CC BY
23
УДК 336.27
з0вн1шн1 державн1 запозичення в украти!; пол1тика формування
та загрози використання
®2018 КОТ1НА Г. М., СКРИПКА Н. Ю., СТЕПУРА М. М.
УДК 336.27
Котша Г. М., Скрипка Н. Ю., Степура М. М. Зовшшш державнi запозичення в YKpaiHi: полiтика формування
та загрози використання
Метою cmammi е дотдження зовншшх державних запозичень, зовншнього державного боргу та пов'язаних з ним настдж. Проанал'вовано сучасний стан зовншнього державного боргу та боргово!' безпеки Укра/ни. За результатами дотдження визначено сильн та слабш сторони використання зовтштх державних запозичень; сформульован висновки щодо ефективностi здшснення боргово'1 полтики в УкраЫ, а також за-пропоновано шляхи п/двищення ефективностi управл'тня державним боргом. Одержанi результати можуть бути використат як теоретична i методична основа для практичного вдосконалення пiдходiв до здшснення зовн'шнк державних запозичень та управлшня державним боргом. Ключов'! слова: обл'гаци зовншньоi державноi позики, еврообл'гаци, державн запозичення, зовшшнш державний борг. Рис.: 5. Табл.: 5. Вбл.: 12.
Котша Ганна Михайл'тна - кандидат економiчних наук, доцент, докторант кафедри фiнансiв, Голова Ради молодих вчених, Ки/вський нацональ-ний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03057, Украна) E-mail: [email protected]
Скрипка Наталiя Юрнвна - магшр, Ки/вський нацональний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03057, Украна) E-mail: [email protected]
Степура Марина Михайл'юна - кандидат економiчних наук, доцент, докторант кафедри фнанав, Голова Наукового товариства студент'в, астрант'в, докторант'в та молодих вчених, Ки/вський нацональний економiчний унверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03057, Украна)
E-mail: [email protected]
УДК 336.27
Котина А. М., Скрипка Н. Ю., Степура М. М. Внешние государственные займы в Украине: политика формирования и угрозы использования
Целью статьи является исследование внешних государственных заимствований, внешнего государственного долга и связанных с ним последствий. Проанализировано современное состояние внешнего государственного долга и долговой безопасности Украины. По результатам исследования определены сильные и слабые стороны использования внешних государственных заимствований; сформулированы выводы относительно эффективности осуществления долговой политики в Украине, а также предложены пути повышения эффективности управления государственным долгом. Полученные результаты могут быть использованы как теоретическая и методическая основа для практического совершенствования подходов к осуществлению внешних государственных заимствований и управлению государственным долгом. Ключевые слова: облигации внешнего государственного займа, еврооблигации, государственные займы, внешний государственный долг. Рис.: 5. Табл.: 5. Библ.: 12.
Котина Анна Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры финансов, Председатель Совета молодых ученых, Киевский национальный экономический университет им. В. Геть-мана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: [email protected]
Скрипка Наталия Юрьевна - магистр, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: [email protected]
Степура Марина Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры финансов, Председатель Научного общества студентов, аспирантов, докторантов и молодых ученых, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.27
Kotina H. M., Skrypka N. Yu., Stepura M. M. The External State Loans in Ukraine: Policy of Formation and Threats of Use
The article is aimed at researching the external public borrowings, external public debt and the related consequences. The current status of both the external State debt and the debt security of Ukraine is analyzed. The results of the research identified strengths and weaknesses in the use of external public borrowing; conclusions on the efficiency of the implementation of debt policy in Ukraine are formulated, as well as the ways of increasing the efficiency of the public debt management are proposed. The obtained results can be used as a theoretical and methodical basis for practical improvement of approaches to the implementation of external public borrowings and the public debt management.
Keywords: bonds of external State loan, Eurobonds, State loans, external public debt.
Fig.: 5. Tbl.: 5. Bibl.: 12.
Kotina Hanna M. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Finance, Chairman of the Council of Young Scientists, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: [email protected]
Skrypka Nataliia Yu. - Master, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: [email protected]
Stepura Maryna M. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Finance, Chairman of the Scientific Society of Students, Postgraduates, Doctoral Candidates and Young Scientists, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: [email protected]
Q_
LQ
О
m о
о
Q_
О
=п <
Вумовах фiнансовоi глоба^зацц розвиток м1ж-народно!' фiнансовоi системи характеризуемся значним зростанням обсягiв зовнiшнiх держав-них запозичень у багатьох кра'шах свиу. Необхiдно констатувати, що державш запозичення е органiчною складовою фшансових систем переважно'! бкьшоста краш свиу, дiевим важелем у механiзмi макроеконо-мiчного регулювання та iнстрyментом ре^заци еко-номiчноi стратеги держави. кр1м того, запозичення вiдграють вагому роль для суспкьства через доволi потужний вплив на мiкроекономiчне середовище. В УкраМ за роки ii незалежностi формування запозичень вiдбyвалося значною мiрою пiд впливом потреб оперативного фшансування поточних бюджетних видатк1в.
Питання державних запозичень та пов'язаних з ними наслоив е досить актуальними для Украши. Дискусш щодо необйдносп використання такого ш-струменту проводиться не лише м1ж компетентними фах!вцями, але й у попул1стичних щлях серед грома-дян держави, що нередко призводить до нерозyмiння останшми повно! картини щодо важливостi та необ-х1дност1 залучення державою кошйв за кордоном.
Необхiдно розум1ти, що здшснення нових запозичень та обслуговування вже шнуючого боргу може суттево впливати не лише на фшкальну й монетарну пол!тику держави, але й на стан i розвиток економжи кра!ни цкому. Тому вивчення рол! державного боргу в економщ, його впливу на ва сектори економiки, на параметри монетарно'! та фискально! пол1тики е необ-х1дним елементом ефективно! реалiзацii економiчноi стратеги кра!ни та розв'язання першочергових за-вдань оперативного yправлiння.
шрш1 кроки на ринку державних еврооблка-ц1йних запозичень Укра!на зробила у серпш 1997 р., коли було здшснено розмiщення укра!нських евроо-блц'ацш на японському ринку у вигляд1 фiдyцiарноi позики (позики, умови надання яко1 пов'язанi з ш-шою операцiею) в1д японсько! компани Nomura Int. загальним обсягом 396 млн дол. США шд гарантго
випущених Мiнiстерством фiнансiв Украши 12-м1-сячних цшних паперiв на суму 450 млн дол. США [8].
У структур! зовшшнього державного боргу (станом на 31.12.2017 р.) запозичення за випущени-ми цшними паперами на зовшшньому ринку складае больше половини обсяпв - 53,18%, у той час як забор-гованiсть за позиками, одержаними в1д мшнародних фшансових оргашзацш - 37,72% (табл. 1).
Найбкьша частка в структур! зовшшнього державного боргу заборгованосп за випу-щеними ц1нними паперами на зовшшньому ринку пояснюеться тим, що, отримуючи кредит через випуск облкащй зовншньо! позики, уряд не бере на себе ншких зобов'язань з монетарно! чи бюджетно! пол1тики. Також важливо зазначити, що для Укра!-ни кредит МВФ по лши «stand by» виконуе техшчну роль i фактично надаеться на п1дтримку золотова-лютних резервiв. Кошти ж в1д еврооблiгацiй можуть використовуватися урядом на свш розсуд, у т. ч. i на соцiальнi виплати.
Обсяги випуску та ставки купошв за суверенни-ми еврооблiгацiями Укра!ни, що перебувають в обку станом на грудень 2017 р., наведено в табл. 2.
За перюд 2014-2017 рр. було емтовано 13 ви-пускш укра!нських державних еврооблiгацiй з часо-вим горизонтом 2019-2032 рр. загальним обсягом 19,04 млрд дол. США.
Закон Украши в1д 19.05.2015 р. № 436-VIII «Про особливосй здiйснення правочинiв з державним, га-рантованим державою боргом i мицевим боргом» надав старт процесу реструктуризаци державного та гарантованого державою боргу. Так, даний Закон делегуе Кабшету Мшитрш Укра!ни та в1дпов1дним мкьким радам повноваження приймати рiшення про тимчасове зупинення здшснення платежiв за наведе-ним у Законi перелком державних зовн1шн1х запозичень, гарантованих державою зовшшшх кредитiв (позик) i мiсцевих зовн1шн1х запозичень, та введення
Таблиця 1
Структура зовнiшнього державного боргу (за ознакою yMOBHOCTi) станом на 31.12.2017 р.
Заборговашсть Млрд дол. США Млрд грн %
3a6oproBaHicTb за позиками, одержаними вщ мiжнародних фшансових оргашзацм 14,52 407,47 37,72
Зaбoргoвaнicть за позиками, одержаними вщ oргaнiв упрaвлiння iнoземних держав 1,76 49,30 4,56
Заборговашсть за позиками, одержаними вщ шоземних кoмерцiйних бaнкiв, iнших шоземних фшансових установ 0,00 0,00 0,00
Заборговашсть за випущеними цшними паперами на зовшшньому ринку 20,47 574,46 53,18
Заборговашсть, не вщнесена до шших категорм 1,75 49,08 4,54
У цiломy 38,52 1033,42 100,00
<
ш
Джерело: складено за [9].
Таблиця 2
Випуски сврооблкацш УкраУною, що перебувають в обку, станом на грудень 2017 р.
Pto випуску Код ISIN Сума випуску, дол. США Ставка купону, % Pto погашення
2013* XS1009483204 US903724AH50 3 000 000 000 5,0 2015
2014** US903724AK89 1 000 000 000 1,844 2019
2015 XS1303918269 1 822 243 000 7,75 2019
2015 XS1303918939 1 779 837 000 7,75 2020
2015 XS1303920083 1 409 282 000 7,75 2021
2015 XS1303921214 1 383 692 000 7,75 2022
2015 XS1303921487 1 355 231 000 7,75 2023
2015 XS1303925041 1 339 057 000 7,75 2024
2015 XS1303925470 1 328 887 000 7,75 2025
2015 XS1303926528 1 317 940 000 7,75 2026
2015 XS1303927179 1 307 161 000 7,75 2027
2015** US903724AL62 1 000 000 000 1,847 2020
2016** US903724AP26 1 000 000 000 1,471 2021
2017 XS1577952952 US903724BM37 3 000 000 000 7,375 2032
Прим1тки: * - вщмова реструктуризаци ОЗДП; ** - випуск вщбувався п1д гарантп Агентства США з м1жнародного розвитку. Джерело: складено за [9].
тимчасового мораторш на задоволення вимог креди-торiв за такими зобов'язаннями суб'екпв зовнiшнiх запозичень, щодо яких Кабiнетом Мiнiстрiв Украши та/або вiдповiдною мiською радою було прийняте в^дпов^не рiшення [1].
Зпдно з вищенаведеним Законом передбача-лося здшснення правочинiв стосовно змiн умов запозичень за зовншшми державни-ми (у т. ч. гарантованими державою) та мшцеви-ми зобов'язаннями на загальну суму 19,4 млрд дол. США. Однак реально в^булись правочини на суму 16,4 млрд дол. США, що було спричинено вкмовою реструктуризаци ОЗДП 2013 р. (у табл. 2 позначеш *). Даш евробонди наприкшщ 2013 р. були придбаш Ро-аею, яка очжувала 1х погашення до 2015 р. З цього приводу колишнш мШстр фiнансiв Украши Натал1я Яресько заявила, що Роая не може вимагати для себе кращi умови, шж iншi кредитори, тому що укра'шськ еврооблiгацii на суму 3 млрд дол. США, як придба-ла Роая, не е кредитом в1д росшського уряду - Рос1я може 1х продати або вже продала [7]. Таким чином, Украша вiдмовилась виплачувати зобов'язання за да-ними щнними паперами. У вiдповiдь на це росшська сторона подала до Високого суду Лондона позов з метою стягнення заборгованост по облкащях Украши i вiдшкодування судових витрат РФ. На сьогодшш-нш день ситуац1я iз даним позовом не завершилася, а пром1жне ршення полягае в «замороженнi» випла-ти даноi позики щонайменше до 2018 р.
Випуски еврооблкацш 2015 р. з1 ставкою купону в розм1р1 7,75% було розмiщено зпдно з Постановок) Кабшету мшстр1в Укра!ни в1д 11.11.2015 р. № 912 «Про здшснення у 2015 рощ правочишв з дер-жавним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризаци i часткового списання». Так, щор1чно в1дсотков1 платежi за даними щнними паперами будуть становити 1,01 млрд дол. США.
Цшш папери, у табл. 2 позначеш **, мають ниж-чу ставку купону через те, що !х випуск в^бувався шд гаранта Агентства США з м1жшродного розвитку (US Agency for International Development, USAID). Щодо таких умов фшансування на мжнародних ринках кашталу, то в Мiнiстерствi фiнансiв вважають 1х найкращими за всю кторго iснyвання нашо! кра!ни.
У 2016 р. в^булося залучення кошт1в шд га-ранти уряду США. Сучасний стан ринку зовншшх державних запозичень Украши характеризуеться зменшенням попиту на 6оргов1 ц1нн1 папери, емгго-ваш украшським урядом. 1ноземних iнвесторiв в1д-лякують 6ойов1 ди на сход1 нашо!' держави, а також пов'язана з цим нестабкьна економiчна ситуащя в краíнi. Однак, незважаючи на це, у 2017 р. УкраШ все ж таки вдалося вийти на м1жшродний ринок кашталу i залучити 3 млрд дол. США.
Важливим джерелом зовншшх запозичень також е ресурси мжнародних фшансових органiзацiй. Суттеву роль при !х отриманнi вiдiграе Мiжнародний Валютний Фонд, який ниш е одним !з основних кре-дитор1в Украши. Сшвпраця Украши з МВФ е одшею
з найбкьш плГдних серед iнших мiжнародних фшан-сових органiзацiй, незважаючи на те, що не завжди Укра!на отримувала кошти в повному обсязi за про-грамами кредитування, передуам, через невиконан-ня вимог, висунутих МВФ.
У березш 2015 р. було затверджено чотирирiчну домовленiсть в рамках мехашзму розширеного кредитування на суму 17,5 млрд дол. США, яка перед-бачала невГдкладну виплату 5 млрд дол. США (з яких 2,7 млрд дол. США спрямовувались на шдтримку бюджету). Дана програма направлена на те, щоб вивести економшу на шлях тдйому, вГдновити зовшшньоеко-номiчну стiйкiсть, змiцнити державнi фiнанси та шд-тримати економiчне зростання шляхом проведення структурних реформ i реформ управлшня при захис-тi найбкьш вразливих верств населення [10]. Станом на 01.08.2017 р. було видкено чотирма траншами майже 50% вГд передбачених програмою коштiв -5 млрд дол. США у березш 2015 р., 1,7 млрд дол. США у серпш 2015 р., 1 млрд дол. США у вересш 2016 р. i 1 млрд дол. США у квита 2017 р.
Також значну фшансову допомогу УкраМ на-дае i бвропейський Союз. З 2014 р. з метою шдтрим-ки макроекономiчноI стабiльностi Укра!ни 6С надае Укра'М макрофiнансову допомогу. Кошти в рамках допомоги видкяються для прямо! бюджетно! шд-тримки (покриття поточного дефщиту консолГдова-ного бюджету), поповнення золотовалютних резервiв Нацiонального банку Укра!ни.
Надання макрофiнансовоi допомоги 6С Укра-М здiйснюеться за умови успiшного ств-робiтництва нашо! держави з М1жнародним валютним фондом та задовiльного виконання попе-редн1х вимог програм фшансово! пiдтримки МВФ. Окрiм цього, в рамках дано! допомоги погоджуеться окремий пакет попередшх умов, якi передбачають проведення реформ у секторах економши та державного управлшня вГд реформування системи управлшня державними фшансами до реформи енергетич-ного сектора, податково! системи тощо [10].
На сьогодшшнш день кошти в рамках макрофь нансово! допомоги було видкено в рамках трьох програм. Перша програма була запроваджена у травш 2014 р. i тривала до квита 2015 р. Вона складалась iз трьох траншiв на загальну суму 748,5 млн. дол. США. Основними завданнями дано! програми були забез-печення виконання невккладних фшансових потреб i проведення реформ. Друга програма також розпоча-лась у 2014 р. i була спрямована на заохочення важли-вих структурних реформ щодо покращення управлМ ня та економiчного зростання iз одночасною гармо-нiзацiею законодавства Укра!ни зi стандартами 6С. Друга програма складалася iз двох траншiв на загальну суму 1253,5 млн дол. США. Третя програма ма-крофшансово! допомоги почала дшти в липнi 2015 р. Вона розрахована на три траншi iз загальною сумою
приблизно в 2000 млн дол. США. Перший транш було отримано у 2015 р., а другий лише у квпш 2017 р. За-тримка вкбулася через те, що бврокомГая вимагала вк Укра!ни зняти мораторiй щодо експорту лку-кру-гляка. Однак дану вимогу Украша вкмовилася вико-нати, i лише за допомогою переговорних процедур вдалося вкновити спiвпрацю щодо дано! програми макрофшансово! допомоги.
Кошти задля надання трьох вищеперелiчених програм бврокомГсш залучила за допомогою роз-мiщення евробондiв на 15 роив шд 1,363% рiчних. На тих самих умовах були запроваджеш й програми УкраМ.
Також значну фшансову та техшчну допомогу надае Група Свиового Банку. З 2014 р. Група Свпо-вого банку надала УкраМ шдтримку обсягом близь-ко 5,5 млрд дол. США у вшл^ сери з двох позик на полiтику розвитку, 7 нових швестицшних проекпв та однiеI гаранти, спрямованих на вдосконалення клю-чових послуг у державнш сферi, шдтримку реформ i подальшого розвитку приватного сектора.
Реформи, яш пiдтримуе Свиовий банк, призна-ченi подолати ключовi структурнi прояви ни-нiшньоI економiчноI кризи в УкраIнi та заклас-ти передумови для стiйкого зростання. Допомога оргашзаци в цьому аспеки включае двi серГ! операцiй з шдтримки державного бюджету: серiя мультисекто-ральних позик на полГтику розвитку (перша розмГром у 750 млн дол. США була схвалена у 2014 р., друга -обсягом у 500 млн дол. США - у 2015 р.) г пози-ки в галузГ фшансового сектора (перша, розмГром 500 млн дол. США, схвалена у 2014 р., а друга, обсягом 500 млн дол. США, - 2015 р.). Проведення реформ за допомогою цих чотирьох операцш з шдтримки бюджету сприяе змщненню системи врядування, прозо-росп та гадзвиноси в державному секторГ, а також стабкьносп в банювському секторГ; зниженню ви-трат на ведення бГзнесу; ефективному використанню обмежених державних ресурав для надання висо-коякГсних державних послуг у важливий для кра!ни момент [3]. ПерелГчеш операцГ! також покликаш при-скорити реформування системи житлових субсидш та змГцнення системи сощально! допомоги, яка б захистила бкш верстви населення вГд шдвищення тарифГв. 1нвестицГйнГ проекти СвГтового банку, як Г рашше, спрямованГ на полшшення основних державних послуг, таких як централГзоване теплопостачан-ня, електропостачання, дорожня шфраструктура, во-допостачання та водовГдведення, охорона здоров'я та сощальний захист [3].
Залучення зовншнк позик вГдбуваеться Г через видкення безпосередньо Гноземними державами фшансово! допомоги. Так, основними кредиторами Укра!ни за останш 5 рокГв були Канада, Шмеччина та ЯпонГя. Станом на кшець 2017 р. борг перед цими кра!нами становить 1,14 млрд дол. США (3% зовшш-
нього боргу Украши) [23]. Кошти, залучен вiд даних позик, спрямовувалися на шдтримку економiчноi та соцiальноi стабкьносп, на оновлення шфраструкту-ри (у тому чи^ й на модершзацш Бортницько! стан-ц11 аераци), енергетику та вкновлення Донбасу.
Bзаемозалежнiсть мiж ВВП та обсягом державного та гарантованого боргу наведено на рис. 1. Наведен дан дають змогу просл^дкувати пев-ний зв'язок мiж ВВП та обсягом державного боргу. Так, видно, що в^дносно стабiльним обсяг державного боргу був у перюд стрiмкого зростання ВВП Украши у 2002-2007 рр. Однак у перюд рiзкого спаду ВВП (2008-2010 рр.) державний борг зрк майже втричь
У подальшому (2010-2013 рр.) знову в^бувалося зростання ВВП, проте поряд iз ним зростав i державний борг. Цього разу ситуащя 2002-2007 рр. не вкбу-лася через так звану «боргову спiраль», коли новi за-позичення використовуються для сплати попередшх боргiв. Пiсля цього ВВП знову рiзко почало спадати, однак разом iз ним i державний борг (через реструк-туризащю).
Аналiз динамiки державного боргу Украши за перюд 2012-2017 рр. свкчить, що державний борг в аналiзованому перюду мав постiйну тенденцiю до зростання.
Наочно динамку державного боргу у гривнево-му еквкаленп наведено на рис. 2.
Млрд дол. США
200,
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Р1к ^т Загальна сума державного прямого та гарантованого боргу - ВВП
Рис. 1. Взасмозв'язок мiж ВВП i державним та гарантованим боргом, млрд дол. США Джерело: складено за [9; 12].
Млрд грн
2000,00
1800,00 1600,00 1400,00 1200,00 1000,00 800,00 600,00 400,00 200,00 0,00
-1650,83-
1756,10
1333,86
947,03
- 399,22 ■
. 480,22 .
2012
2013 2014 2015 2016
Рис. 2. Динамша державного боргу в гривневому е^валенл
2017
Р1к
Джерело: складено за [9].
о
т о
3
о
о
=п <
<
о
ш
Якщо ж аналГзувати борг у доларовому еквГва-лентГ, то в певш перГоди, а саме, у 2014 та 2015 рр. спостерГгалось незначне зменшення обсяпв державного боргу - на 0,04% та 7,44% вГдповГдно (рис. 3). Зменшення вГдбулося за рахунок зниження в доларовому еквГвалентГ внутрГшнього державного боргу в даш роки через стрГмку девальвацГю гривнГ у 2014 р., а також через невиконання у 2015 р. плану за вну-тршшми державними запозиченнями.
Основними причинами зростання державного боргу Укра!ни е:
+ +
+
хрошчний дефГцит державного бюджету; перевищення темшв зростання державних видаткГв над темпами зростання державних доходГв;
фГскальна полГтика, спрямована на зменшення податкового навантаження без вГдповГд-ного скорочення державних витрат Г вГдповГдно - зменшення податкових надходжень та збГльшення сощальних видаткГв пГд час економГчно! кризи;
надмГрне збГльшення державних видаткГв на-передоднГ виборГв з метою завоювання популярной у виборщв тощо.
СтрГмкому ж (майже вдвГчГ) зростанню державного та гарантованого державою боргу у 2014 р. сприя-ли декГлька чиннишв. По-перше, нестабГльна ситуац1я в краМ через масовГ акцГ! протесту, що були спрово-кованГ необдуманими економГчними та полГтичними рГшеннями колишнього керГвництва держави, а потГм Г втечею його з кра!ни. 1з економГчних прорахункГв найголовнГшою помилкою минулого уряду було три-
+
вале штучне утримання курсу долара на однгй познач-цГ за рахунок використання золотовалютних резервГв кра!ни. НаслГдком цього стало зниження резервГв до критично! межГ та, вГдповГдно, - необхГдшсть запози-чення в мшнародних фшансових ГнституцГй (МВФ та Гн.) кредитГв. По-друге, суттево вплинули на збГльшення обсяпв боргу анексш Росшською ФедерацГею час-тини територГ! Укра!ни - АР Крим Г проведення анти-терористично! операцГ! (АТО) на територГ! Лугансько! та Донецько! областей. АТО потребуе значних витрат Гз бюджету на проведення мобшзацшних заходГв, фь нансування пГдроздГлГв Збройних Сил Укра!ни, шших вГйськових формувань та добровольчих батальйошв. Значних бюджетних витрат потребуе Г тимчасове пе-ремГщення переселенцГв з окуповано! територГ! та з територш, на яких ведуться бойовГ дГ!. Державний бюджет Укра!ни через таи навантаження потребуе за-лучення додаткових ресурав.
Подальше зростання державного боргу у 2015 та 2016 рр. спричинене вищеперелГченими чинниками. КрГм того, протягом цих двох роив вГдбулося подальше знецшення нацюнально! валюти, а АТО на сходГ Укра-!ни здобула риси довготривалого конфлГкту, що також вплинуло на зростання обсягу державного боргу.
АналГз у динамщ структури державного боргу за ознакою умовностГ, тобто спГввГдношення мГж державним боргом Г гарантованим державою боргом за 2012-2017 рр. свГдчать, що обсяг державного боргу перевищуе гарантований державою борг протягом усього дослГджуваного перюду. Дане спГввГдношення наочно проГлюстроване на рис. 4.
Млрд дол. США
70,00
60,00 50,00 40,00 30,00 20,00 10,00 0,00
60,08
49,95
60,06
55,59
60,71
65,01
2012
2013
2014
2015
2016
2017 Р1к
Рис. 3. Динамта державного боргу в доларовому е^валенл
Джерело: складено за [9].
Процент
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
22,60
1=1
77,40
17,90
82,10
14,00
86,00
15,14
84,86
85,55
2012 2013 2014 2015 2016
Прямий державний борг ■ Гарантований державою борг
14,83
85,17
2017
Ик
Рис. 4. Сшввщношення прямого та гарантованого державою боргу, %
Джерело: складено за [9].
Переважання в данш структурi частки державного боргу пояснюеться тим, що Украша не спроможна надавати багато гарантш через незадовiльний стан державних фшанав, економiч-ну та полiтичну кризу в УкраМ, накопиченi борги в попередш роки, низьку платоспроможшсть шдпри-емств та iнше.
Досить шформативним е i аналiз державного боргу за ознакою приналежност кредиторiв (зовнш-н1й та внутрiшнiй борг). За даними рис. 5 видно, що протягом 2012-2016 рр. зовшшшй борг переважав над внутршшм i становив 52,30% у 2012 р., 51,30% -у 2014 р., 61,91% - у 2015 р. i 59,38% - у 2016 р. Винятком був лише 2013 р., де частка зовншнього боргу скла-дала 46,50%. Внутршнш борг займав меншу частку у складi загального державного боргу, i лише у 2013 р. становив бкьше половини загального державного боргу - 53,50%. В1дносно стабкьна економiчна та по-
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
лiтична ситуацш сприяли накопиченню внутршнгх ресурсiв для здiйснення запозичень держави (наяв-нiсть у банкiв фшансових ресурсiв, оск1льки населен-ня мало довiру до банкiвськоi системи, де переважно i зберiгало своi заощадження), а також пiдвищували довiру до державних цшних паперiв. У 2014 р. частка внутршнього боргу, навпаки, зменшилася в порiвнян-нi з попередшм роком становила - 48,70%. Причиною цього стала нестабкьна ситуащя в краiнi, криза в бан-кiвськiй сферi, значний вiдтiк iз банкiвськоi системи заощаджень населення, яке втратило впевненiсть у своечасному поверненш сво'1 вкладiв. У 2015 р. частка внутршнього боргу ще раз знизилася - до 38,09%. Причиною цього стала реструктуризащя зовншньо-го державного боргу, що вплинуло на його структуру. У 2016 р. вкбулося незначне збкьшення внутрiшньо-го державного боргу в загальнш структурi - до 40,63%.
52,30 46,50 51,30 61,91 61,91
59,38
53,50
47,70 48,70
38,09 40,63 40,81
1 1 1 1 1
2012 2013 2014 2015 2016
■ Внутршнш борг ■ Зовшшнш борг
2017 Р1к
Джерело: складено за [9].
Рис. 5. Структура прямого державного боргу, %
Шд час проведення дослГдження була проаналь зована також Г вГдповГднГсть стратеги, тактики управ-лГння державним боргом фактичним даним (табл. 3).
За даними табл. 3 видно, що Гснуе невГдповГд-шсть у деяких показниках стратеги та програми управлшня державним боргом (середньозважений строк погашення державного боргу), однак на це вплинула реструктуризацш боргу у 2015 р. Щодо вГд-повГдностГ фактичних даних, то бГльше показникГв не вГдповГдають заявленим стратепчним Г тактичним ц1лям (наприклад, частка внутрГшнього боргу, серед-ньозважений строк погашення державного боргу, вГдношення державного боргу до ВВП Г частка державного боргу Гз фжсованою ставкою).
Окремо! уваги, на нашу думку, заслуговуе оцш-ка фшансово! безпеки кра!ни (у розрГзГ И боргового складника), що входить до складу поняття нацГональ-но! безпеки держави.
У данш статтГ основний акцент робиться саме на борговш безпецГ, однак ва перелГченГ елементи пов'язанГ мГж собою. Так, наприклад, якщо показники валютно! безпеки перебуватимуть на критичнш межГ,
то, вГдповГдно, Гснуватиме ризик, що певш показники боргово! безпеки (п, що стосуються запозичень у шо-земнГй валютГ) теж не вГдповГдатимуть нормГ.
У табл. 4 наведено шдикатори боргово! безпеки Укра!ни згГдно з Методичними рекомендацшми щодо розрахунку рГвня економГчно! безпеки та !х значення протягом 2012-2016 рр. 1ндикатор «1ндекс ЕМВ1+» було опущено через те, що, починаючи з 2014 р., його не обраховують для Укра!ни.
УмГжнароднш практищ одним з основних критерий оцГнювання боргово! безпеки е сшввГд-ношення державного боргу та ВВП. Вш ви-значае можливГсть кра!ни без особливих труднощГв обслуговувати свш державний борг. Протягом ана-лГзованого перГоду спостерГгаеться пГдвищення по-казника - спочатку незначне (у 2012 р. вш становив 36,7%, у 2013 р. - 39,9%), а пойм суттеве - у 2014 р. значення сшввГдношення державного боргу до ВВП рГзко зросло до 69,4%. З огляду на те, що кредити нам надаються в шоземнш валютГ, а розрахунок да-ного показника здшснюеться в нащональнш валютГ,
Таблиця 3
Вщповщнкть стратеги та програм управлшня державним боргом фактичним даним, 2015-2017 рр.
Показник Стратепя управлшня державним боргом Програма управлшня державним боргом Фактичш показники
2015 2016 2017 2015* 2016 2017 2015 2016 2017
Загальний обсяг запозичень, млрд грн 125,6 218,0 186,5 - 218,0 190,8 514,1 307,7 186,5
Частка державного внутрш-нього боргу, % > 50 > 35 > 33 - 35,5 33,7 38,1 40,6 34,5
Середньозважений строк пога-шення державного боргу, роки > 5,4 > 5 > 4,5 - >5,4 > 5,2 6,0 6,4 6,5
Вщношення обсягу державного боргу до ВВП, % 31 71 67 - - - 79,0 81,0 84,3
Частка державного боргу з фжсованою ставкою, % >65 > 70 > 71 - 87,6 91,6 67,5 68,8 62,2
Прим1тка: * - програма управлшня державним боргом на 2015 р. вщсутня через проведення реструктуризацп в цей рт. Джерело: складено за [9].
Основы шдикатори боргово!' безпеки Украши протягом 2012-2016 рр.
Таблиця 4
Показник Р^
2012 2013 2014 2015 2016 2017
Вщношення загального обсягу державного та гарантованого державою боргу до ВВП, % 36,70 39,91 69,37 79,04 80,97 99,99
Вщношення обсягу зовшшнього боргу до ВВП, % 14,87 15,24 30,63 41,53 41,13 50,41
Середньозважена дохщшсть ОВДП на первинному ринку, % 12,37 12,98 13,12 12,45 9,12 10,47
Вщношення мжнародних резерв^ до зовшшнього боргу, % 18,23 14,37 5,96 11,20 13,69 16,13
Джерело: складено за [2; 9; 11].
швидке знецшення гривнi мало вирiшальний вплив на таке рiзке пiдвищення сшввкношення державного боргу до ВВП у 2014 р. Критичним рiвнем для показника «державний борг/ВВП» е дiапазон вiд 60% (за методолопею Мiжнародного Валютного Фонду, а також за Бюджетним кодексом Украши) до 80-100% (за методолопею МБРР), хоча для Украши економiч-но безпечним рiвнем пров^дш науковцi називають близько 35% [5, с. 223]. У наступш роки також в1дбу-валося зростання даного показника: у 2015 р. - 79,0%, у 2016 р. - до 81,0%, у 2017 р. - 99,99%.
Постшне нарощування державних видатшв, ци-кмчш коливання в економщ (кризовi явища, еконо-мiчна рецесiя) i надзвичайш обставини (наприклад, вiйни або стихшш лиха), одночасний вплив ус1х цих явищ в останнi десятилiття невблаганно тягне за собою зростання дефщиту бюджету та державного боргу як обсягу накопичених дефщитш.
Практично ва краши свiту стикаються з проблемою державного боргу, що свкчить про широке застосування боргових шструменйв фiнансування дефiциту бюджету. Полiтика держа-ви щодо обслуговування заборгованоси державного сектора безпосередньо впливае на стабкьшсть державних фшанав, iнвестицiйний клiмат i стан на свгговш аренi тiеi чи шшо'1 краши. Як вiдомо, саме недооцшка ризикiв i вiдсутнiсть злагоджено'1 та гнуч-ко! системи управлiння державним боргом стали початком важко'1 европейсько'1 боргово'1 кризи як про-довження свiтовоi фiнансовоi кризи 2008-2009 рр., наслiдки яко'1 вiдчуваються i сьогоднi в цiлому рядi краш бвропейського Союзу.
Незалежно вiд режиму обмшного курсу або виду державного боргу кризи нередко виникали через надмiрну увагу уряду до можливо'1 економи коштiв, повязано: з великими обсягами короткострокових кредиив i боргових зобов'язань з плаваючою процентною ставкою. У результат державш бюджети зазнають серйозного негативного впливу через змши кон'юнктури фшансових ринкiв, у тому чи^ знижу-еться кредитоспроможшсть краши-платника в той момент, коли борг приймаеться до погашення.
Заборгованiсть в шоземнш валютi також несе в собi певнi ризики. Так, надмiрна залежнiсть вiд боргових зобов'язань в шоземнш валюта може призвести до рiзких коливань валютного курсу та/або до фшансо-вого тиску в тому випадку, якщо швестори не хочуть рефшансувати урядовий борг в шоземнш валют.
Найб1льш високий рiвень державного боргу як у выносному, так i в абсолютному вираженш спо-стерiгаеться в найбкьш розвинених економiках свь ту - США, Япони та крашах бвропейського Союзу. У бкьшоси цих краш вксоткове спiввiдношення за-боргованостi державного сектора до ВВП перевищуе критичш 60%, а в деяких випадках навпь долае його стовiдсоткове значення. США i бС у бкьшоси випад-
ках залучають кошти на зовншнк ринках, у той час як краши, що розвиваються (наприклад, краши БР1КС), а також Японiя бкьше орiентуються на внутрiшнiй ри-нок державних цiнних паперiв, що забезпечуе !м пев-ну «подушку безпеки», оскiльки борг, номiнований в нацюнальнш валютi, легше i дешевше обслуговувати, нiж заборгованiсть в шоземнш валкт.
Незважаючи на велику практику застосування зовншнього боргового фiнансування, даний шструмент погашення дефiциту бюджету несе за собою ктотш ризики: обмеження швестицш-них капiталовкладень в нацюнальне господарство, вiдволiкання частини бюджетних кошив вiд соцiаль-но-економiчних потреб краши, надмiрну залежнiсть вiтчизняноi фiнансовоi системи вк мiжнародних фi-нансових ресурав тощо.
Чим для держави може обернутися надмiрна заборгованiсть уряду в контексп нацiональноi еко-номiчноi безпеки, добре простежуеться на прикладi Греци. Слiд зазначити, що боргова криза бврозони почалася в кiнцi 2009 р., коли уряд Греци визнав, що борги краши досягли 300 млрд дол. США, або 113% вк ВВП.
У данш ситуаци посилюеться залежнiсть кра'1ни вiд кредипв iноземних держав i мiжнародних фшансових оргашзацш: у структурi власнишв державного боргу ГрецИ превалюють бвропейський фонд фшан-сово'1 стабiльностi (оргашзаця фiнансуеться кра'1на-ми - членами бврозони, покликана боротися з ев-ропейською борговою кризою), позики урядiв краш бврозони (передуам Нiмеччина, Францш, Естонiя та Словаччина), бЦБ i МВФ. Така залежнiсть дае право перелiченим структурам диктувати економiчну по-лiтику краiнi-боржнику, яко'1 та повинна неухильно дотримуватися з метою реструктуризаци сво1'х бор-гових зобов'язань. Невиконання умов МВФ про по-гашення траншу в 1,54 млрд евро призвело до дефолту Греци у 2015 р., а також до посилення полiтичноi, економiчноi та соцiальноi нестабкьноси в краiнi, що врештi-решт призвело до затяжноi кризи.
Щодо Украши, то на сучасному етапi змши у формуванш зовнiшнього державного боргу у фшан-совiй системi вкбуваються пiд впливом аналогiчних зовнiшнiх чиннишв у кризовi та посткризовi перюди, якi вiдображенi в погiршеннi стану державних фшанав через зростання дефщиту державного бюджету, викликане надмiрним збкьшенням обсягу державних видатюв, зменшенням доходiв бюджету на вск рiвнях, зменшенням темпiв зростання валового вну-трiшнього продукту, зб1льшенням зовшшнього боргу, а також погiршенням ряду показнишв 6оргово1' безпеки (табл. 5).
Досвк нових членiв бвропейського Союзу доводить необхкшсть запровадження не лише заходiв iз економи коштiв у сферi бюджетних видатшв, але i важливiсть пошуку способiв зб1льшення дохiдноi
Таблиця 5
Окремi показники боргово!' безпеки (згiдно з мiжнародною методикою)
Показник Гранично допустиме значення Р^
2013 2014 2015 2016 2017
Погашення й обслуговування державного боргу, % дохода бюджету 45 9,38 13,52 15,90 15,65 15,07
М1жнародш резерви до короткостро-кового боргу (показник А. Гршспена) > 1 0,34 0,13 0,26 0,33 0,40
В1дношення зовн1шнього боргу до рмного експорту товар1в та послуг, % 200 44,12 57,18 90,30 99,14 109,48
Вщношення сукупних платеж1в з обслуговування боргу до рмного експорту товара та послуг, % 22 6,26 7,49 10,15 10,31 9,45
Джерело: складено за [9].
бази централГзованого фонду, зокрема шляхом шд-тримки та розвитку «середнього класу».
КрГм того, ще одним заходом для стабшзаци рГвня боргово! безпеки мае бути забезпечення подаль-шого виконання заходГв програми в рамках Мехашз-му розширеного фшансування Укра!ни МГжнародним валютним фондом Г змщнення спГвпрацГ з шшими мГжнародними фГнансовими оргашзацшми. ОскГльки кошти мГжнародних фГнансових органГзацГй видГля-ються на виконання певно! програми, то, вГдповГдно, Г ефективнГсть вГд них бкьша, нГж вГд емГсГ! державних цшних паперГв, кошти вГд яких зазвичай використо-вуються для фшансування видатшв бюджету.
Удосконалення потребуе Г боргова полГтика Укра!ни та розроблення стратегГ! управлГння держав-ним боргом на перспективу, що передбачае:
+ вибГр типу боргово! полГтики вГдпов1дно до соцГально-економГчних умов та формування вГдповГдних комплексних заходГв щодо покра-щення ситуацГ!. Враховуючи високий рГвень боргового та податкового навантаження на економГку, високий рГвень ГнфляцГ!, в УкраМ (згГдно з класифкащею МВФ) може застосо-вуватися тип боргово! полГтики «фшансового придушення». Цей тип полГтики може бути успшним лише за активно! ствпращ Мшстер-ства фшансш Укра!ни та НацГонального банку Укра!ни Г суттевого покращення умов кредиту-вання суб'ектГв економГчно! дшльноста; + розроблення та законодавче закршлення середньостроково! боргово! стратегГ! з ура-хуванням впливу внутршнгх та зовшшшх боргових ризикГв, узгодження напрямГв державно! боргово!, бюджетно! й грошово-кредитно! полГтики. З метою розроблення середньостроково! СтратегГ! управлГння державним боргом пропонуеться створення постшно! робочо! групи Гз залученням пред-ставникГв Мшштерства фГнансГв Укра!ни,
НБУ, МГнГстерства економГчного розвитку Г торгГвлГ Укра!ни, Комитету ВРУ з питань бюджету, профкьних науковцГв та експертГв; + удосконалення ГнституцГйно! складово! та адаптацГю свГтового досвГду (впровадження рекомендацГй з управлГння державним боргом, шдготовлених МВФ стльно Гз СвГтовим банком тощо); + експертну оцГнку та подальше вдосконален-ня боргового нормативно-правового забез-печення сфери державного (мГсцевого) та га-рантованого державою боргу з наближенням до мГжнародних стандартГв [6].
ПГдвищення ефективностГ боргово! полГтики мае вГдбутися шляхом посилення регулю-вання державного боргу в частиш оптимь зацГ! спГввГдношення обсягГв, структури, вартостГ та джерел його погашення через законодавче забез-печення еквГвалентностГ бюджетно-податкових змГн та запровадження боргових фшкальних правил як чиннишв оптимГзацГ! державних запозичень, зокрема утримання балансу в емГсшнш дшльносп та стяг-неннГ податшв при нарощуваннГ боргу та збГльшенш вартостГ його обслуговування. НайбГльш показовим для Укра!ни е досвГд постсощалктичних кра!н 6С, зокрема ПольщГ та Угорщини. Наприклад, у ПольщГ при перевищенш державним боргом рГвня 55% ВВП автоматично шдвищуеться ставка ПДВ [4, с. 46].
Також слГд бкьш детально проводити аналГз ризикГв вГд залучення рГзних видГв боргових шстру-ментГв, у тому числГ з використанням методик мГжнародних фГнансових органГзацГй, зокрема МВФ, Г роз-ширення за його результатами спектра використання боргових шструменпв.
Ще одним заходом мае бути активГзацш розвитку вГтчизняного внутрГшнього фшансового ринку як елементу цшсно! фшансово! системи та зниження вартостГ державних запозичень.
За рахунок запропонованих заходiв можлива модершзащя боргово! полiтики, встановлення стш-ко! тенденцц до зниження боргового навантаження та його поступового наближення до економiчно без-печного рiвня. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон УкраТни «Про особливост здiйснення право-чижв з державним, гарантованим державою боргом та Mic-цевим боргом» № 436-VIII вiд 19 травня 2015 р. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-19
2. Наказ Мастерства економiчного розвитку i TC^^i УкраТни «Про затвердження Методичних реко-мендацiй щодо розрахунку рiвня економiчно! безпе-ки УкраТни» вiд 29.10.2013 р. № 1277. URL: http://cct.com. ua/2013/29.10.2013_1277.htm
3. World Bank. 2017. УкраТна - Концепцiя партнерства з кратною на 2017-2021 роки. Washington, D.C. : World Bank Group.
4. Варналш З. С., Марченко С. М. Ринок суверенних еврообл^ацм УкраТни: проблеми становлення та перспекти-ви розвитку : монографiя. КиТв : Знання УкраТни, 2010. 312 с.
5. Вахненко Т. П. Зовшшш борговi зобов'язання у cиcтемi cвiтових фiнанcово-економiчних вiдноcин. КиТв : Фе-нiкc, 2006. 536 с.
6. Лондар Л. П. Оцшка стану державного боргу та ключовi напрями пiдвищення рiвня борговоТ безпеки УкраТни : анал™чна записка. URL: http://www.niss.gov.ua/ articles/2290/
7. М^стр пояснила, що означае для УкраТни угода з кредиторами. URL: http://hromadske.tv/economics/ 55e0a052c02d7/
8. Олшник О. В. Особливост дiяльноcтi УкраТни на ринку державних еврообл^ацш в умовах неcтабiльноcтi. 36ipHUK наукових праць Харк/вського нац/онального педаго-гiчного унiверситету /мен/ Г. С. Сковороди. Сер/я «Економiка». 2014. Вип. 14. С. 114-135.
9. Офщшний сайт Мастерства фшанав УкраТни. URL: http://www.minfin.gov.ua/
10. Офщмний сайт Представництва УкраТни при £С та £вропейському Спiвтовариcтвi з атомноТ енергп. URL: http:// ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/ukraine-eu/eu-policy/assistance
11. Офщмний сайт Свтового банку. URL: http://www. worldbank.org/
12. Офщмний сайт Мiжнародного валютного фонду. URL: http://www.imf.org/external/index.htm
REFERENCES
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://cct.com.ua/2013/ 29.10.2013_1277.htm
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/436-19
Londar, L. P. "Otsinka stanu derzhavnoho borhu ta kli-uchovi napriamy pidvyshchennia rivnia borhovoi bezpeky Ukrainy : analitychna zapyska" [Assessment of the state debt and key directions for raising the level of debt security in Ukraine: analytical note]. http://www.niss.gov.ua/articles/2290/ "Ministr poiasnyla, shcho oznachaie dlia Ukrainy uho-da z kredytoramy" [The minister explained that it means an agreement with creditors for Ukraine]. http://hromadske.tv/ economics/55e0a052c02d7/
Ofitsiinyi sait Ministerstva finansiv Ukrainy. http://www. minfin.gov.ua/
Ofitsiinyi sait Mizhnarodnoho valiutnoho fondu. http:// www.imf.org/external/index.htm
Ofitsiinyi sait Predstavnytstva Ukrainy pry YeS ta Yevro-peiskomu Spivtovarystvi z atomnoi enerhii. http://ukraine-eu. mfa.gov.ua/ua/ukraine-eu/eu-policy/assistance
Ofitsiinyi sait Svitovoho banku. http://www.worldbank.
org/
Oliinyk, O. V. "Osoblyvosti diialnosti Ukrainy na rynku der-zhavnykh ievrooblihatsii v umovakh nestabilnosti" [Features of Ukraine's activity on the market of state Eurobonds in conditions of instability]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho nat-sionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Seriia «Ekonomika», no. 14 (2014): 114-135.
Vakhnenko, T. P. Zovnishni borhovi zoboviazannia u syste-mi svitovykh finansovo-ekonomichnykh vidnosyn [External debt obligations in the system of world financial and economic relations]. Kyiv: Feniks, 2006.
Varnalii, Z. S., and Marchenko, S. M. Rynok suverennykh yevrooblihatsii Ukrainy: problemy stanovlennia ta perspektyvy rozvytku [Market of sovereign Eurobonds of Ukraine: problems of formation and prospects of development]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2010.
World Bank. 2017. Ukraina - Kontseptsiia partnerstva z krainoiu na 2017-2021 roky [World Bank. 2017. Ukraine - Concept of partnership with the country for 2017-2021 years]. Washington, D.C. : World Bank Group.
CL
LQ
О
m о
о
Q_
О
=П <
<
О ш
