкрито у бш тупикових колiй.
Нiмеччина. Прикладом О-образного вокзалу е новий вокзал у Берлшь По вертикальному розташуванню будiвлi вокзалу щодо за-лiзничних колiй можна видiлити однорiвневi та багаторiвневi вокзали.
Однорiвневе розташування вокзалiв у центрi мiста властиво вокзалiв, побудованим в минулому столiттi i не пiддалися реконструк-цп, або новим вокзалiв, створеним на базi ю-нуючих аеропортiв i розташованим за межами мiста.
Багаторiвневе розташування необхiдно при будiвництвi сучасних вокзалiв у межах мiста, тому що дозволяе досягти значно'1 еко-номп територiй i пiдвищити вщдачу кожного квадратного метра, а також скоротити вщста-нi, якi змушеш долати пасажири при пересадки з одного виду транспорту на шший. У су-часному свт широко поширена практика активного використання тдземних просторiв при багаторiвневому будiвництвi вокзалiв.
Канада. У Монреалi проводиться рекон-струкцiя мiського центру, в результат! яко'1 буде створена розвинена система тдземних тшохщних i транспортних комунiкацiй. На площi 80га запроектований комплекс торгове-льних, громадських i транспортних споруд. До комплексу входять: 2 залiзничнi лшп, 3 лшп метро, 3 унiверсальних магазину, 4 готел^ 5 адмiнiстративних будiвель, 8 кiнотеатрiв, 30 ресторанiв, автостоянки на 9000 мюць. По верхньому пщземному рiвню проходять тор-гово-тшохщш переходи i зали загальною протяжтстю 9,6км, пов'язанi з пiдземними
автомобшьними стоянками, станцiями метро-полiтену i двома центральними залiзничними вокзалами.
Сшгапур. Вокзал Dhoby Ghaut - найгли-бший пiдземний термiнал з 5 рiвнями, що йдуть на 28м тд землю.
В даний час у бшьшосп розвинених кра-ш при реконструкцп iснуючих вокзалiв спо-стерiгаeться тенденцiя: перетворювати ïx в багаторiвневi комплекси за рахунок будiвниц-тва пiдземниx поверxiв.
За призначенням зарубiжнi вокзали мо-жна роздшити на унiверсальнi i спецiалiзова-ш.
Унiверсальнi вокзали з'являлися до сере-дини 20 сторiччя на сформованих транспортних шляхах i обслуговують вс види повщом-лень - примюьке, мiсцеве i далеке. В даний час у свт йде процес ïx реконструкцп i при-стосування пiд сучаснi потреби залiзничного транспорту.
Спецiалiзованi вокзали з'явилися пере-важно в другiй половинi 20 сторiччя i обслуговують один з видiв сполучень: примiський або дальнш. В даний час в основному розви-ток отримують два тдтипи цих вузлiв:
- вокзали примюького сполучення, якi е складовою частиною системи транспортного обслуговування мют i найближчих перед-мють;
- вокзали дальнього сполучення - станцп високошвидкiсниx залiзничниx магiстралей.
У св^овш практицi вокзали високошви-дюсних залiзничниx магiстралей мають схо-жють з аеропортами за способом оргашзацп роботи з пасажирами:
- обмеження доступу на платформи;
- реестращя пасажирiв i доставка багажу;
- оргашзащя дозвiлля тд час очiкування по'1'зда для пасажирiв i т.д.
Примiськi вокзали функцюнують i про-довжують активно розвиватися, так як розви-ваються мюта та iнтенсифiкуються повсяк-деннi повщомлення з поселеннями, що вхо-дять до ïx агломерацп.
Польща. У Варшавi до складу залiзнич-ного дiаметру мСxiд - Заxiдм входять три вокзали - Схщний, Центральний i Захщний - i 4 станцп-платформи для мiсцевиx поïздiв (ана-логiв росiйськиx примiськиx електропоïздiв). I
якщо в центрi мюта обслуговування рiзниx класiв пасажирiв територiально роздiлене на два вузли (Варшаву Центральну i "Сьрудмес-тье"), то на шших станщях дiаметра, де були створеш "унiверсальнi" зупинковi пункти, в основi об'емно-планувального вирiшення цих об'екпв чiтко простежуеться принцип подшу транзитного та мiсцевого руху. На Схщному вокзалi були органiзованi окремi платформи для транзитних i мюцевих поïздiв, побудованi три тунелi для одностороннього руху на платформах. Промiжнi станцп-платформи ("Полю-вання", "Сьрудместье", "Зависло", "Стадiон") розташованi на вщсташ 1100 - 1800м один вщ одного. Цi станцiï-платформи влаштованi у вщкритих ви'1'мках або тунелях i вщдалеш вiд зупинок наземного мюького транспорту не бiльш нiж на 100м.
Имеччина. Один з найвщомших термi-налiв у свiтi е нещодавно вiдкрився в Берлiнi головний вокзал. Тут на кшькох рiвняx пере-тинаються платформи двох лшш швидкiсниx потягiв, декiлькоx лiнiй примюько'1' залiзницi та метро. Посадочнi платформи пов'язаш мiж собою системою лiфтiв, ескалаторiв i панду-сiв. Термшал також включае магазини, готель i офюш примiщення, що здаються в оренду.
Швденна Корея. У Сеулi транспортний термiнал об'еднуе аеропорт, 2 швидюсш i 2 звичайнi залiзничнi лiнiï, автовокзал, стоянку таксi, а також паркшг на 5000 мюць.
США. У Кембридж1 на термiналi здiйс-нюеться пересадка пасажирiв з кшцево'1' стан-цiï метрополiтену на мiжмiськi автобуснi ма-ршрути. Крiм цього, передбачено чотирьоxрi-вневий паркшг.
Китай. Термшал у Пеюш об'еднуе аеропорт, 2 автостради i паркшг, а також станщю швидюсно'1' залiзницi, яка пов'язуе його з центром мюта.
Термiнали подiляються на мюью, мiжмi-ськi та мiжнароднi. Таким чином, пасажирськi термiнали координують системи транспортних коридорiв i забезпечують взаемодп рiз-них видiв транспорту на всix територiальниx рiвняx.
Мiськi пасажирськi термiнали, якi здшс-нюють пересадки пасажирiв з одного виду мь ського пасажирського транспорту на шший, як правило, розташовуються в основних
транспортних вузлах мюта на 6a3i станцш ме-трополiтену i мають 6агаторiвнева побудова з вертикальним розподiлом функщональних зон. Цей тип термiналiв здшснюе взаeмодiю транспорту на рiвнi мюта. Мiжмiськi термша-ли найчастiше виникають у межах мiста на базi реконструйованих вокзалiв. Переважно вони мають вертикальне взаеморозташування функцiональних зон. Цей тип термiналiв здш-снюе взаемод^ транспорту на рiвнi краши.
Термшали, що здiйснюють пересадки пасажирiв мiжнародних i мiжмiських напрям-кiв, зазвичай розташоваш за межами мiста i мають переважно горизонтальне розташуван-ня функцiональних зон. Цей тип термiналiв здiйснюе взаемодiю транспорту на рiвнi кшь-кох кра'ш.
Залiзничнi вокзали за способом управ-лтня можна роздшити на: керованi приватною компашею, керованi державою i зi змiшаним типом управлiння.
Велико6ританiя. Залiзницi складаються з двох елементiв: Network Rail - нащональна залiзнична мережа (колп, сигнальна система, мости, тунел^ станцп i депо); компанп-перевiзники, потяги яких перемiщаються по мережа Станци належать Network Rail i бшь-шiсть ix здаеться в оренду компашям-перевiзникам, якi i е основними користувача-ми цих станцш. Однак Network Rail самостш-но управляе великими пасажирськими термь налами, такими як Единбург Вейвл^ Лондон Ватерлоо i Лондон Кшг Крос. Лщензп, виданi на управлшня станцiями, мiстять детальний опис вимог. Держава здшснюе контроль за залiзничною галуззю допомогою Департаменту з транспорту i Пасажирський транспортно'1 адмЫстрацп.
Намiтилася загальносвiтова тенденцiя до збшьшення частки приватних операторiв вок-зальних комплексiв.
Китай. До недавнього часу фiнансовi вкладення в залiзничну шфраструктуру були монополiзованi центральними i мюцевими властями, проте в 2005 рощ з'явилася можли-вiсть приватного швестування.
У европейських та азiатськиx крашах нам^и-лася тенденцiя iнтернацiоналiзацii управлшня вокзалами.
Iталiя. Компанiя Grandi Stazioni (GS), оператор залiзницi Гталп, реконструюе голо-вний вокзал у npa3i. Шсля завершення реконструкций яка проводиться за рахунок GS, iTa-лшський оператор буде управляти вокзалом у Прaзi протягом 30 рокiв.
Сирiя. Генеральна оргaнiзaцiя Хiджaзькa зaлiзницi Сирп пiдписaлa з сaудiвськоï групою компанш "Ал Салам" контракт на 70 млн до-лaрiв США на реконструкщю Хiджaзькa заль зничного вокзалу в Дамаску (торговий центр на територп вокзалу, 4^рковий готель поруч з вокзалом). Для виконання контракту була створена спшьна сирiйсько-сaудiвськa компа-шя. Пiсля зaкiнчення реконструкцп "Ал Салам" отримае концесiю на управлшня вокзалом на 25 роив.
Великобриташя. Консорщум, що склада-еться з Mass Transit Railway (MTR) - Гонконг i Laing Rail - Великобриташя (перетворений в LOROL), виграв франшизу на надання назем-них зaлiзничних послуг для пaсaжирiв Вели-кобританп.
Таким чином, основними тенденщями розвитку зaлiзничних вокзaлiв, яю можна ви-дiлити на пiдстaвi aнaлiзу мiжнaродного до-свiду, е наступш (рисунок 2):
1) перетворення традицшних зaлiзнич-них вокзaлiв у термшали, координуючi систе-ми транспортних коридорiв i забезпечують взaемодiю рiзних видiв транспорту на всiх те-риторiaльних рiвнях. Крiм забезпечення вама необхiдними транспортними послугами паса-жирiв, термiнaли виконують також функцп бiзнес- i торгово-розважальних центрiв (зaлiз-ничш вокзали в Берлiнi, Сеулi, Пеюш, Кемб-риджi i т.д.). Широко поширеною практикою е iнтегрaцiя зaлiзничного транспорту з системою мюького метро шляхом розмiщення платформ метро всередиш вокзалу;
2) будiвництво пасажирських термiнaлiв - унiфiковaних, компактних, що враховують всi сучaснi тенденцп транспортних об'ектiв -стае у 21-му сторiччi тенденцiею розвитку i мют, де будуються тaкi термшали.
Роль i функцп зaлiзничних вокзальних комплекав у мiстi змiнюються в нaпрямi збь льшення знaчимостi зaлiзничних вокзaлiв у життi мiстa i кшькосп функцiй, виконуваних ними.
В даний час залiзничнi вокзали все бь льше виконують презентацiйну, iмiджеву фу-нкцiю для мiста, а 'х основними функцiями стають:
- удосконалення шфраструктури мiста;
- полшшення транспортно! доступностi;
- лiквiдацiя конфлшту мiж транспортом i мiським середовищем;
- пiдвищення якост життя мюького на-селення;
3) вiдбуваеться активне залучення залiз-ничних вокзалiв у проекти комплексного роз-витку територiй у зош 'х впливу, що обумов-лено значними розмiрами територп, займано! залiзничними вокзалами, i 'х перебуванням в центральнiй частинi мiста, де, як правило, ю-нуе дефщит вiльних площ;
4) загальносвiтовою тенденщею управ-лiння залiзничними вокзалами е збшьшення частки приватних операторiв залiзничних вок-зальних комплексiв.
У европейських та азiатських кранах намiтилася тенденщя iнтернацiоналiзацii управлiння залiзничними вокзалами.
Наприклад, ^алшський оператор Огпаё181а2юш (ОБ) буде керувати залiзничним вокзалом у Празi протягом 30 рокiв;
5) реконструкщя i розвиток залiзничних вокзальних комплекав за кордоном зазвичай проходять по вертикалi або горизонталi i при-пускають:
- будiвництво додаткових окремо розта-шованих об'ектив;
- прибудову до юнуючих будiвель, спо-
руд; _
- прибудову з наземними, тдземними переходами, галереями, пiдземними вестибюлями i т.п.;
- надбудову iснуючих будiвель залiзнич-ного вокзалу;
- будiвництво тдземних поверхiв;
- подовження платформ тощо.
6) у закордоннiй практищ управлiння за-лiзничними вокзальними комплексами одним з основних факторiв, що впливають на опти-мальну оргашзащю комерщйно! дiяльностi на залiзничних вокзалах, вважаеться такий чин-ник, як правильна оргашзащя простору. Пло-щi iноземних залiзничних вокзальних компле-кав розподiляються за призначенням послуги,
що надаються у вiдповiдностi з наступними принципами.
Касовi зони (спiльно з довщковими, ш-формацiйними службами) розташовуються на найбшьш привабливих з точки зору близькос-тi до основних пасажиропотоку мюцях - по-близу входiв у залiзничнi вокзальнi комплек-си.
Великоформатш точки громадського ха-рчування розташовуються в примщеннях вздовж основних пасажиропотоюв (в т.ч. по-близу основного входу на залiзничний вокзал, бшя входiв на перони), часто в однш зонi кон-центруеться кшька точок громадського харчу-вання з рiзними брендами (дiльниця "фуд-корту"). Найчастiше точки громадського хар-чування видно з основного пасажиропотоку. У разi якщо залiзничний вокзал мае декшька по-верхiв, точки громадського харчування мо-жуть бути розташоваш на другому поверсi або в тдвальному поверсi, якщо вони нацшеш на вiдвiдувачiв торгових площ, розташованих на даних поверхах.
Малоформатнi торговi площi розташо-вуються:
- на шляху основних пасажиропотоюв (наприклад, бiля входiв на залiзничний вокзал, бiля входiв на ескалатори, в центрi залу);
- вздовж основних пасажиропотоюв (наприклад, кюски бiля ст1н).
На привабливих (з точки зору близькосп до пасажиропотоку) площах можуть також розташовуватися зал очшування, пункти з на-дання першо! медично! допомоги, телефоннi автомати, автоматичш фотокабiни.
На менш привабливих площах зазвичай розташовуються зали очшування пiдвищеноi комфортностi (для вiддалення 'х вiд шуму пасажиропотоку), камери схову (часто наявш в райош перонiв).
Висновки
У свiтi спостертаеться тенденцiя змiни традицiйних вокзалiв на багатофункщональш термiнали. Пасажирський термiнал можна ви-значити як комплекс, який об'еднуе станцп мiжнародного i мiжмiського транспорту, мiсь-кого пасажирського транспорту, паркшги, ви-
конуе суспiльно-дiловi функцп i мае перетин платформ в декшькох рiвнях. Комплекс поед-нуе всi цi функцп в одному об'емi i передбачае наявшсть додаткових об'ектiв, не пов'язаних безпосередньо з обслуговуванням пасажирiв.
Одним з головних завдань створення па-сажирських термiналiв е економiя часу для пасажирiв при пересадцi з одного виду транспорту на шший i придбання рiзних видiв това-рiв i послуг.
Список лггератури:
1. Батырев В.М. Вокзалы. М.: Стройиз-дат, 1988.- 216 с.
2. Голубев Г.Е.. Мородов А.Ф. . Анжелинин Г.М. Современные вокзалы. -М.,1981.
3. Древаль И.В. Объединенные вокзальные комплексы как структурообразующие факторы в развитии города. // Научно-технический сборник Коммунальное хозяйство городов. Вып. 36 Киев: Техшка. - 2002. -С. 127-130.
4. Н.В.Правдин, Л.С. Рябуха, В.И. Лука-шев Технология работы вокзалов и пассажирских станций - М.: Транспот, 1990.- 319с.
5. Пассажирский железнодорожный комплекс. Вокзалы: учеб. пособие для студен-
тов вузов ж.д. транспорта / Е.В. Покацкая, А С. Левченко. - Самара: СамГАПС, 2007. - 66 с.
6. Каликина, Т.Н. Организация пассажирских перевозок: конспект лекций / Т.Н. Каликина. - Хабаровск: Изд-во ДВГУПС, 2007. - 136 с.: ил.
7. Официальный сайт журнала "Железные дороги мира" http://railway-publish.com
Анотации:
Приведено анатз зарубiжного досвщу проекту-вання, будiвництва та експлуатаци вокзалiв за такими основними критерiями: за розташуванням ввдносно центру мюта та залiзничних шляхiв, за призначенням i за способом управлшня. Зроблено висновок щодо свь тових тенденцiй змiни традицшних вокзалiв на багато-функцiональнi термшали.
Проводится анализ зарубежного опыта проектирования, строительства и эксплуатации вокзалов по критериям: по положению относительно центра города и железнодорожных путей, по назначению и по способу управления. Сделан вывод о мировых тенденциях переустройства вокзалов в многофункциональные терминалы.
The analysis of foreign experience in the design, construction and operation of the stations on criteria: on the center of the city and the railroad tracks, by purpose and by the method of control. Concluded that global trends conversion stations in the multipurpose terminals.
УДК 656.222.6:656.212 ЛАВРУХ1Н О.В., доц. (УкрДАЗТ)
Розробка пiдходiв щодо пртритетного формування по1ЗДв на 0CH0Bi застосу-ванш штелектуальних методiв.
Вступ
Залiзничний транспорт займае провщне положення серед шших видiв транспорту про це свщчить той факт, що на його долю припа-дае бшьш 60% вантажо- i 40% пасажирооб^.
Зпдно сучасних свггових тенденцш роз-витку транспортного ринку необхщно намага-
тися переорieнтовувати виробництво у 6iK по-лiпшення якост обслуговування клieнтiв заль зничного транспорту за умови збшьшення прибутковостi галузь Згiдно до цього слiд за-значити, що на даний час спостертаються де-стабiлiзуючi процеси, яю негативно вщбива-ються на якосп роботи Укрзалiзницi, це положення може бути тдтвердженим на основi
