CC BY
16
Рассмотрены особенности естественного возобновления сосновых лесов в борах Ровенского Полесья. Показана динамика лесовосстановительных процессов, а также пространственная структура и особенности роста и развития подроста под пологом спелых сосновых древостоев в боровых условиях.
В последние десятилетия опять актуален вопрос об использовании естественного возобновления сосновых лесов, в связи с необходимостью сохранения их форменного и генетического разнообразия и повышения биологической устойчивости и продуктивности. Наличие естественного возобновления - один из важнейших критериев устойчивости и стабильности лесных экосистем. Наиболее актуальной является способность к самовозобновлению в лесорастительных условиях, где недостаточно влаги, а также элементов питания для древесной растительности.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, подрост, лесовосстановление, боровые условия, встречаемость.
Vishnevsky A. V. The Undergrowth Spacing Structure under the Canopy of Mature Pine Trees under Rivnenske Polissya Pine Wood Conditions
Some peculiarities of the natural pinewood reconstruction have been considered in Rivnenske Polissya pine woods. The dynamics of the reconstruction processes and the spacing structure, the peculiarities of growth and development of undergrowth under the canopy of mature pine trees are demonstrated. Over the past few decades, the question of natural pine-wood reconstruction has been considered again whereas it is necessary to preserve their species, genetic diversity and to increase the biological stability and productivity. The natural pine-wood reconstruction and the vitality of after- and under- growth of the main species are extremely significant for the forest ecosystem stability. The most topical criterion is the self-reconstruction ability for the forest conditions where the lack of or excessive moisture providing and the poverty of fertilizer element for the forest cover is sensible.
Key words: common pine, undergrowth, forest reconstruction, pine wood conditions, frequency.
УДК 639.111.12:591.[5+8] Доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук -
Житомирський нацюнальний агроекологiчний утеерситет
ПРОГНОЗУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТ КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО'1 (CAPREOLUS CAPREOLUS ДЛЯ Р1ЗНИХ ПРИРОДНО-КЛ1МАТИЧНИХ РАЙОН1В ЖИТОМИРЩИНИ
З метою прогнозування чисельност козулi европейсько! на 2014-2016 рр. у мис-ливських упддях Житомирщини запропоновано використання узагальнено! математич-но! модели Встановлено, що чисельшсть тварин в упддях Укра!нського товариства мисливщв i рибалок (УТМР) iз 2145 особин у 2014 р. може збшьшитися до 2202 - у 2016 р., у мисливських упддях державних люових i люомисливських шдприемств, нав-паки, чисельшсть може знизитися iз 6759 особин у 2014 р. до 4761 - у 2016 р., а в упддях шших користувачгв - зростатиме iз 8172 до 9161 вщповщно. Загалом, по Жито-мирськш обл. передбачаеться поступове динамiчне зростання кшьюсних показниюв уп-родовж уих прогнозованих рокiв: iз 16770 особин у 2014 р. до 17350 - у 2015 р. i до 17930 - у 2016 р.
Ключовi слова: козуля европейська, прогнозування чисельносй, динамша чисель-носй, мисливсью упддя.
Вступ. Важливим питаниям у галузi мисливського та лкомисливського господарств е прогноз чисельиостi мисливських видiв тварин. Такий пiдхiд дае змогу заздалегiдь плаиувати обсяги проведения бютехшчних заходш, вчасно за-
готовляти корми, створювати умови 1х надежного зберкання тощо. Проте наве-денi у цих Настановах нормативи е дуже орieнтовними й потребують уточнения з використання статистичних пiдходiв прогнозування.
Планування ведення мисливського господарства, згiдно з "Настановами з упорядкування мисливських упдь" [5] здiйснюють на 15 ротв. При цьому, на-самперед, ввдштовхуються вiд результатов облiкiв тварин. Проте наведен у цих Настановах нормативи е дуже орiентовними й потребують уточнення з використання статистичних шдходав прогнозування. Для проведення такого прогнозування необидно володгги матерiалами динамiки чисельностi тих чи шших видав тварин у попереднi роки. Зазначене питання тiсно пов'язане iз статево-вь ковою структурою попудяцiй, яка ктотно впливае на величину приплоду, планування обсяпв проведення бютехшчних заходав, обсяги вилучення тварин (по-лювання, вiдлов, переселення тощо).
Прогноз динам^ чисельностi козулi европейсько!' здайснено на 20142016 рр. Подiбний прогноз можна провести й для шших видiв мисливських тварин. Дослщженням охопденi мисливськi угiддя Укра'нського товариства мис-ливщв та рибалок (УТМР), лiсових i лiсомисливських господарств та шших ко-ристувачiв (громадсью органiзанií, мисливсько-рибадьськi клуби, товариства з обмеженою вiдповiдадьнiстю, приватн пiдприемства тощо) у межах Жито-мирсько!' обл. Для визначення робочих параметрiв застосовано!' узагальнено!' математично!' моделi передбачено брати даш за останнiх чотири роки. Тому об-рано чисельнiсть козулi европейсько!' з 2010 по 2013 рр. включно.
Мета, об'ект, методика та район проведення дослщження. Мета дос-лiджения - використання узагальнено!' математично!' моделi для прогнозування динамжи чисельностi мисливських тварин. Об'ектом дослщження е козуля европейська.
Регюн наших дослщжень охоплюе Житомирське Полiсся та швшчну частину Лiсостеповоí зони Житомирсько!' обл. Одним з основних, найважливь ших, чинниюв, що впливають на чисельнкть та особливостi життедiядьностi козулi европейсько!', е структура рослинного покриву, що змшюеться з пiвночi на швдень. У зв'язку з цим, Житомирське Полкся, з урахуванням геоботанiчно-го районування, роздiлено на двi смуги - швшчну та швденну. До швшчно1 смуги вiднесено пiвнiчнi райони обласп - Овруцький, Олевський, Народниць-кий та Лугинський райони, до швденно!' - райони, розташованi швденнiше: Ма-линський, Коростенський, Gмiльчинський, Новоград-Волинський, Радо-мишльський, Черияхiвський, Володар-Волинський, Червоноармшський, Бара-ншський, Брусиловський, Коростишiвський, Житомирський та Романшський до межi з Лкостеповою зоною Житомирщини. До Лкостепово!' зони Житомирщи-ни вiднесено угтддя Попльнянського, Андрушiвського, Бердичiвського, Чуд-н1вського, Любарського та Ружинського районов. Такий подш регiону досль джень е лопчним, проведений з урахуванням подiбних чи вiдносно однакових природно-кдiматичних умов у межах видшених смуг, головним чином особли-востей геоботанiчного районування Житомирщини [1], яке значною мiрою й визначае кормовi та захисш умови проживання як козулi европейсько!', так й ш-
ших не тшьки мисливських, а й немисливських тварин загалом. З метою форму-вання стiйких соснових насаджень, на доцшьнкть такого лiсоклiматичного по-длу Житомирщини акцентуе увагу й В.1. Ткачук [7]. Територда Житомирсько!' обл. вш також пропонуе подiлити на три смуги (групи райошв).
Для райошв пiвнiчноí смуги Житомирського Полкся характерна низька розоранiсть (15-30 %), висока лiсистiсть (бшьше 40 %, мiсцями до 60 %), найви-ща заболоченiсть (близько 12 %) тощо. У пiвденнiй смузi Житомирського Полкся лкисткть досягае 10-20 %, розоранiсть - близько 50 %, заболоченiсть - до 3 %. Лiсостепова смуга областi характеризуеться ще вищою розоранiстю (мс-цями до 90 % i бшьше), ще нижчою лiсистiстю (до 10 %) тощо.
На пiвночi обласп, з лiсових титв мисливських упдь, переважають хвойнi лiси (найчаспше - чисп), меншi площi займають листяш, фрагментарно трапляються дубовi насадження. Значно бiльшi площi займають вiльховi лки, проте вони малопридатнi для проживания козул европейсько!'. Цю обставину необхщно враховувати пiд час проведення класифжацц i бонiтувания мисливських упдь. У швденних районах Житомирського Полкся дом^ють мша-нi лiси, меншi плошд займають чистi сосновi насадження, зростае частка дубо-вих насаджень. У Лкостеповш зонi Житомирщини лки за участю хвойних по-рвд трапляються рiдко. Тут здебiльшого зростають дубовi насадження. Площi типу мисливських упдь "орш землi", якi ввдграють iстотну роль у життедяль-носп виду, iстотно зростають з пiвночi на твдень.
Для прогнозування динамжи чисельностi того чи iншого виду необхвдно володiти даними змiн !'х кiлькiсних показникiв, як вже зазначалося, за 4 попе-реднi роки. Для з'ясування чисельностi козулi було використано матерiали ста-тистично!' звиносп 2 ТП "Мисливство". Напередоднi статистично!' оброблення даних, було проведено аналiз робiт, присвячених цьому питанню [2, 3 та ш]. Як наслвдок ознайомлення з наведеними та шшими джерелами, застосовано вже апробовану модель, яку розробили О.В. Маевський [4] та 1.А. Пiлькевич [6]. Ця модель у рекуреитнiй формi мае такий вигляд:
N+1 = т - ^ + Ык, 1+аЫь
де: N к - кiлькiсть особин у популяцц; ф - потенцiал експонентного росту; а0, а1 - параметри втрат, що стримують експонентне зростання кiлькостi особин у популяцп, ф, Ь0, а1 - робочi параметри. Розрахунки виконано з використанням програми ЫаЛеаё 14.0.
Результати дослщження та 1х анал1з. Перед проведенням прогнозуван-ня чисельностi козулi европейсько!' необхiдно розрахувати робочi параметри узагальнено!' математично!' моделi. Вихiдними даними е кшьккш показники ко-зул европейсько!' за попереднi роки (табл. 1), на основi яких розраховували потенциал експонентного росту, визначали параметри втрат, що стримують експонентне зростання кшькосп особин. Результати розрахунтв цих параметрiв наведено у табл. 2.
Табл. 1. ДинамЫа чисельностi козулi европейськоТу мисливськихугiддях Житомирсько! областi
Зона, район Чисельнiсть за роками, особин
2010 2011 2012 2013
Мисливськi угiддя райрад УТМР
Пiвденнi райони Полiсся 1768 1764 1923 1947
Люостепова зона 184 184 172 169
Разом по господарствах УТМР 1952 1948 2095 2116
Мисливсью угiддя лiсових та люомисливських господарств
Пiвнiчнi райони Полiсся 3352 3352 2288 2455
Швденш райони Полiсся 3840 3163 3216 3160
Лiсостепова зона 847 652 652 652
Разом по люогосподарських пiдприeмствах 8039 7167 6156 6269
Мисливськi угщдя iнших користувачiв
Пiвнiчнi райони Полюся 1304 1313 2477 2554
Пiвденнi райони Полiсся 4045 4617 4751 4972
Лiсостепова зона 156 156 182 228
Разом по угщдях iнших користувачiв 5505 6086 7410 7754
Разом по Житомирський областi
Швтчш райони Полiсся 4656 4665 4765 5009
Пiвденнi райони Полюся 9653 9544 9890 10079
Лiсостепова зона 1187 992 1006 1051
Всього 15496 15201 15661 16139
Табл. 2. Значення робочих параметрiв для побудови моделей
Зона, район Параметр Мк, (чисель-нiсть станом на 2013 рiк)
Ф а0 а1
Мисливсью угщдя райрад УТМР
Швденш райони Полюся 0,013 7,253-10-6 -5,667-10-4 1947
Люостепова зона -0,017 -9,479-10-5 -5,435-10-3 169
Разом по господарствах УТМР 0,01 5,29-10-6 -5,132-10-4 2116
Мисливсью угщдя люових та люомисливських господарств
Швтчш райони Полюся 0,073 2Д77-10-5 -2,983-10-4 2455
Швденш райони Полюся -0,354 -1Д11-10-4 -3,675-10-4 3160
Люостепова зона -0,23 -3,531 • 10-4 -1,534-10-3 652
Разом по люогосподарських пщприемствах -0,078 -1,292-10-5 -1,534-10-4 6269
Мисливсью угщдя шших користувачiв
Швтчш райони Полюся 0,031 2,354-10-5 -7,618-10-4 2554
Швденш райони Полюся 0,088 1,951-10-5 -2,311 -10-4 4972
Люостепова зона 0,253 1,62-10-3 -6,4110-3 228
Разом по угщдях шших користувачiв 0,074 1,119-10-5 -1,595-10-4 7754
Разом по Житомирський обласп
Швтчш райони Полюся 0,059 1,273-10-5 -215610-4 5009
Швденш райони Полюся 0,023 2,39110-6 -1,039-10-4 10079
Люостепова зона -0,095 -9,688-10-5 -9,439-10-4 1051
Всього 0,03 1,959-10-6 -6,453-10-5 16139
Результати розрахунтв прогнозовано! чисельносп козулi европейсько! за узагальненою логiстичною моделлю зведено у табл. 3.
Табл. 3. Прогноз чисельностi коз улi европейсько! на 2014-2016 рр.
Зона, район А, (чисельнiсть зайця станом на 2013 р.) Роки, Ак+1 (прогноз)
2014 2015 2016
Мисливсью угщдя райрад УТМР
Швдент райони Полiсся 1947 1968 1990 2012
Лiсостепова зона 169 167 165 163
Разом по господарствах УТМР 2116 2145 2174 2202
Мисливсью угщдя люових та лiсомисливських господарств
Швтчт райони Полiсся 2455 2634 2826 3033
Пiвденнi райони Полюся 3160 3217 3157 3221
Лiсостепова зона 654 467 360 277
Разом по люогосподарських пiдприeмствах 6269 6759 5047 4761
Мисливськi угщдя шших користувачiв
Пiвнiчнi райони Полiсся 2554 2633 2714 2798
Швдент райони Полюся 4972 5272 5631 6040
Люостепова зона 228 285 356 448
Разом по упддях шших користувачiв 7754 8172 8642 9161
Разом по Житомирський обласи
Пiвнiчнi райони Полюся 5009 5308 5623 5956
Швдент райони Полюся 10079 10310 10550 10790
Люостепова зона 1051 1951 1733 1534
Всього 16139 16770 17350 17930
Змшу чисельносп козулi можна пояснити впливом бютичних, абютич-них та iнших факторiв, що по-рiзному проявляють себе у рiзнi роки. Вияснення цього питання потребуе проведения подальших монiторингових до^джень.
У мисливських угiддях УТМР швденних районiв Полiсся передба-чаеться зростання чисельностi козулi iз 1968 особин у 2014 р. до 2012 - у 2016 р. при контролi 1947 тварин у 2013 р. В упддях Лкостепово!' зони чисель-нкть на прогнозований перюд буде знаходитися на однаковому рiвнi. Загалом по областi у мисливських упддях УТМР, зпдно з прогнозованими показника-ми, чисельнiсть козулi може зрости iз 2145 особин у 2014 р. до 2202 - у 2016 р., що може бути пов'язаним iз змшою низки факторш, зокрема iз покращенням кормових, захисних та iнших умов.
В упддях державних лiсових i лкомисливських пiдприемств пiвнiчних районiв також можна очжувати зростання чисельностi: iз 2634 особини до 3033 у 2014-2016 рр. Iншi прогностичш показники динашки чисельностi козулi европейсько!' можна очшувати для мисливських угiдь для твденних районiв По-лiсся. Тут у 2014-2015 рр. може вщбутися зниження чисельностi iз 3217 до 3157 тварин, а у 2016 р. чисельшсть може знову зрости до рiвия 2014 р. (3221 особин). Ще шша картина може спостеркатися в упддях Лкостепово!' зони. Тут можливе зменшення чисельностi протягом всього прогнозованого перь оду. Загалом у всх районах областi державних лкових i лiсомисливських шд-приемств, згiдно з нашим прогнозом, буде спостеркатися зменшення чисельнос-тi iз 6759 особин у 2014 р. до 4761 - у 2016 р. при контролi 6269 тварин у 2013 р.
У мисливських упддях шших користувачiв (громадсью оргашзацц, мис-ливсько-рибальськi клуби, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, приватнi
пiдприeмства тощо) можливе icTOTHe збiльшення чисельностi у Bcix природно-клiматичних районах обласп i3 8172 особини у 2014 р. до 9161 - у 2016 р. при контролi 7754 тварин у 2013 р. Особливо ктотне тдвищення чисельносп можливе у Лкостепових районах области що може бути пов'язано з оптишзащею структури мисливських угiдь приватними користувачами.
Загалом по Житомирcькiй облаcтi передбачаеться поступове динамiчнe зростання чиceльноcтi протягом вciх прогнозованих рокiв. Так, чисельнкть може зрости i3 16770 особин у 2014 р. до 17350 - у 2015 р. i до 17930 - у 2016 р.
Висновки. Прогнозування чисельносп мисливських тварин, наприклад козулi европейсько1, дае змогу внести уточнения у розрахунок обсялв проведения бютехшчних заходш, вилучити тварини з мисливських упдь (вiдлов, по-лювання), ращонально 1х використовувати, покращити ведення мисливського господарства загалом.
Чиceльнicть тварин в Угiддях УТМР iз 2145 особин у 2014 р. може збшьшитися до 2202 - у 2016 р., а в упддях шших кориcтувачiв - iз 8172 до 9161 вiдповiдно. У мисливських угiддях державних лкових i лicомиcливcьких пiдприемcтв, навпаки, чисельнкть може знизитися iз 6759 особин у 2014 р. до 4761 - у 2016 р. Загалом по Житомирськш обласп передбачаеться поступове динамiчнe зростання чисельносп протягом всх прогнозованих роюв. Тут чи-сельнкть може зрости iз 16770 особин у 2014 р до 17350 - у 2015 р. i до 17930 -у 2016 р.
Перспективи подальших дослщжень. Надалi плануемо здiйcнити по-рiвияльний аналiз прогнозованих даних з даними результапв облiкiв козулi европейсько!' у 2014-2016 рр.
Лггература
1. Геоботашчне районування Украшсько'1' РСР / вщп. ред. А.1. Барбарич. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 303 с.
2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта : учебник / Б.А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1985. - 351 с.
3. Кузякин В. А. Охотничья таксация / В. А. Кузякин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1979. - 189 с.
4. Маевський О.В. Теоретичне обгрунтування моделi динамши популяцш Лотю-Вольтерра / О.В. Маевський, I.A. Пшькевич // Вюник Житомирського державного технологiчного ушверси-тету : зб. наук. праць. - Житомир : Вид-во ЖДТУ. - 2010. - Вип. 3 (54). - С. 79-84.
5. Настанова з упорядкування мисливських угiдь. - К. : Вид-во Держкомлюу Украши, 2002. - 113 с.
6. Пшькевич I.A. Обгрунтування якост узагальнеши логiстичноï моделi динамики популяций / I.A. Пшькевич, В. I Котков, О.В. Маевський // Схщноевропейський журнал передових технологий : зб. наук. праць. - 2012. - Вип. 1/4. - С. 63-66.
7. Ткачук В.! Проблеми вирощування сосни звичайжя на правобережному Полюй / В.! Ткачук. - Житомир : Вид-во "Волинь", 2004. - 464 с.
Власюк В.П. Прогнозирование численности косули европейской (Capreolus capreolus L.) для различных природно-климатических районов Житомирщины
С целью прогнозирования численности косули европейской на 2014-2016 гг. в охотничьих угодьях Житомирщины предложено использование обобщенной математической модели. Установлено, что численность животных в угодьях Украинского общества охотников и рыболовов (УООР) с 2145 особей в 2014 г. может увеличиться до 2202 - в 2016 г., в охотничьих угодьях государственных лесных и лесоохотничьих
предприятий, наоборот, численность может снизиться с 6759 особей в 2014 г. до 4761 -в 2016 г., а в угодьях других пользователей - расти с 8172 до 9161 соответственно. В общем, по Житомирской области предусматривается постепенный динамичный рост количественных показателей на протяжении всех прогнозируемых лет: с 16770 особей в 2014 г. до 17350 - в 2015 г. и до 17930 - в 2016 г.
Ключевые слова: косуля европейская, прогнозирование численности, динамика численности, охотничьи угодья.
Vlasyuk V.P. Forecasting the Number of European Deer (Capreolus Cap-reolus L.) for Different Climatic Zones of Zhytomyr Region
To predict the number of European deer in 2014-2016 hunting grounds in Zhytomyr region, the use of the generalized mathematical model is proposed. The number of animals in the Ukrainian Hunting and Fishing Association (UHFA) is estimated to increase from 2145 individuals in 2014 to 2202 in 2016, in the hunting grounds of public forest and forestry and hunting enterprises, and to the contrary, the number may be reduced from 6759 individuals in 2014 to 4761 in 2016, and in lands other users - increase from 8172 to 9161 respectively. In general, Zhytomyr region is proved to provide the progressive dynamic growth of quantitative indicators within all projected years: from 16 770 individuals in 2014 to 17350 in 2015 and to the 17930 in 2016.
Key words: European deer, forecasting population, population dynamics, hunting.
УДК599.735.34:591.53(477-924.85) Acnip. А.В. Домшч1;
ст. лаборант Т.В. 1ващенко - ЗапорЬький НУ
ОСОБЛИВОСТ1 ЖИВЛЕННЯ КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО'1 (CAPREOLUS CAPREOLUS) У СТЕПОВ1Й I Л1СОСТЕПОВ1Й ПРИРОДНИХ ЗОНАХ УКРАШИ
Наведено результати дослщження та ш^вняльного аналiзу лтературних даних, як сввдчать, що склад кормового рацюну козулi визначаеться комплексом чинниюв pi3-них природних зон. Встановлено, що кормовий рацюн козулi в осшньо-зимовий перюд у двох природних зонах Укра!ни рiзниться не тшьки за видовим складом рослин, а й за частинами тих рослин, що по!даються. У Люостеповш зош основу кормового рацюну козулi в осшньо-зимовий перюд становить гшковий корм бруслини бородавчасто! та европейсько! i в'язу звичайного, а у Степовш зош - гледичш колюча (боби i иасшня), бирючина (плоди, листя та гики), ожина сиза (листя i плоди). У процес дослщження вмюту шлункв козулi в осшньо-зимовий перюд зi Степово! зони щентифшовано 14 ви-дiв рослин, а з Люостепово! зони 23 види рослин. У кормовому рацюш козулi в Люос-теповш зош виявлено 10 деревних, 5 чагарникових i 7 видгв трав'яних рослин, а у Степовш зош - 5, 5 i 4 види рослин вщповщно. У Люостеповш зош козуля надае перевагу гшковому корму з деревних рослин, частка якого становить 22,11 % проти 1,18 % у Степовш зош.
Ключовi слова: козуля европейська, рацюн живлення, люостепова зона, степова зона, бютоп.
Вступ. Практика сучасного мисливського господарства потребуе пог-либленого вивчення живлення козулi европейсько! Однак в УкраМ, за винят-ком Полкся i Криму, живлення козулi грунтовно не вивчали [15]. Лiтературнi даш свiдчать, що у межах широкого евразшського ареалу в рацiонi козулi европейсько! трапляеться 915 видш рослин [2]. При цьому яккний i кiлькiсний склад рацiону козул европейсько! залежить вiд природних умов конкретного
1 Наук. кергвник: проф. О.Ф. Рильський, д-р бюл. наук
