CC BY
9
УДК 616-053.2
АЛГОРИТМ Д1АГН0СТИКИ ХР0Н1ЧНИХ ЗАКРЕП1В У Д1ТЕЙ
Коноплщъкий B.C., Антонець В.А., Малатна Т.Л., Сшаринець Л.С. Вшницький нацюнальний медичний ушверситет ¡м. M.I. Пирогова
В роботi визначений алгоритм диагностики хрон1чних закреп1в у д'пей. Побудова кожного кроку запропонованого алгоритму базуеться на досвiдi дослiдження 250 дтей в\ком вiд 1 дня до 18 ро-юв, як знаходились на стацонарному лiкуваннi в клiнiках дитячоУ х\рургп та гастроентерологп з 2007 по 2009 рр. На значному клiнiчному матер'1ал'1 розроблено послiдовнiсть та необх'\дну спря-мованiсть дiагностичних заходiв (Ф\зи^льних, лабораторних, нстру ментальних). Пропонуемий до застосування в практичнiй д\яльност\ алгоритм дiагностики хрон\чних закрепiв у дтей дозволяе не тльки визначити посл'\довн'\сть, але й необхiдний обсяг обстежень в кожному конкретному випад-ку.
Ключов1 слова: д1ти, алгоритм, закрепи, д1агностика, обстеження.
Вступ
Захворювання оргаыв травления впродовж останнього десятир1ччя стмко займають трете мюце в загальнш структур! захворювань [1]. Медичи! аспекти патолопчних стаыв, яю призво-дять до розвитку хроычних закретв у д1тей, ма-ють \ соц1ально-економ1чну значущють. Досль дження, проведен! в США, з'ясували, що до 1,2% населения, щор1чно звертаються до л1кар1в з\ скаргами на закрепи. До 85% таких консульта-ц!й заюнчуються призначенням проносних. В зв'язку з цим не дивно, що щор1чы витрати на проносы препарати у Велиюй Британп сягають 48 млн. фунт1в, перевищуючи затрати на лку-вання артер1альноТ ппертензп [2].
В останы роки п\кар\ - пед1атри спостер1гають значне збтьшення випадюв хроычних закретв у д1тей, що не може пояснюватися лише перева-жанням в харчуваны малошлаковоТ д1ети та не-достатньою фнзичною активыстю [3].
Числены та розр1знеы методи д1агностики хроычних закретв у д1тей не завжди дозволяють провести своечасне та адекватне лкування, що призводить до попршення якост1 життя та ¡нва-л1д1зацЛ пац1ент1в [4].
Мета дослщження - розробка д1агностичного алгоритму хроычних закретв у д1тей для пода-льшоТ оптим1зацп лкування патологи.
Матер'али та методи досл1дження
Побудова кожного кроку запропонованого алгоритму базуеться на досвщ1 дослщження 250 д1тей вком вщ 1 дня до 18 роюв, яю знаходились на стацюнарному лкуваны в ктыках дитячоТ х\-рургп та гастроентерологп Вшницького нацюна-льного медичного уыверситету ¡м. М.1. Пирогова з 2007 по 2009 рр.
Результати та 1'х обговорення
1. Зб1р анамнезу. Провщними скаргами у хво-рих ¡з закрепами е порушення випорожнень як вщносно частоти акту дефекацп, так \ в змшах характеру калових мае. Найбтьш важливими анамнестичними даними цього роздту будуть
уточнения часу початку та динам1ки захворювання. Важливу увагу слщ придтяти амейый спадковостк Слщ визначити час затримки само-стшного випорожнення: 24, 48 або бтьше 72 годин (ор1ентуючись на схему швидкост1 спорож-нення органу теля прийому \ж\ (рис. 1.).
Травний тракт
Час спорожнення прийому mi
Рис. 1. Схема шеидкост1 спорожнення органу п\спя прийому ж\.
Необхщним вважаемо з'ясування типу дефе-кацп: одномоментноТ або двухмоментноТ, появу випорожнень ттьки теля ктзми або прийому послаблюючих речовин, наявысть вщчуття не-повного спорожнення кишечнику, негативы вщчуття в дтянц1 анального отвору (бть, свербш-ня).
При визначены характеру калових мае слщ оцшити форму фекаломи, що досить просто зробити користуючись Бр1стольською шкалою форми калу (рис. 2). Обов'язково слщ звернути увагу на наявысть патолопчних дом1шок в калових масах (слиз, кров, залишки неперетравленоТ \ж\). Стввщношення характеристики калових мае та режиму випорожнень повинно вщбува-тись одночасно з анал1зом ¡ндивщуального ре-
* Mamepianu даноi публЫаци е фрагментом планово!' науково - docnidHOi роботи кафедри дитячо!' xipypaii «Удосконалення д1агностики, лмування \ pea6inimaw xipypai4Hux захворювань у dimeO», номер держреестрацИ' 0105V002712.
жиму та рацюну харчування патента.
Б/ль е черевнш порожним при закрепах мае рн зний характер. Ниючий або розпираючий бть характерний для ппокшезп товстоТ кишки з ппо-тошею и стшок, так званий атошчний закреп. Переймобод1бний бть, перед актом дефекацп або при тривалому натужуванш, який зникае пю-ля вщходження калу та газ1в, свщчить на ко-ристь гшеркшезп товстоТ кишки у вигляд1 спасти-чного закрепу.
Здуття черевноУ порожнини, метеоризм пов'язаш не ттьки з порушеннями травления \ можуть бути зумовлеы вадами розвитку диста-льних вщдт1в товстоТ кишки.
Большое
время ТИП 1 Отдельные твердые
траНзНтн комки, какореяи,
(1 00 часов) Трудно продвигаются
ТИП £ В форме колбаски, но комковатый
ТИП 1 В форме колОаски, но с реСристой поверхностью
ТИП 4 В форме колбаски или эмеи, гладкий и г-тагний
ТИП 5 Мягкие маленькие шарики с ровными границами
ТИП 5 Рыхлые часта иы
с неровными краями, кашииеоОраэн ый стул
ТИП 7 Водянистый,
Оео тверды* частаи
С
Короткое
время транзита (10 часов)
Полностью жидкий Рис. 1. Бристол ьскся шпала формы кала
Рис.2. Брютольська шкала форми калу.
Анал1зуючи скарги хворого, спщ звернути ува-гу на наявнють симптом1в хроычноТ неспециф1ч-но1 ¡нтоксикацп, а саме слабость, кволють, не-мотивований субф1брил1тет, головний бть, а та-кож поза кишков1 скарги до яких вщносяться по-рушення вдиху, труднощ1 при ковтаны, пору-шення сечовидтення. Там ознаки ¡нтоксикаци в план1 обстеження вимагають виконання сшро-метрп для визначення порушень функци зовыш-нього дихання та електроенцефалографи для уточнения реакцп ЦНС.
2. Огляд (живота, крижовоТ дтянки та проме-жини). Об'ективне дослщження починаеться з загального огляду дитини, яке надае загальне уявлення про и конституцшний ф1зичний розви-ток. Слщ визначити наявнють можливих поза-кишкових прояв1в закрепу (пименты плями, роз-дряпини, ангултв, ангулярних стоматит1в). При огляд1 живота для кпшщиста важлива його форма (особливо при пщозр1 на оргаычну природу захворювання), участь м'яз1в передньоТчеревноТ стшки в акт1 дихання, наявнють випинань.
3. Пальпац1я живота. Глибокш ковзаючш паль-пацп оргашв черевноТ порожнини за В.П. Образ-
цовим та Н.Д. Стражеско обов'язково передуе поверхнева ор1ентирна пальпац1я. Пальпац1я проводиться починаючи з найбтьш доступних дтянок передньоТ черевноТ стшки. Ретельна увага придтяеться спазмованим дтянкам кишки (особливо сигми), бурчанню за ходом товстоТ кишки, наявносп пухлинопод1бних утворень (ка-лових камешв), дистопп дтянок товсто'1 кишки.
4. Лабораторш методи дослщження.
A. Загальний анал1з кровк Кпшщиста цкавлять ва показники розгорнутого анал1зу, як1 пщтвер-джують наявнють ендогенноТ ¡нтоксикацп органн зму та и негативний вплив на оргашзм (дефщит-ш анемп). Окремий ¡нтерес викликае р1вень
за величиною якого можлива д1агностика дефщиту надходження рщини в оргашзм (що може бути фактором розвитку закреп в).
Б. Загальний анал1з сечк Серед показниш да-ного дослщження особливий ¡нтерес викликають величини рН та питомоТ ваги, як1 надають ¡нфо-рмацш про водно-електролп"ний дисбаланс го-меостазу патента.
B. Електрол1ти кровк Велика увага придтяеть-ся р1вням К+ та Са++. Зниження кшькосп К+ та пщвищення р1вня Са++ в перифершнш кров1 сприяе уповтьненню руховоТ активное^ ШКТ, пригыченню перистальтики з розвитком товсто-кишкового стазу.
Г. Лабораторне дослщження калу (макро-, мк-роскошчне, х1м1чне та бактерюлопчне). Перш1 три види дослщжень дають уявлення про функ-цИ' травних залоз, стану слизовоТ оболонки травного тракту, баланс! процесу травления та всмо-ктування. Тому стае очевидним важлив1сть огляду вс1х порцш калу.
При досл1дженн1 калу на дисбактерюз визна-чають питому вагу окремих представник1в киш-ково1 м1крофлори шляхом вис1ву фекально'1 су-спензп на ряд диференц1ально-д1агностичних 1с-т1вних середовищ.
Для б1льш детального вивчення дисб1озу кишечнику розраховують ¡ндекс стаб1льност1 м1к-рофлори (1СМ), який являе собою сп1вв1дношен-ня сумарноТ к1лькост1 б1ф1до- та лактобактер1й до загальноТ к1лькост1 кишковоТ палички \ в норм1 вище 2,0 од. [5].
1СМ = б1ф1добактер1| + лактобактерп / загальна к1льк1сть кишково! палички.
5. Ректальне досл1дження. А. Огляд прямо!' кишки визначае тонус ректальних сф1нктер1в, ре-ктальний пролапс, наявнють гемороТдальних ву-зл1в (для бтьш ¡нформативного огляду при цьо-му необх1дно застосовувати ректальн1 дзеркала, а у д1тей молодшо! групи вушн1 дзеркала на фон1 натужування пац1ента), пол1п1в, кондилом, тр1-щин, ероз1й, стеноз1в та дистопп' анусу, запаль-них вогнищ, г1пертроф1| анальних сосочк1в. Рек-тальний огляд проводиться пюля дефекац1| або очисно! кл1зми. Положения д1тей при огляд1: у молодших д1тей на спин1 з широко розведеними та з1гнутими в колшних суглобах ногами, як1 максимально приведен! до передньоТ черевноТ стш-
ки, у д1тей старшоТ вковоТ групи колшно - лктьо-ве положения. В. Ректальне пальцьове дослн дження дозволяе визначити тонус анального сфшктера, пщвищення якого зумовлено пперкн нез1ею, а зниження ппокшез1ею прямот кишки, наявнють ректальних стеноз1в та пухлинопод1б-них утворень, характер та консистенц1ю калових мае, запальш змши слизовоТ оболонки, тр1щини. Пюля закшчення ректального пальцьового дослщження обов'язково звертають увагу на за-лишковий вмют на гумовш рукавичщ (кров, слиз, характеристика калових мазюв). В. Ректальне б1мануальне дослщження доповнюе дан1 ректального можливостями визначення рухливосп кишки, характером дтянок тканин, як1 оточують пряму кишку, оцшка товщини передньоТ черевноТ стшки та и напруження.
6. Ультразвукове дослщження.
A. Оргашв черевноТ порожнини. Виконуеться за стандартною методикою дослщження оргаыв черевноТ порожнини та позаочеревинного простору в двох положениях: лежачи та стоячи (для виключення спланхноптозу).
Б. ТовстоТ кишки (ультразвукова ¡р1госкошя). Нешкщливий метод, який надае можливють не ттьки д1агностувати оргашчш та функцюнальш змши в товстш кишц1, але й з високою точнютю дослщжувати п дистальш вщдти (товщину та пошарову будову стшки прямот та частини сиг-мопод1бноТ кишки, складчастють слизовоТ оболонки, гаустрацш, перистальтичну активнють, оцшити стан ефшктерного апарату та наявнють додаткових кишкових петель). Трансабдомша-льне УЗ дослщження виконують в режим! реального часу конвексними датчиками з частотою 3,5 - 5,0 МГц при трансанальному заповненш товстоТ кишки 1% розчином ЫаО! або 5% глюко-зи, як1 добре утримуються в кишцк Обсяг вводимого розчину вщ 0.05 до 2.0 л в залежност1 вщ вку та росту дитини.
При ультразвуков!й ¡ригоскопи дистальних вщ-дт1в товстоТ кишки видтяють 4 ступеы и пору-шень:
1 ступшь - стад1я «подразненоТ кишки» - ппер-троф1я м'язового шару до 1/2 загальноТ товщини стшки кишки на тл1 пщвищеного тонусу ректоси-гмоТдного вщдту та дискоординованих периста-льтичних скорочень;
2 ступшь - стад1я «пперкинетичноТ кишки» - п-пертроф1я м'язового шару вщ 1/2 до 2/3 загальноТ товщини стшки кишки на тл1 дилятяци та пропу-льсивних скорочень дистальних вщдт1в товстоТ кишки (ДВТК);
3 ступшь - стад1я «ппокшетичноТ кишки» - п-пертроф1я м'язового шару бтьше 2/3 загальноТ товщини стшки кишки на фош вщсутносп функцп ректосигмоТдного ефшктеру та маятникопод1б-них рухах кишкового вмюту;
4 ступшь - стад1я «атоычноТ кишки» - склероз пщелизового та атроф1я м'язового шару стшки на тл1 р1зкоТ дилатаци кишки.
B. Доплерограф1я стшки прямот кишки. Споча-
тку, на тл1 спазму ДВТК, змши не простежують-ся. При подальшому розширенш та дилатацп ДВТК з ппертроф1ею м'язового шару вщбуваеть-ся розвиток додаткового венозного кровотоку. При розвитку склеротичних змш в м'язовому шар1, стан ппертонусу змшюеться ппотонусом з компенсаторним пщвищенням артер1ального кровотоку, яке змшюеться розвитком шунтуючо-го венозного кровотоку. Кшцевою стад1ею пору-шень моторики ДВТК е и атошя з витонченням стшки та порушенням кровотоку в нш. Таким чином, регютращя додаткових артер1альних та ве-нозних судин в стшках ДВТК е поганою прогнос-тичною ознакою при хрошчному закрепк
7. Рентген-радюлопчне дослщження - дозволяе оцшити структурний та функцюнальний стан кишечнику та визначити положения його петель.
A. Ентероколоносциншраф1я - дозволяе роз-рахувати показники просування калових мае по окремих сегментах товстоТ кишки та загальну тривалють кишкового транзиту, визначити лока-л1зацш функцюнальних порушень та стушнь Тх виразностк
B. 1р1гограф1я - дозволяе визначити д1аметр товстоТ кишки, наявнють цеко - ¡леального реф-люксу, стан контур1в кишковоТ стшки та гаустр. 1р1гограф1я виконуеться пюля ¡нтраанального введения бар1евоТ сумЫ з розрахунку: новона-роджеш - 30 - 50 мл, д1ти до 1 року - 50 - 100 мл, 1 - 3 роки - 100 - 300 мл, 4 - 7 ромв - 400 -700 мл, старш1 7 рош - 700 - 1000 мл. В процеа заповнення бар1евою сум1шшю товстоТ кишки виконуються оглядов1, а при необхщносп прицн льы зшмки. Оглядов1 зн1мки виконують в прямш \ боков1й проекц1ях в положенн1 лежачи та в боко-в1й проекц1Т в вертикальному положены. Вико-нання ¡р1гограф1й в горизонтальному положены дозволяе визначити наявнють ректоцеле, змши ано - ректального та ректо - сигмоТдного кут1в, виразн1сть птозу ДВТК. Ступ1нь достов1рносп методу 75% [6].
Г. Комп'ютерна томограф1я (КТ) - дозволяе в стаж релаксацп та напруження оцшити величину ано - ректального кута та пузирно - уретрального сегменту, наявнють пролапсу тазового дна, сшввщношення ДВТК з к1стковими структурами таза.
8. В1зуально-оптичш досл1дження (ано-, ректо-роромано- та колоноскоп1я) - дозволяють отри-мати ¡нформац1ю про стан слизових оболонок, тонус та вмют товстоТ кишки, стан гемороТдаль-ноТ с1тки, наявн1сть пухлинопод1бних утворень. Зазначеш вище досл1дженн1 високо1нформативн1 (при умов1 адекватноТ очисноТ п1дготовки товстоТ кишки, для чого в останнш час використовують г1дроколонотерап1ю), зазвичай не потребують для проведения знеболення. Кр1м того, наяв-н1сть додаткового «робочого» каналу в оптичн1й апаратур1 дае можлив1сть виконання 61опс1Т не-обхщноТ д1лянки товстоТ кишки. Виконання до-сл1джень даноТ рубрики може вщбуватись як в планов1й так \ в ургентнш черз1, що значно роз-
в пщслизовому та м1жм'язовому шарах стшки товсто1 кишки (шляхом IX пстолопчноТ ¡мпрегна-цп ср1блом) дозволяе визначити кшькюну та якн сну IX характеристику (а-, ппо-, дизганглоз), що дозволяе також попередньо визначитись з прогнозом переб1гу захворювання. Стушнь достовн рносп методу 100% [6].
Висновки
Ильки на основ! комплексного вивчення алгоритму д1агностики особливостей клшши, анамнезу, даних лабораторних та ¡нструментальних метод1в обстеження з урахуванням результате морфолопчних дослщжень можливо визначити причину хроычних закрешв у д1тей з максимальною достов1рнютю.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку будуть спрямоваш на пошук нових ви-сокошформативних метод1в д1агностики хрошч-них закрешв у д1тей з урахуванням поглибленоТ диференц1аци етюлопчного чинника.
1.
3.
ширюе д1апазон ix застосування. Обмеженням до проведения колоноскопи при хроычних закрепах вважаеться лише хвороба Пршпрунга в стади субкомпенсацп та декомпенсаций коли розтягнут1 у вигляд1 м1шк1в або балошв, pi3KO по-довжеш петл1 уражених сегмент1в товстоТ кишки створюють умови, при яких вщсутня можпивють в1зуально'| ор1ентаци в npoceiTi порожнистого органу.
9. Манометр1я - дозволяе визначати nopir рек-тальноТ чутливосп (мш1мальний обсяг необхщ-ний для появи вщчуття заповнення кишки, роз-слаблення анального сфшктеру, максимально «переносимий» об'ем). Анал1зуючи манометрич-Hi показники, слщ враховувати той факт, що на сьогодшшнш день не ¡снуе стандартних методик та обладнання для манометри заднього проходу. Результати досл1дження в значн1й Mipi Biflpi-зняються в залежност1 в1д виду катетерноТ сис-теми, яка застосовуеться. Тому показники зав-жди потр1бно анал1зувати на ¡снуючому маноме-Tpi (балонному, векторному об'емному, комп'ютеризованому багатоканальному) в1днос-но конкретного хворого, з урахуванням того факту, що у здорових д1тей коливання результате значн1 (для виключення пор1вняльно1 похибки).
10. Морфолог1чне досл1дження - астрацшна, ендоскоп1чна, однотроакарна трнсумб1л1кальна або повношарова 61опс1я за Свенсоном викону-еться лише у випадку наявност1 невщповщносп кл1н1чних даних та результат1в ¡нструментальних дослщжень (рентгенолог1чних та в1зуально - оп-тичних) i т1льки в умовах стац1онару.
А. Пстох1м1чне визначення активност1 тканевоТ ацет1лхол1нестерази (АХЕ) в бюптатах шматоч-KiB слизово! оболонки та п1дслизового шару мо-же застосовуватись у д1тей старших 3-х тижне-вого BiKy, в зв'язку з тим, що у новонароджених АХЕ-позитивн1 волокна розташовуються пере-важно в м'язов1й пластинц1 слизовоТ оболонки. Ступшь достов1рност1 методу 82% [6].
Б. Пстолопчне досл1дження нервових ганглпв
Реферат
АЛГОРИТМ ДИАГНОСТИКИ ХРОНИЧЕСКИХ ЗАПОРОВ У ДЕТЕЙ Коноплицкий B.C., Антонец В.А., Маланина Т.Л., Старинец Л.С. Ключевые слова: дети, алгоритм, запоры, диагностика, обследование.
В работе определен алгоритм диагностики хронических запоров у детей. Построение каждого шага предложенного алгоритма основывается на опыте обследования 250 детей в возрасте от 1 дня до 18 лет, которые находились на стационарном лечении в клиниках детской хирургии и гастроэнтерологии с 2007 по 2009 гг. На значительном клиническом материале разработана последовательность и необходимая направленность диагностических мероприятий (физикальных, лабораторных, инструментальных). Предложенный к использованию в практической деятельности алгоритм диагностики хронических запоров у детей позволяет не только определить последовательность, но и необходимый объем обследований в каждом конкретном случае.
Summary
ALGORITHM IN DIAGNOSING CHRONIC CONSTIPATIONS IN CHILDREN
Konoplitskiy V.S., Antonets V.A., Malanina T.L., Starynets L.S.
Key words: children, algorithm, constipations, diagnostics, examination.
The present study is aimed to establish the algorithm in diagnosing chronic constipations in children. Each step of the algorithm we have suggested is based on the findings obtained as a result of careful examination of 250 children aged 1st day of birth - 18 tears old who have stayed at in-patients departments of
5.
Л/тература
Лисенко Г.1. Актуальш проблеми сучасноТ гастроен-терологи в практик амейного л1каря / Г.1. Лисенко, I.M. Скрипник // С1мейна медицина. - 2009. - Т.28, №2. - С.3 - 5.
Филлипс Р. К. С. Колоректальная хирургия / Р. К. С. Филлипс. - М. : ГЭОТАР - Медиа, 2009. - 352 с. Белоусов Ю.В. Хронический запор у детей / Ю.В. Белоусов, О.Ю. Бтоусова. - Харьков : Факт, 2009.
- 158 с.
Момотов А.А. Классификация хронического колос-таза у детей / А.А. Момотов. - Кл1н1чна хфурпя . -2007. - №8. - С. 18 - 21.
См1ян O.I. Дисбютичы порушення кишечнику у дь тей раннього в1ку на фош не госттальноТ пневмони / O.I. См1ян, О.Г. Васильева // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2009. - №12. - C.192 - 194. Схакумидова А.Г. К вопросу о диагностике болезни Гиршпрунга / А.Г. Схакумидова, А.Е. Машков, В.Е. Щербина [и др.] // Педиатрия. - 2006. - №5. - С.48
- 50.
children surgical and gastroenterological departments from 2007 to 2009. The vast clinical material helps to develop the a certain sequence and a set of diagnostic steps (physical, laboratory, instrumental). This algorithm may be helpful in the practice and allows to determine the extent of the examinations which may be required in a particular case.
УДК: 616.36-002.2: 616.98
КЛ1Н1ЧНИЙ ПЕРЕБ1Г ХР0Н1ЧН0Г0 ГЕПАТИТУ В У 0С1Б 3 РЕЦИДИВУЮЧИМ ПРОСТИМ ГЕРПЕСОМ
Котелевська Т.М.
ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я", Полтава
Проведен! досл1дження показали, що частка осб з рецидивуючим ПГ серед хворих на ХГВ скла-дае 70,0%; а кл'1шчний переб1г ХГВ у них збер1гае типову кл'1н'1чну картину, але е особливост¡: час-т!ше рееструються диспепсичн/ розлади (71,4%), артралги (38,1%), л1мфаденопат1я (57,1%), поза-печ1нков1 прояви (47,6%); виявляються вищими показники цитол1зу (61,9%) та в'русного наванта-ження ВГВ (37,5%). У хворих з частотою рецидив1в ПГ б'тьше 4 раз на рк стов/дсотково рееструються вс1 основн/ кл1н1чн1 синдроми гепатиту. Ключов/' слова: хроннний гепатит В, простий герпес, клшмний переб1г.
Частота хрошзаци гострого гепатиту В (ГГВ) за даними р1зних автор1в коливаеться в межах вщ 5,0 до 20,0% [1,6,9]. Одшею з причин несприят-ливих наслщш ГГВ може бути фон, на якому вш розвиваеться, зокрема, наявнють супутньоТ со-матичноТ патологи, мкстчнфекцш, тощо. Врахо-вуючи високу поширенють герпетичноТ ¡нфекцп, викликаноТ в1русом простого герпесу (ВПГ1), по-стае питання про можливий вплив и рецидивую-чих форм на переб1г та наслщки гепатиту В (ГВ), що на сьогоды е недостатньо з'ясованим та по-требуе вивчення.
Мета роботи - з'ясувати частку оаб з рецидивуючим простим герпесом (ПГ) серед хворих на ХГВ та охарактеризувати клш1чний переб1г гепатиту у ц1еТ категорп хворих.
Матерали та методи дослдження
Для досягнення поставлено! мети обстежено 58 хворих на ХГВ (реплкативна форма - 46 (79,3%), ¡нтегративна - 12 (20,7%) вком вщ 20 до 57 рош, в ус1х мала мюце ИВе-негативна форма ХГВ. Тривалють ¡нфкування в1русом ГВ (ВГВ) становила вщ 1 до 20 рок1в та у бтьшосп (89,7%) не перевищувала 10 рок1в. Згщно поставлено! мети обстежеш склали дв1 групи: I (основна) - 41 (70,1%) пащент, в яких клшко-анамнестично д1агностували ПГ з ураженням шк1ри та слизових оболонок; II (контрольна) - 17 (29,3%) хворих, ям заперечували наявнють кл1-шчних прояв1в ПГ в анамнезк В обох трупах пе-реважали особи чолов1чоТ стат1 (52,5% - в основой, 66,7% - в контрольнш), середнш в1к стано-вив 33,4±1,7 та 34,7±2,9 роки вщповщно групам.
Д1агноз ХГВ встановлювали на пщстав1 епще-мюлопчних, загально-клш1чних \ лабораторних даних, пщтверджували за наявносл специф1ч-них серолопчних (ИBsAg, aнти-HBs, ИВеАд, ан-ти-ИВе, анти-ИВсог-1дМ, анти-ИВсог (сумарш)) та молекулярно-бюлопчних (ДНК ВГВ) маркер1в.
У частини хворих (30,0%) визначали BipycHe на-вантаження ВГВ у сироватщ KpoBi. В ycix виклю-чали ¡нфкування ¡ншими гепатотропними Bipy-сами (анти-HAV IgM, анти-HCV (cyMapHi), анти-HDV), в жодного не було ознак токсичного, алкогольного, метабол1чного та ¡нших уражень печш-ки.
Д1агноз ПГ встановлювали на 0CH0Bi кпш1ко-анамнестичних даних з визначенням специф1ч-них серолопчних маркер1в (анти-ВПГ^ IgM та IgG) в динамщк За МКХ-10 (ВООЗ, 1985) кл1н1ч-ними формами ПГ в обстежених ochobhoi групи були: герпетичний пнпвостоматит - 5,0%, вези-кульозний дерматит з ураженням слизових губ -80,0%, його поеднання з ураженнням носа -7,5%, шк1ри обличчя - 2,5% та з герпетичною урогештальною ¡нфекц1ею - 2,5%, герпетична уроген1тальна ¡нфекц1я - 2,5%. У бтьшосп хворих ochobhoi групи (80,5%) анамнестично частота рецидиву ПГ становила 1-3 рази на piK, в ¡н-ших (n=8, 19,5%) - 4 i б1льше на piK.
Кл1н1чну машфестацш ПГ на момент обсте-ження в1дм1чали у 5 хворих (12,2%) ochobhoi групи, виключно при реплкативнш форм1 ХГВ. У бтьшосп (60,0%) з них кл1н1чними проявами ма-шфестаци ПГ на фон1 гепатиту були везикульоз-ний дерматит з ураженням слизових оболонок губ та шк1ри обличчя з частотою рецидив1в 4 i б1льше на piK.
Отримаы дан1 пщдавали статистичному аналн зу з використанням критерш Манна-У1тн1. Вщ-MiHHOCTi вважали достов1рними при р <0,05.
Результати та i'x обговорення
Проведен! дослщження показали, що ХГВ як висхщ гостроТ ктычно-машфестноТ форми гепатиту розвинувся у 20 (34,5%) oci6, в ¡нших - 38 (65,5%) був д1агностований на стадiY хроычного процесу, що п1дтверджуе думку про переважан-ня стертих субкп1н1чних форм ц1еТ ¡нфекцп [3,4].
* Фрагмент науковоТ теми Укра(нсько( медичног стоматолог^чноТ академп "BipycHi гепатити В i С сполучеш з eipycoM простого герпесу: клшко-патогенетичш особливостi, nidxodu до диагностики та лжування", № Державноi реестрацп 0103U001313.
