Анализ содержания и условий использования здоровьесберегающих технологий в системе общеобразовательных школ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Аналіз змісту й умов використання здоров’язберігаючих технологій у системі загальноосвітніх шкіл

Демінська Л.О.

Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту

Анотації:

Розглянуто особливості впровадження здоров'язбірегаючих технологій в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл. Представлено педагогічний досвід використання оздоровчих технологій. Проведено аналіз стану здоров'я школярів, виявлено динаміку погіршення показників здоров'я. Встановлено, що однією з причин погіршення здоров'я школярів є організація навчально-виховного процесу. Зазначається, що одним із головних завдань педагогічного процесу є активне використання різних технологій оздоровчого характеру. Наголошується, що грамотне впровадження здоров'язберігаючих технологій залежить від професійної готовності педагогів до цілеспрямованої роботи з профілактики та оздоровлення школярів.

Ключові слова:

технології, здоров’я, процес, освіта, педагог, учень.

Деминская Л.А. Анализ содержания и условий использования здоровьесберегающих технологий в системе общеобразовательных школ. Рассмотрены особенности внедрения здоровьесберегающих технологий в учебно-воспитательный процесс общеобразовательных школ. Представлен педагогический опыт использования оздоровительных технологий. Проведен анализ состояния здоровья школьников, выявлено динамику ухудшения показателей здоровья. Установлено, что одной из причин ухудшения здоровья школьников является организация учебно-воспитательного процесса. Отмечается, что одним из главных задач педагогического процесса является активное использование разных технологий оздоровительного характера. Подчеркивается, что грамотное внедрение здоровьесберегающих технологий зависит от профессиональной готовности педагогов к целенаправленной работе по профилактике и оздоровлению школьников.

технологии, здоровье, процесс, образование, педагог, ученик.

Deminskaya L.A. Analysis of maintenance and conditions of the use of healthsafing technologies in the system of secondary schools. The

features of introduction of healthsafing technologies are considered in the teaching-educational process of general schools. Pedagogical experience of the use of health technologies is presented. The analysis of the state of health of schoolboys is conducted. The dynamics of worsening of indexes of health is exposed. It is set that one of reasons of worsening of health of schoolboys is organization of teaching-educational process. It is marked that one of main tasks of pedagogical process is the active use of different technologies of health character. It is underlined that competent introduction of healthsafing technologies depends on professional readiness of teachers to purposeful work on a prophylaxis and making healthy of schoolboys.

technologies, health, process, education, teacher, pupil.

Вступ.

Вчені й практики підкреслюють, що шкільні роки є головними і значущими в житті дитини, створюючи передумови для розвитку організму і особистості школяра. Проте, за час навчання в школі учні не лише отримують знання, вони «втрачають» своє здоров’я. В цьому зв’язку загальноосвітні школи розробляють оздоровчі стратегії, які спрямовані на створення умов для збереження фізичного здоров’я учасників освітнього процесу.

Одним із головних завдань сучасної школи є створення освітнього середовища для розвитку здорової дитини, формування в учнів свідомого ставлення до свого життя. Здорове молоде покоління - це запорука стабільного розвитку держави, один із чинників її позитивного міжнародного іміджу.

Аналіз статистичних даних останніх років свідчить, що зберігаються тенденції до погіршення здоров’я й фізичної підготовленості дітей та учнівської молоді. За останні п’ятнадцять років у дітей дошкільного та шкільного віку зросла кількість захворювань, пов’язаних з порушенням функцій опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, збільшилася кількість дітей з надмірною вагою.

Результати моніторингу свідчать про те, що до школи приходить близько 20 % першокласників з порушеннями психічного здоров’я рубіжного характеру, але вже в кінці першого класу кількість таких дітей збільшується до 60-70 %. [5].

На думку вчених та практиків, погіршення здоров’я учнів викликають:

• стресова педагогічна тактика,

• інтенсифікація навчального процесу,

© Демінська Л.О., 2010

• невідповідність методик та технологій навчання віковим та функціональним можливостям учнів,

• нераціональна організація навчальної діяльності,

• комп’ютеризація навчального процесу;

• низька функціональна грамотність педагогів та батьків з питань збереження та зміцнення здоров’я.

Ще однією причиною погіршення стану організму школяра є низька рухова активність, яка обумовлена шкільною програмою, через те що мала кількість учбового навантаження відводиться на уроки фізичної культури й інші шкільні спортивні заходи. Особливу увагу привертають до себе випадки смертей школярів на уроках фізичної культури. За шість років сталося 13 смертей дітей, 12 з яких сталися із-за захворювань серцево-судинної системи. В першу чергу, виникає питання про рівень підготовленості вчителів фізичної культури, про використання ними здоров’язберігаючих технологій і про увагу вчителів до фізичного і психофізіологічного стану учнів.

Формування у підростаючого покоління мотивації до здорового способу життя потребує системної комплексної роботи, яка спрямована на діагностику, корекцію функціонального, психофізіологічного та духовно-морального стану людини. Сформовані знання, вміння й навички забезпечують необхідний рівень працездатності, моралі та духовності кожного, й в першу чергу - дитини. Вони дають змогу зберегти та зміцнити здоров’я та сприяють свідомому ставленню до власного здоров’я.

Вирішення поставлених завдань слід здійснювати за трьома напрямами:

• створення здоров’язберігаючого середовища у навчальних закладах;

• формування здорового способу життя через зміст освіти;

• подальший розвиток фізкультурної та спортивно-масової роботи.

Створення здоров’язберігаючого освітнього середовища є головною передумовою зміцнення здоров’я учнівської молоді, що передбачає раціональне планування навчального навантаження на дитину; вміле поєднання її рухової активності з розумовою діяльністю, організацію збалансованого харчування [5,9].

Рівень професійної підготовки вчителів фізичного виховання повинен відповідати високим вимогам ситуації, що склалася на сьогодні в загальноосвітній школі і зобов’язаний дозволяти не лише грамотно виконувати шкільну програму фізичного виховання, але й сприяти збереженню, розвитку і відновленню здоров’я школярів.

Таким чином, одним із важливих питань професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури є навчання його здоров’язберігаючим технологіям, які сприятимуть формуванню здорової і гармонічно розвиненої особистості учня.

Дана стаття розглядає педагогічний досвід ак-сіологічного підходу в рамках науково-дослідної теми Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту: «Моніторинг

здоров’я дітей дошкільного та шкільного віку» ( УДК 616-053.2(048)+371.71(048) № держреєстрації 0107Ш00298).

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження: проаналізувати зміст поняття здоров’язберігаючим технологій і вивчити педагогічний досвід з питань використання здоров’язберігаючих технологій в освітньому процесі.

Завдання дослідження:

1. Розглянути поняття та завдання здоров’язберігаючих технологій.

2. Вивчити зміст здоров’язберігаючих технологій та умови їх використання в навчально-виховному процесі.

Результати дослідження.

Вивчаючипоняттяздоров’язберігаючихтехнологій, розглянемо зміст таких термінів як «технологія» і «здоров’язберігаюча технологія».

«Технологія» - це сукупність операцій, які виконуються обумовленим способом і в певній послідовності, з яких складається процес [4].

Технологія — це, насамперед, системний метод створення, застосування знань з урахуванням технологічних та людських ресурсів та їхнього взаємовпливу, що має на меті оптимізувати форми освіти (ЮНЕСКО).

Серед загальної класифікації освітніх технологій (технології управлінської діяльності, організації навчального процесу, виховної роботи тощо) відокремилася нова група — здоров'язберігаючі технології [7].

Здоров’язберігаючі технології можна розглядати як одні з найактуальніших освітніх підходів та як сукупність прийомів, форм і методів організації навчан-

ня без шкоди для здоров’я учнів, а також як якісну характеристику будь-якої педагогічної технології за критерієм її дії на здоров’я суб’єктів освіти [10].

Технології навчання здоров'ю — це гігієнічне навчання, набуття життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Такі технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти [7].

Слід зазначити, що здоров'язберігаюча педагогіка не може бути представлена як конкретна освітня технологія. Разом з тим, поняття «здоров'язберігаючі технології» об'єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров'я учнів.

Здоров'язберігаючі технології створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, а також вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини.

До конкретних методів належать:

• диспансеризація учнів;

• профілактичні щеплення;

• забезпечення рухової активності;

• вітамінізація, організація здорового харчування (в тому числі дієтичне);

• заходи санітарно-гігієнічного характеру, пов'язані з респіраторно-вірусними інфекціями та грипом [7].

Мета усіх здоров’язберігаючих технологій—сфор-мувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отриманні знання у повсякденному житті [7].

Досягнення цієї мети можливе тільки при комплексній, методичній і узгодженій роботі педагогів, лікарів, психологів, соціологів і батьків [10].

Аналіз здоров'язберігаючої діяльності освітніх закладів свідчить, що існуючі технології реалізуються через такі напрями освітньо-виховної діяльності:

• створення умов для зміцнення здоров'я школярів та їхнього гармонійного розвитку;

• організація навчально-виховного процесу з урахуванням його психологічного та фізіологічного впливу на організм учня;

• розробка і реалізація навчальних програм з формування культури здоров'я і профілактики шкідливих звичок;

• корекція порушень соматичного здоров'я з використанням комплексу оздоровчих і медичних заходів;

• медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров'я, фізичного і психічного розвитку школярів;

• функціонування служби психологічної допомоги вчителям і учням щодо подолання стресів, тривожності; гуманного підходу до кожного учня, форму-

вання доброзичливих і справедливих відносин у колективі;

• контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу, нормування навчального навантаження і профілактика стомлюваності учнів;

• організація збалансованого харчування учнів у школі [7].

Можливості реалізації оздоровчої функції освіти багатогранні. Зараз зусилля системи освіти концентруються на тому, щоб зменшити негативний вплив школи на здоров'я учнів і вчителів. Це, перш за все, створення комфортного безпечного освітнього середовища та впровадження здоров'язберігаючих технологій у навчальний процес [10].

На думку практиків для впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес потрібні наступні умови:

• підвищити свою кваліфікацію з питань здоров'я, здоров'язберігаючих технологій (курси, окремі семінари, самоосвіта);

• проаналізувати свій методичний арсенал на предмет їх відповідності принципам здоров'язберігаючої педагогіки, внести корективи;

• враховувати природні біоритми, індивідуальні особливості учнів при організації навчального процесу;

• забезпечити оптимальне співвідношення між фізичним та інформаційним обсягом уроку без інформаційного перенавантаження;

• планувати обґрунтовані, з точки зору збереження здоров'я, кількість та види методів навчання, частоту та чергування різних видів навчальної діяльності з урахуванням своєчасного спостереження початку фаз неповної компенсації, сталого зниження працездатності учнів;

• забезпечити оперативний прямий та зворотній зв'язок в управлінні навчальним процесом: психологічний вплив на учня, передача інформації від вчителя до учня, уміння стимулювати мотивацію школярів;

• включати елементи здоров'язберігаючої педагогіки у зміст уроку;

• використовувати з максимальною можливістю методи активного навчання; стимулювання учнів до продуктивної тематичної комунікації та творчості;

• дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог до організації та проведення уроку, проведення фізкультхви-линок та пауз загального і спеціального впливу [9].

На думку Совєтової Є.В., для організації використання здоров'язберігаючих технологій необхідні такі умови:

• відношення співпраці і взаємодопомоги;

• широкий обмін новою інформацією між учасниками навчального процесу;

• зустрічний процес, ставлення учнів до дій вчителя;

• співпереживання в радості пізнання;

• співучасть у вирішенні проблемних питань і пізнавальних завдань;

• формування екологічного простору, який пов'язаний з дією всієї сукупності средовищних чинників, що впливають в школі на учнів і педагогів;

• урахування психолого-педагогічних чинників, що включають емоційно-психологічний клімат в школі, стилі взаємин і поведінки учасників освітнього процесу, здоров'язберігаючу організацію навчального процесу: використання здоров'язберігаючих освітніх технологій;

• позаурочну виховну роботу: естетичне, духовно-етичне і фізичне виховання учнів [8].

Однією з основних умов, що забезпечують здоров’я - є раціональна організація рухової активності. Рухові дії підвищують адаптаційні можливості організму, розширюють функціональні резерви. М'язова діяльність активізує обмінні процеси, стимулює роботу серцево-судинної і дихальної систем, підсилює захисні реакції, покращує травлення, підвищує працездатність, а це є могутній резерв профілактики різних захворювань. Систематична рухова активність робить добродійний вплив і на емоційний стан людини, вона набуває «стійкий імунітет» до шкідливих звичок [1].

Формування та збереження, зміцнення та покращення здоров'я учнів -головне завдання системи фізичного виховання загальноосвітньої школи.

На думку Бондаренко І.Й., основними напрямами та формами збереження здоров'я учнів у процесі фізичного виховання:

• уроки фізичної культури (в ідеалі - щоденні);

• ранкова гігієнічна гімнастика в ліжку, а краще і поза ним, у сукупності до 20-25 хвилин;

• вступна зарядка - зарядка за І0 хвилин до початку уроків;

• фізкультпауза - комплекс із 5-7 вправ від 2,5 до 3,5-4 хвилин;

• заняття в спортивних секціях, удосконалення раніше набутих рухових навичок;

• групові заняття та масові спортивні заходи;

• турпохід;

• похід вихідного дня;

День здоров'я;

• загартування;

• масовість фізкультурного руху;

• усвідомлення необхідності вести здоровий спосіб життя та застосування

• набутих рухових умінь та навичок;

• намагання навчитися оволодівати новими теоретичними знаннями, практичними вміннями та навичками, новими фізичними вправами;

• доступність занять спортом для всіх прошарків населення;

• заохочення народних видів спорту тощо [3].

Вивчаючи педагогічний досвід Бобріцької В.І., можна виділити наступні принципи організації навчально-виховного процесу на основі здоров'язберігаючих педагогічних технологій.

Проведення комплексу діагностичних досліджень стану здоров'я з метою врахування його рівня та динаміки змін в організації процесу навчання та розвитку дітей.

Використання здоров'язберігаючих технологій у процесі навчання та виховання: планування розкладу занять з урахуванням біологічних процесів коливання

працездатності дитини впродовж навчального дня та тижня; чергування занять із високим і низьким рівнем фізичної активності; дотримання індивідуального підходу у вимогах до учнів, урахування їх вікових особливостей, динаміки працездатності, психофізіологічного стану; фізкультхвилинки під час занять; планування обсягу домашніх завдань з урахуванням віку й інтелектуально-емоційного навантаження дитини впродовж дня і тижня; суворе дотримання вимог щодо повітряного, теплового, освітлювального режиму та вологе прибирання навчальних приміщень тощо.

Навчання дітей прийомів здорового способу життя: профілактичні методики, зокрема, оздоровча гімнастика (ранкова, дихальна), для профілактики застудних захворювань тощо; засоби особистої гігієни (наприклад, миття рук, використання носової хустинки при чханні та кашлі тощо); способи надання першої допомоги (при порізах, опіках, укусах тварин та отруйних комах тощо).

Спеціально організована рухова активність дитини: заняття оздоровчою фізкультурою; рухливі ігри під час шкільних перерв; активні форми відпочинку під час канікул.

Проведення масових оздоровчих заходів: спортивно-оздоровчі заходи; тематичні свята здоров'я, наприклад: «Дні здоров'я», «Дні сімейного здоров'я», колективні екскурсії на природу, у заповідники тощо.

Залучення школярів до участі в організації навчально-виховного процесу шляхом розвитку учнівського самоврядування, волонтерського виконання функцій асистента вчителя та класного керівника [2].

Окрім роботи зі здоров’язберігаючими технологіями, важливе значення має проведення профілактичних шкільних заходів, які направлені на вивчення наступних питань:

• попередження захворювань;

• моніторинг и аналіз моніторингу здоров’я учнів;

• бесіди з учнями і батьками про стан здоров'я учнів і необхідності вести здоровий спосіб життя;

• створення системи комплексної педагогічної, психологічної й соціальної допомоги дітям, які мають проблеми у школі;

• залучення медичних працівників до реалізації усіх компонентів роботи щодо збереження і зміцнення здоров'я підлітків, просвіти педагогів і батьків [7].

Висновки.

Аналіз стану здоров'я школярів свідчить про необхідність активного використання здоров’язберігаючих технологій в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл. Зміст здоров’язберігаючих технологій вельми різноманітний і включає заходи, які направлені на збереження основних складових здоров'я учнів, головним чином на фізичне здоров'я. Ефективність використання здоров’язберігаючих технологій залежить від професійної підготовленості педагогів, а також від взаємодії між педагогами учнями і батьками.

Перспективи подальшого дослідження передбачають вивчення використання здоров’язберігаючих технологій в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання.

Література:

1. Безруких М.М. Здоровьесберегающая школа. / М.М. Безруких. -М.: Московский психолого-социальный институт, 2004. - С. 83.

2. Бобрицька В.І. Здоров’язберігальні технології в системі вищої педагогічної освіти / В.І. Бобрицька // Основи здоров’я та фізична культура. - № 9. - 2007. - С. 18 - 21.

3. Бондаренко І.Й. Збереження здоров’я учнів у процесі фізичного виховання / І.Й. Бондаренко // Здоров’я через освіту. Матеріали міжгалузевої регіональної науково-практичної конференції, 22 квітня 2009 року. - Т. 1. - С. 287 - 292.

4. Изаак С.И. Управление физкультурно-оздоровительной работой. Учебно-методическое пособие, под общ. ред. С.И. Иззак. / Изаак С.И., Индреев М.Х., Пуховская М.Н. - Москва: Изд-во «Олимпия Пресс», 2005 - С.25.

5. Концепція загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» на 2009 - 2013 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 р. № 731-р.

6. Про підсумки розвитку загальної середньої та дошкільної освіти у 2006-2007 н.р. та завдання на 2007-2008 н.р./ Основи здоров’я та фізична культура. - 2007.- № 9. - С.4-5.

7. Свириденко Світлана. Навчаємо бути здоровими: позакласна робота: 5-9 кл. / Світлана Свириденко. - К.: Шк. Світ, 2007. - С. 107 -111.

8. Советова Е.В. Оздоровительные технологии в школе / Е.В.Советова - Ростов н/Д: Феникс, 2006. - С.5, 26.

9. Челах ГЄ. Організація здоров’язберігаючого освітнього простору / ГЄ. Челах //Здоров’я через освіту. Матеріали міжгалузевої регіональної науково-практичної конференції, 22 квітня 2009 року. - Т. 1. - С. 41-43.

10. Чернишов О.І. Стратегічні напрямки здоров’язбереження в освіті / О.І. Чернишов // Здоров’я через освіту. Матеріали міжгалузевої регіональної науково-практичної конференції, 22 квітня 2009 року. - Т. 1. - С. 13.

Надійшла до редакції 26.10.2010р.

Деминская Лариса Алексеевна dgizfvs-nayka@mail.ru