УДК 636.2:547.915:636.084.52
Мартин М.Т., к. с.-г. н. © Вовк С.О., д. б. н., професор За\ар1в О.Я., д. с.-г. н., професор Павл1в О.В., к. вет. н., доцент
Ыдокремлений тдроздт Нащонального утверситету бюресурЫв I природокористування Украгни «Бережанський агротехшчний ¡нститут».
Льв1вський нацюнальний аграрний утверситет.
ЗМ1НИ ЖИРНОКИСЛОТННОГО СКЛАДУ Л1П1Д1В МОЛОКА КОР1В ЗА ДОБАВКИ ДО РАЦ1ОНУ «ЗАХИЩЕНО1»
Р1ПАКОВО1 ОЛП
Досл1дження впливу замши зерновог частини рацюну лактуючим коровам омиленою ггдроксидом кальцт ртаковою ол\ею, яка мктила кальц\ев\ сол1 полтенасичених жирних кислот, показало краще засвоення гх, та використання у синтез1 молочного жиру, що проявляеться збыьшенням вм1сту олегновог, лтолевог та лтоленовог кислот у молощ.
Ключо^^ слова: корови, ртакова ол1я, жирт кислоти, молоко.
Вступ. Використання жирових добавок до ращошв велико! рогато! худоби виявляе стимулюючий, позитивний вплив на молочну продуктившсть, оплату корму та хiмiчний склад молока [3]. Внаслщок пщвищеного гiдролiзу лшвдв i гщрогешзаци полшенасичених жирних кислот, наявних у рослинних лiпiдах, у передшлунках велико! рогато! худоби пiд дiею симбiотично! мiкрофлори деградуеться значна частина незамшних жирних кислот, що знижуе !х надходження в органи i тканини, внаслiдок чого знижуеться харчова i бiологiчна цiннiсть молока. З метою зменшення негативного впливу алiментарних рослинних жирiв на метаболiчну актившсть мiкрофлори передшлункiв, а також захисту наявних у !х складi незамшних жирних кислот вщ гiдрогенiзацi! мшрооргашзмами рубця використовують !х хiмiчну обробку перед згодовуванням коровам i вiдгодiвельним бичкам [4].
Нашою метою було порiвняльне дослiдження впливу використання у ращонах дiйних корiв нативно! та «захищено!», у формi кальцiевих солей жирних кислот, ршаково! олi! на змши жирнокислотного складу лiпiдiв молока.
Матерiал i методи. Дослiдження проводили на трьох групах корiв (по 10 голiв у кожнiй) симентальсько! породи, пiдiбраних за принципом аналопв за вiком, перiодом лактацi!, термшом пiсля отелення, рiвнем молочно! продуктивной та живою масою в зимово-весняний стшловий перiод. В експериментi використовували корiв 3-4-рiчного вiку друго! лактаци. У пiдготовчий перiод (30 дшв) усi тварини перебували в однакових умовах на основному ращош, який складався iз сiна, кормового буряку, силосу
© Мартин М.Т., Вовк СО., Захар1в О.Я., Павл1в О.В., 2011
191
кукурудзяного i зерново! сумiшi за складом: пшенична дерть - 50%, ячмiнна дерть - 30%, вiвсяна дерть - 20%. Тварини контрольно! групи упродовж дослщного перюду, який тривав 30 дшв, отримували такий же ращон, як i в пiдготовчий перюд. Коровам 2 i 3 дослщних груп упродовж експериментального перiоду згодовували аналогiчний рацiон, у якому 5% зерново! маси замшяли вiдповiдною ршаковою олieю (2 група) i кальщевими солями жирних кислот, виготовленими на основi рiпаково!' олi!' (3 група). У дослщженнях використовували низькоерукову, низькоглюкозино-латну олiю, отриману з вiтчизняного сорту насшня Тисменицький. Поживнiсть рацiонiв контрольно! i дослiдних груп корiв була однакова. Жирнокислотний склад молочного жиру визначали за методом Курко [1, 2]. Отримаш цифровi данi опрацьовували статистично [5].
Результаты I обговорення. Отримаш результати наших дослщжень, як представленi у таблицi 1, свщчать про те, що додавання до ращону корiв рiпаково! олi! в кшькост 5% вiд маси зерносумiшi iстотно не вплинуло на жирнокислотний склад лшвдв молока. Зокрема, мiж груповi рiзницi у вiдсотковому сшввщношенш жирних кислот у жирi молока корiв дослiдних груп до контрольно! статистично не достовiрнi.
Водночас необхщно зазначити, що згодовування у складi рацiонiв корiв добавок кальцiевих солей жирних кислот, виготовлених на основi рiпаково! олi!, статистично вiрогiдно у молочному жирi пiдвищуе вмiст лшолево!, лiноленово! та оле!ново! кислот (Р< 0,05; Р<0,01; Р<0,01) й знижуе рiвень стеариново! та пальмiтиново! жирних кислот (Р< 0,05; Р<0,01;) порiвняно з контролем.
Таблиця 1.
Жирнокислотний склад лш^в молока корiв (М ± т; п= 10; %)
Жирна кислота Групи кор1в
1 2 3
М1ристинова (С14:0) 13,25 ± 0,47 12,87 ± 0,39 12,43 ± 0,81
Пентадеканова (С15:0) 2,60 ± 0,36 2,03 ± 0,08 2,06 ± 0,09
Пальм1тинова (С16:о) 40,56 ± 2,01 37,36 ± 1,94 34,48 ± 1,53
Палм1тооле!'нова (С16:1) 1,51 ± 1,10 1,32 ± 0,06 1,29 ± 0,07
Стеаринова (С18:0) 14,17 ± 0,61 12,56 ± 0,81 6,81 ± 0,48
Оле!нова (С18:1) 25,62 ± 1,62 31,16 ± 1,42 37,80 ± 2,53
Лшолева (С18:2) 1,40 ± 0,48 1,55 ± 0,42 3,22 ± 0,46
Л1ноленова (С18:3) 0,89 ± 0,12 1,15 ± 0,04 1,91 ± 015
Висновки. Пiдвищення вмiсту лiнолево! та лшоленово! жирних кислот у складi загальних лiпiдiв у молочному жирi корiв пiд час згодовування добавок кальщевих солей жирних кислот, виготовлених на основi рiпаково! олi!, насамперед пояснюеться низьким ступенем !х гiдролiзу й невисоким рiвнем гiдрогенiзацi! вказаних полiенових жирних кислот ферментативними системами мiкроорганiзмiв передшлункiв, внаслiдок чого збшьшуеться надходження незамiнних жирних кислот - лшолево! та лшоленово! iз тонкого кишювника у кров'яне русло, а звщси у молочний жир.
Л1тература
1. Кейтс М. Техника липидологии. - М.: Мир. - 1975. - 322с.
2. Курко В.Й. Газохромотографический анализ пищевых продуктов.- К.: Урожай. - 1965. - С. 65-69.
3. Ментух Ф. Использование рапсового масла а кормлении ремонтных телочек// Молочное и мясное скотоводство. - 1999. - №1. - С. 8-9.
4. Янович В.Г.. Лагодюк П.З. Обмен липидов у животных в онтогенезе. - М.:Агропромиздат. - 1991.- 317с.
5. Соколов И.Д. Применение програмируемых калькуляторов для обработки результатов сельскохозяйственных экспериментов// С.-х. биология. -1987, - № 9, - C.112-120.
Summary
CHANGES OF FATTY ACIDS COMPOSITION MILK'S FAT OF COWS AT THE USE IN RATIONS OF THE «PROTECTED» RAPEOIL
Research of fatty acids composition of milk cows, which part of corn part of ration was replaced of calcium rotined a rapeoil, containing calcium salts of polienoic fatty acids, that as a result of the best suction them in an intestine, and the use in the synthesis of milk lipids, which shows up the increase of maintenance of olein, linolic and linolenic acids in milk.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Шаловило С.Г.