CC BY
14
портальной, печеночной гемодинамики и структурных изменения печени при неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП). Показано, что сочетание НАЖБП с гипертонической болезнью или ишеми-ческой болезнью сердца приводит к увеличению размеров печени, расширению печеночных и воротной вен, изменению количественных параметров, характеризующих структуру паренхимы печени, нарушению функции печени и портальной гемодинамики. Изменения портальной гемодинамики и артериального кровотока у этих больных характеризуются тенденцией к увеличению диаметра воротной вены, снижением линейной скорости кровотока в ней, повышением индекса периферического сопротивления и представляют собой универсальный механизм ремоделирования органа-мишени печени и его сосудистого русла.
Summary
STATE OF PORTAL CIRCULATION IN PATIENTS WITH NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE Kozlov A.P.
Keywords: non-alcoholic fatty liver disease, portal blood flow, hypertension, coronary heart disease, chronic heart failure
This article presents the results of research aimed to study the characteristics of portal hepatic hemodynamics and structural changes in non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). It has been shown the association of NAFLD with hypertension or coronary heart disease leads to increased size of the liver, enlargement in hepatic and portal veins, changes in quantitative parameters that characterize the structure of the liver parenchyma, disturbances of hepatic and portal hemodynamics. Changes in portal hemodynamics and arterial blood flow in these patients are characterized by a tendency to increase the diameter of the portal vein, reduction of linear blood flow rate within it, increased peripheral resistance index and represent a universal mechanism for remodeling of the liver as a target organ and its vasculature.
УДК: 616.36-004.2-092:575.113:576.8.095.52 Колесткова О.В.
ЗВ'ЯЗОК ПОЛ1МОРФНОГО ГЕНА PNPLA3 З РОЗВИТКОМ НЕАЛКОГОЛЬНО1 ЖИРОВО1 ХВОРОБИ ПЕЧ1НКИ
ДУ «1нститут терапп iм. Л. Т. Мало!' НАМН Украши», м. Харюв
У cmammi представлен результаты досл{дження, метою якого було виявлення звязку розвитку неалкогольног жировог хвороби печтки (НАЖХП) з nолiморфiзмом гена PNPLA3. Показано, що носшство G-алеля rs738409 створюе передумови для розвитку НАЖХП. Генетичний полiморфiзм гена PNPLA3 асоцшований з рiвнями АСТ, АЛТ, ГГТП, загальним холестерином, триглщеридами та % жиру в печтщ. Отримат дат дозволили припустити участь гена PNPLA3 не тшьки в розвитку, але i прогресуванн НАЖХП.
Ключов1 слова: неалкогольна жирова хвороба печ1нки, PNPLA3, асоц1ац1я розвитку.
Вступ
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) е найбтьш поширеним хрошчним за-хворюванням печшки i зус^чаеться бтьш ыж в 25% випадш серед дорослого населення i 38% - серед д^ей, як страждають ожиршням [1]. ^м того, НАЖХП тюно поеднана з шсулшорезистен-тнютю i атеросклерозом i е незалежним фактором ризику як загального, так i вюцерального ожиршня [2]. НАЖХП стае все бтьш залученоТ в патогенез поширених метаболiчних нозологш -цукрового дiабету 2 типу та серцево-судинних захворювань. Провщну роль у молекулярних мехаызмах формування НАЖХП займае окис-лення втьних жирних кислот i накопичення жиру в печшщ який експресуе адтоцитокши. При ме-таболiчному синдромi адтоцити стають перева-нтажен жиром i де-диференцшються. Вони по-стшно звтьняють втьы жиры кислоти (ВЖК) та рекрутують макрофаги. Вюцеральна жирова тканина за своею суттю де-диференцшеться i пщдаеться запаленню [3].
Вагомi докази того, що змша вщпов^д на накопичення жиру сприяе розвитку НАЖХП, отри-
ман завдяки щентифкаци людського генетично-го полiморфiзму. Генами, що беруть участь в розвитку НАЖХП, вважають т^ як пов'язан з розподтом лт^в, обмшом лтопроте'Тфв (на-приклад, аполтопроте'Тну С3), i рiвнем адипоне-ктину. Найбтьший iнтерес представляе дослн дження визначення одно-нуклеотидного полн морфiзму, ге738409 (G алелi), який кодуе пере-хiд iзолейцину в метiонiн (1148М) в генi позначе-ному як PNPLA3, також званого адiпонутрiн-3. Останн геном-асоцiйованi дослiдження показали, що генетичн змiни rs738409 (1148М) в PNPLA3 впливають на формування НАЖХП та плазмовi рiвнi ферментiв печшки [4]. Однак, зв'язки ге738409 з розвитком i тяжкiстю НАЖХП поки суперечливк У цьому зв'язку метою дослн дження стало виявлення асо^ацп мiж rs738409 в PNPLA3 i розвитком НАЖХП.
Робота виконана в рамках НДР вiддiлу захворювань печшки i шлунково-кишкового тракту «Розробити способи виявлення та профiлактики неалкогольноТ жировоТ хвороби печiнки на осно-вi вивчення клiнiчних, фено-i генотипових особ-ливостей у пацiентiв з метаболiчним синдро-
мом», номер державно1 реестраци 0110U002879.
Матерiали та методи дослвдження
Об'ектом дослiдження були 102 патента НАЖХП, середнiй bîk яких склав (43,6 ± 3,8) року, з них 58 чоловшв i 38 жiнок. У 82 (85,4%) па-цiентiв мала мюце надлишкова маса тiла, у 54 -(56,2%) - дiагностували порушення вуглеводного обмiну у виглядi порушення толерантностi до ву-глеводiв або цукрового дiабету 2 типу (ЦД-2). Клiнiчнi ознаки артерiальноï ппертензи було ви-явлено у 52 (54,2%) па^енпв НАЖХП, дислтн демп - у 48 (50,0%), iшемiчноï хвороби серця - у 34 (35,4%). Bei обстежен пацiенти мали рiзного ступеня вираженостi кардiоваскулярний ризик, вщповщно до критерiïв ESC, 2012. Контрольну групу склали 20 здорових оаб. Вам патентам, якi були включен у дослiдження, на пiдставi проведеноï комп'ютерноï томографiï (КТ) вста-новлено дiагноз стеатоз печiнки за критерiями, запропонованими Birnbaum B. et. al, 2007. Bd пацiенти вживали менше 20 г/день етанолу, не мали ознак хрошчного вiрусного В, С, Д гепатиту; аутамунного та лкарського гепатиту, хвороби Коновалова-Втьсона, iдiопатичного гемох-роматозу, вроджено!' недостатностi а1-антитрипсину.
Дослiдження гепатобiлiарноï системи проводили на ультразвуковому сканерi "Phiips-IU" (США), конвексним мультичастотним датчиком 2-5 МГц. Для визначення област абдомшально1 вюцерально1 i пiдшкiрноï жирово1 тканини (ВЖТ та ПЖТ, вщповщно), а також жиру в печшц ви-користовували результати сканограмми, як були отриманi при проведеннi комп'ютерно1 томогра-фiï за допомогою комп'ютерного томографа HiSpeed CT/e Dual General Electric, США, на рiвнi пупка.
Для оцшки функцiонального стану печiнки проводилися дослщження пiгментного, ферментативного обм^в за стандартними загально-прийнятими методиками. У вах пацiентiв фер-ментативним методом на автоаналiзаторi "Humalyser" №рми "Human" - Нiмеччина) визна-чали рiвень загального холестерину (ЗХС), холестерину лтопроте^в високоï щiльностi (ХС ЛПВЩ) та триглiцеридiв (ТГ).
Молекулярно-генетичне тестування ДНК ви-конували методом полiмеразноï ланцюговоï реакцiï (ПЛР). Методичною основою генотипу-вання була тетрапраймерная полiмеразна лан-
цюгова реакцiя з використанням двох внутршшх аллель-специфiчних праймерiв: PNPLA3 738409 R 5'- TTGGTATGTTCCTGCTTCATC -3', PNPLA3 738409 F snp 5'- ATAAGGCCACTGTAGAAGGGC-3'; та двох зовышых праймерiв: PNPLA3 738409 F 5' - ACATG CAGTAAGTTTTG CTGCC -3', PNPLA3 738409 R 5' -
TTAACCTACTCTGTGCAAAGGG -3'.
Метод дозволяе амплiфiкувати фрагменти ДНК рiзноí довжини, вiдповiднi альтернативним аллелям. Кожен зовшшнш праймер в поеднаннi з вщповщним йому внутрiшнiм праймером шщше амплiфiкацiю аллель-специфiчних фрагментiв (242 п.н.- норма и 151 п.н.- мута^я).
Також використано праймер з додатковим, навмисно сформованим мисматчем по сусщству з аналiзованим полiморфним сайтом з метою пщвищення селективностi фермент-залежних реакцш. PNPLA3 738409 SNP 5'-TTGGTATGTTCCTGCTTCATG -3'. Праймер irn-цiюе амплiфiкацil аллель-специфiчного фрагмента (242 п. н.-мута^я). Дизайн ол^онуклеотид-них праймерiв для проведення полiмеразноí ла-нцюговоГ реакцп здiйснювався за допомогою програми Vector NTI ("Invitrogen") та шформацш-ного ресурсу NCBI. Достовiрнiсть отриманих ре-зультатiв була пщтверджена повторним геноти-пуванням випадкових зразш методом секвену-вання за Сенгером.
Фiксування результат проводилося за допомогою стандартно! гель-документувала системи з використанням програмного забезпечен-ня Vitran Photo.
Для статистично! обробки використовувався пакет програм обробки даних загального при-значення Statistica for Windows версп 6.0. Для дослiдження впливу незалежно! змшно! на за-лежну застосовувалися непараметричн аналоги дисперсiйного аналiзу - критерш Краскела - Уо-ллюа i медiанний тест. Для отримання достовiр-ностi вiдмiнностей мiж групами, як представленi альтернативной варiацiею, використовувався то-чний метод Фiшера.
Результати та ix обговорення
Аналiз розподту частот генотипiв полiморф-ного маркера PNPLA3 (rs 738409) показав, що у па^етчв НАЖХП вiрогiдно превалюе алель G (X2 =14,10; p=0,0017), та генотипи GG та GC, якi зустрiчалися у 52,94% та 41,17% хворих, вщповщно, х2 =22,30; p=0,0001 (табл.1).
Таблиця 1.
Розподл частот алелей та генотипiв полiморфного маркера ге 738409 гена PNPLA3 в групах здорових та хворих на
НАЖХП
Алел1 та генотипи без НАЖХП з НАЖХП Всього носив
Алель G 24 (80,00%) 94 (92,15%) 118
критерiй х2 14,10; р=0,0017
Алель С 21 (70,00%) 48 (47,05%) 69
критерiй х2 14,90; р=0,0011
GС 15 (50,00%) 42 (41,17%) 57
GG 9 (30,00%) 54 (52,94%) 63
СС 6 (20,00%) 6 (5,88%) 12
Всього па^енпв 30 102 132
критерiй х2 22,30; р=0,0001
Для виявлення можливо юнуючого взаемо-зв'язку мiж полiморфним маркером PNPLA3 та метаболiчними показниками нами було оцшено стан жировоТ тканини та функцшний стан печш-
ки, показники лтщного спектру в залежностi вщ генотипу PNPLA3 (rs 738409) у па^енпв НАЖХП, табл 2.
Таблиця 2.
Порiвняльна характеристика змсту метаболiчних показниюв у хворих НАЖХП в залежнот вiд генотипiв PNPLA3 (к 738409)
Показник Статистичш показники
Серед не Медiа на Мтмум Максимум Ниж. кварт. Верхн. кварт. Станд. вщх.
GG генотип
Показники жировоТ тканини
%ЖМТ 33,37 34,30 22,40 44,60 29,20 37,40 5,15
ВЖТ/ЖТ 0,18 0,20 0,02 0,39 0,09 0,27 0,10
% жиру у печшц 10,21 10,20 3,20 19,30 8,20 13,30 3,65
Показники функцшного стану печшки та лтщного спектру
АСТ 0,48 0,42 0,10 1,78 0,24 0,60 0,35
АЛТ 0,81 0,64 0,14 2,70 0,47 1,00 0,58
ГГТП 81,52 68,50 0,70 510,00 38,00 107,00 82,08
ЛФ 1760,1 1780,0 0,65 2777,0 1580,0 1950,0 427,5
ЗХС 5,61 5,41 2,93 7,57 4,85 6,53 1,10
ТГ 1,78 1,70 0,30 4,53 1,00 2,15 0,90
GС генотип
Показники жировоТ тканини
%ЖМТ 33,05 34,20 22,80 44,50 30,60 36,50 4,75
ВЖТ/ЖТ 12,12 10,82 4,92 21,71 8,41 16,81 4,66
% жиру у печшц 9,94 9,80 2,10 18,30 8,30 12,40 3,47
Показники функцшного стану печшки та лтщного спектру
АСТ 0,51 0,49 0,10 0,96 0,37 0,68 0,22
АЛТ 0,84 0,81 0,28 2,00 0,54 1,10 0,42
ГГТП 65,6 54,0 23,0 112,0 37,00 101,0 30,86
ЛФ 1904,0 1860,0 1440,0 2400,0 1758,0 2020,0 228,04
ЗХС 5,68 5,88 0,98 7,20 5,06 6,46 1,06
ТГ 2,05 1,90 0,33 4,83 1,32 2,38 0,94
СС генотип
Показники жировоТ тканини
%ЖМТ 32,78 32,40 28,50 37,60 31,50 34,30 2,81
ВЖТ/ЖТ 0,22 0,23 0,07 0,34 0,21 0,26 0,08
% жиру у печшц 6,48 6,55 3,60 7,80 7,60 6,80 1,17
Показники функцшного стану печшки та лтщного спектру
АСТ 0,61 0,51 0,36 1,20 0,47 0,58 0,28
АЛТ 0,75 0,61 0,20 1,76 0,54 0,79 0,49
ГГТП 76,75 79,50 63,00 85,00 69,00 84,50 9,07
ЛФ 1941,3 1857,5 1600,0 2450,0 1720,0 2162,5 320,3
ЗХС 5,43 5,49 4,64 6,32 4,91 5,72 0,56
ТГ 1,63 1,50 0,79 3,28 0,82 1,90 0,86
Виявилося, що достовiрне пщвищення показ-ниш АСТ, АЛТ, ГГТП рееструвалося у па^енпв НАЖХП, носив генотишв GG, GC, табл. 3. У цш же категорiТ па^енпв вiдзначалося достовiрно пiдвищення % жиру у печшф, ЗХС та зниження ТГ в порiвняннi з ноаями СС генотипу. Все це
пщтверджуе роль накопичення жиру у мехашз-мах розвитку НАЖХП.
Отриманi дат дозволили виявити наявнiсть асоцiацiТ мiж показниками функцiйного стану печшки та лiпiдного профiлю з розвитком НАЖХП.
Таблиця 3
Досmовipнiсmь eidMiHHoemeü (р) дослiджyваниx показниюв у хворих НАЖХП в залежнот вiд генотипiв GG, GC, СО (Kpumepiü Краскела - Уоллса)
Показник Piвень значущост
% жиру печшц 0,0152
ÄCT 0,0011
^T 0,0073
ГГГП 0,0002
ЗХC 0,0002
0,0001
Даш, як представлен в табл. 3, свщчать про участь АСТ, АЛТ, ГГТП, ЗХС, ТГ та жиру печшки як в ^^ацп, так i в подальшому формуванн НАЖХП.
Нами показано, що па^енти НАЖХП, як е ноаями GG, GC генотипу PNPLA3 rs 738409, в порiвняннi з носiями СС генотипу, мають бiльшу ймовiрнiсть розвитку НАЖХП, що пщтверджу-еться не ттьки значеннями АСТ, АЛТ, ГГТП, ЗХС, ТГ, але i показником % жиру у печшцк
Асо^а^я rs738409 з АЛТ i АСТ залишаеться спiрною. У вихiдцiв з Латинсько'1 Америки [3], ар-гентинцiв та ^алш^в з НАЖХП [5] виявлялося, що G-аллель rs738409 був пов'язаний з пщви-щенням рiвня АЛТ. У фшських осiб [6], ^алш^в з ожирiнням [7] G-аллель rs738409 iстотно пов'я-зано з пщвищенням рiвнiв АСТ. Тим не менш в афро-американсько'|' та шмецько'Г [8] популяцп rs738409 не пов'язаний н з рiвнями АЛТ або АСТ. У нашому дослiдженнi знайдено зв'язок мiж G-аллелем rs738409 та пщвищенням рiвнiв АЛТ i АСТ. Це може бути обумовлено тим, що в ш-ших дослiдженнях об'ектом були окремо хворi на ожиршня або НАЖХП; концентраци АЛТ i/або АСТ не вiдображали поширенiсть порушень та тяжкiсть НАЖХП в рiзних дослiдженнях. Крiм того, ймовiрно, отриманi данi можуть вiдрiзнятися мiж рiзними етнiчними групами, тому що частоти зус^чаемосп G-аллеля rs738409 в рiзних попу-ляцiях - рiзнi.
Kollerits i спiвавт. [9] повщомили, що G-аллель rs738409 було пов'язано з низьким рiв-нем загального холестерину i лтопроте'Гыв ни-зько'Г щiльностi (ЛПНЩ), але не з ХС ЛПВЩ i триглщеридами. Speliotes i спiвавт. [10] зазначив, що G-алель пов'язан зi зниженням триглiцеридiв при НАЖХП. У нашо'Г вибiрковоï сукупнiстi, G-аллель rs738409 був пов'язаний зi зниженням рiвня триглiцеридiв у пацiентiв НАЖХП. Знижен-ня рiвня триглiцеридiв при НАЖХП асоцшоване з G-алелем може бути пов'язано iз скороченням виробництва триглiцеридiв у зв'язку з наявнютю фiброзу при НАЖХП.
Реферат
СВЯЗЬ ПОЛИМОРФНОГО ГЕНА PNPLA3 С РАЗВИТИЕМ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ Колесникова Е.В.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, PNPLA3, ассоциация развития.
В статье представлены результаты исследования, целью которого было выявление связи развития неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП) с полиморфизмом гена PNPLA3. Показано, что носительство G-аллеля rs738409 создает предпосылки для развития НАЖБП. Генетический полиморфизм гена PNPLA3 ассоциирован с уровнями АСТ, АЛТ, ГГТП, общим холестерином, триглицерида-ми и % жира в печени. Полученные данные позволили предположить участие гена PNPLA3 не только в развитии, но и прогрессировании НАЖБП.
Результати нашо'Г роботи вщносно асо^аци накопичення жиру в печшц та rs738409 узго-джуються з експериментальними та кл^чними дослщженнями, що вказують на зв'язок мiж rs738409 i накопичення жиру в печшц^ припус-каючи, що I148 варiант M може вплинути на накопичення лт^в в жирно!' печшцк
Tаким чином, ми вважаемо, що PNPLA3 ви-кликае ожиршня печшки та призводить до формування подальшого розвитку НАЖХП.
Висновки
1. G-алель rs738409 надае сприйнятливi пе-редумови для розвитку НАЖХП.
2. У хворих НАЖХП SNP rs738409 PNPLA3 пов'язано з плазмовою концентра^ею АЛ^ АСТ, Г^П, загальним холестерином , триглщеридами та вмютом жиру у печшцк
3. PNPLA3, ймовiрно, може бути залученим у прогресування НАЖХП.
Перспективи подальших дослiджень у цьому напрямку повинн базуватися на вивченн ролi генiв-кандидатiв розвитку НАЖХП на бтьшому обсязi вибiрки, |'х зв'язку не тiльки з метаболiч-ними показниками, але iз маркерами фiброзу печiнки.
Лiтерaтурa
1. Larter C.Z. A fresh look at NASH pathogenesis. Part 1: The metabolic movers / C.Z.Larter, S.Chitturi, D.Heydet [et al.] // J. Gastroenterol. Hepatol. - 2010. - V.25. - P. 672-690.
2. Musso G. Non-alcoholic fatty liver disease from pathogenesis to management: an update / G.Musso, R.Gambino, M.Cassader // Obes. Rev. - 2010. - V.11. - P. 430-445.
3. Romeo S. Genetic variation in PNPLA3 confers susceptibility to nonalcoholic fatty liver disease / S.Romeo, J.Kozlitina, C.Xing [et al.] // Nat. Genet. - 2008. - V.40. - P. 1461-1465.
4. Kamatani Y. Genome-wide association study of hematological and biochemical traits in a Japanese population / Y.Kamatani, K.Matsuda, Y.Okada [et al.] // Nat. Genet. - 2010. - V. 42. - P. 210-215.
5. Sookoian S. A nonsynonymous gene variant in the adiponutrin gene is associated with nonalcoholic fatty liver disease severity / S.Sookoian, G.O. Castaño, A.L. Burgueño [et al.] // J. Lipid. Res. - 2009. - V. 50. - P. 2111-2116.
6. Kotronen A. A common variant in PNPLA3, which encodes adiponutrin, is associated with liver fat content in humans /
A.Kotronen, L.E. Johansson, L.M. Johansson [et al.] // Diabetologia. - 2009. -V.52. - P. 1056-1060.
7. Romeo S. Morbid obesity exposes the association between PNPLA3 I148 M (rs738409) and indices of hepatic injury in individuals of European descent / S. Romeo, F. Sentinelli, S. Dash [et al.] // Int. J. Obes. (Lond.). - 2010. - V. 34. - P.190-194.
8. Kantartzis K. Dissociation between fatty liver and insulin resistance in humans carrying a variant of the patatin-like phospholipase 3 gene / K. Kantartzis, A. Peter, F. Machicao [et al.] // Diabetes. - 2009. - V. 58. - P. 2616-2623.
9. Kollerits B. Genetic evidence for a role of adiponutrin in the metabolism of apolipoprotein B-containing lipoproteins /
B.Kollerits, S.Coassin, N.D. Beckmann et al. // Hum. Mol. Genet. -2009. - V. 18. - P. 4669-4676.
Speliotes E.K. PNPLA3 variants specifically confer increased risk for histologic nonalcoholic fatty liver disease but not metabolic disease / E.K.Speliotes, J.L. Butler, C.D. Palmer [et al.] // Hepatology. - 2010. - V. 52. - P. 904-912.
10.
Summary
RELATION BETWEEN PNPLA3 POLYMORPHIC GENE AND THE DEVELOPMENT OF NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE Kolesnikova O.V.
Keywords: non-alcoholic fatty liver disease, PNPLA3, development association.
This paper presents the findings of the investigation aimed to determine the relationship between the development of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and PNPLA3 polymorphism. It has been shown that carriage of G-allele rs738409 predisposes tor the development of NAFLD. Genetic polymorphism of the PNPLA3 gene is associated with levels of AST, ALT, GGT, total cholesterol, triglycerides, and liver fat. These data allow us to suggest the participation of the PNPLA3gene not only in the development but also in the progression of NAFLD.
УДК: 616.24-002.5:612.017 Кужко М.М., Бутов Д.О.
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОДУКЦП ЦИТОК1Н1В У ХВОРИХ НА ВПЕРШЕ Д1АГНОСТОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
ДУ «Нацюнальний шститут фт^атрп i пульмонологи iм. Ф. Г. Яновського НАМН УкраТни», м. КиТв, Харквський нацюнальний медичний уыверситет
Метою роботи було вивчення стану показникгв цитоттв (ттерлейкт (1Л)-2, 1Л-4 та 1Л-8) у хворих на вперше д{агностований туберкульоз легень (ВДТБЛ). Проведено досл{дження 1Л-2, 1Л-4 та 1Л-8 у 180 людей, з них 30 в{дносно здорових доноргв та 150 хворих на ВДТБЛ. На тдстав{ результат1в проведеного {муноферментного досл{дження у хворих на ВДТБЛ до початку лжу-вання ми спостер1гали тдвищення показнитв 1Л-2, 1Л-8 та зниження 1Л-4 у зр{внянш з в{днос-но здоровими донорами. Шсля проведеног двохм1сячног стандартног антимтобактер{альног те-ратг встановлено достов{рне зниження показнитв 1Л-2, 1Л-8 та тдвищення 1Л-4 у хворих на ВДТБЛ. Приведет показники можуть характеризувати субпопуляцшну кшьтсть та актив-тсть Т-хелпер{в.
Ключов1 слова: туберкульоз легень, цитокши, штерлейкш-2, штерлейк1н-4, 1нтерлейк1н-8.
Вступ
1мунна система оргашзму, в якш ютотну роль виконують легеш, забезпечуе системы та мiсцевi реакцп на антигенний вплив рiзного генезу. У Тх реалiзацiТ беруть участь рiзноманiтнi клп~инш елементи ^мфоцити, фагоцити, еозинофти, базофти, тромбоцити, ендотелюцити, ештелю-цити, фiбробласти та ш.) i гуморальш фактори (цитокши, медiатори, бюлопчно активы речови-ни, молекули адгези та ш.). Характер iмунноТ вщпов^д залежить вщ виду антигену, його дози, тривалост впливу, а також функцюнального стану рiзних ланок iмунноТ системи, тюно взае-модiе з iншими системами оргашзму (ендокрин-ною, нервовою). Клiтинна взаемодiя в iмуннiй вiдповiдi забезпечуеться системою цитокшв. Цитокiни - продукти секрецп клiтин, що беруть участь в iмунних процесах, визначаючи клiтинну взаемодю Мають про- i протизапальну, iмуно-стимулюючу, iмуносупресивну, гемопоетичну дiю. Дшть через рецептори на поверхнi кл^ин-мiшеней [12].
Дослiдження цитокiнiв стае невщ'емною час-тиною iмунологiчних дослщжень у клiнiцi. Характер та штенсивнють iмунноТ вiдповiдi залежить вщ оцiнки профiлiв цитокiнiв, дозволяе одержати шформацш про функцiональну активнiсть рiзних типiв iмунокомпетентних клiтин, про виразнють запального процесу i його прогноз, про стввщ-ношення процесiв активацп Т-хелперiв [13,16], про ефективнiсть застосування нових iмуномо-дулючих препаратiв [4,6], а також про мошторинг проведеноТ терапiТ [3,11].
На думку деяких aBTopiB, одними з основних цитокшв при туберкульозному запаленнi е ш-терлейкiн (1Л) -2, 1Л-4 та 1Л-8 [3,11,16].
Основними цитокiнопродукуючими лiмфоци-тами е Т-хелпери (Th). За спектром цитокшв, що вони синтезують, Th вiдносять до рiзних субпо-пуляцiй. 1Л-2 продукуеться активованими Th1, цей цитокiн стимулюе iмунну вщповщь за раху-нок активацп Т-кл^инних популяцiй, стимулюе синтез iнтерферону-Y та фактору некрозу пухлин (TNF) [1,4], е фактором росту i диферен^ровки В^мфоци™, бере участь у реалiзацiТ iмунного захисту i протипухлинноТ резистентност [1,4]. У протитуберкульозному захистi вш приймае участь, головним чином, у реак^ях пперчутли-востi уповiльненого типу, активуе цитотоксичш T-клiтини, моноцити та макрофаги, як пщвищу-ють синтез та секрецш TNF-a, 1Л-6, 1Л-8 [1].
Продукт Th 2 кл^ин - 1Л-4 е сильним росто-вим фактором для В-лiмфоцитiв, який сприяе Тх диференцiацiТ, активацiТ та розмноженню, пщ-тримуе пролiферацiю кл^ин, сприяе розвитку алергiчних реакцiй, володiе протипухлинною дн ею [1,4,17]. Як функцюнальний антагонiст цито-кiнiв, що продукуються Th1-клiтинами, вiн iнгiбуе деяк функцiТ макрофагiв, секрецiю ними 1Л-1, 1Л-6, TNF, тим самим здшснюючи протизапальну дiю. В той же час 1Л-4 пiдвищуе цитотоксичну ак-тивнiсть макрофагiв, посилюе Тх мiграцiю у вог-нище запалення, пщвищуе токсичнiсть TNFa, що приводить до фiброзу легень [4,6].
1Л-8 - низькомолекулярний цитокiн запалення, належить до амейства хемокiнiв, продуку-
