CC BY
32Учет записки Тавршського нацюнального утверситету iм. В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комунжацп. - 2012. - Т. 25 (64), № 2 (1). - С. 280-285.
УДК 811.161.2'373'7
АЛОГШШСТЬ ФРАЗЕОЛОГ1ЗМУ I МОВНА ГРА: СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ
Артеменко Галина Чертвецький нацюнальний утверситет iменi Юрiя Федьковича, Чертвщ, Украгна
У статп проан^зовано поняття мовно! гри й лопчносп / алопчносп як риси фразеолопзму, встановлено !х ввдмшносп та сформульовано особливоси фразеологiчних одиниць у аспекта логiки. Ключовi слова: фразеолопзм, алопчшсть, логiчний закон, мовна гра.
У сучаснш наущ все частше простежуеться тенденщя до дослщжень та вщкритпв на перетиш кшькох дисциплш; таю комплексш пошуки покликаш надати якомога точшшшу шформащю про людину, св1т та !х взаемод1ю. Одним з основных питань, яю постшно перебувають у пол1 зору науковщв, залишаеться проблема шзнавальних, мисленневих та мовно-мовленневих процес1в у мозку людини. У цьому аспект пошук лопко-стереотипних моделей утворення фразеолопзм1в е проблемою актуальною, осюльки вона може пояснити онтолопчне шдгрунтя та шзнавальш мехашзми, яю е основою та причиною виникнення стшких одиниць.
Фразеолопзми з погляду лопки анал1зуються як таю, що вщповщають або не вщповщають основним правилам та законом1рностям, вщповщно до яких оргашзована наша шзнавальна та мисленнево-мовна д1яльшсть, тобто законам лопки, яю „е знаряддям тзнання дшсносп, необхщною умовою точного, адекватного вщображення мисленням зовшшнього св1ту. Щоб мислення приводило нас до ютини, воно мае вщповщати вимогам формально-лопчних закошв - закону тотожност1, суперечносп, виключеного третього та достатньо! тдстави" [3]. Таким чином, лопчними е таю мовш одинищ, яю не суперечать законам лопки; ус ж вторинш мовш знаки (в тому числ1 й фразеолопзми), утвореш художшм переосмисленням денотативного образу, е бшьшою чи меншою м1рою алопчними.
Однак лопчний закон - це не лише строго формал1зована схема роботи мозку шд час сприймання та обробки шформаци, це система закршлених у свщомост та мов1 стереотишв, яю роблять можливою структуризащю, збер1гання та опрацювання нових знань вщповщно до вже накопиченого досвщу. Таю лопчш стереотипш схеми мислення та тзнання вщображаються у мов1, зокрема у фразеолопзмах: „Формування стереотишв мислення вщображае шляхи осмислення навколишнього св1ту людиною 1 само! себе як частини цього свггу, { тому стереотипи (зокрема й закршлеш в мов1) виступають особливим способом структурування знань { уявлень про об'ективну дшсшсть" [13, с. 30]. Такий погляд на мовно-мисленневе шдгрунтя стшких одиниць дае змогу простежити лопчш шляхи утворення алопчних фразеолопзм1в, лопзувати !х.
Дослщження лопчносп фразеологiзмiв у науковш лiтературi пов'язане перш за все iз виокремленням алогiчностi як одше! iз властивостей фразеологiзмiв (iнодi навiть класифшацшно!). Вдалою, зокрема, однак такою, що потребуе, на нашу думку, уточнення, е класифiкацiя О. Аксам^ова, який, аналiзуючи процеси утворення фразеологiзмiв, видiляе одиницi, утворенi на лопко-семюлопчнш (язик без юсток, язик не повертаеться) та алопчнш основах (груш1 на верб1, з руками вгдгрвати), стверджуючи, що крiм алопчних iснують також вирази, якi не порушують логiки, однак не мають еквiвалентного вiльновживаного словосполучення (вовк у овечт шк1р1, стртяний горобець, бабине л1то) [1, с. 17]. Загалом алопзмом узагальнено називають спосiб формування зовшшньо! форми фразеологiзму на основi поеднання непоеднуваних лексем, контрасту тощо. Л. Буянова та О. Коваленко стверджують, що „повне переосмислення, що супроводжуе утворення iдiом, грунтуеться на якому-небудь iз видiв тропу, на алогiзмi або добре вiдомому в цш культурi висловлюванш", однак не розшифровують поняття алогiзму, а до трошв, якi е мотивацiйною базою фразеологiзмiв, зараховують метафору, метонiмiю, порiвняння, гiперболу, лiтоту, перифраз, оксюморон [2, с. 12]. Таким чином, алопзм протиставлено тропам як таке явище в процес утворення фразеологiзмiв, що не мае мотивацшно! бази або в якому И встановити неможливо.
Одним iз аспектiв вивчення лопчних вiдношень та властивостей фразеологiзму е дослщження спiввiдношення понять „алопзм" i „мовна гра" та взаемозв'язкiв мiж ними. О. Тимчук стверджуе, що мовна гра в стшких сполученнях слiв виявляеться „як несерйозна "етимолопзащя" звороту, поеднання в контекстi фразеолопзовано! i вшьно! конструкцiй, граматичне переоформлення фразеологiзованих зворотiв за зразком вшьних синтаксичних конструкцiй, контамiнування двох конструкцш, розчленування стiйких зворотiв, розгортання слова у фразеолопзм, стягнення стiйких звороив iз обiграванням певного зразка" [8], однак аналiзуе фразеологiзми та !х перетворення лише в межах тексту, де засобом творення гри часто е сам контекст, а не фразеолопзм (напр., Вибори не за горами (тобто "скоро"), хоча й за кордоном). У таких випадках йдеться про мовну гру як об^рування значення чи форми цшсного виразу; алопчшсть тут також е контекстуальною („неправильний" для фразеолопзму контекст), а не власне фразеолопчною („неправильний" фразеолопзм).
Мовну гру тлумачать як „особливу форму лiнгвокреативного мислення, яке е результатом запрограмованого порушення мовно! схеми и свiдомого вiдхилення вщ мовно! норми з метою досягнення певного ефекту (найчаспше комiчного)" [12, с. 9]. Таким чином, мовна гра свщомо i цiлеспрямовано „руйнуе мовнi „шаблони" [14, с. 2], що призводить до алопчност мовних одиниць, тобто до порушення усталених уявлень про лопчш зв'язки мiж предметамии та явищами дiйсностi.
Поняття гри та алопзму найтiснiше перетинаються тод^ коли каламбури розглядають як частину фразеологи, оскiльки навiть за визначенням це „алопчш витвори, а також рiзного роду дотепи, побудоваш на грi слiв" [10, с. 186]. Яскравим прикладом е каламбури-монологи, в яких алопзм проявляеться через числент
Алогiчнicmь фразеологизму та мовна гра: cпiввiдношeння понять
повтоpи, вживaння нecyмicниx зa лeкcичним знaчeнням cлiв, нecподiвaнe зaкiнчeння, що cyпepeчить yciй pозповiдi: „Перше, що я горшки i в рот не беру, друге
- що й день не такий, а трете - що я вже випив" [11, c. S02], „Хоч тду до ïx, та не тду в двip, хоч тду в двip, та не тду в хату, хоч тду в хату, та не cядy за cmrn, хоч cядy за cmrn, та не буду кти!" [11, c. 461], „Говорила-балакала до caмоï cмepmi, а перед cмepmю взяла мазницю та й тшла по мед " [11, c. 4S1], „ Ой, жiнко, нездужаю! Якби ти мен зварила варенитв... Та не вари 40, бо не з^м, а звари 39 та великих ... може б, я з 'Ив та чи не одужав" [11, c. 424].
У кaлaмбypax aлогiзм cтвоpюeтьcя тавмдано i пepeдбaчaeтьcя вжe caмим змicтом-зaдyмом ^eï мовно1' одинищ, пpотe тут можливий i лопчний зв'язок мiж компо^ш^ми, тaкий, що вiдповiдae д^ност! тa пpaвилaм cполyчyвaноcтi ^в (в/'д одного вmiк, а другого не здогнав [11, c. 123], xiбa помилившжь правду cкaжe [11, c. 166], добре в го^ях погуляти, коли з дому тти взяти [11, c. 6SS], чорт-зна хто кума б'е, та мет не доведется [11, c. 690], ,,Чому такий вeceлий?" -„Жeнюcя!" - „Чому голову повicив?" - „Ожeнивcя" [11, c. 634]). „Кaлaмбypнa Tpa,
- як стушно зayвaжye О. Сeлiвaновa, - ж зaвжди e пapaдокcaльною, a мae нecyпepeчливy лопку i змют, вщповщний ceмaнтицi cклaдникiв" [6, c. 188]. Тaким чином, aлогiзм як ceмaнтичнa cyпepeчливicть компонeнтiв нe можe бути визнaчaльною pиcою кaлaмбypy, з шшого боку, aлогiзм нe вapто зводити лишe до гpи отв.
С. Мойceeвa тa А. Вaлошкiнa cepeд aлогiчниx фpaзeологiзмiв видiляють: 1) окcюмоpон - cтiйкi cполyчeння атв, побyдовaнi нa внyтpiшньомy контpacтi дeякиx ceм, якi вxодять до cклaдy лeкcичниx знaчeнь компонeнтiв cловecного комплeкcy; 2) пapaдокcи - cполyчeння атв, якi cyпepeчaть життeвiй пpaктицi, одшк позбaвлeнi внyтpiшнього ceмaнтичного контpacтy [4, c. 104-105]. Достщнищ вкaзyють та вiдмiннicть мiж фpaзeологiзмaми iз контpacтним пpотиcтaвлeнням компонeнтiв тa одиницями, компо^нти якиx пpоcто логiчно нecyмicнi. Тaкий подiл змyшye pозpiзняти aлогiзм швмиотий, що бaзyeтьcя нa мовнiй ipi i пpeдcтaвлeний окcюмоpонaми, aнтиномiями, кaлaмбypaми, тa aлогiзм як „нeпpaвильнicть" поeднaння компонeнтiв фpaзeологiзмy, ïx нeвiдповiднicть усти^ним ноpмaм cполyчyвaноcтi cлiв.
Тaким чином, aлогiзм фpaзeологiзмiв лишe чacтково cпiвпaдae з поняттям мовно1' гpи. ^о мовну гpy у фpaзeологiï можга говоpити тодi, коли оcновою фpaзeологiчноï одиницi e зyмиcно „помилковe" викоpиcтaння з пeвною мeтою (для комiчного, ipонiчного, гyмоpиcтичного eфeктy):
1. Спiвзвyчниx cлiв: звiдки ти?- Я не звiдки, я з добро!' горшки [б, c. 777], чудаая про Муая [S, c. 3S3]; як Павло, так й ве^ло [S, c. 212]; заплач, Матвтку, дам котйку [S, c. 211]; бери, Даниле, хоч mобi й не миле [S, c. 207]; без Гриця i вода не оcвяmиmьcя [S, c. 206]; казала Кampycя — я до мами вepнycя [S, c. 219]; нашт Горпин гарно i в ху^ию [S, c. 218]; я до Олени, а вона до мене [S, c. 220]; то не Фекла, а травжне пекло [S, c. 222]. У бшьшоеп тaкиx виpaзiв викоpиcтaння aнтpопонiмa зaлeжить вщ його здaтноcтi до pимyвaння i e aлогiчним, оcкiльки мотивyeтьcя нe ceмaнтикою, a виключно фоpмою cловa. Tara фpaзeологiзовaнa гyмоpиcтично-caтиpичнa xapaктepиcтикa людини-ноciя iмeнi cтвоpюe зa цими
вщповщними iменами в мовi й свщомосп людини стадий образ, який у дшсносп не спiввiдноситься з рисами будь-якого шшого носiя цього iменi.
2. Синотмп: тыьки що помер, а вже й неживий [11, с. 563], давай закуримо ще твого, бо чужий надогв, що воно за ано, коли одна суха трава [11, с. 777], нема моч1 - одна сила [11, с. 776], бодай не казати, а говорити можна [11, с. 777]. Тут мовна гра, що з лшгвютично! точки зору базуеться на використанш синонiмiв у ролi антиномш, порушуе закон несуперечносп, за яким „два судження, в одному з яких щось стверджуеться, а в другому те саме в той же час i в тому ж вщношенш заперечуеться, не можуть бути одночасно ютинними... Об'ективною основою закону несуперечносп е те, що один i той самий предмет не може одночасно мати i не мати одну i ту ж властивють" [9].
3. Антошмп: 7 пити вмерти, 7 не пити вмирати [11, с. 510], за вашим шепотом нашого крику не чути [11, с. 478], давали, та з рук не пускали [11, с. 426], щедрий: за котйкою аж труситься [11, с. 425], де грош1 под1ти - нема за що калитки купити [11, с. 297], такий добрий урожай, що молотив цыий день, а в1яти мчого [11, с. 255], як хочеш гсти, то пий воду [11, с. 62], в чоботях ходить, а бос сл1ди робить [11, с. 55], мхто не знае, лиш д1д та баба та цыа громада [11, с. 52]. Таю конструкцп також порушують лопчний закон несуперечносп: в одному виразi як одночасно ютинш поеднуються рiзного роду антиноми: 7 я навчуся на сьомШ дитит д1вувати [11, с. 620], нав1що слтцев1 дзеркало - в1н 7 в воду подивиться [11, с. 781], за деревами й л1су не бачив [11, с. 442], юрба, коли мкого нема [11, с. 779], сам голий, а сорочка за пазухою [11, с. 779], недавно осл1п, а мчого не бачить [11, с. 778], воно б дуже добре, та шкуди не годиться [11, с. 771], а де той хл1б, що вчора з 'гли [11, с. 61].
4. Багатозначност слова та омошми (батько був середшй хазягн - торби по боках, а сам посередиш [11, с. 77], ми зовам безгршш - ш гр1х1в, м грошей нема [11, с. 776], пристойний, де поставиш - стоятиме [11, с. 776], млин меле - мука буде, язик меле - б1да буде [11, с. 477], не я хл1б гм, в1н мене гсть [11, с. 62], тшли наш1 вгору - по два на шибеницю [11, с. 142], рив, доки жив, а по смерт1 його зарили [11, с. 564]). У таких фразеолопзмах алопчшсть проявляеться через порушення закону тотожносп, за яким „кожна думка мае бути ч^кою за обсягом, ясною за змютом i залишатися незмшною в ходi одного й того ж мiркування" [9, с. 117], оскшьки гра ^в побудована на рiзному тлумаченш значень одного слова в одному контексп.
5. Гiперболiзацil: перевернути [увесь] св1т [7, с. 490], заступити св1т [6, с. 252], море по кол1на [7, с. 405], гори покотити [7, с. 563], прихилити неба [7, с. 568], дихнути мколи [7, с. 201], самому чорту брат [7, с. 37], з вареног крашанки курча висидить [7, с. 84], з тску мотузки сучить [7, с. 701]. Прагнення виразити надмiрнiсть явища, ознаки, вщчуття призводить до конструювання неправдивого виразу, лопчно невиправданого та неможливого.
Отже, гра ^в у фразеолопзмах представлена широким спектром виразiв, у яких бажання мовщв об^рати, висмiяти ситуащю дшсносп втшене у виразах алопчних, компоненти яких безпосередньо в дшсносп поеднаш бути не можуть.
Однак алопзм як ознака фразеолопзму не обмежуеться лише мовною грою, а й
Алогячтсть фразеологизму та мовна гра: стввгдношення понять
включае вирази, яю О. Селiванова називае термшом „парадокс", що не е навмисною грою ^в, а когнiтивною та психiчною здатшстю людини „створювати знаковi засоби, смисловi зв'язки мiж складниками яких не вщповщають peальнiй каpтинi свiту i демонструють супepeчливiсть буквального i фшурального способiв позначення" [6, с. 187]. Таю фразеолопзми, алопзм яких пов'язаний 3i здатнiстю нашого мозку шдсвщомо упорядковувати iнфоpмацiю, створювати образи та виражати ix мовою, безперечно, потребуе детального аналiзу.
Отже, сукупнiсть алопчних фpазeологiзмiв мае бути уточнена та класифшована на: 1) фpазeологiчнi одинищ, у яких алопзм спричинений мовною грою, зумисним обiгpуванням форми та значень компоненпв виразу; 2) фразеолопзми, алопчний компонентний склад яких можна лопзувати та пояснити через вщбип у них мexанiзми переосмислення дшсносп. Мовна гра е важливим складником творення фpазeологiзмiв та виразником свщомого порушення норм мовних, але не мисленневих, осюльки людина знае i pозумiе, наскiльки алогiчно предствлено дшсшсть у таких фpазeологiчниx одиницях. Алопчшсть сумiжна з поняттям мовно].' гри лише для частини фразеолопчних одиниць, однак i в iншиx фразеолопзмах алогiзм чiтко простежуеться, i шдгрунтям його е пiдсвiдомe творення експресивних стiйкиx виpазiв iз уже юнуючого мовного матepiалу, яке в пepспeктивi потpiбно аналiзувати iз залученням лопчних законiв, логiко-лiнгвiстичниx схем та моделей.
Список лггератури
1. Аксамггау А. С. Беларуская фразеалопя / А. С. Аксамггау. - Мшск : „Вышейшая школа", 1978. -224 с.
2. Буянова Л. Ю. Русский фразеологизм как ментально-когнитивное средство языковой концептуализации сферы моральных качеств личности : монография / Л. Ю. Буянова, Е. Г. Коваленко. - 2-е изд., стереотип. - М. : ФЛИНТА : Наука, 2012. - 184 с.
3. Жеребкн В. С. Лопка : тдручник / В. С. Жеребкш - 2-е вид., стереотип. - Х. : Основа. К. : Знання, 1998. - 256 с.
4. Моисеева С. А. Семантический алогизм компонентов фразеологических единиц / С. А. Моисеева, И. А. Волошкина // Фразеология и когнитивистика : сб. докл. 2-й Междунар. науч. конф. : в 2 т. / отв. ред. проф. Н. Ф. Алефиренко. - Белгород : Изд-во БелГу, 2010. - Т. 2. - С. 102-107.
5. Пpислiв'я та приказки: Людина. Родинне життя. Риси характеру / Упор. М. М. Пазяк. - К. : Наук. думка, 1990. - 528 с.
6. Сел1ванова О. Нариси з украшсь^ фразеологи (психокогштивний та етнокультурний аспекти) : моногpафiя / О. Сел1ванова. - К.-Черкаси : Брама, 2004. - 276 с.
7. Словник фразеолопзмш украшсь^ мови. - К. : Наук. думка, 2003. - 1104 с.
8. Тимчук О. Т. Семантико-ститстичне явище гри слш в украшськш мовг автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.02.01 / Тимчук Олена Тихошвна - К., 2003. - 1 с.
9. Тофтул М. Г. Лопка. / Тофтул М. Г. - К. : Академ1я, 2002. - 368 с. Режим доступу: http: //readbookz.com/books/184 .html
10. Ужченко В. Д. Фразеоло™ сучасноi украшсь^ мови : Поибник для студенпв фшолопчних факультета вищих навчальних закладiв / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко - Луганськ : Альма-матер, 2005. - 400 с.
11. Украшсью народы присл1в'я i приказки. / Упоряд. В. Бобков, Й. Багмут, А. Багмут. - К., 1963. -800 с.
12. Усолкина А. В. Языковая игра как текстообразующий фактор : автореф. дис. на соис. учен. степени канд. филол. наук / А. В. Усолкина - Екатеринбург, 2002. - 20 с.
13. Хайруллина Р. Х. Фразеология как система миропонимания народа: стереотипы мишления / Р. Х. Хайруллина // Фразеология и когнитивистика : сб. докл. 2-й Междунар. науч. конф. : в 2 т. / отв. ред. проф. Н. Ф. Алефиренко. - Белгород : Изд-во БелГу, 2010. - Т. 2. - С. 26-30.
14. Цикушева И. В. Феномен языковой игры как объект лингвистического исследования / И. В. Цикушева // Известия Российского государственного педагогического университета имени А. И. Герцена. - СПб., 2009. - № 12(90) : Общественные и гуманитарные науки (философия, история, социология, политология, культурология, искусствоведение, языкознание, литературоведение, экономика, право). - С. 169-171.
Артеменко Галина. Алогичность фразеологизма и языковая игра: соотношение понятий / Галина Артеменко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2012. - Т. 25 (64), №2 (1). - С. 280-285.
В статье проанализированы понятия языковой игры и логичности / алогичности как характеристики фразеологизма, установлены их отличия и сформулированы особенности фразеологических единиц в аспекте логики.
Ключевые слова: фразеологизм, алогичность, логический закон, языковая игра.
Artemenko Galina. Idoim's Illogicality and Wordplay: Concepts Correlation / Galina Artemenko // Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. - Series: Philology. Social Communications. - 2012. - V. 25 (64), №2 (1). - P. 280-285.
The article analyzes the concept of language game and logicality / illogicality as phraseological features, set their differences and specific features of idioms in terms of logic. Key words: idiom, illogicality, logical law, wordplay.
Стаття надШшла до редакци 5 липня 2012 року
