CC BY
24
8. Заремба JI. В. Формирование у студентов пединститутов готовности к организации внеурочной деятельности учащихся автореф. дис. на соискание научи, степени канд. пед. наук: спец.: 13.00.01 «Теория и история педагопки» / JI. В. Заремба. - К., 1990.-22 с.
9. Казанжи I. В. Шдготовка майбутшх учите.шв початкових клайв до позаурочно! виховно! роботи: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 /Казанжи 1рина Володимир1вна. -Миколаш, 2002. -230 с.
Ю.Козак М. Г. Психолого-педагопчм основи гадготовки студенпЕ до виховши роботи в процеа навчання / М. Г. Козак, М. М. Фщула // Шдготовка студенпв до внховно! роботи в процеа навчання / За ред. М. М. Фщули. - К.: Вища шксла, 1982. - 181 с.
11. Кондратова Л. В. Морально-психолопчна готовшсть студента до вчительсько! д1яльност1 / Л. В. Кондрашова. -К.: Вища школа, 1987. -38 с
12. Макарова О. С. Формування готовност1 майбутнього вчителя до комумкацп з молодшнми школярами засобами образотворчого мистецтва: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Макарова Оксана Сташслав1вна. - 1зма'ш, 2004. - 273 с.
13. Сластенин В. А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки /В. А. Сластенин. -М.: Педагогика, 1976. -172 с.
14. Сурудина Е. А. Подготовка студентов педвузов к работе по нравственному воспитанию младших школьников: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теория и история педагопки» / Е. А. Сурудина-М., 1987.-20 с.
УДК 378.14
1рина ДЕМЧЕНКО
АКТИВ13АЦ1Я ТВ0РЧ01 ДШЛЬНОСИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕАЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ГААУ31 ХУД0ЖНБ01 КЕРАМ1КИ
У cmammi з'ясовано суть npoeidnux категорий meopiocmi, актуашзовано ч -г и ' z •> ч в навчання й методу npoeKmie, а також визначено таю чинники актие^заци складових творчоI dizfibHocmi майбутнього вчителя образотворчого мистецтва в гапузi мистецтва керамжи: самост1йн1сть, оригшальшсть, нестандарттсть, здатшсть установлювати noei зв'язки шж eidoMUMU явищами; гнучюстьу вирниенш пластшних завдань; швидтстъ генерування й змши ideu.
В статье выяснена суть ведущих категорий, творчества, актуализирован принцип активности обучения и метода проектов, а также определены такие факторы активизации составляющих творческой деятельности будущего учителя изобразительного искусства в отрасли искусства керамики: самостоятельность, оригинальность, нестандартность, способность устанавливать новые связи между известными явлениями; гибкость в решение пластических заданий; скорость генерирования и изменения идей.
In the article the essence of leading categories of creativity is found out, the principle of activity of training and a method ofprojects is actualized. Such factors of activization of components of creative activity of the future teacher of the fine arts in branch of art of ceramics are defined: self-dependence, singularity, originality, ability to establish new connections between the known phenomena; flexibility in the decision of plastic tasks; rate of generation and change of ideas.
Сощальш змши, перехпд до ринкових вщносин вщбиваються не тшьки на економ1чному розвитку держави, але й на суспшьному становленш ii громадян. У «Нацюнальнш доктриш розвитку освп'и Украши в XXI стсштп» визначена гол овна мета украшсько1 ocBini - створити умови для особиспсного розвитку та творчо! самореалгзацп кожного громадянина. Сучасна вища педагопчна школа прагне забезпечення шдготовки фах1вця, здатного до поспйного духовного самовдосконалення, творчо1 активносп як основи збагачення ¡нтелектуального та культурного потеишалу наци. Саме тому перед вищою школою постае необхщшсть формування творчого потенщалу студента, зокрема ix творчоК активносп, як умови гумашзацп навчально-виховного ироцесу, гцо передбачае повагу до людини, врахування П ¡ндивщуальносп, шзнавальних, творчих потреб, нахшнв та ¡нтереав.
Ускладнення завдань I способ1в виршення проблемы гадготовки пщагопчних кадр1в, у тому числ1 й у галуз1 художньо! педагопкп, обумовлюють гостру потребу в теоретичному обгрунтуванга творчо! активносп як важливо! характеристики профеаонал1зму сучасного вчителя, оворення необхщних умов рсалшцп особиспсно зоркнтованого навчання в практищ вигцо! педагопчно! школи та експфиментальнш перев1рщ методики навчального процесу, що дозволяе подолати суперечносп м1ж вимогами, яю ускладнюються до вчительсько! професп й здатшетю випускниыв педушверситету творчо працювати в обранш професшнш сферь використовувати багатофаншеть свое! особистосп у виршенш професшних завдань \ володшш засобами формування творчо! активносп школяр1в.
Отже, сьогодення ставить висою вимоги до педагопчного фаху, а тому гадвищення якосп професшно! шдготовки майбутшх учител1в образотворчого мистецтва, зокрема, актив ¡зайдя !х творчо! д1яльносп е актуальною проблемою вищо! школи.
Психолопчш основи творчо! активносп розглянуп в працях Д. Богоявленсько!, Л. Виготського, П. Гальперша, Д. Ельконша, В. Крутецького, Г. Костюка, Я. Пономарьова, Н. Тализшо! та ¡нших учених. Педагопчнпй аспект ще! проблеми роз1фито в роботах Л. Аристово!, В. Андреева, Ю. Бабанського, М. Данилова, Б. Коротяева, I. Лернфа, Л. Мамот, В. Паламарчука, О. Савченко, М. Скатана, Т. Шамово!, Г. Щуюно! та ¡н. Анал1з психолого-педагопчних конце пцш та попвццв на проблему формування творчо! активносп названих та ¡нших автор ¡в показав, що рош визначення цього явища вщлзняються не спльки протилежшетю позищй, сюлькп ступеней повноти !х характфистик.
Найчаспгае в наукових працях творча актившеть розглядаеться як творча д1яльшсть (М. Даншов, А. Люблшська, М. Махмутов), як яюсть особистосп (Ш. Генелш, В. Кузш, В. Максакова, М. Матюшкш), як специф1чна потреба особистосп (Л. Божович), а також без вказюки на конкретний напрямок (Б. Асаф'ев, Н. Ветлупна). Але в ргзних поглядах натворчу актившеть простежуютъся деяю загальш риси: розумшня и як складно! якосп особистосп з акцентуванням уваги на ¡гащапш творчого суб'екта та неповторного ¡ндивщуального образу, пошумв \ вщкриття нового. У цьому контекст! сучасними д ост д никами сформульовано основш умови формування творчо! активносп (Н. Вишнякова, Л. 1вахненко, В. Лозова, Ю. Неженцев, С. Сисоева), виявлено специф1ку впливу р1зних засоб1в естетичного виховання на розвиток творчо! активносп суб'екпв навчання (Л. Гуляева, В. Кузш, А. Щфбо), визначено особливосп прояву творчо! активносп особистосп в ргзних видах д1яльносп (Ю. Косенко, В. Сьомш, В. Тименко, С. Дщенко, В. Кардашов). Однак, дослщженню ефективних способ1в акпшзацн творчо! д1яльносп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва з художньо! керамит дониш не присвячено жодного дослщження.
Мета ста™ - визначити чинники активгзацй складових вар1ативно-творчо! д1яльносп майбутнього вчителя образотворчого мистецтваз мистецтва керамиси.
Розвиток творчих якостей майбутшх учишив образотворчого мистецтва на сташ навчання у вищих навчальних закладах е одним з основних завдань !хньо! за га льнопрофе а йно! гадготовки, бо вщповщно до специф1ки робота в загальнооевггнш школ! вони разом ¡з практикою образогворчо! творчосп повинш добре ор1ентуватися в ¡сгори й теорп мистецтва, знати основи декоративно-прикладного мистецтва й методику його викладання, розумгги виразш особливосп р1зних художшх матер1ал1в, техшк тощо.
У сучасному енциклопедичному словнику зазначено: «Творчкть - це д1яльшсть, яка породжуе щось яюсно нове й вщрЬняеться неповторшетю, орипнальшетю. Твор1псть - вигца форма активносп й самоспйно! д!яльносп людини й оцшюеться за!! сощальною значугщетю й орипнальшетю (новизною)» [2, с. 162].
Одна з пфших педагопчних вимог, що ставиться до розвитку творчо! активносп в суб'екпв навчання полягае в тому, щоб стимулювати !х прагнення до самоспйно го вибору щлей, завдань \ засоб1в !х вирштення, бо людина, яка не звикла Д1яти самостийно, брата на себе вщповщальшеть за ухвалеш р1шення, втрачае здатн1сть до творчо! д1яльност1 [3].
Сучасна исихолопя визначае низку особливостей творчого процесу: постановка питания, що вимагае творчо! вщповщ! (тобто вмшня побачита проблему); мобш1защя необхщних знань \ досв1ду для постановки попфедньо! ппотези, для визначення шлях1в 1 способ ¡в вир1шення
завдання; спещальш спостфеження й експфименти та ïx узагальнення у вигляд1 лопчиих, образных, математичних, фаф1чних, наочних структур.
3 фшософського кута зору будь-яка д1ялыпсть людини е творчим актом, бо й суб'ект, i об'ектвиходять з акту д1яльносп ¡ншими, шжвони ввшшли до нього.
Оскшьки новий продукт може бути офиманий випадково або шляхом суцшьного неевристичного пфебору BapiamÎB, то до критерш новизни продукту зазвичай додають критерш новизни процесу, за допомогою якого цей продукт був отриманий (hobï методи, прийоми, способи дп).
Р. Гельц, А. Пуанкаре й багато ¡нших ¡нших автор ¡в виокремили чотири фази будь-якого творчого р1шення: фаза збирання матер ¡алу, нафомадження знания, яы можуть лягти в основу р1шення або переформулювання проблеми; фаза дозр1вання, або шкубацн, коли працюе в основному пщдадомстъ, а на piBHi свщомих регуляцш людина може займатися зовам шшою д1ялыпстю; фаза осяяння, або ¡нсайту, коли у свщомосп абсолютно несподшано виникае ршения; фаза контролю, або перев1рки, якавимагае повжн активносп свщомосп.
Творча д1яльшсть розглядаеться якджфело формування шзнавально1 самостшносп, без яко1 не може бути творчо! особистосп. Так, наприклад, у npon,eci робоги на заняттях ¡з художньо! керамжи пщ час виготовлення piзних вироб1в у студенпв виробляються таи щнш якосп, як працьовиттсть, посидючкть, наполегливктъ, допитливкть, умшня вибирати роботу й визначати, як краще ïï виконати, тобто я ко cri. без яких неможлива й творчкть.
Пщвищення якосп навчально-виховного процесу неможливе без формування активносп студенпв. «Актившсть мэжна визначити як поспйно мштивий процес спонукання до енфпйного, щлеспрямованого учшня, подолання пасивно! й crepeoranHoï д1яльносп» [2, с. 185]. Актившш студента, як правило, самоспйшпд. ГЕзиавальна актившсть еважливимчииником навченосп, бовона впливае на темп, глибину й мщшсгь оволодшня навчальним матф1алом.
Активн1сть особистосп - це д1яльне ставлення людини до се ¡ту, здатшсть здшснювата суспшьно значугщ перетворення матер1ального й духовного сфедовища на ochobî освоения суспшьно ¡сторичного досвщу людства [3].
Узагальнюючи сказане, можна ствфджувати, що ¡снуе взаемний зв'язок Mi ж актавшстю й творчк~гю. Творч1сть неможлива без активносп, бо саме актившсть детермшуе творч1сть як створення чогось нового.
Слщ також вщм1тити, що Mi ж такими поняттями як «актившсть», «свщомкть», «самостшшсть» е певна вщмшшсть, але вони мщно взаемопов'язаш, бо свщоме оволодшня знаниями вимагае обов'язково1 жтавносп й самостшносп студента, без чого неможливе ефективне засвоення знань, а також оволодшня вмшнями й навичками. Як вщзначають бшышсть методиста, принцип активносп мае особлив е значения в ход1 практичних занять, адже свщома, активна й самостшна робота завжди призводить до кращого засвоення навчального ма тер ¡алу. Okjiîm того, творча актившсть i самостшшсть е пфедумовою для поглиблення й розширення отриманих знань, розвитку ¡нтфесу до справи.
Реал1зуючи принцип активносп навчання, на заняттях ¡з художньоГ керамш! дощльно використовувата метод проекпв, бо завдяки цьому в студент формуються проблемно-дослщницью якосп, вщбуваеться актив1защя ïx продуктивно!' творчосп. Цим методом передбачено рофобку i презентащю власного творчого проекту з конкретно! теми. Тому перевага методу проекта полягае в тому, що вш дае змогу ¡нтефувата знания, отримаш при вивченш ¡нших навчальних дисциплш, а також використовувата щ знания для створення реального продукту творчо! д1яльносп.
Метод проекпв - це дидактична категор1я, що е сукупшстю прийомш та опфацш оволодшня пев ною галуззю пржтачиого або теоретичного знания, Tieï або Tieï д1яльносп [6]. Актуальшсть методу проекпв у Hauii дш обумовлюеться иасампфед необхщшетю розум™ сенс i призначення свое! робота, самоспйно ставити професшш завдання, продумувата способи ïx здшенення тощо. BuGip проектноГ форми проведения pisHiix BapiamiB занять пояснюеться там, що ынцевий результат навчання художнш керамщ не повинен бута простою сукупшстю знань, студента повинш вщчута практачну значушдсть цього виду мистецтва, навчитися ор1ентуватася в pis них джерелах ¡нформаци з керамжи, пор1внювати ¡нформащю про той чи шший об'ект ¡з художньою ¡нформащею, вщтвореною засобами художнього образу.
Отже, метод проекта дае змогу оргашзувати достов1рно дослщницьку творчу самостшну д1яльшсть впродовж навчального часу, що выводиться на вивчення художньо1 к ер алии!, використовуючи при цьому р13номан1ття метод ¡в I форм самоспйно1 шзнавально1, пржтично11 художньо-мистецько1 робота. При цьому слщ виходити з того, що жтуал1защя дш щодо створення матер1ально! форми декоративного зображення вимагае аня.тшу конкретних умов пластичного завдання, а також метод ¡в I прийошв художньоГ технологи, яо доцшьно використовувати в процеа виконання студентами конкретного завдання на заняттях ¡з керашки. Саме тому процес використання засвоених виразних засоб1в художньо! кфам1ки гад час декоративно! д1яльносп не можна обмежували репродуктивним характером, а спонукати майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до анализу й узагальнення завдань декоративно-пластично! творчосп.
Досконал1сть стшпзованого образу в декоративнш творчосп традицшно визначаеться шрою його узагальненосп. У процеа постановки й вирпиення творчих завдань щодо формування декоративного образу студента повинш здшенювати процедуру узагальнення, що дасть 1м змогу оргашчно иоедната ¡стотш естетичш властивосп об'екта зображення, ¡нтфпретувати IX хярактерш риси.
Окр1м узагальнення в процеа формування декоративного образу операщя абстрагування забезпечуе продуктивне перетворення початкових образ1в, що е основою творчого методу сгшизацн декоративного зображення.
Конкретизащя забезпечуе вираження створених образ1в у художнш форм. Тому в процеа реалгзаци декоративного образу в матер1ал1 керамжи узагальнешеть образних характеристик художньо! форми вимагае конкретизации тобто доведения до вщповщносп вйх виразних можлив остей матер1алу, обраного для втшення задуму.
Узагальнення, абстрагування й конкретизащя складають основу провщного методу декоративно-прикладного мистецтва - методу сишзацн. Його засвоення студентами передбачае формування в них навичок вщбору й узагальнення певних якостей об'екту зображення, яи найоргяшчнитте будуть взаемод1яти :п структурою декоративного твору. И ¡льне формотворення стшпзованого образу в щбувалося шляхом поеднання р1зних узагальнених форм та видозмши початкових форм (змша властив остей предмета 1 взаемного розташування 1х частин, змша просторового розташування об'екпв зображення тощо).
На заняттях ¡з кераг.ики доцшьно актив1зувати таи ¡ндивщуальш особливосп творчосп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва: самостшшсть, орипнальшеть, нестандартшсть, здатшеть установлювати нов1, неси од ¡ваш зв'язки м1ж вщомими явищами; гнучисть, постшний пошук, здатшеть опфативно переходита вщ одного до шшого способами вирплення пластичних завдань; швидисть генерування й змии щей, що забезпечуе ¡'х багатство й р1зномаштшсть. ГЦ якосп сприяють оптамальнш орган шцп пластично! творчосп студента, забезпечують новизну, орипнальшеть, шдивщуальшеть, емощйну й пластичну виразшеть креативних р1шень у декоративнш д1яльносп, продуктивна спрямовашсть яко! виявляеться в здатносп вщкривати нов1 прийоми творчо! д1яльносп.
У процеа пластично! творчосп з мистецтва керамш! необхщно також актив1зувати таю складов! вар1ативно-творчо1 д1яльносп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва: трансформащю й комб1нування початкових, засвоених рашше елемента пластичноГ творчосп О'х змна, доповнення, пфетворення, створення нових поеднань); самостшне використання засвоених знань, умшь I навичок у новому образному р1шенш; творчнй пошук [ конструювання власних, нетрадицшних спосоСив впршення творчих завдань; виб1р [ вщображення орипнальних, неспод1ваних аспекта об'екта зображення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров: 3-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1984. -1600 с.
2. Подласый И. П. Педагогика: 100 вопросов - 100 ответов: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / И. П. Подласый. -М.: Владос-Пресс, 2001. -368 с.
3. Хуторской А. В. Современная дидактика: учебник для вузов / А. В. Хуторской. - М.: Академия, 2001.-480 с.
48
Наукое записки. Сер1я: Педагога:а — 2009. —№ 2.
