CC BY
9
Висновки дослвдження. Необхiдними умовами успiшного реформу-вання системи освгти в Украшг в умовах перехгдно! економiки е: створення системи освптах стандартiв та контролю якостг освiти; формування фгнансо-во-економiчних умов для пiдвищення якостi освгти на основi розвитку гнно-вацгйно! дiяльностi, рацiоналiзацiя схеми бюджетного фгнансування освг-тянсько! працi; створення загальнодержавно! системи адресно! пiдтримки навчальних закладiв, рiзних категорiй учнiв i студентгв.
Таким чином, динамiчно змiнюване соцiально-економiчне середовище ставить новi вимоги перед системою освгги. На новому еташ розвитку нашо! держави система освгти для полгпшення свое! якостг повинна здгйснити пере-хгд вгд стадг! зрушень до глибоких системних трансформацгй. Важливу роль на шляху освптах перетворень вгдгграе приеднання Укра!ни до дедалг зроста-ючих штеграцшних процесгв у мгжнароднгй економщг. Тому наукового обгрунтування потребуе оцгнка i перспективи входження укра!нсько! системи освгти до мгжнародного освгтнього простору.
Лiтература
1. Лукша Т. Державна полгтика забезпечення якостг загально! середньо! освгти. Еконо-мгка Укра!ни. - 2004. № 4. - С. 8-16.
2. Лукша Т.О., Ляшенко О.1. Сутнгсть категори якостг освгти в умовах реформуван-ня освгтньо! галузг. Зб. наук. праць НАДУ при Президентовг Укра!ни. - К.: Наук. - 2003, вип. 2. - С. 126-134.
3. Савченко О.В. Розвиток системи управлгння якгстю освгти. - К., 1997. - 137 с.
4. Субетто А.И. Качество образования: проблемы оценки и мониторинга// www.iso 9000.by.ru/docs/sk/ng669_-1.htm.
5. Субетто А.И. Проблема качества высшего образования в контексте глобальных и национальных проблем общественного развития (философия качества образования). - Спб.; Кострома, 2000.
6. Education at a Glance. OECD Indicators. - Paris, OECD Centre for Educational Research and Innovation, 2001. _
УДК 330.101. +3 78.1 Доц. Л.В. PidyH, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
АДАПТАЦ1Я НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДР1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ТЕОР11 ДО РОБОТИ НА ЗАСАДАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО1 ТЕХНОЛОГИ НАВЧАННЯ
Обгрунтовано необхщшсть та основну мету модершзаци вищо1 осв^и в Укра-1ни у CBixni документсв Болонського процесу. Видшено основнi етапи переходу до навчальних занять на засадах кредитно-модульно! технологи. Подасться iнформацiя про тдготовку кафедри економiчноi теори до переходу на кредитно-модульну систему оргашзаци навчального процесу з уах дисциплш, що читаються на кафедра
Ключов1 слова: економiчна теорiя, навчальний процес, кредитно-модульна технолопя навчання.
Doc. L. V. Ribun - NUFWT of Ukraine
Adaptation of educational process at the economic theory department to the work on the principles of credit-modular technology of education
This article substantiates the necessity and the main goal of higher education in Ukraine in the light of Bologna process documents. It emphasizes basic stages of the transition
to the studies on the grounds of credit - modular technology. It gives information about preparation of the economic theory department for the transition to credit - modular system of educational process organization in all disciplines delivered at the department.
Keywords: economic theory department, educational process, credit-modular technology of education
Необхщшсть реформування системи осв^и Украши, ii удосконалення та шдвищення piBM якост е найважлившою соцюкультурною проблемою, яка значною мiрою зумовлюеться процесами глобалiзацii та потребами фор-мування позитивних умов для шдивщуального розвитку людини, ii соцiалiза-ци i самореалiзацii у нинiшньому свт.
Зазначенi процеси диктують, передусiм, необхдають визначення, гармо-шзаци та затвердження нормативно-правового забезпечення у галузi освгти з ура-хуванням вимог мiжнародноi та европейсько! систем стандартов та сертифшаци.
Основною метою державно!' политики в галузi освiти е створення умов для розвитку особистост та творчо!' самореалiзацii кожного громадянина Украши, оновлення змюту освiти та оргашзаци навчально-виховного процесу вiдповiдно до демократичних щнностей, ринкових засад економжи, сучасних науково-технiчних досягнень.
Наприкiнцi ХХ ст. штеграцшш процеси в освт европейських кра'н не тiльки штенсиф^валися, а й набули бiльш глибоких форм. Кра'ни Свропи ве-дуть активний пошук основних механiзмiв для мiжунiверситетськоi коопераци i спiвпрацi та взаемного визнання тдготовки фахiвцiв у вищих закладах освiти.
Така взаемодiя не тiльки збагачуватиме вишу школу у кожнш евро-пейськiй держав^ а й вирiвнюватиме якiсть вищо! освiти, слугуватиме засо-бом кращого порозумiння мiж народами рiзних краш, змiцнення добросу-сiдських взаемовiдносин, ствердженню миролюбност на континентi.
Утфшащя пiдходiв до розвитку вищо! школи в европейських крашах допускаеться до такого рiвня, щоб не загострити суперечностей мiж устале-ними традищями унiверситетськоi освiти у тiй чи шшш краiнi та пропонова-ними штеграцшними заходами, мiж нацiональними особливостями у змют освiти, методах i методиках викладання, намаганням об'еднати навчальш зак-лади единою системою ECTS. Працюючи над удосконаленням ECTS, намага-ючись перетворити ii у всеевропейську систему нагромадження та зарахуван-ня кредштв, европейське спiвтовариство вважае, що "вона повинна бути не агресивною, захищати мiсцеву i нацiональну автономп ..." (1, с.54).
В основi реформування вищо! освiти в Укра1ш лежить кредитно-мо-дульна технологiя навчання. Будь-яка технолопя навчання мае сво! педагопч-нi особливостi, якi ютотно вiдрiзняють ii вiд iнших навчальних технологш. В основi навчального процесу лежать вихщт положення (принципи), за якими визначаються оргатзацшт форми, прийоми i методи навчання. Дидактичнi принципи можна подшити на двi групи: загальнi та специфiчнi. До загальних дидактичних принципiв вiдносяться тi, як стосуються будь-якого навчального процесу. Частина вихщних положень стосуеться змюту i методiв викладання, а саме: принципи доступности наочностi, зв'язку теори з практикою, про-фесiйноi спрямованостi, науковостi. Ще ряд принцишв тiсно пов,язанi з нав-чальною дiяльнiстю студентiв: активностi та самостшност^ систематично стi
6. Освiтянськi проблеми вищоТ школи
325
та послщовност навчання, мiцностi засвоення знань, поеднання навчально1 дiяльностi з науковою.
Основу специфiчних принципiв становлять tï, як е визначальними у тiй чи шшш технологи навчання, вони дають змогу не тшьки видiлити техно-логiю з-помiж iнших, а часто формують ïï назву. Кредитно-модульна техноло-гiя навчання логiчно увiбрала в себе два дидактичш поняття кредиту i модуля, яю ютотно впливають на формування цiлiсного алгоритму засвоення знань з Tieï чи iншоï дисциплiни, а також спонукають пiдпорядкувати iншi навчальнi компоненти (форми, прийоми, методи, засоби тощо) своïм вимо-гам. Специфiчними принципами кредитно-модульно1' технологiï навчання е: принципи гумашзаци i гуманiтаризацiï, демократизаций кредитностi, модуль-ностi, iндивiдуалiзацiï, диференцiацiï, iнтеграцiï.
Принцип гумашзаци передбачае таку систему суб'ект-суб'ектних дь алогових взаемовiдносин у навчально-виховному заклад^ якi створюють найсприятливiшi умови для розвитку кожним суб'ектом педагопчного процесу сво1'х духовно-iнтелектуальних сил i творчо^яльшсних компонентiв, не-повторних нацiональних, особистiсних рис i засвоення необхщно1" кiлькостi знань, умшь i навичок, щоб стати добрим фахiвцем.
Принцип гуманiтаризацiï спрямовуе педагопчш процеси на iндивiду-альний розвиток i саморозвиток особистост^ максимальне наближення вив-чення кожно1' навчально1' дисциплши до майбутнiх потреб студентiв, формування системи морально-правових вiдносин, полгтично1" культури, оптималь-не поеднання загальнолюдських i нацiональних цiнностей, виховання на засадах християнсько1' моралi, i гуманiтарно-зорiентоване вивчення дисциплiн фундаментально:' i професшно1" пiдготовки.
Принцип демократизаци в освт передбачае органiзацiю дiяльностi навчально-виховних закладiв на правових, громадсько-державних засадах, вщкритих для батькiв i громадськост^ у яких забезпечуеться свобода слова i запитань, право вибору студентами навчальних дисциплш, а випускниками шкш - освiтнiх закладiв на процесуально-елективних засадах для продовжен-ня навчання, створюються вс умови для вшьного переходу студентiв до ви-щих навчальних закладiв краш Свропи i взаемного визнання дипломiв про вишу осв^у.
Принцип iндивiдуалiзацiï передбачае таку технологш органiзацiï засвоення знань, умшь та навичок, яка дае змогу кожному студентовi навчатися та розвиватися за шдив^альним планом i програмами, використовуючи оп-тимальний термш навчання, який вщповщае його психолого^зюлопчним можливостям.
Принцип диференцiацiï передбачае горизонтальне i вертикальне структурування навчального матерiалу i адаптування його до реальних психо-лого-фiзiологiчних можливостей студентiв.
Принцип кредитност дае змогу студентам вшьно обирати навчальнi дисциплiни вiдповiдно до структурно--лопчних схем i рекомендацш куратора, спонукае студентiв брати зобов'язання (i виконувати) щодо вчасного i яюсного
!хнього засвоення, а також ушфжуе повне навчальне навантаження студента за курсами навчання.
Принцип дидактично! штеграци - це комплекс взаемопов'язаних iз ди-ференцiацiею процесiв, якi спрямованi на дiалектико-методологiчне виршен-ня суперечностi мiж диференцiацiею й iнтеграцiею в освт; мiстить у собi по-годжену штеграцда змiстових компонентiв (внутрiшньо-предметна i мiждис-циплiнарна iнтеграцiя), взаемозв'язок мiж циклами диференцiйованих та ш-тегрованих дисциплш навчального плану; прийомiв, методiв i форм навчаль-но! роботи, спорщнених професiй.
Принцип модульностi передбачае оргашзацда засвоення навчального матерiалу у дискретно-неперервному полi за наперед заданою модульною програмою, яка складаеться з лопчно завершених частин навчального матерь алу (модулiв), iз структурованим змютом та цiлiсним навчально-управлiнсь-ким циклом кожного модуля.
Аналiз проведено! кафедрою економiчно! теорi! НЛТУ Укра!ни роботи з адаптацi! навчального процесу до кредитно-модульно! технологi! навчання дае змогу видшити основнi етапи ще! роботи: попереднiй, ознайомчий, орга-шзацшно-методичний, адаптацiйний, завершальний.
Попереднiй, на нашу думку, почався з моменту використання у нав-чальному процесi рейтингово! системи оцiнки знань студентiв. Протягом ос-таннiх чотирьох-п'яти рокiв, ця система на кафедрi вдосконалювалась, i на сьогоднi працюе у повному обсязь Ознайомчий етап розпочався iз ознайом-лення всiх членiв кафедри з матерiалами документiв Болонського процесу, проведення низки семiнарiв кафедри з !х вивчення, ознайомлення з досвщом iнших вузiв м. Львова. Оргашзацшно-методичний етап розпочався з затвер-дженням плану заходiв кафедри з розроблення вЫх органiзацiйно-методичних матерiалiв, необхiдних для переводу навчального процесу на кредитно-мо-дульну технологда навчання. Цей етап повинен завершитись до кiнця 20052006 навчального року. З 1 вересня 2006 р., на нашу думку, розпочинаеться адаптацшний перюд, коли кафедра готова методично, оргашзацшно та психо-логiчно працювати на засадах кредитно-модульно! технологи навчання. Завершальний етап розпочнеться з того моменту, коли будуть внесет вщповщш змши до Закону Укра!ни "Про освггу" та iншi пiдзаконнi акти та нормативш документи, якi органiзацiйно, методично та фшансово забезпечать можли-вють повного переходу навчального процесу на кредитно-модульну технологш навчання, вщповщно до вимог докумеилв Болонського процесу.
Кафедра економiчно! теорi! НЛТУ Укра!ни виконала значну роботу у цьому напрямь Зокрема: проведено ряд кафедральних методичних семiнарiв; створено тимчасову робочу групу з шдготовки та впровадження у навчальний процес кредитно-модульно! технологи навчання, для вшх дисциплш як чита-ють на кафедрi; матерiали начальних програм згруповано у змютовш модулi; розроблено типовий план контрольних завдань, тес^в та запитань з модульного контролю; розроблено критери оцшок поточних знань студенпв. До кш-ця червня 2006 р. кафедра завершить розробку завдань для модульних контрольних робгг, пiдготуе новi навчальнi робочi програми, вщповщно до вимог
6. Освпянсьш проблеми вищоТ школи
327
документiв Болонського процесу, i з 1 вересня 2006 р. буде готова повшстю перейти на кредитно-модульну технологш навчання.
Лггература
1. Кредитно-модульна система пщготовки фах1вщв у контекст Болонсько1 деклараци// Матер1али науково-практичного семшару. - Льв1в, 2003. - 111 с.
2. Модершзащя вищо1 осв1ти Укра1ни i Болонський процес. - К.: Вид. "Освгта Укра-1ним, 2004. - 60 с.
3. СЛкорський П.1. Кредитно-модульна технолог1я навчання: Навч пос1б. - К.: вид-во Свроп. ун-ту, 2004. - 127 с. _
