CC BY
23
5. Грушевський Мих. Sub Divo. Оповщання, начерки, замшей. Кшв: Друкарня Акц. т-ва «Пегро Барський» у Ктш, 1918.- 111с.
6. Катаев A.A. Назревает ли в России новый финансовый кризис? // Финансы и кредит.— 2008.— № 3.— С. 19-25.
7.Ьггернет: http: //news, finance. Ua/ua/~/l/0/all/2008/ 01/29/1 17077
8. Павлов C.B. Фондовая биржа и её роль в экономике современного капитализма,— М.: Финансы и статистика, 1989 - 128 с.
9. Botman Dennis Е J., Diks Cees G. H. The Role of Domestic and Foreign Investors in a Simple Model of Speculates Attacks// Working Paper IMF № 05/205.- 2005.- October 1- 24 p.
10. www. epravda. com. na/news/478e6dlaa45b6/
11. news, finance. Ua/ua/~/l/0/all/2007/10/25/l 09304
В. Куриляк
академж АЕНУ, м. Терндпть
ЗНАЧЕНИЯ КУЛЬТУРИ В НОВИХ ТЕОРШХ ГЛОБАЛЬНО* ШДПРИбМНИЦЬКО!
ДШЛЬНОСТ!
Переваги гвдприемств, на яких працюе культурно неоднорщна робоча сила, теоретично можна обфушувати за допомогою наукових даних оргашзащйно! психологи та менеджменту, що на протяз1 довгого часу розвиваються у напрямку виршення проблем оптимально! оргашзацц груп з пщготовки ¡прийнятгярииень [2]. Емтричт дослщжен-ня свщчать, що групи, члени яких маютъ р!зн1 цшносп, вщмшш особисп якосп 1 культурне походження, пщ час виршення нових 1 неструктурованих завдань перевершу-ють гомогенно структуроваш групи, тому що вони потен-хцйно спроможш мгстити в соб1 бшьш креативний 1 шно-вативний потенщал, Вщповщно завдяки розширенню спектру щнностей можуть бути привнесет нов! аде! (це вщноситься до креативносй) та зют обмеження одиома-нш-юсп (це основа для посилення креативносп, а не сама по соб1 перевага менеджменту) [1, с. 132].
Р1зноматтшсть щнностей 1 позищй повинна перш за все прискорити процеси шдишдуального та оргаМзацШ-ного иавчання. У контекст! усунення нацюналышх кор-дошв це означав не лише вивчення ¿нших культур, але також використання Ъснього досваду [12,1998]. На вдапну вщ концепци криво! досвщу, зпдно з якою в основ! на-вчання лежить повторения, дана теорш припускае, що навчання стимулюеться усвадомленням вщмшностей.
Переваги культурно! неоднорцщосп поряд з щею оргашзащйно-психолопчною теор1ею також основам на посиланнях на теорп гуманного кашталу. 1! основним аргументом е припущення, що пщприемства тод1 вщпо-вщатимуть неоднородной! вимог ринку, коли !хш власш структури пристосоваш до структур юпенпв. Тому в цьому смисл1 культурш вщмшност! стають конкурентною перевагою для пщприемств, яю. дають у дуже неоднородному 1 сильно фрагментизованому зовншньому конкурентному середовищу [3, 1991].
Вихщним пунктом наукового вивчення питань мгжнародно! пщприемницько! дояльносп е перш за все ор1ентована на трансфер ресурив теория Дж. Фауервезе [4]. I! основним висновком е те, що шдприемства, котр1 дшть у м!жнародному масштаб!, спроможш переноси-ти ресурси з одше! краши в шшу. Конкурента! переваги ТНК пор1вняно з нацюнальними шдириемствами зале-жать не лише вщ спроможност! трансферу ресурсов (бша-щональний вим1р), а й вщ снроможноеп ушфшашТ1нстру-
мент{в менеджменту в хажнародному масштаб! (багато-нащональний вим1р). Чим б!льшою Mipoio ix можна стандартизувати, тим значншп переваги у навчанш та менял витрати коитв, що забезпечуеться за допомогою глобально! рацюшшзаци пщприемницько! д!яльност1 Але утфжацп протистоять фрагментарш фактора вплыву neenoi шрземно! краши, що робить необхщним при-стосування до окремих видав внутршпнх ринив. До цих факторов вплыву належать pi3Hi рынков1 та виробнич1 структури, нацШалъызаконодавства, в1дмтност1у выт-ратах на факторы виробництва, рЬнийр1вещ> квал1фтаци npanieuuKie, pimi культурш умови, як1 проявляються у рший спосШ у ц1нностях i поведшц1 кл1ент\в, cniepo6im-ник1в, дыовых партнеров тощо. Тому Конкурентам переваги ТНК поришяно з шдириемствами, що диоть на внутршшх ринках, тим вишд, чим бшьщий вплив утфь кованих i менший вплив фрагментарных факторш.
Прикладом шдприемства, котре значно ущфжувало свою дояльшсть на ¡ноземних ринках, е «Мак-Дональда». Пюля невдач пщ час перших спроб закордонно! дальности в Канада, Нидерландах, кра'шах Карибського архшедагу, пщ час яких компанш вперше намагалася пристосувати маркетингом й управшнсью шструменти до вщповщних нащо-нальних особливостей, було розроблено едину пщприем-ницьку полпшсу лише з мйпмальними особливостями, що поширювалась на бшьш як 15 000 фшй по всьому св1ту. Так, було зведено до одного стандарту обладнання ресторанов, пропозищя товару, меню i поставлено жорстю ви-мош щодо якост!, cepeicy, чистота (так зваш вимоги-QSC — quality, service, cleanness). Проведения едино! у свгговому масштаб! пщприемницько! политики мае гаран-чуватись тим, що топ-менеджери е вих5дцями не з вщповщних кра!н базування, а з irano! держави. Незначне при-стосування до нацюнальних i мюцевих умов здайснюеться лише в полп'ищ вибору мюця розташування i в реклам. Таким чином, «Мак-Дональдзу» вдалося нетшьки зеконо-мити кошти завдяки такШ ушфпсацШнШ стратеги, а й до-сягга трансферу ¡мщжу в свгеовому масштаб!, що е дуже важливим для пщприемницького ycnixy.
Теор!я Дж. Фауервезе була тзшше розвинута pi3HH-ми аш'орами. М. Портер, посилаючись на промислово-оргашзащйну концепцпо, у свой теорй глобально! конку-решЦ! [11] наводить аргумент, щодо залежжклч переваг i
156
вюник EKOHOMI4HOI науки украШи ф
недолшв ушф1кацц/ фрагментизацп вщ особливих характеристик галуз1 Тому для кожно! окремо! галуз1 треба дослщити, з одного боку, наскшьки виражеш фактори, яга сприяють глобал!заци, а з другого боку, — наскшьки важ-ливим е шсцеве пристосування. 3 точки зору М. Портера, в даному випадку сутгевим для вибору стратеги штер-нащонашзацп е техтчш та технолопчш особливоси га-луз!, а не р1зш культурт умови. На основ1 цього М. Портер створив матрицю ступени глобал1зац11 галузь Нижче наводяться складов! ще! матрищ та !х характеристики.
— ПацЬнальнI галузг характеризуются тим, що мюцеве пристосування — найважлившгай фактор усш-ху. Товари е специф1чними для окремо! кра!ни, тобто значною м1рою спрямоват на одну державу. Через те, що завдяки свгговШ координацп або штеграцп деяльносп виникають лише незначш переваги, домшують нащо-нальш пщприемства.
— Мулътинацюналът галуз1 характеризуються тим, що ринок подаляеться на велику кшьюсть регюшв ¡з р1зними умовами, що потребують нацюнального пристосування. Мджнародна кооперацш або штегращя д^яль-носп надае лише незначш переваги.
— Глобальт галуз1 характеризуються тим, що на конкуренту позицшэ, що пщприемство мае в певшй крапп, значно впливае ц позищя в шших державах 1 навпаки.
— Блокованими глобальными галузями е таю галуз1, котр1,,з економ1чно! точки зору, були б глобальними, але через значш зобов'язання уряду потребують потужного сильного нащонального пристосування.
• f 1сшшпр0|.х1 пгтаки
• Качм'кп^ы
• liyftinoibni UOUIIIlUt
• ф.фш!
• Легком йПоиобЫ
• Ttximni iractMacu
[failli ЦПЖ'ШИ
• М1ТуЧ«1 ПОЛОНИИ
• Ню
• Aoi nilfl
• Me.
• Mil
"Клоковам! глобальиРэ
• TonCKOMyiliKUllil « Геисраюрц
шюилня
'il rorlDKM
• Criuicwipnû
ll'llll n|M/lfVUl фШ1М|1дс£р|1В<>
• Хярчон! продукт • ÏIiiho
I'wni>i6»o торпнл»
lltiMClri
Лиц1ои»л1.и1
Схема 1. Галузева матриця р1вня глобалгзацН
Варто пщкреслити, якщо пщприемства, яга належать до нащональних або багатонащональних галузей, можуть вирппувати, чи вони будуть даяти в мвкнарод-ному масштаб! та штегрувати свою м1жнародну д1яльшсть у св1товому масштаб!, то для глобалыгах щдприемств це необхщна передумова забезпечення кон-курентоспроможность
Теорш глобально! конкуренци М. Портера ниш е домшуючою парадигмою м1жнародних доелвджень менеджменту. Проте и також часто шдцають критищ. Одним ¡з суперечливих пункпв е трактування, що вимога глобально! штеграцп та локального пристосування може по-р1зному впливати на пщприемства в одшй галуз1 Кр1м цього, точно не описано, за якими критер1ями
галуз1 вщносяться до р1зних частин матрищ. До того ж pi3Hi автори по-р1зному позицюнують в межах матриц! окрем! галуз1.
Галузев! структури не залишаються незмшними, вони постШно змшюються. Так, дедалi бшьше галузей у зв'язку з техшчним' прогресом i полггичним розвитком перетворюеться з багатонацюнальних i блокованих гло-бальних у глобальт (наприклад, телекомушкацп, поста-чання електроенергп, зал!эничш перевезення), що може штерпретуватися як обмеженють Teopiï,
Доповненням до Teopiï глобально! конкуренци' М. -Портера е ор!ентована на ресурси теор!я, осгальки в шй наголошено на значеню BHyrpinraix pecypciB для досяг-нення конкуреитних переваг ТНК. Пщкреслюючи îcto-ричний розвиток оснащенос-п ресурсами пщприемства, ця Teopifl розширюе його до динамичного компонента.
Основним положениям pecypcoopieirroBaHoï Teopiï ТНК е те, що конкурентоспроможшсть певного пщприемства базуеться не стшьки на пристосуванш до навколиш-нього середовища, скшьки на створенш та використанш pecypciB i компетенци всередиш п^цприемства. Пщприемства розглядаються як специф1чне поеднання матер1аль-них i нематер1альних pecypciB, що створюе основу страте-пчно! поведшки i дае змогу сформувати конкурентш переваги. Важливе значения при цьому мають нематерх-альн1 ресурси (intangible assets), що часто можуть бути, ефективно використат лише цим пщприемством i е або зовс1м нсдоступними, або доступними з великими втра-тами при покупщ чи продажу шшим гадприемствам. За М. Полаш [10], щ нематер1альн1 ресурси характеризуються ж неявМ (приховаШ) знания (tacit knowledge).
Отже, ТНК спроможш дедентрал!зовано розвивати нематер1альт ресурси в разному середовищ1, по-новому !х комбшувати i сприяги м1жнародним оргаШзацШним навчальним процесам. ïx особливий конкурентний потен-цкп виникае 3i спроможноси використання м!жнарод-ного потенщалу синергп, недоступного для пцщриемств, що оперують лише на нащональному ринку.
Критищ в дашй Teopiï пцщаеться те, що основне ресурсне поняття неч1тко визначено. KpiM цього, не достатньо об грунтовано, як особливий ресурсний потен-щал може перетворитися в конкретш фактори yenixy. Разом з цим, слщ з'ясувати, яким чином ресурси, що в мииулому значною Miporo дали змогу досягти конкурент-них переваг i в яга були вкладеш значн1 ¡нвестицп', можуть зменшити гнучккть пщприемства i ускладнити надал1 забезпечення його конкурентно! позицп.
Але на вщм1ну вщ вищезгаданий теорШ, зг!дно з Teopieio операц1йно1 гнучкост! Б. Когута особливосп м1жнародного менеджменту полягають у меншШ Mipi у збшыпент величини ринку, а в бшышй — у зростант невпевненост1, неоднорщноси зовшшнього середовища [8]. 3 позицШ ТНК найбшьш доцшьним е реагування на це пщвищенням операщИно! гнучкост!, що може про-являтися у вщхода вщ централ1зованих та ¡ерарх1чних оргашзащйних моделей i створенню транснащонально! мереж1. Завдяки використанню операщйно1 гнучкост1 ТНК з мережевою структурою можуть бути реал1зоваш два р1зних види конкурентних переваг [7, с. 32]:
— Переваги арбгтражу (arbitrage opportunities) отри-муються завдяки використанню вщмшностей' м!ж Kpaï-нами. При цьому визначають тага форми:
© 2008/№1
157
КУШЛЯК в.
а) арбтраж факторного ринку ж результат глобально! постачально! полижи й мЬгаародного характеру розмпцен-ня виробництва, що дае можливгсть використовувати вщмшносп Mix крашами в забезпеченш факторами виробництва, вщмшносп Mix вшратами на фактори виробництва у продуктивное^ та коливання обмшного курсу;
б) арбЫраж податк1в з використанням трансфер-ного щноутворення;
в) арбтраж фШансових pumie за допомогою метод1в гнучкого використання pi3HHni в процентах i державних заходах заохочення, обходу обмежень потойв кащгалу;
г) тформащйний арбтраж завдяки глобальним оевтпм ефектам.
— Переваги левериджу (leverage opportunities) випли-вають з наявносп значних ринкових i переговорних мож-ливостей ТНК. Вони можугь реатзовуватись завдяки:
а) тимчасовому субсидуванмо окремих eudie д1яль-mcmi краЫи (cross-subsidization — використання надлиш-ку коптв шших краш;
б) м1жнароднШ диференщаца цш;
в) здойсненню керування мюцевими урадами i рин-ковими партнерами.
Г1ор1вняння дозволяе стверджувати, що в той час, як переваги левериджу виникають завдяки використан-ню бшьших ринкових можливостей ТНК, переваги арбитражу проявляються як наслщок використання вщмшностей М1ж крашами.
Основною вщмшшетго ще! теорц в иоровнянш з pairi-ше згаданими е те, що Б. Koiyr вперше показуе можливий позитивный вплив нацюнальних i культурных в1дм1нностей на конкурентну позищю шдприемства. Таким чином конкурента переваги можуть бути досягнул не лише на ochobI використання скалярних ефекпв та переваг об'еднання, але i завдяки вщмшностям мгж крашами. Тому може бути доц-шьним перемютити щяльшеть з дослщження та розвитку в краши, де пануе шновацШно ор1ентована культура, в той час, як даяльшеть з високим ризиком небезпеки повинна бути здшенена скорше у краш, для яко! е притаманим ви-сокий стушнь уникнення невпевненост1 (uncertainty avoidance), зокрема готовшеть приймати нестабшьшсть житгевих i виробничих умов, з одного боку, i потреба в за-хиста вщ непередбачуваних обставин, - з шшого).
Досягненням дано! теорц е те, що вона пересилила тюну дихотомш глобал1зацц / локал1зацц, яка притаманна теоршм Дж. Фауервезе та М, Портера спираючись на методику операщйно! гнучкосп. Праге абсолютизащя при-пущення дано! reopii щодо зростання невпсвненосп, нео-днорщносп зовншнього середовища е сумшвною. Порад з цим концентрування на внугршшьо пщприемницькому acneKii залишае поза увагою зростання значения коопе-раци, стратепчних апьянав та шших вщносин i3 зовнш-шмиринковими партнерами. Вщповщно операщйно! гнучкосп можна досягнут не лише для внутршьо-оргашзацШ-них, а й для м^жоргашзацШних мереж. Тому не можугь буги достатньо пояснеш особлив! для ТНК конкурент переваги в пор1внянш з шшими щцприемствами.
Бшьш чтео, н1ж у теорп Б. Когута, значения куль-тури розроблено у постмодерн!стсыай Teopi! м1жнародно-го менеджменту. Ця теор1я базуеться на фшософськихта естетичних основах. Суть п полягае в тому, що глибин-ний i спйкий полггичний, економ!Чний, культурний та технолопчний розвиток спричиняе пщвищену
складшсть i суперечнгсть умов зовншнього середовища у глобальшй конкуренци. На прртивагу ще! X Льюпта про «загальний поступовий рух до гомогешзаци csiTy» [9, с. 93], постмодершстська Tcopia базуеться на тому, що евгговий розвиток характеризуеться переважно гло-бал1защею культурно! р1зномаштносто [6].
Постмодершстська теор!я м1жнародного менеджменту будуетъея на ще!, що глибокий i постойний полггичний, економ1чний, культурний i насамперед технолойч-ний розвиток зумовлюе складшсть та суперечлюисть i нео-днор)дшсть умов зовнШшього середовища в глобальшй конкуренци. Тому конкурента переваги ТНК треба поясшо-вати за допомогою плюралистичного пщходу, у якому особлива увага придшяеться вщми-п територ1альних обмежень, концентраци часу та нщивщуалАзацп рекомендации Ось трактування цих теоретичних посилок у за-руб1жшй економ!чшй лггературк [5, с. 273-292, р. 278].
Дсдмша mepumopianbHux обмежень. Усунення просто-ровйх i нацюнальних 6ap'epiB зумовлюе те, що шдприемства наражаються на загрози глобально! конкуренцп, що змушуе !х поспйно змшювати сво! виробнич! процеси з метою досягнення глобально! ефективност1. Для того, щоб бути спроможним якнайшвидше реагувати на значш 3Mimi зовншнього середовища, доцшьно впроваджувати таи гнучю форми штернацюнал1зацй', як cninbHi гадприе-мства, CTpaTeri4Hi альянси i стратеги «hit-and-run», KOTpi традищйно використовуються на глобальному ринку i забезпечують вшцу ефектившеть, шжто, що перебувають лише на початковому еташ процесу штернац10нал1зацп.
Концентрация часу. Необхщшсть розвитку гаучких стра-тепй штернацюнашзацц посшпоегься завдяки феномену концентраци часу. Пришввдшення процесу, йога перерив-чатклъ, нестабшьшсть i одночасшсгь суиеречливих тенденций розвитку призводять до того, що поепйна св1това кон'юнк-тура стае менш потужною. За цих умов ускладнюеться забез-печештапрвдатаосиздобугогодосвщдлямайбупвхр^шень. На вздмшу вщ пцщриемств, яю оперуклъ ш нащональному piBHi, ТНК мають змогу використх>вувага доевщ доч1ршх щпрриемств i, таким чином, впливати на мгжнародт орган-1защйн1 процеси навчання. Спроможшсть до генерування, передач! та використання оргатзацШних знань належить до важливих конкурентних переваг ТНК.
1ндив1дуал1зацырекомендацш. Цятеорш доводить, що розвиток у cBiri характеризуеться глобал1заще1р культурно! pi3HOMaHiTHOcii. Ii аргументащя виходить з визнання HenopiBH®n>HocTi культур. Тим самим заперечуеться не лише ушверсальшстъ людських цшностей, а й можлгаисть nopiBHHHHH р1зних культур, базуючись на загальних BHMi-рах. KpiM цього, обфунтовуеться теза, що вщмшносп м!ж нащональними культурами значною Miporo перекрива-ються в!дмшностями Mix м1жнародними субкультурами, i вдаанносп у межах певно! культури можуть бути бшыпе залежними вщ особистих характеристик (наприклад, професи, BiKy, сусшльного положения), Hix м1жкультур-них. Звщси випливае, що конкурентш переваги мають пщприемства, яю спрямовують сво! стратеп! на м!жна-родн1 субкультури, а не на внутршшй ринок.
Постмодершстська теорш мЬкнародного менеджменту остаточно усувае статичну дихотомш (циференщацш/ ун1фжащя, глобальне/локальне), що лежить в основ! те-opift Б. Когута та М. Портера. Вона обумовлюе необхщшеть одночасного використання р1зномаштних стратепчних
158
В1СНИК EKOHOMI4HOI НАУКИ УКРА1НИ Ф
КУРШШК в.
напрямюв. Праге з огляду на високий стушнь абстрагова-носп дана теор!я може бшьше служити основою для шно-ващйних стратепй, шж цигям оперативного управлшня,
Зважаючи на рашше незначний штерес науки до мшкультурних аспекта у д1яльностл ТНК не дивно, що до цього часу не була розроблена цшсна 1 вс1ма визнана теор1я транснащонального пщприемства. Дом1нують теорп, яга оперують з р1зними припущеннями, р1внями анал1зу та факторами 1 тому !хн!й змгст залишаеться обмеженим окремими галузями (табл. 1).
В той час, як теор1я глобально! конкурент! М. Портера спрямована перш за все на зрш ринки з усталеною галузевою структурою, в центр1 уваги ресурсоор1ентова-но! теори ТНК знаходиться виникнення нових рингав. Ресурсоор1ентована теор1я, теор1я оперативно! гнучкосп
Анашз теорШ глобально! пвдприемницько! даяльносп показуе, що впливу кулыури придшясться все бшьша уваш дая вибору адекватно! стратега штертцюнашзаци [13]. В той час, як бшьш ранш теори розглддають кулыурш bwmíhhoctí перш за все, як перешкода для глобально! стандартизацй систем, струкгур i процес1в менеджменту. У hobíthíx теор1ях наголошуеться, що конкурент перевага можугь забезпечу-ватись завдяки використанню кулыурних вщмпшостей.
Л1тература
1. Adler, N. J. (1997). International dimensions of organizational behavior. (3rd ed.). Cincinatti, Ohio: Thomson.
2. Chatman, J. A., Polzer, J. Т., Barsade, S. G., Neale, M. A. (1998). Being different yet feeling similar: The influence of composition and organizational culture on work processes and outcomes. Administrative Science Quarterly 43,749—780,
3. Cox, T H„ Lobel, S. A., McLeod, P. L. (1991). Effects of ethnic group cultural differences on cooperative and competitive behavior on group task level. Academy of Management Journal 34, 827—847.
4. Ryerweather,! (1975). Internationale Unternehmungsfühlung. Ein Begriffssystem. Berlin: Spitz.
5. Holtbrugge, D: (1996). Perspektiven internationaler Unternehmenstatigkeit in der Postmoderne. In: Strategische
1 постмодершстська теор1я мгжнародного менеджменту розглядають перш за все шдприемство в цшому, в той час, як М. Портер спрямовуе увагу на галузевий р1вень.
Важливим дая майбутшх дослщжень уявляеться овеществление дискусп з теор1ею глобально! конкуренцп М. Портера, яка зараз дуже активно ведеться. Важливою передумовою для цього е уточнения, а також уточнения та ушф1кащя основних категорий, що в свою чергу дали би можливють до бшьш сильно емшрично ор1ентованих дослщжень для тдевердження та поглиблення теорш. 3 точки зору змклу видаеться особливо корисйим, перемог-ти дихотомпо глoбaлiзaцiя/ локатзащя, що лежить в основ! ранние розвинутих теорШ 1 розробити альтернативт теори, що бшыпу увагу придшятимуть значению переваг об'еднання 1 використання нацюнаЛьних вщмшностей.
Fuhrung internationaler Unternehmen. Paradoxien, Strategien und Erfahrungen (S. 273-292). Wiesbaden. Gabler.
6. Huntington, S. R (1996). Kampf der Kulturen. Die Neugestaltung der Weltpolitik im 21'. Jahrhundert. München, Wien: Europa.
7. Kogut, B. (1985). Designing global strategies: Profiting from operational flexibility. Sloan Management Review 27, 27-38.
8. Kogut, B. (1989). Research notes and communications — A note on global strategies. Strategic Management Journal 10, 383—389.
9. Levitt, T (1983). The globalization of markets. Harvard Business Review 61, 92—102.
10. Polanyi, M.: The Tacit Dimension. Garden City, New York 1967.
11. Porter, M. E. (1989). Der Wettbewerb auf globalen Markten: Ein Rahmenkonzept. In: M, E. Porter (Hrsg.), Globaler Wettbeweib (S. 17-68). Wiesbaden: Gabler.
12. Schuchardt, C. A. (1998). Multikulturelle Kompetenz — Nicht nur lernen über, sondern von und in fremden Kulturen. In: J. Freimuth, A. Meyer (Hrsg.), Fraktal, fuzzy, oder darf es ein wenig virtueller sein? Peisonalarbeit an der Schwelle zum neuen Jahrtausend (S. 203—221). München, Mering: Hampp.
13. Welge, M. K„ Bollbrügge, D. (1997). Theoretische Erklarungsansatze globaler Unternehmungstatigkeit. Das Wirtschaftsstudium 26,1054—1061.
Таблиця 1
Синошячна систематизащя альтернативних теорШ глобально! пщнриемницько! активном!
Характеристики теорН Ршень анашзу Факторн Зв'яэокэ менеджментом
Теорш м!жнародкого менеджменту Дж. Фауервезе, оркнтована На трансфер pecypoÍB Шдприемство Переваги ушфжаци Глобальна ращонашзащя структур, систем i процемв
Teopifl глобально? конкуренцп М. Портера Галуз1 Переваги глобашзацй' та лок&шзаци Конф1гуращя i координада д1яльност1 по створенню вартост! 3 ТОЧКИ ЗОРУ ВСЬОГО OBÍTy
Ресурсно opieHTOBam теор1Я ТНК Пщпрнемство Внутршш ресурси i компетенци пщприемства Сприяння оргашзащйним процесам навчання у св1товому масштаб!
Teopin операщйно! гнучкоот! Когута Пщприемство Переваги арбитражу та левериджу Шдвшцення операщйно? гнучкосп завдяки побудов1 мережевик структур
Постмодершстсыа теорц кижнародного менеджменту Пщприемства i тдприемницьке середовище В1дмша TcpHTopianbHHX обможень, концентрация часу, ¡вдив1дуал1защя рекомендащй Одночасне використання рйзних стратепчних напрямюв у рЬиих галузях шдприемницько! д)яльноот1, дигових галузях, репонах i етапах ¡нтсрнацюнал1зацп.
Джерело [13, с. 1060]
@ 2008/№1
159
