CC BY
25
Л1тература
1. Боднар Н.Н. Економша пiдприeмства : навч. поабн. - К. : Вид-во "А.С.К.", 2004. -
400 с.
2. Ванькович Д.В. Удосконалення мехашзму реоргашзацп управлiння фiнансовими ресурсами пщприемства // Фiнанси Украши. - 2004. - № 9. - С. 112.
3. Задерей Н. Позитиви кризи // Контракти. - 2008. - № 47. - С. 14-16.
4. Колесшченко А.Ю. Розподш прибутку пщприемства в процес розвитку ринково'1' економши Украши // Вiсник Львiвськоï комерцшно'1' академп / за ред. Г.1. Башнянин, Ю.А. Дайновський та ш. - Львiв : Вид-во "ЛКА". - 2007. - Вип. 24. - 444 с.
УДК 336.76+330.342. Здобувач Я. С. Лапчук; здобувач Г.В. 1ванченко;
здобувач 1.В. Гомонай - Львiвська КА
ЗМ1СТ ТА ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВИХ СИСТЕМ
Визначено змют державного регулювання грошових систем. Охарактеризовано особливост державного регулювання рiзних типiв грошових систем. Розкрито спе-цифiку сучасно'1' паперово-кредитно'1' грошово'1' системи.
Ключов1 слова: грошова одиниця, грошова система, державне регулювання грошово'1' сфери, грошовий обiг, металева грошова система, паперово-кредитна грошова система.
Competitor Ya.S. Lapchuk; competitor G.V. Ivanchenko; competitor I.V. Gomonay - L 'viv commercial academy
Table of contents and forms of government control of the money systems
Certainly maintenance of government control of the money systems. The features of government control of different types of the money systems are described. The specific of the modern paper-credit money system is exposed.
Keywords: monetary item, money system, government control of money sphere, money circulation, turnover, metallic money system, paper-credit money system.
Постановка проблеми. Виходячи з того, що визначальне значения для функцюнування нацiональноï економжи мае стабшьшсть нацiональноï грошовоï одинищ, у кожнш державi функцюнуе нацюнальна грошова система, що являе собою форму грошового об^у, яка регулюеться загальнодержав-ними засобами. Отже, головним призначенням грошовоï системи е державне регулювання грошовоï сфери. Постшний державний контроль над грошовою системою сприяе ïï адаптацн до потреб розвитку вiтчизняноï економжи.
Грошовi системи та рiвень ïx державного регулювання постшно моди-фiкувалися. Однак на кожному етат свого розвитку вони одночасно виступа-ли об'ектом державного управлiння та iнструментом реашзацп державноï по-лiтики. Сучасну грошову систему характеризуе зростання ролi держави у ста-бiлiзацiï грошового об^у. Розвиток грошово-кредитного регулювання пов'я-заний, насамперед, iз системними змiнами в украшськш економiцi, станов-ленням ринкового мехашзму, процесами стабшзацп за умов свiтовоï еконо-мiчноï кризи, подоланням шфляцн та процесами iнтеграцiï в св^ове спiвтова-риство. Поглиблення трансформацшних процесiв потребуе бiльш глибокого теоретичного узагальнення та науково-методологiчного обгрунтування ос-новних напрямкiв грошово-кредитного регулювання.
Рiзнi аспекти грошово-кредитного регулювання розглядали у сво!х працях А. Смiт, Д. Ржардо, Д. Маршалл, А. Пiгу, I. Фшер, Б. Туган-Бара-новський. Згодом основш ще! грошово-кредитного регулювання набули по-ширення у працях Дж. М. Кейнса, П. Самуельсона, Дж. Хжса, Е. Долана, К. Кембелла, М. Фрщмана. Рiзнi аспекти монетарное' полiтики дослiджують сучаснi вiтчизнянi економюти, зокрема: Г. Башнянин, Д. Богиня, А. Галь-чинський, В. Геець, Л. Красавiна, М. Пуховкiна, С. Науменкова, А. Пересад, А. Чухно, В. Ющенко та ш. Однак чимало теоретичних аспектiв дослщжува-но1' проблеми залишаеться недостатньо висвiтленою та потребуе подальшого опрацювання.
Методика дослiджень. Метою роботи е визначення змюту державного регулювання грошових систем i специфiки форм та iнструментiв регулювання металево'' i кредитно-паперово'' грошових систем.
Результати дослвдження. Ступiнь i масштаби державного регулювання грошових систем зумовлеш рiвнем розвитку нащонально! економiки, типами i видами грошей та грошових розрахунюв; нащональними особливостя-ми та структурою державного апарату, який здшснюе управлiння грошовими системами.
Еволющя грошових систем та характер державного управлшня вщбу-ваеться синхронно, оскшьки мае взаемозумовлений характер. Розвиток еко-номiки, особливостi товарно-грошових вщносин, рiвень штеграци у свггове господарство зумовлюють риси грошових систем та рiвень i характер 1'х державного регулювання. В украшськш економiчнiй лiтературi досi немае единого погляду щодо предмета державного регулювання у грошовш сферi. Од-нi науковцi стверджують, що грошова система е законодавчо закршленою державою формою грошового об^у в кра'ш [1, с. 73]. Iншi вважають, що грошова система - це форма оргашзаци грошового об^у в кра'ш, встановленого загальнодержавними законами [2, с. 153]. Таке розходження стосовно об'екта регулювання у грошових системах можна пояснити рiзними методолопчни-ми шдходами до грошово'' сфери. У вггчизнянш економiчнiй науцi грошi та грошовi сфери здебiльшого розглядали у контекст 'хньо! участi в розподш та обмiнi. Функцiональний шдхщ до грошових систем у кругооб^у товарiв та грошей дае змогу аналiзувати 1'хню роль та завдання державного регулювання. Сфера державного регулювання грошового об^у зосереджуеться голов-ним чином на процес простого та розширеного вщтворення i суть грошово'' системи вважаеться тотожною всьому грошовому об^у [2, с. 154]. Щодо сфери застосування грошового об^у, в украшськш лiтературi спостер^аеться дискусiя.
Грошовий обiг за сво'ми функцiональними властивостями бiльш при-таманний адмшютративнш економiчнiй системi та вщображае грошовi потоки мiж суб'ектами економiчноl дiяльностi у суспiльному вщтворенш. Сучас-ним грошовим системам бшьше притаманний такий грошовий обiг, який по-в'язаний з функцiонуванням грошового ринку або ринку позичкового кашта-лу [1]. Грошовий об^ - це складник кругооб^у та об^у капiталу, що опосе-редковуе обмш усього суспiльного продукту, розподiл фондiв. За його допо-могою вщбуваеться процес обертання товарiв та рух кашталу [3, с. 84].
Отже, у змют грошових систем вкладають рiзне значення. Вiтчизнянi науковцi акцентували увагу на особливост об,ектiв державного регулювання економжи. Зазначаеться, що об'екти державного регулювання економжи - це явища та умови соцiально-економiчного життя кра'ни, де виникли або мо-жуть виникнути трудношд, проблеми, якi не виршуються автоматично, або якi виршуються у вiддаленому майбутньому, тодi як 1'х вирiшення конче пот-рiбне для нормального функцiонування економiки [4, с. 20].
Головним у державному регулюванш, стверджують науковщ, е вияв-лення об'ективних основ регулювання, його зв'язюв у системi господарських механiзмiв, форм, методiв та важелiв, а також 1хньо1 специфiки в конкретно-iсторичних умовах [5, с. 39].
Особливост грошових систем мають юторичний i концептуальний характер, що потребуе вщповщних рiвнiв 1'х аналiзу. Форми та iнструменти державного регулювання грошових систем постшно змшювалися разом зi змь ною характеру економiчноl дiяльностi та видами грошей, як використовува-ли в певний перюд iсторичного розвитку.
Iсторiя знае два типи грошових систем - металеву та паперово-кредит-ну. У системах металевого обiгу регулятивнi функци держави змiнювалися вiдповiдно до змши характеру обмiну грошових знакiв на благородш метали (рис. 1). Впродовж юнування металевих грошей держава регулювала грошовi системи, якi базувалися на принципах бiметалiзму та монометалiзму. У ви-падку використання принципу бiметалiзму держава на рiвних правах закрш-люе роль загального еквiвалента за двома благородними металами - золотом i срiблом. Залежно вiд попиту та пропозици на золото i срiбло змiнювались i пропорцп обмшу мiж двома металами i цiновi спiввiдношення на всi товари в умовах юнування подвшно! валюти.
У перюд бiметалiзму основна функцiя держави зводилася до коригу-вання обмшних процедур, оскiльки стихiйна змiна взаемних щн на золото i срiбло робило таку грошову систему нестшкою.
Монометалiзм був пов'язаний з законодавчим закршленням державою золота або срiбла у ролi единого загального е^валента. Вперше золотий мо-нометалiзм був встановлений у Великобритани в 1816 р. У 1876-1878 рр. на систему монометалiзму перейшла Франщя, у 1892 - Австрiя, у 1897 р. - Япо-нiя та РоЫя, у 1900 - США, а вже до кшця XIX ст. - майже уш кра'ни свiту. У розвитку системи монометалiзму вiдбувся поступовий перехiд вiд системи золотомонетного до системи золото-злиткового, а потм золото-девiзного i золотовалютного стандарту.
Система золотомонетного стандарту найповшше вщповщала умовам вiльноl конкуренц^'. Регулятивна функщя держави зводилась лише до фшса-ц^' вагового вмiсту золота в монетах. За таких умов вщбувався вшьний обiг золотих монет, вшьний 1'х обмiн на банкноти, вшьний рух золота мiж кра'на-ми. Обмшш курси валют при цьому формувалися залежно вiд lхнiх вагових паритетв. В умовах вiльного i необмеженого обiгу золота не юнувало пере-думов для iнфляцil, тому що надлишковi золотi монети не знецшювалися, а перетворювалися у скарб.
Типи грошових систем Характер регулювання грошових систем
Металевий об1г Кщыасть металу в монетах та обмш на банкноти
Б1метал1зм Кллыасть металу в монетах та сшввщношення золота та срюла
Монометгипзм Кшьюсть золота в монетах та обмш на банкноти
Золотомонетний стандарт ЕНлъний \ необмежений об1г та обмш золота
Золото-злитковий стандарт Заборона вшьного об1гу золота, яке обмшювалося на золот! злитки в банках
Золото-дев1зн ий стандарт Заборона вшьного об1гу золотих монет; банкноти обмшювалися па шоземну валюту, а поим - на золото
Папсрово-кредитш грошов1 системи Встановлення декретами грошовоТ одинищ, вид!в грошових знашв, масштаби цш 1 провадження грошово-кредитно'1 пол ¡тики з IX забезпечсння
Рис. 1. Державнерегулювання грошових систем
Шд час Першо! свггово! вiйни держави були змушеш заборонити обмш банкнот на золото i перейшли до золото-злиткового стандарту. Валюта у вшьному обiгу перестала обмiнюватися на золото. Уряди Великобританп та Франци ввели закони, згiдно з якими банкноти обмшювалися за золотi злит-ки за умови пред'явлення лише вщповщно! суми грошей. Так, у Великобританп за злиток вагою 12,4 кг. потрiбно було заплатити 1700 фунлв стерлшпв, у Франци злиток вагою 12,7 кг. обмшювався на 215000 франюв. Деякi краши, якi не мали значних запаЫв золота (Австрiя, Данiя, Норвегiя, Шмеччина та iн.) запровадили у себе золото-девiзний, а потiм й золотовалютний стандарт, що передувало вилученню золота з вшьного обiгу. Було прийнято закони, зпдно з якими банкноти обмшювалися на девiзи, а з 1944 р. - на долари США, i лише потiм - на золото. Функци держави з регулювання грошових систем монометалiзму поступово розширювались, але зосереджувались го-ловним чином на обмшних пропорцiях та вмют золота в монетах.
Роль державного регулювання грошових систем значно зросла у зв'яз-ку з процесами демонетизацп золота. Еволюцшш змши, якi вiдбулися в сус-пiльно-економiчному життi, призвели до появи так званих неповнощнних грошей. Ускладнення i розвиток товарного виробництва та ринкових вщно-
син, зростання монополютичних чинникiв впливу поставили HOBi вимоги до грошових систем [2, с. 20]:
• посилилися вимоги щодо зростання обсяг1в в1дтворення грошово1 маси в1д-пов1дно до 1нтенсивно зростаючих масштаб1в сусп1льного виробництва, що сприяло широкому запровадженню в об1г нерозм1нних на золото баншвських б1лет1в у зв'язку з обмеженою кшьшстю золота;
д __и •
• зросли вимоги щодо скорочення витрат на виготовлення грошей з метою м1-н1м1заци сусп1льних витрат об1гу, як1 пост1йно зростали з розширенням мас-штаб1в виробництва.
• сама варт1сть грошей у нових умовах повинна бути б1льш гнучкою, б1льш податливою до державних регулятивних заход1в, що потребуе 1стотного втручання держави в економ1чне життя сусп1льства.
Перех1д до неповноц1нних грошей, який почався у 30-х роках 1 оста-точно утвердився у 70-х роках минулого стол1ття, став етапом, який св1дчив про розширення 1 зростання рол1 держави в регулюванш грошового об1гу. Значно розширилися 1 змшили свш характер функци державного регулювання грошових систем. На змшу фжсаци вм1сту золота в монетах 1 грошових знаках прийшла епоха неповноцшних грошей, коли саме юнування грошових систем стало пов'язане з регулятивною функщею держави. Ще одшею особ-ливютю сучасних грошових систем стало те, що вони, кр1м об'екта державного регулювання, набули значення суб'екта регулювання економ1ки. Нов1 погляди на роль грошових систем почали формуватися ще в умовах глибоко1 економ1чно1 кризи 30-х роюв ХХ ст. Пашвну до того часу доктрину про са-модостатшсть ринково1 економ1ки змшила кейнЫанська концепщя про потребу ïï державного регулювання. Грош1 та грошов1 системи при цьому набули нових функцш. В умовах юнування нерозмшних на золото грошей, зав-дання державного регулювання значно розширилося 1 почало охоплювати р1-зш аспекти функцюнування грошових систем. В сучасних грошових системах почали використовуватись грош1, як1 мали р1зну природу 1 джерела над-ходження: паперов1 грош1, банк1вськ1 депозити, електронн1 грош1.
Державне регулювання сучасних грошових систем е диверсифжова-ним вщносно р1зних компоненпв грошовоï маси. Можливе пряме регулювання державою таких компоненлв грошовоï маси, як паперов1 грош1, емшя яких здшснюеться для фшансування дефщиту державного бюджету. Однак, у бшьшост випадюв використовуеться державний вплив з застосуванням всiеï сукупност ринкових мехашзм1в. Сучасна система державного регулювання грошових систем е водночас важелем регулювання економжи. Грошово-кре-дитне регулювання через змшу пропозици грошей, в умовах, коли 1'хня кшь-к1сть була жорстко пов'язана з 1'хн1м золотим вмютом, стало можливим лише для сучасних кредитних грошей. Сучасним грошовим системам властив1 гну-чк1сть та висока адаптившсть до потреб розвитку нацюнальних економ1к.
Висновки. Вир1шальне значення для нацюнально1" економ1ки мае ста-бшьтсть ïï грошовоï одинищ, яку повинна забезпечити грошова система. Система державного регулювання грошових систем зазнае постiИноï модифжа-ци, що пов'язано з невпинною еволющею грошових систем. Р1вень 1'х державного регулювання значно зрю у зв'язку з процесами демонетизаций що приз-
вело до появи неповнощнних грошей у 30-х рр. ХХ ст. та стало переломним етапом в розвитку характеру грошово-кредитного регулювання. Визначаль-ною особливютю сучасних грошових систем е висока гнучюсть i адаптив-нiсть до потреб розвитку економжи.
Л1тература
1. Банктська енциклопед1я / за ред. А.М. Мороза. - К., 1993. - 328 с.
2. Грош1 та кредит / за ред. М.1. Савлука. - К., 2002. - 604 с.
3. Общая теория денег и кредита / под ред. Е.Ф. Жукова. - М. : Изд-во "Банки и биржи", 1995. - 302 с.
4. Михасюк Р. Державне регулювання економши / Р. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога. - К., 1999. - 592 с.
5. Дмитренко Л.И. Государственное регулирование экономики / Л.И. Дмитренко. -Донецк, 2001. - 270 с. _
УДК338.001.3:6630*742 Доц. О.В. Максимець, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
ЗОВШШНЬОЕКОНОМГЧНА БЕЗПЕКА УКРА1НИ П1СЛЯ ВСТУПУ ДО СВГГОВО1 ОРГАНВАЦП ТОРГ1ВЛ1
Розглянуто аспекти дшсних наслщюв вступу Украши до Всесвгтньо'1 торгово'1 оргашзацй (ВТО) на 0CH0Bi аналiзу тенденцш у динамiцi та CTpyKTypi зовшшньо'1 тор-гiвлi краiни. Проаналiзовано змiни та вплив подiй, що вiдбyлись наприкiнцi 2008 р., на зовнiшньоекономiчнy безпеку Украiни. На основi виконаного аналiзy зроблено ви-сновки щодо зовшшньоекономiчноi iдентичностi Украши до та тсля вступу до ВТО.
Assoc. prof. O.V. Maksymets - NUFWT of Ukraine, L'viv
Ukraine's international economic safety after entering world
trade organization
Certain conclusions about the real consequences of Ukraine's joining World Trade Organization (WTO) were drawn according to the tendencies in dynamics and structure of the international trade of our country. The changes and influence of the year 2008 events on the international economic safety of Ukraine were analyzed. Conclusions concerning international economic identity of Ukraine before and after joining WTO were drawn on the basis of the analysis.
Актуальшсть дослщження. Глобал1зацшш процеси вимагають активного входження до св^ового економ1чного простору вщ кожноi держави. Це, зокрема, передбачае формування полггики у сфер1 зовшшньо1" торпвл1 вщповщно до багатостороншх правил, як встановлеш i застосовуються в рамках членства у Св^овш оргашзацй торгiвлi (СОТ).
Потреба вивчення змш у зовшшнш торгiвлi Украши зумовлена тим, що штегращю в св^ову економiкy розглядають як головний важшь розвитку нацiональноi економiки, i зокрема отриманням Украшою вiд Свропейського Союзу статусу краши з ринковою економiкою, приеднанням до Свiтовоi оргашзацй торгiвлi та знаходженням переговорiв про створення зони вшьно1* торгiвлi на завершальнiй стадii. Уваги потребуе також вивчення змш, спри-чинених наслщками свiтовоi фiнансовоi кризи.
