CC BY
23
УДК 332.146.2 JEL: 018; R13; R58
АНАЛ1З СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В В УМОВАХ НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1
®2020 РОМАНЧУКЕВИЧ М. Й., К1ЦЕЛЮК У. М.
УДК 332.146.2 JEL: 018; R13; R58
Романчукевич М. Й., Кщелюк У. М. Аналiз соцiально-економiчного розвитку репошв в умовах нестабiльностi
Метою cmammi е аналз соц1ально-економ1чного розвитку регштв ¡з урахуванням фактор'ю нестабильного макроекономЫного середовища. Мош-торинг та аналз показнит соцiально-економiчного розвитку в таких умовах мае виключно важливе значення: вн дозволяе встановлювати мож-ливсть реал'заци национальноi стратегирегонального розвитку в умовах економiчноi, софльно-полтичноi нестабшьностi та напруженостi в сустльствi, пiдвищеноi динамiчностi показнит. За напрямками досл'дження визначено ключов'> показники со^ально': та економiчноi нестабльнос-т'> за регонами Украши. До показнит соцально1 нестаб'шьностi включено доходи i витрати населення, середньомкячну заробтну плату, р'вень безробття та зайнятостi, 'тфраструктуру освти та заклад'ю охорони здоров'я. Показники економ'нноi нестаб'шьностi включають кльксть суб'ект'в господарювання за видами економiчноi д'тльностi, структурну статистику по суб'ектах господарювання, загальний обсяг витрат за напрямами iнновацiйноiд'тльностiпромисловихтдприемств. Проведений анал'взапропонованихгруппоказнитурегональномурозрiзiзасв'дчив наявтсть значних диспропорцй розвиткурегттв Украни та вплив на нього фактор'ю нестабшьност'!. На основi системи показнит сформовано конструкт досл'дження соцiально-економiчного розвитку як на национальному, так i на регтнальному р'вш, що дасть змогу своечасно виявити кнующ диспропорций Зважаючи на встановлет аспекти нерiвномiрностi регонального розвитку, запропоновано акцентувати увагу на необхiднос-т'> ширшого використання можливостей держави та суспльства для згладжування диспропорцй соцiально-економiчного розвитку. З цею метою проведено анал'в можливост'! реал'ваци нацональноiстратегирегонального розвитку в умовах нестабльного середовища. Кпючов'1 слова: нестабшьшсть, соцiально-економiчний розвиток, рег'юн, показники нестабшьност'!, стратегiя регтнального розвитку. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-136-144 Рис.: 1. Ббл.: 11.
Романчукевич Мар'яна Йосип'юна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародноi економiки, маркетингу i менеджменту,
1вано-Франювський навчально-науковий 'тститут менеджменту Тернопшьського нацонального економiчного утверситету (вул. Дшстровська,
32,1вано-Франювськ, 76018, Украна)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8369-4495
Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-3268-2019
Кщелюк Уляна Михайл'юна - астрантка кафедри економiчноi юбернетики, Прикарпатський нацональний ун'верситет ¡м. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57,1вано-Франювськ, 76018, Украна)
УДК 332.146.2 JEL: 018; R13; R58
Романчукевич М. Й., Кицелюк У. М. Анализ социально-экономического развития регионов в условиях нестабильности
Целью статьи является анализ социально-экономического развития регионов с учетом факторов нестабильной макроэкономической среды. Мониторинг и анализ показателей социально-экономического развития в таких условиях имеет исключительно важное значение: он позволяет устанавливать возможность реализации национальной стратегии регионального развития в условиях экономической, социально-политической нестабильности и напряженности в обществе, повышенной динамичности показателей. По направлениям исследования определены ключевые показатели социальной и экономической нестабильности по регионам Украины. К показателям социальной нестабильности отнесены доходы и расходы населения, среднемесячная заработная плата, уровень безработицы и занятости, инфраструктура образования и учреждений здравоохранения. Показатели экономической нестабильности включают количество субъектов хозяйствования по видам экономической деятельности, структурную статистику по субъектам хозяйствования, общий объем расходов по направлениям инновационной деятельности промышленных предприятий. Проведенный анализ предложенных групп показателей в региональном разрезе показал наличие значительных диспропорций развития регионов Украины и влияние на него факторов нестабильности. На основе системы показателей сформирован конструкт исследования социально-экономического развития как на национальном, так и на региональном уровне, что позволит своевременно выявить существующие диспропорции. Учитывая установленные аспекты неравномерности регионального развития, предложено акцентировать внимание на необходимости более широкого использования возможностей государства и общества для сглаживания диспропорций социально-экономического развития. С этой целью проведен анализ возможности реализации национальной стратегии регионального развития в условиях нестабильной среды. Ключевые слова: нестабильность, социально-экономическое развитие, регион, показатели нестабильности, стратегия регионального развития. Рис.: 1. Библ.: 11.
Романчукевич Марьяна Йосиповна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики, маркетинга и менеджмента, Ивано-Франковский учебно-научный институт менеджмента Тернопольского национального экономического университета (ул. Днестровская, 32, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: [email protected] ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8369-4495 Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-3268-2019
Кицелюк Ульяна Михайловна - аспирантка кафедры экономической кибернетики, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина)
UDC 332.146.2 JEL: 018; R13; R58
Romanchukevych M. Yo., Kitseliuk U. M. Analyzing the Socio-Economic Development of Regions in Conditions of Instability
The article is aimed at analyzing the socio-economic development of regions taking into account the factors of the unstable macro-economic environment. Monitoring and analysis of indicators of socio-economic development in such conditions is extremely important: it allows to determine the possibility of implementing a national strategy of regional development in the conditions of economic, socio-political instability and tension in the society, increased dynamism of indicators. Upon the directions of the research, key indicators of social and economic instability by the regions of Ukraine are defined. Indicators of social
instability include income and expenditure of the population, average monthly wages, levels of unemployment and employment, infrastructure of education and health facilities. Indicators of economic instability include the number of economic entities by type of economic activity, structural statistics on economic entities, the total amount of expenditures by the directions of innovation activities of industrial enterprises. The carried out analysis of the proposed groups of indicators in the regional context showed that there are significant disparities in the development of Ukraine's regions and the influence of instability factors on this development. Based on the system of indicators, a design of the study of socio-economic development at both the national and regional levels is formed, which will allow timely identification of existing disparities. Taking in account the determined aspects of regional development unevenness, it is suggested that the need for greater use of the opportunities of the State and society to mitigate the disparities of socio-economic development be emphasized. To this end, an analysis of the possibility of implementation of a national strategy of regional development in an unstable environment is carried out. Keywords: instability, socio-economic development, region, indicators of instability, regional development strategy. Fig.: 1. Bibl.: 11.
Romanchukevych Maryana Yo. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics, Marketing and Management, Ivano-Frankivsk Educational and Scientific Management Institute of Ternopil National Economic University (32 Dnistrovska Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8369-4495
Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-3268-2019
Kitseliuk Ulyana M. - Postgraduate Student of the Department of Economic Cybernetics, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (57 Shevchenka Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine)
Вумовах глобальних свиових змш, полiтичних, eKOHOMi4HMx i сощальних нащональних по-трясшь регюни будь-яко! держави депресивно реагують на насл^дки впливу кризи на регюнальну економшу. Нестабкьшсть зовшшнього середовища по вкношенню до регюнально! та нащонально! еко-номши е одним i3 головних чиннишв неможливосп досягнення стратепчних щлей сощально-економiч-ного розвитку кра!ни.
Мониторинг та аналiз показниюв сощально-економiчного розвитку в таких умовах мае виключно важливе значення, осккьки дозволяе встановлювати можливють реалiзащI нащонально! стратеги регю-нального розвитку в умовах економiчноI кризи, со-цiально-полiтичноI нестабкьносп та напруженосп в суспкьств^ шдвищено! динамiчностi показнишв, що характеризують щ процеси. На основi системи показнишв можна формувати систему мошторингу соцiально-економiчного розвитку як на глобальному, нащональному, так i на регюнальному рiвнi, що дасть змогу своечасно виявити юнукш диспропорций
Аналiз останшх до^джень та публкацш свк-чить про те, що поняття нестабкьност та и впливу на соцiально-економiчний розвиток регюшв розглянуте в працях I. С. Благуна, I. М. Вахович, В. М. Гейця, Л. I. Дмитришин, Р. М. Качалова, Г. Б. Клейнера, С. В. Мо-черного. Впм, новi виклики як глобалiзацiйного, так i нащонального характеру формують новi шдходи до розумшня методологи аналiзу та мошторингу цих процеав.
Метою статп е аналiз соцiально-економiчного розвитку регюшв iз урахуванням фактора нестабкь-ного макроекономiчного середовища за напрямками дослкження тенденцш сощально! та економiчноi не-стабiльностi в регюнах УкраГни.
Згiдно з «Державною стратепею регiонального розвитку на перюд до 2020 р.» [4] процес формування та реалiзацii державно!' полiтики регiонального розвитку базуеться на засадах:
+ запровадження системи постшного мошторингу;
+ аналiзу та оцiнки екзогенних (зовнiшнiх) та ендогенних (внутршнк) факторiв впливу на регюнальний розвиток.
Державна стратегiя регiонального розвитку на перюд до 2020 р., затверджена постановок) Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 6 серпня 2014 р. № 385, фжсуе проблему нерозвинутост соцiальноi та виробничо! регiональноi шфраструктури, яка визначаеться як одна з прюритетних до вирiшення у сферi державноi полiтики регiонального розвитку [4].
Проте необхiдно акцентувати увагу на основному недолжу чинно! Державно! стратеги регiонального розвитку, яка дiе з 2014 до 2020 рр., а саме: абсолютна вiдсутнiсть фшансування на Г! виконання. Отже, у проект Державно!' стратег!! регiонального розвитку на перюд 2021-2027 рр. за-пропоновано:
+ формування згуртованоГ краГни в сощально-му, економiчному, екологiчному та просторо-вому вимiрах; + шдвищення рiвня конкурентоспроможностi регiонiв;
+ ефективне людиноцентричне багаторiвневе врядування;
+ фокус державно!' шдтримки на проблемнi те-
ритори та точки зростання; + об'ектами полiтики стають не лише адмшь стративно-територiальнi одиницi, а й функщ-ональнi територГ!; + державнi швестици спрямовуються не лише на створення об'екпв «твердо!» шфраструк-тури, а й на «м'якЬ> розвитковi проекти на основi якiсноi дiагностики потенцiалiв та проблем регiонiв та рiзних типiв функцiональних територiй;
+ реалiзацiя державних програм та проекпв здiйснкеться iз обов'язковим урахуванням докуменпв просторового планування (Гене-ральна схема, схеми планування регюшв, схе-ми планування громад); + змiни до статтi 24-1 Бюджетного кодексу УкраГни (щодо пiдвищення ефективносп ви-користання коштiв Державного фонду регг-онального розвитку), де передбачаеться, що 1/3 частина коштiв буде використовуватися на реалiзацiк програм i проектiв регюналь-ного розвитку, як забезпечують виконання завдань, визначених Державною стратепею регiонального розвитку [8].
Aналiзукчи наведенi пропозицГ! у проектi Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд 2021-2027 рр., слiд вiдмiтити важ-ливiсть розвитку регiонiв в умовах нестабкьного середовища в контекстi належного функщонування iнфраструктури нацiональноi економiки. Осккьки пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi регiонiв чи державна шдтримка проблемних територiй не-можливi без належно функцiонукчого шфраструк-турного комплексу.
Таким чином, iндикатори iнфраструктури нащо-нально!' економiки е найважливiшими показниками, що 1люструють рiвень г! шфраструктурного розвитку. За ними можна дослкити основнi тенденцГ! та динамку розвитку шфраструктури. Саме iндикатори вГдображають змiни на рiвнi розвитку Г! функщональ-них пiдроздiлiв. На основi системи iндикаторiв можна сформувати систему мошторингу розвитку шф-раструктури як на глобальному, нащональному, так i на регiональному рiвнi, що дасть змогу своечасно виявити iснукчi диспропорцГ! [5, с. 12]. Мошторинг iндикаторiв мае виключно важливе значення в умовах економiчноí кризи, соцiально-полiтичноi неста-бiльностi та напруженост в суспiльствi, пiдвищеноi динамiчностi показнишв, що характеризують цi про-цеси [6, с. 15].
Зокрема, зпдно з даними аналiтичного досль дження iнфраструктури регiонiв УкраГни [7], для ви-значення рiвня шфраструктури пропонуеться вико-ристання таких показнишв:
1) виробнича iнфраструктура: транспортна скла-
дова; складова зв'язку; природоохоронна (еколопчна) складова; рекреацiйна складова;
2) сощальна iнфраструктура: складова житлово-комунального господарства; освГтня складова; медична складова; складова сощального забезпечення; культурна складова.
При цьому здшснюеться вивчення стану таких дев'яти шдсистем: транспортно!' (7 показнишв); зв'язку (6 показникiв); екологiчноí (2 показники); ре-креацiйноí (6 показнишв); житлово-комунального господарства (3 показники); освiти (10 показникiв);
медично!' (4 показники); сощального забезпечення (5 показнишв); культурно!' (6 показнишв). Необхiдно вiдзначити, що в дослкженш при оцiнцi шфраструктури в регюнах показники шдсистем вiдрiзнялися. Деякi данi були наведеш за попереднi роки вiд 2013 р. 1нко-ли показники порiвнквалися iз минулими роками, що слк вважати вагомим недолiком даного дослкження.
Отже, сучаснi тенденцГ! сощально-економГчно-го розвитку регюшв пропонуеться дослГджу-вати Гз урахуванням фактора нестаб1льного макроекономiчного середовища на нацГональному рГвнГ загалом за такими напрямками:
I. Аналiз тенденцш сощальног нестабйьнот за регюнами Украгни:
+ дохГд населення за регюнами УкраГни та наяв-ний дохГд у розрахунку на одну особу;
+ середньомГсячна заробГтна плата по регГонах;
^ рГвень безробитя та зайнятостГ населення за регюнами УкраГни;
+ Гнфраструктура освГти населення за регГона-ми УкраГни: заклади дошкГльноГ, загальноГ се-редньоГ, професшно!' (професГйно-технГчноГ) та вищоГ освГти;
+ Гнфраструктура закладГв охорони здоров'я.
II. Аналiз тенденцш економiчног нестабйьнос-тi за регюнами Украгни:
+ кГлькГсть суб'ектГв господарювання за видами економГчноГ дГяльностГ;
^ показники структурно!' статистики по суб'ектах господарювання з розподком за Гх розмГрами;
^ загальний обсяг витрат за напрямами шнова-цГйноГ дГяльностГ промислових пГдприемств.
Таким чином, аналГзуючи аспекти нерГвномГр-ностГ регГонального розвитку, варто акцентувати ува-гу на необхГдностГ ширше використовувати можли-востГ держави та суспкьства для згладжування дис-пропорцГй сощально-економГчного розвитку.
Саме на це спрямована теорГя локального партнерства М. Гедеса. МГж розвиненими та депресивними регюнами мають бути встановленГ партнерсью вГдно-сини, якГ передбачають зменшення суперечностей мГж ними. Шляхами подолання диспропорцГйностГ мо-жуть бути спкьш проекти та европейський розподГл фондГв у вГдповГдностГ до полГтики конвергенцГ! [1].
ПрибГчники теорГ! «нового регюналГзму» вва-жають, що регГональний розвиток мае грунтуватися насамперед на внутршньому потенцГалГ - мГсцевГй економГцГ та перевагах мгжсекторного виробництва з передачею значно! частини владних повноважень ре-гюнальним органам [3]. ТрадицГйно в УкраМ регГон порГвнюють зГ зменшеною моделлю держави зГ сво-Гм процесом вГдтворення, а основне значення в його розвитку надають матерГальному виробництву.
До прикладу, необхГдшсть нових шдходГв до розвитку регГонГв бвропи обумовлена тим, що еко-
номiчний проспр сучасного бвросоюзу мае досить складну структуру, а мехашзм ринково! конкуренци в рамках 6С може не ткьки полiпшувати, а й попр-шувати стан окремих регюшв у процесi европейсько! iнтеграцГi [3].
Нерiвнiсть населенна за доходами базуеться на рiзних концептуальних уявленнях, як вт1люються в конкретних показниках. Аналiз диференцiацГi дохо-дiв населення проводять з використанням системи показникiв, яка включае:
+ показники центрально! тенденци; + структурнi показники; + показники варiацГi та розсiювання; + спещальш показники диференцiацГi та поля-
ризаци за доходами [11, с. 192-193]. Аналiзуючи доходи населення загалом по Укра!-нi протягом 2014-2018 рр., слiд вiдмiтити !х зростан-ня на 148,9%. Проте даш процеси супроводжувалися двома особливостями:
+ процес зростання доходiв вiдбувався дуже не-рiвномiрно, що вплинуло вiдповiдним чином на середньомкячну заробiтну плату по регiонах; + значно зросла диференцiацiя мiж регiонами за рiвнем доходiв.
За даними статистичного ведомства, доходи населення Укра!ни у 2018 р. становили 3,219 трлн грн, з розрахунку на одну особу - 57,9 тис. грн. Реальш доходи (з урахування шфляци) за рш збкьши-лися на 9,9%. Найвищш рiвень доходу зафiксований у Киевi - 141,2 тис. грн на особу, що у 2,4 разу вище, шж у цкому по кра!ш Ще шiсть областей мали дохк вище середнього по краiнi - Дншропетровська, Запо-рiзька, Кшвська, Одеська, Полтавська, Харшвська.
Аналiз структури доходiв свiдчить, що 50,4% становить зарплата (49,4% - у 1 кварталi 2018 р.), 14,5% - прибуток i змшаний дохiд (14,2%), 1,8% - доходи вк власност (1,9%), 33,3% - соцiальна допомога та iншi поточнi трансферти (34,5%). При цьому аналiз структури витрат свкчить, що 94,9% склала кутвля товарiв i послуг (91,2% - у 1 кварталi 2018 р.), 11,2% -поточш податки на доходи, майно та iншi поточш трансферти (10,2%).
Необхiдно також вiдмiтити, що середня номь нальна заробiтна плата штатного пращвника в Украiнi в травш 2019 р. зросла у порiвняннi з травнем мину-лого року на 17,4% - до 10 239 гривень. Середня зарплата в Укра'М у жовтш 2019 р. становила 10 727 грн. До прикладу, у жовтш 2019 р. середня мюячна заро-бина плата у Львiвськiй област становила 9 693 грн, у Терношльськш - 8 686 грн, в 1вано-Франшвськш -9 519 грн. Найвищий даний показник зафшсовано у м. Киевi - 15 862 грн, а найнижчий у Чершвецькш -8 211 грн i Херсонськш областях - 8 277 грн.
Аналiзуючи динамiку наявного доходу в розрахунку на одну особу, слк вiдмiтити, що в Одеськш об-ластi цей показник зрю на 205,6%, у Херсонськш - на
176,3%, у Чершвецькш - на 175,5%, у Донецькш - на 14,7%, проте в Луганськш скоротився на 12,25%. Саме таке скорочення доходiв у зош конфлшту на сходi викликало посилення мiжрегiональноi диференща-цИ. Так, у 2009 р. рiзниця мiж доходами в регюш iз найнижчим i найвищим рiвнями становила 74,2%, а у 2016 р. - 249,8%. У 2009 р. до регюшв iз максималь-ним доходом на одну особу, о^м Донецько1 обласп, належали Днiпропетровська, Запорiзька та Кшвська областi, якi залишилися лiдерами у 2016 р. Регюнами iз найнижчими доходами у 2009 р. були, ^м Закар-патсько!, також Чершвецька i Тернопiльська областi, а у 2016 р. до них долучилися Донецька та Луганська.
Темпи зростання (зниження) доходiв населення по регюнах у 2018 р. свiдчать про таке: Львiвська область - 121,1%; Дншропетровська - 124,3%; Донецька -123,2%; Запорiзька - 121,4%; Кшвська - 123,7%. Най-нижчi показники темпiв зростання (зниження) доходiв населення по регiонах у 2018 р. були таю: Рiвненська область - 117,8%; Чершвецька - 117,8%; Чернтвська -117,8%; Тернопкьська - 118,2%; Черкаська - 118,2%.
Уданому контекст хотiлося б звернути увагу на прогноз економiчного та сощального розвитку Укра!ни на 2020-2022 рр., проведений МШс-терством економiчного розвитку i торгiвлi Украши [9, с. 64-65], зокрема: враховуючи наявш можливост економiки та загрози з боку значних масштабiв тру-дово! мкраци, впродовж 2020-2022 рр. прогнозуеть-ся подальше збкьшення мiнiмальноi заробiтноi плати з одночасним здшсненням поетапного перегляду уах тарифних ставок бдино! тарифно! сiтки (6ТС) у в^дпов^дносп до нових розмiрiв посадового окладу пращвника I тарифного розряду 6ТС ^ вiдповiдно, зростання номiнальноi середньомюячно! заробино! плати в середньому на 13,8 высотка щороку протягом 2020-2022 рр. iз досягненням и розмiру у 2022 р. на рiвнi 15 224 грн. Гармошзоване iз можливостями економiки та штересами трудового населення Укра!'-ни збкьшення середньомiсячноi заробiтноi плати в умовах згасаючо! iнфляцiйноi динамiки у прогнозному перiодi забезпечуватиме зростання реально! заробиго! плати в середньому на 7,1% щороку протягом 2020-2022 рр., що дещо бкьше ранше прогно-зованого через нижчi, шж прогнозувалося на перiод 2019-2021 рр., середньорiчнi темпи iнфляцГi.
Слiд вiдмiтити значнi суперечностi даного про-гнозування, осккьки таких регiонiв, як Херсонська, Чершвецька, Черкаська, Хмельницька обласп, iз найнижчими доходами та витратами, середньою но-мiнальною заробiтною платою досягнення +80-90% збкьшення даних показнишв в умовах нестабкьнос-тi е неможливим (рис. 1).
Наведений вище аналiз доходiв та витрат, се-редньо! номшально! заробiтноi плати за регiонами Укра!ни свiдчить про значнi диспропорци та вплив факторiв нестабiльностi, що зумовлюе необхкнють
Суперечносп прогнозування розм1ру середньоТ номшально з/п 2020-2022 рр.:
1. Незрозумш1 шляхи та реалы-л можливосп збтышення середньоТ номшальноТ з/п на +80-90% для депресивних райоыв.
2. Розм1р найвищоТ середньоТ номшальноТ з/п на р1вы 28 000-30 000 грн (наприклад, м. КиТв) зумовиты надшвидк темпи ¡нфляцшних процеав у розвинених регюнах
Рис. 1. Порiвняння розмiру середньоТ номшальноТ зароб^но'Т плати в Укра'Тш, 2019-2020 рр. Джерело: побудовано на основi даних Державно! служби статистики Укра'ши та [9, с. 64-65].
аналГзування показникГв рГвня бГдностГ та рГвня за-йнятостГ. Частка населення Гз середньодушовими еквГвалентними грошовими доходами на мГсяць, нижчими за прожитковий мШмум, упродовж 2016 р. була найвищою у ВолинськГй (23,5%), Терношльськш (21,6%) та СумськГй (18,3%) областях, а найменшою -у Микола'Твськш (3,8%), КиГвськГй (5,4%) та ЛьвГвськш (5,9%) областях. ВГдбулося певне скорочення дифе-ренцГацГ! регГонГв за рГвнем бГдностГ. Адже рГзниця мГж регюном Гз максимальною Г мГнГмальною частка-ми скоротилася Гз 24,0% до 19,7%.
П
оглиблення диспропорцш сощально-еко-номГчного розвитку регГонГв та населення, яке там проживае, е нагальною проблемою сучасноГ економГчно!' науки Г практики управлшня, а тому вимагае дослГдження, оцГнювання та змен-шення ще'Т нерГвностГ. Декомпозиц1я статистичних показникГв диференщацГ! доходГв населення за дже-релами формування доходГв у просторовому розрГзГ дозволяе оцГнити внесок кожного з них у рГвень Г динамку даних показникГв, що необхГдно при розробщ соцГально-економГчно!' полГтики в галузГ формування грошових доходГв населення [10, с. 118-120].
Ккьккть зайнятого населення у вщ 15-70 роив у I пГврГччГ 2019 р., порГвняно з I пГврГччям 2018 р., зросла на 202 тис. оаб Г становила 16,5 млн оаб. При цьому к1лькГсть працюючих у тГньовГй сферГ скорочуеться й одночасно збкьшуеться число зайня-тих офщшно. К1лькГсть зайнятих громадян у вщ 1570 рокГв у неформальному секторГ економГки у I шв-рГччГ 2019 р. скоротилася на 94 тис. оаб Г становила 3,5 млн оаб. Питома вага зайнятих у неформальному секторГ, серед усього зайнятого населення, зменши-лася з 21,8% до 21,0%.
РГвень економГчно!' активностГ населення вком 15-70 роив збкьшився з 62,0% у 2017 р. до 62,6% у 2018 р. Ккьккть зайнятого населення вком 15-70 роив у 2018 р., порГвняно з 2017 р., збкьшилася на 1,3% Г становила 16,4 млн оаб, з нього у працездатно-му вщ - 15,7 млн. РГвень зайнятостГ населення вком 15-70 роив збкьшився за зазначений перюд з 56,1% до 57,1%, а серед населення працездатного вку -з 64,5% до 66,1%.
Найвищий рГвень цього показника спостерГ-гався серед оаб вком 40-49 роив, а найнижчий -у молодГ вком 15-24 роив та оаб вком 60-70 роив. У структурГ зайнятого населення за професшними
групами найбкьшу частку складали особи, як пра-цювали у найпростiших профеаях (19,1%), профе-сiонали (18,4%) та пращвники сфери торгiвлi та по-слуг (16,8%). При цьому найменшу питому вагу серед зайнятого населення складали технiчнi службовцi (2,9%) та квалiфiкованi робiтники с1льського та м-сового господарств, риборозведення та рибальства (0,7%). Серед загально! кiлькостi зайнятих оаб кож-ний четвертий працював у торпвл^ шостий - у скь-ському, лiсовому та рибному господарств^ сьомий -у промисловоси. Кiлькiсть неформально зайнятого населення порiвняно iз 2017 р. зменшилася на 4,2% та у 2018 р. становила 3,5 млн оаб, або 21,6% вГд кГль-костi всього зайнятого населення. Як наслГдок, спо-стерiгалося зростання частки офiцiйно зайнятого населення iз 77,1% у 2017 р. до 78,4% у 2018 р.
Серед видiв економiчноi дiяльностi у 2019 р. найбкьш поширеною неформальна зайня-тiсть була в скьському, лiсовому та рибному господарствах (42%), в оптовш та роздрiбнiй торгiвлi, ремонтi автотранспортних засобiв (18%), а також у будiвництвi (16%). Найб1льш розповсюджена неформальна зайняпсть е серед осiб вком вiд 40 до 49 роив (у неформальному секторi за шдсумками першого пiврiччя були зайнят 829,7 тис. громадян).
Кiлькiсть безробпних у вiцi 15-70 рокiв (за методолопею МОП) у 2018 р., порiвняно iз 2017 р., зменшилася на 7,0% i становила 1,6 млн оаб. Серед безробпних двi третини складали мiськi мешканцi (1,1 млн оаб), решту - скьсью. Зменшення ккькоси безробiтного населення вком 15-70 роив вкбулося за рахунок осiб працездатного вiку (на 7,1%). 1з загально! кiлькостi безробпних 81,9% ранiше працюва-ли, а iншi 18,1% (0,3 млн оаб) шукали роботу вперше та не мали досвГду роботи. До останньо! категорГ! в основному належала молодь, яка була непрацевла-штована пiсля закшчення навчальних закладiв. Зо-крема, серед таких безробиних у 2018 р. частка оаб вком 15-24 роки складала 80,1%, а серед оаб у вщ 25-34 роки - 19,9%.
Рiвень безробитя населення вком 15-70 роив (за методолопею МОП) порГвняно iз 2017 р. зменшив-ся на 0,7 в. п. та у 2018 р. становив 8,8% економiчно активного населення зазначеного вку, а серед населення працездатного вку - 9,1%. Вкповкний показник по кра!нах бвросоюзу (6,8%) був нижчий, шж в УкраМ. Рiвень безробiття населення працездатного вку (за методолопею МОП) у 4,8 разу перевищував рiвень зареестрованого безробитя, розрахованого по вГдно-шенню до економiчно активного населення працездатного вку (у жшок - у 3,5 разу, чоловшв - у 6,5 разу, в мiськiй мшцевосп - у 5,9 разу, в скьськш - у 3,7 разу).
Рiвень безробiття населення (за методолопею МОП) у вщ 15-70 роив у вах регiонaх Укра!ни ско-ротився з 8,9% до 8,5% робочо! сили. Протягом сiчня - вересня 2019 р. кiлькiсть роботодавщв, якi сшвп-
рацювали з центрами зайнятосп, збiльшилaся на 3% та становила 174 тисячь На такий самий высоток зросла кiлькiсть оаб, працевлаштованих за сприян-ня Державно! служби зaйнятостi. Кiлькiсть вaкaнсiй у бaзi даних Державно! служби зайнятоси, порiвняно iз сiчнем - вереснем 2018 р., збкьшилася на 6% - до 928 тис. одиниць. Тенденщя щодо скорочення рiвня безробитя вiдповiдaе зaгaльноевропейськiй.
Наведений aнaлiз рiвня зaйнятостi та безробп-тя населення за регюнами Укра!ни протягом 2016-2019 рр. зумовлюе необхГдшсть аналь зування прогнозу на перюд 2020-2022 рр., зроблено-го Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни, зокрема:
Зростання чисельноси зайнятого населення су-проводжуватиметься:
+ пiдвищенням aктивностi населення внасль док зростання рiвня оплати пращ у вГдповГдь на полiтику уряду та роботодавщв щодо шд-вищення рiвня зaробiтноi плати; створенням нових робочих мшць завдяки розвитку вггчиз-няного виробництва та поширення самозай-нятостi в умовах створення урядом вкпов^но до визначених прiоритетiв сприятливих умов для розвитку малого та середнього бiзнесу; + упов1льненням зростання трудово! зовнiш-ньо! мiгрaцi!. Так, на фош послаблення темпiв зростання свь тово! економiки, порiвняно з ранше прогнозованими, та в умовах посилення конкуренцГ! за трудовi ресурси в УкраМ вкбуватимуться процеси зниження масш-тaбiв трудово! мiгрaцii з кра!ни. Вагомим внутрГшнГм чинником на користь забезпечення таких тенденцш буде поетапне прискорення економiчного розвитку та шдвищення урядом рГвня мiнiмaльноi заробино! плати та, вГдповГдно, оплати пращ вичизняними ро-ботодавцями, що також стимулюватиме зменшення неформально! зайнятоси.
Але в цкому зростання ккькоси зайнятого населення в середньостроковш перспективi вiдбувaти-меться дещо менш штенсивно, нгж це прогнозувало-ся ранше (нaрaзi понад 200 тис. оаб за 2020-2022 рр., у той час як за сценaрiем 1 постанови Кабшету Мшг-стрГв Укра!ни вГд 11.07.2018 р. № 546 прогнозувалося понад 250 тис оаб за 2019-2021 р.), що пов'язано Гз переглядом динамки зростання внутрГшнього ви-робництва в бк незначного уповГльнення порГвняно Гз ранГше прогнозованою.
НаразГ прогнозуеться збГльшення кГлькостГ зайнятого населення до 16,63 млн оаб у 2022 р. Загалом при поступовому зростанш ккькосп економГчно активного населення та рГвня його працевлаштування на роботу Гз прийнятною заробигою платою, пГд-тримки шдприемництва Г самозайнятостГ населення рГвень безробГття населення у вГцГ 15-70 роив (за методологГею МОП) у вГдсотках до економГчно ак-
тивного населення вГдповГдного вГку буде також по-ступово знижуватись у прогнозному перюдГ - з 8,1% у 2020 р. до 7,9% у 2022 р. [9, с. 63-64].
При цьому суперечшсть становить рГвень по-казника безробГття у 2019 р. по УкраМ на рГвш 1 квартал - 9,6% (1645,1 тис. оаб); 2 квартал - 8,8% (1527,5 тис. оаб); 3 квартал - 8,4% (1461,1 тис. оаб) до 2022 р. на рГвш 7,9%, що слГд вважати як вксутнють розроблено!' ефективноГ сощально!' полГтики щодо зниження рГвня безробГття та пГдвищення рГвня за-йнятостГ населення.
АналГзуючи показники рГвнГв зайнятостГ та безробГття населення за регюнами УкраГни, що впливае вГдповГдним чином на показники доходГв та витрат населення, необхГдно виокремити також важливий елемент сощально-економГчно!' роз-витку регюну як освГченГсть населення, стан здоров'я та загалом рГвень людського розвитку в умовах не-стаб1льного середовища.
По Укра'М загалом полГпшилася ситуащя Гз доступом населення до дошккьних навчальних за-кладГв. У 2016 р. регюнами Гз найкращим рГвнем охо-плення дГтей дитячими садками були Сумська, Чер-каська, КиГвська та Полтавська областГ, а регюнами Гз найпршим рГвнем - 1вано-Франювська, ЛьвГвська Г Волинська областГ. У 2009 р. частка дГтей, що вГдвГд-ували дошкГльнГ навчальнГ заклади, була найбГльшою у ЧеркаськГй, Сумськш Г ДонецькГй областях, а най-нижчою - в 1вано-ФранкГвськГй, РГвненськш Г ЛьвГв-ськГй областях. Характерною особливютю в межах краГни е скорочення популярностГ професшно-тех-нГчноГ освГти. Так, кГлькГсть учнГв, слухачГв профе-сГйно-технГчних навчальних закладГв у розрахунку на 10 000 населення скоротилася для УкраГни з 92 до 67 оаб. Найбкьше скорочення вГдбулося в КиГ'вськш (з 130 до 101 особи), Хмельницькш (зГ 113 до 85 оаб), Тернопкьськш (зГ 118 до 90 осГб) та МиколаГвськш (зГ 117 до 89 оаб) областях. Майже не вГдбулося змш у РГвненськГй (зГ 111 до 104 оаб), Одеськш (Гз 74 до 66 оаб) та ЧеркаськГй (Гз 75 до 66 оаб) областях.
Однак вказаш тенденцГ! не супроводжуються зростанням попиту на вищу освГту у вГтчизняних вузах. КГлькГсть студентГв вищих навчальних закладГв ¡-IV рГвнГв акредитацГ! в розрахунку на 10 000 населення скоротилася для УкраГни з 566 оаб у 2009 р. до 373 оаб у 2016 р. Максимальне сшввГдношення студентГв вищих навчальних закладГв до населення впродовж аналГзованого перГоду було в Ки!вськГй (2350 оаб у 2009 р. Г 1455 оаб у 2016 р.), Харювськш (966 Г 659 осГб), ЛьвГвськГй (638 Г 493 особи), ОдеськГй (598 Г 475 оаб) та ЗапорГзькш (592 особи у 2009 р. Г 401 особа у 2016 р.) областях. НайнижчГ значення цього показника були в Юровоградськш (293 особи у 2009 р. Г 161 особа у 2016 р.) та Закарпатськш (229 у 2009 р. Г 180 оаб у 2016 р.) областях.
1нфраструктура загальноГ середньоГ освГти сут-тево вГдрГзняеться мГж регГонами Укра!ни. У 2009 р. показник загальноосвкнк навчальних закладГв на 10 000 оаб загалом по Укра'М становив 4,46 одини-цГ та був максимальним у ТернопГльськГй (8,19), Во-линськш (7,63), Хмельницькш (7,16) Г Житомирськш (6,65) областях, а мМмальним - у ДонецькГй (2,61), КиГвськГй (2,93) областях Г АвтономнГй республГцГ Крим (2,94). У 2016 р. ранжування регюшв залежно вГд забезпеченостГ школами маже не зазнало сутте-вих змГн, цей показник е нижчим у бГльш урбанГзо-ваних областях, де спостерГгаеться дефГцит шкГл у мютах. Найбкьш яскравим прикладом е КиГвська область, де у 2016 р. рГвень забезпеченостГ загально-освГтнГми закладами становив 2,6. При цьому для м. КиГв - 1,69, а для областГ без урахування мкта - 4,16.
1нфраструктура професшно!' та вищоГ освГти впродовж аналГзованого перГоду не зазнала сутте-вих змГн. Виняток становлять Донецька та Луганська областГ, де вона скоротилася бкьше, шж удвГчГ Це вплинуло на загальнодержавнГ показники, адже про-мисловГ регюни, в силу емного ринку пращ, належали до лГдерГв за кГлькГстю освГтнГх установ. Однак вГд-носш показники дещо вГдрГзняються. Так, у щлому по УкраМ на 1000 суб'ектГв господарювання припадало у 2009 р. 0,73 професшно-техшчних закладГв, а у 2016 р. - 0,68 закладГв. Найвищим цей рГвень у 2009 р. був саме в Луганськш областГ (1,79 закладу), ДонецькГй областГ (1,26 закладу), а також у Сумськш (1,42), Хмельницькш (1,29), РГвненськГй (1,27) областях.
1нфраструктура вищоГ освГти (1-^ рГвшв акре-дитацГГ) найбГльшою е в регГонах Гз традицГйно великими освГтнГми центрами: Киевом, Донецьком (до початку конфлГкту), Харковом, ДнГпром Г Львовом. Однак за показником рГвня забезпеченостГ госпо-дарства закладами вищоГ освГти ранжування реп-ошв дещо шше. У зв'язку Гз хвилею закриття вищих навчальних закладГв шсля 2012 р. вГдбулися змши в рГвш забезпеченостГ економки ними. Так, у 2016 р. найвищий рГвень спостерГгався у Чершвецькш (1,04), Харшвськш (1,00) та Тернопкьськш (1,00) областях, а найнижчий - у ДонецькГй (0,29), ЛуганськГй (0,39) та МиколаГвськш (0,38) областях.
НеобхГдно вГдмГтити, що освГтня компонентна за регюнами УкраГни, починаючи з 2020 р., буде видозмГнюватися, що зумовлено при-йняттям Закону № 2299, яким вносяться змши до деяких закошв УкраГни щодо вдосконалення освГт-ньоГ дГяльностГ у сферГ вищоГ освГти. НеобхГднГсть внесення змш Г доповнень до Закону УкраГни «Про вищу освГту» зумовлена насамперед зобов'язаннями, передбаченими статтею 431 Угоди про асощацш мГж УкраГною та бвропейським Союзом, яш полягають у реформуванш та модершзаци системи вищоГ освГти, сприяннГ зближенню у сферГ вищоГ освГти в рамках Болонського процесу, шдвищенш якостГ вищоГ освГ-
ти, розширенш можливостей закладiв вищо! освiти, активiзацГi мобiльностi студентiв та викладачiв, сшв-робiтництвi з метою спрощення доступу до отриман-ня вищо! освiти тощо. Окрiм того, у 2015 р. в бвро-пейському просторi вищо! освiти було запроваджено нову редакцш Стандартiв та рекомендацш iз забез-печення якостi, що також потребуе вiдображення в законодавчш базi вищо! освiти.
Метою закону е врегулювання таких сфер, як лщензування освiтньо! дiяльностi, вступ на навчання для здобуття вищо! освiти, реалiзацiя мГждисципль нарних освiтнiх програм, а також окремих питань, що стосуються забезпечення якост вищо! освiти, сту-дентоцентрованого навчання, форм здобуття освiти, вимог до керiвника закладу, Нацюнально! рамки ква-лiфiкацiй тощо. Отже, з 1 ачня 2020 р. пропонуеться вГдмшити фiнансування тих шкГл, де менше 40 учшв (крiм початкових) та фiнансування 10-12 клаав, де менше 20 учшв. В шакшому випадку утримання ма-локомплектних шкiл та класiв лягае на мюцевий бюджет: районний або ОТГ.
Упродовж аналiзованого перюду суттево впав рiвень забезпеченостi населення лкарняними лiжками. Загалом по Укра'М таке скорочення становило 21,14%, що пояснюеться тимчасовою окупа-цiею деяких територш Донбасу та АР Крим. Найбкь-ше скорочення торкнулося Херсонсько!, Вшницько!, Чернiвецько'! та Рiвненсько! областей. Несуттевi змiни вiдбулися в Харювськш, Тернопiльськiй i Запорiзькiй областях. По Укра'М регюнами iз найвищим рiвнем забезпеченостi населення лiкарняними лiжками е Чер-нiгiвська, Днiпропетровська, Львiвська, Харшвська та Запорiзька областi, а iз найменшим рiвнем - Закарпат-ська, Вшницька, Житомирська та Волинська область
Характерною особливютю кадрового забезпечення системи охорони здоров'я регюшв Укра!ни е скорочення рiвня забезпеченостi населення медиками, особливо це стосуеться середнього медичного персоналу. Протягом 2009-2016 рр. показник серед-нього медичного персоналу в розрахунку на 10 000 оаб суттево скоротився в Херсонськш (на 10,01%), Одеськш (на 10,0%), Рiвненськiй (на 9,8%) областях. Незначне зменшення вГдбулося в Iвано-Франкiвськiй (1,4%), Хмельницькш (3,5%) та Чернiвецькiй (4,3%) областях.
Найвищий рiвень забезпеченостi лiкарями вах спецiальностей у 2009 р. був у Чершвецькш (63,7 осiб), 1вано-Франшвськш (60,6 осiб), Львiвськiй (58,4 оаб) областях, а у 2016 р. - у 1вано-Франшвськш (60,9 особи), Чершвецькш (59,4 особи) i Харшвськш 58,3 особи) областях. ММмальний показник забез-печеностi лiкарями у 2009 р. був у Херсонськш (35,5 особи), Юровоградськш (36,1 особи), Микола!вськш (36,7 особи) областях, у 2016 р. у тих самих регюнах: Микола!вськш (34,2 особи), Юровоградськш (35,4 особи) i Херсонськiй (35,6 особи) областях.
Отже, проведений аналiз тенденцш соцiально! нестабiльностi за регiонами Укра!ни за:
+ доходами i витратами населення за регюнами Укра!ни та наявного доходу в розрахунку на одну особу;
+ середньомiсячною заробГтною платою по ре-гiонах;
+ рiвнем безробiття та зайнятостi населення за
регiонами Укра!ни; + шфраструктурою освiти населення за регю-нами Укра!ни: заклади дошкiльно!, загально! середньо!, професiйно! (професшно-техшч-но!) та вищо! освiти; + iнфраструктурою закладiв охорони здоров'я свГдчить про значнi диспропорцГ! мiж регiонами Укра!ни та макроекономiчну нестабiльнiсть, а також про наявнють значних суперечностей щодо майбут-ньо! прогнозовано! ситуацГ! за даними ММстерства економiчного розвитку г торгГвлГ Укра!ни.
Таким чином, за пГдсумками ачня - червня 2019 р. рГвень безробГття населення у вГцГ 15-70 роив (за методолопею МОП) по УкраМ склав 8,5%, що на 0,4 в. п. нижче, шж у ачш - червш 2018 р. (8,9%). Позитивна тенденщя щодо зменшення рГвня безробГття (порГвняно з вГдповГдними показниками сГчня - червня 2018 р.) мала мюце в уах регГонах, серед яких найбГльше у: ЛуганськГй (на 1,2 в. п.), РГв-ненськГй (на 0,9 в. п.), Житомирськш Г Черкаськш (на 0,7 в. п.), Юровоградськш (на 0,6 в. п.) областях. Най-нижчий рГвень безробГття зафксовано в ХаркГвськГй (5,0%), Кшвськш (5,9%), ОдеськГй та м. КиевГ (6,1%), ЛьвГвськГй (6,8%) областях, а найвищий - у ЛуганськГй (14,2%), Донецькш (13,7 %), ВолинськГй (11,7 %), КГро-воградськГй (11,2 %), Полтавськш (11,1%) областях.
РГвень зайнятостГ населення в цГлому по Укра-!нГ вГдповГдно збГльшився на 0,9 в. п Г за пГдсумками ачня - червня 2019 р. склав 57,9 % (у ачш - червш 2018 р. - 56,8 %). Найвищий рГвень зайнятостГ зафксовано у м. КиевГ (63,0%), ХаркГвськГй (62,2%), ДнГ-пропетровськш (59,5%), Кшвськш (59,3%) та Микола-!вськш (58,9%) областях, а найнижчий - у ВолинськГй (50,2%), Донецькш (50,9%), Тернотльськш (53,4%), Закарпатськш (55,3%) та Юровоградськш (55,6 %) областях. Протягом ачня - вересня 2019 р. заробига плата зростала вищими темпами, шж щни. Так, за 9 мюящв 2019 р. реальна заробига плата в цГлому по УкраМ зросла на 9,5% (у ачш - червш 2018 р. - на 12,8%). Така динамка була характерною для вах регюшв, Г у регюнальному розрГзГ збГльшення рГвня реально! заробГтно! плати коливалося в межах вгд 6,3% в ОдеськГй та Закарпатськш областях до 12,9% у ДнГ-пропетровськш область КрГм Дншропетровсько! об-ластГ, значне зростання реально! заробГтно! плати зафксовано в Микола!вськш (на 12,4%), Вшницькш (на 12,1%), ЗапорГзькш та Ки!вськш (на 11,7%) областях.
ВИСНОВКИ
Виокремлення основних недолшв Державно! стратеги регюнального розвитку 2014-2020 рр. та аналiз пропозицш до проекту Державно! стратег!! регюнального розвитку на перюд 2021-2027 рр. дозволив сформувати конструкт до^дження тенденцш соцiально-економiчного розвитку регiонiв Укра!ни за напрямками аналiзування тенденцiй соцiально! та економiчно! нестабiльностi за регiонами Укра!ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Теории экономического развития. URL: http://www. warandpeace.ru/ru/analysis/view/15588/
2. Геець В. М. Нестабiльнiсть та економiчне зростання. Ки!в, 2000. 344 с.
3. Богорад О. Д., Тевелев О. М., Падалка В. М., Пщмо-гильний М. В. Регюнальна економiка : словник-до-вiдник. Ки!в : НД1СЕП, 2004. 346 с.
4. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про за-твердження «Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 р.» вщ 06.08.2014 р. № 385. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 385-2014-п
5. 1ртищева I. О., Стройко Т. В. Методолопя мошто-рингу шфраструктури нацюнально! економiки в контекст глобалiзацi!. Науковий всник Микола'в-ського державного yHiBepcumemy iMeHi В. О. Сухом-линського. Cepin «Економiчнi науки». 2013. Вип. 5.1. С. 10-15. URL: http://mdu.edu.ua/wp-content/ uploads/files/5_12.pdf
6. Методичн рекомендацп щодо оцiнки рiвня еко-номiчно! безпеки Укра!ни / Нацюнальний iнститут проблем мiжнародно! безпеки; за ред. А. I. Сухору-кова. Ки!в, 2003. 64 с.
7. 1нфраструктура регiонiв Укра!ни. Прiоритети модер-шзацп : аналiтичне дослiдження / ГО «Полкький фонд мiжнародних та регюнальних дослiджень», Фонд iменi Фр^ха Еберта. Ки!в, 2017. 108 с. URL: https:// library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/13246.pdf
8. Урядовий портал. £диний веб-портал органiв ви-конавчо! влади Укра!ни. URL: https://www.kmu.gov. ua/news/v-osnovi-proektu-derzhavnoyi-strategiyi-regionalnogo-rozvitku-do-2027-roku-znahoditsya-lyudina-yiyi-potrebi-ta-mozhlivosti-dlya-rozvitku-dmi-tro-zhivickij
9. Основы прогнозы макропоказники економiчно-го i соцiального розвитку Укра!ни на 2020-2022 роки / Мастерство розвитку економш, торгiвлi та сiльського господарства Укра!ни. URL: https:// www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang = uk-UA&id=77059300-efc0-4c61-8a67-3974e0cd27a5&title =PrognozEkonomichnogoISotsialnogoRozvitkuUkraini
10. Дмитришин Л. I. Концептуальний пщхщ до моде-лювання просторово-структурно! диференцiацi! грошових доходiв населення. Актyальнi проблеми економки. 2013. № 6. С. 114-121.
11. Благун I. С., Дмитришин Л. I. Аналiз i обГрунтуван-ня показниш вимiрювання нерiвностi в розподiлi доходiв. Актуальш проблеми економiки. 2013. № 4. С. 192-201.
REFERENCES
Blahun, I. S., and Dmytryshyn, L. I. "Analiz i obgruntuvan-nia pokaznykiv vymiriuvannia nerivnosti v rozpodili dokhodiv" [Analyzing and Measuring the Inequality in Income Distribution]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 4 (2013): 192-201. Bohorad, O. D. et al. Rehionalna ekonomika: slovnyk-dovid-nyk [Regional Economy: Dictionary-reference Book]. Kyiv: NDISEP, 2004. Dmytryshyn, L. I. "Kontseptualnyi pidkhid do modeliuvan-nia prostorovo-strukturnoi dyferentsiatsii hroshovykh dokhodiv naselennia" [Conceptual Approach to Modelling of Spatial-Structural Differentiation of Population's Money Incomes]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 6 (2013): 114-121. Heiets, V. M. Nestabilnist ta ekonomichnezrostannia [Instability and Economic Growth]. Kyiv, 2000. "Infrastruktura rehioniv Ukrainy. Priorytety modernizatsii : analitychne doslidzhennia" [Infrastructure of the Regions of Ukraine. Priorities of Modernization: Analytical Research]. https://library.fes.de/pdf-files/bueros/ ukraine/13246.pdf Irtyshcheva, I. O., and Stroiko, T. V. "Metodolohiia monito-rynhu infrastruktury natsionalnoi ekonomiky v kon-teksti hlobalizatsii" [Methodology for Monitoring the Infrastructure of the National Economy in the Context of Globalization]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho der-zhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Seriia «Ekonomichni nauky». 2013. http://mdu.edu.ua/ wp-content/uploads/files/5_12.pdf [Legal Act of Ukraine] (2014). https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/385-2014-n Metodychni rekomendatsii shchodo otsinky rivnia ekonomi-chnoi bezpeky Ukrainy [Methodical Recommendations for Assessing the Level of Economic Security of Ukraine]. Kyiv, 2003. "Osnovni prohnozni makropokaznyky ekonomichnoho i sotsialnoho rozvytku Ukrainy na 2020-2022 roky" [The Main Forecast Macro Indicators of Economic and Social Development of Ukraine for 2020-2022]. Minister-stvo rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospo-darstva Ukrainy. https://www.me.gov.ua/Documents/ Detail?lang=uk-UA&id=77059300-efc0-4c61-8a67-3974e0cd27a5&title=PrognozEkonomichnogoISotsi-alnogoRozvitkuUkraini "Teorii ekonomicheskogo razvitiya" [Theories of Economic Development]. http://www.warandpeace.ru/ru/analy-sis/view/15588/ Uriadovyi portal. Yedynyi veb-portal orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy. https://www.kmu.gov.ua/news/v-osno-vi-proektu-derzhavnoyi-strategiyi-regionalnogo-roz-vitku-do-2027-roku-znahoditsya-lyudina-yiyi-potrebi-ta-mozhlivosti-dlya-rozvitku-dmitro-zhivickij
