CC BY
11
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2011. - Вип. 21.10
4. Кохно М.А. Дендрофлора MiCT пiвдня УРСР / М.А. Кохно, С.1. Кузнецов, О.К. Дорошенко та ш. // Укра'нський ботанiчний журнал : науковий журнал НАН Укра'ни, 1нститут ботатки iM. М.Г. Холодного НАН Укра'ни. - 1983. - № 5, т. 40. - С. 12-14.
5. Кузнецов С.И. Таксономическая, количественная й возрастная структура хвойных городских насаждений Лесостепи УССР / С.И. Кузнецов, В.В. Пушкарь // Интродукция и акклиматизация на Украине : сб. научн. трудов. - 1988. - № 9. - С. 46-50.
6. Кучерявый В.А. Зеленая зона города / В. А. Кучерявый. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.
7. Липа А.Л. Озеленение населенных мест / А. Л. Липа, И. А. Косаревский, А.К. Сала-тич. - К. : Изд-во Акад. архитектуры УССР, 1952. - 743 с.
8. Mirov N.T. The genus Pinus / N.T. Mirov. - N.-Y. : Ronald Press, 1967. - 602 p.
9. Булыгин Н.Е. Дендрология / Н.Е. Булыгин, В.Т. Ярмишко. - М. : Изд-во МГУЛ, 2003. - 528 с.
10. Крюссман Г. Хвойные породы / Г. Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 256 с.
11. Mattes H. Size of pine areas in relation to seed dispersal / Proceedings international workshop on subalpine stone pines and their environment: the status of our knowledge., 5-11 September 1992. / St. Moritz, Switzerland. Gen. Tech. Rep. INT-GTR-309. - Ogden, UT: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Intermountain Research Station, 1994. - P. 172-178.
12. Gernandt D.S. Phylogeny and classification of Pinus / David S. Gernandt, Gretel Geada Lopez, Sol Ortiz Garcia, Aaron Liston // Taxon. - Vienna : International Association for Plant Taxonomy, 2005. - Vol. 54. - P. 29-42.
Шлапак В.В., Порохнявая О.Л. Современная оценка систематики рода Pinus L. в контексте научных достижений
Отражен вопрос систематического положения рода Pinus L. в филлогенетичес-ких системах ХХ ст. Исследованы особенности классификации внутри рода.
Ключевые слова: род Pinus L., систематика, подрод, секция, подсекция.
Shlapak V.V., Рогоккпуауа O.L. Systematization of the genus Pinus L.
The question of systematic position of the genus Pinus L. is reflected in the phylloge-netic system. The features of classification are investigational into genus.
Keywords: systematization, subgenus, section, subsection, genus Pinus L.
УДК 639.1 Асист. А.М. Яндюк -
Житомирський нащональшй агроекологiчний умверситет
АЛЬТЕРНАТИВШ П1ДХОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТ1 МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ ТА МОЖЛИВ1СТЬ IX ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
На прикладi козулi европейсько'1 - Capreolus capreolus проведено бютотчний аналiз дшянок скупчень мисливських тварин, зокрема козулi европейсько'1, дае змогу з'ясувати питання щодо найпридатшших для виду умов проживання. Таю матерiали можуть бути застосованими для визначення якосп мисливських упдь та '1х наступно'1 оптимiзацii.
Ключов1 слова: тип мисливських упдь, боштет, щшьшсть, чисельшсть, облш.
Вступ. Принципи та основи визначення тишв, шдтишв i вид1в мисливських упдь, 1'х якост1 наведено як у наукових публжащях та л1тературних джерелах [1-3, 5, 6], так й у "Настановах з упорядкування мисливських упдь" [4]. Проте критери, шструктивш та ш. матер1али е досить узагальнюючими, стосуються значних територш. На наш погляд, виршення питання 1'х уточ-нення сприятимуть оптим1заци ведення мисливського господарства у кон-
1. Лкове та садово-паркове господарство
53
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
кретно визначених районах та у мисливських господарствах. Найбшьша кшь-кiсть тварин (не лише мисливських) тримаеться у найпридатшших для них умовах проживання. Тому важливо вивчити структуру цих мисливських упдь. Такi данi дадуть змогу, шляхом вживання бютехшчних та шших захо-дiв, оптимiзувати мисливськi упддя iнших територiй, вiдповiдно, чисельнiсть тварин довести до оптимальних показникiв.
Дослщження виконано на прикладi мисливських упдь Державного шдприемства "Житомирське лiсове господарство" (Богунське, Березiвське, Корабельне та ш. лiсництва). Зазначенi масиви розташованi у перехщнш сму-зi мiж Полюсям i зоною мiшаних лiсiв.
Постановка проблеми. З метою шдвищення чисельност мисливських тварин до оптимальних показниюв, чи показникiв, за яких дозволяеться вилучення мисливських тварин, важливо проаналiзувати оптимальш умови 1х проживання. У таких умовах чисельшсть тварин е найвищою. Приймаючи структуру таких упдь за зразок, орiентуючись на них, можна ютотно покра-щити якiсть iнших мисливських територiй, на яких ведеться мисливське господарство, штенсифжувати рiвень його ведення загалом.
Мета i завдання дослiдження. Мета роботи - вивчення питання структури оптимальних умов проживання козулi европейсько! у мисливських упддях пiвдня Житомирського Полюся. Для досягнення ще! мети ставили та-кi завдання:
• закласти серш дослвдних д1лянок в оптимальних умовах проживання козул1,
описати !х;
• провести обл1к козул на дослвдних д1лянках;
• провести анал1з з1браного матер1алу.
Об'ект та методика дослвджень. Об'ектом дослiджень була козуля европейська. Методолопя i методика дослщжень полягала у такому. Перед проведенням облтв тварин, методом опитування люово! охорони, егерсько! служби, здшсненням вiзуальних спостережень i обстежень мисливських упдь, виявляли мiсця скупчення тварин. Мюця скупчень козуль наносили на карти люових насаджень. Як вщомо, в основi упорядкування мисливських упдь лежать матерiали лiсовпорядкування. На основi цих карт й таксацшних описiв було проаналiзовано структуру мисливських упдь. Шсля цього, на мюцях скупчень тварин було проведено 1х облiк, найчастiше методом прогону [1].
Для зручност проведення аналiзу зiбраного матерiалу, набiр кварта-лiв, у яких регулярно i найчастiше зустрiчали та облiковували козулю, приймали за бютоп. Близькi за структурою бютопи об'еднували у дiлянку.
Результати дослвджень. У дослiджуваних насадженнях всього було видшено 14 бiотопiв проживання козулi за подiбнiстю 1х структури, яких ми звели у 5 дшянок. Нижче наведено 1х коротку характеристику (табл.).
До дослщно! дiлянки 1 входить 1 бютоп площею близько 80 га. За типами мисливських упдь (ТМУ) тут переважае мшаний лю, по^м хвойний (75 i 25 % вiдповiдно). До складу дiлянки 2 входять 4 бютопи загальною площею 850 га. Як й у попередньому випадку, тут переважають мшаш люи, про-те зменшуються площi хвойних i порiвняно значнi територи займають листя-нi угруповання (67; 22 i 11 % вiдповiдно). Дшянка 3 мiстить 3 бiотопи пло-
54
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.10
щею 900 га. Спостер^аеться подальше зменшення плошд мiшаних, зростан-ня - хвойних та листяних (45; 32 та 23 %) насаджень. Дшянка 4 представлена трьома бютопами площею близько 877 га. Тут вже домшуе хвойний лю, мен-шi плошд займають мiшанi та листянi насадження (54; 33 i 13 %). I дшянку 5 формують чотири бютопи площею близько 725 га. Частка участ ТМУ тут бшьш-менш е однаковою i змiнюеться в межах 32-35 %. Загалом, близько по-ловини плошi мисливських упдь припадае на мiшаний лiс, значно меншi пло-шi займають хвойний, i ще меншi - листяш (51; 33 i 16 %) упддя.
Табл. Ятсна характеристика мисливськихугiдь для козулi европейсько'1 в умо-вах мвдня Державного мдприемства "Житомирськел'шове господарство"
№ з/п ТМУ, % Особин Клас
хвойний лтс мшаний лтс листяний лю у бютопах на 1000 га бютопу боттету
Дшянка 1 (1 бютоп, 80 га)
1 25 75 - 3 38 2,0
Д1лянка 2 (4 бютопи, 850 га)
2 22 67 11 25 29 2,5
Д1лянка (3 бютопи, 900 га)
3 32 45 23 26 29 2,5
Д1лянка 4 (3 бютопи, 877 га)
5 54 33 13 18 21 3,0
Д1лянка 5 (4 бютопи, 725 га)
7 32 35 33 27 37 2,1
Всього 33* 51* 16* 99 31* 2,4
Прим1тка: * - усереднеш значення.
Загальна площа експериментально! дiлянки мисливських упдь стано-вить близько 5060 га, а дшянок максимально високо! чисельност виду -близько 3430 га, тобто 68 % територи. Найвищу шiльнiсть козулi виявлено у мисливських упддях, у яких переважае мшаний лiс (дiлянка 1) - 38 осо-бин/1000 га та в упддях, у яких типи мисливських упдь займають бшьш-менш однаковi площд (дшянка 5) - 37 особин на одиницю площд. Середнш клас бонiтету для козулi тут становить 2,0-2,1, тобто за показником якост щ угiддя е добрими. Найменшу шiльнiсть козулi зафiксовано в упддях, у яких найбшьша !х площа припадае на ТМУ "хвойний лiсм (дiлянка 4) - 21 особи-на/1000 га., клас бонггету - 3,0. Промiжне мiсце займають мисливськ угiддя, у яких домшують мiшанi насадження i в яких значш плошi займають листянi люи (2-3 дiлянки) - по 29 особин/1000 га., клас бонiтету - 2,5. Висновки:
1. В умовах твдня Житомирського Полiсся (Державне тдприемство "Житомирське лiсове господарство") на найякiснiшi мисливськi угiддя про-живання козулi европейсько! припадае близько 68 % територи.
2. За типами мисливських упдь, найбшьш яюсними е угщдя, у яких частка мшаного люу становить понад 70 %, чи типи люових мисливських упдь займають приблизно однаковi плошi (середнш клас боттету для козулi становить близько 2,0).
3. Найменш придатними для проживання козулi е угiддя, у яких макси-мальну площу займае "хвойний лю" (понад 50 %, 3,0 боттет).
1. Лiсове та садово-паркове господарство
55
Нащональний лкотехшчний унiверcитет УкраТ'ни
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Мисливствознавство / В.Д. Бондаренко, 1.В. Денеган, К.А. Татари-нов та ш. - К. : Вид-во РНМК ВО, 1993. - 200 с.
2. Гузш А.1. Лiсомисливськi господарства Укра'ни, проблеми i перспективи 1'х вирiшення / А.1. Гузiй, М.В. Шадура // Люове господарство, лiсова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 31. - С. 239-245.
3. Гузш А.1. Альтернативш пiдходи оцшки якостi мисливських упдь / А.1. Гузiй, О.В. Тарасевич, О. Л. Кратюк, А.М. Яндюк // Лiсове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку. - Т.1. - Житомир : ПП "Волинь", ОП "Житомирська облдрукарня", 2007. - С. 16-19.
4. Настанови з упорядкування мисливських упдь. - К. : Вид-во Держкомлюу Укра'ни, 2002. - 113 с. - 113 с.
5. Романов В.С. Охотоведение : учебник / В.С. Романов, П.Г. Козло, В.И. Подайга. -Минск : Вид-во "Тесей", 2005. - 448 с.
6. Харченко Н.Н. Охотоведение : учебник / Н.Н. Харченко. - М. : Изд-во МГУЛ, 2002. - 370 с.
Яндюк А.Н. Альтернативные подходы к определению качества охотничьих угодий и возможности их практического использования
На примере косули европейской - Capreolus capreolus произведен биотопический анализ мест скоплений охотничьих животных, в частности косули европейской, дает возможность выяснить вопрос наиболее благоприятных для вида условий существования. Также материалы могут быть использованы для определения качества охотничьих угодий и их дальнейшей оптимизации.
Ключевые слова: тип охотничьих угодий, бонитет, плотность, численность, учет.
Yandyuk A.M. Аlternative approaches for determining the quality of hunting lands and their opportunity and possibility of their practical application
On the example of roe deer European - Capreolus capreolus is produced biotopical analysis plots clusters of hunting animals, including European roe makes it possible to determine the most appropriate living conditions for species. Such materials could be used to define the quality of hunting lands and their subsequent optimization.
Keywords: type of hunting lands, quantity, closeness, accounting.
56
Збiрник науково-техшчних праць
