CC BY
14
УДК 338.43.01
Саламш О.С., асшрант*® Лье1еський нащональний утверситет ¡мет 1вана Франка
РОЗВИТОК С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЯК РЕЗУЛЬТАТ РИНКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЯТОРНОГО
ВПЛИВУ
У статт1 розглянуто проблеми розробки I здшснення державног регуляторног полтики у стьському господарств1.
Клю^о^^ слова: цта, ринкове саморегулювання, агропромисловий комплекс, державна регуляторна полтика, ринкова економта, сгльськогосподарськг товаровиробники.
Постановка проблеми. Мета реформування сшьського господарства у першш половит 90-х роюв минулого стол^тя на ринкових засадах полягала у радикальному виршенш бшьшосп проблем, що нагромадились, на основi вщпущення важелiв державного впливу. Всесильними вважались ринковi регулятори, якi дiють автоматично.
Помилковють такого пiдходу у даний час е очевидною. За роки реформ вiдмiчаeться посилення бiльшостi проблем. Це актуалiзуе науковi дослiдження щодо доцiльного рiвня та спрямованостi державного регуляторного впливу у сшьському господарства
Анал1з останн1х дослщжень. Проблеми формування державно! регуляторно! полiтики вивчаються багатьма вченими-економютами, дискутуються у наукових виданнях. Вони вiдображенi в працях С. Дем'яненка, С. Кваш^ М. Малжа, В. Ткаченка, П. Саблука, тощо. Все ж данi проблеми вщносяться до категори найменш вивчених. Вiдмiчаеться весь спектр можливих пiдходiв, включаючи крайнi - вiд державного невтручання у ринкову економ^ до обгрунтування доцiльностi застосування прямого адмiнiстративного впливу з метою "наведення порядку". Переважають запозиченi у кра!нах з розвинутою ринковою економiкою способи державного регуляторного впливу без належного урахування рiвня сформованостi ринкових вiдносин у втизняному сiльському господарствi, що зумовлюе фрагментаршсть наукових висновкiв та пропозицiй уже на етат побудови теоретичних концепцш.
Метою статт1 е дослiдження результативност державно! регуляторно! полiтики в аграрному секторi економiки Укра!ни, обгрунтування напрямiв !! удосконалення з урахуванням рiвня сформованостi тут ринкових вiдносин та посилення процеав мiжнародно! iнтеграцi!.
Виклад основного матер1алу. Спрямованiсть зусиль суб'екив господарювання в умовах ринкових вщносин, напрями використання !х
* Науковий кер1вник - д.е.н., професор Михасюк 1.Р. ® Саламш ОС., 2013
329
ресурсного потенщалу, яю формують тенденцп розвитку, визначаються з одного боку впливом ринкових важелiв, а з другого - станом, узгоджешстю i комплекснiстю державного регуляторного впливу.
Адекватшсть державно! регуляторно! полiтики стану ринкових вщносин И компенсацiйний характер з урахуванням рiвня сформованостi i особливостей аграрного ринку, доцшьшсть якого не викликае дискусiй, визначенi Законом Укра!ни вiд 18 жовтня 2005 року "Про основш засади державно! аграрно! полiтики на перiод до 2015 року", передбачають досягнення тако! прюритетно! цiлi, як "забезпечення в сшьськогосподарському виробництвi за допомогою системи державних органiзацiйно - правових заходiв прибутку на авансований капiтал, включаючи вартють земельних ресурсiв, не нижче середнього рiвня по економiцi держави" [4]. Такий пщхвд вiдповiдае загальним теоретичним положенням ринково! економiки.
Органiзацiйна побудова агропромислового ринку е близькою до типу чисто! конкуренци. З урахуванням цього часто можливост забезпечення прибутково! господарсько! дiяльностi тут пов'язуються лише з обмеженням монополп у сферi закупiвель засобiв виробництва для сшьського господарства та реалiзацi! сiльськогосподарсько! продукци, що е лише необхiдною, але недостатньою умовою досягнення дано! стратепчно! цiлi. Прийняття господарських рiшень сшьськогосподарськими суб'ектами господарювання, розробка !х маркетингових програм та iнвестицiйних проектiв, що забезпечують не нижчий, нiж середнш по нацiональнiй економiцi прибуток, залежать вiд точностi оцiнки очiкувано! кон'юнктури ринку. Виробникам необхiдна iнформацiя про ринковi тенденцi!, яю можуть моделюватись з використанням макроекономiчних показникiв, що передбачае участь державних оргашв управлшня, iнформацiя яких уже здiйснюе регуляторний вплив. Крiм того в умовах св^ових iнтеграцiйних процесiв, активiзацi! зовнiшньоекономiчно! дiяльностi сiльськогосподарських товаровиробникiв до уваги слщ брати ситуацiю на мiжнародних ринках, iнформацiю про яку самостшно можуть збирати i аналiзувати без участ державних iнституцiй лише дуже великi суб'екти господарювання.
Без достовiрно! i повно! ринково! iнформацi! сшьськогосподарсью товаровиробники позбавленi можливостi адаптуватись до ринково! ситуацп, здiйснювати випереджувальнi ди з урахуванням очiкуваних змiн i спрямовувати зусилля на пiдвищення у довготермшовому ринковому перiодi прибутковостi виробництва, що дозволяе досягти визначеного прюритету державно! регуляторно! пол^ики при необхщноси прикладання менших зусиль з боку державних оргашв, що здшснюють регуляторний вплив. Вперше за роки реформ здшснення монiторингу цiн передбачено Законом Укра!ни вiд 18 сiчня 2001 року "Про стимулювання розвитку сшьського господарства на перюд 2001 - 2004 роки", де вказано, що "держава створюе систему мошторингу щн на сшьськогосподарську продукцiю та матерiально - технiчнi ресурси (послуги), що використовуються в сшьському господарствi". На виконання даного Закону Мiнiстерством аграрно! пол^ики i продовольства Укра!ни
330
видано вщповщний наказ щодо забезпечення мошторингу цш, однак у державному бюджет кошти на вказанi цЫ не були передбаченi i мошторинг не здiйснювався. Виробники позбавленi навт шформацп про цiни, якi формуються у рiзних альтернативних каналах розпод^, за якими вони можуть реалiзувати продукцiю. Це створюе особливо вагомi проблеми для невеликих суб'eктiв господарювання, якi не створюють вiддiлiв збуту продукцп, маркетингових служб. В таких умовах посилюеться монопольний вплив мшцевих закупiвельних структур, якi диктують цши на сiльськогосподарську продукцiю. В поеднанш iз сезонними коливаннями та впливом кон'юнктурних чинниюв це призводило до 1птко виражено! цшово! нестабшьносп (рис.1).
Рис. 1. 1ндекси цш реашзащ1 сшьськогосподарськоУ продукцп в Укршш, у ввдсотках до попереднього року
Джерело: даш Державно! служби статистики Укра!ни.
За тако! волатильностi цiн цшеспрямована господарська дiяльнiсть, яка забезпечуе стабшьне зростання обсягiв виробництва неможлива.
Ринкова система у сшьському господарствi виявилася неспроможною стабiлiзувати цiни. Це е результатом незавершеност ринкових реформ, а також спрямованост державно! регуляторно! пол^ики у бiльшiй мiрi на сощальний захист населення в умовах високого рiвня безробiття i низьких доходiв кiнцевих споживачiв, нiж на забезпечення прибутку на авансований капiтал на середньому по економщ держави рiвнi. Стримування пiдвищення роздрiбних цiн на продовольчi товари е лише тимчасовим способом сощального захисту населення, що супроводжуеться в поеднаннi з монопольними тенденщями заготiвельних органiзацiй подальшим суттевшим зниженням закупiвельних цiн. Низька прибутковшть, що е результатом цього, породжуе дефщит обiгових коштiв, проблеми iз забезпеченням засобами виробництва, насамперед, мiндобривами, засобами захисту рослин, пальним, своечасним i в повному
331
обсязi виконанням технолопчних операцш. Вщтак зменшуються обсяги виробництва продукцi!, зростае !! собiвартiсть. У бiльш вщдаленш перспективi це породжуе вимушене подальше суттеве пщвищення цiни без адекватного зростання обсягiв виробництва в поеднанш з посиленням соцiальних проблем. Виникае своерщна ланцюгова реакцiя, коли одш проблеми породжують або посилюють шш^ знижуючи конкурентоспроможнiсть галузi. Переважно збитковим е виробництво продукцi! тваринництва. В таких умовах безпщставно очiкувати сталого збiльшення обсягiв виробництва продукцi! тваринництва на засадах тдприемництва i зрозумшою стае висока частка тако! продукци, що виробляеться особистими селянськими господарствами, де прибутковють не визначаеться.
Цiна - основний ринковий регулятор виробництва, який визначае темпи i пропорци розвитку галузей та окремих пiдприемств, може забезпечити !х процвiтання або занепад. Усi iншi важелi регулювання лише посилюють або послаблюють вплив щни. Тому прюритетний розвиток сiльського господарства може бути забезпечений насамперед певним, необхщним рiвнем i спiввiдношенням щн.
Дискусi! щодо доцiльностi i способiв пiдтримання цiнового паритету серед вчених-економюив та практикiв господарювання не втратили актуальностi до цього часу, що свщчить про невизначенiсть пiдходiв до державного регулювання щн навiть у теоретичному плат: "Прюритетшсть харчування i значимiсть аграрного укладу, - пише Л. Абалкiн, - знаходять свое вщображення в соцiально-економiчнiй полiтицi провщних кра!н. Тут i пiдтримка паритету щн, i фiнансування субсидiй селянам, i захист !х iнтересiв на внутршньому i зовнiшньому ринках. Досить корисно у зв'язку з цим навчитися на досввд США, Япони, Францп i Iталil" [1]. Заперечуючи це, С. Дем'яненко вважае вщстоювання полiтики цiнового паритету свiдченням низько! квалiфiкацi! економiстiв. Вiн пише: "Прикладом, що характеризуе квалiфiкацiю наших аграрних економiстiв е дискусiя навколо проблеми "диспаритету щн" на продукцiю сшьського господарства i iнших галузей економжи. На Заходi вже давно дшшли до висновку про безпiдставнiсть таких дебаив i некоректнiсть само! постановки цього питання" [2].
Особливiстю в^чизняного сiльського господарства е те, що тривалий час за показники економiчного i соцiального прогресу видавався рiвень усуспiльнення виробництва, який здiйснювався шляхом укрупнення пiдприемств. Цим у даний час зумовлений особливо високий рiвень монополiзацi! сфер виробництва засобiв виробництва i закупiвель сiльськогосподарсько! продукцi!. Нав^ь у менш виражених, але подiбних умовах, у провiдних захiдних кра!нах не вiдмовлялись вiд полiтики паритету щн. Це положення е особливо важливим в умовах адаптацi! державно! регуляторно! пол^ики в аграрнiй сферi Укра!ни до принципiв САП £С. Як свiдчить европейський досвiд, передумовою вiдмови вiд не! е абсолютне надвиробництво сiльськогосподарсько! продукцi! i недоцшьшсть стимулювання
332
виробництва абсолютно лишньо! на внутршньому ринку продукцп. При цьому втрати сшьгоспвиробниюв у результат вщмови вщ цього переважно компенсуються шляхом прямо! бюджетно! пiдтримки без урахування обсяпв виробництва продукцi!. Крiм того компенсуються i втрати вiд свiдомого скорочення обсяпв такого виробництва. Така пол^ика може застосовуватись лише в економiчно високорозвинутих кра!нах, де е можливють видiляти iз державного бюджету для цього значш суми коштiв. В Укрш'ш така полiтика призведе не до скорочення обсяпв абсолютного надвиробництва, а посилення проблем продовольчо! безпеки. Безболюшсть такого процесу, наприклад у США, пояснюеться тим, що 83% фермерiв тут основнi доходи отримують не вщ сiльського господарства.
В Укра!ш не може бути аргументом проти пол^ики цiнового паритету мiнливiсть кон'юнктури ринку i стримування щновими надбавками реакцi! виробникiв з метою адаптацп до не!. Мiнливiсть кон'юнктури ринку е результатом не стшьки впливу об'ективних ринкових чинникiв, скшьки суб'ективного втручання окремих монопольних структур. Через щновий диспаритет знижуеться ефектившсть iнших важелiв регуляторного впливу держави. При юнуючому спiввiдношеннi цiн дотаци для сiльського господарства, пiльговi кредити, податковi пiльги вимиваються у сумiжнi iз сiльським господарством галузi, не здшснюючи надежного впливу на стан сшьського господарства.
З обережнiстю слщ сприймати заяви про абсолютну неприйнятшсть полiтики цiнового паритету в умовах членства Укра!ни в СОТ та гармошзаци вiтчизняного законодавства до принцитв СС, оскiльки така полiтика спотворюе ринковi результати, i за тдходами СОТ вiдноситься до "жовто! скриньки". У вiтчизняному аграрному секторi така пол^ика не спотворюе ринковi результати, а коригуе результати, спотвореш високим рiвнем монополiзацi! окремими структурами сфери закутвель в умовах неналежного рiвня розвитку iнфраструктури аграрного ринку. Безтдставними були сподiвання щодо автоматичного ринкового формування цiн в умовах лише початкових етапiв становлення ринкових вщносин.
Чиннi у даний час пщходи до державного регулювання цiн, передбачеш Законом Укра!ни вiд 24.06.2004 р. "Про державну пiдтримку сiльського господарства", полягають у посиленш участi держави у процесах щноутворення як суб'екта ринкових вщносин. Вщповщно до Закону "змют державного цiнового регулювання полягае у здшсненш Аграрним фондом державних iнтервенцiй в обсягах, що дозволяють встановити щну рiвноваги (фiксiнг) на рiвнi, не нижчому за мшмальну iнтервенцiйну цiну та не вищому за максимальну iнтервенцiйну цiну" [3].
Здшснення Аграрним фондом товарних та фшансових iнтервенцiй забезпечуе державний вплив на рiвень цiн у необхщних межах не руйнуючи цiнову рiвновагу, що е закономiрним результатом у випадку прямого адмшстративного впливу на щни. Але державнi iнтервенцiйнi щни не виконують у повнiй мiрi регуляторно! функцi!. Вiдповiдно до Закону Укра!ни "Про державну пiдтримку сшьського господарства" перюд державного
333
цшового регулювання не може бути меншим вщ одного календарного мюяця та не може бути бшьшим за один маркетинговий перюд. Останнш у Законi трактуеться як "перюд, який розпочинаеться з мюяця, у якому починае поставлятися (продаватися) окремий вид продукцп рослинництва вщповщного врожаю, та закiнчуеться останнiм числом мшяця, що передуе мiсяцю, в якому починае поставлятися (продаватися) такий самий вид продукцп рослинництва наступного врожаю. Для шших видiв продукцп маркетинговий перюд дорiвнюе одному бюджетному (фшансовому) року" [3]. При цьому перелш об'ектiв державного цiнового регулювання оприлюднюеться не пiзнiше нiж за 30 календарних днiв до початку маркетингового перюду. Майже для усiх галузей сiльського господарства 30-денний перiод е коротшим вiд короткотермiнового ринкового перюду, протягом якого виробник може змшити рiвень iнтенсивностi використання ресурсiв, задiяних у галузi i вплинути на обсяги виробництва продукцп. Пропозищя у такому перiодi абсолютно нееластична. Малоеластичною вона е i протягом одного маркетингового перюду, у якому застосовуються мшмальш та максимальш iнтервенцiйнi цши. Тривалiсть довготермiнового ринкового перiоду, протягом якого вiдмiчаеться у повнiй мiрi вплив цiни на обсяги виробництва та пропозицп продукцп визначаеться бюлопчними особливостями сiльського господарства. Як вiдмiчае Д. Ферiс, для однорiчних культур даний перюд складае два роки, у м'ясному птахiвництвi - чверть року, птахiвництвi яечного напряму продуктивной -приблизно два роки, свинарствi - чотири роки, м'ясному скотарствi - 10-15 рокiв. З урахуванням активiзацн у економiчно привабливих галузях племшно! селекцшно! роботи, зумовлено! зростанням попиту на племшних тварин i сортове насiння, перiод, протягом якого вiдмiчатиметься подальше збiльшення обсягiв виробництва продукцп за даний перюд слщ розширити [6].
У бiльшостi галузей часовий розрив мiж змiною цши i реагуванням виробникiв шляхом змши обсягiв виробництва продукцп в сшьському господарствi перевищуе маркетинговий перiод, на який затверджуються мiнiмальнi та максимальш цши, що використовуються Аграрним фондом для здшснення товарних i фшансових iнтервенцiй. У США, наприклад, програми державного регулювання цiн на сшьськогосподарську продукцiю розробляються на п'ять - шшть рокiв. Регуляторний вплив на щну протягом перюду, що не перевищуе одного року, може застосовуватись лише для нейтралiзацп негативних кон'юнктурних чинниюв короткотермшово! дп, наприклад ^матичних чинникiв.
Високий рiвень монополiзацi! сфери закушвель сiльськогосподарсько! продукцi! - характерне для уах, в тому чи^ економiчно розвинутих кра!н, явище. В Укра!ш на початкових етапах формування iнфраструктури аграрного ринку воно особливо виражене. Для послаблення монопольного впливу окремих суб'ектв ринку обсяги державних штервенцш повинш бути значними, що вимагае таких же значних видатюв з державного бюджету. Дефiцитнiсть останнього е стримуючим чинником здшснення фшансових штервенцш у необхщних обсягах.
334
KpiM обмежених фшансових ресурЫв, що видшяються з бюджету для оргашзацп i здiйснення державних iнтервенцiйних форвардних закупiвель, збiльшення обсягiв таких закутвель стримуеться неналежним виконанням суб'ектами господарювання передбачених контрактом обов'язкiв щодо своечасност та повноти поставок продукци, необхщност ïï сертифiкацiï.
У 2010 рощ тзно був затверджений держбюджет i за форвардними контрактами зерно до держрезерву не купувалося. Крiм того процедури форвардних держзакупiвель складно здшснювати органiзацiйно, особливо закупiвлi у невеликих виробниюв малими товарними партiями. Таю виробники особливо гостро вiдчувають дефщит обiгових коштiв i 1'м проблемно сформувати оптимальш товарнi партiï, як були б предметом бiржових торпв. Тут дуже мало лiквiдних предмеив застави, що ускладнюе як оформлення короткотермiнових кредитiв для поповнення об^ових коштiв, так i укладання форвардних контракив. Вони найбiльше вiдчувають монопольний тиск мшцевих закупiвельних структур i у першу чергу на них слщ спрямовувати державну регуляторну полпику у сферi цiноутворення.
Висновки. Свповий досвiд свiдчить, що уникнути державного втручання у процеси цiноутворення на сшьськогосподарську продукцiю або застосування адекватних систем захисту i пiдтримки сшьськогосподарських товаровиробникiв не може нi одна краша. Без такого втручання надмiрна мiнливiсть цiн руйнуе аграрний сектор. Необхщною умовою стабiльного розвитку сшьського господарства е формування аграрного ринку та його шфраструктури, де здшснюеться генерування товаропотокiв та цiн. Без цього безпщставно надiятись на належне ринкове саморегулювання.
Л1тература
1. Абалкин Л. Аграрная трагедия России / Л. Абалкин // Вопросы экономики. - 2009. - № 9. - С. 4 - 14.
2. Дем'яненко С.1. Яка аграрна пол^ика потрiбна Украм / С.1. Дем'яненко // Дзеркало тижня. Украша - 2004. - № 17. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: gazeta.dt.ua/ECONOMICS/yaka_ agrarna_politika_potribna_ukrayini.html.
3. Про державну пщтримку сшьського господарства : Закон Украши вщ 24 червня 2004 р. № 1877-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/l aws/show/1877-15.
4. Про основнi засади державноï аграрноï полiтики на перюд до 2015 року: Закон Украши вщ 18 жовтня 2005 р. № 2982-IV [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2982-15.
5. Про стимулювання розвитку сшьського господарства на перюд 2001 - 2004 роки: Закон Украши вщ 18 ачня 2001 р. № 2238-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2238-14.
6. Feris J. N. Agricultural prices and commodity market analysis / J. N.Feris. 1997. - 361 р.
335
Summary Salamin O., PhD student Ivan Franko National University of Lviv
AGRICULTURAL DEVELOPMENT AS A RESULT OF MARKET REGULATION AND STATE REGULATORY INFLUENCE
The article deals with the problems of development and implementation state regulatory policy in agriculture.
Key words: price, market self-regulation, agriculture, state regulatory policy market economy, agricultural producers.
Рецензент — к.е.н., доцент Кадюк З.С.
336
