Научная статья на тему 'Значення власних коштів підприємства при фінансуванні виробничої та господарської діяльності'

Значення власних коштів підприємства при фінансуванні виробничої та господарської діяльності Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
193
19
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
джерела фінансування / прибуток / амортизаційна політика / інвестування / source of the financing / profit / amortization policy / investment

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О І. Грициняк, О О. Кундицький

Розглянуто значення власних коштів підприємства при фінансуванні виробничо-господарської діяльності. Особливу увагу приділено амортизаційні політиці та напрямам її удосконалення. Доведено, що власні кошти підприємства є найвагомішим джерелом фінансування внутрішньогосподарської діяльності підприємства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

A role of the personal funds of enterprise is in financing of production and economic activity

In the article looks at a role of own means of the enterprise. The special attention the author gives to amortization policy and directions of its improving. The author says that own means of the enterprise are the most important source of the financing inside economy works of the enterprise.

Текст научной работы на тему «Значення власних коштів підприємства при фінансуванні виробничої та господарської діяльності»

Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.7

in forming of the budget system of the state (on the basis of exposure of the Ukrainian model of budget relations). It's obvious that the budget system needs improvment forms and methods of budget planning of different levels, efficient use of budget funds, reformation of interbudget relations.

Keywords: budget, budget system, financial decentralization, model of budget relations, proactive fiscal policy, budget resources, the state budget, local budgets.

УДК 658.6/8:336.226.14 Магктр О.1. Грициняк; доц. О.О. Кундицький,

канд. екон. наук - Львiвський НУ м. 1вана Франка

ЗНАЧЕННЯ ВЛАСНИХ КОШТ1В ШДПРИСМСТВА ПРИ Ф1НАНСУВАНН1 ВИРОБНИЧО1 ТА ГОСПОДАРСЬКО1

Д1ЯЛЬНОСТ1

Розглянуто значения власних кош^в тдприемства при фшансуванш виробни-чо-господарсько1 дiяльностi. Особливу увагу придшено амортизацшт полчищ та напрямам 11 удосконалення. Доведено, що власнi кошти тдприемства е найвагомь шим джерелом фшансування внутршньогосподарсько'1 дiяльностi пiдприемства.

Ключов1 слова: джерела фшансування, прибуток, амортизацшна поденка, iн-вестування.

Розвиток економши зумовлюе необхщшсть виршення проблем ресурсного забезпечення шдприемств. В1тчизняш економюти оцшюють потребу украшських шдприемств в швестицшних ресурсах неоднаково. Так, наприк-лад, С. Онишко вважае, що лише для тдтримання наявних виробництв у ро-бочому сташ УкраНш необхщно не менше 100 млрд дол. [4, с. 46]. Своею чертою, В. Геець доводить, що лише для тдтримання нишшнього р1вня фондо-оснащеност в1тчизняних шдприемств необхщно в середньому на рж вклада-ти щонайменше 20,0 млрд грн. Якщо враховувати, що вщновлення основних фонд1в мае вщбуватися на новш технолопчнш основу що грунтуеться на ш-телектуал1заци функцюнування виробничого апарату, який збшьшуе 1х вар-тють не менш як у 1,5 рази, то сума каттальних вкладень в економжу для тдтримання й оновлення виробничого апарату в УкраНш мае досягати близь-ко 350 млрд грн. Отже, на найближчих 10 роюв це мало б становити у середньому 35 млрд грн на рш [1, с. 228].

Так чи шакше, але обсяг каттальних вкладень в1тчизняних шдприемств ниш е значно меншим вщ необхщного (табл. 1).

Табл. 1.1нвестици в основний камтал [6]

Роки Освоено1

у фактичних цшах, млн грн частка до попереднього року, %

1995 937816 (млрд крб) 71,5

1996 12557 78,0

1997 12401 91,2

1998 13958 106,1

1999 17552 100,4

2000 23629 114,4

2001 32573 120,8

2002 37178 108,9

2003 51011 131,3

4. Економжа, планування i управлшня галузi

199

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

2004 75714 128,0

2005 93096 101,9

2006 125254 119,0

2007 188486 129,8

2008 233081 97,4

2009 151777 58,5

Показники мютять суму податку на додану вартють, що врахована в цiнi придбання активiв.

У ринкових умовах господарювання важливе значения у забезпеченш процеЫв вщтворення основних засоб1в вщшрають власш джерела фшансу-вання. Проте наслщки економ1чно1' кризи, нестабшьшсть правового середови-ща обмежили формування 1 використання на шдприемствах р1зного галузево-го спрямування власного кашталу.

Характеризуючи швестицшну сферу економжи Укра1ни, варто зазна-чити передуЫм специфжу структури швестицш в основний каштал шд-приемств за джерелами фшансування [5, 6]. У 2009 р., як 1 в попередшх роках, основним джерелом швестицш в основний каштал були власш кошти шдприемств { оргашзацш, як становлять 63,3 % вщ загального обсягу швестицш (табл. 2). Це бшьше шж у 2003-2008 рр., однак менше шж у 2002 р. (65,8 %).

Табл. 2. Ывестици в основний каштал за джерелами фшансування [3, 4, 6]

Роки 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

У фактичних цшах, млн грн

Усього1 37178 51011 75714 93096 125254 188486 233081 151777

зокрема за рахунок

кош^в державного бюджету 1863 3570 7945 5077 6846 10458 11576 6687

кош^в мюцевих бюдже^в 1365 2095 3544 3915 5446 7324 9918 4161

власних кош^в тд-приемств та оргашзацш 24470 31306 46685 53424 72337 106520 132138 96019

кредш!в банюв та шших позик 1985 4196 5735 13740 19406 31182 40451 21581

кош^в iиоземиих швестор1в 2068 2807 2695 4688 4583 6660 7591 6859

кошт1в населення на будiв-ництво власних квартир2 7019 9879 9495 4792

коштiв населення на шдивь дуальне житлове будавниитво 1573 1822 2577 3091 5110 8549 11589 5502

шших джерел фiиаисуваиия 3854 5215 6533 9161 4507 7914 10323 6176

Вiдсоткiв до загального обсягу

Усього1 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

зокрема за рахунок

кош^в державного бюджету 5,0 7,0 10,5 5,5 5,5 5,6 5,0 4,4

кош^в мюцевих бюдже^в 3,7 4,1 4,7 4,2 4,3 3,9 4,2 2,7

власних коштiв тд-приемств та оргашзацш 65,8 61,4 61,7 57,4 57,8 56,5 56,7 63,3

кредш^в баикiв та шших позик 5,3 8,2 7,6 14,8 15,5 16,6 17,3 14,2

кош^в iиоземиих iивесторiв 5,6 5,5 3,6 5,0 3,7 3,5 3,3 4,5

коштiв населення на будiв-ництво власних квартир2 5,6 5,2 4,1 3,2

200

Збiрник науково-техшчних праць

кomтiв нaceлeння na 1ндив1-дуэльне житлoвe бyдiвницгвo 4,2 3,6 3,4 3,3 4,1 4,5 5,0 3,6

iнmиx джepeл фiнaнcyвaння 10,4 10,2 8,5 9,8 3,5 4,2 4,4 4,1

noxasRHRM мютять cyмy пoдaткy na AoAany вapтicть, щo вpaxoвaнa в щш

пpидбaння aктивiв.

2 Oблiк poзпoчaтo з1 зв1ту зэ 2006 p. (ao цьoгo пepioдy вxoдили ao cxnaAy inmnx джepeл фiнaнcyвaння).

Фaктичнo е^дом^ Укpaïни пpoдoвжye iнвecтyвaтиcь пepeвaжнo зa paxyнoк peiнвecтyвaння дoxoдiв пiдпpиeмcтв. Виcнoвoк нeвтiшний: дoмiнy-вaння чacтки влacниx кoштiв пiдпpиeмcтв y фiнaнcyвaннi ïx iнвecтицiй в oc-нoвний кaпiтaл фaктичнo oзнaчae aвтapктичний (зaкpитий) xapaктep егаш-мiчнoгo вiдтвopeння [9]. Як пoкaзye тaбл. 2, влacнi гашти пiдпpиeмcтв e oc-нoвним джepeлoм iнвecтyвaння. Тaкi кoшти виcтyпaють y фopмi: зaлyчeння чacтини нepoзпoдiлeнoгo ^ибутку, aмopтизaцiйниx вiдpaxyвaнь, iммoбiлiзo-вaнoï в швеетици чacтини нaдлишкoвиx oбiгoвиx aктивiв, peiнвecтoвaнoï внacлiдoк пpoдaжy чacтини ocнoвниx фoндiв [2, c. 228].

1ншим джepeлoм iнвecтyвaння пiдпpиeмcтвa мoжyть бути гашти, o^ pимyвaнi ним вш^^к peaлiзaцiï не викopиcтoвyвaниx aбo ^ефективш ви-кopиcтoвyвaниx ocнoвниx фoндiв. Це питэння пoтpeбye iндивiдyaльнoгo в^ь шення y гажшму кoнкpeтнoмy випaдкy. Пpoтe нaйчacтiшe пiдпpиeмcтвa pe-aлiзyють ocнoвнi фoнди нeпpoфiльниx виpoбництв (дoпoмiжнoгo, oбcлyгoвy-ючoгo виpoбництвa), мopaльнo зacтapiлi ocнoвнi фoнди, нeзaдiянi бyдiвлi, cпopyди [2, c. 229].

Ще oдним джepeлoм фiнaнcyвaння iнвecтицiйнoï дiяльнocтi тд-^жмотв e iммoбiлiзaцiя чacтини oбiгoвиx гаш^в. Це дуже пpocтий шляx зэ-лучення влacниx pecypciв в швеетицшну дiяльнicть. Oднaк пpи цьoмy дуже c^aA^ збepeгти дieздaтнicть пiдпpиeмcтвa m пoпepeдньoмy piвнi, вiднoвити витpaчeнi не зa пpямим пpизнaчeнням oбiгoвi гашти. Тoмy iммoбiлiзoвyвaти в iнвecтицiï мoжнa лише чacтинy oбiгoвиx кoштiв, як вивiльнилиcь вш^ь дoк пpиcкopeння ïx oбiгoвocтi. Koли в cтpyктypi oбiгoвиx кoштiв тд-пpиeмcтвa знaчнoю e чacткa пoзичкoвиx pecypciв, тo тaкe джepeлo швеету-вaння не e дoцiльним.

Лeвoвa чacткa влacниx ^вести^йн^ pecypciв пiдпpиeмcтв пpипaдae нa aмopтизaцiйнi вiдpaxyвaння [3, c. 286; 6, c. 201]. Амopтизaцiйнi вiдpaxy-вaння - це чacтинa витopгy вщ peaлiзaцiï пpoдyкцiï, щo ïï вiднocять ao co6í-вapтocтi (не oпoдaткoвyeтьcя пoдaткoм нa пpибyтoк) i яга викopиcтoвyeтьcя для peнoвaцiï ocнoвниx фoндiв. Чим вищoю e вeличинa aмopтизaцiйниx вщ-paxyвaнь, тим мeншoю буде cyмa пoдaткy нa пpибyтoк, тим бшьше кoштiв зэ-лишaeтьcя y poзпopяджeннi пiдпpиeмcтвa для влacнoгo poзвиткy. Зменшення aмopтизaцiйниx вiдpaxyвaнь, зa iншиx piвниx yмoв, пpизвoдить ao штучшго гaльмyвaння iнвecтицiйнoï aктивнocтi в е^шм^.

Ocкiльки ocнoвним джepeлoм вiдтвopeння ocнoвниx зacoбiв нa тд-пpиeмcтвax e aмopтизaцiйнi вiдpaxyвaння, тo гoлoвнe ïx ^из^чения - це вap-тюне вiдшкoдyвaння фiзичнoгo i мopaльнoгo знocy. Пpoтe в нayкoвiй лiтepa-тypi icнye нeoднoзнaчнicть пoглядiв щoдo того, джepeлoм якoï фopми вiдтвo-peння e aмopтизaцiя - пpocтoгo чи poзшиpeнoгo. Poзгляд aмopтизaцiï, як вэго-мoгo джepeлa poзшиpeнoгo вiдтвopeння ocнoвниx зacoбiв, зyмoвлeний ^CTa-

4. Ек'оиомпк;!, плaнувaння i упрaвлiння r&ttyîi

201

Нaцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни

чeю влacниx кoштiв пiдпpиeмcтвa для зaбeзпeчeння вiднoвлeння тexнiчнoï бa-зи. Пpoвiднoю фyнкцieю aмopтизaцiйниx вiдpaxyвaнь в yмoвax pинкoвoï era-нoмiки e зaбeзпeчeння caмe пpocтoгo вiдтвopeння ocнoвниx зacoбiв з мeтoю пiдтpимки бeзпepepвнoгo пpoцecy виpoбництвa тa пiдвищeння кoнкypeнтoc-пpoмoжнocтi пiдпpиeмcтвa пiд впливoм нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy [7, 10].

Як вiдoмo, cyмa aмopтизaцiйниx вiдpaxyвaнь poзпoдiляeтьcя нa двi cклaдoвi чacтини: пepшa - пpизнaчeнa та peнoвaцiю ocнoвниx зacoбiв, дpy-га - нa ïxнiй кaпiтaльний peмoнт i мoдepнiзaцiю. Пpoтe нa пiдпpиeмcтвax cпocтepiгaютьcя poзбiжнocтi мiж нapaxyвaнням aмopтизaцiï тa викopиcтaн-ням нaгpoмaджeнoгo aмopтизaцiйнoгo фoндy нa тexнiкo-тexнoлoгiчнe oнoв-лeння виpoбництвa. Пpичини тaкoï нeвiдпoвiднocтi ^иються в нeдocкoнaлiй зaкoнoдaвчiй бaзi cфopмoвaнoï aмopтизaцiйнoï пoлiтики дepжaви. Hacaмпe-peд чиннa aмopтизaцiйнa пoлiтикa нe вpaxoвye icнyючy нeyзгoджeнicть фь нaнcoвиx мoжливocтeй i тexнiчниx пoтpeб пiдпpиeмcтв в yмoвax op^^pe^-гo нayкoвo-тexнiчнoгo ^o^ecy. Haвiть викopиcтaння пpиcкopeниx мeтoдiв нapaxyвaння aмopтизaцiï пpизвoдить лишe дo пoгipшeння фiнaнcoвoï crirnoc-тi вiтчизняниx ^д^^мотв.

Дpyгим вaгoмим джepeлoм вiдтвopeння ocнoвниx зacoбiв e пpибyтoк. Якщo aмopтизaцiйнi вiдpaxyвaння e нa вcix пiдпpиeмcтвax, нaвiть y збитга-виx, то викopиcтaння пpибyткy, як джepeлa фiнaнcyвaння вiдтвopeння ocнoв-ниx зacoбiв, мoжливe тiльки зa йoгo нaявнocтi. Ha мaкpoeкoнoмiчнoмy piвнi caмe iнвecтицiйнa a^mmc^ визнaчaeтьcя пpибyткoвicтю eкoнoмiки. Ha жaль, yкpaïнcькa eкoнoмiкa нa cyчacнoмy eтaпi poзвиткy e низькoпpибyткo-вoю, xoчa мicтить пeвнi пoзитивнi зpyшeння. ^ибуток e гoлoвним джepeлoм фiнaнcyвaння лишe нa виcoкopeнтaбeльниx пiдпpиeмcтвax, щo мaють eфeк-тивний мeнeджмeнт i кoнкypeнтocпpoмoжнi нa зoвнiшньoмy i внyтpiшньoмy pинкax. Пpoтe бiльшicть пiдпpиeмcтв, якi те мoжyть пpиcтocyвaтиcя дo pин-^вж yмoв гocпoдapювaння, пoтpeбyють дepжaвниx дoтaцiй i пpoдoвжyють пpaцювaти збиткoвo [7]. Ane для зaбeзпeчeння peнтaбeльнoï po6oto тд-пpиeмcтвa нeoбxiднo впpoвaджyвaти нacaмпepeд opгaнiзaцiйнi, a згoдoм -тexнiчнi, кoнcтpyктopcькi й тexнoлoгiчнi iннoвaцiï. Лишe тoдi мoжнa бyдe дo-сягти знижeння coбiвapтocтi пpoдyкцiï внacлiдoк eкoнoмiï, ocнoвними та^я-мaми якoï e [2, с. 228]:

• oптимiзaцiя пocтaчaльницькo-збyтoвиx oпepaцiй;

• вcтaиoвлeиия пocтiйнoгo кoитpoлю зa зaтpaтaми oбcлyгoвyючиx i дoпoмiж-ииx cтpyктypииx пiдpoздiлiв;

• oптимiзaцiя иopм витpaчaиия мaтepiaлiв тa eиepгopecypciв;

• oптимiзaцiя тpyдoвиx зaтpaт i зapoбiтиoï плaти;

• oптимiзaцiя iишиx виpoбиичиx i иeвиpoбиичиx вш^т;

• oптимiзaцiя витpaт зa paxy^R пpибyткy, щo зaлишaeтьcя у poзпopяджeииi пiдпpиeмcтвa.

Для збiльшeння кoштiв, шр викopиcтoвyютьcя нa мoдepнiзaцiю виpoб-ництвa шляxoм caмoфiнaнcyвaння, нeoбxiднo пpoтидiяти вилyчeнню ^ибут-кiв aкцioнepниx пiдпpиeмcтв х^шми фaктичними влacникaми. ДПАУ мae впpoвaдити кoнтpoль зa цiнaми cиpoвини тa пpoдyкцiï, a тaкoж peaльнicтю пpecлoвyтиx мapкeтингoвиx i кoнcaлтингoвиx пocлyг, як нiбитo нaдaютьcя aкцioнepним тoвapиcтвaм. Ba^ma poль у тaкiй пpoтидiï нaлeжить Фoндy

202

Зб1рмик' нaуково-технiчних iipain»

Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.7

держмайна. Зростання офщшних прибутюв шдприемств мае ïctotho збшьши-ти i ту 1'хню частину, яка йде на модершзащю виробництва.

Необхiдно розробити i реашзувати ефективну програму щодо ставок амортизацшних вiдрахувань. Це вельми важливо внаслщок вкрай незадовшь-ного стану активно1 частини основних виробничих фондiв, фiзична спрацьо-ванiсть яких на багатьох шдприемствах сягае 80 % [11].

Власш кошти пiдприемств е найвагомшим джерелом фiнансування внутрiшньогосподарськоï дiяльностi, але на практицi ïx ефективне викорис-тання стримуеться рiзноманiтними факторами як внутршнього, так i зов-шшнього впливу. Тому необxiдним е надалi детальнiше дослiдження особли-востей використання власних кош^в пiдприемств та ïxнього впливу на вщ-творення основних засобiв виробництва.

Л1тература

1. Баранова Д.А. Сроки амортизации и обновления основных производственных фондов / Д. А. Баранова // Вопросы теории и методологии. - М. : Изд-во "Наука", 1977. - С. 7-8, 105-106.

2. Бойчик 1.М. Економша тдприемства : навч. поабн. / 1.М. Бойчик. - Вид. 2-ге, [пере-роб. та доп.]. - К. : Вид-во "Атпка", 2007. - 528 с.

3. Ватаманюк О.З. Заощадження в економщ Украши: макроеконом1чний анашз : мо-нограф1я / О.З. Ватаманюк. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2007. - 535 с.

4. Гаець В.М. Нестабшьнють та економ1чне зростання / В.М. Гаець. - К. : 1н-т екон. прогнозув., 2000. - 344 с.

5. Звгг про д1яльшсть Державного агентства Украïни з швестицш та шновацш за 2008 рк. - [Цит. 2010, 17 березня]. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov. ua/index.php? lang=ua&get=549&id=2011.

6. 1нвестицн в основний каштал за джерелами фшансування. - [Цит. 2010, 17 березня]. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.

7. Мазуркевич 1.О. Особливосп вщтворення основних засоб1в на шдприемствах у рин-кових умовах / 1.О. Мазуркевич // Формування ринкових вщносин в Укра1'ш. - 2006. - № 4(59). - С. 58-61.

8. Осецький В. Л. 1нвестици та шноваци: проблеми теори i практики : монограф1я / В. Л. Осецький. - К. : Вид-во 1АЕ УААН, 2003. - 412 с.

9. Проблеми використання швестицшних ресурав пiдприемств та шляхи 1х подолання в умовах кризи: науково-анал^ична записка / ДУ "1н-т економiки та прогнозування НАН Ук-раïни" / Л.Г. Федулова та ш - К. : Вид-во "Либщь", 2008. - 15 с.

10. Прушк1вський В.Г. Закономiрностi змiни форм вiдтворення основних виробничих фондiв у промисловому комплексi Придншровського регiону / В.Г. Прушкiвський // Формування ринкових вiдносин в Украшь - 2008. - № 6(61). - С. 132-135.

11. Чемодуров О. Зовшшш джерела фшансування модершзаци украшських тд-приемств / О. Чемодуров // Економка Украши. - 2005. - № 9. - С. 54-61.

Грициняк О.И., Кундицкий О.О. Роль собственных средств предприятия в финансировании производственно-хозяйственной деятельности

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Рассмотрена роль собственных средств предприятия в финансировании производственно-хозяйственной деятельности. Особое внимание уделено амортизационной политике и направлениям ее совершенствования. Доказано, что собственные средства предприятия являются весомым источником финансирования внутрихозяйственной деятельности предприятия.

Ключевые слова: источники финансирования, прибыль, амортизационная политика, инвестирование.

Hrytsyniak O.I., Kundytskyy O.O. A role of the personal funds of enterprise is in financing of production and economic activity

4. Економжа, планування i управлшня галузi

203

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

In the article looks at a role of own means of the enterprise. The special attention the author gives to amortization policy and directions of its improving. The author says that own means of the enterprise are the most important source of the financing inside economy works of the enterprise.

Keywords: source of the financing, profit, amortization policy, investment.

УДК 336 Студ. О.Я. Дашв; доц. О. С. Шайда, канд. екон. наук - Львiвська КА

СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНК1ВСЬКО1

СИСТЕМИ УКРА1НИ

Проаналiзовано сучасний стан банювсько! системи Украши в умовах глобалiза-цшних процеав. Видшено основш проблеми, що стримують розвиток банювського сектору на шляху до евроштеграцшного простору, i запропоновано шляхи 1х вирь шення.

Ключов1 слова: банювська система, глобалiзацiя, шоземний каттал.

Вступ. Стан банювсько! системи мае визначальне значення в умовах розвитку нацюнально! економжи. Саме банки е одним 1з головних джерел ш-вестування фшансових ресурЫв в економжу кра!ни. Тому забезпечення ста-бшьносп банювсько! системи - це першочергове завдання, яке необхщно ви-ршити Укра1'ш на шляху до евроштеграци. З розвитком м1жнародних вщно-син та посиленням глобал1зацшних процес1в у банювськш сфер1 виникае де-дал1 бшьше проблем, як потр1бно негайно виршити, щоб забезпечити 11 ста-бшьшсть та нормальне функцюнування нацюнально! економжи.

Теоретичш та прикладш аспекти розвитку банювсько! системи Украши дослщжували багато науковщв та практиюв: О. А. Брегеда [1], Л. Л. Гриценко [2], С.Ю. Онопр1енко [2], Г. Панасенко [4], С.М. Савлук [1] та шш1.

Виклад основного матерiалу. Наявшсть в Укра1'ш функцюнального фшансового сектору, зокрема банювського, е необхщною умовою створення ефективно! ринково! економжи, завоювання мщних позицш на вггчизняному та свгтовому ринках. Для функцюнування банювсько! системи в Укра1ш роз-роблено нормативну базу, впроваджеш принципи д1яльносп банюв, методи та шструменти грошово-кредитно! пол1тики тощо. Проте швидкий розвиток фшансових глобал1зацшних процеЫв ставить перед банювською системою щоразу бшьше завдань, у раз1 виршення яких Укра1на стане активним учас-ником глобал1зацшних процеЫв.

Укра1нська фшансова система стр1мко зростала протягом семи роюв до початку свгтово! фшансово! кризи 2008 р. Банювський сектор був основою швидкого розвитку економжи та характеризувався високими прибутками, зростанням особистих доход1в, а також легким доступом до кредит1в (на той момент доступним був й шоземний каштал), входом шоземних банюв та дос-татньо м'якою внутршньою грошово-кредитною политикою. Банювське кре-дитування зросло бшьше тж на 70 % у перюд м1ж 2006 та 2008 рр., причому бшьше половини кредит1в видавалося в шоземнш валють Протягом останшх чотирьох роюв чист активи банюв збшьшилися в чотири рази, тод1 як сшв-вщношення кредит1в до ВВП шдвищилося з 20 % у 2002 р. до 77 % у 2008 р. У другш половит 2008 р. економжа Укра1ни завершила перюд

204

Збiрник науково-техшчних праць

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.